Незважаючи на гучні обіцянки перезавантаження та призначення нового керівництва Бюро економічної безпеки (БЕБ) у квітні 2026 року, орган опинився в критичному стані. Штат БЕБ укомплектований менш ніж на третину, а фінансування може закінчитися вже у вересні. Як бездіяльність уряду та законодавчі колізії впливають на роботу БЕБ? Це питання обговорювалося у виданні “Економічна правда”. Взаємини між державою та бізнесом в Україні завжди були складними, зокрема через правоохоронні органи, які блокували роботу підприємств для отримання корупційної вигоди. Протягом багатьох років влада намагалася подолати це явище, яке стало відомим як “маски-шоу”. Однак спроби виправити ситуацію не увінчалися успіхом. У 2021 році Верховна Рада ухвалила закон, який забрав функцію розслідування економічних злочинів у всіх правоохоронців і створив новий орган – БЕБ, що мав замінити податкову міліцію. Проте за п’ять років БЕБ не виправдало сподівань влади, бізнесу та громадянського суспільства. Новий орган, очолений колишнім керівником податкової міліції, став її ослабленою версією. Уряд не завершив створення БЕБ, залишивши безліч законодавчих колізій і хронічно недофінансовуючи його діяльність. У 2024 році Верховна Рада ухвалила закон про перезавантаження БЕБ, що передбачав обрання нового керівника на відкритому конкурсі. Переможцем став Олександр Цивінський, призначення якого стало можливим лише під тиском суспільства у серпні 2025 року. Однак новому керівнику дісталися старі проблеми: невирішені законодавчі колізії, відсутність територіальних управлінь та персонал, який масово судиться з БЕБ. Як наслідок, фінансування бюро може закінчитися вже у вересні. Ліквідація податкової міліції та створення нового правоохоронного органу були очікуваною реформою для бізнесу. Податкова міліція, що мала репутацію репресивного органу, стабільно критикувалася. Спроби реформувати податкові органи після Революції гідності не принесли реальних змін. Після 2019 року почалася робота над реформою, яка мала ліквідувати податкову міліцію. Закон про створення БЕБ був написаний за участю бізнесу, що задовольнило підприємців і отримало підтримку міжнародних партнерів. Однак проблеми з реалізацією почалися з перших днів. Директором БЕБ призначили Вадима Мельника, який приніс старі підходи податкових міліціонерів. Уряд систематично не приділяв уваги роботі БЕБ, не ухвалюючи необхідних рішень для його ефективної діяльності. Наприклад, постанова про купівлю спеціальних технічних засобів для прослуховування була ухвалена лише в березні 2026 року. Рахункова палата вказала на систематичний саботаж з боку уряду. За п’ять років БЕБ не зуміло сформуватися як орган: з 24 територіальних управлінь функціонують лише дев’ять. У 2023 році уряд понад два роки не призначав нового керівника БЕБ, покладаючи управління на виконувачів обов’язків. У Верховній Раді зрозуміли, що реформа БЕБ провалилася. У 2024 році ухвалили закон про перезавантаження БЕБ, що передбачав новий відкритий конкурс. Переможцем став Цивінський, призначення якого затягувалося через підозри у зв’язках з Росією. Новому директору дісталися старі проблеми: несформовані територіальні управління та численні законодавчі колізії. За даними БЕБ, у березні 2026 року в бюро працювали 1 182 особи – 29% від штатної чисельності. Низький рівень зарплат обмежує можливість БЕБ залучати кваліфікованих працівників. Однією з причин є те, що їм не компенсують податок на доходи фізичних осіб. У Податковому кодексі йдеться, що ПДФО, сплачений з грошового забезпечення військовослужбовців та працівників низки правоохоронних органів, має відшкодовуватися. Проте БЕБ не входить до цього переліку. Уряд не вніс відповідних змін до постанови, що призводить до зниження зарплат працівників бюро. Ключова причина менших зарплат у бюро – занижений розмір прожиткового мінімуму. У 2026 році він становить 3 328 грн, відповідно, мінімальний оклад працівника БЕБ має становити 66,56 тис. грн. Однак уряд прописує в бюджеті знижений прожитковий мінімум для розрахунку окладів працівників низки органів. Це порушує закон, і деякі співробітники БЕБ подають до суду на орган з вимогою компенсувати недоотримані зарплати. У 2022-2026 роках експрацівники БЕБ відсудили 3,26 млн грн. Кошти на виплати за рішеннями суду БЕБ виплачує зі свого бюджету, але побоюється, що ці витрати зростатимуть. Після призначення Цивінського на БЕБ покладали великі сподівання, але за вісім місяців бюро не продемонструвало значних результатів. У бюджеті на 2026 рік уряд передбачив резерв для сектору безпеки та оборони обсягом 199 млрд грн, кошти в якому мають з’явитися внаслідок детінізації економіки. Проте чи може орган, укомплектований менш ніж на третину, забезпечити такі результати? Це питання залишається відкритим.
