Захист колишньої заступниці голови Офісу президента Ірини Мудрої звернувся до суду з проханням зменшити розмір застави з 20 до 13 мільйонів гривень. Адвокати пояснюють це тим, що сума у 13 мільйонів гривень вже була перерахована на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду. Про це стало відомо під час судового засідання, присвяченого питанню зміни запобіжного заходу для Ірини Мудрої. Згідно з поясненнями захисту, Мудра внесла 5 мільйонів гривень власних коштів, після чого її банківські рахунки були заблоковані. Адвокати стверджують, що переказати залишок суми не вдається через відмови банківських установ та фінансового моніторингу здійснювати платежі з призначенням «застава на рахунок ВАКС». Загалом захист намагався скористатися послугами понад 10 банків, здійснюючи окремі платежі розміром від 5 до 700 тисяч гривень. Враховуючи ці обставини, сторона захисту наполягає на перегляді розміру застави та її зменшенні до 13 мільйонів гривень.
Архіви позначок: ВАКС
Мільйони «на армію» без прозорого маршруту: куди поділися кошти у справі Злочевського
У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду з Миколою Злочевським, призначивши йому штраф у розмірі 68 тисяч гривень. Водночас громадськості повідомили про мільйонні суми, які повинні були спрямувати на потреби оборони. Проте з документацією щодо повного фінансового маршруту ситуація залишається не до кінця прозорою. Про це інформує видання «Викривач». У межах цієї справи фігурували 5,95 мільйона доларів США вилучених коштів, які після ухвалення відповідних рішень мали переказати на рахунки військових частин Сил спеціальних операцій. Ще 50 тисяч доларів США мали надійти до державного бюджету. Окрім того, Спеціалізована антикорупційна прокуратура звітувала про 500 мільйонів гривень для «Армії дронів», 160 мільйонів гривень у вигляді обладнання від компаній, пов’язаних із родиною Злочевського, 100 мільйонів гривень від Андрія Кічі, а також його заставу у розмірі 30 мільйонів гривень та ще 50 мільйонів гривень від Ілляшенка. Однак ці цифри не можна просто підсумувати та охарактеризувати загальною фразою «гроші на армію». Штраф, кошти внесеної застави, конфісковані активи, добровільні внески та передане обладнання мають зовсім різну юридичну природу, а також відмінні процедури та механізми передачі. Важливим нюансом є те, що обвинувачення проти Миколи Злочевського було змінено. За твердженням сторони обвинувачення, він не був обізнаний щодо конкретного кінцевого отримувача неправомірної вигоди, а дії посередників перевищили межі доведеного спільного умислу. Після цього судовий розгляд завершився підписанням угоди та призначенням штрафу в розмірі 68 тисяч гривень. Виникає закономірне питання: де ж документальний шлях заявлених мільйонів? Які саме військові частини фактично отримали кошти, яке обладнання вартістю 160 мільйонів гривень було передано і де можна побачити документальні підтвердження цих транзакцій? Коли йдеться про такі значні фінансові ресурси, загальних тверджень про те, що кошти «пішли на армію», явно недостатньо. Суспільство заслуговує бачити не лише кінцевий результат, а й увесь прозорий фінансовий потік із відповідними документами.
ВАКС переглянув розмір застави для народного депутата Андрія Клочка
Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про зменшення суми застави для народного депутата Андрія Клочка, якого Спеціалізована антикорупційна прокуратура обвинувачує у незаконному збагаченні. Як зазначає «Слово і діло», відповідну ухвалу було винесено 31 серпня. Раніше суд встановив для нардепа заставу у розмірі 12 112 000 грн та зобов’язав його дотримуватися низки процесуальних обмежень: прибувати на вимогу суду, не покидати межі Києва без дозволу, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, утримуватися від спілкування зі свідками та здати закордонні паспорти. Адвокат депутата подав клопотання про зменшення суми застави до 6 050 000 грн, аргументуючи це тим, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, зменшилися, оскільки суд вже дослідив письмові докази та допитав ключового свідка, а сам Клочко сумлінно виконував покладені на нього обов’язки. Суд частково задовольнив це прохання, зменшивши суму застави до 11 202 001 грн. Таким чином, розмір застави було знижено на 909 999 грн, проте всі інші процесуальні обов’язки для народного депутата залишаються чинними.
