Архіви позначок: Израиль

Новий очільник оборонного відомства Ірану пригрозив США масштабною відповіддю у разі нових ударів

Оприлюднено автором

У неділю, 18 жовтня, парламент Ірану затвердив Мехрдада Ахлаккі Кетабчі на посаді міністра оборони країни, про що повідомляє Reuters. На цій посаді він змінив Маджида Ебн аль-Резу, який тимчасово виконував обов’язки керівника після загибелі попереднього очільника відомства Азіза Насірзаде у лютому внаслідок ударів США та Ізраїлю.

Кетабчі протягом десятиліть працював в іранській оборонній промисловості, зокрема обіймав керівні посади в ракетній галузі та аерокосмічному секторі. Через свою діяльність новий міністр перебуває під санкціями з боку Євросоюзу та США.

Презентуючи свою програму, Кетабчі заявив про плани відновити інфраструктуру військово-промислового комплексу Ірану, прискорити розроблення оборонних технологій і поглибити співпрацю з приватними підприємствами.

Водночас новий міністр висловив погрози на адресу Вашингтона, заявивши, що у разі нових атак відповідь воїнів ісламу та іранського народу буде масштабною і несподіваною. Також Кетабчі зазначив, що Тегеран підготував необхідні заходи на випадок застосування американськими силами надпотужної авіабомби GBU-43/B, відомої як «матір всіх бомб».

Умови Ірану для відкриття Ормузької протоки: деталі та позиція Вашингтона

Оприлюднено автором

Іранська ініціатива щодо відкриття Ормузької протоки за сім днів досі чинна. Якщо вимоги Тегерана будуть виконані, пропускний режим можуть відновити за шість днів, а вже наступного дня розпочати переговори. Про це повідомив міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі, посилаючись на інформацію агентства Reuters. За словами очільника МЗС, Сполучені Штати передали власні зауваження щодо іранської ініціативи, які зараз аналізує Тегеран. Водночас Арагчі наголосив, що подальші зрушення залежать від готовності Вашингтона прийняти умови Ірану. Серед ключових вимог Тегерана — припинення блокади іранських портів, скасування санкційних обмежень на експорт іранської нафти, а також зупинення бойових дій на всіх регіональних фронтах. Раніше, минулого тижня, іранський посадовець заявляв про займенник переговорів у глухий кут через те, що США проігнорували всі сім умов Тегерана стосовно розблокування протоки. Головною точкою розбіжностей продовжує залишатися ядерна програма Ірану. Вашингтон вимагає її обговорення з перших днів переговорного процесу. Зокрема, віцепрезидент США Джей Ді Венс раніше закликав Іран суттєво зменшити потужності, пов’язані зі збагаченням урану. Зі свого боку, Тегеран наполягає на першочерговому фокусі на безпеці та відновленні судноплавства в Ормузькій протоці.

Яїр Лапід: у разі повернення до влади Ізраїль посилить підтримку України

Оприлюднено автором

Лідер опозиційної партії “Єш Атід” та колишній прем’єр-міністр Ізраїлю Яїр Лапід заявив про готовність розширити допомогу Україні в разі свого повернення до влади. Політик зазначив, що геополітична ситуація суттєво змінилася: Росія стала тісним союзником Ірану, а Україна здобула досвід та технології, які можуть бути цінними для Ізраїлю, зокрема у сфері протидії безпілотникам.

Коментуючи рішення свого уряду у 2022 році не постачати Україні зброю та системи “Залізний купол”, Лапід наголосив, що тоді дії Ізраїлю базувалися виключно на власних безпекових потребах. Він не шкодує про той крок, нагадуючи, що натомість Ізраїль надав гуманітарну допомогу, зокрема розгорнув польовий госпіталь, та пропонував певні оборонні системи.

Однак тепер, за словами Лапіда, простір для військової співпраці став значно ширшим. Він підкреслив, що майбутня політика його уряду буде сміливішою, а на запитання щодо військової допомоги відповів, що Ізраїль має робити все можливе для підтримки України.

Також політик визнав, що світові лідери, включаючи його самого, припустилися помилки в оцінці намірів Кремля перед повномасштабним вторгненням. Він пояснив це тим, що західні політики намагалися оцінювати дії диктаторів через призму раціональної логіки, яка виявилася непридатною в цій ситуації.

Окремо було порушено питання закупівлі Ізраїлем зерна з окупованих територій України. Попри спроби представити це як дипломатичне непорозуміння, існують свідчення, що вказують на системну практику, яку можна розцінювати як свідомий саботаж та політичну недалекоглядність.

Унаслідок ізраїльських авіаударів у Секторі Гази загинули щонайменше троє палестинців

Оприлюднено автором

У суботу, 19 вересня, внаслідок ізраїльських авіаударів по Сектору Гази загинули щонайменше троє палестинців. Серед загиблих — син генерального директора Міністерства охорони здоров’я Гази. Про це повідомляє агентство Reuters.

