У Мексиці сталася жахлива трагедія: через криптовалюту вартістю близько 1,5 мільйона доларів було вбито родину з чотирьох осіб. Серед загиблих — рок-музикант, його вагітна дружина, трирічна донька, а також домробітниця та домашній собака. Одним із двох підозрюваних у скоєнні злочину виявився близький друг та діловий партнер загиблого. Оскільки вони вели спільний бізнес, родина довіряла йому, тому вбивцю впустили до будинку без вагань. Слідство пов’язує цей злочин із криптоактивами рок-зірки Мелендеса, а саме 19 BTC, що еквівалентні приблизно 1,5 мільйона доларів, які зберігалися на апаратному гаманці. Затриманим загрожує до 70 років ув’язнення за кожну жертву вбивства.
Архіви позначок: Криптовалюта
Агента ФБР звинуватили у виведенні $1 млн у криптовалюті під час розслідування
Агента контррозвідки ФБР Патріка Ярока звинуватили в міжштатному переведенні викраденого майна після того, як, за версією слідства, він вивів близько $1 млн у криптовалюті з рахунків іноземного фігуранта кримінального розслідування у США.
Про це повідомила The Wall Street Journal із посиланням на судові документи. За даними видання, Ярок обіймав керівну посаду в підрозділі ФБР у Вашингтоні. Він зізнався співробітнику Мін’юсту США, що у 2024 або 2025 році провів від 10 до 12 операцій, використовуючи коди доступу до рахунків, які бюро отримало під час розслідування. Пов’язаний з агентом криптогаманець містив близько $1 млн. Після появи обвинувачень ФБР звільнило Ярока.
Сам агент пояснив свій вчинок «втратою контролю» та розчаруванням через бездіяльність бюро щодо ворожих крипторахунків. Однак згодом, за його словами, його почало «мучити почуття провини», і він вирішив «полегшити душу». Також повідомляється, що в травні він запитував у ChatGPT, як краще інвестувати $1 млн, а в червні — як залишити США та отримати громадянство в країні Євросоюзу.
Агенту висунули обвинувачення в міжштатному переведенні викраденого майна. Максимальне покарання за цією статтею американського законодавства становить 10 років позбавлення волі.
Раніше у США за злочини з конфіскованою криптовалютою засудили колишнього агента Секретної служби Шона Бриджеса, який брав участь у розслідуванні діяльності даркнет-майданчика Silk Road. Він визнав, що використав доступ до державного гаманця та перевів близько 1600 біткоїнів. Бриджеса засудили до шести років ув’язнення, у нього вилучили приблизно 3100 біткоїнів вартістю близько $10,4 млн.
Секретна служба США за десять років конфіскувала криптовалюту майже на $400 млн. За даними ФБР, збитки від криптовалютного шахрайства у США у 2024 році сягнули $9,3 млрд.
У Фінляндії розслідують масштабне інвестиційне шахрайство на 25 мільйонів євро
Поліція Фінляндії розслідує справу, у якій у приватної особи за допомогою підробної інвестиційної платформи виманили 25 мільйонів євро. За оцінкою правоохоронців, це найбільше відоме інвестиційне шахрайство у Фінляндії.
Як повідомляє Helsingin Sanomat, за даними слідства, шахрай зв’язався з жертвою через соціальні мережі, видавши себе за інвестиційного консультанта.
Потерпілому обіцяли великий прибуток від інвестицій у криптовалюту та поступово завойовували його довіру. Спочатку йому навіть вдалося вивести частину коштів, що створило враження надійності платформи.
Згодом жертва почала вкладати дедалі більші суми, але врешті втратила доступ до свого акаунту і більше не змогла зв’язатися з постачальником послуги. Поліція вважає, що вся інвестиційна платформа від початку була створена з шахрайською метою.
За словами старшого комісара кримінальної поліції Сакарі Туомінена, йдеться про класичну схему інвестиційного шахрайства, у якій використовуються сильні коливання на криптовалютних ринках і обіцяється швидкий прибуток.
Справу розслідують у межах міжнародного співробітництва. Оприлюднивши інформацію про неї, поліція сподівається запобігти новим випадкам шахрайства.
