Архіви позначок: судебные иски

Суд поновив на посаді львівську патрульну, яку звільнили після ДТП біля McDonald’s

Оприлюднено автором

Львівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення поновити на посаді патрульну поліцейську, яку звільнили після дорожньо-транспортної пригоди біля ресторану McDonald’s. Окрім поновлення на службі, Департамент патрульної поліції зобов’язаний виплатити їй понад 123 тисячі гривень компенсації за період вимушеного прогулу.

Інцидент стався у жовтні 2025 року на вулиці Володимира Великого у Львові. Старша лейтенантка поліції, яка обіймала посаду інспекторки відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції у Львівській області, у свій вихідний день перебувала за кермом автомобіля Opel Vectra. Вона не впоралася з керуванням та в’їхала у скляну огорожу закладу McDonald’s. Перевірка на місці події за допомогою приладу Drager зафіксувала у водійки вміст алкоголю в крові на рівні 1,03 проміле.

Після проведення службового розслідування поліцейську звільнили зі служби. Проте вона не погодилася з цим рішенням і звернулася до суду. Позивачка стверджувала, що розслідування призначили безпідставно, а склад дисциплінарної комісії був упередженим. Зокрема, її сторона вказувала на можливий конфлікт інтересів щодо голови комісії А. Крутеня, який мав би усунутися від участі у розслідуванні.

Згодом, 9 липня 2026 року, Львівський апеляційний суд скасував постанову про притягнення жінки до адміністративної відповідальності, закривши провадження через відсутність складу правопорушення.

Львівський окружний адміністративний суд погодився з аргументами патрульної щодо незаконності обраного виду дисциплінарного стягнення. Суд зазначив, що хоча керівництво поліції має дискреційні повноваження при виборі покарання, воно зобов’язане дотримуватися встановленої процедури та обґрунтовувати, чому за конкретних обставин було обрано саме звільнення, а не менш суворе стягнення.

Також суд встановив, що у матеріалах справи не було відомостей про чинні дисциплінарні стягнення щодо поліцейської. Водночас відповідач не навів обставин, які обтяжували б її відповідальність, та не пояснив, чому м’якше покарання було б недостатнім.

У результаті суд визнав протиправними та скасував накази Департаменту патрульної поліції про дисциплінарне стягнення і звільнення. Поліцейську поновили на посаді інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення патрульної поліції Львівщини.

Крім того, з Департаменту патрульної поліції на її користь мають стягнути 123 171 гривню 44 копійки середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 17 грудня 2025 року до 4 вересня 2026 року. З цієї суми будуть відраховані передбачені законом податки та збори.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду ще може бути оскаржене в апеляційному суді.

Апеляційний суд залишив у силі рішення про стягнення з Держвідновлення 1,09 млрд грн на користь «Onur»

Оприлюднено автором

Північний апеляційний господарський суд 14 липня не задовольнив апеляційну скаргу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України на рішення Господарського суду міста Києва, за яким агентство має сплатити компанії «Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Ticaret Ve Sanayi A.Ş.» (Туреччина) 1,09 млрд грн. Про це відомо з постанови, оприлюдненої 16 липня в Держреєстрі судових рішень.

Суперечка стосується ремонту кількох ділянок траси М-05 Київ – Одеса. У січні 2020 року Укравтодор замовив ці роботи компанії «Onur» за результатами тендеру, проведеного поза системою «Прозорро», оскільки ремонт фінансувався за рахунок кредитних коштів Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку.

Тоді «Onur» переміг у торгах із ціною 65 млн євро. Однак уже через пів року ЄБРР повідомив Мінфіну про призупинення фінансування контракту до завершення розслідування щодо порушень умов проведеного тендеру. Йшлося про фальсифікацію торгів. У жовтні 2020 року ЄБРР, а в лютому 2021 року Європейський інвестиційний банк скасували фінансування контракту. На той момент «Onur» виконав частину робіт на 11 млн євро і звернувся до суду, щоб стягнути ці кошти з Укравтодору.

У 2021 році Господарський суд міста Києва задовольнив позов «Onur». Після цього Укравтодор добровільно сплатив представництву компанії «Онур» 347,51 млн грн на виконання рішення суду першої інстанції. У 2022 році «Onur» розірвав контракт, а в 2023 році видав кінцевий платіжний сертифікат на 21,25 млн євро і 172,45 млн грн ПДВ. У 2024 році компанія знову пішла до суду, щоб стягнути ці кошти вже з Держвідновлення. Агентство наполягало, що підстав для оплати немає через відсутність фінансування, про яку підряднику було відомо.

