Архіви позначок: КМДА

У Києві різко побільшало звернень щодо торгівлі людьми

Оприлюднено автором

У столиці впродовж першого півріччя 2026 року зафіксували 120 звернень, пов’язаних із торгівлею людьми. Це майже дорівнює показнику за весь 2025 рік. Раніше столична поліція вже викривала подібні злочини, зокрема рабство під виглядом реабілітації. Майже половина постраждалих — внутрішньо переміщені особи. Про це 30 липня повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда, передає “Інформатор”.

За словами Марини Хонди, у Всесвітній день протидії торгівлі людьми було озвучено зростання кількості звернень. Вона зазначила, що війна суттєво посилила ризики потрапляння людей у такі ситуації: часто причиною стає не необережність, а складні життєві обставини. Додаткову вразливість створюють втрата житла, роботи та вимушене переміщення.

Від 2022 року до першого півріччя 2026-го міські служби отримали 320 звернень щодо торгівлі людьми. Із них 155 надійшли від внутрішньо переміщених осіб. Якщо у 2022 році було лише 5 таких звернень, то за перші шість місяців 2026-го їхня кількість зросла до 120. Серед постраждалих є жінки, чоловіки та діти. Йдеться про випадки трудової експлуатації, сурогатного материнства та використання людей у збройних конфліктах.

“Я переконана, що місцева влада сьогодні – не просто виконавець державної політики. Це той, хто об’єднує державні служби, поліцію, громадські організації в одну мережу – щоб людина, яка постраждала, отримала допомогу швидко і без повторної травматизації”, – наголосила Марина Хонда.

Окремо у місті наголошують на важливості профілактики. Завдяки превентивним заходам вдалося запобігти 16 ситуаціям, у яких молодь, що здобувала робітничі професії, могла стати жертвою торгівлі людьми.

У разі підозри, що людина або її близькі стали жертвами торгівлі людьми, у Києві можна звернутися на безкоштовні гарячі лінії. Йдеться про урядову лінію 1547, а також телефон Служби у справах дітей та сім’ї КМДА — 044 484 05 25.

У владі підкреслюють, що важливо не тільки реагувати на вже зафіксовані випадки, а й не допускати нових. Саме тому профілактичні програми спрямовують передусім на вразливі категорії населення, зокрема на людей, які через війну опинилися у складних життєвих обставинах.

Створення заказника «Затока Собаче Гирло» у Києві затягується

Оприлюднено автором

Активісти заявляють, що Київська міська державна адміністрація майже рік не розглядає ініціативу про створення ландшафтного заказника місцевого значення «Затока Собаче Гирло», попри підтримку петиції та наявність наукового обґрунтування. Про це йдеться у матеріалі видання «Главком».

За словами активістів, Департамент захисту довкілля Київської міської державної адміністрації ігнорує вимогу киян створити на косі затоки Собаче Гирло ландшафтний заказник місцевого значення. Водночас відповідна петиція давно набрала необхідні 6 тис. голосів, а наукове обґрунтування для звернення підготувала «Українська природоохоронна група». Клопотання про створення цього заказника також підтримало «WWF-Україна» — українське відділення «Всесвітній фонд природи».

Ризики для території в Оболонському районі стали очевидними після планів облаштувати поблизу Собачого гирла паркінг на 700 автомобілів і звести ще один міст — уже третій. Йдеться про 33 гектари рекреаційної території на Дніпрі, де вже є приватна ділянка. Крім того, фірма, пов’язана з Ігорем Мазепою, отримала дозвільні документи для проєктування житлово-адміністративного комплексу на одній із земельних ділянок коси.

Зміни в інфраструктурі поблизу Дніпра цим не обмежуються. Тут уже звели міст «Хвиля Азова» — так званий міст-хвиля — за підтримки «Столиця Груп», яку пов’язують із Владою Молчановою. Видання «Наші гроші» повідомляло, що серед документів, які опинилися у розпорядженні журналістів, був проєкт домовленостей щодо потенційної забудови ділянок у Києві, де згадувалися Влада Молчанова та Денис Комарницький.

