Турецьке угруповання “Далтони” пов’язують із диверсією проти Starlink у Польщі

За даними німецького видання Der Spiegel, яке посилається на інформовані джерела в кількох країнах, до нічного інциденту на об’єктах Starlink у Польщі 23 вересня можуть бути причетні представники турецького злочинного синдикату “Далтони”. Інформатори вказують на те, що ймовірною причиною акції стала цілеспрямована диверсія, організована на завдання спецслужб РФ.

Німецькі правоохоронці затримали двох громадян Туреччини 12 жовтня, виконавши європейські ордери на арешт та польський запит. Арештованим інкримінують участь у диверсійних діях проти наземної інфраструктури Starlink на території Польщі.

Згідно з оприлюдненими даними, йдеться про 38-річного Юміта Е. та 34-річного Мюслюма Т. Питання їхньої екстрадіції до Польщі найближчим часом розглядатиме Вищий земельний суд Штутгарта.

Співрозмовники Spiegel у структурах безпеки допускають, що затримані особи входять до лав “Далтонів” або виконували завдання від імені членів цієї структури. Згадане угруповання є одним із найпотужніших організованих злочинних об’єднань на території Європи. Його представники протягом тривалого часу ведуть діяльність не лише в Туреччині, а й у Німеччині та інших європейських державах, спеціалізуючись, зокрема, на рекеті, збройній торгівлі та виконанні замовних вбивств.

Протягом 2024 року в Російській Федерації затримали ймовірного очільника “Далтонів” Бератджана Гьокдеміра. Попри вимоги турецької сторони видати його, російська влада, за відомостями правоохоронних органів Німеччини, звільнила Гьокдеміра та забезпечила йому захист. Наразі точне місцеперебування Гьокдеміра залишається невідомим.

Як зазначається в публікації, представники німецького уряду та відомств безпеки ще за кілька місяців до подій попереджали про ймовірність використання Росією кримінальних угрупувань задля проведення диверсій. Зокрема, у травні німецьке МВС у відповідь на депутатський запит партії “Зелені” наголошувало, що подібна кооперація між російськими структурами і представниками злочинного світу може виявитися результативною для диверсійної діяльності чи операцій з ліквідації.

Раніше російські спецслужби під час підготовки диверсій у Німеччині та інших країнах Європи часто використовували випадкових виконавців поряд зі штатними агентами. Йшлося про дрібних правопорушників, які за невелику винагороду виконували окремі доручення, не володіючи інформацією ні про справжніх замовників, ні про справжні цілі та масштаб операцій.

На думку журналістів Der Spiegel, можливе підтвердження участі угруповання “Далтони” в диверсійній акції проти термінала Starlink на польській території свідчитиме про еволюцію тактики та стратегії російських спецслужб.

У Варшаві провели мітинг проти дискримінації українців

У центрі Варшави відбулася акція, спрямована проти насильства та дискримінації стосовно людей українського походження. Захід відбувся у суботу, 17 жовтня. Учасники протесту зібралися біля пам’ятника Копернику, що розташований на вулиці Новий Свят. Метою організаторів було привернення уваги громадськості до фактів агресії, а також заклик до підтримки петиції, яку було подано до Варшавської ради.

Інцидент у Варшаві: напад на українського музиканта

У центрі Варшави стався конфлікт, який переріс у фізичне протистояння. Як повідомляє автор відео, нетверезий чоловік почав чіплятися до українського музиканта, а згодом завдав йому удару по голові. Внаслідок нападу музикант отримав переломи двох кісток, одна з яких виявилася роздробленою на кілька уламків. Для відновлення рухливості потерпілому необхідне хірургічне втручання.

