Архіви позначок: Приватбанк

Зарплати правління ПриватБанку за липень

Оприлюднено автором

Голова правління “ПриватБанку” у липні отримав 4,459 млн гривень заробітної плати. Про це йдеться в матеріалах банку. Також йому нарахували 653 тис. гривень у негрошовій формі.

Заступники голови правління отримали зарплати у таких розмірах: 1,223 млн гривень, 1,531 млн гривень, 1,609 млн гривень та 1,833 млн гривень.

Членам правління нарахували зарплати у розмірах 1,819 млн гривень, 2,939 млн гривень, 1,457 млн гривень та 1,675 млн гривень.

До складу правління “ПриватБанку” входять 9 осіб. Головою є Мікаель Бьоркнерт, заступниками — Наталія Савчук, Лариса Чернишова, Марк Краббенборг та Олексій Філіпов, членами правління — Солвіта Деглава, Дмитро Мусієнко, Євген Заіграєв та Антон Разумний.

ПриватБанк може обмежити купівлю валюти через вимогу оновити фінансовий профіль

Оприлюднено автором

“ПриватБанк” посилює правила купівлі іноземної валюти, через що частина українців може втратити доступ до валютних операцій. Причиною називають вимоги фінансового моніторингу та посилений контроль на тлі нестабільності ринку. Про це повідомляє fbc.biz.ua.

Обмеження стосуватимуться не всіх клієнтів, а окремих категорій, які система вважатиме «підозрілими». Ризик блокування валютних операцій стосується тих, хто не має офіційно підтверджених джерел доходів і регулярних зарахувань на рахунки, проводить операції, що кардинально відрізняються від звичної фінансової поведінки, намагається обійти встановлені державою ліміти або має фінансовий профіль, який не відповідає реальній активності.

Якщо будуть виявлені невідповідності, “ПриватБанк” повністю призупинить купівлю валюти та може обмежити інші фінансові послуги. Щоб повернути доступ, клієнтам потрібно пройти повну перевірку: терміново актуалізувати та оновити персональні дані в системі, а також надати офіційні документи, які підтверджують легальне походження кожної гривні.

Щоб не втратити доступ до доларів чи євро у критичний момент, громадянам радять завчасно оновити інформацію про доходи у своєму банківському профілі, не чекаючи автоматичного блокування з боку фінмоніторингу.

Фішингові листи від імені банків і держустанов: у “ПриватБанку” попередили про нову загрозу

Оприлюднено автором

У державному “ПриватБанку” заявили про нову хвилю фішингових атак на клієнтів. Шахраї розсилають небезпечні електронні листи, маскуючи їх під офіційні повідомлення банків і державних установ, щоб заволодіти конфіденційними даними та грошима громадян. Про це повідомила пресслужба фінансової установи.

Схема працює через електронну пошту. Спочатку користувачеві надходить лист, який зовні імітує справжні повідомлення від банків або держорганів. Навіть у полі відправника може бути зазначена офіційна назва установи.

Далі в тексті такого повідомлення міститься заклик відкрити вкладений файл або перейти за стороннім посиланням. Якщо користувач відкриває вкладення чи переходить за лінком, на його комп’ютер або смартфон потрапляє шкідливе програмне забезпечення.

Після цього зловмисники за допомогою вірусу намагаються дістати доступ до персональних документів, паролів і банківських рахунків клієнта.

У “ПриватБанку” підкреслили, що такі розсилки не мають жодного стосунку до банку. Клієнтів закликали бути максимально уважними та не відкривати підозрілі повідомлення.

У разі отримання такого листа не слід переходити за посиланнями та завантажувати файли. Також про шахрайську атаку потрібно повідомити банк через офіційні канали зв’язку.

Користувачі застосунку «Приват24 для бізнесу» можуть надіслати сповіщення безпосередньо в додатку. Для цього потрібно перейти в розділ «Комунікації» та скористатися функцією «Подати заявку про шахрайство».