У відповідь на звернення киян щодо створення заказника Департамент захисту довкілля КМДА надав відповідь, яка, як стверджується, не узгоджується із законодавством. Посадовці не висловили претензій ні до експертного обґрунтування екологічної цінності території, ні до форми звернення, однак не передали питання на розгляд Київради. Натомість у відповіді йшлося про намір провести опитування щодо створення заказника у «Київ Цифровий».

Раніше мешканці міста у таких питаннях зверталися безпосередньо до депутатів Київради. Однак у 2024 році депутати змінили порядок створення ландшафтних заказників місцевого значення. Відтоді без попереднього схвалення Департаменту захисту довкілля питання не може рухатися далі. За це рішення проголосували «Європейська солідарність», «Удар», «Єдність», «Батьківщина», «Голос», «ОПЗЖ» та особисто мер Віталій Кличко.

Активісти зазначають, що навіть відповідь про необхідність такого опитування їм вдалося отримати не одразу. У встановлений термін чиновники не відповіли, після чого громадська організація «Парк Прирічна» звернулась до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Лише після відкриття провадження та звернення до Департаменту чиновники надіслали лист про плани провести опитування.

Наразі, як зазначається, влада Києва не поспішає навіть із проведенням опитування у «Київ Цифровий», хоча від моменту надання відповіді на звернення минуло 11 місяців. Понад пів року тому керівництво змінилося, і головою Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату став Павло Іванов. За час його керівництва клопотання не розглянули, а опитування не організували.

На думку місцевих мешканців, порушення процедури та затягування часу можуть свідчити про ймовірні плани забудови Собачого Гирла. Попри наявність наукового обґрунтування та успішної петиції за створення заказника «Затока Собаче Гирло», міська влада тривалий час не створює природоохоронну зону і не забезпечує прозорий розгляд цього питання.

У відповіді на запит «Голки» Павло Іванов повідомив, що опитування громадської думки не організували, оскільки чиновники не отримали від громадської організації «Парк Прирічна» узгодженої позиції щодо його проведення. Водночас законність зупинення розгляду клопотання через ідею провести дослідження громадської думки директор департаменту не прокоментував.

Активісти заявили, що були здивовані такою позицією Павла Іванова. У громадській організації зазначають, що у минулорічному листі їх лише поінформували про намір КМДА провести опитування і жодної позиції не запитували. Крім того, активісти вважають, що пропозиція провести на цьому етапі таке опитування є спробою затягнути розгляд клопотання та, ймовірно, викривити його результати.

Голова громадської організації «Парк Прирічна» Гліб Антоненко заявив: «Це показує справжнє ставлення департаменту до створення об’єктів природно-заповідного фонду. Отримувати таку відповідь від посадовця, який багато років займався питаннями природно-заповідної справи та збереження біорізноманіття в Міндовкіллі, – неочікувано. Ця позиція суперечить законодавству і демонструє неповагу до провідних екологічних організацій «Української природоохоронної групи», WWF-Україна та дев’яти науковців і екологів, які розробляли наукове обґрунтування необхідності заповідання коси затоки. Сподіваюся, що така відповідь – прикра помилка через надмірну завантаженість Павла Іванова, і ми нарешті побачимо розгляд нашого клопотання відповідно до законодавства України».

Наразі активісти повторно звертаються до чиновників із вимогою передати ініціативу зі створення заказника «Затока Собаче Гирло» до Київради, як цього вимагає закон.

У Києві найближчими днями може зрости вартість проїзду в громадському транспорті

Оприлюднено автором

Київська влада досі не визначилася, чи зросте вартість проїзду в громадському транспорті з 8 до 30 грн уже з 15 липня.

Учора в КМДА заявили, що підвищення поки не планується. Водночас сьогодні телеканал «Київ 24» із посиланням на відповідь Департаменту транспортної інфраструктури КМДА повідомив, що жодних відстрочок не буде, а рішення набере чинності найближчими днями.

Наразі проєкт проходить усі етапи погодження, однак змінювати дати на цей момент не планують.

Суд розглядатиме справу про збитки на ремонті вулиці Кирилівської у Києві

Оприлюднено автором

Прокурори Подільської окружної прокуратури міста Києва скерували до суду обвинувальний акт щодо колишнього директора одного з департаментів КМДА, керівника управління цього департаменту, а також в.о. начальника і головного інженера КП «ШЕУ Подільського району». Про це повідомляє Київська міська прокуратура.

