Мільярдні витрати на оборонні тендери: як Міноборону та АОЗ звинувачують у зв’язках із картелем Мітрохіна

В умовах повномасштабної війни, коли держава постійно потребує сучасного озброєння та спорядження, значні суми з оборонного кошторису могли витрачатися через процедури з ознаками обмеження конкуренції. Особливу увагу привертають контракти на суму 1,277 мільярда гривень, пов’язані з підприємствами Мітрохіна.

Попри постійні дискусії про нестачу військової техніки та засобів ППО, проблема можливих зловживань на тендерах висвітлюється рідше. Згідно з наявними даними, впродовж війни Мітрохін сформував мережу з 11 організацій, залучених до оборонних закупівель. Зокрема, лише компанія МІК за 2024 рік задекларувала 3,7 мільярда гривень чистого доходу. Серед інших осіб, яких пов’язані з цією структурою, згадуються Євтушенко, Плєхов та Дангадзе.

Показовим прикладом є тендер на придбання зимових курток. Участь брали шість учасників, проте під час торгів жоден із них не знижував ціну. Чотири заявки майже дорівнювали очікуваній сумі у 122 мільйони гривень, а різниця між ними становила всього 3 214 гривень. Найнижчу вартість запропонував «ПАКОПТТОРГ», але 7 січня його заявку відхилили через відсутність гарантії, а вже на наступний день переможцем обрали МІК.

Згодом Антимонопольний комітет України виявив низку збігів між МІК та «ПАКОПТТОРГ». Зокрема, компанії виходили в аукціонний модуль з однієї IP-адреси, користувалися послугами банку «Кредит Дніпро», а також однакових інтернет-провайдерів — «ТЕЛЗА», «К-ЛІНК» та «ТВОПТИМУМ». Окрім того, в іншій процедурі «ПАКОПТТОРГ» подав пропозицію, яка перевищувала ціну лідера рівно на 10 гривень. Хоча 14 січня торги скасували через порушення, вже 17 січня з МІК підписали угоду майже на 122 мільйони гривень. Різниця між мінімальною ціновою пропозицією та остаточною вартістю договору склала 12,2 мільйона гривень.

Аналогічні питання виникли під час закупівлі 126 екскаваторів JCB 3CX. Вигідніші пропозиції щодо техніки Bobcat (близько 403 млн грн) та Caterpillar (близько 470 млн грн) відхилили, оскільки замовник вимагав виключно бренд JCB. У підсумку компанія «Констракшн Машинері» виграла контракт на 477,54 мільйона гривень на поставку всіх 126 одиниць протягом п’яти місяців єдиним лотом.

Ще 280,4 мільйона гривень спрямували на автопаливозаправники для підприємства «Торговий дім Техкомплект». Тендерна документація містила десятки детальних вимог: від параметрів шасі до насосного устаткування й сервісу. Формально замовник допускав еквіваленти, проте вони мали відповідати абсолютно всім критеріям одночасно, що, на думку авторів скарги, обмежувало інших виробників.

Крім того, закупівля універсальних польових тентів на 74,97 мільйона гривень для компанії «ЕКВІПТОРГ» також супроводжувалася умовами, які могли звузити конкурентне середовище на користь конкретного учасника. Такі фірми, як «ЕКВІПТОРГ», «Констракшн Машинері», «Торговий дім Техкомплект», «ТОП-ТЕКС» та «ТС Трейд Україна», фігурують у переліку суб’єктів, чиї дії перевіряються на наявність антиконкурентних узгоджених заходів. Сукупна вартість угод за цими процедурами досягає 1,277 мільярда гривень.

Йдеться про цілу низку контрактів зі схожими ознаками: специфічними критеріями відбору, відхиленням дешевших варіантів, мінімальною конкуренцією та масштабними бюджетами. Ситуація набула подальшого розвитку: за поданою скаргою Вищий антикорупційний суд постановою від 12 серпня 2026 року зобов’язав Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру відкрити досудове розслідування.

Водночас ініціатори звернень зазначають, що Мітрохін продовжує брати участь в оборонних закупівлях, а нові тендери можуть проводитися за схожими сценаріями. Попри направлення близько десятка інформаційних запитів до правоохоронних та контролюючих інстанцій, ДП «Агенція оборонних закупівель» та Міноборони часто відповідають, що не володіють необхідною інформацією, замість розривання сумнівних угод.

У воєнний час держава потребує максимальної ефективності кожного бюджетного ресурсу для забезпечення армії. Будь-які прояви привілеїв для окремих підрядників потребують ретельної перевірки правоохоронними структурами, тоді як остаточну винність конкретних осіб може визначити виключно суд.

Мільйони на відбудову Одеси: як підряди дісталися родичам і знайомим комунальників

В Одесі бюджетні кошти на ремонт і відновлення житла, пошкодженого ворожими обстрілами, спрямовували підприємцям, пов’язаним із керівництвом міських комунальних підприємств. Журналісти редакції розслідувань Суспільного з’ясували, що серед отримувачів контрактів опинилися флористка, родичі чиновників, приятелі та мешканці сусідніх кімнат у гуртожитку.

Значна частина робіт із відбудови оформлювалася на відносно скромні суми, наприклад, для встановлення дверей, відновлення дахів чи заміни вікон у постраждалих будинках. В Одесі більшість таких угод не перевищували півтора мільйона гривень. Подібний ліміт витрат дозволяв замовникам, основними з яких виступав Департамент міського господарства Одеської міської ради, укладати договори напряму, уникаючи використання електронної системи Prozorro. Протягом років це давало можливість обходити аукціони та конкуренцію, самостійно призначаючи виконавців без шансів для інших учасників запропонувати вигіднішу вартість. Безпосередньо департамент підписав угоди про відновлення з 15 фізичними особами-підприємцями, публікуючи на Prozorro лише короткі звіти без самих контрактів, детальної інформації про виконавців чи кошторисів. Це розслідування фокусується виключно на тих фігурантах, чиї зв’язки з посадовцями вдалося довести.

Олена Козирєва у своїх акаунтах у соціальних мережах позиціонує себе як флористка, показуючи робочі будні в квітковій крамниці та букети. Водночас офіційні документи свідчать про те, що ця жінка за бюджетні гроші ремонтує багатоповерхівки та зводить укриття. Загалом вона уклала 18 угод на будівельні роботи загальною вартістю близько 9,7 мільйона гривень. Замовниками виступали Департамент міського господарства, КП «Житлово-комунальний сервіс “Порто-Франківський”» та комунальна установа, що забезпечує господарську діяльність закладів освіти Пересипського району Одеси (для останньої вона мала ремонтувати сховище).