Квантова атака на ключ біткоїна принесла досліднику 1 BTC
Незалежний дослідник Джанкарло Леллі отримав премію Q-Day Prize від Project Eleven після того, як успішно зламав 15-бітний ключ еліптичної криптографії за допомогою доступного квантового комп’ютера. Це наймасштабніша публічна демонстрація квантової атаки такого типу на сьогодні. Про це компанія Project Eleven повідомила 24 квітня.
Леллі відновив приватний ключ із публічного, перебравши простір із 32 767 можливих варіантів за допомогою вдосконаленого алгоритму Шора. Саме цей алгоритм призначений для розв’язання задачі дискретного логарифмування на еліптичних кривих — математичної основи цифрових підписів, які захищають біткоїн, Ethereum та більшість блокчейнів.
Простіше кажучи, цифровий підпис — це криптографічний «замок» на гаманці. Суть завдання полягає в тому, щоб, маючи публічну частину такого замка, яка доступна всім, обчислити його приватну частину — секретний ключ власника.
Атаку Леллі провів на пристрої з приблизно 70 кубітами, де кубіт є квантовим еквівалентом біта. Увесь процес тривав лише кілька хвилин. За цей результат стартап у галузі постквантової безпеки Project Eleven виплатив йому винагороду в 1 BTC, що на момент оголошення перевищувало $78 000.
За останні сім місяців квантові атаки на еліптичну криптографію пройшли шлях від теорії до практики. Першою публічною демонстрацією на квантовому обладнанні стала 6-бітна атака інженера Стіва Тіппеконніка у вересні 2025 року з використанням 133-кубітного комп’ютера IBM. Досягнення Леллі на 15 бітів перевершує цей результат у 512 разів.
Програму Q-Day Prize, назва якої походить від гіпотетичної дати, коли квантовий комп’ютер зламає сучасну криптографію, створили для перевірки того, чи можуть доступні квантові системи перевершити тривіальні обчислення.
Попри це, нинішній результат ще далекий від реальної загрози. 15-бітний тест значно поступається 256-бітним ключам, які захищають справжні гаманці в мережі Bitcoin. Водночас атаки цього класу становлять потенційну загрозу для Bitcoin, Ethereum та цифрових активів на суму понад $2,5 трлн, що використовують такий тип шифрування. Розробники не вважають цю прірву непереборним фізичним бар’єром і розглядають її як інженерний виклик.
Теоретичні оцінки ресурсів, потрібних для атаки на 256-бітну систему, різко знизилися. Квітневий звіт Google 2026 року визначив поріг нижче 500 000 фізичних кубітів, а подальша публікація Каліфорнійського технологічного інституту та Oratomic показала, що з процесорами на нейтральних атомах вистачить лише 10 000 кубітів.
Гендиректор Project Eleven Алекс Прюден наголосив, що переможну роботу подав незалежний дослідник, який використовував хмарне обладнання, доступне широкому загалу, без участі національних лабораторій чи приватних виробників квантових чипів.
Цей експеримент показує, що квантові атаки на криптографію гаманців криптовалют перейшли з теоретичної площини до реальних і публічно відтворюваних тестів — не в закритих лабораторіях, а на комерційному хмарному обладнанні. Водночас він посилює дискусію про захист мережі: технічні рішення вже існують, але будь-яке примусове оновлення протоколу Bitcoin стикається з конфліктом між безпекою та принципом недоторканності приватної власності в децентралізованих фінансах.