За даними досудового розслідування, під час виконання ремонтних робіт на вул. Кирилівській у 2024 році обвинувачені, діючи у складі організованої групи, вносили до документів недостовірні відомості про обсяги використаних матеріалів, зокрема асфальтобетону, а також про фактично виконані роботи.

Крім цього, як зазначає прокуратура, було встановлено схему оформлення працівників районних ШЕУ м. Києва як сумісників у КП «ШЕУ Подільського району». Водночас їм нараховували оплату за основним місцем роботи за 8 годин, які вони фактично не відпрацювали, а також за роботи на вул. Кирилівській. Для цього, за даними прокуратури, до табелів обліку робочого часу вносили недостовірні відомості.

Як повідомляє прокуратура, незаконні вказівки щодо того, як саме табелювати таких працівників, керівникам ШЕУ особисто надавав керівник департаменту КМДА. Для цього він збирав їх на об’єкті будівництва.

Унаслідок таких дій територіальній громаді м. Києва завдано матеріальної шкоди на загальну суму майже 3 млн грн. Під час досудового розслідування прокурор заявив цивільний позов на вказану суму.

Дії обвинувачених кваліфіковано як розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах, вчинену в умовах воєнного стану у складі організованої групи, а також службове підроблення (ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України).

Судове рішення і забудова біля Лаври: як 23-поверхівка з’являється в буферній зоні ЮНЕСКО

Оприлюднено автором

У буферній зоні ЮНЕСКО, за 800 метрів від Великої Лаврської дзвіниці, триває будівництво 23-поверхового хмарочоса. Водночас жодна офіційна структура не визнає, що саме вона надала дозвіл на такі роботи. Йдеться про 80-метрову вежу, поява якої може змінити історичний силует Києва. У центрі цієї історії також опинився бізнесмен Сергій Цюпко — колишній власник банку “Таврика” та Київського ювелірного заводу. Цю тему досліджувала команда СтопКору.

Департамент охорони культурної спадщини КМДА видав приписи у зв’язку з будівництвом 80-метрової багатоповерхівки в історичній частині міста неподалік Києво-Печерської лаври. У відомстві заявили, що не погоджували документацію на цей проєкт і не надавали дозволів на виконання робіт.

Як повідомили активісти ГО “Спадщина”, які охрестили новобудову “80-метровим монстром”, раніше забудовники розпочали знесення історичної будівлі училища зв’язку 1930-х років на розі вулиць Князів Острозьких та Цитадельної. На її місці планують звести 23-поверховий будинок, який закриє киянам краєвид на Велику Лаврську дзвіницю, що розташована лише за 800 метрів. І це відбувається на території буферної зони ЮНЕСКО, де діють суворі обмеження щодо висотності забудови. Проте Київський окружний адмінсуд скасував ці обмеження та збільшив допустиму висоту утричі.

Матеріали справи №640/10699/20 свідчать, що ТОВ “Будінвестиції” оскаржило норму містобудівних умов, яка фактично обмежувала висоту майбутнього об’єкта 27 метрами. У липні 2020 року суддя тодішнього Окружного адміністративного суду Києва Олена Патратій задовольнила позов компанії. Пізніше апеляційна інстанція залишила це рішення в силі, після чого забудовник отримав можливість проєктувати будівлю більшої висоти.

Департамент містобудування та архітектури КМДА оскаржував це судове рішення в апеляції, однак скаргу не задовольнили.

За даними видання “Факти”, з ТОВ “Будінвестиції” пов’язують українського бізнесмена Сергія Цюпка, який раніше контролював активи у банківській, ювелірній та будівельній сферах.

До 2012 року Цюпка називали власником банку “Таврика”, будівельного тресту “Південзахідтрансбуд” та Київського ювелірного заводу. Журналісти “Фактів” також вказують на ймовірні зв’язки Цюпка з рф.

Однією з ключових фігур у цій історії стала суддя Окружного адміністративного суду Києва Олена Патратій, адже саме її рішення задовольнило позов ТОВ “Будінвестиції” і зробило будівництво хмарочосу можливим.