Литва та Польща готують спільний план евакуації на випадок воєнної загрози

Литва та Польща працюють над спільним планом міжнародної евакуації населення. Ця ініціатива передбачає можливість вивезення жителів Литви, Латвії та Естонії через кордон у разі виникнення воєнної загрози. Про це повідомляє видання Delfi. Директор Національного центру управління кризами (НЦУК) Вілмантас Віткаускас зазначив, що наразі фахівці обох країн оцінюють логістичні можливості, інфраструктуру та процедури, необхідні для реалізації цього плану. За словами Віткаускаса, у разі наближення воєнної загрози режим на кордоні змінюється, зокрема вводиться прикордонний контроль для забезпечення виконання функцій важливими посадовими особами. Це може призвести до накопичення великих потоків людей, тому країни заздалегідь опрацьовують механізми управління ситуацією, враховуючи транспортні потоки та стан інфраструктури. Особливу увагу приділяють Сувалкському коридору, який має стратегічне значення як у військовому, так і в логістичному аспектах. Паралельно в Литві тривають масштабні навчання «Купол Вітіса», що перевіряють національну мобілізаційну систему. У них беруть участь близько 3 тисяч держслужбовців, представників самоврядування та неурядових організацій, а також близько 1 тисячі добровольців. Навчання, що тривають до 3 жовтня, охоплюють питання енергетичної безпеки, евакуації населення, прийому сил союзників та забезпечення критичних послуг. Окремо з 26 вересня по 3 жовтня проходять навчання з цивільної оборони, під час яких відпрацьовується евакуація мешканців Вільнюса та прикордонних із Білоруссю районів на випадок загрози військового втручання з боку Мінська.

У Ярославі вшанували пам’ять загиблого священника «Маршем тиші»

У польському місті Ярослав сотні містян взяли участь у «Марші тиші», щоб вшанувати пам’ять 72-річного священника Станіслава Збойновича. Він помер після нападу, вчиненого 31-річним громадянином України. Учасники акції пройшли мовчки від Ринкової площі до Ярославського абатства, де трапився інцидент. Люди принесли із собою квіти, свічки та державні прапори Польщі. Біля стін абатства відбулася спільна молитва за загиблого та всіх постраждалих. Організатори заходу заздалегідь наголосили на необхідності утриматися від будь-яких гасел. Марцин Ковальський, лідер «Національного руху» у Підкарпатському воєводстві, підкреслив, що тиша під час цієї ходи є символічною та доречною. Водночас Ковальський повідомив про заплановану на 10 жовтня нову акцію. Вона буде присвячена питанням безпеки поляків та вимогам щодо впровадження відповідальної міграційної політики. За його словами, наступний захід матиме формат маніфестації з конкретними вимогами та закликами, на відміну від цьогорічного «Маршу тиші».

Ярослав Качинський: Україна нібито хотіла втягнути Польщу у війну через створення єдиної держави

Голова польської партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський заявив, що на початку повномасштабного вторгнення Росії Україна нібито розглядала можливість створення єдиної держави з Польщею. За його словами, це робилося для того, щоб втягнути Варшаву у війну та гарантувати собі вступ до НАТО.

Про це Качинський розповів в інтерв’ю, яке цитує видання Rzeczpospolita. Політик зазначив, що на старті війни українська сторона мала «трохи дивну концепцію» стосовно об’єднання двох країн.

«Українці іноді очікували від нас того, на що ми з різних причин, про які я не можу говорити, не могли погодитися. Спочатку у них була трохи дивна концепція — що вони втягнуть нас у цю війну навіть шляхом створення єдиної держави. Виступ Зеленського в Сеймі якраз і йшов у цьому напрямку», — пояснив Качинський.

Окрім того, він зауважив, що йшлося про потенційний вступ України до Альянсу.

«Вони, мабуть, вважали, що таких цілей можна досягти, але в цьому я не впевнений», — підсумував політик.

Депортація українця з Польщі: 5-річна заборона на в’їзд до Шенгенської зони

Польські прикордонники ухвалили рішення про депортацію 32-річного громадянина України. Чоловік мав історію правопорушень, серед яких крадіжки, шахрайство та злочини, пов’язані з наркотиками. Під час останнього затримання у нього знову знайшли наркотичні речовини. Про це офіційно повідомила Прикордонна служба Польщі. Окрім примусового видворення з країни, порушнику заборонили в’їзд до Польщі та всієї Шенгенської зони на найближчі 5 років. Представники польської Прикордонної служби підкреслили, що іноземці, які порушують громадський порядок та становлять загрозу безпеці, нестимуть сувору відповідальність, включно з депортацією.

Скільки українських дітей навчається в польських школах: нові дані звіту

У польських школах загальна кількість іноземних учнів за рік збільшилася майже на 9 тисяч. Згідно зі звітом Центру громадянської освіти, українці становлять 86% від усіх школярів з інших країн, що дорівнює близько 210 тисячам осіб.

На сьогодні в початкових та середніх закладах освіти Польщі налічується майже 246 тисяч дітей з інших держав. Це становить близько 5% від загальної кількості всіх учнів у країні.

Українські діти утримують статус найбільшої групи серед іноземних школярів. Їхня кількість сягає приблизно 210 тисяч, що складає 86% усіх учнів-іноземців.

