Архіви категорії: Розслідування

Завершено розслідування щодо колишнього прокурора у справі про вимагання 80 тисяч доларів США

Оприлюднено автором

НАБУ та САП завершили досудове розслідування у справі колишнього прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, якого підозрюють у вимаганні 80 тисяч доларів США неправомірної вигоди. Про це повідомили в НАБУ.

За версією слідства, із січня по квітень 2026 року підозрюваний, обіймаючи посаду прокурора, неодноразово вимагав від адвоката хабар. У відповідь він обіцяв вчинити або не вчинити процесуальні дії на користь підзахисної адвоката — нотаріуса, яка фігурувала у справі про реєстрацію права власності на земельні ділянки на підставі нібито підроблених документів.

Слідство вважає, що прокурор обіцяв повідомити жінці про підозру за менш тяжкою статтею, не брати до уваги всі епізоди ймовірної протиправної діяльності та укласти угоду про визнання винуватості з мінімальним покаранням.

У разі відмови, як стверджує слідство, він погрожував оголосити підозру за 15 епізодами кримінальних правопорушень і додатковою статтею. За даними слідства, це могло призвести до реального позбавлення волі та заборони займатися нотаріальною діяльністю.

Спершу розмір неправомірної вигоди становив 50 тисяч доларів США, але згодом, за інформацією правоохоронців, вимоги зросли до 80 тисяч доларів. Як зазначає слідство, передавати кошти планували частинами через заздалегідь визначений пункт обміну валют.

У декларації львівського митника Ігоря Качмара виявили можливу помилку щодо ОВДП

Оприлюднено автором

Львівський митник Ігор Качмар задекларував придбання боргових цінних паперів — державних облігацій України (ОВДП) — на 15 мільярдів гривень, що в еквіваленті становить 341 мільйон доларів. Про це пише кОРДон.

У декларації посадовця зазначено придбання 297 державних облігацій України. Водночас, якщо перерахувати фактичну вартість паперів, то за номінальної ціни однієї облігації 51 095 гривень загальна сума угоди мала б становити 15 175 215 гривень, або приблизно 15,2 мільйона гривень.

Ймовірно, під час внесення даних до офіційного реєстру Ігор Качмар припустився технічної помилки та переплутав тисячі з мільярдами. Станом на зараз офіційних коментарів від самого Ігоря Качмара або представників Львівської митниці щодо коригування декларації не надходило.

У Кривому Розі за 63,6 мільйона гривень реконструюють Алею «200 каштанів»: частина матеріалів може бути завищена у кілька разів

Оприлюднено автором

КП «Сансервіс» Криворізької міської ради 14 липня уклало договір із ТОВ «Сапсан-КР» на реконструкцію скверу «Алея «200 каштанів»» за 63,60 млн грн. Про це йдеться в «Прозорро».

До кінця 2027 року на вулиці Джохара Дудаєва — від вулиці Героїв АТО до проспекту Університетський — планують створити безбар’єрний простір і оновити сквер «Алея «200 каштанів»».

Проєкт передбачає демонтаж старого асфальту, бордюрів, частини сходів і підпірних стінок, укладання нового покриття з гранітних плит і гранітної бруківки, будівництво нових сходів, підпірних стінок із системою дренажу та пандусів. Також на території мають провести озеленення, висадити дерева, кущі та багаторічні рослини і встановити лавки, парклети, паркові шезлонги, перголи, шати, гойдалки, спортивний комплекс, а також столи для настільного тенісу та гри в шахи.

Проєкт замовили Вікторії Тітовій. Позитивний експертний звіт підготувало ТОВ «УК Експертиза». Договірна ціна є динамічною. Роботи профінансують із місцевого бюджету: у 2027 році на них передбачено 51,52 млн грн, а цьогоріч — 12,08 млн грн.

У підсумковій відомості ресурсів пісок заклали по 1 158 грн/куб. м (далі ціни наведені з ПДВ та без доставки). За даними травневого моніторингу ДП «НІРІ», на Дніпропетровщині пісок коштував 404 грн/куб. м, тобто утричі дешевше. Також нещодавно КП «Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького» Криворізької міської ради для демонтажу танцмайданчика Кристал замовляло пісок по 277 грн/куб. м, що у чотири рази дешевше.

Щебінь фракції 20-40 мм у кошторисі врахували по 1 224 грн/куб. м. «Кривбастрансбуд» реалізує такий щебінь по 910 грн/куб. м (650 грн/т * 1,4), тобто на чверть дешевше. Окрім того, «Криворіжтепломережа» нещодавно замовляла щебінь 20-40 мм для ремонту котельні «Гігант» по 1 000 грн/куб. м, що на 18% дешевше.