Три договори з департаментом передбачали відновлення будинків після російських атак. У 2025 році Козирєва виграла два контракти на капітальний ремонт житлових будівель на площі Михайлівській, 12/14 та вулиці Торговій, 45, загальна сума яких перевищила 2,5 мільйона гривень, тоді як ще одне соглашення було розірване за обопільною згодою. Причини, через які посадовці віддали перевагу флористці, розкриваються через її коло спілкування. Рідним братом Олени є Денис Косьмін, керівник комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс “Чорноморський”». З’ясувалося, що раніше він носив прізвище Сосков і був прописаний з Оленою за однією адресою в Одесі, але після одարчення взяв прізвище дружини Катерини. За плечима у Дениса Косьміна — досвід роботи в Малиновській райадміністрації, КП «Міське капітальне будівництво» та посада керівника «Чорноморського», яку він посів у 2024 році.

Родинні зв’язки з бізнесом Олени цим не обмежуються: під час реєстрації ФОПу вона вказала телефон, який у реєстрах закріплений за Ольгою Косьміною — матір’ю Катерини Косьміної. Крім того, Олена Козирєва змагалася з Ольгою Косьміною на торгах Департаменту міського господарства за майже два мільйони гривень, і перемогу тоді здобула саме Косьміна. На дзвінки журналістів Олена спочатку погодилася говорити, але після питання про будівельні роботи різко заявила про неможливість розмови, проігнорувала подальші запитання і кинула слухавку. Письмові повідомлення у месенджері вона прочитала, проте відповіді за тиждень не надала. Денис Косьмін підтвердив родинні стосунки з Оленою, але уникнув прямої відповіді на питання про те, чи доводиться вона йому сестрою, заявивши про давню сварку через сімейні обставини та відсутність спілкування щодо її підприємницької діяльності. Він заперечив будь-який вплив на отримання контрактів своєю родичкою та прокоментував збіг номерів телефону із тещею Ольгою Косьміною тим, що не живе з нею однією сім’єю.

Денис Косьмін виявився кумом колишнього очільника КП «ЖКС “Порто-Франківський”» Олександра Сайчука, про що свідчать вітання в соцмережах та спільний відпочинок за кордоном. Дружини обох чоловіків також підтримують товариські стосунки та разом літали до Греції. Олександр Сайчук, якому 44 роки, родом із Вінниччини. Одеську комунальну сферу він присвятив більшу частину кар’єри: очолював ЖКС «Фонтанський», працював у Департаменті міського господарства, був заступником директора КП «Міське капітальне будівництво» та керував ЖКС «Порто-Франківський» у 2023–2025 роках. Крім того, згідно з деклараціями, він був пов’язаний із будівельним бізнесом і працював на свою дружину Віту Чарковську, яку разом із дітьми ніколи не вносив до декларацій. Наприкінці 2025 року Сайчук звільнився з посади керівника ЖКС «Порто-Франківський», бувши на той момент підозрюваним у кримінальному провадженні щодо організації схеми фіктивного працевлаштування військовозобов’язаних чоловіків до комунального підприємства з подальшим їхнім бронюванням через «Дію». Аналіз закупівель показав, що люди, пов’язані з Сайчуком, отримували контракти від установ, де він працював, а деякі документи містять його власні підписи.

Одним із таких підприємців став Сергій Ткачук, уродженець Вінниччини, який зареєструвався ФОПом у жовтні 2024 року. Менш ніж за два тижні він отримав дев’ять ремонтних договорів від КП «ЖКС “Порто-Франківський”» під керівництвом Сайчука, причому чотири з них — в один день. Загалом йому дісталося контрактів на 10,5 мільйона гривень від комунальників та Департаменту міського господарства. Серед них був і договір вартістю 1,3 мільйона гривень на відновлення пошкодженого внаслідок агресії РФ багатоквартирного будинку на вулиці Ніжинській, 12, деталі якого департамент не оприлюднив. У соцмережах Ткачука знайшли спільні фото з Сайчуком із риболовлі ще за 2014 рік, що вказує на їхнє давнє знайомство. Сам Ткачук назвав Сайчука знайомим, зазначив, що все відбувалося «по дзвінку», коли йому надали об’єкт і телефони для домовленостей, однак заперечив вплив знайомства на отримання підрядів і не зміг пригадати деталей робіт на Ніжинській, 12.

Ще однією фігуранткою розслідування стала 66-річна Ніна Мазурок, яка до 2016 року володіла спільною квартирою з Олександром Сайчуком в Одесі. У декларації за 2016 рік чиновник підтвердив наявність спільного житла, але ім’я власниці не вказав. Також за цією ж адресою були зареєстровані сам Сайчук, Ніна Мазурок та її сім’я. Іншою співвласницею житла була ймовірна донька Мазурок — Вікторія Ландіна, яка, згідно з деклараціями, безоплатно передавала Сайчуку у користування свій автомобіль Toyota Land Cruiser, а дружина Сайчука досі зберігає з нею спільні фото. У 2021 році, коли Мазурок стала ФОПом, Сайчук працював заступником начальника відділу в Департаменті міського господарства. Вже за місяць вона отримала без конкурсу свій перший підряд на заміну вікон, а згодом — ще чотири контракти за один день на суму понад 2,5 мільйона гривень. Загалом вона уклала з одеськими установами договори на понад 24 мільйони гривень, включно з розірваним згодом контрактом на відновлення пошкодженого будинку. На дзвінки та повідомлення у месенджерах Мазурок не відповіла, хоча згодом видалила прочитані повідомлення.

Адресою реєстрації ФОПа Ніни Мазурок був вказаний комунальний гуртожиток на вулиці Радісній (кімната №179). У сусідній кімнаті №176 зареєстрований 77-річний уродженець Вінниччини Микола Пивовар, а в кімнаті №177 жив сам Олександр Сайчук. Пивовар зареєструвався підприємцем близько 10 років тому, а свій перший контракт виграв у 2017 році у ЖКС «Фонтанський», яким тоді керував його сусід Сайчук. Загалом Пивовар отримав в Одесі контракти на 22 мільйони гривень, зокрема 1,2 мільйона гривень у квітні 2025 року на відбудову будинку на вулиці Новосельського, 50 від Департаменту міського господарства. У телефонних книжках номер Пивовара підписаний як «Сайчук», а один з його офіційних номерів належить дружині Сайчука Віті Чарковській, яка також працює ФОПом і бере будівельні підряди. У коментарі Пивовар підтвердив, що Сайчук є його племінником, але заперечив будь-яку допомогу з контрактами та заявив, що мешкає на Вінниччині й більше не займається будівництвом, попри наявність 15 угод на 7,6 мільйона гривень із 2022 року, про які він нібито нічого не знає. Сам Олександр Сайчук на дзвінки та повідомлення журналістів не відповів.

У серпні 2025 року поліція Одещини відкрила кримінальне провадження щодо схем привласнення бюджетних коштів на ремонтах будинків, зокрема пошкоджених від атак, у 2024–2025 роках посадовцями Департаменту міського господарства, депутатами та працівниками комунальних підприємств. Слідство вважає, що вартість матеріалів та обсяги робіт завищували, а серед підрядників були родичі чи знайомі посадовців Департаменту та ЖКСів «Порто-Франківський» і «Чорноморський». Загалом департамент уклав із такими ФОПами договорів на понад 80 мільйонів гривень, причому частину робіт замість підприємців виконували працівники комунальних підприємств ЖКСів. Фігуранти з кола Сайчука в судових ухвалах поки не фігурують, проте родичка Дениса Косьміна Олена Козирєва потрапила в поле зору правоохоронців. Денис Косьмін заявив журналістам, що дізнався про кримінальну справу вперше, хоча й припустив наявність помилок в ухвалах після згадки про судовий реєстр.

