Солом’янська окружна прокуратура міста Києва передала до суду обвинувальний акт стосовно двох чоловіків віком 23 та 31 рік. Їх звинувачують у пособництві шахрайству, яке здійснювалося під приводом перевірки коштів працівниками СБУ. Жертвами злочинної схеми стали двоє пенсіонерів. Зловмисники, видаючи себе за представників правоохоронних органів, переконували літніх людей, що їх перевіряють на предмет співпраці з державою-агресором, тому всі заощадження необхідно передати на перевірку. Роль кур’єрів виконували обвинувачені, які погоджувалися на це за винагороду у кількасот доларів. Один із пенсіонерів втратив понад 13 000 доларів, понад 29 000 євро та 60 000 гривень, що загалом становить майже 2 мільйони гривень. Інша потерпіла віддала шахраям 14 000 доларів та 144 000 гривень, зазнавши збитків на суму понад 770 000 гривень. Загальна сума виманиних коштів перевищила 2,8 мільйона гривень. Отримані гроші кур’єри перераховували на крипторахунки, вказані іншими учасниками схеми. Підозрюваних затримали у липні 2026 року. Дії чоловіків кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 та ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України як пособництво у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану у великих та особливо великих розмірах. Їм загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Розслідування проводили слідчі Солом’янського управління поліції ГУНП у місті Києві.
Архіви позначок: Мошенничество
Депортація українця з Польщі: 5-річна заборона на в’їзд до Шенгенської зони
Польські прикордонники ухвалили рішення про депортацію 32-річного громадянина України. Чоловік мав історію правопорушень, серед яких крадіжки, шахрайство та злочини, пов’язані з наркотиками. Під час останнього затримання у нього знову знайшли наркотичні речовини. Про це офіційно повідомила Прикордонна служба Польщі. Окрім примусового видворення з країни, порушнику заборонили в’їзд до Польщі та всієї Шенгенської зони на найближчі 5 років. Представники польської Прикордонної служби підкреслили, що іноземці, які порушують громадський порядок та становлять загрозу безпеці, нестимуть сувору відповідальність, включно з депортацією.
Обережно, шахрайство: зловмисники розсилають фальшиві рахунки за світло від імені Міненерго
Шахраї вигадали схему обману, маскуючись під Міністерство енергетики України. Зловмисники розсилають електронні листи та повідомлення в месенджерах, додаючи до них фальшиві рахунки на оплату електроенергії. Про це попереджає Національна поліція України.
Головна мета цієї схеми — змусити користувача перейти за посиланням на фішинговий сайт, ввести персональні чи банківські дані або завантажити шкідливі файли. У результаті зловмисники можуть отримати доступ до акаунтів, банківських рахунків, а також це може призвести до зараження пристрою шкідливим програмним забезпеченням.
Міністерство енергетики не надсилає споживачам рахунки на оплату електроенергії та не займається збором комунальних платежів. Рахунки виставляють виключно постачальники електроенергії, з якими укладено відповідний договір.
Як захиститися:
Якщо ви стали жертвою шахрайства, повідомте про це кіберполіцію через форму на їхньому сайті.
Нові подробиці у справі «Карфагена»: що обговорювали в суді щодо Сергія Кропиви та його справи
Під час судових засідань Вищого антикорупційного суду, які пройшли 15 і 16 вересня 2026 року, розглядалося питання щодо запобіжного заходу для Сергія Кропиви. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури наполягав на утриманні підозрюваного під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 120 мільйонів гривень, тоді як захист клопотав про домашній арешт та зменшення цієї суми до двох мільйонів. Суд залишив попередню постанову без змін, проте слухання дозволили оприлюднити чимало нових обставин у провадженні, відомому як справа «Карфаген».
Питання ймовірних надходжень від незаконних кол-центрів стало предметом гострих дискусій. За словами адвокатів, слідчі органи не навели жодних відомостей про конкретні установи, яким нібито сприяв Кропива, а також не встановили осіб, які передавали кошти, чи закриті кримінальні провадження. Захист наголошував на абсурдності таких звинувачень з огляду на попередній досвід роботи підозрюваного в Одеській обласній державній адміністрації, Національній поліції та Офісі генерального прокурора. Натомість прокурор САП навів дані з аудіозаписів за березень 2026 року, де згадувалося 505 кол-центрів із щомісячною платою у сім тисяч доларів з кожного, що загалом могло становити близько 3,5 мільйона доларів на місяць. Обвинувачення також послалося на протоколи спостереження від 24 жовтня 2025 року, згідно з якими водій Сергій Куций та спеціаліст Данило Сліпчук вносили готівку через пункт обміну валют. Сам Сергій Кропива повністю відкинув звинувачення в отриманні неправомірної вигоди та кураторстві таких структур.