Екстрадиція ексголови «ПриватБанку» Олександра Дубілета: нові деталі

Оприлюднено автором

Вищий антикорупційний суд (ВАСК) ухвалив рішення щодо екстрадиційного запиту колишнього голови правління «ПриватБанку» Олександра Дубілета, який перебуває під заочним арештом з 2021 року. Суд задовольнив клопотання прокуратури про екстрадицію Дубілета до України, про що повідомляє ZN.ua з посиланням на Центр протидії корупції. 15 лютого 2021 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оголосило підозри трьом колишнім топ-менеджерам «ПриватБанку» у розтраті 8,2 млрд грн: голові правління, його заступнику та керівнику департаменту міжбанківських операцій. Згідно зі слідством, напередодні націоналізації банку у 2016 році колишнє керівництво, ймовірно, вивело з нього 8,4 млрд грн. НАБУ стверджує, що Олександр Дубілет, його заступники Володимир Яценко та Людмила Шмальченко, а також колишні очільниці департаментів Надія Конопкіна, Олена Бичихіна та Наталія Онищенко вдавалися до маніпуляцій з фальшивими кредитами та підробленими документами. У червні 2021 року ВАКС арештував Дубілета, однак він фактично не перебуває під вартою, оскільки виїхав до Ізраїлю. Слухання у справі «ПриватБанк vs Коломойський і Боголюбов» тривало настільки довго, що одна з найзначніших справ в українській історії перетворилася на курагу. Проте, рішення суду є показовим у своїй суворості — вимоги банку були задоволені за всіма пунктами.

Суд закрив вимогу до ПриватБанку на 132 058 гривень через тотожність спору

Оприлюднено автором

Клієнт АТ КБ «ПриватБанк» заявив, що за кредитним договором банк безпідставно нарахував і списав з його рахунку 158 531 грн. Оскільки примусово було стягнуто лише 26 472 грн, він вважав, що у банку залишилися безпідставно утримані кошти у сумі 132 058 грн.

Про це йдеться у рішенні Оболонського районного суду м. Києва, опублікованому 16 квітня 2026 року. Суд встановив, що 05.11.2019 року між чоловіком та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір, за яким банк надав йому кредитний ліміт на картковий рахунок.

Позивач посилався на те, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04.12.2024 у справі № 641/4355/23, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 02.07.2025 року, вже було встановлено факт безпідставного нарахування та списання банком з його рахунку відсотків за користування кредитом, щомісячних комісій, суми овердрафту та плати за несвоєчасне погашення кредитного ліміту за період з 28.02.2018 року до 13.08.2020 року на загальну суму 158 531 гривні.

Він зазначав, що в межах розгляду зустрічного позову у тій справі суд стягнув з банку лише 26 472 гривень, оскільки був обмежений межами заявлених позовних вимог. На цій підставі чоловік просив додатково стягнути 132 058 гривень, а також інфляційні втрати у сумі 106 042 гривень і 3 % річних у сумі 20 054 гривень, вказуючи, що з 13.08.2020 року банк прострочив виконання грошового зобов’язання щодо повернення безпідставно списаних коштів.

01.10.2025 року представник АТ КБ «ПриватБанк» подала відзив, у якому просила закрити провадження у справі в частині стягнення безпідставно набутих коштів, а в решті вимог відмовити повністю. Вона наголосила, що спір між тими самими сторонами щодо того самого предмета та з тих самих підстав уже був розглянутий у справі № 641/4355/23. За її позицією, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04.12.2024 року за зустрічним позовом чоловіка до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнення надмірно сплачених коштів уже стягнуто 26 472 гривень, а це рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 02.07.2025 року.

Представник банку також зазначила, що нові вимоги фактично є повторним зверненням з тотожним позовом, оскільки вони стосуються того самого кредитного договору від 05.11.2019 року, того самого предмета спору — стягнення безпідставно набутих коштів, і ґрунтуються на тих самих обставинах, а саме на твердженні про безпідставне списання банком коштів через відсутність погодження відповідних платежів сторонами. На її думку, збільшення розміру вимог не змінює предмета позову, тому звернення з вимогою про стягнення 132 058 гривень після вирішення спору по суті не допускається. Крім того, вона вказала, що у справі № 641/4355/23 суд задовольнив зустрічний позов у межах заявлених вимог, а не частково, і саме позивач визначав обсяг своїх вимог у попередній справі.

Суд дійшов висновку, що у цивільній справі № 641/4355/23 предметом розгляду, серед іншого, були вимоги позивача про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» надмірно сплачених коштів за договором від 05.11.2019 року у сумі 26 472 гривень як відсотків та комісій. Підставою для звернення до суду із зустрічним позовом у межах тієї справи була відсутність узгодження істотних умов кредитного договору, у тому числі розміру відсотків, що нараховує банк, та їх договірного списання за рахунок тіла кредиту.

У справі № 756/14038/25 позовні вимоги також стосувалися стягнення надмірно сплачених коштів за договором від 05.11.2019 року у зв’язку з відсутністю узгодження істотних умов кредитного договору, зокрема розміру відсотків, що нараховує банк. Суд наголосив, що вимоги у двох справах є тотожними, оскільки заявлені до того самого відповідача, стосуються того самого договору та ґрунтуються на тих самих підставах.