Фірми-«двійники» виграли тендери «Вишнівськтеплоенерго» на понад 188 мільйонів гривень: до закупівель причетний мер Ілля Діков

Комунальне підприємство «Вишнівськтеплоенерго» уклало підряди на загальну суму 188,9 млн грн із двома компаніями — «Муніципальною будівельною групою» (МБГ) та «Муніципальними будівельними технологіями» (МБТ). Як свідчить розслідування, між цими структурами існують численні зв’язки, а одна з них фактично замінила іншу після накладення санкцій з боку Антимонопольного комітету України (АМКУ).

У Вишневому, розташованому неподалік від Києва, внаслідок атаки на склад боєприпасів у липні 2026 року було знищено п’ять вулиць, а сотні місцевих жителів втратили свої домівки. Поки містяни потерпають від ударів російських БПЛА, місцева влада демонструє здатність обходити контролюючі органи під час тендерів.

Яскравим прикладом є комунальне підприємство «Вишнівськтеплоенерго». Журналісти проаналізували закупівлі КП і виявили потужний тандем підрядників. Сукупно компанії «Муніципальні будівельні технології» (МБТ) та «Муніципальна будівельна група» (МБГ) виграли тендери на 188,9 млн грн, що дозволило їм увійти до переліку найбільших постачальників підприємства.

Раніше головним фаворитом КП була «Муніципальна будівельна група», яка протягом 2023 та 2024 років виграла тендери на 128 млн грн на реконструкцію тепломереж. Згодом з’ясувалося, що компанія вдавалася до махінацій. АМКУ оштрафував МБГ на 5,2 млн грн та заборонив їй брати участь у тендерах на три роки через змову з іншим учасником — компанією «КМ Буд» — під час закупівель того ж «Вишнівськтеплоенерго». Компанії використовували однакову IP-адресу, узгоджували ціни та спільно виконували роботи.

Після того як МБГ втратила право брати участь у торгах, її місце зайняла нова фірма зі схожою назвою та тими ж засновниками — ТОВ «Муніципальні будівельні технології», яке отримало від «Вишнівськтеплоенерго» понад 60,9 млн грн. МБТ існує менше ніж три роки, за останній рік чотири рази змінювала директора, налічує лише чотирьох працівників і нещодавно змінила юридичну адресу з Києва на Житомир.

Після підписання договорів із «Вишнівськтеплоенерго» у компанії змінювалися адреса, директор і власник. Щонайменше частина тендерів супроводжувалася порушеннями. Зокрема, у червні 2025 року фірма виграла тендер на реконструкцію теплової мережі у Вишневому вартістю 26,2 млн грн. Договір 18 липня підписав в.о. директора КП Сергій Мазур. Роботи мали завершити минулого року, але через три додаткові угоди графік розтягнули на 2026-й.

Держаудитслужба виявила порушення в цьому тендері та зобов’язала розірвати договір, проте інформації про виконання цього припису немає. Аудитори вказали на порушення підпункту 2 пункту 44 постанови КМУ №1178, що свідчить про наявність підстав для відхилення пропозиції МБТ.

У серпні 2025 року КП та МБТ підписали ще один договір майже на 15 млн грн на реконструкцію теплової мережі на вулиці Київській у Вишневому за результатами тендеру з одним учасником. Співпраця з МБТ триває і поточного року.

«Муніципальні будівельні технології» були засновані у вересні 2023 року киянкою Людмилою Денисюк та вінничанином Сергієм Корінцем. У квітні 2025 року новими власниками стали Антон Максимович і Дмитро Усанов. Згодом частка Усанова перейшла Ларисі Партакели, після чого фірму переписали на Сергія Смірнова, а згодом — на Тетяну Кузуб, яка є директором підприємства. Остання, ймовірно, є фіктивною власницею, оскільки на неї оформлено понад 300 фірм по всій країні та відкрито десятки адміністративних проваджень через відсутність податкового обліку. Водночас перша засновниця Людмила Денисюк у 2022 році заснувала «Муніципальну будівельну групу», яку наприкінці 2025 року також переписали на підставну особу — мешканця Миколаєва Дмитра Заходу, на якого записано понад 150 компаній.

Керівництво КП «Вишнівськтеплоенерго» з квітня 2023 року до серпня 2026 року здійснював Сергій Мазур, а минулого місяця підприємство очолила Ріта Холоденко. Міським головою Вишневого з 2011 року залишається Ілля Діков. У 2018 році він фігурував у справі про пропозицію хабара в.о. міністра охорони здоров’я Уляні Супрун у вигляді квартири в ЖК «Акварелі-2» за обладнання для лікарні. Розслідування справи здійснювалося у САП, яку тоді очолював Назар Холодницький.

Оновлення офісів НАБУ під час війни: ремонти та спецобладнання на понад 15 мільйонів

На тлі того, як українське суспільство та волонтери збирають кошти на потреби фронту, Національне антикорупційне бюро України вирішило масштабно оновити власну інфраструктуру. У липні в системі Prozorro було оприлюднено низку закупівель НАБУ на загальну суму понад 15 мільйонів гривень. Йдеться про поточні та капітальні ремонти адміністративних будівель бюро в Києві на вулиці Дениса Монастирського, 3, а також про спеціальне обладнання для захисту від аудіозапису. Про це повідомляє “Апортроф”.

Найбільші витрати передбачені на ремонт приміщень і оновлення електромереж у центральних корпусах відомства. 24 липня 2026 року НАБУ оголосило тендер ID: UA-2026-07-24-009351-a на «Послуги з поточного ремонту приміщень адміністративних будівель (корпуси № 1 та 5)». Очікувана вартість цієї закупівлі становить 11 033 333,33 грн.

29 липня з’явився ще один тендер — ID: UA-2026-07-29-010884-a на «Роботи на об’єкті «Капітальний ремонт групових електрощитів та електромереж адміністративної будівлі (корпус № 1)». Його сума складає 3 738 761,00 грн.

Таким чином, лише у межах двох закупівель на поліпшення умов у приміщеннях і модернізацію щитових закладено майже 14,8 млн грн.

Окрему увагу привертає ще одна закупівля, оголошена 20 липня 2026 року під тендером ID: UA-2026-07-20-007093-a. Вона стосується «Пристрою блокування запису» з очікуваною вартістю 1 058 040,00 грн.

Йдеться про спеціальну акустичну та ультразвукову апаратуру, що створює беззвучні перешкоди для мікрофонів, диктофонів і смартфонів. Такі пристрої унеможливлюють фіксацію розмов у кабінетах під час зустрічей або нарад. На ці «глушилки» бюро планує спрямувати понад мільйон гривень із держбюджету.