ВАКС переглянув розмір застави для Володимира Федоровського у справі про розкрадання коштів Нацгвардії
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення про зменшення суми застави для колишнього начальника Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України Володимира Федоровського. Відповідно до рішення від 11 вересня, розмір застави був знижений з 23,3 млн грн до 20 млн грн.
Раніше суд обрав для Федоровського запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 29,95 млн грн. Згодом Апеляційна палата ВАКС зменшила цю суму до 23,29 млн грн, після чого захист подав клопотання про подальший перегляд запобіжного заходу.
Справа стосується розкрадання понад 150 млн грн коштів Національної гвардії, у чому підозрюють вісьмох осіб. За даними НАБУ та САП, у 2024 році під час закупівлі нерухомості для зберігання продовольства посадовці залучили підприємців, які перепродали об’єкт Нацгвардії за ціною, завищеною на 143 млн грн. До звітів оцінювачі нібито вносили заздалегідь визначену завищену вартість майна.
Крім того, слідство інкримінує учасникам схеми заволодіння ще 7 млн грн під час закупівель автомобільних шин та сонячних електростанцій. Отримані кошти, за версією слідства, були використані для придбання елітних автомобілів (Mercedes-Benz AMG GLE, Toyota Land Cruiser 300, Audi Q8), земельних ділянок під Києвом, квартири в Києві площею понад 130 кв. м та апартаментів у Буковелі вартістю понад 300 тис. доларів.
Справа про землю в Конча-Заспі: СБУ ініціює заочний арешт Андрія Деркача
Служба безпеки України звернулася до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для колишнього народного депутата Андрія Деркача. Питання стосується кримінального провадження, що охоплює земельні ділянки в Конча-Заспі, вартість яких перевищує 595 мільйонів гривень.
Інформацію про це підтвердили у Вищому антикорупційному суді. Відповідне клопотання було подане слідчим Головного слідчого управління СБУ в межах провадження №62019100000001414, яке було зареєстроване 8 жовтня 2019 року.
За версією слідства, Андрій Деркач причетний до схеми незаконного виведення 41,5 га землі в Конча-Заспі. Загальна вартість цих активів оцінюється у понад 595 мільйонів гривень. У ВАКС припускають, що наразі підозрюваний може перебувати на території Росії.
Судові засідання для розгляду клопотання СБУ призначені на 17 та 21 вересня. Варто зазначити, що ще у серпні СБУ через ВАКС ініціювала продовження строків розслідування у цій справі. Це провадження є окремим від справи про державну зраду та незаконне збагачення, за якою Андрія Деркача вже було заочно засуджено до 15 років ув’язнення.
Вадим Столар пропустив термін внесення застави у 300 мільйонів гривень
Народний депутат Вадим Столар не вніс заставу у розмірі 300 мільйонів гривень у термін, визначений судом. Як повідомили у Вищому антикорупційному суді, через невиконання цього зобов’язання сторона обвинувачення отримала право звернутися з клопотанням про обрання більш суворого запобіжного заходу. Згідно з чинним законодавством, несплата застави у встановлений період дозволяє прокурорам ініціювати зміну умов тримання під вартою.
Справа Руслана Журила: мобілізація як спосіб уникнути відповідальності?
Судовий процес над колишнім очільником ОГХК Русланом Журилом опинився в глухому куті через його мобілізацію. У березні 2023 року ВАКС призупинив розгляд справи щодо нього до моменту завершення військової служби. Проте ситуація набула нового розголосу у 2026 році, коли співобвинувачений Юрій Перцев під час судового засідання заявив, що Журило фактично «служить у київському ресторані». Після цієї заяви суд ініціював перевірку у військовій частині, щоб з’ясувати, чи має обвинувачений можливість брати участь у засіданнях дистанційно. Варто зазначити, що Руслан Журило тривалий час користувався політичною підтримкою. Ще у 2017 році народні депутати від «Народного фронту» Максим Поляков та Олег Кришин висловлювали готовність взяти його на поруки. Згодом, після того як суму застави було знижено зі 100 млн грн до 12 млн грн, її вніс депутат Микола Княжицький. Питання зупинення судових проваджень та спливу строків давності мало бути врегульоване законопроєктом №15354. Проте в серпні правоохоронний комітет Верховної Ради рекомендував не вносити цей документ до порядку денного, аргументуючи це ризиками для принципу правової визначеності.
