Архіви позначок: Киевсовет

Нові провадження щодо КП «Інформатика» та СКП «Київтелесервіс»: слідство вивчає закупівлі на сотні мільйонів гривень

Оприлюднено автором

Столична Нацполіція продовжує розслідувати можливі «бюджетні розпили» за участю посадовців КП «Інформатика» та СКП «Київтелесервіс», а також встановлює нові обставини у раніше відкритих справах. У межах трьох кримінальних проваджень правоохоронці перевіряють факти можливих збитків цих підприємств на суму понад 55 млн гривень під час закупівлі у 2025 році обладнання для системи відеоспостереження, джерел безперебійного живлення та іншого мережевого обладнання. Загальна сума таких товарів перевищує 253 млн гривень. За версією слідства, збитки могли виникнути через завищення вартості електроніки. Також слідчі звернули увагу на можливу неконкурентність окремих тендерів і співпрацю деяких постачальників із сумнівними компаніями.

Наразі відомо, що п’ятеро посадовців цих комунальних підприємств отримали підозри, серед них — в.о. директора «Київтелесервісу» Олександр Волощук. Окрім цього, в центрі уваги слідства опинився керівник однієї з компаній-постачальників.

Йдеться про кримінальні провадження №42025102040000061 від 4 вересня 2025 року, №12025100020003325 від 5 вересня 2025 року та №42026102010000015 від 22 січня 2026 року. Перше провадження розслідує Дніпровське управління Нацполіції Києва, матеріали до нього спочатку готували у Департаменті стратегічних розслідувань Нацполіції України. Друге провадження відкрило Дарницьке управління, третє — Голосіївське.

У першому і третьому провадженнях фігурантам попередньо інкримінують ч.5 ст. 191 КК України — привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою. Максимальне покарання за цією статтею — до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років та з конфіскацією майна. У другій справі фігурантам інкриміновано ч. 4 ст. 191 і ч. 2 ст. 367 КК України, за якими максимальне покарання становить до 8 років та до 5 років позбавлення волі відповідно.

У справі №42025102040000061 правоохоронці розслідують ймовірні порушення під час закупівлі обладнання для комплексної системи відеоспостереження столиці — апаратури для передавання радіосигналу з приймальними пристроями. КП «Інформатика» придбало це обладнання у ТОВ «Сек`юріті Хаб» за договором від 22 травня 2025 року. За угодою компанія мала поставити 174 комплекти обладнання загальною вартістю 13,4 млн гривень, однак фактично отримала від «Інформатики» 12,6 млн гривень.

Під час слідства з’ясувалося, що ТОВ «Сек`юріті Хаб» перерахувало 10,6 млн гривень за монтаж цього обладнання на рахунки «ризикових суб`єктів господарювання», тобто компаній без матеріально-технічної бази, транспорту, складів та оформлених працівників. Крім того, у Нацполіції встановили, що ці суб’єкти не є платниками податку на додану вартість та єдиного податку, не подавали податкової звітності та не сплачували податків до бюджету. Слідчі вважають сумнівним фактичне виконання ними зобов’язань щодо постачання товарно-матеріальних цінностей і послуг. Серед таких компаній названо ТОВ «Кленум Форсіс», ТОВ «Девел Актив», ТОВ «Енергосервіс КО» і ТОВ «Детшайн Інвест».

Також правоохоронці встановили, що ТОВ «Сек`юріті Хаб» перераховувало кошти за різні послуги, зокрема встановлення засобів системи відеоспостереження, будівельно-монтажні роботи та послуги автопідйомника, сімом неназваним у судових ухвалах фізичним особам-підприємцям. Загалом вони отримали 14,1 млн гривень. На підставі цих даних слідчі дійшли попереднього висновку, що ТОВ «Сек`юріті Хаб» може використовуватись як юридична особа, через яку здійснюються поставки за завищеною вартістю, акумулюються кошти та надалі переводяться в готівку через перерахування на рахунки ФОПів.

Експертизи у цьому провадженні показали, що IP-відеокамери Pelco SRXP4-5V29-EBT-IR, поставлені «Інформатиці» за цим договором, були дорожчими за їхню ринкову вартість на момент закупівлі. За даними Нацполіції, це завдало міському бюджету Києва збитків на 1,6 млн гривень.