Такі витрати антикорупційного відомства викликають гостру критику в умовах постійного дефіциту державних ресурсів на базові потреби оборони. Водночас прокурори САП, які здійснюють процесуальне керівництво у справах НАБУ, мають 100% бронювання від мобілізації, тоді як у самому НАБУ бронь має половина кадрового складу.

З огляду на привілейований статус, високі заробітні плати та максимальні гарантії незалежності, мільйонні ремонти офісів і закупівля глушилок під час війни виглядають як відверте ігнорування суспільного запиту на економію та доцільність витрат.

Аудитори зафіксували закупівлі ДП «Документ» без тендерів на понад 32,7 мільйона гривень

Держаудитслужба оформила п’ять протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 6 ст. 164-14 КУпАП щодо директора ДП «Документ» Сергія Прокопченка. Йдеться про порушення законодавства у сфері закупівель, про що повідомляють розслідувачі.

Як випливає з даних аудиту, у листопаді–грудні 2024 року гендиректор ДП «Документ» підписав низку договорів без проведення визначених законом процедур публічних закупівель. Загальна сума цих договорів перевищила 32,7 млн грн.

Оплату здійснювали за рахунок коштів у розмірі 5 % чистого прибутку (доходу) ДП «Документ». Згідно з постановою Кабміну № 1454 від 27 грудня 2022 року, ці кошти мали використовуватися у встановленому порядку.

Аудитори вважають, що внаслідок таких дій було порушено ч. 10 ст. 3 закону «Про публічні закупівлі».

Також раніше повідомлялося, що Прокопченко лобіював впровадження платіжної системи «Герц» схематозника Костянтина Ткача.

Нові провадження щодо КП «Інформатика» та СКП «Київтелесервіс»: слідство вивчає закупівлі на сотні мільйонів гривень

Столична Нацполіція продовжує розслідувати можливі «бюджетні розпили» за участю посадовців КП «Інформатика» та СКП «Київтелесервіс», а також встановлює нові обставини у раніше відкритих справах. У межах трьох кримінальних проваджень правоохоронці перевіряють факти можливих збитків цих підприємств на суму понад 55 млн гривень під час закупівлі у 2025 році обладнання для системи відеоспостереження, джерел безперебійного живлення та іншого мережевого обладнання. Загальна сума таких товарів перевищує 253 млн гривень. За версією слідства, збитки могли виникнути через завищення вартості електроніки. Також слідчі звернули увагу на можливу неконкурентність окремих тендерів і співпрацю деяких постачальників із сумнівними компаніями.

Наразі відомо, що п’ятеро посадовців цих комунальних підприємств отримали підозри, серед них — в.о. директора «Київтелесервісу» Олександр Волощук. Окрім цього, в центрі уваги слідства опинився керівник однієї з компаній-постачальників.

Йдеться про кримінальні провадження №42025102040000061 від 4 вересня 2025 року, №12025100020003325 від 5 вересня 2025 року та №42026102010000015 від 22 січня 2026 року. Перше провадження розслідує Дніпровське управління Нацполіції Києва, матеріали до нього спочатку готували у Департаменті стратегічних розслідувань Нацполіції України. Друге провадження відкрило Дарницьке управління, третє — Голосіївське.

У першому і третьому провадженнях фігурантам попередньо інкримінують ч.5 ст. 191 КК України — привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою. Максимальне покарання за цією статтею — до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років та з конфіскацією майна. У другій справі фігурантам інкриміновано ч. 4 ст. 191 і ч. 2 ст. 367 КК України, за якими максимальне покарання становить до 8 років та до 5 років позбавлення волі відповідно.

У справі №42025102040000061 правоохоронці розслідують ймовірні порушення під час закупівлі обладнання для комплексної системи відеоспостереження столиці — апаратури для передавання радіосигналу з приймальними пристроями. КП «Інформатика» придбало це обладнання у ТОВ «Сек`юріті Хаб» за договором від 22 травня 2025 року. За угодою компанія мала поставити 174 комплекти обладнання загальною вартістю 13,4 млн гривень, однак фактично отримала від «Інформатики» 12,6 млн гривень.

Під час слідства з’ясувалося, що ТОВ «Сек`юріті Хаб» перерахувало 10,6 млн гривень за монтаж цього обладнання на рахунки «ризикових суб`єктів господарювання», тобто компаній без матеріально-технічної бази, транспорту, складів та оформлених працівників. Крім того, у Нацполіції встановили, що ці суб’єкти не є платниками податку на додану вартість та єдиного податку, не подавали податкової звітності та не сплачували податків до бюджету. Слідчі вважають сумнівним фактичне виконання ними зобов’язань щодо постачання товарно-матеріальних цінностей і послуг. Серед таких компаній названо ТОВ «Кленум Форсіс», ТОВ «Девел Актив», ТОВ «Енергосервіс КО» і ТОВ «Детшайн Інвест».

Також правоохоронці встановили, що ТОВ «Сек`юріті Хаб» перераховувало кошти за різні послуги, зокрема встановлення засобів системи відеоспостереження, будівельно-монтажні роботи та послуги автопідйомника, сімом неназваним у судових ухвалах фізичним особам-підприємцям. Загалом вони отримали 14,1 млн гривень. На підставі цих даних слідчі дійшли попереднього висновку, що ТОВ «Сек`юріті Хаб» може використовуватись як юридична особа, через яку здійснюються поставки за завищеною вартістю, акумулюються кошти та надалі переводяться в готівку через перерахування на рахунки ФОПів.

Експертизи у цьому провадженні показали, що IP-відеокамери Pelco SRXP4-5V29-EBT-IR, поставлені «Інформатиці» за цим договором, були дорожчими за їхню ринкову вартість на момент закупівлі. За даними Нацполіції, це завдало міському бюджету Києва збитків на 1,6 млн гривень.

19 червня 2026 року правоохоронці повідомили про підозру у цій справі заступнику директора КП «Інформатика» за ч.5 ст. 191 КК України. Його прізвище в судових ухвалах не зазначене через презумпцію невинуватості, а у відкритих джерелах відсутня інформація про заступників керівника цього підприємства. Також про підозру повідомили директору ТОВ «Сек`юріті Хаб», але деталей щодо цього в судових ухвалах немає. 20 червня Дніпровський районний суд обрав цьому посадовцю комунального підприємства запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 18 серпня 2026 року включно. Правоохоронці просили тримання під вартою з можливістю внесення застави у 998,4 тис. гривень, тоді як захист наполягав на особистому зобов’язанні. Адвокати посилалися на те, що підозрюваний утримує тещу похилого віку, має позитивну характеристику з місця роботи та проблеми зі здоров’ям: гіпертензію ІІ групи, цукровий діабет ІІ групи, вади слуху та перенесений інсульт. Також захист заявляв про готовність підозрюваного співпрацювати зі слідством і про те, що він добровільно надав мобільний телефон для огляду під час обшуку. У підсумку слідчий суддя ухвалив проміжне рішення, яке частково врахувало позиції обох сторін.