Один із ударів був завданий поблизу табору біженців Джабалія на півночі Гази. У результаті загинув Басір аль-Бурш, який є сином генерального директора місцевого міністерства охорони здоров’я Муніра аль-Бурша.

Ізраїльські військові зазначили, що в суботу завдали ударів по кількох бойовиках, зокрема по Басіру аль-Буршу. Жодних додаткових подробиць щодо нього військові не повідомили.

Ще один чоловік загинув унаслідок удару, завданого в районі Шеджая на сході міста Газа. Крім того, ще один удар припав на автомобіль у районі Шейх-Радван, забравши життя ще однієї людини. За заявою ізраїльських військових, удар по автомобілю в Шейх-Радвані був спрямований проти бойовика ХАМАС.

Згідно з даними палестинської влади, починаючи з жовтня 2023 року, у Газі загинули понад 73 тисячі людей.

Ер-Ріяд під загрозою: повітряна тривога та загострення конфлікту з хуситами

Оприлюднено автором

Вперше від початку ескалації нападів хуситів у столиці Саудівської Аравії, Ер-Ріяді, пролунали сигнали повітряної тривоги. Про це інформує BBC. Пізно ввечері в п’ятницю та вранці в суботу Служба цивільної оборони Королівства розіслала попередження для мешканців столиці та низки інших регіонів через загострення протистояння між Саудівською Аравією та підтримуваними Іраном хуситами. Кореспонденти Reuters та AFP повідомляли про звуки вибухів у місті, а місцеве населення закликали уникати місць масового скупчення людей. Раніше хусити встановили контроль над стратегічно важливим портовим містом Мокка та островом Перім. Ці об’єкти відкривають доступ до ключового судноплавного маршруту, яким країни Перської затоки транспортують товари до Європи та Азії. Військовий речник хуситів пояснив, що морська блокада є відповіддю на дії Саудівської Аравії, яка заблокувала порти та аеропорти в північно-західній частині Ємену, що перебуває під контролем угруповання. Саудівські судна змушені використовувати цю ділянку Червоного моря для експорту нафти, оскільки війна США та Ізраїлю з Іраном призвела до фактичного блокування Ормузької протоки.

Глобальна паливна криза через блокаду Ормузької протоки: нафтовики б’ють на сполох

Оприлюднено автором

Провідні керівники нафтової галузі наголошують, що тривале перекриття Ормузької протоки вже спровокувало серйозну кризу на ринку пального. Про це передає агентство Bloomberg, зазначаючи про стрімке виснаження нафтових резервів та відсутність ознак швидкого врегулювання. Посадовці з команди Дональда Трампа наполягають на тимчасовому характері цих збоїв. Проте фахівці корпорації Chevron та інших енергетичних гігантів запевняють, що стратегічні резерви нафти фактично вичерпано. Додаткового напруження додала недавня атака на нафтопровід на території Саудівської Аравії. Через цей інцидент глобальний ринок втратив щонайменше 2,5 мільйона барелів нафти щодня. Аналітики попереджають: якщо перспективи вирішення конфлікту з Іраном так і не з’являться, ситуація в світовій нафтовій сфері ризикує стати неконтрольованою. До дефіциту пропозиції у світі також долучається фактор Китаю. Як найбільший світовий імпортер нафти, ця країна впродовж кількох місяців забезпечувала майже половину щоденних потреб за рахунок власних сховищ сирої нафти. Подібні дії частково знижували тиск на міжнародний ринок і надавали йому час на адаптацію. Попри це, зауважують аналітики, протягом останніх тижнів КНР відновила активні закупівлі палива в закордонних постачальників, що здатне ще більше загострити загальну нестачу нафти у світі.

У Білому домі допускають затягування війни з Іраном до кінця терміну Трампа — WSJ

Оприлюднено автором

Високопосадовці Білого дому провели обговорення з президентом США Дональдом Трампом стосовно того, що війна з Іраном може тривати аж до завершення його президентського терміну. Про це інформує The Wall Street Journal. За інформацією джерел, під час нарад в Овальному кабінеті та ситуаційному центрі були присутні віцепрезидент США Джей Ді Венс, держсекретар США Марко Рубіо та інші посадовці. Вони розривали сценарій, за якого Іран здатен чинити опір американському тиску на тлі військових заходів та блокади. Зокрема, зазначалося, що Тегеран потенційно може затягнути конфлікт навіть після того, як у січні 2029 року відбудеться інавгурація нового президента США. Такі закриті переговори пройшли після того, як у середу Трамп повідомив журналістам, що війна здатна завершитися “негайно” після листопадових проміжних виборів, оскільки іранці нібито “більше не можуть триматися”. Як пише WSJ, затяжний конфлікт здатний виснажити військові ресурси та спричинити ризик тривалих збоїв на світовому ринку нафти саме в період президентських виборів у США у 2028 році. Як зазначають офіційні особи, Трамп у приватних розмовах із помічниками регулярно висловлює прагнення швидко завершити цю війну, яка триває вже 7 місяців та коштувала життя 18 військовим. Водночас він виступає на підтримку довготривалої економічної блокади, поєднуючи її із санкціями задля примусу режиму до демонтажу ядерної програми. Видання також акцентує, що приватне визнання ключовими помічниками можливості багаторічного затягування військового конфлікту йде всупереч заявам Трампа про те, що сили Ірану вже розгромлені США, а іранський режим невдовзі капітулює.