Архіви позначок: БЕБ
Незаконне виробництво сигарет в Одеській області
В Одеській області розпочато судовий процес проти чоловіка, який займався нелегальним виробництвом сигарет та тютюну без необхідних ліцензій. За даними слідства, у період з 2023 по 2025 роки він організував повний цикл виробництва у себе вдома: вирощував тютюн, сушив його, обробляв та виготовляв сигарети для подальшого продажу місцевим жителям. Під час обшуку детективи БЕБ вилучили тютюн, готові сигарети та обладнання. Виявилося, що продукція є підакцизною, але не має відповідного маркування. Чоловіку пред’явлено обвинувачення в незаконному виробництві, зберіганні та продажу тютюнових виробів.
Незадекларовані доходи: як у Львівській області виявили 67 мільйонів від продажу монет
Бюро економічної безпеки Львівщини забезпечило повернення понад 13 мільйонів гривень несплачених податків. Як повідомляє ВИЙ, детективи Територіального управління БЕБ завершили досудове розслідування у справі про умисне ухилення від сплати податків. Державі було відшкодовано понад 13 мільйонів гривень завданих збитків. Слідство встановило, що у 2024 році фізична особа продавала колекційні монети за готівку, не декларуючи отримані доходи та не відображаючи їх у податковій звітності. Внаслідок таких дій до бюджету не надійшло понад 13 мільйонів гривень податку та військового збору. Під час санкціонованого обшуку детективи вилучили грошові кошти в різних валютах на загальну суму 67 мільйонів гривень, отриманих від продажу монет і не задекларованих. Фігуранту справи було повідомлено про підозру за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України. Протягом досудового розслідування він повністю відшкодував завдані державі збитки, що стало підставою для подання клопотання до суду про звільнення його від кримінальної відповідальності. Процесуальне керівництво у цій справі здійснювали прокурори Львівської обласної прокуратури. Ця історія викликає сумніви: як БЕБ вдалося визначити обсяги виручки за рік? І хто ж ця фізична особа, яка змогла реалізувати монети на 67 мільйонів гривень? Це привертає увагу медіа, але не вистачає чітких ланцюгів подій.