Лише на цих двох позиціях потенційна переплата може сягнути близько 1 мільйона гривень.

Окремо 5,49 млн грн передбачили на гранітну плитку «Покостовка» по 1 166 грн/кв. м. Водночас товщина і спосіб обробки не вказані, а ринкові ціни на таку продукцію суттєво залежать саме від цих параметрів. Наприклад, «Епіцентр» продає плитку Golden Tile Pokostovka gray 30,7х60,7 см товщиною 8,5 мм по 599 грн/кв. м. А «Granex» пропонує поліровану плитку з Покостівського граніту 600х300х20 мм по 1 600 грн/кв. м.

Пояснювальну записку не оприлюднили, тож середньомісячна зарплата на одного робітника в режимі повної зайнятості при розряді робіт 3,8 невідома.

Підряд фірма отримала без конкуренції, оскільки на відкриті торги більше ніхто не подався.

Для участі в тендері учасники мали додати до пропозиції акт ознайомлення з проєктною документацією та акт обстеження об’єкта, підписані замовником і датовані не раніше оголошення закупівлі та не пізніше завершення періоду уточнень, тобто 5-25 червня.

Антимонопольний комітет неодноразово визнавав вимогу щодо акту огляду дискримінаційною та зобов’язував замовників вилучати її з тендерної документації.

КП «Сансервіс» Криворізької міської ради очолює Ілля Хворост, а уповноваженою особою з питань закупівель є Інна Бокарева. В.о. міського голови — Юрій Вілкул.

Місцевою фірмою «Сапсан-КР» володіє і керує Богдан Лиманський, який також є ФОПом із будівельними і торгівельними видами діяльності.

Із 2016 року «Сапсан-КР» отримала державних замовлень на 790,09 млн грн, найбільше — в Управління капітального будівництва виконкому Криворізької міської ради.

Декларація Миколи Старушка за 2025 рік: нова нерухомість без вказаної вартості та авто за 120 тисяч гривень

Оприлюднено автором

Виконувач обов’язків керівника територіального сервісного центру МВС у Полтавській області Микола Старушко відобразив у декларації за 2025 рік житловий будинок, гараж, кілька земельних ділянок і автомобіль. Частина цього майна внесена до документа без зазначення вартості.

Про це повідомляють розслідувачі.

Згідно з оприлюдненою інформацією, Микола Старушко працює адміністратором ТСЦ №5346 у селі Бутенки. Декларацію за 2025 рік він подав 21 березня 2026 року. У документі також зазначені його дружина Лілія Старушко та син Марк.

Основним місцем проживання сім’ї вказано будинок у Кобеляках площею 54,7 квадратного метра. Цю нерухомість посадовець придбав у 2011 році за 55 443 гривні.

Окремо в декларації зазначено, що 5 серпня 2024 року Старушко набув у власність ще один житловий будинок площею 82,6 квадратного метра, гараж площею 28,4 квадратного метра, а також три земельні ділянки площею 526, 47 і 1000 квадратних метрів. Вартість цих об’єктів у декларації не вказана.

Серед транспортних засобів Микола Старушко задекларував Volkswagen Golf 2002 року випуску, який був придбаний у листопаді 2025 року за 120 тисяч гривень. Його дружина володіє Peugeot 207 2009 року, мотоциклом Yamaha YBR 125, мопедом Suzuki Lets II, мотоциклом «Дніпро» МТ-11 та бортовим причепом.

За 2025 рік посадовець отримав 457 тисяч гривень заробітної плати в регіональному сервісному центрі ГСЦ МВС і 29 тисяч гривень пенсії. Також він задекларував виплати за програмами зимової підтримки та національного кешбеку. Грошові активи, корпоративні права і фінансові зобов’язання в декларації відсутні.

Як зазначають розслідувачі, увагу НАЗК може привернути одночасне набуття будинку, гаража та трьох земельних ділянок без відображення їх вартості в декларації. Крім того, автори матеріалу вважають, що перевірки може потребувати відповідність задекларованої вартості автомобілів Volkswagen Golf і Peugeot 207 ринковим цінам на момент їх придбання.

Як підприємства Важі Джаши фігурують у справах про «чорний» експорт українського зерна

Оприлюднено автором

Власник зернових елеваторів на Одещині Важа Джаши, за даними кримінальних справ, пов’язаний зі схемами, через які бюджет України зазнає значних втрат. Йдеться також про його можливі зв’язки із синхронними перельотами з ув’язненим олігархом та впливом на вибори.