На початкових етапах розслідування у 2025 році правоохоронці перевіряли ширше коло можливих порушень не лише з боку КП «Інформатика», а й посадовців СКП «Київтелесервіс» і КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр». Усього у фокусі слідства були 37 договорів на 918 млн гривень. Передусім Нацполіцію зацікавили роботи з упровадження системи відеоспостереження, які виконували ТОВ «Українські інфосистеми», ТОВ «Техком-Сервіс» і ТОВ «Сек’юріті Хаб». Надалі слідство, ймовірно, зосередилося на епізодах, які простіше довести, і саме тому підозри наразі отримали лише дві особи та лише за одним договором.

Пізніше, коли правоохоронці окремо вивчали співпрацю з ТОВ «Сек’юріті Хаб», вони дійшли висновку, що очікувана вартість закупівлі апаратури для передавання радіосигналу з приймальними пристроями була завищеною. За даними Нацполіції, за дорученням одного із заступників директора КП «Інформатика» двоє посадовців підприємства направили п’ятьом компаніям, які постачають таке обладнання, запити на комерційні пропозиції із зазначенням вартості апаратури. Надалі саме на підставі цих відповідей і було визначено «бажану» ціну. Слідство вважає, що таким чином була порушена встановлена законом процедура визначення вартості закупівлі, яка має бути більш комплексною та включати моніторинг відкритих джерел.

У справі №12025100020003325 правоохоронці досліджують виконання договору на придбання, встановлення і сервісне обслуговування комплектів мережевого обладнання — комутаторів, блоків живлення та блоків безперебійного живлення. Цей договір СКП «Київтелесервіс» уклало з ТОВ «ВМ Констракшн Україна» 21 травня 2021 року. Загальна вартість угоди становила 172 млн гривень.

Під час слідства з’ясувалося, що компанія завищила вартість частини обладнання, поставленого «Київтелесервісу», на загальну суму 50,9 млн гривень. Водночас в тій самій ухвалі наведено іншу цифру — 51,8 млн гривень, а причини розбіжності наразі достеменно невідомі. Ці висновки підтверджені судовою товарознавчою експертизою. Зокрема, ринкова вартість одного комплекту обладнання — комутатора HPE 5130 24G SFP 4SFP+EISwitch, блока живлення HPE X361 150W AC Power Supply і блока безперебійного живлення APC Smart UPS 750 VA LCD RM 2U 230V — становила 97,5 тис. гривень. Водночас «Київтелесервіс» сплачував ТОВ «ВМ Констракшн Україна» по 247,3 тис. гривень за комплект. Отже, завищення по кожному з 340 комплектів становило 149,7 тис. гривень, або більш ніж у два з половиною рази — понад 153%.

14 липня та 18 серпня 2025 року у цій справі оголосили підозри двом працівникам СКП «Київтелесервіс» — начальниці відділу супроводу виконання міських цільових програм, яка також очолювала тендерний комітет, і начальнику управління експлуатації, супроводження та підтримки програмно-апаратних комплексів та мереж. Їм інкримінували ч.2 ст. 367 КК України. За версією слідства, ці посадовці не вжили належних заходів для вивчення середньоринкових цін та не забезпечили пошук інших рішень для ефективного використання і економії бюджетних коштів, що й призвело до збитків.

У справі №42026102010000015 Нацполіція досліджує виконання договору на постачання комплектів джерел безперебійного живлення для вузлів міської мережевої інфраструктури. СКП «Київтелесервіс» уклало цей договір з ТОВ «Українські інформсистеми» 12 червня 2025 року. Загальна вартість обладнання мала становити 68,3 млн гривень, і компанія-постачальник отримала всю цю суму.

Під час розслідування слідчі встановили, що конкурентом цього товариства на тендері було ТОВ «Т Ескорт», зареєстроване за тією ж адресою, що й ТОВ «Українські інформсистеми» — на вул. Олени Теліги, 4 у Києві. На думку слідства, це може свідчити про штучну конкуренцію під час аукціону.

Також правоохоронці виявили завищення вартості гібридного сонячного інвертора 6 кВт Deye SUN-6K-SG05LP1-EU, поставленого за цією угодою. Його ціна становила 11,7 млн гривень, а завищення, за даними слідства, — 3 млн гривень. Саме ці кошти, на переконання слідчих, були безпідставно витрачені з міського бюджету Києва.

19 червня 2026 року у цій справі за ч.5 ст. 191 КК України оголосили підозри двом посадовцям «Київтелесервісу» — виконувачу обов’язків директора Олександру Волощуку та директору департаменту експлуатації супроводження та підтримки програмно-апаратних комплексів та мереж цього СКП. Його ім’я та прізвище у матеріалах приховані, а у відкритих джерелах інформації про особу, яка обіймає цю посаду, немає. За даними слідства, саме вони ініціювали закупівлю, готували документи для тендеру та підписували необхідні папери. Згодом правоохоронці просили Голосіївський районний суд Києва взяти цих посадовців під варту з правом внесення застави у 3 млн гривень, однак суд відмовив у задоволенні таких клопотань і обрав для обох підозрюваних нічний домашній арешт — з 22:00 до 06:00 — до 19 серпня 2026 року.

За даними Youcontrol, ТОВ «Сек’юріті Хаб» було зареєстроване у грудні 2018 року. Керівником компанії зазначений Павло Поляк, і вочевидь саме він отримав підозру, оскільки обіймає цю посаду з 2022 року. Засновниками та кінцевими бенефіціарами вказані киянин Євген Дацко, Ельдар Абдуразаков, зареєстрований у селі Воїнка окупованого Криму, і Денис Карельських, зареєстрований у селі Лісники Обухівського району Київщини.

ТОВ «ВМ Констракшн Україна» було зареєстроване у Києві у грудні 2014 року. Його керівником, засновником і кінцевим бенефіціаром є мешканець Києва Сергій Мороз. ТОВ «Українські інформсистеми» зареєстрували у січні 2017 року. Засновниками компанії вказані кияни Андрій Пятов, Володимир Холодов і Ярослав Холодов. Останній також є власником і директором цього товариства. Крім того, Ярослав Холодов володіє майже однойменним ТОВ «Українські інфосистеми».

За інформацією Clarity-Project, усі ці компанії активно беруть участь у тендерах державних і комунальних структур України, зокрема співпрацюють з підприємствами, підпорядкованими Департаменту ІКТ КМДА. ТОВ «Сек’юріті Хаб» має 83 договори на 318 млн гривень, з них 47 договорів з КП «Інформатика» на 221 млн гривень. ТОВ «Українські інформсистеми» має 177 договорів на 619,8 млн гривень, зокрема 106 договорів з СКП «Київтелесервіс» на 287 млн гривень і 15 договорів з КП «Інформатика» на 250,1 млн гривень. ТОВ «Українські інфосистеми» має 298 договорів на 1,1 млрд гривень, з них 61 договір з «Інформатикою» на 612,6 млн гривень і 25 договорів з «Київтелесервісом» на 472,8 млн гривень. ТОВ «ВМ Констракшн Україна» має 67 договорів на 1,1 млрд гривень, зокрема 24 угоди з СКП «Київтелесервіс» на 737,4 млн гривень і 6 договорів з КП «Інформатика» на 36,4 млн гривень.