Економічні виклики Великої Британії: складний бюджет на тлі глобальної нестабільності

Оприлюднено автором

Канцлер скарбниці Великої Британії Джон Гілі попередив, що майбутній бюджет, представлення якого заплановано на 28 жовтня, буде непростим. В інтерв’ю виданню Financial Times він пов’язав ці труднощі з війною на Близькому Сході, яку назвав війною Трампа, а також із конфліктом в Ірані. Про це повідомляє The Guardian.

За словами Гілі, події на Близькому Сході негативно впливають на інфляційні процеси, економічне зростання та вартість запозичень. Уряд прагне створити для країни надійний запас міцності, щоб протистояти зростаючій глобальній нестабільності. Додатковий тиск на державні фінанси чинить зростання прибутковості облігацій на світових ринках, яка цього тижня досягла 18-річного максимуму, що здорожує урядові запозичення та ускладнює планування видатків.

Економісти припускають, що для збереження бюджетного запасу у 24 млрд фунтів стерлінгів, який був у розпорядженні попередниці Рейчел Рівз після березневої заяви, Гілі може бути змушений підвищити податки або значно скоротити витрати. Канцлер не уточнив цільовий обсяг такого запасу.

Гілі підкреслив, що він та прем’єр-міністр Енді Бернем діють спільно, дотримуючись фіскальних правил. Згідно з даними Financial Times, уряд планує виконати передвиборчі обіцянки Лейбористської партії 2024 року, не підвищуючи податок на доходи, внески на національне страхування, ПДВ та ставку корпоративного податку.

Канцлер також заявив про плани скоротити витрати на соціальне забезпечення та стимулювати повернення людей до роботи. Економіст Джим О’Нілл, який консультував Бернема, вважає, що ринки облігацій можна заспокоїти заходами зі стримування соціальних витрат та переглядом механізму щорічного підвищення державних пенсій. Цей механізм, запроваджений у 2010 році, передбачає індексацію пенсій відповідно до інфляції, середнього зростання зарплат або на 2,5% (залежно від того, який показник вищий), що вже збільшило видатки на державні пенсії приблизно на 16 млрд фунтів стерлінгів.

Анкара ініціювала звернення до Інтерполу щодо Нетаньягу, Ізраїль виступив із жорсткою критикою

Оприлюднено автором

Туреччина звернулася до Інтерполу із запитом про арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу у справі, що стосується перехоплення гуманітарної флотилії, серед учасників якої була Грета Тунберг. Про це повідомив турецький телеканал Halk TV.

Ініціатива Анкари викликала різку реакцію в Ізраїлі. Ізраїльська сторона охарактеризувала президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана як «антисемітського диктатора».

В офісі Нетаньягу заявили, що Ердоган переслідує курдів, підтримує ХАМАС, окупував північну частину Кіпру та ув’язнив велику кількість журналістів і політичних опонентів.

Крім того, в Ізраїлі стверджують, що турецький лідер прагне перенести протистояння з Ізраїлем на територію Сирії.

В офісі Нетаньягу також підкреслили, що Ізраїль не збирається піддаватися тиску, а спроби Ердогана вплинути на ізраїльських політиків і військових, за їхніми словами, не матимуть успіху.

Останнім часом напруженість у відносинах між Туреччиною та Ізраїлем суттєво посилилася на тлі подій у Сирії.

Напруга в Ормузькій протоці посилилася на тлі погроз США Ірану

Оприлюднено автором

Після чергових атак на кораблі судноплавство через Ормузьку протоку майже зупинилося. На цьому тлі США пригрозили Ірану новими економічними санкціями та заявили, що готові безстроково підтримувати морську блокаду країни, передає Reuters.

Загострення ситуації сталося після нападу невідомих на два судна Національної нафтової компанії Абу-Дабі. Влада ОАЕ поклала відповідальність за атаку на Іран. Через підвищені ризики рух у протоці різко скоротився до поодиноких кораблів, хоча до початку військово-морського протистояння цим маршрутом щодня проходило понад 130 суден.

Домовленості про відновлення безпечного судноплавства зайшли в глухий кут. Іран наполягає на повному скасуванні санкцій і розблокуванні своїх фінансових активів, водночас погрожуючи перекрити рух суден із «ворожих» країн.

У відповідь Міністерство фінансів США оголосило про підготовку нових заходів економічного тиску на Тегеран. Пентагон також підтвердив, що американський флот здатний тривалий час забезпечувати блокаду іранських портів. Конфлікт уже призвів до зростання світових цін на нафту та змусив азійські країни шукати альтернативні джерела постачання сировини.