19 червня 2026 року правоохоронці повідомили про підозру у цій справі заступнику директора КП «Інформатика» за ч.5 ст. 191 КК України. Його прізвище в судових ухвалах не зазначене через презумпцію невинуватості, а у відкритих джерелах відсутня інформація про заступників керівника цього підприємства. Також про підозру повідомили директору ТОВ «Сек`юріті Хаб», але деталей щодо цього в судових ухвалах немає. 20 червня Дніпровський районний суд обрав цьому посадовцю комунального підприємства запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 18 серпня 2026 року включно. Правоохоронці просили тримання під вартою з можливістю внесення застави у 998,4 тис. гривень, тоді як захист наполягав на особистому зобов’язанні. Адвокати посилалися на те, що підозрюваний утримує тещу похилого віку, має позитивну характеристику з місця роботи та проблеми зі здоров’ям: гіпертензію ІІ групи, цукровий діабет ІІ групи, вади слуху та перенесений інсульт. Також захист заявляв про готовність підозрюваного співпрацювати зі слідством і про те, що він добровільно надав мобільний телефон для огляду під час обшуку. У підсумку слідчий суддя ухвалив проміжне рішення, яке частково врахувало позиції обох сторін.

На початкових етапах розслідування у 2025 році правоохоронці перевіряли ширше коло можливих порушень не лише з боку КП «Інформатика», а й посадовців СКП «Київтелесервіс» і КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр». Усього у фокусі слідства були 37 договорів на 918 млн гривень. Передусім Нацполіцію зацікавили роботи з упровадження системи відеоспостереження, які виконували ТОВ «Українські інфосистеми», ТОВ «Техком-Сервіс» і ТОВ «Сек’юріті Хаб». Надалі слідство, ймовірно, зосередилося на епізодах, які простіше довести, і саме тому підозри наразі отримали лише дві особи та лише за одним договором.

Пізніше, коли правоохоронці окремо вивчали співпрацю з ТОВ «Сек’юріті Хаб», вони дійшли висновку, що очікувана вартість закупівлі апаратури для передавання радіосигналу з приймальними пристроями була завищеною. За даними Нацполіції, за дорученням одного із заступників директора КП «Інформатика» двоє посадовців підприємства направили п’ятьом компаніям, які постачають таке обладнання, запити на комерційні пропозиції із зазначенням вартості апаратури. Надалі саме на підставі цих відповідей і було визначено «бажану» ціну. Слідство вважає, що таким чином була порушена встановлена законом процедура визначення вартості закупівлі, яка має бути більш комплексною та включати моніторинг відкритих джерел.

У справі №12025100020003325 правоохоронці досліджують виконання договору на придбання, встановлення і сервісне обслуговування комплектів мережевого обладнання — комутаторів, блоків живлення та блоків безперебійного живлення. Цей договір СКП «Київтелесервіс» уклало з ТОВ «ВМ Констракшн Україна» 21 травня 2021 року. Загальна вартість угоди становила 172 млн гривень.

Під час слідства з’ясувалося, що компанія завищила вартість частини обладнання, поставленого «Київтелесервісу», на загальну суму 50,9 млн гривень. Водночас в тій самій ухвалі наведено іншу цифру — 51,8 млн гривень, а причини розбіжності наразі достеменно невідомі. Ці висновки підтверджені судовою товарознавчою експертизою. Зокрема, ринкова вартість одного комплекту обладнання — комутатора HPE 5130 24G SFP 4SFP+EISwitch, блока живлення HPE X361 150W AC Power Supply і блока безперебійного живлення APC Smart UPS 750 VA LCD RM 2U 230V — становила 97,5 тис. гривень. Водночас «Київтелесервіс» сплачував ТОВ «ВМ Констракшн Україна» по 247,3 тис. гривень за комплект. Отже, завищення по кожному з 340 комплектів становило 149,7 тис. гривень, або більш ніж у два з половиною рази — понад 153%.

14 липня та 18 серпня 2025 року у цій справі оголосили підозри двом працівникам СКП «Київтелесервіс» — начальниці відділу супроводу виконання міських цільових програм, яка також очолювала тендерний комітет, і начальнику управління експлуатації, супроводження та підтримки програмно-апаратних комплексів та мереж. Їм інкримінували ч.2 ст. 367 КК України. За версією слідства, ці посадовці не вжили належних заходів для вивчення середньоринкових цін та не забезпечили пошук інших рішень для ефективного використання і економії бюджетних коштів, що й призвело до збитків.