Щодо легалізації активів, позиція адвокатів полягала у відсутності доказів первинного походження коштів та чіткої оцінки майна, вартість якого, на їхню думку, могла бути подвійно порахована. Прокурор нагадав про розслідування Bihus.Info «Хто інвестує мільйони в Буковель під час війни: від лікарів ВЛК до прокурорської рідні», опубліковане 9 лютого 2026 року щодо апартаментів у комплексі Glacier. За даними слідства, після виходу матеріалу фігуранти обговорювали ціни та варіанти оформлення майна на матір і дружину водія, а також на батька Кропиви через корпоративний інвестиційний фонд і криптовалюту. У межах епізодів за 2025–2026 роки слідство зафіксувало майно на суму 41 мільйон 761 тисяча 850 гривень за даними договорів. Кропива назвав ці твердження припущеннями та пообіцяв надати власні спростування.
Окрему увагу суд приділив питанню існування злочинної організації. Адвокати назвали об’єднання родичів, дівчини-підприємця, водія, помічника з IT та інвестиційного адвоката штучно сконструйованим слідством. Прокурор заперечив це, заявивши, що Кропива чітко розподіляв обов’язки, давав вказівки та контролював їхнє виконання, зокрема через поради щодо вибору КВЕДів та оформлення активів на інших осіб.
Стосовно ризику втечі також виникли суперечки. Захист нагадав, що Кропиву затримали поблизу залізничного вокзалу в центрі Львова, а не на кордоні, і раніше він неодноразово виїжджав з України та повертався. Обвинувачення ж зауважило на відсутність офіційного наказу про відрядження до Львова в Офісі генпрокурора, наявність у підозрюваного оперативних талонів для пересування та спроби розділитися з іншою підозрюваною перед затриманням. Сам Кропива пояснив свій візит робочими комунікаціями з регіональною прокуратурою і запевнив, що залишати країну не планує.
Обговорюючи ймовірність впливу на слідство та адекватність застави у 120 мільйонів гривень, адвокати вказували на відсутність у підозрюваного таких доходів з огляду на офіційні заробітки з 1998 до 2025 року, що становили трохи більше ніж 8 мільйонів гривень. Прокурор наполягав, що сума обґрунтована масштабом прихованих активів, включно з криптоактивами, бізнесом у США та закордонним майном.
Наприкінці засідання розглядалося питання аудіозаписів. Прокурор наголосив на збігу голосів та деталей із подальшими діями фігурантів, тоді як Сергій Кропива заявив, що певні фрази йому не належать, хоча й не став звинувачувати слідство у фальсифікації, пояснивши наявність деяких висловлювань специфічним лексиконом.
Сумський поліцейський підозрюється у причетності до шахрайства з грошима дитини
Начальнику сектору поліції Сумщини оголосили підозру у пособництві під час замаху на заволодіння чужим майном через обман. За даними слідства, правоохоронець діяв у змові з іншим чоловіком та невстановленими особами. Зловмисники телефонували дитині з Києва, видаючи себе за представників правоохоронних органів. Вони переконали дитину, що кошти її батька потрібно перевірити на зв’язок із державою-агресором. Дитина продемонструвала по відеозв’язку 54,5 тисячі доларів та 90 тисяч гривень, що зберігалися вдома, після чого погодилася передати сумку з грошима таксисту. Водій таксі дізнався про злочинні наміри, тому поліцейські замінили кошти на імітаційні засоби. Пізно ввечері в Сумах кур’єр забрав сумку у таксиста, плануючи передати її посадовцю поліції, проте був затриманий. Начальника сектору ГУНП в Сумській області, якого підозрюють у пособництві, затримали через три дні після першого фігуранта. Під час обрання запобіжного заходу адвокат заявив про необґрунтованість підозри, зазначивши, що вона базується лише на свідченнях іншого підозрюваного, а його клієнт не знайомий із потерпілими. Сам поліцейський, який наразі перебуває у декретній відпустці, провину заперечує. Він стверджує, що знайомий з іншим підозрюваним кілька років, але не обговорював із ним злочинних планів, а в момент затримання перебував удома з дитиною. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 199 тисяч гривень.