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Олена Патратій згадувалася у контексті подій довкола так званих “плівок Вовка” та процедур кваліфікаційного оцінювання суддів. Згідно з даними, оприлюдненими у 2019 році, вона входила до групи щонайменше 30 суддів ОАСК, які не прибули на співбесіди до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. У розслідуваннях НАБУ такі синхронні неявки розглядалися як можливий узгоджений крок, нібито організований за участі тодішнього керівництва суду для зриву оцінювання.

У межах дисциплінарних процедур Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкривала справу щодо Патратій, розгляд якої, зокрема, був запланований на 23 вересня. Окремо Громадська рада доброчесності звертала увагу на низку рішень, які вона ухвалювала під час навчання в Національній школі суддів.

Патратій також фігурувала в контексті реакції суддів ОАСК на оприлюднені НАБУ матеріали про можливі зловживання в суді, відомі як “плівки Вовка”. ОАСК, який у 2022 році був законодавчо ліквідований, неодноразово зазнавав критики через резонансні рішення, які громадські організації та експерти вважали політично вмотивованими. Попри ліквідацію цього суду, його колишні судді й далі здійснюють правосуддя та отримують відповідні виплати.

На цьому тлі постає питання: хто саме надав фірмі з орбіти одіозного бізнесмена можливість будувати скандальну висотку в історичній місцевості?

У справі про розтрату коштів на ремонті парку «Позняки» з’явилися нові підозрювані

Оприлюднено автором

Поліція Києва повідомила про підозру трьом новим фігурантам справи щодо розтрати бюджетних коштів під час ремонту парку «Позняки» в Дарницькому районі столиці. Йдеться про засновника, комерційного директора та директора підприємства-підрядника, а також посадовця КМДА, який входив до складу перевіркової комісії. За даними слідства, вони організували схему, через яку бюджету завдали збитків на суму близько 940 000 гривень.

Як повідомляє Поліція Києва, ще у лютому правоохоронці встановили, що комунальне об’єднання «Київзеленбуд» провело закупівлю на капітальний ремонт підпірної стінки у парку «Позняки» на суму майже 3,4 млн грн. Тоді двоє посадовців «Київзеленбуду» склали та підписали акти приймання виконаних будівельних робіт, хоча частина цих робіт фактично не була виконана. Обом уже повідомили про підозру.

Під час подальшого слідства поліцейські з’ясували, що до схеми заволодіння бюджетними коштами були причетні ще три особи: засновник та комерційний директор підрядної фірми, його дружина — директор тієї ж компанії — та посадовець КМДА. За версією слідства, саме вони організували участь і перемогу фірми у конкурсних торгах, а потім забезпечили виконання робіт у менших обсягах, ніж це передбачала проєктно-кошторисна документація.

Ключовим елементом схеми стала відсутність у підпірній стінці кріпильних елементів, передбачених проєктом. Через це конструкція втратила міцність і згодом почала руйнуватися. Водночас в актах приймання ці будівельні елементи були зазначені як встановлені.

Посадовець КМДА, який входив до складу комісії з перевірки виконання робіт, підписав відповідні акти без фактичного контролю ані обсягів, ані якості виконаного. Саме на підставі цих документів на рахунок фірми-підрядника безпідставно перерахували бюджетні кошти за неіснуючі роботи.

Відповідно до оновлених висновків судових експертиз, загальні збитки столичному бюджету становлять близько 940 000 гривень. Усім трьом новим фігурантам справи загрожує до 12 років позбавлення волі.

Таким чином, загальна кількість підозрюваних у справі про розтрату в парку «Позняки» зросла до п’яти осіб. Двоє з них — посадовці «Київзеленбуду», яким повідомили про підозру ще у лютому. Ще троє — засновник підрядної компанії, який одночасно є її комерційним директором, директор цього ж підприємства, яка є дружиною засновника, а також чиновник КМДА, відповідальний за перевірку якості робіт.

Слідство триває. Поліцейські встановлюють усі обставини справи та перевіряють, чи були залучені до схеми інші особи.

У Києві зросла захворюваність на грип та ГРВІ

Оприлюднено автором

У Києві за останній тиждень різко зросла захворюваність на грип і гострі респіраторні вірусні інфекції: кількість хворих сягнула майже 10 000 осіб.