Син начальника поліції Волині Данило Сліпчук: роль фігуранта «Флеша» у справі «Канцлера»
Данило Сліпчук, який обіймає посаду головного спеціаліста Департаменту інформаційних технологій Офісу генпрокурора, згадується у матеріалах справи як особа з найближчого кола Сергія Кропиви, відомого за псевдонімом «Канцлер». За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Сліпчук виконував для Кропиви різноманітні фінансові, інформаційні та технічні доручення: здійснював перевірку адрес кол-центрів, визначав їхню приналежність до «своїх» чи «чужих», долучався до обліку фінансових ресурсів та брав участь у маніпуляціях із готівкою. У жовтні 2025 року він спільно з водієм Кропиви перевозив готівку до пункту обміну валют, розташованого на бульварі Лесі Українки в Києві. Згідно з матеріалами слідства, 17 липня 2026 року він також сприяв транспортуванню сумок, валіз, ключів від автомобіля марки BMW та іншого майна Кропиви безпосередньо до Офісу генпрокурора. Трудова діяльність Сліпчука з Кропивою розпочалася ще в Одеській ОВА у 2023 році, після чого з серпня 2025 року він перейшов працювати до Офісу генпрокурора. Варто зазначити, що Данило Сліпчук є сином очільника поліції Волині Олега Сліпчука. Своєю чергою, батько публічно запевнив, що утримуватиметься від будь-якого втручання у цю справу та не збирається зловживати власним службовим становищем заради сина.
Доля генерального прокурора Руслана Кравченка: чому затягується процедура відставки
Генеральний прокурор Руслан Кравченко оголосив про відставка, проте офіційна процедура його звільнення у Верховній Раді досі не стартувала. Станом на 8 вересня відповідне подання Президента про надання згоди на його звільнення ще не надійшло до парламенту. 8 вересня правоохоронний комітет Верховної Ради планував заслухати Кравченка. Під час засідання збиралися обговорити кадрову політику, організацію роботи прокуратури, внутрішній контроль в Офісі генпрокурора, а також протидію роботі електронно-комунікаційних шахрайських організацій. Проте Кравченко був відсутній на цьому засіданні. Водночас народні депутати так і не дочекалися президентського подання про його звільнення. З огляду на це, члени комітету ухвалили рішення закрити засідання та провести нову зустріч одразу після того, як до Верховної Ради надійде офіційне подання від Президента. Отже, незважаючи на публічну заяву Кравченка про відставку, остаточний вердикт має винести парламент. Перед проведенням голосування Генпрокурор зобов’язаний надати звіт про діяльність Офісу генпрокурора за період свого керівництва. Окрему увагу привертає резонансна справа «Карфаген», у рамках якої Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснили обшуки в Офісі генпрокурора, а також у представників найближчого оточення Кравченка.
САП вимагає конфіскації майна ексзаступника начальника Львівського ТЦК на суму понад 7,4 мільйона гривень
Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до Вищого антикорупційного суду позов про визнання необґрунтованими активів колишнього заступника начальника Львівського обласного ТЦК та СП О. Драпінського. Вартість зазначеного майна становить понад 7,4 млн грн. Цю інформацію оприлюднили у ТСК, яка раніше порушувала питання стосовно можливого недостовірного декларування полковника. Зокрема, йдеться про два транспортні засоби — Mercedes-Benz GL 350 CDI та Nissan Juke. Хоча юридично вони оформлені на батька та сестру Драпінського, матеріали справи свідчать, що фактичними користувачами були сам посадовець та його дружина. Окрім цього, прокуратура вимагає конфіскувати житловий будинок і земельну ділянку, які зареєстровані на тещу колишнього службовця. На це майно Вищий антикорупційний суд уже наклав арешт. У ТСК нагадали, що ще в липні підіймали питання про недостовірне декларування з боку Драпінського. Тоді комісія з’ясувала, що після оголошення підозри від Державного бюро розслідувань він продовжував нести службу в ТЦК. Наразі справа про необґрунтовані активи розглядається у Вищому антикорупційному суді, який і має винести остаточне рішення.