У Чернівецькій області Дністер критично обмілів, унаслідок чого вода оголила давній цвинтар із людськими рештками.
Після різкого зниження рівня води люди почали знаходити рештки поховань на ділянках, які були затоплені ще за часів СРСР.
До такого обміління призвели тривала спека, відсутність опадів у попередні місяці, зменшення притоку води та посилене випаровування.
У Молдові, яка розташована нижче за течією Дністра, через цю ситуацію оголосили режим надзвичайної ситуації.
Вища рада правосуддя підтримала подання про звільнення судді Заставнівського районного суду Чернівецької області Ярослава Стрільця.
Як випливає з матеріалів дисциплінарної скарги, протягом 2022–2025 років суддя Стрілець ухвалив 97 рішень у справах про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком, зокрема із позбавленням матері батьківських прав. Для порівняння, інші судді цього ж суду за той самий період розглянули лише по 2–3 такі справи.
На підставі рішень, винесених суддею Стрільцем, було оформлено 84 відстрочки від мобілізації. Ще 23 чоловіки виїхали за кордон і не повернулися. У більшості цих справ суддя не залучав орган опіки та піклування, не заслуховував думку дитини і не пояснював у рішеннях причин такого підходу.
У частині випадків батьки ще до звернення до суду вже дійшли згоди щодо місця проживання дитини. Про це свідчили матеріали справ, у яких були нотаріально посвідчені договори про утримання та визначення місця проживання дітей. Окрім цього, матері подавали до суду заяви про визнання позовних вимог і підтверджували, що не заперечують проти задоволення позову в частині визначення місця проживання дитини з батьком.
Це дає підстави вважати, що на момент звернення до суду, а також під час розгляду справ, права позивачів на спільне проживання з дітьми, їх виховання та утримання не були порушені, невизнані чи оспорювані.
У Чернівецькій області правоохоронці викрили незаконне ввезення автомобілів з-за кордону під виглядом гуманітарної допомоги.
За інформацією слідства, 34-річний адвокат разом із двома спільниками впродовж липня–грудня 2025 року завезли в Україну 8 транспортних засобів. Йдеться про позашляховики, мікроавтобуси та вантажівки, загальна вартість яких перевищує 4,2 млн грн.
Щоб не сплачувати митні платежі, учасники схеми створили три благодійні фонди та оформили їх на знайомих. Через ці структури автомобілі ввозили як нібито гуманітарну допомогу.
Після перетину кордону транспорт передавали третім особам для особистого користування або ведення господарської діяльності.
Учасників схеми викрито за процесуального керівництва Прокурори Чернівецької обласної. Усім трьом уже повідомили про підозру. Суд обрав для них запобіжні заходи у вигляді застави — понад 260 тис. грн з кожного.
Санкція статті передбачає до 11 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в суді.
Колишньому керівнику Держгеокадастру у Чернівецькій області Сергію Савчуку повідомили про підозру в незаконному збагаченні. За версією слідства, він оформив маєток із басейном, готельні будиночки та земельні ділянки на курорті на колишню дружину та батьків.
Загальна вартість цього майна становить 32 млн грн. Водночас за останні п’ять років офіційні доходи посадовця та його родичів не перевищили 6,5 млн грн.
Слідство зазначає, що з 2021 року офіційні доходи Савчука та членів його родини сягнули близько 6,5 млн грн. Однак за цей самий період вони набули активів на понад 38 млн грн, а законність походження цих коштів не підтверджується задекларованими доходами.
За даними прокуратури Чернівецької області, будинок і нерухомість у Миговому були оформлені на колишню дружину посадовця Віталіну Савчук. Хоча Савчук офіційно розлучився з нею понад 10 років тому, вони й надалі мешкають разом, ведуть спільний побут і користуються набутим майном. При цьому у деклараціях він вказує інше місце проживання.
Окремо встановлено, що чотири ділянки у 2024 році були оформлені на його матір.
Наразі слідчі з’ясовують джерела походження коштів, за які було придбано це майно, а також перевіряють наявність іншої нерухомості, що може належати посадовцю. Сергію Савчуку повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368-5 ККУ. Як запобіжний захід йому обрали заставу у 2,6 млн грн.
На Буковині у заказнику «Зубровиця» незаконно вирубали понад 600 дерев. Унаслідок цього державі завдали збитків на 7,7 млн грн.
ДБР викрило двох посадовців лісового господарства, які організували незаконну вирубку на території заповідника. За даними слідства, через їхні дії було знищено понад 600 дерев.