У червні 2024 року Господарський суд міста Києва задовольнив позов «Onur» і постановив стягнути з Держвідновлення 1,09 млрд грн. Із цієї суми 21,25 млн євро становить основний борг, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення дорівнювало 918,57 млн грн, ще 172,45 млн грн — це ПДВ, а 1,06 млн грн — судовий збір.

Суддя Оксана Марченко зазначала, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також взяття ним зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов’язку виконати господарські зобов’язання.

У 2025 році Держвідновлення виграло апеляцію. Тоді колегія суддів вказала, що позивач не навів і не довів належними та допустимими доказами наявність підстав для стягнення з відповідача заявленої суми боргу з ПДВ. На думку апеляційного суду, перша інстанція ухвалила рішення на підставі неналежних доказів. Проте Верховний Суд скасував цю постанову і повернув справу на новий розгляд до апеляції.

Під час повторного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції належно оцінив докази у справі та ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи. Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 2024 року про стягнення коштів залишилося чинним.

Нагадаємо, у травні 2026 року Європейський банк реконструкції та розвитку і турецький «Onur» досягли врегулювання щодо змови на тендері в Україні. За даними «Наших грошей», йдеться про ремонт траси М-05 Київ – Одеса у 2020 році. Компанію та її 53 дочірні компанії позбавили права брати участь у проєктах, що фінансуються ЄБРР, на один рік і три місяці.

Держвідновлення намагалося долучити до справи новини про це з сайтів ЄБРР і «Наші гроші», однак їх не прийняли як додаткові докази, оскільки на момент ухвалення рішення судом першої інстанції цих матеріалів ще не існувало.

У вересні 2025 року САП повідомила, що разом із НАБУ продовжує розслідування двох кримінальних проваджень щодо корупційних дій службових осіб Укравтодору і турецької компанії «Онур». Ідеться про можливі розкрадання під час ремонту траси М-05 Київ-Одеса за контрактами, отриманими «Онуром» у різні роки. Саме за одним із таких контрактів, розкрадання за яким розслідує НАБУ, «Онур» і намагається відсудити 1 млрд грн.

Позов Михайла Смолки в Луцьку не відкрили через порушення підсудності

Оприлюднено автором

Луцький міськрайонний суд Волинської області отримав позов про захист честі, гідності та ділової репутації, поданий Михайлом Смолкою. Однак провадження у справі суд не відкрив.

Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах” із посиланням на справу № 161/14517/26.

06 липня 2026 року до суду надійшов позов від Михайла Смолки. Справу мав розглядати суддя Віталій Володимирович Ковтуненко. Відповідачами визначено Ярослава Івановича Железняка — народного депутата України, а також Юрія Вікторовича Терещука — колишнього заступника начальника Волинської та Буковинської митниць.

Позивач просить спростувати недостовірну інформацію, захистити честь, гідність і ділову репутацію, а також стягнути моральну шкоду.

Ухвалою від 07 липня 2026 року суддя Віталій Ковтуненко встановив порушення правил територіальної підсудності. Михайло Смолка, інтереси якого представляє адвокатка Яна Кінах, намагався домогтися розгляду справи в Луцьку, однак суд з’ясував, що відповідачі зареєстровані в межах юрисдикції іншого суду.

У суді зазначили, що позивач помилково визначив підсудність, використавши застарілі дані про місце проживання відповідачів. Відповідно до норм ЦПК України, матеріали справи передали до Любомльського районного суду Волинської області.

Михайло Смолка відомий на Волині як адвокат, голова регіонального відділення Федерації ММА України та підприємець, ім’я якого неодноразово згадувалося в медійних розслідуваннях.

За даними місцевих ЗМІ, його пов’язують з аграрним бізнесом і тіньовими схемами в автомобільному секторі. Крім того, медіа неодноразово писали про нього в контексті земельних скандалів, де серед заявників фігурували особи із залежностями та спортсмени клубу «Воїн», який тривалий час очолював Смолка.

Інтереси позивача в суді представляє адвокатка Яна Валеріївна Кінах. Її знають як захисницю осіб, які фігурують у справах щодо «фіктивних директорів» імпортерів автомобілів і податкових «скруток» ПДВ.