СКП «Київтелесервіс» і КП «Інформатика» протягом останніх років регулярно фігурують у розслідуваннях правоохоронців щодо можливих розкрадань коштів міського бюджету.

З 2023 року Нацполіція розслідує факти розтрати коштів посадовцями КП «Інформатика» під час закупівель обладнання для систем відеоспостереження та керування зовнішнім освітленням. Слідчі вважають, що такі закупівлі не мають критичної потреби у військовий час і тому загрожують національній безпеці держави. За їхніми даними, щонайменше 1,29 млн бюджетних гривень могли бути привласнені під час виконання лише одного з договорів. Із 12 квітня 2024 року зловживання службовим становищем офіційно інкримінується ексочільниці тендерного відділу «Інформатики». Таким чином кількість справ щодо можливих «розпилів» під час упровадження цих систем, які за останні роки поглинули понад 1 млрд бюджетних гривень і при цьому працюють із сумнівною ефективністю, продовжує зростати. Водночас станом на сьогодні жоден з імовірних фігурантів цих справ досі не отримав підозру.

Окремо у Шевченківському районному суді Києва розглядається обвинувальний акт щодо ексгендиректорки та чинної заступниці керівника КП «Інформатика» Вероніки Малкової. Саме за часів її керівництва були укладені договори з «Українськими інфосистемами», які зацікавили БЕБ. Нині вона офіційно є обвинуваченою у розповсюдженні даних з вуличних камер відеонагляду. За цим обвинуваченням їй загрожує до 5 років позбавлення волі. Слідчі встановили, що Малкова разом із ще двома особами, один з яких був її підлеглим, допомагали громадянам, зокрема, встановлювати маршрути переміщення транспортних засобів по місту. Цей процес вони називали «розшуком», а тодішня очільниця «Інформатики» нібито мала «позивний» — «Тьотя». При цьому в КМДА і Київраді не вживали рішучих дій: Малкова повернулася до роботи після відсторонення у березні 2023 року, а ініціатива депутатів щодо створення спеціальної комісії для розслідування таких інцидентів так і не була офіційно запроваджена.

У 2022 році порушення у роботі Департамента інформаційно-комунікаційних технологій ІКТ КМДА та трьох підпорядкованих йому комунальних підприємств — «Інформатики», «ГІОЦ» і «Київтелесервісу» — зафіксували аудитори КМДА. Вони встановили, що у 2018-2020 роках ці структури допустили фінансові порушення на 274,86 млн гривень, що призвело до втрати близько 61,33 млн бюджетних гривень. Зокрема, підприємства закуповували обладнання, яке не використовувалося, виплачували контрагентам зайву винагороду за послуги, проводили тендери за завищеними цінами та бездіяли щодо впровадження більш ніж двох десятків цифрових сервісів, серед яких — оплата харчування в дитсадках через «Особистий кабінет киянина».

Олександр Волощук виконує обов’язки директора СКП «Київтелесервіс» з 5 вересня 2024 року. На своїй основній посаді він є заступником керівника цього підприємства з питань кібербезпеки. До нього, з березня 2024 року, СКП на таких самих правах очолював Олександр Биструшкін. Той, своєю чергою, змінив Павла Чернікова, який тимчасово керував «Київтелесервісом» з лютого 2021 року.

Обов’язки гендиректора КП «Інформатика» з 8 лютого 2024 року виконує Микола Жандоров. До нього цю посаду обіймали Олена Грубляк з 27 березня 2023 року, Вероніка Малкова — з 6 вересня 2021 року по 27 березня 2023 року, а також Микола Пихтін — з жовтня 2017 року по вересень 2021 року.

Обидва підприємства підпорядковані Департаменту ІКТ КМДА, який з 25 серпня 2023 року очолює Вікторія Іцкович. Вона змінила на посаді Олега Половинка, який керував цією структурою з 27 серпня 2021 року. Раніше, з 3 березня 2017 року по 29 квітня 2020 року, департамент очолював Юрій Назаров, якого називали «обличчям цифровізації в Києві» і з чиїм ім’ям також пов’язують численні порушення у цій сфері. Після його звільнення і до призначення Половинка Департаментом ІКТ КМДА у статусі т. в.о. директора керувала Ганна Лисик.

Діяльність Департамента ІКТ КМДА зараз контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. До нього, з квітня 2021 року по березень 2025 року, сферу цифровізації столиці контролював інший заступник Віталія Кличка — Петро Оленич. У березні 2025 року його звільнили після отримання підозри у справі про можливі махінації зі столичними комунальними ділянками.

У Степовому планують реконструкцію сільського будинку культури за майже 14 мільйонів гривень

Виконавчий комітет Гречаноподівської сільської ради оголосив пошук генпідрядника для реконструкції Степівського сільського будинку культури. Оголошення оприлюднили в системі закупівель Prozorro.

Йдеться про об’єкт у селі Степове на вулиці Центральна, 6. Село входить до складу Гречаноподівської громади, розташованої в Криворізькому районі.

Сільський будинок культури — це одноповерхова будівля прямокутної форми, збудована в 1961 році. Нині вона перебуває в незадовільному технічному стані.

Проєкт реконструкції передбачає оновлення покрівлі, утеплення фасаду та опалення, а також заміну вікон і дверей на енергоефективні. До переліку робіт також входить оновлення сцени та глядацької зали: заміна підлоги, встановлення сучасного освітлення і звукового обладнання.

У внутрішніх приміщеннях планують вирівнювання стін, шпаклювання, фарбування та заміну підлогового покриття на керамічну плитку, лінолеум і ламінат. Окремо мають оновити системи опалення, водопостачання та електромережі.

Крім того, будівлю оснастять системами безпеки: пожежною сигналізацією, відеоспостереженням та охоронною сигналізацією. Також її мають зробити доступною для маломобільних груп населення. Для цього передбачено встановлення пандусів і поручнів, облаштування доступного туалету, широких дверних прорізів для безперешкодного пересування осіб на візках, а також безбар’єрного входу в усі основні приміщення.

Проєктом також передбачено благоустрій території: асфальтування прилеглої території, встановлення лавок, освітлення та озеленення.

Завершити роботи потрібно до 27 грудня 2027 року. На реконструкцію готові спрямувати не більше 13.914.411 гривень.

Подати пропозиції на участь у закупівлі можна до 27 липня. Якщо заявки надійдуть від двох і більше учасників, генпідрядника визначать за підсумками аукціону, який проведуть 27 липня.

Проєкт реконструкції будинку культури Виконавчий комітет Гречаноподівської сільської ради замовив ще 18 квітня 2025 року в Гурбанова Руслана Гамід Огли за 480.000 гривень.

Капремонт поверху лікарні у Києві за 89,20 млн грн: у кошторисі виявили можливі переплати на матеріалах

КНП «Медичний центр міста Києва» КМДА 1 липня за підсумками тендеру уклало з ТОВ «Інж-Буд Компані» договір на капітальний ремонт другого поверху будівлі вартістю 89,20 млн грн. Інформація про це оприлюднена в системі «Прозорро».