Фігурантам уже повідомили про підозру. Їм загрожує до 10 років позбавлення волі.
[Місто] – Співробітники правоохоронних органів ліквідували масштабну нарколабораторію на Буковині, де здійснювалося виробництво та збут особливо небезпечної психотропної речовини.
40-річні мешканці [міста] організували повний цикл діяльності – від виготовлення та фасування до поширення наркотиків по всій Україні. Операція була проведена спільно Управлінням боротьби з наркозлочинністю, слідчими ГУНП в Чернівецькій області та бійцями КОРД під координацією Департаменту боротьби з наркозлочинності Нацполіції та процесуальним керівництвом Чернівецької обласної прокуратури.
Під час обшуків у Чернівецькому районі було виявлено підпільну лабораторію для виробництва та зберігання психотропної речовини «Альфа-PVP». Перед санкціонованими діями фахівці ДСНС провели вимірювання рівня шкідливих речовин у повітрі приміщення.
У результаті слідчих дій було вилучено спеціалізоване лабораторне обладнання, близько 18 кг «Альфа-PVP», понад 2 тонни прекурсорів і хімічних компонентів, засоби фасування, респіратори, захисні костюми, електромішалки, вакуумну помпу, осушувач повітря, комп’ютерну техніку та інші докази. Також було виявлено та конфісковано понад 20 кг «Альфа-PVP» у автомобілі та готових посилках, а також мобільні телефони, готівку та інші речові докази.
Зі схованого місця було вилучено поліетиленові пакети з психотропами загальною вагою близько 13 кг для подальшого збуту. Загалом з обігу вилучили понад 52 кг «Альфа-PVP». Згідно з оцінками, вартість вилученого перевищує 43 мільйона гривень.
Затриманим повідомили про підозру за ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України. Судом було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для обох фігурантів.
У межах спецоперації «Рубікон» правоохоронці задокументували протиправну діяльність ще восьми осіб, причетних до незаконного обігу наркотиків. Вилучені речовини направлено на експертизу, тривають досудові розслідування.
У Чернівецькій області працівники ТЦК затримали архімандрита Сергія з Банченського монастиря. Про це повідомили на сторінці монастиря у «Фейсбуці».
Також з’явилося відео, на якому митрополит Банченський Лонгин прибув до будівлі ТЦК разом із дитиною, яка має інвалідність I групи та перебуває під опікою Сергія. Туди ж прийшли віряни, які вимагають звільнити монаха.
Працівники Територіального управління Бюро економічної безпеки в Чернівецькій області зупинили незаконну діяльність групи осіб, які намагалися переправити тютюнові вироби без акцизних марок через кордон, використовуючи безпілотні літальні апарати. У цій схемі брали участь мешканці прикордонних районів, які використовували саморобні дрони, придбані у невідомих осіб на Закарпатті. Запуски дронів відбувалися вночі з приватної території за допомогою спеціально виготовленої катапульти. Дрони могли долати відстань до 25 км, скидаючи вантаж за заданими координатами під дистанційним керуванням. Протягом однієї ночі зловмисники переправляли до 12 ящиків сигарет. Під час обшуку місця події було конфісковано 34 пачки сигарет без акцизних марок, 2 безпілотні літальні апарати та пускову установку. Орієнтовна вартість вилучених тютюнових виробів перевищує 1 млн грн. Досудове розслідування триває.
Поліція Буковини виявила канал незаконного обігу боєприпасів, вибухових речовин і пристроїв. Оперативники Управління карного розшуку ГУНП в Чернівецькій області спільно з колегами з обласного управління СБУ та слідчими Чернівецького районного управління поліції задокументували протиправну діяльність 38-річного жителя Одеської області в рамках заходів із протидії незаконному обігу зброї. Обвинувальний акт стосовно підозрюваного вже направлено до суду. За даними слідства, чоловік організував схему нелегального заробітку, пов’язану зі збутом великих партій боєприпасів на території України. Правоохоронці зафіксували щонайменше три випадки незаконного продажу бойових припасів в Одеській області та Чернівцях. Зокрема, обвинувачений продав 19 ручних осколкових гранат, 3 запали до них, 4 протитанкові гранати, 3 термобаричні реактивні гранатомети, 3 порохові заряди до гранатометних пострілів, а також 1000 набоїв різного калібру. Експертні дослідження підтвердили, що вилучені предмети є бойовими припасами, вибуховими речовинами та вибуховими пристроями, придатними до використання. Наразі слідчі поліції Буковини під процесуальним керівництвом прокуратури завершили досудове розслідування, матеріали якого з обвинувальним актом направлено до суду. Підозрюваному інкримінують злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 (Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України. Згідно з санкцією статті, обвинуваченому загрожує до семи років ув’язнення.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 3 лютого 2026 року у справі № 600/3147/25-а залишив без задоволення апеляційну скаргу та без змін рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року. Суд визнав законними рішення ТЦК та військової частини, пославшись на чинне законодавство.
