Майбутнє виконувачки обов’язків голови Державної податкової служби України Лесі Карнаух може опинитися під питанням після відставки генерального прокурора Руслана Кравченка. Про це повідомив журналіст Сергій Сердич. Раніше Леся Карнаух працювала заступницею Кравченка в Київській ОВА, після чого обійняла посаду його першої заступниці в Податковій службі. Коли Кравченко перейшов до Офісу генпрокурора, вона залишилася керувати ДПС. Окрему увагу журналіст звернув на заступника голови ДПС Ігоря Панченка. За заявою Сердича, Панченко нібито згадується на записах, які стосуються спецоперації НАБУ та САП під назвою «Карфаген». З огляду на ці обставини, Сергій Сердич вважає відставку Карнаух і Панченка неминучою. На даний момент офіційних рішень щодо їхнього звільнення не ухвалено. Руслан Кравченко подав заяву про відставку 7 вересня на тлі проведення розслідування «Карфаген».
Архіви позначок: ВАКС
Пенсійні баталії та кримінальні справи: історія прокурора Сергія Кропиви
42-річний прокурор Сергій Кропива, який є фігурантом корупційної справи «Карфаген», через судові позови домігся перерахунку вислуги років до 25 років 6 місяців 18 днів. Це дозволило йому призначити пенсію з грудня 2021 року. У 2025 році він задекларував 283,3 тис. грн пенсійних виплат. Наразі Кропива є підозрюваним у справі НАБУ щодо ймовірного «кришування» кол-центрів, а ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 120 млн грн.
Згідно з даними «Главкому», право на пенсію Кропива відстоював у судах, оскаржуючи відмову Пенсійного фонду та домагаючись збільшення розрахункової вислуги років. У деклараціях пенсійні доходи з’явилися у 2024 році (165,2 тис. грн), а наступного року сума зросла до 283,3 тис. грн. Середній розмір виплат у 2025 році становив близько 23,6 тис. грн на місяць, хоча на суму могли впливати перерахунки за попередні періоди.
Процес збільшення вислуги розпочався у квітні 2022 року, коли Кропива подав позов до департаменту кіберполіції, де працював заступником начальника до кінця 2021 року. Він вимагав зарахувати пільгові періоди служби, зокрема участь у миротворчій місії в Косові (2006–2007 роки) за схемою «місяць за три», а також роботу в органах внутрішніх справ, включаючи службу в Золотоніському міськвідділі міліції, за схемою «місяць за півтора». На момент звільнення у 2021 році його вислуга складала 20 років і чотири місяці, проте після рішень Окружного адміністративного суду Києва вона зросла до понад 25 років.
Після успішного перерахунку вислуги Кропива звернувся до суду щодо відмови Пенсійного фонду. У листопаді 2023 року Київський окружний адміністративний суд зобов’язав призначити йому пенсію з 13 грудня 2021 року. У цей період Кропива працював в Офісі Генерального прокурора на посаді заступника начальника департаменту міжнародного співробітництва.
За версією НАБУ та САП, Кропива, відомий під прізвиськом «Канцлер», у середині 2025 року очолив злочинну організацію, що забезпечувала прикриття діяльності кол-центрів, які займалися шахрайством. Слідство також розслідує відмивання коштів: за даними правоохоронців, понад 20 млн грн було витрачено на нерухомість та коштовності, понад 12 млн грн перереєстровано на третіх осіб, а ще 10 млн грн розміщено на рахунках близьких осіб під виглядом доходів від підприємництва. 6 вересня ВАКС взяв Кропиву під варту до 2 листопада з альтернативою застави у 120 млн грн.
ВАКС конфіскував 4,35 млн грн у Віталія Коваля через непідтверджені доходи тещі
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення про стягнення з колишнього очільника Міністерства аграрної політики Віталія Коваля 4,35 млн грн. Суд визнав, що 53,15% вартості квартири, яка була оформлена на тещу посадовця, є необґрунтованими активами. Про це поінформували у ВАКС та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) за підсумками засідання, що відбулося 2 вересня.
Предметом розгляду стала квартира площею понад 170 кв. м, розташована в елітному житловому комплексі Києва. Нерухомість була придбана родичкою Коваля у 2021 році за 8,1 млн грн. Починаючи з 2023 року, Віталій Коваль вказував це помешкання у своїй декларації як місце проживання своєї родини та об’єкт оренди дружини.