У справі №42026102010000015 Нацполіція досліджує виконання договору на постачання комплектів джерел безперебійного живлення для вузлів міської мережевої інфраструктури. СКП «Київтелесервіс» уклало цей договір з ТОВ «Українські інформсистеми» 12 червня 2025 року. Загальна вартість обладнання мала становити 68,3 млн гривень, і компанія-постачальник отримала всю цю суму.

Під час розслідування слідчі встановили, що конкурентом цього товариства на тендері було ТОВ «Т Ескорт», зареєстроване за тією ж адресою, що й ТОВ «Українські інформсистеми» — на вул. Олени Теліги, 4 у Києві. На думку слідства, це може свідчити про штучну конкуренцію під час аукціону.

Також правоохоронці виявили завищення вартості гібридного сонячного інвертора 6 кВт Deye SUN-6K-SG05LP1-EU, поставленого за цією угодою. Його ціна становила 11,7 млн гривень, а завищення, за даними слідства, — 3 млн гривень. Саме ці кошти, на переконання слідчих, були безпідставно витрачені з міського бюджету Києва.

19 червня 2026 року у цій справі за ч.5 ст. 191 КК України оголосили підозри двом посадовцям «Київтелесервісу» — виконувачу обов’язків директора Олександру Волощуку та директору департаменту експлуатації супроводження та підтримки програмно-апаратних комплексів та мереж цього СКП. Його ім’я та прізвище у матеріалах приховані, а у відкритих джерелах інформації про особу, яка обіймає цю посаду, немає. За даними слідства, саме вони ініціювали закупівлю, готували документи для тендеру та підписували необхідні папери. Згодом правоохоронці просили Голосіївський районний суд Києва взяти цих посадовців під варту з правом внесення застави у 3 млн гривень, однак суд відмовив у задоволенні таких клопотань і обрав для обох підозрюваних нічний домашній арешт — з 22:00 до 06:00 — до 19 серпня 2026 року.

За даними Youcontrol, ТОВ «Сек’юріті Хаб» було зареєстроване у грудні 2018 року. Керівником компанії зазначений Павло Поляк, і вочевидь саме він отримав підозру, оскільки обіймає цю посаду з 2022 року. Засновниками та кінцевими бенефіціарами вказані киянин Євген Дацко, Ельдар Абдуразаков, зареєстрований у селі Воїнка окупованого Криму, і Денис Карельських, зареєстрований у селі Лісники Обухівського району Київщини.

ТОВ «ВМ Констракшн Україна» було зареєстроване у Києві у грудні 2014 року. Його керівником, засновником і кінцевим бенефіціаром є мешканець Києва Сергій Мороз. ТОВ «Українські інформсистеми» зареєстрували у січні 2017 року. Засновниками компанії вказані кияни Андрій Пятов, Володимир Холодов і Ярослав Холодов. Останній також є власником і директором цього товариства. Крім того, Ярослав Холодов володіє майже однойменним ТОВ «Українські інфосистеми».

За інформацією Clarity-Project, усі ці компанії активно беруть участь у тендерах державних і комунальних структур України, зокрема співпрацюють з підприємствами, підпорядкованими Департаменту ІКТ КМДА. ТОВ «Сек’юріті Хаб» має 83 договори на 318 млн гривень, з них 47 договорів з КП «Інформатика» на 221 млн гривень. ТОВ «Українські інформсистеми» має 177 договорів на 619,8 млн гривень, зокрема 106 договорів з СКП «Київтелесервіс» на 287 млн гривень і 15 договорів з КП «Інформатика» на 250,1 млн гривень. ТОВ «Українські інфосистеми» має 298 договорів на 1,1 млрд гривень, з них 61 договір з «Інформатикою» на 612,6 млн гривень і 25 договорів з «Київтелесервісом» на 472,8 млн гривень. ТОВ «ВМ Констракшн Україна» має 67 договорів на 1,1 млрд гривень, зокрема 24 угоди з СКП «Київтелесервіс» на 737,4 млн гривень і 6 договорів з КП «Інформатика» на 36,4 млн гривень.

СКП «Київтелесервіс» і КП «Інформатика» протягом останніх років регулярно фігурують у розслідуваннях правоохоронців щодо можливих розкрадань коштів міського бюджету.

