Україна повідомила європейським союзникам про плани Росії найближчими місяцями методично знищити українську енергосистему, застосувавши до тисячі ракет, безпілотників та бомб. Про це інформує The New York Times, спираючись на власні джерела. Міністр енергетики Шмигаль передав європейським партнерам цей документ як перехоплений російський план. Згідно з матеріалом, восени з приходом холодної погоди плануються перші удари, мета яких — на 90% позбавити великі українські міста, серед яких Київ, Харків та Одеса, доступу до електрики, тепла та води. Зокрема, Москва планує повторні атаки на підстанції, що з’єднують три атомні електростанції з єдиною енергомережею, а також на об’єкти водопостачання, включно з очисними спорудами та насосними станціями. Представники української влади висловлюють занепокоєння через обмеженість резервних планів на випадок масштабних проблем з водою. У матеріалі виділено три етапи майбутніх ударів. На початковому етапі планується вивести з ладу підстанції поблизу західних кордонів України, через які надходить імпорт електричної енергії з країн Європи. На другому етапі під удар мають потрапити гідроелектростанції. На третьому етапі планується виведення з ладу трьох підконтрольних АЕС. Як зазначається в документі, головна мета цих атак полягає в знищенні майже 15 гігават потужностей генерації — це еквівалентно обсягу, який Україна мала наприкінці літа.
Архіви позначок: Європа
Нова хвиля гібридних атак Росії в Європі несе загрозу для цивільних — Bloomberg
Протягом літніх місяців російські гібридні операції в Європі значно активізувалися. Європейські посадовці висловлюють занепокоєння, що ескалація таких дій, що включають диверсії, підпали, кібератаки, використання безпілотників та порушення повітряного простору, може призвести до жертв серед цивільного населення. Відповідні висновки наведено у звіті видання Bloomberg, яке проаналізувало останні події в європейських державах та провело розмови з представниками влади, безпекових структур і оборонної сфери.
Серед недавніх інцидентів агентство виділяє події 11 серпня біля узбережжя Румунії, де військові водолази ліквідували два дрони поблизу газової платформи в Чорному морі. Вже через дев’ять днів Бухарест був змушений задіяти два винищувачі F-16 для знищення морського безпілотника біля тієї самої платформи, де на той момент перебували сотні працівників.
Крім того, на початку серпня німецькі правоохоронці знайшли озброєний дрон у повітряній гавані Лейпцига. А 15 вересня літаки НАТО перехопили та збили безпілотний апарат, який порушив повітряний простір Литви зі сторони Білорусі. У кожному з цих випадків керівництво держав прямо звинувачувало Кремль.
За інформацією Bloomberg, останнім часом Москва концентрує свої зусилля на логістичних вузлах та підприємствах оборонної промисловості, що забезпечують допомогу Україні. При цьому диверсійні акції плануються таким чином, щоб мінімізувати прямі докази причетності російської сторони.
Окрім цього, європейські країни фіксують спроби кібератак на життєво важливі інфраструктурні об’єкти, диверсійні акти, підпали, а також посягання на транспортні й комунікаційні мережі. Зокрема, у Польщі повідомлялося про удари по об’єктах енергетики, водопостачання та медичних закладах. Поломку на залізничній магістралі між Варшавою та українським кордоном також пов’язують із діяльністю російської розвідки.
Попри збільшення кількості таких інцидентів, підтримка України в Європі не зменшилася. Навпаки, ці події стали каталізатором для вимог наростити оборонні бюджети, посилити взаємодію між контррозвідками та прийняти нові обмежувальні заходи проти Росії.
Одне з джерел Bloomberg, наближене до Кремля, зазначило, що мета Росії полягає в тому, щоб змусити Європу “заплатити” за допомогу Україні. За цим твердженням, Москва має намір “перетворити життя Європи на пекло за допомогою асиметричних гібридних операцій”.
Зі свого боку, в країнах Балтії наголошують на зростанні небезпеки для мирних жителів. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс зазначив, що йдеться не просто про гібридну війну, а про реальну вибухівку, здатну завдати шкоди та призвести до загибелі людей. За його словами, ігнорування таких загроз може призвести до подальшого загострення ситуації.
Позиція Кремля щодо можливого розміщення європейських військ в Україні
Президент Росії Володимир Путін виступив із заявою, згідно з якою потенційне розміщення європейських військових підрозділів на території України буде сприйнято Москвою як безпосередню участь європейських держав у війні. За словами Путіна, присутність таких сил означатиме пряме протистояння між Росією та країнами Європи. Ця заява була зроблена на тлі дискусій про можливість введення європейського військового контингенту в Україну після закінчення бойових дій.
