Сумнівні статки прокурорки з Прилук: деталі справи про недостовірне декларування

У декларації Оксани Лисенко, прокурорки Прилуцької окружної прокуратури, виявлено невідповідності на суму 7,8 млн грн. Основною частиною цієї суми є 184 тис. доларів готівки, які належать її чоловікові. Родина стверджує, що ці кошти були отримані як подарунки від покійних діда та баби (Васецького М. П. та Васецької Н. О.), проте Пенсійний фонд та податкова служба не мають даних про наявність таких доходів у цих осіб.

Задекларована сума у 184 тис. доларів США свідчить про зростання на 174 тис. доларів порівняно з 2024 роком. За курсом НБУ на 31 грудня 2025 року (42,39 грн за долар) це еквівалентно 7,8 млн грн. Чоловік прокурорки пояснив, що у січні 2025 року отримав по 100 тис. доларів від кожного з родичів, проте не зміг пояснити джерело цих коштів. Офіційні доходи Васецького та Васецької за період з 1998 по 2025 рік склали менше ніж 2 млн грн, що робить подарунок у 7,8 млн грн необґрунтованим.

Також виникли питання щодо нерухомості. Чоловік Лисенко, діючи за довіреністю, придбав садовий будинок (86 кв. м) за 870 тис. грн та три земельні ділянки за 170 тис., 92 тис. та 124 тис. грн. Станом на 4 вересня 2024 року Київський НДІ судових експертиз оцінив це майно у суму не менше 9 млн грн. Чоловік заявив, що діяв як адвокат, проте не надав підтверджувальних документів. Крім того, у 2023–2024 роках на родичів реєстрували нежитлові будівлі вартістю від 300 тис. до 3 млн грн.

У декларації не відображено спадщину як дохід, хоча чоловік отримав корпоративні права на ТОВ «Рент плюс девелопмент» (6,4 млн грн), ТОВ «Нанофарм» (87 тис. грн) та ТОВ «Міреска» (3,7 млн грн). Лисенко наполягає, що частки враховані в розділі корпоративних прав, проте НАЗК зазначає, що вартість спадщини слід відображати у доходах. Також у декларації відсутня вартість автомобіля Subaru Outback (2021) та земельної ділянки площею 2 тис. кв. м.

Додатково виявлено розбіжності щодо доходів чоловіка та залишків на банківських рахунках. Загалом, непідтверджене походження 184 тис. доларів та операції з майном, вартість яких значно перевищує офіційні оцінки, можуть містити ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України.

Фінансові підсумки звільнення заступниці директора НАБУ Поліни Лисенко

Заступниця директора НАБУ Поліна Лисенко залишила свою посаду 15 червня, у період проведення операції «Карфаген», яка розпочалася 28 травня. Згідно з даними її електронної декларації, безпосередньо перед звільненням, 12 червня, вона отримала на свій банківський рахунок 300 тисяч гривень заробітної плати. Загалом за пів року роботи на цій посаді її дохід склав 1,8 мільйона гривень. Чоловік Поліни Лисенко, який працює в Офісі генерального прокурора, за аналогічний період отримав 700 тисяч гривень зарплати. Родина зберігає готівкові кошти у розмірі 71 тисячі доларів та 4 тисяч євро.

Дубайська вілла тещі Кравченка: як елітна нерухомість опинилася у київського ресторатора

У липні 2023 року Аліна Шкробанець, теща Руслана Кравченка, який на той час очолював Київську ОВА, інвестувала близько 670 тисяч доларів (24,5 мільйона гривень за курсом НБУ) у будівництво вілли площею 143 кв. м у дубайському котеджному містечку Damac Lagoons. Дані про це оприлюднили журналісти «Схем» (Радіо Свобода) на основі витоку з реєстру Земельного департаменту Дубаю, отриманого в межах співпраці з OCCRP. Продавцем виступила компанія Island Oasis Properties.

Аліна Шкробанець є матір’ю Олени Шкробанець, з якою Руслан Кравченко розлучився у 2024 році. Цікаво, що 20 липня 2023 року, в день інвестиції, Олена Шкробанець звільнилася з Офісу генпрокурора. У той же період Руслан Кравченко декларував право користування автомобілем Infiniti QX70, що належав його тещі.