З 2023 року Нацполіція розслідує факти розтрати коштів посадовцями КП «Інформатика» під час закупівель обладнання для систем відеоспостереження та керування зовнішнім освітленням. Слідчі вважають, що такі закупівлі не мають критичної потреби у військовий час і тому загрожують національній безпеці держави. За їхніми даними, щонайменше 1,29 млн бюджетних гривень могли бути привласнені під час виконання лише одного з договорів. Із 12 квітня 2024 року зловживання службовим становищем офіційно інкримінується ексочільниці тендерного відділу «Інформатики». Таким чином кількість справ щодо можливих «розпилів» під час упровадження цих систем, які за останні роки поглинули понад 1 млрд бюджетних гривень і при цьому працюють із сумнівною ефективністю, продовжує зростати. Водночас станом на сьогодні жоден з імовірних фігурантів цих справ досі не отримав підозру.

Окремо у Шевченківському районному суді Києва розглядається обвинувальний акт щодо ексгендиректорки та чинної заступниці керівника КП «Інформатика» Вероніки Малкової. Саме за часів її керівництва були укладені договори з «Українськими інфосистемами», які зацікавили БЕБ. Нині вона офіційно є обвинуваченою у розповсюдженні даних з вуличних камер відеонагляду. За цим обвинуваченням їй загрожує до 5 років позбавлення волі. Слідчі встановили, що Малкова разом із ще двома особами, один з яких був її підлеглим, допомагали громадянам, зокрема, встановлювати маршрути переміщення транспортних засобів по місту. Цей процес вони називали «розшуком», а тодішня очільниця «Інформатики» нібито мала «позивний» — «Тьотя». При цьому в КМДА і Київраді не вживали рішучих дій: Малкова повернулася до роботи після відсторонення у березні 2023 року, а ініціатива депутатів щодо створення спеціальної комісії для розслідування таких інцидентів так і не була офіційно запроваджена.

У 2022 році порушення у роботі Департамента інформаційно-комунікаційних технологій ІКТ КМДА та трьох підпорядкованих йому комунальних підприємств — «Інформатики», «ГІОЦ» і «Київтелесервісу» — зафіксували аудитори КМДА. Вони встановили, що у 2018-2020 роках ці структури допустили фінансові порушення на 274,86 млн гривень, що призвело до втрати близько 61,33 млн бюджетних гривень. Зокрема, підприємства закуповували обладнання, яке не використовувалося, виплачували контрагентам зайву винагороду за послуги, проводили тендери за завищеними цінами та бездіяли щодо впровадження більш ніж двох десятків цифрових сервісів, серед яких — оплата харчування в дитсадках через «Особистий кабінет киянина».

Олександр Волощук виконує обов’язки директора СКП «Київтелесервіс» з 5 вересня 2024 року. На своїй основній посаді він є заступником керівника цього підприємства з питань кібербезпеки. До нього, з березня 2024 року, СКП на таких самих правах очолював Олександр Биструшкін. Той, своєю чергою, змінив Павла Чернікова, який тимчасово керував «Київтелесервісом» з лютого 2021 року.

Обов’язки гендиректора КП «Інформатика» з 8 лютого 2024 року виконує Микола Жандоров. До нього цю посаду обіймали Олена Грубляк з 27 березня 2023 року, Вероніка Малкова — з 6 вересня 2021 року по 27 березня 2023 року, а також Микола Пихтін — з жовтня 2017 року по вересень 2021 року.

Обидва підприємства підпорядковані Департаменту ІКТ КМДА, який з 25 серпня 2023 року очолює Вікторія Іцкович. Вона змінила на посаді Олега Половинка, який керував цією структурою з 27 серпня 2021 року. Раніше, з 3 березня 2017 року по 29 квітня 2020 року, департамент очолював Юрій Назаров, якого називали «обличчям цифровізації в Києві» і з чиїм ім’ям також пов’язують численні порушення у цій сфері. Після його звільнення і до призначення Половинка Департаментом ІКТ КМДА у статусі т. в.о. директора керувала Ганна Лисик.

Діяльність Департамента ІКТ КМДА зараз контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. До нього, з квітня 2021 року по березень 2025 року, сферу цифровізації столиці контролював інший заступник Віталія Кличка — Петро Оленич. У березні 2025 року його звільнили після отримання підозри у справі про можливі махінації зі столичними комунальними ділянками.