Схема мільйонів: родичі екс-детектива БЕБ Нехаєнка та їх зв’язки з бойовиками «ДНР»
У новому розслідуванні “МЕЖІ” розкривається, як родина Івана Нехаєнка, колишнього заступника підрозділу детективів Бюро економічної безпеки, опинилася в центрі схеми, що об’єднує бойовиків так званої «ДНР», раніше судимих осіб та директорів фіктивних компаній. Виявляється, що сотні фіктивних підприємств, зареєстрованих на окупованих територіях, мають зв’язки з його родичами. Ця схема, що включає фірми, оформлені на бойовиків, веде до тещі та тестя Нехаєнка, а також до його активів, які зросли на понад 50 мільйонів гривень. У 2018 році в окупованих Донецьку та Торезі спостерігалася масова реєстрація українських компаній. За короткий час було створено сотні підприємств, деякі з яких оформлювалися на осіб, які фігурують у базі “Миротворець” як бойці “ДНР”. Інші ж належали раніше засудженим за крадіжки чоловікам, які пізніше воювали в складі російської армії. Ключовими фігурами в цій схемі стали: Толік Пирєнков, раніше засуджений за крадіжку, чия компанія фігурувала у справах про ухилення від податків, та Влад Підсуха, який брав участь у боях проти ЗСУ у 2015 році. Ці особи стали офіційними власниками 25 підприємств на підконтрольній Україні території, які мали ознаки фіктивності: малий статутний капітал, широкий спектр видів діяльності та відсутність реального майна. Найбільш шокуючим є те, що в цій мережі фігурують родичі Нехаєнка – його теща та тесть. Реєстрація фірм відбувалася під час переходу Нехаєнка з посади прокурора ОГП до Державного бюро розслідувань. Теща, Любов Петровська, є директоркою ТОВ «Пульвельт», власником якого є боєць «ДНР». Вона також очолює ТОВ «ШОК-ФЕСТ», де власниками є мешканці окупованих територій. Тесть, Микола Петровський, обіймав посади директора у ТОВ «Кіббон» та ТОВ «Дівадон», які фігурують у кримінальних провадженнях щодо ухилення від сплати податків. Більшість із цих компаній не ліквідовані, але не подають фінансову звітність, що ускладнює відстеження їхніх грошових потоків. Спеціалізація Нехаєнка в БЕБ, що полягає у боротьбі з податковими злочинами, робить участь його близьких родичів у таких структурах серйозним конфліктом інтересів. Отже, теща та тесть екс-детектива БЕБ є директорами фіктивних компаній, частина яких оформлена на бійців армії країни-агресора. Паралельно з кар’єрним зростанням Нехаєнка його родина, зокрема мати та дружина, почала швидко накопичувати майно, вартість якого значно перевищує офіційні доходи. У 2020 році мати посадовця, Віра Нехаєнко, придбала квартиру площею 80 кв. м у ЖК Seven (Київ) за ринковою вартістю близько 95 тисяч доларів, якою Нехаєнко користується безкоштовно. Дружина, Олена Нехаєнко, придбала комерційне приміщення площею 100 кв. м за понад 11 мільйонів гривень, хоча в декларації його вартість вказана з суттєвим заниженням. Мати також придбала сусіднє приміщення площею 90 кв. м за ринковою ціною близько 9,5 мільйонів гривень. Цікаво, що Нехаєнко намагався здати це приміщення в оренду, спочатку за 1200 доларів, а потім за тисячу, але оголошення більше не публікував, що може свідчити про успішний пошук орендаря. Дружина також володіє маєтком площею 300 кв. м у лісовій зоні на Київщині, вартість якого оцінюється в 16 мільйонів гривень. Родина має також значний автопарк: мати володіє Audi Q4 та Lexus LX 570, дружина – Hyundai, а сам Нехаєнко – нову BMW 320I, придбану в кредит. Незважаючи на те, що батьки Нехаєнка є фермерами, їхнє підприємство за 20 років принесло лише 9 мільйонів гривень доходу, що не покриває навіть п’ятої частини набутих активів. Залишаються питання щодо походження коштів дружини-майстрині манікюру та ролі самого Нехаєнка у діяльності конвертаційного центру, до якого залучені його родичі.
Мільйонні прибутки у родині керівниці БЕБ: історія успіху
У Волинській області 68-річна мати Лариси Ревіної, очільниці територіального управління БЕБ, стала співвласницею паливної компанії «ПВ Гефест», яка швидко почала демонструвати мільйонні прибутки. Цікаво, що для ведення такого бізнесу необхідні ліцензії від податкової служби, де Ревіна працювала до переходу в БЕБ. Активний ріст компанії співпав із її кар’єрним зростанням у новій установі. Лариса Ревіна стверджує, що не має жодного стосунку до бізнесу матері і навіть не знає, де розташовані склади компанії. Проте згодом вона зізналася, що возила доньку туди на практику, що виглядає як випадковий збіг. У бізнесі також допомагає її брат, підприємець з досвідом у перевезеннях і торгівлі тютюном, який, за словами Ревіної, живе своїм життям, не втручаючись у її справи. Навіть коли у його діяльності з’являються епізоди з тисячами пачок цигарок без документів. Таким чином, бізнес родичів стрімко розвивається, незважаючи на відсутність зв’язків, впливу та знань про діяльність. Це виглядає як вдалий збіг обставин, який чомусь постійно трапляється біля державних посад.