Після розлучення подружжя вілла змінила власника: у 2025 році її придбав Андрій Кейбаш, керуючий київським рестораном La Veranda. Журналісти з’ясували, що родина Шкробанців та Руслан Кравченко відвідували цей заклад, де були знайомі з Кейбашем. Ігор Шкробанець, колишній тесть Кравченка та депутат Чернівецької облради, підтвердив, що саме Кравченко познайомив їх із ресторатором.

Аліна Шкробанець заперечила факт купівлі нерухомості, припустивши, що її дані могли використати без відома. Андрій Кейбаш підтвердив придбання вілли у 2025 році, проте заявив, що знайшов інформацію про інвестицію в інтернеті, і не зміг назвати продавця. Олена Шкробанець повідомила, що їй нічого невідомо про це майно. У деклараціях Ігоря Шкробанця інформація про дубайську нерухомість відсутня.

Фінансові виплати Інни Совсун: деталі отримання допомоги по вагітності та пологах

Народна депутатка від фракції «Голос» Інна Совсун наприкінці серпня отримала 571,5 тисячі гривень допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами. Ця інформація зафіксована в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Згідно з повідомленням про суттєві зміни у майновому стані від 6 вересня, 28 серпня депутатка отримала 425,9 тисячі гривень від управління справами апарату Верховної Ради та 145,6 тисячі гривень від університету «Київська школа економіки». 42-річна Інна Совсун стала депутаткою у 2019 році за списком партії «Голос» (№16). Раніше, з березня 2014 по серпень 2016 року, вона працювала заступницею міністра освіти та науки. Депутатка виховує сина Мартина 2012 року народження. У серпні 2026 року стало відомо про її вагітність. Варто зазначити, що у листопаді 2025 року Верховна Рада ухвалила рішення про підвищення одноразової виплати при народженні дитини з 10,3 тисячі до 50 тисяч гривень, починаючи з 2026 року. До цього загальний розмір допомоги становив 41 280 гривень: 10 320 гривень виплачувалися одноразово, а решта суми — рівними частинами по 860 гривень щомісяця протягом трьох років.

Нове майно заступника голови Пенсійного фонду Харківщини: деталі декларації Євгенія Мезенцева

Заступник начальника головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Євгеній Мезенцев оновив дані про свій майновий стан. Згідно з поданою декларацією, минулого року посадовець став власником садового будинку площею майже 100 квадратних метрів у селі Молодова, а також придбав гараж у Харкові. Окрім нових об’єктів, родина декларанта володіє двома квартирами, земельною ділянкою та ще одним гаражем. Щодо фінансових надходжень, то за минулий рік Євгеній Мезенцев отримав 1,1 млн гривень доходу, а його дружина — понад 500 тис. гривень. Також подружжя отримало 3 тис. гривень у межах програми «Зимова підтримка». У своїй декларації посадовець не зазначив інформації про наявність грошових заощаджень.

Мільйонні заробітки Олега Мальчика на тлі судових справ «Укрнафтобуріння»

Поки одні рахують кубометри газу, Олег Мальчик, схоже, може рахувати мільйони. Інакше як пояснити, що у 2025 році керівник «Укрнафтобуріння» отримав 27,75 млн грн зарплати, тоді як роком раніше цей показник становив 18,4 млн. Про це повідомляє видання «Викривач». Кар’єра посадовця вражає: керівні посади в «Укрнафті», робота в департаменті видобутку, посада головного інженера, а згодом — керівництво «Укрнафтобурінням». У серпні 2026 року очільник «Укрнафти» назвав Мальчика відповідальним за видобуток. Однак разом із високими посадами та мільйонними прибутками тривають і суди. В одній із юридичних справ фігурує договір на продаж газу, за яким виник борг у 17,5 млн грн. В іншій справі Олег Мальчик бере участь у корпоративному спорі навколо «Укрнафтобуріння». Варто зазначити, що за рік його заробітна плата зросла приблизно на 51%. Водночас залишається відкритим питання про те, які саме показники зумовили таке зростання винагороди. Варто нагадати, що саме «Укрнафтобуріння», після зупинки Сахалінського родовища, відновило свою роботу у 2024 році, а його чистий прибуток за той період, за інформацією АРМА, склав 1,19 млрд грн. Тож процес видобутку газу триває, мільйони нараховуються, а судові розгляди продовжуються.