Ульф Крістерссон: ризики для НАТО у разі зміни влади у Швеції
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон висловив занепокоєння щодо безпекових перспектив країни, якщо до влади прийде лівоцентристський блок під керівництвом Магдалени Андерссон. Лідер правоцентристської Поміркованої партії наголосив, що більшість партій потенційного лівого уряду раніше виступали проти приєднання Швеції до НАТО, повідомляє Politico. За словами Крістерссона, внутрішні розбіжності в такій коаліції можуть ускладнити ухвалення регулярних рішень, необхідних для виконання зобов’язань перед Альянсом, зокрема щодо оборонного фінансування та участі у військових операціях. Швеція офіційно приєдналася до НАТО у 2024 році, завершивши тривалий період нейтралітету на тлі російської агресії проти України. З того часу країна активно інтегрувалася в структуру Альянсу: направила сотні військових до Латвії, залучила кораблі для патрулювання Балтійського моря та використовує винищувачі Gripen для охорони повітряного простору. Попри політичні розбіжності, Крістерссон сподівається на збереження незмінної підтримки України, оскільки в парламенті з цього питання існує консенсус. Крім того, прем’єр відстоює співпрацю з партією «Шведські демократи», яка має високу підтримку і претендує на місце в уряді. Він пояснив, що в умовах відсутності однопартійної більшості така коаліція є необхідною для стабільного управління. Крістерссон запевнив, що особисто контролюватиме формування кабінету міністрів, гарантуючи професіоналізм урядовців та запобігаючи радикальним крокам завдяки колегіальній системі прийняття рішень.
Безпекові виклики: Фінляндія готується до тривалої загрози з боку Росії
Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен попередив, що Європа стикається з довготривалою та непередбачуваною загрозою з боку Росії. За його словами, імперіалістичні амбіції Москви виходять за межі України, оскільки Росія прагне відновити сфери впливу, що існували за часів СРСР. Крім того, Гельсінкі має брати до уваги поглиблення партнерства між Росією та Китаєм. Хяккянен наголосив, що на ці виклики необхідно відповідати холоднокровно та рішуче. Він підкреслив, що Фінляндія повинна негайно посилювати власну оборону, оскільки розвиток військових спроможностей є тривалим процесом. На думку міністра, зміцнення оборонного потенціалу сьогодні є запорукою миру та стабільності в майбутньому, адже рішення, ухвалені зараз, принесуть результати лише через кілька років.
Стубб закликав Європу протягом двох місяців повернутися до діалогу з Росією
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що європейським країнам слід у найближчі тижні розпочати відновлення контактів із Москвою. За його словами, Європі необхідно повернутися до діалогу з Росією протягом найближчих двох місяців.
Стубб вважає, що на першому етапі європейські держави мають координувати свої дії та виробити спільну позицію. Водночас, за його словами, надалі переговори з Москвою неминуче доведеться вести і на двосторонньому рівні.
Бразилію просять стати посередником у переговорах із Росією
Західні країни звертаються до Бразилії з проханням виступити посередником у діалозі з Росією. Про це повідомив спеціальний радник президента Бразилії з міжнародних питань Селсу Аморим, пише Toda Palavra.
Аморим наголосив, що Бразилія підтримує багатополярний світовий порядок і не планує автоматично ставати на бік будь-якої зі сторін конфлікту.
«Бразилія дотримується позиції нейтралітету і виступає за розвиток міжнародного співробітництва без зовнішнього втручання, при цьому зберігаючи свій національний суверенітет», — заявив він.
За словами дипломата, саме така позиція є головною перевагою країни, оскільки дозволяє Бразилії посідати провідні позиції у світовій дипломатії.
Він також зазначив, що європейські країни хочуть скористатися цим нейтралітетом, аби через Бразилію вести переговори з Москвою.
«У низці випадків до мене особисто звертався президент, а в інших — різні чиновники, посли та міністри західноєвропейських країн. Вони просять нас налагодити діалог з Росією, оскільки Бразилія залишається однією з небагатьох країн, які підтримують контакти як із Заходом, так і з Росією», — додав Аморим.
Польща та країни Балтії зміцнюють захист критичної інфраструктури через ризик можливих диверсій
Європа готується до можливих російських диверсій. Польща та країни Балтії посилюють безпеку навколо дамб, електростанцій і газової інфраструктури після попереджень союзних розвідок про можливі дії Росії.
За інформацією Reuters, серед імовірних сценаріїв розглядають інсценовану атаку з використанням дронів українського виробництва. Така провокація може статися в самій Росії або на території Польщі чи країн Балтії.
Польська Orlen уже вивчає альтернативні маршрути імпорту газу на випадок проблем із традиційними шляхами. Крім того, у липні Польща посилила захист лінії електропередачі з Україною.
Головне занепокоєння пов’язане не лише з фізичними пошкодженнями, а й із можливим політичним хаосом і напруженням усередині НАТО. Водночас йдеться саме про можливий сценарій, а не про підтверджену підготовку неминучої атаки. За словами європейського чиновника, вона може статися «сьогодні, а може не відбутися ніколи».
Посуха та спека в Європі змінили великі річки й водойми
У Європі тривала спека та посуха спричинили різке зниження рівня води в низці великих річок. Рейн і Дунай настільки обміліли, що на поверхні стали видимими затонулі судна, нерозірвані боєприпаси і навіть рештки мамонта.
У Швейцарії також висохло озеро, яке зазвичай приваблює тисячі туристів. За даними видання, екстремальні погодні умови дедалі сильніше впливають на природні водойми та судноплавство в Європі.
Лавров заявив про зрив домовленостей між США і РФ
Глава МЗС рф Сергій Лавров звинуватив Україну та європейські країни у зриві домовленостей між США і РФ, досягнутих на Алясці.
За його словами, Київ і європейські держави нібито зробили все можливе, щоб «відвести США вбік» і зірвати ці домовленості.
Також Лавров назвав удари українських безпілотників по російських суднах в Азовському морі «терористичними».