Проте, згідно з даними САП, зібрані докази вказували на те, що Коваль разом із сім’єю почали користуватися цим житлом значно раніше. Проведений прокуратурою аналіз доходів та витрат тещі засвідчив, що вона не мала достатніх законних коштів для повної оплати вартості квартири. Хоча родичка намагалася пояснити походження частини грошей позикою на суму майже 5,5 млн грн, у САП заявили, що ця версія була спростована доказами.
За результатами розгляду справи суд визнав 53,15% вартості квартири необґрунтованими та постановив стягнути з Віталія Коваля еквівалент цієї частки, що становить 4 353 176 грн. Оскільки суд ухвалив рішення про стягнення грошових коштів, а не самої нерухомості, ВАКС скасував арешт, накладений на житло у травні 2025 року.
Мільйони, футбол і крипта: хто такий 28-річний президент ФК «Харків» Богдан Бойко, який став фігурантом «Карфагена»
Богдан Бойко, який очолює футбольний клуб «Харків», опинився серед підозрюваних у рамках антикорупційної операції «Карфаген», яку проводять НАБУ та САП. Правоохоронці припускають, що він міг виконувати функцію негласного керівника мережі шахрайських кол-центрів і координувати їхню роботу. Згідно із заявою прокурора, Бойко безпосередньо взаємодіяв щодо функціонування таких центрів, узгоджував конкретні локації, обговорював окремі об’єкти та сприяв виконанню запитів у межах міжнародної правової допомоги. Прокурор Карась зазначив, що наразі триває відкрита стадія розслідування, під час якої слідчі перевіряють факти діяльності подібних структур по всій території країни, зокрема згадуючи місто Дніпро.
До матеріалів провадження приєднали три телефонні розмови між очільником футбольного клубу та Сергієм Кропивою, який обіймає посаду заступника керівника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора. Перша розмова зафіксована 19 березня 2026 року, коли Кропива інформував Бойка про стан справ у Департаменті стратегічних розслідувань Нацполіції, запевняючи, що стосовно цього регіону жодних розшукових заходів немає і все перебуває в режимі очікування. Під час наступної бесіди 5 травня співрозмовники торкнулися теми громадян Казахстану, які, за словами представника Офісу генпрокурора, виявили готовність вплинути на певну особу за умови подання українською стороною відповідного міжнародного доручення. Третя розмова відбулася 6 травня, в період перебування Бойка в Лісабоні, під час якої обговорювалася кандидатура директора Івахненка для проведення процесуальних дій. За твердженням прокуратури, ці аудіозаписи вказують на координацію діяльності кол-центрів та процесуальних кроків між фігурантами.
Своєю чергою, Богдан Бойко рішуче відкидає будь-яку причетність до протиправної діяльності, шахрайських схем та заволодіння фінансами громадян. Водночас у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі підкреслюють, що розслідування триває на відкритому етапі, а правоохоронні органи продовжують збирати документальні докази та встановлювати деталі справи.
Богдан Бойко з’явився на світ у 1998 році. У дитячі роки він захоплювався футболом та проходив навчання в академії київського «Динамо», після чого здобув вищу освіту в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Протягом 2023 року він разом із засновником WhiteBIT Володимиром Носовим увійшов до числа власників і головних інвесторів харківського клубу «Металіст 1925». У 2024 році Бойко очолив наглядову раду цієї спортивної організації, а вже у 2025 році став її президентом, помінявшись посадами з Носовим. У червні 2026 року за його ініціативи відбувся масштабний ребрендинг, у результаті якого «Металіст 1925» змінив назву на ФК «Харків».
Володимир Носов є засновником криптобіржі WhiteBIT, яка реалізує спільні проєкти з «Дією», Netflix, lifecell та monobank. При цьому в медіапросторі з’являлися припущення про те, що Носов може виступати лише номінальним власником біржі, тоді як реальними бенефіціарами нібито є представники родини Шенцевих — Микита та Дмитро, відомі своєю проросійською політикою. Крім того, біржу WhiteBIT звинувачували в потенційній взаємодії з державою-агресором після початку повномасштабного вторгнення Росії. Зокрема, у березні 2023 року фіксувалося переміщення 3299 біткоїнів вартістю близько 85,6 мільйона доларів, які, як стверджувалося, належали російській платформі BTC-e та виводилися частинами через сторонні сервіси.