До кінця 2027 року підрядник має виконати ремонт другого поверху лікувального підрозділу №8 на вул. Краківська, 13. Роботи охоплюють демонтаж і монтаж, оздоблення стін, підлоги та стель, а також облаштування систем опалення, вентиляції і водовідведення. Проєкт у 2023 році розробило ТОВ «Арх-Проджект», а позитивний експертний звіт надало ТОВ «Рембудконсалтінг». На цей рік передбачено 20,00 млн грн фінансування з коштів НСЗУ, решту коштів планують виділити наступного року.

Договірна ціна є динамічною. Найбільшу суму у підсумковій відомості ресурсів — 11,75 млн грн — відвели на невідомі елементи пристінних панелей із HPL-пластику товщиною 6 мм по 7 446 грн за кв. м. При цьому столична фірма «Viyar» у липневому прайсі пропонує пластикові HPL-панелі по 411–1 175 грн за кв. м, «Аlucobond» — по 3 800–4 680 грн за кв. м, а найдорожчі без зазначення товщини — по 6 800 грн за кв. м. «Покрівельний гіпермаркет» продає такі панелі по 4 444–6 189 грн за кв. м.

Лінолеум Gerflor двох колекцій Affinitty та Accord у кошторисі зазначили по 2 424 грн за кв. м. Водночас магазин «Рolyx» продає його по 978–1 198 грн за кв. м залежно від колекції, магазин «Рrofipol» — по 1 190–1 560 грн за кв. м, а «Рidloga» — по 1 734–1 908 грн за кв. м.

Повітропроводи класу Н із тонколистової оцинкованої сталі товщиною 0,7 мм, прямокутного перерізу, з більшою стороною від 300 до 1000 мм, врахували по 2 006 грн/м. Для порівняння, у кошторисі на реконструкцію адмінбудівлі в Бучі такі позиції закладали по 960 грн/кв. м, а в ремонті школи у Вишгородському районі — по 1 168 грн/кв. м.

Стельову галтель R70 внесли до кошторису по 1 646 грн/м. Стельові планки або плінтуси 70х70 мм «Еліт декор» пропонує по 235 грн/м, «Domo» — по 348 грн/м, так само як і «Decorshop». Найдорожчий гладкий карниз, який вдалося знайти, коштував 1 416 грн/м.

Профiль-лежень 3 мм для HPL-панелей заклали по 1 303 грн/м. У магазині «Avers» такі профілі коштують 52–150 грн/м залежно від виду, «Промдизайн» пропонує їх по 175 грн/м, а «Аскомаш» — по 110 грн/м.

Лише за цими позиціями потенційна переплата може перевищувати 2 млн грн.

Середньомісячна зарплата одного робітника за повної зайнятості та розряду робіт 3,8 визначена на рівні 36 256 грн. Водночас середня зарплата за вакансіями у будівництві на порталі «Work.ua» в Києві є вищою і становить 45 000 грн.

Конкурентом із нижчою на 0,2% ціною було ПП «Спецсервіс», але його пропозицію відхилили через відсутність технічних характеристик для позицій «дрантя» та «уайт-спіріт». Умови тендеру передбачали, що учасник мав самостійно внести характеристики для матеріалів, які замовник залишив у відомості без опису.

Держаудитслужба розцінила це як порушення принципу об’єктивного та неупередженого визначення переможця. Аудитори встановили, що у документах переможця також бракувало технічних характеристик — типів, розмірів або параметрів — для болтів, ґрунтовки глибокого проникнення, дюбелів, фігурних скріп (скоб), шліфувального паперу, пластмасових хрестиків і фітингів. Через це ДАСУ зобов’язала скасувати рішення про визначення переможця. Лікарня з таким висновком не погодилася, заявивши, що умови тендеру не вимагали дописувати додаткові параметри до матеріалів, уже описаних замовником, і оскаржила висновок у Київському окружному адміністративному суді, який відкрив провадження.

Для участі в тендері учасники мали підтвердити наявність матеріальної бази та персоналу. Досвід вимагалося підтвердити довідкою про виконання аналогічного договору з капремонту в 2023-2026 роках. Річний чистий дохід за 2025 рік мав становити не менше 100% очікуваної суми.

Окремо замовник вимагав гарантійний лист про згоду учасників на можливе відтермінування оплати за виконані роботи на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.

Керівником «Медичного центру міста Києва» є Едуард Красюк.

Столичне ТОВ «Інж-Буд Компані» належить і керується Віктором Мельником, а раніше його засновником був Олександр Дьяченко. Як підтвердження досвіду фірма надала аналогічний договір на капремонт другого поверху інфекційно-боксованого відділення (літера «Г») КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1». Загалом із 2025 року компанія отримала державних підрядів на 710,61 млн грн.

П’ять ключових ризиків у держзакупівлях, які мають усунути до 2030 року

Корупція у сфері державних закупівель України давно вийшла за рамки простого привласнення бюджетних грошей і перетворилася на складні юридичні та технічні механізми. Про це пише ZN.ua.

Показовою є типова ситуація, коли укриття вже придбали, ним користуються діти, а через рік ДАСУ виносить припис про розірвання договору. Аудит у таких випадках відбувається вже після витрачання коштів і завершення робіт. Стратегія-2030 декларує намір змінити цей підхід, але поки що закупівлі часто працюють за принципом «вгадай намір замовника».

Цього літа парламент планує ухвалити оновлену Антикорупційну стратегію, яка визначатиме державні пріоритети у сфері протидії корупції до 2030 року. У документі окреслено основні проблеми, що потребують вирішення, а також цілі, яких мають досягти. Один із розділів присвячено публічним закупівлям. Його основу становить дослідження корупційних ризиків, підготовлене командою DOZORRO TI Ukraine на замовлення НАЗК.

Перед розглядом проблем важливо врахувати два моменти. Перший полягає в тому, що не всі недоліки, які можна побачити в Prozorro, стосуються саме процедур закупівель. Наприклад, у 2022 році Коломия намагалася придбати металеву писанку за 600 тис. грн. Навіть за бездоганного проведення тендера залишалося б питання, чи була місту потрібна саме така фігура в той період і чи не варто було спрямувати кошти на інші потреби. Це вже сфера бюджетного планування, а не самої закупівельної процедури. Після розголосу закупівлю скасували, а писанку місто отримало безплатно.

Другий момент у тому, що не кожне порушення є ознакою корупції. Працівники, відповідальні за закупівлі, можуть помилятися, не встигати або не мати достатнього знання законодавства. У багатьох установах не вистачає персоналу, тому закупівлями нерідко займаються додатково до основної роботи і за невелику доплату. Це безпосередньо впливає на якість процесу.

У межах дослідження зафіксували понад сотню проблем і вразливостей — від незначних до системних. Після того як відсіяли ті, що не пов’язані з корупцією, згрупували решту та провели консультації з експертами, визначили п’ять пріоритетних напрямів.