Суд зобов’язав забудовника ЖК «Авеню 42» повернути Києву понад 28 мільйонів гривень

Оприлюднено автором

Господарський суд міста Києва зобов’язав приватну компанію сплатити значну суму за ухилення від фінансування міської інфраструктури під час будівництва великого об’єкта нерухомості. Йдеться про офіційне рішення Господарського суду міста Києва.

Історія забудови почалася у 2010 році, коли столична влада передала Інституту проблем математичних машин і систем Національної академії наук України у постійне користування земельні ділянки. Територія площею 10,05 гектара розташована у Голосіївському районі на проспекті Академіка Глушкова, 42. Землю надали державній установі для експлуатації та обслуговування наявних там приміщень і споруд.

Через шість років керівництво інституту уклало договір із товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінвест», передавши ці ділянки під майбутню забудову. Відповідно до угоди, компанія зобов’язалася своєчасно сплатити пайовий внесок у створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Києва у зв’язку з проведенням робіт.

У 2020 році Державна архітектурно-будівельна інспекція погодила дозвільну документацію для початку робіт. Проєкт передбачав будівництво житлово-офісного комплексу «Авеню 42» із торговельними майданчиками, об’єктами соціально-побутового та громадського призначення, а також великим надземним паркінгом. У 2024 році першу чергу цього житлового кварталу офіційно ввели в експлуатацію.

За даними правоохоронних органів, загальна площа зведеного об’єкта нерухомості перевищує 250 тисяч квадратних метрів. Водночас компанія-замовник не звернулася до Департаменту економіки та інвестицій КМДА для офіційного визначення розміру інфраструктурного внеску. У результаті забудовник ухилився від виконання своїх зобов’язань і залишив у своєму розпорядженні кошти, які належать територіальній громаді міста.

У прокуратурі наголосили, що пайова участь у розбудові міської інфраструктури залишається обов’язковою для тих замовників, чиї зобов’язання виникли до офіційного скасування цього платежу 1 січня 2021 року. Оскільки компанія порушила ці вимоги, суд повністю задовольнив позовні вимоги територіальної громади.

Згідно з ухвалою суду, з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвест» стягнуть 28 мільйонів 410 тисяч гривень пайової участі. Із цієї суми 25 мільйонів 310 тисяч гривень становить безпосередній внесок, 2 мільйони 340 тисяч гривень — інфляційні втрати, ще 763 тисячі гривень — три відсотки річних.

Реалізацією будівельного проєкту «Авеню 42» займалася компанія KSM-Group. За офіційними даними, засновником підприємства-замовника «Укрінвест» є Микола Копистира, а керівником компанії — Ольга Черненко.

У Броварах БЕБ провело обшуки на металургійному заводі у справі про ухилення від сплати податків

Оприлюднено автором

У Броварах на території металургійного заводу компаній ТОВ «Алтег» та ТОВ «Браз» відбулися обшуки БЕБ у справі про ухилення від сплати податків. Правоохоронці розслідують схему, організатором якої, за версією слідства, є чинний депутат Київради Роман Ярошенко.

За даними слідства, фігуранти ухилялися від сплати податків через мережу підконтрольних компаній-посередників: ТОВ «УКРМЕТСОРТ», ТОВ «ШТАБМЕТ», ТОВ «АЛЮМ ПРОДУКТ», ТОВ «Втормет Стор» та ТОВ «Крафт Торг».

Слідство вважає, що через ці компанії проводилися фіктивні безтоварні операції, а кошти виводилися до фінансової установи групи АТ «Асвіо Банк».

Під час розслідування слідчі встановили заниження податку на нерухоме майно на загальну суму 8,9 млн грн, заниження ПДВ на 23,5 млн грн, а також наявність необлікованого брухту на 39 млн грн та інших необлікованих товарів на 286 млн грн.

Окрім цього, було виявлено сотні тонн алюмінієвого брухту, який, за всіма ознаками, купували за готівку без жодних документів.

Також, за даними слідства, фігуранти приховували у звітності реальні площі та масштаби виробничого комплексу, щоб уникнути сплати податку на нерухомість.