Станом на кінець 2024 року Бюро економічної безпеки оцінювало частку «чорного» експорту сільськогосподарської продукції з України у 20%. Потенційні втрати бюджету становили майже 8,5 мільярдів гривень. Основою схеми називали закупівлю продукції за «кеш» із подальшим перепродажем за кордон за підробленими документами та з порушенням валютного законодавства. Аналіз кримінальних проваджень, пов’язаних із такими операціями, показує, що в частині з них фігурують підприємства, пов’язані з молдавським бізнесменом російського походження Важою Джаши.

Важа Джаши народився в Росії, але з кінця 90-х має громадянство США. Його основний бізнес зосереджений у Молдові, Україні та Румунії. Зокрема, він є власником групи компаній Trans oil, яка займається переробленням олійних культур, експортом зерна, виробництвом соняшникової олії та міжнародною торгівлею сільгосппродукцією. В Україні ключовими активами є «Ренійський елеватор» і лінія доставляння «Рені-лайн». Саме ці компанії регулярно згадуються у кримінальних справах щодо розкрадань на постачанні сільськогосподарської продукції.

Найактивніше, за даними слідства, схема діяла у 2023-2024 роках. Правоохоронці встановили, що для незаконної діяльності в Миколаївській та Одеській областях було створено низку компаній. Вони купували зернові за готівку, не відображаючи ці операції в бухгалтерському обліку та податковій звітності. Надалі цей товар зберігався, зокрема, на потужностях ТОВ «Ренійський елеватор», яке належить Важі Джаши.

Після цього продукцію експортували за кордон на адресу афільованих підприємств, використовуючи підроблені документи щодо її вартості та походження. У судовому рішенні про арешт майна, серед якого була мокра печатка ТОВ «Ренійський елеватор», зазначено: «Вказаними діями наносились збитки бюджету України в особливо великих розмірах, у тому числі шляхом неповернення валютного уторгування та несплати відповідних податків».

Лише в одному епізоді цієї справи збитки державним інтересам у вигляді несплати до бюджету податку на прибуток оцінені у 47 520 655, 02 грн.

В іншому епізоді активну роль, за матеріалами слідства, відіграє ще одна компанія Важі Джаши — ТОВ «Рені-лайн». Національна поліція під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактами заволодіння майном шляхом обману, внесення недостовірних відомостей до офіційних документів і легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

За результатами контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури в агропромисловій сфері було отримано інформацію про функціонування протиправної схеми, спрямованої на експорт сільськогосподарської продукції від сумнівних підприємств. Слідство вважає, що це призводило до збитків держави та неповернення валютного виторгу в Україну. При цьому, за версією правоохоронців, схема реалізовувалась за безпосередньої участі службових осіб зернових терміналів, які сприяли накопиченню обсягів зерна на підставі завідомо підроблених документів і здійснювали його відвантаження. Серед таких підприємств названі ТОВ «Рені-лайн» та «Ренійський елеватор».

Лише за період із червня 2023 року до кінця вересня 2023 року, як вважає слідство, через цю схему до державного бюджету не було сплачено обов`язкових платежів на суму понад 9 млрд грн.

Частину продукції, за якою не поверталась валютна виручка, за документами постачали до Туреччини. Нещодавно у ЗМІ з’являлась інформація, що компанії, пов’язані з Важою Джаши, могли через Туреччину постачати товар до Ірану з порушенням законодавства. У Trans oil цю інформацію спростували, заявивши, що всі постачання здійснюються на законних підставах.

Ренійський елеватор Важа Джаши придбав у 2013 році. Ця дата має значення, оскільки тоді в політиці та бізнесі Молдови важливу роль відігравав колишній олігарх Владімір Плахотнюк. Важа Джаши був його бізнес-партнером. Вони разом працювали в компанії Petrom, а також входили до Асоціації підприємців.

Раніше ЗМІ повідомляли, що і Плахотнюк, і Важа у період з 2000 по 2011 роки мали дипломатичні паспорти, хоча не обіймали жодних посад у владі Молдови. Важа отримав такий паспорт у 2006 році та щонайменше 20 разів відвідував Україну, користуючись ним.

З виписки з даних Міграційної служби України видно, що кілька разів Важа Джаши прилітав до Києва на запрошення «Нафтогазу України». Найчастіше він зупинявся в готелі «Прем’єр палац», власниками якого вважають російських бізнесменів, наближених до групи VS Energy.

У свій час Владімір Плахотнюк мав вплив на молдавське підприємство «Молдова-газ», власником більшої частки якого залишається російський «Газпром». Які саме питання міг вирішувати Важа Джаши під час відвідин «Нафтогазу України» до 2010 року, використовуючи дипломатичний паспорт Молдови, і чи діяв він тоді в інтересах Плахотнюка, залишається невідомим.