Позивач звернувся до суду з вимогою, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, визнати протиправним і скасувати наказ начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 27 лютого 2024 року № 59/1 про призов та направлення для проходження військової служби під час мобілізації на особливий період. Також він просив скасувати наказ командира військової частини від 28 лютого 2024 року про зарахування його до списків особового складу військової частини з 28 лютого 2024 року та зобов’язати військову частину виключити його зі списків особового складу, тобто звільнити з військової служби.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що на день призову йому ще не виповнилося 25 років, а тому, на його думку, мобілізація була проведена протиправно.
Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 10 грудня 2025 року відмовив у задоволенні позову. Після цього позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати це рішення та ухвалити нове — про задоволення позовних вимог. Апелянт зазначав, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Сьомий апеляційний адміністративний суд не погодився з цими доводами та залишив апеляційну скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач народився у 1999 році. Матеріали справи свідчать, що відповідно до п. 4 ч. 10 ст. 14 Закону № 2232-XII він був визнаний непридатним у мирний час та обмежено придатним у воєнний час. У зв’язку з цим його зняли з військового обліку призовників і взяли на облік військовозобов’язаних, що підтверджується протоколами ВЛК від 30.01.2018 № 11 та від 15.02.2018 № 16.
Суд звернув увагу, що мобілізації підлягають саме військовозобов’язані, а не призовники. Військовозобов’язаними є особи, яких зараховано до запасу для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань відповідно до ст. 1 Закону № 2232-XII. Натомість призовники перебувають на призовному обліку до досягнення 25-річного віку і до моменту зарахування до запасу не належать до категорії військовозобов’язаних.
Отже, особа віком від 18 до 25 років може бути мобілізована лише за умови, що вона набула статусу військовозобов’язаного, тобто зарахована до запасу. Мобілізаційні заходи стосуються виключно військовозобов’язаних і резервістів, а не призовників.
Суд також зазначив, що на момент мобілізації позивача ст. 23 Закону № 3543-XII не визначала вік до 25 років як підставу не призивати громадянина України на військову службу.
18 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ. Цим законом були внесені суттєві зміни, зокрема до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». Зокрема, граничний призовний вік було змінено з 27 до 25 років відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ у редакції Закону № 3633-ІХ.
Водночас спірні правовідносини щодо видання наказів про призов позивача на військову службу та його зарахування до особового складу військової частини виникли у період з 27.02.2024 по 28.02.2024. Тому, як вказав суд, до них слід застосовувати норми законодавства у редакції, чинній саме на той момент.
У період з 24 лютого 2022 року по 18 травня 2024 року законодавство не передбачало для військовозобов’язаних такої підстави для відстрочки від призову під час мобілізації, як недосягнення 25-річного віку. Критерій 25 років застосовувався виключно до призовників.
З матеріалів справи також видно, що у 2018 році позивач за станом здоров’я був визнаний непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час, у зв’язку з чим його взяли на військовий облік військовозобов’язаних.
З огляду на це апеляційний суд дійшов висновку, що позивач, будучи військовозобов’язаним та визнаним придатним до військової служби, правомірно підлягав мобілізації незалежно від того, що на момент призову йому не виповнилося 25 років.
Суд також послався на аналогічну правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 14.11.2025 у справі № 460/5251/24, яку відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України необхідно враховувати під час розгляду цієї справи.
У підсумку колегія суддів визнала, що вимога позивача про скасування наказу від 27.02.2024 № 59/1 про призов і направлення для проходження військової служби під час мобілізації не підлягає задоволенню. Оскільки сам призов був правомірним, суд також відмовив у задоволенні похідних вимог — про скасування наказу від 28.02.2024 командира військової частини щодо зарахування до списків особового складу та про зобов’язання виключити позивача з цих списків.
На думку апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги не спростували цих висновків і не дали підстав вважати, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права або порушив норми процесуального права.