Четвертого вересня НАБУ та САП офіційно оголосили про проведення масштабної спецоперації під назвою «Карфаген», у ході якої було викрито злочинну мережу, що займалася покровительством шахрайських кол-центрів та легалізацією активів. Слідство вважає організатором угруповання заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву, який у середині 2025 року сформував структуру за участю працівників прокуратури та інших осіб. За даними слідчих органів, учасники схеми систематично брали хабарі за уникнення перевірок кол-центрів, які ошукували людей в Україні та за кордоном. Отримані кошти, за версією слідства, відмивалися через купівлю нерухомості, ювелірних виробів та інших цінностей на суму понад 20 мільйонів гривень, а ще понад 10 мільйонів гривень могли зберігатися на рахунках близького кола осіб під виглядом легального бізнесу. У матеріалах цього провадження Бойко проходить як особа, яка могла виступати негласним куратором частини кол-центрів, зокрема прокурор САП заявляв про те, що Кропива попереджав його про вибіркові обшуки в Дніпрі та запитував адреси для захисту пов’язаних із Бойком об’єктів від перевірок.
Ольга Стефанішина заявила, що не має коштів на заставу в 6 мільйонів гривень
Експосол України у США Ольга Стефанішина прокоментувала визначену судом заставу та повідомила, що зараз не має грошей для її внесення.
Про це заявила Ольга Стефанішина.
Як зазначила Стефанішина, необхідної суми в неї наразі немає, однак вона шукатиме можливість сплатити заставу.
«У мене немає коштів — ні 13, ні 10, ні 6 [мільйонів]. Але, звичайно, я буду шукати ці кошти, щоб мати можливість внести заставу», — сказала вона.
ВАКС не затвердив угоду з Олегом Матущаком через неперераховані 12 млн грн на ЗСУ
Вищий антикорупційний суд офіційно не затвердив угоду про визнання винуватості, яку уклали зі суддею Західного апеляційного господарського суду Олегом Матущаком. Причиною стала неможливість виконати фінансові зобов’язання перед ЗСУ.
Слідство встановило, що раніше суддя погодився на угоду та взяв на себе зобов’язання протягом трьох місяців перерахувати 12 млн грн на потреби Збройних Сил України. Однак пізніше підозрюваний заявив, що не може забезпечити цей переказ, оскільки третя особа відмовилася надати кошти. Через це суд відмовив у затвердженні угоди, укладеної за участі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, і постановив продовжити досудове розслідування у загальному порядку.
НАБУ і САП інкримінують Олегу Матущаку незаконне збагачення за ст. 368-5 КК України та декларування недостовірної інформації за ч. 1 ст. 366-2 КК України. За даними правоохоронців, у 2020–2023 роках суддя набув елітну нерухомість у Львові — квартиру та паркомісце загальною вартістю 16,7 млн грн, оформивши ці активи на тещу. Крім того, у деклараціях за 2022–2023 роки він не вказав інформацію про користування орендованим житлом. Як зазначають правоохоронці, офіційні доходи та заощадження посадовця не дозволяли здійснити такі придбання.
ВАКС затвердив угоду з Віктором Яковлюком у справі «Укренерго»
Вищий антикорупційний суд погодив угоду про визнання винуватості, укладену з обвинуваченим Віктором Яковлюком. Йому визначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі умовно.
Про це повідомила пресслужба ВАКС, не називаючи прізвища фігуранта. Водночас, за даними ЗМІ, йдеться саме про Яковлюка. Раніше його затримали за кордоном, після чого він погодився на спрощену процедуру екстрадиції. Також прокурор САП заявляв про намір укласти з обвинуваченим угоду, у зв’язку з чим матеріали щодо нього виділили в окреме провадження.
Як повідомляє прокуратура, 8 липня 2026 року ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором САП і пособником посадовця НЕК «Укренерго», якого викрили на розтраті державних коштів. Суд призначив йому 5 років позбавлення волі, а також позбавив права обіймати керівні посади в державних органах, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності строком на один рік, зі штрафом. Водночас особу звільнили від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки та поклавши визначені судом обов’язки.
Згідно з умовами угоди, особа має відшкодувати половину завданих збитків у розмірі 5,1 млн грн, а також перерахувати на підтримку ЗСУ 1,3 млн грн.
ВАКС залишив під арештом телефон депутата Полтавської міськради Вадима Ямщикова
Апеляційна палата ВАКС не задовольнила вимогу про повернення телефону депутату Полтавської міськради Вадиму Ямщикову від фракції «Слуга народу» у справі про «десятину» з дорожніх підрядів.