Водночас відомо, що після виграшу арбітражу у Стокгольмі проти «Газпрому» «Нафтогаз України» розглядає активи «Молдова-газ» як ймовірну частину компенсації від російського газового монополіста, який нині забезпечує військову агресію проти України.

У той самий період, коли Джаши відвідував Україну за дипломатичним паспортом, до країни прилітав і Владімір Плахотнюк. Для поїздок він користувався особистим літаком, зареєстрованим на компанію «Нобіл ейр».

Примітно, що з 2005 по 2015 рік Джаши був засновником російської компанії зі схожою назвою — ООО «Нобил-Грейн». Вона була зареєстрована в Курській області РФ і працювала у сфері вирощування зернових культур. З огляду на те, що нині це є головною спеціалізацією бізнесу Важі Джаши, малоймовірно, що йшлося про його повного тезку.

Попри це, сам Джаши заявляє, що ніколи не мав бізнесу в Росії, що, як зазначається, не відповідає наявним даним.

Крім того, в українських реєстрах є інформація, що щонайменше до 2021 року місцем його реєстрації була Москва.

Попри сумнівні зв’язки, Важа Джаши також має тісні контакти із західними фондами. Один із них — Horizon Capital. Цей фонд інвестував і кредитував, зокрема, українські підприємства Джаши.

У 2018 році Horizon Capital стала акціонером найбільшого банку Молдови — Moldova agroindbank (MAIB). Перед цим відбулася низка подій. У 2016 році уряд Молдови анулював володіння 41% акцій колишніми власниками та фактично націоналізував їх. Пізніше ці акції були продані західним фондам. У 2021 році стало відомо, що банк готується до виходу на міжнародні біржі. Тоді ж колишній бізнес-партнер Плахотнюка В’ячеслав Платон заявляв, що за західними акціонерами Moldova agroindbank насправді стоїть той самий опальний олігарх.

Важливий нюанс полягає в тому, що станом на 2021 рік членом правління MAIB і партнером фонду Horizon Capital був Василе Тофан. Нині він є основним кандидатом на посаду прем’єр-міністра Молдови. Представники молдавського політикуму стверджують, що Тофан і Важа Джаши пов’язані не лише через західні фонди, а нібито є кумами. Сам Тофан це заперечує.

Влітку 2025 року Владімір Плахотнюк був затриманий у Греції та екстрадований до Молдови. У квітні цього року його засудили на 19 років за обвинуваченням у банківському шахрайстві, організації злочинного угруповання та відмиванні грошей. Нині він перебуває у в’язниці.

У РФ Плахотнюка звинувачують у виведенні 560 мільйонів доларів упродовж 2013-2014 років через організацію міжнародної схеми відмивання коштів. У пресі ця справа відома як «молдавський ландромат» і мала широкий резонанс.

Наразі Важа Джаши зареєстрований у передмісті Нью-Йорка. Він мешкає у маєтку біля західного берега річки Гудзон. За даними сайтів нерухомості, останній продаж цього будинку відбувся у 2015 році, а його вартість оцінюється у більш ніж 2 мільйони доларів.

Цю ж адресу підтверджують дані з довідника адрес США. Також із них випливає, що в попередні роки Важа Джаши мав стосунок до нерухомості в елітному поселенні штату Мічиган та у Маямі біч. Пов’язаною особою в довіднику зазначена Тамара Джаши.

Аналіз подій майже 20-річної давнини та їх зіставлення з теперішніми обставинами, як зазначається у матеріалі, показує, що політичний вплив корупціонерів минулого не зникає. Прем’єр-міністром Молдови може стати людина, якій приписують тісні зв’язки з впливовими бізнесменами із сірим минулим. Один із них — Важа Джаши, який отримав доступ до зернових елеваторів на Одещині саме в період банківських махінацій у Молдові, а нині, ймовірно, став учасником ще однієї схеми — вже з виведення коштів із бюджету України через махінації із зерном.

Апеляційний суд залишив у силі рішення про стягнення з Держвідновлення 1,09 млрд грн на користь «Onur»

Оприлюднено автором

Північний апеляційний господарський суд 14 липня не задовольнив апеляційну скаргу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України на рішення Господарського суду міста Києва, за яким агентство має сплатити компанії «Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Ticaret Ve Sanayi A.Ş.» (Туреччина) 1,09 млрд грн. Про це відомо з постанови, оприлюдненої 16 липня в Держреєстрі судових рішень.