За офіційними даними КМДА, значну частку серед пацієнтів становлять діти, а рівень їхньої госпіталізації залишається стабільно високим.

Медики зазначають, що вірус поширюється досить агресивно. Через це лікарні працюють у посиленому режимі, щоб надавати допомогу всім, хто потребує стаціонарного лікування.

Будівництво на Князів Острозьких у Києві стало предметом журналістського розслідування

Оприлюднено автором

ЗМІ повідомляють про початок журналістського розслідування подій навколо будівлі за адресою вул. Князів Острозьких, 8 (корпус 22). Після звернення місцевих жителів стало відомо, що тут під виглядом реконструкції ведеться масштабне будівництво з ознаками захоплення землі. Відповідні запити вже скеровано до КМДА, Печерської РДА та столичної прокуратури. Про це пише OBOZ.UA.

До редакції звернулися представники ОСББ “КНЯЗІВ ОСТРОЗЬКИХ, 29А”. За їхніми словами, на місці колишнього ресторану “Шутерс” нині відбувається архітектурне свавілля. Будівлю демонтують, а замість неї зводять новий об’єкт без жодних розпізнавальних знаків: немає ні паспорта об’єкта, ні належної огорожі.

Мешканці підкреслюють, що ця ситуація нагадує класичну “туалетну схему”, коли право власності на стару споруду використовують для незаконного розширення площі в історичному центрі міста.

За попередньою інформацією, отриманою від громади, до цього будівництва може бути причетний Ігор Баленко — діючий депутат Київради від фракції “Європейська солідарність”.

Згідно з даними “Чесно”, у 2025 році депутат проголосував “за” 60% так званих “туалетних схем” — корупційних виділень землі. У 2024 році, за даними “Слідства.інфо”, Господарський суд Києва зобов’язав будівельні компанії, якими володіє Баленко, сплатити до бюджету Києва 14,5 млн грн раніше несплачених податків.

Особливо цинічним це виглядає з огляду на те, що Баленко є членом постійної комісії Київради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин.

Чи використовує депутат свій мандат для лобіювання власних будівельних інтересів — саме це питання стане ключовим у розслідуванні.

Редакція OBOZ.UA направила офіційні запити до КМДА, Київської міської прокуратури та Печерської РДА.

Ситуація, за якої депутат, який має захищати інтереси громади, фактично захоплював історичну землю на Печерську та власноруч руйнував архітектурне обличчя столиці, є недопустимою. У наступних публікаціях буде детально розказано, звідки взялися кошти на таке будівництво та хто є бенефіціаром схем.

Київраду закликають терміново заслухати поліцію через питання до дій під час стрілянини на Деміївці

Оприлюднено автором

Кілька депутатів Київської міської ради підписали звернення з вимогою запросити на сесію 23 квітня 2026 року керівництво Головного управління Нацполіції в Києві та Патрульної поліції столиці. На їхню думку, це питання має бути пріоритетним, зважаючи на численні “білі плями” в історії з голосіївським стрільцем.

Як повідомила з трибуни Київради депутатка від “Європейської Солідарності” Вікторія Пташник, особливі запитання викликає реакція керівництва Нацполіції та Голосіївського районного управління після перших повідомлень про постріли на вулиці. За її словами, патрульні, які прибули на виклик, розцінювали ситуацію як звичайну побутову сварку.

Пташник розповіла, що того дня була в магазині “Велмарт” за годину до початку теракту. Вона заявила, що особисто бачила те, що тепер називає бездіяльністю поліції на Деміївці.

“О 16:15 я перебувала у тому-таки Велмарті. Далі – підіймалася вулицею Деміївською, бачила, як на майданчиках гуляло багато дітей, нічого не було очеплено у 16:30, коли були перші постріли. І о 16:40”, – розповіла депутатка Пташник.

За її інформацією, того дня на спецлінію “102” з району надходило багато повідомлень про постріли та загиблих. Водночас о 16:32 той самий екіпаж Патрульної поліції Києва, який “прославився” втечею та залишенням дитини в небезпеці під час теракту, виїхав на виклик, позначений як побутовий. Пташник зазначила, що патрульні, які прибули на місце, були переконані, що мають справу саме з побутовим конфліктом.