Суд зобов’язав «ELALAUTO» сплатити понад мільйон гривень податкового боргу

Оприлюднено автором

Житомирський окружний адміністративний суд задовольнив позов Головного управління ДПС у Житомирській області щодо стягнення податкової заборгованості з Приватного підприємства автожир «ELALAUTO». Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на справу № 240/7386/25.

Податкова служба звернулася до суду через несплату пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Борг у розмірі 1 100 839,52 грн виник через несвоєчасне виконання імпортних контрактів із китайськими постачальниками.

Як зазначено в акті податкової перевірки, товар на суму понад 39 000 доларів США за двома контрактами від 2023 року не надійшов на територію України до моменту завершення перевірки, що суд розцінив як грубе порушення валютного законодавства.

Підприємство намагалося обґрунтувати свою позицію тим, що частину іншого товару раніше конфіскувала Львівська митниця. Проте суд встановив, що йшлося про зовсім інші контракти з польськими фірмами, а не про ті, за якими були нараховані штрафні санкції. Через це доводи відповідача про неможливість виконання умов через дії митниці визнали безпідставними.

24 червня 2026 року суддя Житомирського окружного адміністративного суду М.С. Токарева ухвалила, що стягнення проводитиметься з рахунків підприємства у банківських установах.

Ця справа показує, що порушення валютного законодавства та ненадходження товарів за імпортними контрактами можуть призвести до фінансових наслідків, які держава стягує через суд.

Суд підтвердив штраф для ФОПа за необліковану техніку в магазині «Ябко»

Оприлюднено автором

Волинський окружний адміністративний суд завершив тривалий спір між підприємцем і податковою службою. Рішенням від 10 червня 2026 року суд відмовив у задоволенні позову фізичної особи-підприємця Скопа Юрія Васильовича, який просив скасувати штраф у розмірі 1 317 758 гривень. Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах” з посиланням на справу № 140/13440/24.

Контролюючі органи провели фактичну перевірку магазину «Ябко» у місті Тернополі, де здійснює діяльність ФОП Скоп Ю.В. Під час перевірки податківці встановили, що підприємець, який займається реалізацією технічно складних побутових товарів, не надав належним чином оформлених документів, які підтверджують походження та облік товарних запасів.

За підсумками перевірки до підприємця застосували фінансові санкції, оскільки реалізовувався товар, який не був належним чином облікований.

Після повторного розгляду справи, згідно з вказівками Верховного Суду, суд дійшов висновку, що податковий орган діяв у межах закону.

Суд встановив, що представлені договори не є первинними документами, які підтверджують походження та рух товарів. Також підприємець не зміг довести облік товарних запасів, які перебували у місці продажу, що є самостійною підставою для застосування штрафу за статтею 20 Закону про РРО.

У результаті рішення про накладення штрафу у розмірі 1 317 758 грн залишили в силі. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Чернігівський суд зобов’язав Одеську митницю повернути агрофірмі понад 1 мільйон гривень

Оприлюднено автором

Чернігівський окружний адміністративний суд став на бік ПП «Агрофірма “Чорний Ріг”» у спорі з Одеською митницею. Підприємство домоглося визнання права на повернення експортного мита, яке було сплачене без законних підстав.

Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах” із посиланням на справу № 620/3567/26.

Агрофірма, що вирощує зернові та олійні культури, у вересні 2025 року експортувала власне насіння ріпаку. Попри те, що законодавство звільняє вітчизняних сільгоспвиробників від сплати вивізного мита, компанія перерахувала 1 082 964,80 грн, аби не затримувати відвантаження товару.

Після отримання документів про походження продукції підприємство звернулося до митниці з вимогою повернути ці кошти як надміру сплачені. Втім, Одеська митниця відмовила, посилаючись на те, що на момент експорту не було затвердженого «механізму підтвердження» пільг.

Суддя Олена Лукашова не підтримала позицію митного органу. У рішенні наголошено, що право на пільгу встановлене законом, а відсутність підзаконних актів не може позбавляти бізнес цього права. Також суд врахував надані позивачем звіти про посівні площі та висновок Торгово-промислової палати, які підтверджують статус сільгосптоваровиробника. Окремо зазначено, що митниця не має права відмовляти у поверненні коштів, якщо надмірна сплата доведена, а сама пільга передбачена законом.

15 червня 2026 року суд визнав відмову Одеської митниці протиправною та зобов’язав підготувати висновок про повернення 1 082 964,80 грн із державного бюджету.