Суперечка стосується ремонту кількох ділянок траси М-05 Київ – Одеса. У січні 2020 року Укравтодор замовив ці роботи компанії «Onur» за результатами тендеру, проведеного поза системою «Прозорро», оскільки ремонт фінансувався за рахунок кредитних коштів Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку.

Тоді «Onur» переміг у торгах із ціною 65 млн євро. Однак уже через пів року ЄБРР повідомив Мінфіну про призупинення фінансування контракту до завершення розслідування щодо порушень умов проведеного тендеру. Йшлося про фальсифікацію торгів. У жовтні 2020 року ЄБРР, а в лютому 2021 року Європейський інвестиційний банк скасували фінансування контракту. На той момент «Onur» виконав частину робіт на 11 млн євро і звернувся до суду, щоб стягнути ці кошти з Укравтодору.

У 2021 році Господарський суд міста Києва задовольнив позов «Onur». Після цього Укравтодор добровільно сплатив представництву компанії «Онур» 347,51 млн грн на виконання рішення суду першої інстанції. У 2022 році «Onur» розірвав контракт, а в 2023 році видав кінцевий платіжний сертифікат на 21,25 млн євро і 172,45 млн грн ПДВ. У 2024 році компанія знову пішла до суду, щоб стягнути ці кошти вже з Держвідновлення. Агентство наполягало, що підстав для оплати немає через відсутність фінансування, про яку підряднику було відомо.

У червні 2024 року Господарський суд міста Києва задовольнив позов «Onur» і постановив стягнути з Держвідновлення 1,09 млрд грн. Із цієї суми 21,25 млн євро становить основний борг, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення дорівнювало 918,57 млн грн, ще 172,45 млн грн — це ПДВ, а 1,06 млн грн — судовий збір.

Суддя Оксана Марченко зазначала, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також взяття ним зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов’язку виконати господарські зобов’язання.

У 2025 році Держвідновлення виграло апеляцію. Тоді колегія суддів вказала, що позивач не навів і не довів належними та допустимими доказами наявність підстав для стягнення з відповідача заявленої суми боргу з ПДВ. На думку апеляційного суду, перша інстанція ухвалила рішення на підставі неналежних доказів. Проте Верховний Суд скасував цю постанову і повернув справу на новий розгляд до апеляції.

Під час повторного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції належно оцінив докази у справі та ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи. Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 2024 року про стягнення коштів залишилося чинним.

Нагадаємо, у травні 2026 року Європейський банк реконструкції та розвитку і турецький «Onur» досягли врегулювання щодо змови на тендері в Україні. За даними «Наших грошей», йдеться про ремонт траси М-05 Київ – Одеса у 2020 році. Компанію та її 53 дочірні компанії позбавили права брати участь у проєктах, що фінансуються ЄБРР, на один рік і три місяці.

Держвідновлення намагалося долучити до справи новини про це з сайтів ЄБРР і «Наші гроші», однак їх не прийняли як додаткові докази, оскільки на момент ухвалення рішення судом першої інстанції цих матеріалів ще не існувало.

У вересні 2025 року САП повідомила, що разом із НАБУ продовжує розслідування двох кримінальних проваджень щодо корупційних дій службових осіб Укравтодору і турецької компанії «Онур». Ідеться про можливі розкрадання під час ремонту траси М-05 Київ-Одеса за контрактами, отриманими «Онуром» у різні роки. Саме за одним із таких контрактів, розкрадання за яким розслідує НАБУ, «Онур» і намагається відсудити 1 млрд грн.

Сергій Качуровський через суд домігся пенсії майже у 60 тисяч гривень

Оприлюднено автором

Колишній генерал-майор СБУ часів Віктора Януковича Сергій Качуровський через суд домігся пенсії в розмірі майже 60 тисяч гривень на місяць. Про це повідомляє “Телеграф”.

Водночас журналістське розслідування встановило, що родина Качуровського має елітну нерухомість, преміальні автомобілі та значні бізнес-активи.

Окрему увагу привертає діяльність його сина, якого пов’язують із компаніями-постачальниками продукції для державних структур і ЗСУ. На цьому тлі виникають гострі суспільні питання щодо справедливості довічних виплат колишнім силовикам, а також прозорості державних закупівель в умовах повномасштабної війни.

Терміни відбудови київської ТЕЦ-3 знову перенесли до кінця року

Оприлюднено автором

ТОВ “Нова Перспектива Люкс”, підряднику КП “Київтеплоенерго”, знову продовжили строки виконання робіт у межах проєкту відбудови київської ТЕЦ-3.

Власницею й директоркою компанії є Алла Бурейко. У статті йдеться, що вона не мала підприємницького чи управлінського досвіду, а після початку повномасштабної війни виїхала до Словаччини. У 2024 року вона працювала кухарем у мережі напівфабрикатів Multi Cook у Кошице.