Суд залишив без змін арешт телефону депутата. Водночас сам Ямщиков у цій справі не є підозрюваним і має статус третьої особи.
За даними ЗМІ, слідство вважає телефон ключовим носієм листування, контактів та цифрових доказів. Вадим Ямщиков є чоловіком в.о. міського голови Полтави Катерини Ямщикової.
Апеляційна палата ВАКС залишила в силі вирок Михайлу Головку
8 липня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду України підтвердила вирок колишньому голові Тернопільської обласної ради Михайлу Головку. Йому залишили покарання у вигляді 9 років позбавлення волі, а в залі суду його взяли під варту. Про це повідомила пресслужба Апеляційної палати ВАКС.
Суд першої інстанції раніше призначив Михайлу Головку 9 років ув’язнення, позбавлення права обіймати певні посади строком на 3 роки та конфіскацію всього майна.
Після розгляду апеляції колегія суддів частково задовольнила скаргу захисника. Вирок ВАКС змінили лише в частині, де виключили обвинувачення щодо незаконного зберігання бойових припасів. В усіх інших частинах рішення залишили без змін. Після оголошення ухвали обвинуваченого взяли під варту в залі суду.
Це рішення набрало законної сили з моменту проголошення. Його можна оскаржити до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду.
Нагадаємо, 18 червня Вищий антикорупційний суд засудив колишнього голову Тернопільської облради Михайла Головка до 9 років в’язниці. Його судили за вимагання та одержання хабаря від тернопільського підприємця Олександра Ярмоленка. Під час оголошення вироку Михайлу Головку стало зле, після чого суддя запропонував викликати йому швидку допомогу. Згодом колишній голова вийшов на волю під заставу в 15 млн грн.
Михайла Головка судили за підозрою в отриманні неправомірної вигоди від місцевого підприємця. У червні 2023 року його затримали детективи НАБУ. Тоді ж затримали і двох заступників керівника Тернопільської ОВА — Ігоря Дем’янчука та Ігоря Гайдука. За даними слідства, всі вони вимагали 2,4 млн грн у власника підприємства за підписання актів виконаних робіт із будівництва та ремонту доріг, проведених у 2022 році. НАБУ та САП викрили посадовців у момент, коли Головко вже отримав частину хабаря. Також НАБУ оприлюднило відео розмов Головка, де він постійно згадував голову ОВА Володимира Труша.
28 червня 2023 року ВАКС заарештував Михайла Головка та визначив йому два місяці арешту з альтернативою застави у 805 тис. грн. Такий самий запобіжний захід обрали і для заступників голови Тернопільської ОВА. Уже наступного дня Головко вийшов із СІЗО під заставу, а за кілька днів повернувся до роботи, оскільки суд не відсторонив його від виконання обов’язків. Утім, у жовтні 2023 року депутати Тернопільської обласної ради проголосували за його звільнення.
Окремо 21 лютого 2025 року Михайло Головко отримав ще одну підозру — у недекларуванні майна на суму понад 2 млн грн. Йдеться про квартиру площею понад 200 м², яка належить його матері й у якій він фактично проживав разом із сім’єю, але не вніс її до декларації. 28 травня НАБУ і САП скерували цю справу до суду.
У березні ВАКС засудив одного із заступників керівника Тернопільської ОВА Ігоря Гайдука до 8 років і 2 місяців позбавлення волі за вимагання хабаря. Розгляд справи щодо ще одного заступника, Ігоря Дем’янчука, триває, оскільки він мобілізувався до лав ЗСУ.
Михайло Головко очолив Тернопільську обласну раду від партії «Свобода» 25 листопада 2020 року. До цього він був народним депутатом 7 та 8 скликань від ВО «Свобода».
Апеляційна палата ВАКС залишила в силі заставу для Олександра Прокопенка
6 липня 2026 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду розглянула скарги захисту та обвинувачення на рішення слідчого судді ВАКС від 29.05.2026 щодо запобіжного заходу для судді Верховного Суду у відставці. Йдеться про заставу в розмірі 900 000 грн, повідомила пресслужба АП ВАКС.
Фігурантом справи є Олександр Прокопенко. Його підозрюють в одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб за ч. 4 ст. 368 КК України.
Після розгляду колегія суддів АП ВАКС не задовольнила апеляційні скарги сторін і залишила ухвалу слідчого судді ВАКС без змін. Це рішення набрало законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Також в АП ВАКС зазначили, що станом на зараз застава вже внесена, а на підозрюваного покладено низку процесуальних обов’язків.