Разом із президентом України Володимиром Зеленським до Сполучених Штатів вирушили Давид Арахамія, Рустем Умєров, Сергій Кислиця, Денис Шмигаль, Андрій Сибіга та Ігор Жовква. Наразі українська делегація вже встигла провести низку зустрічей, зокрема з президентом Франції Емманюелем Макроном та американськими сенаторами. Очікується, що сьогодні ввечері за київським часом відбудеться зустріч Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом.
Архіви категорії: Політика
Кадрові зміни в керівництві «Енергоатома»: звільнення Павла Ковтонюка
Наглядова рада компанії «Енергоатом» ухвалила рішення про припинення повноважень Павла Ковтонюка на посадах виконувача обов’язків голови та члена правління. Причиною такого кроку стала оцінка виконання доручень Наглядової ради. У компанії зазначили, що Наглядова рада втратила довіру до здатності Павла Ковтонюка ефективно виконувати її рішення та керувати підприємством у цей складний період. Тимчасовим виконувачем обов’язків голови «Енергоатома» призначено Олександра Остаповця, який очолюватиме компанію до моменту формування нового постійного складу правління. Варто нагадати, що раніше новим головою «Енергоатома» було обрано Юрія Ткачука, якого пов’язують з оточенням олігарха Григоришина.
Зміни у командуванні та форматі ОСШР: Дмитро Волошин повернувся до 8-го корпусу ДШВ
Бригадний генерал Дмитро Волошин, якого у липні президент Володимир Зеленський обрав кандидатом на посаду командувача Об’єднаних сил швидкого реагування (ОСШР), не очолить цю структуру. Наразі також переглядається формат існування самих ОСШР, які мали об’єднати штурмові полки. Про це 21 вересня повідомила «Українська правда», посилаючись на чотирьох високопоставлених співрозмовників у Силах оборони.
За наявною інформацією, Волошин повернувся до виконання обов’язків командира 8-го корпусу Десантно-штурмових військ, який дислокується на Сумщині. Цими вихідними він уже брав участь у зустрічах із місцевими журналістами у цій ролі.
Однією з причин, чому призначення не відбулося, могли стати заперечення з боку штурмових підрозділів щодо керівництва представника ДШВ. Хоча до професійних якостей Волошина претензій не виникало, виникли розбіжності щодо кадрової політики. За словами одного зі співрозмовників видання, Волошин планував сформувати управління на 80% з десантників, що викликало запитання у штурмовиків щодо розуміння специфіки їхньої роботи. Офіційна причина відкликання кандидатури наразі невідома.
Серед можливих наступників називають Павла Розлача, колишнього командира 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, який очолював її під час операції на Курщині у 2024 році. Проте остаточного рішення щодо цієї кандидатури ще немає.
Крім кадрових питань, під сумнівом опинився і сам формат ОСШР, про створення яких у складі Сухопутних військ Зеленський оголосив 10 липня. Тоді планувалося поєднати штурмові війська, артилерію та безпілотні компоненти. Указ №592/2026 також передбачав розгляд можливості створення ОСШР як окремого роду сил.
Наразі конфігурація структури залишається невизначеною. Також надходять повідомлення про скорочення штатної чисельності піхотних батальйонів та вилучення інженерних підрозділів у деяких частинах. Остаточне бачення щодо майбутнього штурмових полків та системи управління Силами оборони наразі залишається предметом дискусій.
Реформа НКЦПФР: кадрові маневри та законодавчі суперечності
У 2024 році Верховна Рада України ухвалила Закон № 3585, спрямований на реформування Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Тоді ж набули чинності положення про реорганізацію апарату Комісії в офіс, що позбавило працівників статусу державних службовців, а також було розширено повноваження та гарантії незалежності Регулятора. Склад Комісії було збільшено з 7 до 8 осіб. Проте норми щодо конкурсного відбору голови та членів Комісії, а також гарантії від необґрунтованого звільнення, були відкладені до 1 січня 2026 року.
Це дало змогу Президентові України 31 грудня 2025 року звільнити голову НКЦПФР Руслана Магомедова та призначити на цю посаду Олексія Семенюка без проведення конкурсу. Згодом, у перші дні 2026 року, було звільнено двох членів Комісії — Ярослава Шляхова та Юрія Бойка за їхніми заявами, поданими ще у вересні. У результаті НКЦПФР опинилася у мінімально працездатному стані: згідно із законом, для ухвалення рішень необхідна присутність п’яти членів та п’ять голосів. У такому складі Комісія працює дотепер.