Київраду закликають терміново заслухати поліцію через питання до дій під час стрілянини на Деміївці

Оприлюднено автором

Кілька депутатів Київської міської ради підписали звернення з вимогою запросити на сесію 23 квітня 2026 року керівництво Головного управління Нацполіції в Києві та Патрульної поліції столиці. На їхню думку, це питання має бути пріоритетним, зважаючи на численні “білі плями” в історії з голосіївським стрільцем.

Як повідомила з трибуни Київради депутатка від “Європейської Солідарності” Вікторія Пташник, особливі запитання викликає реакція керівництва Нацполіції та Голосіївського районного управління після перших повідомлень про постріли на вулиці. За її словами, патрульні, які прибули на виклик, розцінювали ситуацію як звичайну побутову сварку.

Пташник розповіла, що того дня була в магазині “Велмарт” за годину до початку теракту. Вона заявила, що особисто бачила те, що тепер називає бездіяльністю поліції на Деміївці.

“О 16:15 я перебувала у тому-таки Велмарті. Далі – підіймалася вулицею Деміївською, бачила, як на майданчиках гуляло багато дітей, нічого не було очеплено у 16:30, коли були перші постріли. І о 16:40”, – розповіла депутатка Пташник.

За її інформацією, того дня на спецлінію “102” з району надходило багато повідомлень про постріли та загиблих. Водночас о 16:32 той самий екіпаж Патрульної поліції Києва, який “прославився” втечею та залишенням дитини в небезпеці під час теракту, виїхав на виклик, позначений як побутовий. Пташник зазначила, що патрульні, які прибули на місце, були переконані, що мають справу саме з побутовим конфліктом.

Як повідомила депутатка, до звернення про заслуховування керівництва київського ГУ Нацполіції та очільників Патрульної поліції долучилися депутати від фракцій УДАРу в Київраді та “Голосу”. Окремо, за її словами, слід заслухати і керівників Голосіївського управління поліції.

“Ми хочемо поставити питання: коли саме на “102” і “112” надходили виклики, і з якою інформацією? Тому, що я знаю людей, які повідомляли, що вони бачать трупи, і ці виклики точно не були “побутовими”. А також, куди оператори, що приймали виклики, передавали інформацію? І хто приймав рішення про направлення саме цього патруля, який виявився неготовим знешкодити терориста?” – перелічила запитання Пташник.

За словами депутатки, частина її колег у Київраді не вважає ці питання пріоритетними, через що тему можуть просто “зам’яти”. Вона також зазначила, що саме ці депутати пропонували перенести виклик керівництва поліції на 14 травня, коли має відбутися наступна сесія міськради.

Атака на репутацію: Олеся Пинзеник про фейки та маніпуляції

Оприлюднено автором

Депутатка Київської міської ради Олеся Пинзеник стала жертвою скоординованої інформаційної кампанії в соціальних мережах. Анонімні джерела звинувачують її спочатку в незаконному отриманні виплат для внутрішньо переміщених осіб, а потім — у лобіюванні інтересів відомого тандему Льовочкін-Фірташ. Тема підтримки переселенців у Києві залишається дуже чутливою, що робить її об’єктом маніпуляцій та фейків. Пинзеник рішуче спростовує ці звинувачення, надаючи детальні пояснення. Вона вважає, що за цими публікаціями стоять особи з оточення Леоніда Черновецького та Дениса Комарницького. Про це повідомляє Інформатор. У двох окремих постах на Facebook депутатка розповіла про ситуацію: у першому дописі вона спростовує звинувачення щодо виплат для ВПО, а в другому — іронічно реагує на закиди про лобіювання інтересів Льовочкіна та Фірташа в Київраді. Перший матеріал, опублікований на ресурсі, який Пинзеник вважає ненадійним, стверджував, що вона отримала з бюджету 36 тисяч гривень як виплати для ВПО. Депутатка пояснила, що ці кошти призначені для Саші — дівчинки з інтернату, яку її родина взяла під опіку. Оскільки дівчинка з Маріуполя, вона зареєстрована як ВПО, що надає їй право на отримання такої допомоги. Пинзеник підкреслила цинізм цього “розслідування”: цих грошей не вистачило б навіть на два місяці додаткових занять для Саші, яка намагається наздогнати своїх ровесників. Дівчинка відвідує приватні уроки, і саме на це витрачаються кошти. Депутатка вважає, що подання законної соціальної допомоги сироті як корупції свідчить про “рівень журналістики” та її замовників. На наступний день з’явився новий звинувачення — зовсім іншого характеру. Невідомі поширили інформацію, що Пинзеник нібито лобіює інтереси Льовочкіна та Фірташа в міській раді. Депутатка відповіла з іронією, запропонувавши аудиторії оцінити “ефективність” її лобіювання, якщо її приймальня настільки скромна, що один з виборців запропонував на неї пожертвувати. Ця деталь яскраво свідчить про реальні ресурси депутатки. Пинзеник зазначила, що обидві кампанії, незважаючи на різницю в змісті, є частинами єдиного сценарію. Вони з’явилися одна за одною й спрямовані на формування образу “токсичного” депутата, від якого виборці можуть відштовхнутися через асоціації з виплатами ВПО чи одіозними олігархами. За її словами, така тактика є характерною для команд Леоніда Черновецького та Дениса Комарницького, якого НАБУ підозрює в організації великих земельних схем у столиці.