Журналістка Мартина Богуславець телефонувала підприємиці, однак та не змогла пояснити, яким чином її компанія отримала від КП “Київтеплоенерго” договори на проєктування відновлення стратегічних об’єктів теплопостачання Києва.

Попри це, саме цій фірмі вже не вперше продовжують строки виконання робіт на ТЕЦ-3. Проєкт відновлення після ракетних ударів мав бути готовий до 30 вересня 2025 року, що дало б змогу розпочати ремонтні роботи. Однак спочатку строки перенесли на 1 червня 2026 року, а 4 червня граничний термін проєктних робіт знову відсунули — цього разу до 31 грудня 2026 року.

Фактично це означає, що відновлення зруйнованих об’єктів та вузлів ТЕЦ-3 цього року, найімовірніше, навіть не розпочнеться.

ДБР повідомило про підозру ще чотирьом учасникам схеми переплати за електроенергію для військових на Вінниччині

Оприлюднено автором

Державне бюро розслідувань і надалі зосереджує увагу на захисті державних коштів та виявленні зловживань у сфері оборони.

Працівники ДБР оголосили підозру ще чотирьом фігурантам справи про заволодіння бюджетними коштами під час закупівлі електроенергії для військових частин на Вінниччині. Йдеться про колишніх головного бухгалтера та інженера з охорони праці Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниці, а також про двох керівників приватних підприємств.

Перед цим, у лютому 2026 року, підозру отримав колишній начальник КЕВ, якого слідство вважає організатором оборудки.

За даними слідства, КЕВ підписав із приватним підприємством договір на постачання електроенергії для військових частин Вінницької області на майже 35 млн грн. Після укладення договору сторони оформили ще вісім додаткових угод. Кожна з них передбачала підвищення ціни електроенергії приблизно на 10%, у результаті чого тариф майже подвоївся без належного економічного обґрунтування.

Щоб створити враження законності таких змін, ціну піднімали поступово. За версією слідства, інженер вносив коригування до тендерних документів, головна бухгалтерка погоджувала додаткові угоди та забезпечувала проведення виплат, а керівники підприємств були залучені до реалізації схеми.

Унаслідок цих дій держава переплатила понад 5,1 млн грн.

Колишній начальник КЕВ, головна бухгалтерка та інженер на цей час уже не працюють у підрозділі.

Усім п’ятьом учасникам справи повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України).

Наразі вирішується питання про обрання їм запобіжних заходів. Санкція статті передбачає до 6 років позбавлення волі.

Процесуальне керівництво у справі здійснює Вінницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

Схема розкрадань у парках Києва: що встановило слідство щодо «Київзеленбуду» та підрядів часів Бахмата

Оприлюднено автором

Столична поліція викрила чергову корупційну схему в КО «Київзеленбуд», пов’язану з розкраданням бюджетних коштів під час капітальних ремонтів парків. За даними слідства, ці проєкти реалізовувалися за часів керівництва колишнього гендиректора Юрія Бахмата. Про це повідомляє «КиївВлада».

Відповідні обставини досліджує Головне управління Нацполіції Києва в межах кримінального провадження №12025100000001461, відкритого 19 листопада 2025 року. Фігурантам попередньо інкримінують вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою.

За версією слідства, посадовці «Київзеленбуду» могли привласнювати бюджетні кошти під час капітальних ремонтів парків і скверів. Правоохоронці вважають, що в документах були завищені обсяги виконаних робіт і послуг, а також вартість будівельних матеріалів та обладнання.

У центрі уваги слідства — чотири договори підряду, укладені між КО «Київзеленбуд» і ТОВ «Регіон 11» у вересні-грудні 2024 року. Йдеться про капремонт благоустрою парку «Радунка» вартістю 9,4 млн гривень, комплекс протизсувних заходів у східній частині парку «Нивки» за 3,9 млн, капремонт парку відпочинку «Юність» у Солом`янському районі за 5,8 млн, а також реконструкцію та благоустрій парку «Орлятко» в тому ж районі за 13,7 млн.

За інформацією слідства, на виконання цих договорів «Київзеленбуд» перерахував ТОВ «Регіон 11» 41,2 млн гривень, хоча загальна вартість договорів становить 32,8 млн. Як встановили правоохоронці, компанія залучила до виконання робіт п’ятьох суб’єктів господарювання: ТОВ «Бевентус» (нова назва — «Тедірокс»), ТОВ «Будівельна компанія Тесла», ТОВ «Смартінбуд», ТОВ «Тіоней» і ТОВ «Атлетех». Слідство вважає, що вони вносили недостовірні відомості до актів приймання виконаних будівельних робіт, зокрема щодо обсягів робіт, вартості матеріалів та обладнання.