У Польщі затримали українців за шахрайство на 80 тисяч злотих
Мешканка Отвоцького повіту в Польщі постраждала від дій телефонних шахраїв. Зловмисник, представившись банківським працівником, переконав жінку, що вона бере участь у спеціальній операції із захисту власних заощаджень. Дотримуючись інструкцій, потерпіла переказала двом особам 80 тисяч злотих. Поліцейські з Отвоцького повіту, що спеціалізуються на боротьбі з економічною злочинністю, швидко встановили та розшукали підозрюваних у місті Жирардов. Ними виявилися 19-річний чоловік та 20-річна жінка, які є громадянами України. Під час обшуку правоохоронці вилучили ноутбук та банківську картку, видану на ім’я іншої особи. Суд ухвалив рішення про взяття обох підозрюваних під варту терміном на три місяці.
Обережно: нова хвиля фішингових атак від імені Податкової служби
Українців попереджають про активізацію кібершахраїв, які масово розсилають електронні листи від імені Податкової служби. Метою зловмисників є отримання доступу до конфіденційних даних громадян та підприємців. Про це повідомило Міністерство юстиції.
У листах шахраї зазвичай повідомляють про вигаданий податковий борг, накладення штрафу або необхідність термінової звірки документів. До таких повідомлень додаються підозрілі файли або посилання.
Фахівці наголошують: відкривати вкладення в таких листах небезпечно, адже вони можуть містити шкідливе програмне забезпечення. Це дозволяє зловмисникам отримати доступ до особистої інформації, зокрема до даних для входу в банківські рахунки.
Щоб убезпечити себе, необхідно ретельно перевіряти адресу відправника. Офіційні повідомлення від державних установ завжди надходять з домену «gov.ua».
Для перевірки актуальної інформації щодо податків, нарахувань чи штрафів слід користуватися лише офіційним Електронним кабінетом платника податків або застосунком «Дія».
У Луцьку ліквідували масштабний шахрайський кол-центр на 60 робочих місць
Правоохоронці припинили діяльність шахрайського кол-центру в Луцьку. Організатори планували ошукувати громадян України та країн Європейського Союзу, пропонуючи їм інвестиції у криптовалюту, цінні папери та валютні ринки.
Згідно з інформацією поліції, організатор та деякі його спільники проживали у Львові та координували діяльність луцького офісу через довірених осіб.
Офіс був облаштований на 60 робочих місць для операторів. Завданням працівників було телефонувати потенційним жертвам, видавати себе за фінансових аналітиків та брокерів і переконувати людей інвестувати в нібито вигідні проєкти.
Отримані від потерпілих кошти злочинці планували одразу перераховувати на власні криптогаманці. Аби ввести людей в оману та змусити їх вірити в успішність капіталовкладень, в особистих кабінетах жертв демонстрували штучне зростання балансу та фальшиві прибуткові операції на біржах. Це мало стимулювати потерпілих вкладати нові суми.
Для маскування свого справжнього розташування учасники угруповання застосовували інтернет-телефонію та VPN-сервіси.
Під час проведення обшуків правоохоронні органи конфіскували обладнання та інше майно на суму близько 10 мільйонів гривень.
Наразі тривають слідчі дії з метою встановлення всіх осіб, причетних до створення та роботи шахрайського кол-центру, а також з’ясування повних обставин їхньої діяльності.
Коломойський заступився за 24-річну Івахненко та закликав до страйку
Ігор Коломойський емоційно висловився щодо справи 24-річної Єлизавети Івахненко, яка фігурує у провадженні про легалізацію коштів. «Мені здається, що всі близькі жінки цих самих НАБУшників і САПівців повинні тиждень страйк оголосити. Тиждень не давати — за ставлення до жінок погане», — зазначив він.
Коломойський висловив обурення через переслідування дівчини: «Дитині 24 роки. 24 роки! І вона була вже покликана, познайомилася з цим Кропивою. За що її це саме? Що вона подарунки приймала? Ну так а хто не приймає?»
Він також додав, що вона цікавилася, чи варто видалити з Instagram світлини з коштовними речами: «Вона, якщо що, запитала: не прибрати з Instagram ці красиві якісь побрякушки та речі? Так за це її?..»
Окрему увагу олігарх звернув на розмір застави: «Їй кажуть: 20 мільйонів. Де вона візьме 20 мільйонів?» На завершення він заявив, що правоохоронці «тероризують» чоловіка у цій справі: «Ні, ну цього спіймали, лоха, тероризують його. А цю — і її за що?»
Позиція Генпрокурора Руслана Кравченка щодо можливої відставки
Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що не має наміру самостійно залишати свою посаду. Водночас він підкреслив, що готовий піти у відставку, якщо таке прохання надійде від президента України, Верховної Ради або колег. Про це Кравченко повідомив під час спілкування з представниками медіа. Також він зазначив, що в межах розслідування справи «Карфаген» в Офісі генерального прокурора було ухвалено рішення про відсторонення від виконання обов’язків сімох співробітників.