Як повідомила депутатка, до звернення про заслуховування керівництва київського ГУ Нацполіції та очільників Патрульної поліції долучилися депутати від фракцій УДАРу в Київраді та “Голосу”. Окремо, за її словами, слід заслухати і керівників Голосіївського управління поліції.

“Ми хочемо поставити питання: коли саме на “102” і “112” надходили виклики, і з якою інформацією? Тому, що я знаю людей, які повідомляли, що вони бачать трупи, і ці виклики точно не були “побутовими”. А також, куди оператори, що приймали виклики, передавали інформацію? І хто приймав рішення про направлення саме цього патруля, який виявився неготовим знешкодити терориста?” – перелічила запитання Пташник.

За словами депутатки, частина її колег у Київраді не вважає ці питання пріоритетними, через що тему можуть просто “зам’яти”. Вона також зазначила, що саме ці депутати пропонували перенести виклик керівництва поліції на 14 травня, коли має відбутися наступна сесія міськради.

Уроки безпеки: трагедія в київському гуртожитку під час війни

Оприлюднено автором

У 2024 році в Києві стався інцидент, який кардинально змінив уявлення про безпеку в навчальних закладах під час повномасштабної війни. Голова Департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян розповіла про цей випадок на фоні нових тривог, адже гуртожитки столиці неодноразово ставали мішенню для ворожих обстрілів. Як повідомляє Інформатор, кілька студентів гуртожитку професійного навчального закладу проігнорували вказівку викладача сховатися під час тривоги. Після вибуху в сусідній будівлі вони кинулися до укриття босоніж, проходячи коридором, посипаним уламками скла. На фотографії з місця події видно кров від порізів на їхніх ногах.

Олена Фіданян у своєму пості на Facebook описала деталі інциденту, приєднуючись до обговорення викликів воєнного часу та реформ в освіті, зокрема щодо гуртожитків для старшокласників профільних ліцеїв. Ранковий обстріл застав учнів уві сні. Педагог, який чергував, обійшов усі кімнати, і більшість учнів одразу побігли до укриття. Проте в одній кімнаті підлітки проігнорували прохання адміністрації і навіть грубо вказали викладачеві «на двері», відмовившись піднятися.

Вихователь намагався переконати хлопців, але врешті-решт сам кинувся до укриття останнім. Невдовзі пролунав вибух: ворожий снаряд влучив у сусідню нежилу будівлю, де загинула людина. У сховищі гуртожитку вже були всі мешканці, окрім хлопців із проблемної кімнати. Вони прибігли лише після вибуху, коли вікна в їхній кімнаті розбилися, і уламки посипалися всередину. Хлопці, звалившись з ліжок, не встигли взутися і, не відчуваючи болю, мчали босоніж коридором, встеленим склом, — зазначає Олена Фіданян.

Наслідки цього жахливого «уроку» виявилися болючими для всіх. Підлітки отримали глибокі порізи на стопах, які залишать шрами на все життя. Педагоги та адміністрація, за словами Фіданян, отримали душевні травми. Після відбою тривоги весь персонал, розкиданий містом, підтримував зв’язок з учнями, а потім повернувся до закладу, щоб допомогти зібрати речі і супроводжувати кожного додому, оскільки гуртожиток тимчасово не функціонував.

Окрім емоційної травми, педагогів спіткали й юридичні проблеми. Директорка, яка о 5-й ранку ще була вдома, вихователь та адміністрація писали пояснювальні до різних інстанцій. Їм довелося пройти «розмови-допити» з поліцією. Фіданян підкреслює, що педагоги відповідають за життя і здоров’я своїх підопічних, навіть якщо ті не слухаються і проявляють неповагу. Стан вихователя після події вона описує з болем: розпач, мовчання і тремтіння рук від жаху.

Фіданян також згадує матерів цих хлопців — вони дізналися про обстріл із новин, і уявити їхні почуття неможливо. Цей випадок вона використовує як аргумент у дебатах про освітні реформи під час війни: будь-які нововведення щодо закладів і гуртожитків повинні враховувати сувору реальність. “Це реалії війни, які ми, дорослі, маємо враховувати під час реформ. Бо наші помилки сьогодні можуть коштувати життя”, — підсумовує Фіданян.