За результатами судових експертиз у цій справі правоохоронці встановили, що вартість робіт за цими договорами була завищена на 2,9 млн гривень. Зокрема, під час робіт у парку «Нивки», за даними слідства, були завищені ціни на плити з гранітного каменю 400х400 мм товщиною 30 мм і плити з гранітного каменю 400х120 мм товщиною 30 мм.

Також у ході досудового розслідування встановлено, що у період 2024-2025 ТОВ «Регіон 11» перераховувало отримані від КО «Київзеленбуд» кошти на рахунки афілійованих компаній з метою безпідставного формування податкового кредиту, ухилення від сплати податку на прибуток, а також подальшого обготівковування і розподілу бюджетних коштів між учасниками цієї ймовірної протиправної діяльності. Серед таких компаній Нацполіція називає ТОВ «Бевентус», яке отримало 22,2 млн гривень, ТОВ «Будівельна компанія Тесла» — 4,7 млн, ТОВ «Смартінбуд» — 4,4 млн, ТОВ «Тіоней» — 2 млн, ТОВ «Атлетех» — 1,1 млн, а також ТОВ «БК «Нова-Граніт» — 1,4 млн.

19 червня 2026 року правоохоронці повідомили про підозри низці осіб, які можуть бути причетними до цих ймовірних злочинів. Їм офіційно інкримінували ч.5 ст. 191 КК України. Наразі відомо, що підозри отримали заступник директора КО «Київзеленбуд» з питань капітальних вкладень, провідна фахівчиня відділу кошторисної роботи управління капітальних вкладень цього комунального об’єднання, директор ТОВ «Регіон 11», головний інженер цієї компанії, засновник та директор ТОВ «Бевентус», а також громадянин, якого правоохоронці називають фактичним власником ТОВ «Атлетех», ТОВ «Бевентус» і ТОВ «Тіоней». Крім того, підозру вручили особі, яку правоохоронці вважають організатором цієї схеми. Йдеться про громадянина, який, за версією слідства, запропонував заступнику директора «Київзеленбуду» привласнювати бюджетні кошти під час виконання цих робіт і під контролем якого, ймовірно, перебуває ТОВ «Регіон 11».

На початкових етапах слідства у 2025 році правоохоронці також розслідували можливі розтрати і привласнення коштів під час капітального ремонту скверу навпроти будинку 5 на вул. Петра Вершигори у Дніпровському районі, яким на замовлення «Київзеленбуду» також займалося ТОВ «Регіон 11». Однак надалі в судових ухвалах у цьому провадженні більше не з’являлося даних про те, що слідчі встановили якісь порушення при реалізації цієї угоди.

За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ «Регіон 11» зареєстрували у лютому 2020 року. Від моменту заснування директором, засновником і кінцевим бенефіціаром компанії є Сергій Прокоф’єв, який має «прописку» в окупованому Луганську. Вочевидь, саме він отримав підозру від правоохоронців. Компанія активно бере участь у тендерах, які проводять державні та комунальні структури України. Загалом вона має 22 договори на суму 129,6 млн гривень, з яких 10 угод на 93,7 млн укладено з КО «Київзеленбуд».

Правоохоронці щороку відкривають чимало кримінальних проваджень за фактами корупційних правопорушень з боку керівництва «Київзеленбуду» та його підрядників. Точної статистики щодо таких справ немає, однак можна припустити, що за їхньою кількістю це комунальне об’єднання входить до першої п’ятірки столичних структур, підпорядкованих Київраді та КМДА, які фігурують у Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Водночас головною проблемою залишається те, що більшість таких справ не доходить навіть до повідомлень про підозру, а якщо підозри і вручають, то до обвинувальних вироків судів доходить небагато.

Наприклад, у березні 2025 року правоохоронці повідомили про підозри керівникам чотирьох компаній, які співпрацювали з «Київзеленбудом», а також ексначальнику відділу кошторисної роботи управління капітальних вкладень КО. Це відбулося в межах справи щодо ймовірної розтрати і привласнення близько 5,3 млн гривень під час проведення низки капітальних ремонтів столичних зелених та «відпочинкових» зон, на які загалом витратили 31,2 млн гривень. Зокрема, правоохоронців зацікавила реалізація 5 угод, укладених із ТОВ «ДСЗ». За версією слідства, схема діяла за звичною для столиці «традицією»: кілька осіб домовилися заробляти шляхом завищення вартості матеріалів, неповного виконання договорів та обготівковування коштів через підконтрольних суб’єктів господарювання. Наразі цю справу вже передали до суду для розгляду по суті.