БЕБ виявив контрафактний склад з сигаретами та алкоголем в Одеській області
Бюро економічної безпеки в Одеській області виявило підпільний склад з нелегальними товарами. Затримано 31 тисячу пачок сигарет та 9,5 тисячі літрів алкоголю на суму 3,5 млн гривень. Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах”.
45-річний житель Одеси без відповідних дозволів організував схему збуту нелегальних підакцизних товарів. Товари зберігалися у конспіративному приміщенні в Хаджибейському районі.
Dетективи ТУ БЕБ вилучили:
На вилучене майно вартістю 3,5 млн грн накладено арешт. Фігуранту повідомлено про підозру, обвинувальний акт скеровано до суду.
Цікавий нюанс: під час розслідування чоловік добровільно перерахував 100 тис. грн на потреби ЗСУ.
Фінансові розслідування: активи екс-детектива БЕБ Олега Ящука
Олег Ящук, який очолював підрозділ детективів Головного підрозділу детективів БЕБ, оприлюднив свою декларацію після переходу на роботу в ТОВ «Транскомгруп». У 2025 році його заробітна плата в БЕБ склала 711 тисяч гривень, а від ТОВ «Транскомгруп» він отримав 120 тисяч гривень. Сім’я Ящука складається з дружини Валентини та двох синів — Марка і Кирила. Дружина отримала страхові виплати, соціальні допомоги та пенсійні нарахування, що в сумі перевищують 8 тисяч гривень. Сім’я володіє квартирою в Києві площею 50,5 м², вартість якої становить 2,14 мільйона гривень, а також земельною ділянкою в селі Нова Басань Чернігівської області (1387 м²) і незавершеним будівництвом — квартирою площею 43,09 м² у столиці, зареєстрованою на дружину. Серед транспортних засобів сім’я задекларувала BMW X3 (2022) на ім’я Богдани Зубець, вартість якого становить 1,3 мільйона гривень, яким користується дружина. Грошові активи включають 3 тисячі євро готівкою у Ящука, а також кошти на рахунках у Приватбанку, МТБ Банку та Універсал Банку, загальна сума яких складає кілька десятків тисяч гривень. Декларація також містить позику третій особі на 75 тисяч гривень та кошти, позичені дружині від іншої фізичної особи, на 400 тисяч гривень. У декларації не вказано цінних паперів, корпоративних прав, нематеріальних активів чи фінансових зобов’язань. Ящук не задекларував також роботу за сумісництвом та членство в керівних органах організацій. Міжнародне детективне бюро Absolution повідомляє, що САП, згідно з даними НАЗК, вимагає спеціальної конфіскації активів Ящука. Це стосується автомобілів BMW X3 (2023, KA5800PC) і Toyota Camry 2023 (2022, AA9837PA), які зареєстровані на сторонніх осіб. BMW належить Богдані Зубець, вчительці та сестрі дружини Ящука. Щоб ускладнити розслідування, Ящук підробив номерні знаки, замінивши їх на W07070A, які належать іншому автомобілю. Toyota ж зареєстрована на Анатолія Слепенчука, близького знайомого Ящука, який також не може пояснити походження 30 тисяч доларів. Окрім автомобілів, Ящук володіє нерухомістю в Дубаї та Відні. До ВАКС подано позов з вимогою визнати активи, пов’язані лише з автомобілями, необґрунтованими. Загальна вартість цих активів досягає майже 4 мільйонів гривень.