Справа ексначальника районного ТЦК на Львівщині: понад 4,5 мільйона гривень брехні в декларації

У Львівській області до суду скеровано обвинувальний акт стосовно колишнього начальника одного з районних ТЦК та СП. Йому інкримінують умисне декларування неправдивої інформації, про що повідомили в Офісі генпрокурора. Слідство встановило, що в декларації за 2024 рік посадовець не вказав майнові права своєї дружини на квартиру в новобудові у Львові. Площа цього незавершеного будівництва становить 40,8 кв. м, а його вартість сягає майже 2 мільйонів гривень. Крім того, у документі зафіксували готівкові заощадження подружжя, які значно перевищували суми, що могли бути накопичені з офіційних та підтверджених джерел доходу. Зокрема, колишній посадовець задекларував понад 2,5 мільйона гривень готівки, хоча його власні підтверджені доходи дозволяли зібрати не більше 684 тисяч гривень. У результаті різниця склала понад 1,8 мільйона гривень. Окремо 40 тисяч доларів США та 376 тисяч гривень готівки він записав як заощадження дружини. За наявними даними, її підтверджені доходи давали змогу накопичити щонайбільше 1,2 млн грн, тоді як задекларована сума перевищила цей показник на 840,6 тисяч гривень. За інформацією слідства, загальна сума недостовірних відомостей у декларації перевищила 4,5 мільйона гривень. Ця сума перевищує 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що за законом є кваліфікуючою ознакою кримінального правопорушення згідно з ч. 1 ст. 366-2 КК України.

Мільйонні статки родини очільника центру судових експертиз Андрія Свінцицького: деталі розслідування

Згідно з розслідуванням проекту Bihus.Info, сім’я Андрія Свінцицького, який очолює Науково-дослідний центр незалежних судових експертиз при Міністерстві юстиції, упродовж кількох років стала власницею нерухомості та транспортних засобів приблизно на один мільйон доларів. Значна частина дорогого майна опинилася у їхній власності вже після початку повномасштабного вторгнення. Андрій Свінцицький керує названою установою Мін’юсту, а у 2019 році він також очолював Інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.

Журналістське розслідування виявило, що у володінні родини посадовця є помешкання площею 90 квадратних метрів у столиці поблизу Оболонської набережної, житлові апартаменти в Туреччині, а також ще дві квартири у київських житлових комплексах бізнес-категорії «Кардинал» та «Французький квартал».

Окрім об’єктів нерухомості, у розпорядженні родини є транспортні засоби: автомобіль BMW X6 випуску 2022 року та позашляховик Toyota Land Cruiser 2023 року випуску. Право власності на останнє авто оформлене на батька Свінцицького.

Матеріали Bihus.Info також свідчать про те, що теща державного службовця придбала котедж у місті Ужгород, тоді як його мати стала власницею квартири у елітній новобудові в цьому ж обласному центрі.

Автори розвернутого матеріалу звернули увагу на значну різницю між офіційними заробітками родичів Андрія Свінцицького та ринковою вартістю купівлі. Зокрема, у своїй податковій декларації за 2024 рік його дружина задекларувала дохід від підприємницької діяльності як фізична особа-підприємець у розмірі близько 600 тисяч гривень.

Сам Андрій Свінцицький пояснював появу дорогого майна власними заощадженнями, а також фінансовими надходженнями, отриманими до того, як він почав працювати на державній службі. Щодо походження фінансів у родичів своєї дружини він зазначив, що не володіє жодною інформацією.

Після оприлюднення розслідування Національне антикорупційне бюро України відкрило кримінальне провадження стосовно Свінцицького через можливе внесення недостовірних відомостей до декларації. Зокрема, детективи перевіряють обставини внесення до документа інформації про вартість машини BMW X6 та право користування Toyota Land Cruiser, яке зареєстроване на батька чиновника.