Також на початку минулого року Державне бюро розслідувань розпочало слідство за фактами ймовірного отримання «відкатів» керівництвом КО «Київзеленбуд». Наразі правоохоронці попередньо встановили 5 фактів надання такої неправомірної вигоди на загальну суму 3,47 млн гривень від двох компаній та одного ФОПа, а всього, за інформацією прокуратури, посадовці комунального об’єднання збиралися заробити близько 25 млн гривень. Ці кошти підрядники сплачували за підписання актів виконаних робіт — 15% від суми договору — та за можливість подальшої співпраці з «Київзеленбудом». Щонайменше трьом уже колишнім посадовцям КО вручено підозри, зокрема колишньому гендиректору Юрію Бахмату та його першому заступнику Олексію Лукашу. Після цього їх відправили до СІЗО з можливістю внесення застави по 51,4 млн гривень за кожного. Підозри також отримали двоє бізнесменів, які співпрацювали з «Київзеленбудом». Схоже, правоохоронцям вдалося розкрити цю схему завдяки підрядникам КО, які були незадоволені таким станом речей.

Справа щодо цих експосадовців також уже перебуває на розгляді суду. Водночас 5 лютого 2026 року суд змінив їм запобіжний захід: звільнив з-під варти та відправив під цілодобовий домашній арешт.

Крім того, Нацполіція наразі розслідує чотири відносно «свіжі» кримінальні справи щодо ймовірних масових порушень законодавства з боку посадовців «Київзеленбуду», у межах яких уже вручено 6 підозр. Серед фігурантів — той самий екскерівник цього комунального об’єднання Юрій Бахмат. За версією слідства, він разом із двома спільниками причетний до завдання збитків бюджету на 4,9 млн гривень під час робіт із «боротьби з амброзією»: попередньо підрядник обробив меншу площу території, ніж було потрібно. Також правоохоронці викрили низку фігурантів, причетних до втрати столичним бюджетом майже 1,5 млн гривень під час капремонтів парку «Позняки» та парку в районі затоки Берковщина. Слідчі вважають, що до актів виконаних робіт були включені «зайві» витрати.

Порушення в роботі «Київзеленбуду» фіксують і аудитори столичної мерії. Наприклад, у жовтні 2025 року вони відзвітували про перевірку за 2022-2024 роки, під час якої встановили порушення та недоліки на загальну суму 984,7 млн гривень. Серед причин — дискримінаційні та непрозорі вимоги в тендерах на закупівлю товарів і послуг за відсутності вимог до якості, нестягнення штрафних санкцій з підрядників і постачальників за неналежне виконання умов угод, використання дорожчих «закуплених» саджанців замість вирощеного комунальним об’єднанням посадкового матеріалу, часте невикористання закупленої спецтехніки, ризик втрати землі розсадника «Київзеленбуду» в передмісті через «нереєстрацію» права постійного користування, а також самовільне зведення офісної будівлі на одній із ділянок цього КО.

Обов’язки генерального директора КО «Київзеленбуд» наразі виконує Ольга Манько, яка у 2015-2020 роках очолювала підпорядковане цьому комунальному об’єднанню КП по утриманню зелених насаджень Подільського району. На цю посаду вона вступила у березні 2025 року, одразу після затримання ексгендиректора Юрія Бахмата у вищезгаданій справі від ДБР. Він очолював КО з 19 жовтня 2023 року і саме за його керівництва «Київзеленбуд» співпрацював із ТОВ «Регіон 11». До нього, з 1 серпня 2023 року, обов’язки керівника цього комунального об’єднання виконувала Вікторія Середіна — тодішня перша заступниця гендиректора.

У своїй діяльності КО «Київзеленбуд» підпорядковане Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА, який до червня 2023 року мав назву Управління екології та природних ресурсів. Із грудня 2025 року обов’язки директора цього департаменту виконує Павло Іванов. До нього, з травня того ж року, цей структурний підрозділ на таких самих правах очолював Сергій Сабуров, який змінив на посаді Олександра Возного. Останній обіймав цей пост із січня 2021 року та був звільнений на тлі, зокрема, вимог громадськості, яка мала низку претензій до його роботи. Зокрема, йшлося про отримання ним підозри у справі щодо можливого отримання чиновниками вищезгаданого департаменту хабарів за видачу дозволів на викиди забруднювальних речовин у повітря. Станом на сьогодні діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. До нього роками за сферу екології в Києві відповідав Петро Пантелеєв, який нині є в.о. першого заступника голови КМДА Віталія Кличка.