З цієї кількості 155,3 тисячі є дітьми-біженцями з України, які приїхали до Польщі після 24 лютого 2022 року та мають статус PESEL UKR. Ще приблизно 55 тисяч — це діти-мігранти з України.

Отже, четверо зі 100 учнів у польських школах є громадянами України. Діти-біженці з України складають 3,1% від загальної кількості школярів, а в сукупності з дітьми-мігрантами — 4,3%.

Учні-іноземці присутні вже у 68% польських шкіл, що охоплює приблизно 14,3 тисячі закладів освіти. Зокрема, діти з України навчаються у 66% польських шкіл.

Згідно з інформацією зі звіту, українські школярі присутні майже в кожному третьому польському класі, що охоплює понад 92 тисячі класів.

Київський водій Андрій Бічев тріумфував на чемпіонаті Європи з водіння трамваїв у Варшаві

19 вересня у Варшаві пройшов XII Чемпіонат Європи з водіння трамваїв Tram-EM. Першу позицію серед чоловіків виборов Андрій Бічев, який працює водієм «Київпастрансу» в Києві. Про це стало відомо за результатами європейської першості Tram-EM. Турнір організували в рамках відзначення 160-річчя столичного трамвайного сполучення. Для учасників підготували спеціальну трасу прямо в центральній частині Варшави. У змаганнях змагалися 26 колективів з європейських міст, а також гостьова команда з Мельбурна, Австралія. Кожний екіпаж формувався з двох водіїв — чоловіка та жінки. Програма турніру включала 8 дисциплін. Учасники показували свої навички плавного та екстреного гальмування, об’їзду перешкод, зупинки електротранспорту в чітко визначеному місці та підтримки швидкості з вимкненим спідометром. Крім того, водії збивали кеглі та закидали м’ячі в кошик за допомогою трамвая. Переможцями в загальному заліку стали учасники з Праги — Вендула Тмейова і Зденек Рихтар. Другу сходинку зайняв екіпаж із румунського міста Орадя, а третю — представники Софії. Польську сторону на турнірі представляли два колективи: з Варшави та Гожува-Велькопольського. В індивідуальному заліку серед чоловіків найкращим став Андрій Бічев із «Київпастрансу». Він представляв українську столицю разом із колегою Наталією Гавриленко. До чемпіонату команда з Києва готувалася протягом кількох місяців. Зокрема, водії тренували точну зупинку, кероване гальмування та маневрування заднім ходом. Уже під час першого туру київські представники очолили турнірну таблицю, здобувши 3240 балів та випередивши найближчих суперників на 180 балів.

Польща розгортає нову мережу сирен на східному кордоні через російські загрози

Польща активно вдосконалює систему цивільної оборони на своєму східному кордоні. Зокрема, там розпочали встановлення понад 1000 нових автоматизованих сирен оповіщення. Це рішення зумовлене тим, що російські удари все частіше зачіпають об’єкти, розташовані поблизу польсько-українського кордону.

Як зазначає Polske Radio, про масштабне розширення цієї мережі повідомив міністр внутрішніх справ Марцін Кервінський під час брифінгу в Любліні, який відбувся в суботу. За словами урядовця, Росія скоригувала свою тактику: прикордонні переходи та прилегла інфраструктура все частіше опиняються під прицілом ракет і реактивних безпілотників.

Міністр також поінформував про поточний стан системи оповіщення. Якщо на початку 2024 року в цьому регіоні налічувалося лише близько 30 справних сирен із можливістю дистанційної активації, то на сьогодні їхня кількість зросла майже до 350.

Потреба у масштабній модернізації виникла на тлі низки ворожих атак, які виявили вразливість інфраструктури неподалік від польських рубежів. Так, у четвер через масштабний російський повітряний напад на захід України аеропорти Любліна та Жешува були змушені тимчасово зупинити роботу. Тоді ж для забезпечення безпеки повітряного простору в регіоні підіймали винищувачі Польщі та НАТО.

Згодом прем’єр-міністр Дональд Туск підтвердив факт потужного вибуху, який стався всього за кількасот метрів від польського пункту пропуску в Дорогуську. Це сталося внаслідок влучання російської ракети в українську автозаправну станцію.

Ще один небезпечний інцидент зафіксували 13 вересня. Тоді російський безпілотник атакував локомотив пасажирського поїзда на залізничній станції на заході України, яка розташована приблизно за два кілометри від кордону з Польщею. Цей удар завдав шкоди регіональній логістиці та стався невдовзі після відправлення зі станції дипломатичного потяга, на борту якого перебували представники різних держав.