Політичний піар на святах: випадок Юлії Ярмоленко

Оприлюднено автором

Депутатка Київради Юлія Ярмоленко знову потрапила в епіцентр критики через свою діяльність, пов’язану з роздачею великодніх пасок літнім людям. 9 квітня, у четвер, вона вирішила порадувати мешканців Дарницького району. У відео, яке вона опублікувала в соціальних мережах, Ярмоленко називає паски “кулічами”, на що звернув увагу рух “Чесно”. На оприлюднених кадрах депутатка спочатку демонструє велику кількість пасок, а потім показує чергу літніх людей, які чекають на вході. Політикиня підкреслила, що “традиції видавати ‘пасхальні кулічі’ – це підтримка українського духу”. Вона також додала, що “жоден нападник не зламає наші традиції”. Рух “Чесно” зазначив, що слово “куліч” є російським запозиченням, яке не має відношення до автентичних українських традицій. Вони також уточнили, що Ярмоленко не вперше займається подібними акціями. У 2019 році вона вже роздавала виборцям торти Roshen та запрошення на концерт на честь “свята весни”. Поведінка депутатки, за твердженням “Чесно”, є класичним прикладом використання свят і вразливих груп населення для власної реклами. “Замість системної підтримки літніх людей, вони обирають разові акції з ‘кулічами'”, – додали в русі.

Розслідування щодо земельних претензій на Корчуватському пляжі

Оприлюднено автором

Поліція проводить розслідування у справі № 42025102100000049 від 13 березня 2025 року, яка стосується дій компанії «Галіон лтд плюс» щодо внесення до реєстру власності двох віртуальних будинків площею 156,5 кв.м та 109,2 кв.м за адресою Набережно-Корчуватська, 37. На основі цього рішення фірма звернулася до Київради з проханням про відведення 1 гектара зеленої зони та пляжу (кад. 8000000000:90:019:0149).
Схема не нова, але відрізняється зухвалим підходом. Раніше шахраї використовували підставних осіб-номіналів. У цьому випадку компанія зареєстрована на реальну мільйонерку – Крамаренко Анну Віталіївну (1990). Її чоловік, Крамаренко Олександр Олександрович (1983), відомий у професійних колах податківців. Київрада поступилася вимогам Крамаренка – партнера секретаря Київради Бондаренка та екссекретаря Прокопіва. У 2018 році ці особи виділили Крамаренку сусідній пляж – 0,6 га (8000000000:90:019:0129) на підставі того, що у його компанії «РК Галера» там з’явився дебаркадер.