Багаторівнева схема 001k Exchange: як функціонує мережа
Відповідно до даних від Викривача та видання crime.hab.media, у криптообмінному середовищі згадується група осіб, пов’язаних із проєктом “001k”. Ці дані ще не підтверджені правоохоронними органами. У мережі описано розподіл обов’язків: медійний аспект приписують “Серьозі 001k”, технічне забезпечення та управління активами — Єгору Кравцю. Силовий блок та можливі зв’язки асоціюють із Володимиром Кравцем (“Боксером”), соціальну інженерію та підготовку операцій — Романом Мазуром. Виконавцями називають Євгена Дороніна та В’ячеслава Маркварта. Інші особи виконують окремі ролі, зокрема психологічний тиск нібито здійснює “Петя Чечен”, а кіберспрямованість пов’язують із “Паном Поляком”. Київський напрямок приписують Артему Ткачу. Існує гіпотеза про внутрішній конфлікт між Єгором Кравцем, “Серьожею 001k” та Романом Мазуром, де останній міг зникнути з коштами. Однак, Мазур заперечує зв’язок із “001k”, а деякі журналісти вважають цю історію постановкою. Доказів для будь-якої версії поки немає. 22 квітня 2026 року з’явилася стаття з деталями про 001k Exchange, де описано ймовірну багаторівневу схему: обмінники, легалізація коштів і виведення за кордон. Основними фігурами називають “Серьожу 001k”, Єгора Кравця та Володимира Кравця (“Боксера”), а також Романа Мазура. Виконавцями вказують Євгена Дороніна та В’ячеслава Маркварта. Частину активів могли оформити на Анастасію Іваненко, яку асоціюють із Романом Мазуром. Ці відомості потребують перевірки. Окремо згадують Артема Ткача, якого вважають ключовим гравцем київського напрямку. Він міг займатися збором готівки та конвертацією в USDT. У статті описано можливі шляхи виведення коштів, зокрема Юлію Дороніну, пов’язану з перевезенням грошей до Європи. Наводяться дати та деталі перетину кордону, зокрема березень 2026 року та кілька випадків у 2025 році, де описано використання різних авто та зміну транспорту при в’їзді й виїзді. Загальна схема охоплює етапи: збір коштів, обнал, конвертацію в крипту та виведення готівки за кордон. Наразі всі ці відомості перевіряються, а висновки можливі лише після офіційних підтверджень. Редакція продовжує встановлювати всіх учасників та обсяги діяльності.
Обшуки у Кременчуці у справі Дмитра Задирієнка: деталі провадження щодо криптовалюти
Сьогодні, 23 квітня, у Кременчуці тривають обшуки в межах справи про недостовірне декларування та махінації з криптовалютою. Про це журналістам «Кременчуцького Телеграфа» повідомили власні джерела.
Йдеться про провадження, пов’язане з експрокурором Кременчуцької окружної прокуратури Дмитром Задирієнком, який нині є військовослужбовцем і обіймає посаду офіцера адміністративного відділення Кременчуцького РТЦК та СП. Кременчуцький прокурор, що не задекларував крипти на понад 18 млн грн, нині служить в ЗСУ.
За наявною інформацією, слідчі дії проводять у людей, наближених до нього. Загалом заплановано понад 20 обшуків за різними адресами.
Під час обшуків у фігурантів вилучають мобільні телефони, банківські картки та інші докази, які можуть свідчити про махінації з криптовалютою.
Обшуки в місті здійснюють співробітники Центрального апарату Державного бюро розслідувань разом із кіберполіцією Кіровоградської області.
Торік пресслужба Національного агенства з питань запобігання корупції повідомляла, що у деклараціях за 2022, 2023 і 2024 роки Задирієнко не вказав відомості на понад 18,7 млн грн.
Зокрема, ішлося про неправдиві дані щодо криптовалюти, яка належить йому та його дружині, а також про незадекларовані доходи від продажу криптовалюти: понад 6,7 млн грн у 2022 році, понад 10,1 млн грн у 2023 році та майже 1 млн грн у 2024 році.
За даними НАЗК, у 2023 році прокурор провів щонайменше 2295 операцій з продажу криптовалюти через P2P-платформи на суму близько 7,5 млн грн, а також отримував доходи в іноземній валюті.
Також значні обсяги операцій, за інформацією перевірки, здійснювала його дружина: понад 3 тисячі транзакцій, а незадекларований дохід може перевищувати 37 млн грн.
Відомо, що дружина колишнього прокурора зареєстрована на біржі Binance з 2021 року, де проводить P2P-операції з криптовалютою.
Крім того, Задирієнко не декларує і дохід дружини. Наприкінці минулого року вона отримала мікрогрант у 250 тисяч гривень у межах державної програми «Власна справа» та відкрила кіберклуб Cyberion. В останній декларації чоловік не вказав ні ці грантові кошти, ні дохід дружини від підприємницької діяльності.