Наразі існує три очевидні вакансії та одна неочевидна: шестирічний термін повноважень Максима Лібанова, призначеного у 2018 році, сплив у 2024 році. Згідно із законом, він продовжує виконувати обов’язки до призначення нового члена Комісії. 27 травня 2026 року Президент своїм Указом № 443/2026 утворив конкурсну комісію, яка з 1 серпня оголосила конкурс на три посади. На місце Максима Лібанова відбір не оголошували, хоча сам Лібанов подався на одну з вакантних посад. Це створює юридичну колізію, де він може залишатися членом Комісії незалежно від результатів конкурсу.
Додатково виникає питання щодо відповідності структури управління Конституції, що було закріплено в меморандумі з МВФ. Уряд вніс до Верховної Ради законопроєкт № 16067 від 14.09.2026, згідно з яким НКЦПФР має стати центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворюється Кабінетом Міністрів України у складі голови та чотирьох членів. Це створює невизначеність щодо майбутнього складу Комісії, оскільки після призначення трьох нових членів за указом Президента їхня кількість може зрости до семи або восьми осіб. Наразі урядовий законопроєкт не надає відповідей на питання щодо трансформації органу та подальшої долі поточних посадовців.
Дипломатичний візит Зеленського до Нью-Йорка: ключові домовленості з США та Францією
Президент України Володимир Зеленський розпочав свій візит до Нью-Йорка з низки важливих зустрічей. Спочатку він провів переговори з американськими сенаторами, а згодом зустрівся з президентом Франції Емманюелем Макроном. Ключовими питаннями порядку денного стали санкційний тиск на Росію, зміцнення протиповітряної оборони та підготовка до зимового періоду. Про це глава держави повідомив у своїх офіційних каналах.
Під час зустрічі з представниками Сенату США Зеленський висловив вдячність за двопартійну підтримку України та схвалення санкційного законопроєкту Ліндсі Грема. Сторони досягли домовленості щодо активізації роботи команд у санкційному напрямі. Крім того, президент ознайомив сенаторів зі своїми пропозиціями щодо деескалації, які він планує обговорити з президентом США.
Окрему увагу приділили потребам України у засобах перехоплення балістичних ракет та викликам майбутньої зими. Зеленський підкреслив незамінність американських систем Patriot та наголосив, що посилення антибалістичної оборони дозволить зменшити здатність Росії продовжувати удари та затягувати війну.
Під час переговорів з Емманюелем Макроном сторони зосередилися на безпекових питаннях та зимовому пакеті підтримки. Зеленський зазначив, що Україна готова отримати додаткові системи ППО SAMP/T та відповідні ракети, використовуючи фінансові можливості позики ЄС. Також обговорюється можливість налагодження виробництва систем SAMP/T та ракет до них безпосередньо в Україні. Окремим напрямком співпраці залишається антибалістична програма FREYJA. Президент висловив сподівання, що перші результати цієї роботи будуть отримані вже цього року.
Протистояння на Теремках: вирубка дерев заради теплотраси та поліцейські загородження
На київських Теремках знову загострилося протистояння між місцевою громадою та столичною владою через вирубку дерев, пов’язану з прокладанням теплотраси. Вранці на локацію прибули автобуси з правоохоронцями. За інформацією ветерана Олега Симороза, доступ мешканців до цієї території обмежили.
«З 05.30 ранку нагнали автобуси поліції, вони блокують будь-який доступ громади до свого життєвого простору. Кажуть, що будуть ставити паркан», — зазначив він.
Конфлікт розпочався після того, як забудовник розпочав прокладання теплотраси через лісопарк, що супроводжується вирубкою багаторічних дерев. Раніше повідомлялося, що існував інший варіант прокладання комунікацій, але він виявився дорожчим для забудовника. Ситуація на Теремках залишається напруженою через будівельні роботи та обмеження доступу громадян до території.