Перший із них — дискримінація та надмірні вимоги. Це один із найпоширеніших інструментів для маніпуляцій з боку замовників, які орієнтуються на «своїх» постачальників. Вимоги можна виписати так, щоб їм відповідав лише один виробник, скоротити терміни подання пропозицій, вимагати велику кількість довідок або поставку за кілька годин.

Серед прикладів у закупівлях вугілля були вимоги надати сертифікат про рівень володіння державною мовою або експертний висновок про ринкову кон’юнктуру. Наслідком такої дискримінації стає зростання цін: у закупівлях із незаконними обмеженнями замовники в середньому переплачували 40 %.

Повністю заборонити дискримінаційні умови неможливо, адже тоді замовники втратять можливість формувати адекватні вимоги відповідно до власних потреб. Тому йдеться про точкове виправлення найпроблемніших місць, спрощення механізму оскарження для бізнесу та допомогу АМКУ в оперативнішому розгляді скарг. Окремо пропонують посилити електронізацію тендерної документації, щоб швидше виявляти «заточки».

Другий напрям — зловживання під час зміни договорів. Він безпосередньо пов’язаний із попередньою проблемою. Після того як умови закупівлі сформульовано так, щоб прибрати конкурентів, наступним кроком може стати зміна умов договору зі «своїм» підрядником на вигідніші для нього. Попри наявність правил зміни контрактів, їх дотримуються не всі, а самі норми мають прогалини.

Одним із найяскравіших прикладів стали закупівлі дизельного пального для «Укрзалізниці». У 2024 року ВАКС засудив начальника одного з управлінь УЗ на три роки позбавлення волі, а керівника приватної компанії — на понад п’ять років через безпідставне підвищення цін у договорах. Збитки залізниці становили майже 103 млн грн.

Серед запропонованих рішень — удосконалення правил укладання та зміни договорів, щоб вони були зрозумілішими для всіх учасників, а також розвиток електронного контрактингу, який дасть змогу автоматично блокувати недопустимі зміни.

Третій ризик — зловживання прямими закупівлями. Після початку повномасштабної війни уряд дозволив укладати великі контракти без тендерів, обмежуючись звітуванням у Prozorro. Це справді дало змогу оперативно реагувати у критичних обставинах, однак окремі замовники почали використовувати такі винятки не за призначенням.

Як приклад наводиться Кривий Ріг, де в листопаді 2024 року уклали прямий договір на 77 млн грн на ремонт тепломереж, пояснивши це терміновістю перед зимою. Однак, як встановила ДАСУ, ці роботи планували ще з липня, тому часу для проведення тендера було достатньо.

Оскільки ситуація у сфері закупівель уже стабілізувалася, пропонують скоротити перелік підстав для укладення прямих договорів. Крім того, необхідно зобов’язати замовників публікувати документи, які обґрунтовують такий вибір, а також надати чіткі рекомендації щодо розрахунку вартості.

Четверта проблема — недостатня ефективність контролю. Навіть за наявності електронної системи та формально зрозумілих правил людський фактор не зникає. Саме тому критично важливо своєчасно виявляти порушення. Основна роль у цьому належить Державній аудиторській службі, яка проводить моніторинги.

На практиці перевірки часто стартують запізно. Так сталося, зокрема, із закупівлею укриття на Дніпропетровщині: договір підписали в червні 2023-го, а моніторинг розпочався лише в липні 2024-го. Порушення виявили, контракт розірвали, але на той момент роботи вже були повністю завершені. Частка превентивних моніторингів зросла з 20 % до понад 30 %, однак цього поки недостатньо.

Серед необхідних змін називають запуск моніторингів на ранніх етапах, оптимізацію процедур, обов’язковий контроль найбільших закупівель і пришвидшений судовий розгляд висновків ДАСУ.

П’ятий напрям стосується складності притягнення порушників до відповідальності. Навіть коли порушення вже встановлено, покарати винних непросто. Серед причин — проблеми з доступом до персональних даних, короткі строки розгляду справ і застарілий перелік правопорушень. За 2024 рік за результатами моніторингів до суду передали лише 211 протоколів, а до відповідальності притягнули тільки 67 осіб. В інших випадках суди або обмежувалися зауваженнями, або не підтверджували порушення.

Цей блок потребує глибшого аналізу, однак уже тепер пропонують оновити перелік порушень у КУпАП та інтегрувати Prozorro із судовими реєстрами.

Подолання цих проблем не буде швидким і простим, адже йдеться про тривалий процес. Водночас за останні роки АМКУ вже вдалося зменшити окремі види дискримінаційних вимог, а ДАСУ підвищила якість моніторингів. Україна не є винятком у таких викликах, і миттєвих рішень тут немає. Проте послідовні кроки впродовж наступних п’яти років можуть зробити систему закупівель значно чеснішою та прозорішою.

Сергія Кузьміних затримали у справі про неправомірну вигоду за медичні тендери

Чинного народного депутата України Сергія Кузьміних затримали у справі про одержання неправомірної вигоди за сприяння приватним компаніям у перемозі на тендерах на постачання медичного обладнання на Житомирщині. Про це повідомили НАБУ та САП.

Затримання провели детективи НАБУ на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду через систематичну неявку обвинуваченого на судові засідання. Останній випадок неявки був пов’язаний із відрядженням обвинуваченого до Королівства Іспанія. Наразі його доставили до ізолятора тимчасового тримання.

Розгляд клопотання прокурора САП про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою без альтернативи у вигляді застави призначено на 29 червня 2026 року о 11:00.

За даними слідства, у січні 2022 року народний депутат через довірену особу одержав 558 тис. грн неправомірної вигоди. Це становило 30% вартості договору на постачання системи ультразвукової діагностики, який комунальне підприємство — лікарня в Житомирі — уклало з приватним підприємством. Кошти, за версією слідства, були призначені за вплив на посадових осіб лікарні, щоб саме це підприємство визнали переможцем публічної закупівлі.

Також обвинувачений гарантував, що надалі за «відкат у 30 відсотків» за допомогою свого впливу забезпечить фінансування та реалізацію ще двох договорів — на постачання системи магнітно-резонансної томографії та лапароскопічного обладнання — на загальну суму понад 38 млн грн.

Дії депутата кваліфіковано за ч. 2 ст. 369-2 КК України (зловживання впливом). Обвинувальний акт передали до суду ще у 2022 році. Водночас майже чотири роки обвинувачений неодноразово не з’являвся на судові засідання.

Зокрема, він не прибув на засідання 29 жовтня 2025 року, 30 березня, 1 червня та 22 червня 2026 року. За дві з цих неявок суд наклав на обвинуваченого грошове стягнення — ухвалами від 24 листопада 2025 року та від 27 квітня 2026 року. Частину пропусків він пояснював закордонними службовими відрядженнями, які збігалися з датами судових засідань.

У НАБУ та САП зазначають, що систематичне ухилення обвинуваченого від участі в судовому розгляді створило реальну загрозу затягування провадження. Саме тому прокурор САП ініціював заходи забезпечення та запобіжний захід, щоб не допустити подальшого ухилення від суду і забезпечити завершення розгляду справи в розумні строки.