Київські депутати витратили майже 2 мільярди гривень на соціальні програми

Оприлюднено автором

У 2025 році Київрада виділила майже 2 млрд грн на програми соціально-економічного розвитку, які ініціативно використовували депутати міськради. Це значно перевищує обсяги попередніх років. Кожен депутат міськради мав можливість розпорядитися 15 млн грн. Фактично, більшість обранців використали всю або майже всю суму.Детальний аналіз витрат, які здійснили депутати Київради в рамках Програми розв’язання соціально-економічних проблем (“соцеконом”), провів ресурс ЧЕСНО.У 2025 році, як зазначають дослідники, обсяг коштів досяг майже 2 млрд грн, що приблизно дорівнює річному бюджету міста-супутника Києва, Броварів. Цікаво, що обов’язку витратити всю суму (15 млн грн на депутата) обранці не мали, але більшість намагалися це зробити.Формально кошти дозволялося спрямовувати на соціальний захист, освіту та житлово-комунальне господарство. Однак реальна структура витрат показала інше: найбільша частка – близько 1,24 млрд грн – пішла на одноразову матеріальну допомогу громадянам.Десятки депутатів використали 99–100% своїх фондів, роздавши виплати десяткам тисяч мешканців. Середній розмір допомоги складав близько 2 тис. грн. Черги до громадських приймалень, брендовані пакети та фотозвіти в соціальних мережах стали звичним явищем у цьому процесі.Раніше суми коштів, які Київрада спрямовувала на “соцеконом”, були значно меншими. Так, у 2020 році кожен депутат отримував приблизно 1 млн грн. У 2023 році – 6 млн грн, у 2024 році – 10 млн грн, а минулого року – вже 15 млн грн на одного депутата міськради.Звертаємо увагу, що рішення про розширення програми підтримали 78 депутатів. Не голосували лише троє представників “Європейської солідарності” – Сергій Артеменко, Олександр Супрун і Вікторія Пташник. Остання пояснила свою позицію принциповою незгодою зі збільшенням фондів. На її думку, значна частина коштів витрачається неефективно, а практика роздачі матеріальної допомоги часто використовується як інструмент політичного впливу.На думку аналітиків, ситуація з депутатськими фондами все більше нагадує класичне “гречкосійство”, тобто використання бюджетних ресурсів для формування електоральної лояльності. Хоча дата наступних виборів офіційно не оголошена, активність депутатів вже зараз створює політичний фундамент. Великі обсяги адресної допомоги значно підвищують шанси чинних обранців на переобрання.Показово, що 38 депутатів використали 100% фонду саме на матеріальну допомогу. Загальний рівень освоєння коштів досяг 94,35%. Водночас 126 млн грн залишилися невикористаними. Згадуються і конкретні імена: Богдана Тимощук, Олексій Окопний, Михайло Наконечний і Юлія Уласик розподілили свої фонди до копійки (хоча скільком людям вони допомогли – невідомо). Володимир Слончак видавав кошти під час приймання громадян, а Ігор Галайчук роздавав пакунки внутрішньо переміщеним особам (ВПО).Деякі депутати спрямували кошти на ремонти та закупівлю обладнання. Деякі включали до своїх звітів роботи, виконані в межах міських програм розвитку, що створює ефект “привласнення” бюджетних результатів.

Жахлива ситуація в Києві: Самогубство через борги з комунальними послугами

Оприлюднено автором

У Києві сталася трагедія: жінка поcommitted самоубийство на погляд молодшого брата. Причиною цього стало неможливість оплатити комунальні послуги та забезпечити тепло для дітей. Про це повідомила депутатка Київради від «Батьківщини» Шлапак.

Розслідування в Галерній затоці: поліція з’ясовує обставини захоплення землі

Оприлюднено автором

У Києві розслідується кримінальне провадження №42025102100000049 від 13 березня 2025 року, пов’язане зі спробою виведення земельної ділянки в Галерній затоці. Компанія «Галіон ЛТД Плюс», оформлена на Крамаренко Анну Віталіївну, внесла до реєстру права власності два неіснуючі об’єкти — будівлі площею 156,5 кв. м та 109,2 кв. м за адресою Набережно-Корчуватська, 37. На підставі цих «об’єктів» фірма звернулася до Київради з вимогою відвести їй 1 гектар зеленої зони та пляжу (кадастровий номер 8000000000:90:019:0149). Зокрема, її чоловік — Крамаренко Олександр Олександрович, має зв’язки з керівництвом Київради. Зокрема, його пов’язують із нинішнім секретарем Київради Володимиром Бондаренком та колишнім секретарем Володимиром Прокопівим. Ще у 2018 році структура, пов’язана з Крамаренком — ТОВ «РК Галера» — отримала у користування сусідню ділянку площею 0,6 га (кадастровий номер 8000000000:90:019:0129). Підставою стало оформлення дебаркадера, що дозволило претендувати на землю біля води. Нинішня спроба отримати вже 1 гектар узбережжя виглядає як продовження тієї ж схеми — через фіктивні об’єкти нерухомості для легалізації захоплення прибережної території.