Михайло Федоров як політичний гравець: позиція оточення Зеленського
В оточенні президента Володимира Зеленського та всередині фракції «Слуга народу» колишнього міністра оборони Михайла Федорова сприймають як політичного опонента. Про це на умовах анонімності повідомив представник команди президента виданню «Українська правда». За словами джерела, у «Слузі народу» Федорова вважають опонентом через його критичну позицію щодо президента та чинної влади. Водночас частина опозиційного середовища також вбачає у ньому конкурента, зокрема через потенційне суперництво з Валерієм Залужним, на якого орієнтується частина опозиційних сил. Представник Зе!Команди охарактеризував Федорова як «несистемну опозицію», що виступає проти всіх. Сам Михайло Федоров публічно не оголошував про наміри брати участь у виборах, проте в інтерв’ю «Українській правді» зазначив, що вважає можливим їх проведення до завершення війни. Раніше він заявляв, що не стане політичним опонентом Зеленського під час війни та не планував долучатися до протестів із вимогою повернути його на посаду міністра оборони, хоча й допускав відкриту критику уряду. Після звільнення з посади міністра оборони Зеленський пропонував Федорову інші посади, зокрема віцепрем’єр-міністра з військових новацій, проте той відмовився, наполягаючи лише на поверненні на посаду міністра оборони.
Ексгенпрокурор Руслан Кравченко звернувся за політичним притулком в Австрії
Руслан Кравченко, який зараз перебуває в Австрії, подав документи на отримання політичного притулку. Згідно з повідомленням, цей крок дозволяє йому не лише відтермінувати вирішення своєї ситуації, а й приховати дані про себе у місцевих реєстрах. Підкреслюється, що інформація про особу стає недоступною в австрійських реєстрах уже на стадії розгляду її заяви на притулок. Крім того, за наявною інформацією, Кравченко володіє нерухомістю та інтересами в Австрії вже протягом кількох років.
Парламентські канікули на тлі бюджетної кризи: Верховна Рада призупинила роботу
Верховна Рада України оголосила про тривалу перерву у своїй діяльності. Згідно з повідомленням народного депутата Ярослава Железняка, пленарні засідання не проводитимуться у період із 17 вересня до 13 жовтня. Загальна тривалість цієї паузи складе 26 днів. Як зазначає Железняк, таке рішення ухвалено на фоні труднощів із ухваленням законопроєктів, які є критично важливими для отримання зовнішнього фінансування. Раніше через дефіцит бюджетних коштів було припинено фінансування капітальних видатків, що безпосередньо вплинуло на будівництво та ремонт лікарень, доріг, енергетичних укриттів та інших об’єктів інфраструктури. Президент Володимир Зеленський охарактеризував дефіцит державного бюджету як «космічний» та звернувся до європейських партнерів із закликом допомогти у його покритті.
Позиція України щодо незаконних виборів РФ на окупованих територіях
Протягом 18–20 вересня Російська Федерація організовує голосування на тимчасово окупованих землях України в межах так званих «виборів» до Державної думи РФ. Міністерство закордонних справ України офіційно заявило про невизнання як самого процесу голосування, так і його підсумків. У відомстві підкреслили, що подібні дії Росії жодним чином не впливають на міжнародно визнаний статус українських територій. Згідно з позицією України, тимчасова окупація не надає державі-окупанту жодних суверенних прав на ці землі. МЗС нагадало про низку резолюцій Генеральної асамблеї ООН, ухвалених після 2014 року, які підтверджують територіальну цілісність України та вимагають від РФ виведення військ у межах міжнародно визнаних кордонів. Зокрема, було згадано голосування, під час якого 143 держави-члени ООН підтримали відповідну резолюцію. Україна звернулася до міжнародної спільноти, іноземних держав та організацій із закликом не визнавати результати цього голосування як вияв законної волі населення окупованих територій. Також МЗС закликало утриматися від участі в цьому процесі, попередивши, що подібні дії можуть призвести до правових наслідків у національних та міжнародних юрисдикціях. У заяві наголошується, що Автономна Республіка Крим, місто Севастополь, а також окуповані частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей залишаються невід’ємною частиною України. Крім того, МЗС зазначило, що включення до складу Держдуми осіб, обраних на окупованих територіях, ставить під сумнів легітимність усього російського парламенту. Окремо відомство розкритикувало стан політичних свобод у Росії, вказавши на відсутність демократичних механізмів, свободи слова та політичного плюралізму. Міжнародну спільноту закликали розглядати ці вибори в контексті загальної політики Росії щодо України.