Nord Stream 2 AG оскаржує в ЄС заборону на імпорт російського газу

Оприлюднено автором

Компанія Nord Stream 2 AG, якій належить газопровід «Північний потік — 2», подала позов проти Євросоюзу через заборону на постачання російського газу, повідомляє Reuters.

У компанії вимагають скасувати норму ЄС про повну відмову від російського газу до кінця 2027 року. Nord Stream 2 AG стверджує, що ця заборона фактично позбавляє її можливості використовувати трубопровід без виплати компенсації.

До 2022 року Росія забезпечувала близько 40% імпорту газу в ЄС. Минулого року її частка знизилася приблизно до 13%.

Верховний Суд визнав право ТОВ ВТПФ «ЕСКО» на компенсацію за втрати через обстріли в аеропорту «Дніпро»

Оприлюднено автором

Верховний Суд підтримав позицію ТОВ ВТПФ «ЕСКО» у спорі з Дніпровською митницею, пов’язаному з втратами компанії через воєнні дії. Рішення, прийняте 4 червня 2026 року, дає підприємцям можливість отримати компенсацію за збитки, спричинені агресією РФ.

Ситуація склалася наступним чином: ТОВ ВТПФ «ЕСКО» володіло магазином безмитної торгівлі в аеропорту «Дніпро». Після ракетних обстрілів навесні 2022 року компанія втратила доступ до приміщень і весь товар було знищено. Незважаючи на експертні висновки та сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажор, митний орган відмовився у припиненні митного режиму, вимагаючи додаткових доказів.

Суди попередніх інстанцій підтримували митницю, акцентуючи увагу на тому, що підвальні приміщення складу не були оглянуті на місці. Верховний Суд встановив суттєві порушення у справі:

· Відсутність оцінки доказів: суди не врахували сукупність доказів (експертні висновки, акти інвентаризації, документи про неможливість доступу).
· Порушення процедури: замість дотримання Порядку № 657 митниця фактично відклала вирішення питання на невизначений строк.
· Невірне застосування норм: апеляційний суд помилково використав правила транзиту замість спеціальних норм, що регулюють безмитну торгівлю.

Верховний Суд підкреслив, що сертифікат ТПП не є єдиним доказом, однак його необхідно оцінювати разом з іншими документами. Суд також наголосив, що митниця не має права займати позицію «нескінченного очікування» доступу до об’єктів, якщо об’єктивно дістатися до них неможливо через воєнні дії.

Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного дослідження всіх доказів.

Байден подав позов проти Мін’юсту США щодо публікації аудіозаписів

Оприлюднено автором

Колишній президент США Джо Байден звернувся до федерального суду Вашингтона з позовом проти Міністерства юстиції, прагнучи запобігти публікації своїх приватних аудіозаписів та транскриптів своїх розмов з біографом, зроблених у 2016–2017 рр. Ці матеріали, за відомостями учасників процесу, зберігаються у правоохоронців і можуть бути розкриті у відповідь на запити щодо доступу до інформації. Зазначені записи раніше використовувалися в розслідуванні спеціального прокурора Роберта Хура у 2023 році, що стосувалося поводження Байдена з секретними документами після його віцепрезидентства. Слідство перевіряло можливі порушення правил зберігання конфіденційних даних та умови потрапляння таких документів до особистих архівів. Представники Байдена наполягають, що публікація записів порушить приватність, адвокатську таємницю та конфіденційність біографічних матеріалів, а також вплине на політичну обстановку навколо минулих розслідувань.

Російський Центробанк отримав рішення суду щодо Euroclear

Оприлюднено автором

Московський суд задовольнив позов Центрального банку РФ про стягнення з бельгійського депозитарію Euroclear збитків у розмірі 249 млрд доларів за заморожені активи, повідомляє Reuters. Зазначається, що позов у Росії пов’язаний із замороженням активів у Бельгії на суму 249,43 млрд дол. Його подали у грудні 2025 року у відповідь на рішення Євросоюзу використати заморожені російські активи для забезпечення кредиту Україні. Юристи Euroclear наголосили, що компанія «рішуче оскаржує» рішення московського суду, оскільки право на справедливий суд було порушене, тому бельгійський депозитарій подаватиме апеляцію. У Центральному банку РФ заявили, що вітають ухвалу суду, «яка визнала дії Euroclear незаконними».