Паралельно Національне агентство з питань запобігання корупції ініціювало моніторинг способу життя Свінцицького після офіційного звернення юристів організації «Тисни». Підставою для такого кроку стала оприлюднена інформація про майнородини посадовця.

Науково-дослідний центр незалежних судових експертиз Мін’юсту функціонує як державна структура, утворена у 2023 році в ході реформування сфери судової експертизи. На цей час керівником установи вказаний саме Андрій Свінцицький.

На тлі цієї скандальної ситуації творці розслідування акцентують увагу на необхідності збереження незалежності експертних організацій, які взаємодіють з антикорупційними структурами. Зокрема, обговорюється законопроєкт №15569 про створення експертної організації, яка буде автономною від керівників на кшталт Свінцицького. Під час обговорення цього проєкту закону були присутні представники НАБУ, САП, а також дипломатичних місій США, Японії, Німеччини, Литви, Нідерландів, Данії та європейської делегації.

Мільйонні статки, розкішні бренди та академічний плагіат: що відомо про кар’єру та майно проректорки КНУКіМ Інни Костирі

Професійний шлях Інни Костирі, яка обіймає посаду проректорки Київського національного університету культури і мистецтв (КНУКіМ), на папері виглядає бездоганно: вона має науковий ступінь доктора, керує кількома структурами та виявляє політичні амбіції. Однак журналісти видання “Стопкор” з’ясували факти біографії, які нагадують кейс про академічну недоброчесність. У 2017 році дослідниця й журналістка Тетяна Пархоменко детально вивчила докторську дисертацію Інни Костирі. Згідно з її висновками, опублікованими на “Українській правді. Життя”, із 360 сторінок основного тексту 190 містили запозичення без необхідних посилань, а приблизно 90 сторінок дублювали інші джерела дослівно. Подібна проблема зачепила й кандидатську дисертацію Костирі, де третина матеріалу виявилася запозиченою. Обидві роботи створювалися під наглядом одного наукового керівника — Віктора Андрущенка. У 2016 році Атестаційна колегія Міністерства освіти і науки офіційно затвердила присудження Костирі докторського ступеня з політичних наук. У відповідь на запит редакції представники МОН зазначили, що після законодавчих змін відомство втратило повноваження переглядати рішення щодо наукових ступенів. До міністерства не надходило скарг щодо плагіату в цій дисертації, а перевірка матеріалів Тетяни Пархоменко не здійснювалася. Таким чином, рішення спецради Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова та наказ МОН від 29 вересня 2016 року за номером 1166 залишаються чинними, а аналіз на плагіат, за позицією міністерства, має проводити сам навчальний заклад.

У 2014 році Інна Костиря несподівано очолила Національний палац мистецтв “Україна” в статусі генеральної директорки. За інформацією медіа, це призначення лобіював Михайло Поплавський, а саму Костирю називали його наближеною особою. Проте керівництво тривало недовго: у липні того ж року її звільнили, ініціювавши перевірку фінансово-господарських процесів підприємства. Костиря намагалася оскаржити своє звільнення у судовому порядку: адміністративний суд відмовив через трудовий характер спору, тоді як у цивільній справі було відкрито провадження. Крім того, медіа пов’язували з впливом на роботу установи чоловіка Костирі — Бориса Новожилова.

Під час парламентських виборів 2019 року Костиря балотувалася до Верховної Ради як самовисуванка. У місті Фастів на її підтримку організували безкоштовний концерт, хедлайнерами якого стали Олег Винник та Михайло Поплавський. Видання hromadske охарактеризувало цей захід як агітаційний, оскільки на ньому використовувалася символіка й кульки Аграрної партії, артисти робили фото з кандидаткою, а зі сцени звучали політичні заклики.