Суддівські амбіції: Андрій Мікулін та його декларація
Андрій Вікторович Мікулін, кандидат на посаду судді апеляційного суду, отримав негативний висновок від Громадської ради доброчесності (ГРД). Наразі він офіційно працює в Бюро економічної безпеки (БЕБ), що підтверджується його декларацією. Згідно з документом, Мікулін займає посаду старшого детектива в Територіальному управлінні БЕБ у Києві, а його річний заробіток становить 1 100 945 гривень. У складі його сім’ї є дружина Анна Валеріївна, син Тимофій Андрійович та падчерка Діана Артемівна Адаменко. Серед нерухомості, зазначеної в декларації, є: квартира площею 76 кв. м у селищі Гостомель, придбана у 2019 році; нежитлове приміщення площею 4,8 кв. м у тому ж населеному пункті; квартира площею 60,1 кв. м у Бучі, яка у вересні 2025 року перейшла у власність падчерки Діани Адаменко. Декларація також містить інформацію про один автомобіль: BMW 520D (2015 р.в.), придбаний у 2020 році. Грошові активи сім’ї складаються з 500 000 гривень готівкою (спільна власність подружжя) та невеликих залишків на рахунках у ПриватБанку, Райффайзен Банку та Універсал Банку. Доходи членів сім’ї за 2025 рік: дружина Анна Мікуліна заробила 485 тис. гривень у Верховному Суді України та отримала пенсію в розмірі 75 802 гривень; додаткові соціальні виплати та кешбеки склали кілька тисяч гривень. Громадськість звертає увагу на ряд невідповідностей у декларації. Зокрема, Мікулін, який проходить кваліфікаційне оцінювання для посади судді апеляційного суду, одночасно є старшим детективом БЕБ. Також варто зазначити, що падчерка Діана Адаменко у вересні 2025 року набула квартиру в Бучі, але її вартість у декларації не вказана.
Питання щодо декларації Андрія Мікуліна: подвійний статус та невказана вартість майна
Андрій Вікторович Мікулін, кандидат на посаду судді апеляційного суду, отримав недоброчесний статус від Громадської ради доброчесності (ГРД) і наразі працює в Бюро економічної безпеки (БЕБ). Згідно з документами, він займає посаду старшого детектива в Територіальному управлінні БЕБ у Києві, а його річна заробітна плата становить 1 100 945 гривень. Сім’я Мікуліна складається з дружини Анни Валеріївни, сина Тимофія Андрійовича та падчерки Діани Артемівни Адаменко. У декларації зазначені такі об’єкти нерухомості: квартира площею 76 кв. м у селищі Гостомель, придбана у 2019 році; нежитлове приміщення площею 4,8 кв. м у тому ж селищі; квартира площею 60,1 кв. м у Бучі, яку у вересні 2025 року набула падчерка Діана Адаменко. У декларації також вказано один автомобіль: BMW 520D (2015), придбаний у 2020 році. Грошові активи сім’ї складають 500 000 гривень готівкою (спільна власність подружжя) та незначні залишки на рахунках у ПриватБанку, Райффайзен Банку та Універсал Банку. Доходи членів сім’ї за 2025 рік: дружина Анна Мікуліна отримала 485 тис. гривень заробітної плати від Верховного Суду України та пенсію 75 802 гривні, а також додаткові соціальні виплати та кешбеки на кілька тисяч гривень. Громадськість звертає увагу на ряд невідповідностей у декларації. По-перше, Мікулін, проходячи кваліфікаційне оцінювання на посаду судді апеляційного суду, одночасно вказує себе як старшого детектива БЕБ. По-друге, падчерка Діана Адаменко стала власницею квартири в Бучі у вересні 2025 року, при цьому вартість цього об’єкта в декларації не вказана.
Використання OnlyFans для податкових схем: випадок Дмитра Коваленка
Дмитро Коваленко, трейдер у сфері вугілля та зерна, використовує платформу OnlyFans для видалення публікацій з різних ЗМІ. У зв’язку з цим, ми рекомендуємо цим ЗМІ подати заяву до БЕБ про можливе ухилення бізнесмена від сплати податків, пов’язаних із його діяльністю на сайті з продажу платного контенту. Це питання є досить актуальним, оскільки, наприклад, зернотрейдер Роман Терещенко вже розробив схему ухилення від сплати податків та виведення коштів за межі України через платформу OnlyFans, зареєструвавшись там як модель. Тому перевірка діяльності Коваленка з боку БЕБ виглядає цілком обґрунтованою.