Викриття ботоферми у Дніпрі: шантаж українців за вигадані борги
У Дніпрі затримали учасників ботоферми, які шантажували українців, включаючи військових ЗСУ, вигаданими боргами у криптовалюті. Зловмисники заробили понад 5 млн грн. Про це повідомляє ГУ Національної поліції України. Згідно зі слідством, ботоферму облаштували у Дніпрі, маскуючись під іноземні компанії, зареєстровані нібито у Великій Британії та на Кіпрі. Для своєї діяльності використовували онлайн-сервіси Bitcapital та Crypsee. Зловмисники надавали українцям позики у криптовалюті. Навіть якщо клієнти повертали кошти вчасно, вони вигадували борги і погрожували у разі відмови платити. Для залякування створювали принизливий контент із використанням даних та фото потерпілих, їхніх родичів і колег. Постраждалим систематично телефонували з погрозами та масово надсилали повідомлення. Щоб уникнути викриття, боти використовували програми для зміни голосу. Одну людину могли одночасно “обробляти” 2-6 осіб, які застосовували різні підходи, підлаштовуючись під індивідуальні вразливості. Якщо “борг” вдавалося “вибити”, кожен учасник отримував відсоток від зарахованої суми. З часом угрупування створило власну “службу безпеки”, яка забезпечувала заходи конспірації, підтримувала ієрархію всередині структури та підшукувала нових виконавців злочинної схеми. Оперативники кіберполіції провели аналіз криптогаманців, на які надходили платежі від потерпілих у вигляді відсотків, штрафів та пені. Встановили IP-адреси, з яких здійснювалися дзвінки та надсилалися погрози позичальникам, їхнім родичам і знайомим. Поліцейські провели 44 санкціоновані обшуки на території Дніпропетровської області та в Києві. Вилучено понад 80 мобільних телефонів, комп’ютерну техніку, готівку, чорнові записи, копії документів, печатки, 13 сім-банків та понад 5 тисяч сім-карток. Потерпілим українцям завдано збитків на понад 5 млн грн, серед яких є військовослужбовці ЗСУ. Наразі повідомлено про підозру 7 учасникам організованої групи, серед яких співорганізатор та виконавці. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Апеляційний суд підтвердив законність блокування рахунків клієнта, що працює з криптовалютою
У справі № 638/441/25 апеляційний суд розглянув питання щодо блокування банком рахунків клієнта, пов’язаного з підозрілими фінансовими операціями. Суд перевірив, чи правомірно банк припинив обслуговування клієнта, який здійснює операції з криптовалютою, без підтвердження економічної суті та походження коштів. Як повідомляє “Судово-юридична газета”, ця справа є актуальною через те, що ринок криптовалют розвивається швидше, ніж його правове регулювання. В Україні правила обігу криптоактивів ще формуються, тоді як банки вже зобов’язані дотримуватися суворих механізмів фінансового моніторингу. Ускладненість перевірки походження коштів та ідентифікації контрагентів криптооперацій призводить до того, що вони потрапляють у зону підвищеного ризику, що формує нову судову практику в цій сфері. Позивач звернувся до суду з вимогою зобов’язати банк скасувати обмеження на рахунках, відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, а також спростувати інформацію, надану банком. Він зазначив, що здійснював обмін криптовалюти через відповідні сервіси, але банк без пояснень заблокував його рахунки та обмежив доступ до системи дистанційного обслуговування. Банк обґрунтував свої дії тим, що фінансові операції позивача мають ознаки підозрілих, зокрема через невідповідність даних контрагентів та інформацію про перерахування коштів у рамках кримінального провадження щодо шахрайства. Крім того, позивач не зміг підтвердити відповідність особи, що відправила кошти, даним на криптовалютній платформі. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, визнавши дії банку правомірними. Апеляційний суд звернув увагу на те, що позивач пояснював надходження коштів лише діяльністю з обміну криптовалюти, але не надав конкретних підтверджень економічної суті операцій, зокрема не обґрунтував причини перерахування коштів від потерпілої особи у кримінальному провадженні. Встановлено, що кошти на його рахунок надходили внаслідок шахрайських дій третіх осіб, що підтверджується матеріалами досудового розслідування. Суд також врахував, що банк, як суб’єкт первинного фінансового моніторингу, зобов’язаний застосовувати ризик-орієнтований підхід і має право встановлювати клієнту неприйнятно високий рівень ризику у разі наявності обґрунтованих підозр щодо фінансових операцій. У такому випадку банк має право відмовитися від підтримання ділових відносин, включаючи розірвання договору та блокування рахунків. Окремо зазначено, що відсутність у позивача статусу підозрюваного у кримінальному провадженні не спростовує правомірності тимчасового обмеження доступу до рахунків, якщо такі дії відповідають вимогам законодавства про фінансовий моніторинг і спрямовані на запобігання зловживанням. Сукупність встановлених обставин, зокрема наявність скарг щодо переказу коштів, відсутність підтвердження зв’язку платежів із криптовалютною діяльністю та невідповідність даних учасників операцій, свідчить про обґрунтованість дій банку. Отже, апеляційний суд підтвердив, що банк має право обмежувати доступ клієнта до рахунків та припиняти обслуговування у разі встановлення неприйнятно високого ризику, навіть якщо діяльність клієнта формально пов’язана з криптовалютою. Відсутність належного підтвердження походження коштів і прозорості операцій є достатньою підставою для застосування заходів фінансового моніторингу. Це рішення підкреслює, що криптовалютні операції не звільняють клієнтів від обов’язку доводити легальність фінансових потоків у відносинах з банками.