Фінансовий стан родини також привертає увагу. У 2012 році Костиря придбала столичну квартиру на Печерську площею 122 квадратні метри орієнтовною вартістю 300 тисяч доларів, а також машиномісце у тому ж будинку. У Кіровоградській області за нею закріплено чотири земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 8 гектарів. Її донька Уляна активно висвітлює у соцмережах подорожі Європою та дорогі бренди, зокрема піджак марки Gucci вартістю понад 3 тисячі доларів. Офіційно донька не володіє майном, проте вона є засновницею благодійного турніру з гольфу, має титул чемпіонки України з цього виду спорту та часто відпочиває у Франції, Швейцарії та Іспанії. Згідно з системою YouControl, на Костирю також зареєстровано автомобіль BMW 520D 2024 року випуску. Її чоловік Борис Новожилов володіє будинком у Гостомелі площею 361 квадратний метр, квартирою в Києві та гаражем, причому більша частина цього майна отримана за договорами дарування. Водночас у 2023 році “Універсал Банк” звернувся до суду щодо стягнення з Костиري заборгованості, яка перевищує 11,5 тисячі доларів.

Журналісти проаналізували 26 публічних фотографій Костирі з соціальних мереж і спробували визначити вартість наявних речей. Зокрема, на дев’яти кадрах зафіксована каблучка Graff, вартість якої за аналогією оцінюється приблизно у 700 тисяч євро. Годинник Rolex вартістю близько 300 тисяч євро з’являється на знімках тричі. Серед інших цінностей фігурують катер (орієнтовно 800 тисяч євро), автомобіль Bentley (близько 240 тисяч євро), шуба вартістю 30 тисяч євро, сережки Cartier (від 100 до 250 тисяч євро), жакет Dior за 5 тисяч доларів, сумка цього ж бренду майже за 4 тисячі доларів, а також шарф Hermès. Навіть найпростіший комплект одягу з дослідженої вибірки коштує кілька тисяч євро, що перевищує місячний дохід багатьох українських науковців.

Редакція звернулася до КНУКіМ із запитом щодо ситуації. Представник університету зустрівся із журналістами на території закладу та заявив, що приховувати нічого не потрібно. За його словами, на момент розмови Костиря вже не працювала в університеті: 19 серпня закінчився термін дії наказу про її призначення, після чого відносини не продовжувалися. Стосовно її присутності в Україні під час перебування на посаді представник зазначив, що консультування могло відбуватися онлайн, а точно визначити її місцеперебування важко. Тобто посада існувала, наказ видавався, зарплата нараховувалася, проте університет не зміг уточнити фізичне перебування працівниці. На офіційний запит на публічну інформацію, надісланий редакцією, 11 вересня 2026 року надійшла відповідь про продовження строку розгляду на підставі закону про доступ до публічної інформації через необхідність обробки великого обсягу даних.

За даними джерел, від початку повномасштабного вторгнення Інна Костиря провела за межами України сумарно 3 роки і 9 місяців, продовжуючи чинний трудовий контракт із КНУКіМ. Якщо факти виплати коштів за час відсутності на роботі підтвердяться, це може кваліфікуватися за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України як привласнення чи розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах.

НАЗК перевіряє декларацію мера Ківерців Олександра Ковальчука через приховану нерухомість

Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало повну перевірку декларації міського голови Ківерців Олександра Ковальчука за 2025 рік. Рішення було прийнято на основі звернення активістів, які спиралися на результати розслідування «Сили правди».

У поданій декларації Олександр Ковальчук не зазначив жодного об’єкта нерухомості, яким би він володів чи користувався. Згідно з документом, дохід мера за 2025 рік склав 930 тисяч гривень заробітної плати, а його дружина задекларувала 2,32 мільйона гривень доходу від підприємницької діяльності.

Проте журналісти виявили, що родина Ковальчуків проживає у двоповерховому будинку в селі Жабка. На території домоволодіння розташовані басейн, сад, гараж та господарські споруди. Офіційно нерухомість оформлена на 69-річну матір посадовця Оксану Ковальчук, яка раніше працювала вчителькою. Також на неї зареєстрований автомобіль Toyota Land Cruiser 2012 року випуску, придбаний у 2024 році.

Тепер НАЗК має встановити, чи мав Олександр Ковальчук обов’язок вказувати у своїй декларації факт користування цим майном.