Криптошахрайство: як Дмитро Шевчук виманив мільйони та втік до Польщі
Криптовалютний шахрай Дмитро Сергійович Шевчук, народжений 15 серпня 2000 року, наразі переховується у Польщі за адресою Sadowa 17E, Konstancin-Jeziorno, 05-520, де орендує будинок за 6 тисяч доларів на місяць. Як Шевчук отримував гроші? Він пропонував інвесторам-«мамонтам» управління коштами від 10 тисяч доларів під 6% щомісячно. Також він продавав «менторські» програми. В результаті понад 200 інвесторів передали свої кошти в довірче управління, а більше 100 менторських програм було продано за ціною від 5 до 15 тисяч доларів. Більше 500 осіб сплатили за аккаунти та участь у ком’юніті, але в результаті всі вони стали жертвами шахрайства. Гроші інвесторів були розподілені на сотні адрес, які вже порожні, частина з них пішла в казино, частина — на автомобілі, оренду, дорогі подарунки та подорожі. Окрім власного шахрайства, Шевчук також залучав «мамонтів» до сторонніх проєктів, фактично розширюючи масштаб шахрайства. Загальні втрати постраждалих через дії Шевчука перевищують 5 мільйонів доларів. Кошти були розподілені на адреси, пов’язані з Tron, Ethereum та Solana, і виводилися через обмінники, такі як 001K Bot, Rapira, Yodo, а також казино, такі як Stake та Catapult.
В Одесі викрито шахрайську схему кол-центру, що завдала збитків на понад 4 мільйони гривень
В Одесі виявлено масштабну шахрайську схему кол-центру, яка діяла під виглядом «інвестицій у арбітраж трафіку». Згідно з даними слідства, група шахраїв за два роки видурила мільйони гривень у громадян України, Казахстану, Вірменії, Киргизстану та інших країн. Схема функціонувала щонайменше з вересня 2023 року до 2025 року. До складу групи входили «керівники напрямків», які контролювали різні сегменти діяльності, а також «дзвонарі» (оператори кол-центру), ІТ-спеціаліст та особа, що займалася легалізацією отриманих коштів. Всі учасники об’єднувалися спільною метою — отримання незаконного прибутку через обман, представляючи себе як інвестори у криптовалюту та арбітраж рекламного трафіку. Група постійно змінювала місця роботи, щоб уникнути викриття. З 18 грудня 2024 року по 23 січня 2025 року вони працювали дистанційно, а потім знову повернулися в офіс. Схема була ретельно продумана і складалася з кількох етапів. Спочатку ІТ-спеціаліст створював фіктивні сайти компаній, назви яких постійно змінювалися. На цих сайтах розміщувалися фейкові інвестиційні плани з високими відсотками, можливістю реєстрації особистого кабінету та «виведення прибутку». Оператори шукали потенційних інвесторів у тематичних Telegram-каналах, надсилаючи презентації компанії та реферальні посилання. Вони стверджували, що самі «інвестують і отримують прибуток», а в закритих Telegram-чатах поширювали підроблені скриншоти інвестицій і виплат, які легко підробляли через «консоль розробника» у браузері. Жертви реєструвалися за реферальними посиланнями та поповнювали рахунки на одноразові криптогаманці, згенеровані через API. Кошти миттєво перераховувалися на гаманці, контрольовані групою, а в особистому кабінеті жертви штучно відображалося зростання балансу. Однак вивести кошти було неможливо. Після отримання грошей зв’язок із жертвою припинявся, а її блокували. Слідчі встановили, що шахраї змогли видурити понад 4 мільйони гривень. Наразі справа передана на розгляд Приморського суду Одеси.