У рішенні також наведено висновки Верховного Суду. Зокрема, у постанові від 2 грудня 2020 року у справі № 175/685/17-ц зазначено, що зміна розміру відшкодування за незмінності підстав позову не свідчить про зміну предмета позову. Також у постанові Верховного Суду від 7 червня 2023 року у справі № 204/7727/19 вказано, що подання нових доказів чи інше перефразування підстави позову не означає пред’явлення іншого позову, а в будь-якому разі йдеться про тотожний позов. Суд окремо звернув увагу на ч. 3 ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У підсумку суд закрив провадження у справі за позовом чоловіка до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів у частині вимог про стягнення переплати за кредитним договором від 05.11.2019 року у сумі 132 058 гривень. У задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 106 042 гривень та 3 % річних у сумі 20 054 гривень йому відмовили.

Правові наслідки блокування рахунку в ПриватБанку через шахрайство на OLX

Оприлюднено автором

Чоловік стверджує, що ПриватБанк безпідставно заблокував його рахунок, позбавивши його доступу до власних коштів. Банк, у свою чергу, пояснює, що блокування пов’язане з розслідуванням шахрайства на платформі OLX, де з рахунку потерпілої було викрадено 49 тисяч гривень, які могли бути переказані на картку клієнта, що призвело до визнання його рахунку ризиковим і накладення обмежень. Це зазначено у рішенні Печерського районного суду міста Києва, опублікованому 16 березня 2026 року. 9 квітня 2025 року ПриватБанк обмежив операції за рахунком клієнта через підозру у можливих незаконних фінансових операціях з його боку. Банк заблокував рахунок, що належить чоловікові, і він досі не має можливості користуватися ні рахунком, ні коштами, які на ньому знаходяться. При цьому жодних доказів незаконних фінансових дій з його боку не було надано. Чоловік вважає такі дії банку грубим порушенням прав споживача та втручанням у його право володіти і розпоряджатися своїм майном. Представник АТ КБ «ПриватБанк» подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що до банку надійшла ухвала Зміївського районного суду Харківської області про тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю. Це клопотання було ініційоване слідчим, який веде досудове розслідування, зареєстроване 8 квітня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України. Ухвала стосується тимчасового доступу до документів, що знаходяться у володінні АТ КБ «ПриватБанк», зокрема до інформації про рух коштів з 1 квітня 2025 року до моменту винесення ухвали по банківських рахунках, до яких випускалися картки. У клопотанні зазначено, що 7 квітня 2025 року до поліції надійшло повідомлення від потерпілої про те, що її донька перейшла за фішинговим посиланням для отримання коштів за товар, який вона продавала на OLX, внаслідок чого невідомі особи викрали з її банківської картки 49 тисяч гривень. 19 червня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області було здійснено виїмку інформації з DVD-R диска та проведено огляд CD-R диска, в ході якого встановлено, що дані файли містять відомості про рухи коштів по банківському рахунку АТ «Ощадбанк» потерпілої. Згідно з цими даними, кошти були переказані двома транзакціями: 29 тисяч гривень на одну картку та 20 тисяч гривень на іншу. У процесі досудового розслідування з’ясувалося, що банківські картки були емітовані АТ КБ «ПриватБанк». У зв’язку з наявними підставами вважати, що обслуговування зазначених осіб та характер їхніх фінансових операцій можуть нести реальну або потенційну загрозу використання банку з протиправною метою, банк ухвалив рішення про встановлення високого ризику для клієнта, відмову від підтримання ділових відносин, розірвання ділових відносин і закриття рахунків. Враховуючи всі наведені обставини, спірний правочин відповідає статтям 203, 215 Цивільного кодексу України та вчинений АТ КБ «ПриватБанк» з дотриманням вимог законодавства про фінансовий моніторинг. Позовні вимоги чоловіка визнані безпідставними та не підлягають задоволенню. Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки фінансові операції та дії чоловіка не відповідають інформації про його заплановану діяльність з використанням банківських послуг. “Органом досудового розслідування здійснюється кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 8 квітня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України, стосовно незаконного заволодіння коштами, які були переказані, зокрема, на картку позивача. Таким чином, суд дійшов висновку, що фінансові операції та дії клієнта не відповідають інформації про заплановану ним діяльність з використанням послуг банку, отриманої під час встановлення мети та характеру ділових відносин, які не мають очевидної економічної чи законної мети. Тому дії відповідача щодо встановлення високого ризику для позивача та відмови від підтримання ділових відносин є правомірними та обґрунтованими, що унеможливлює зняття обмежень щодо розпорядження коштами шляхом розблокування рахунку та відновлення видаткових операцій позивача. Враховуючи все вищезазначене, спірний правочин відповідає статтям 203, 215 Цивільного кодексу України та вчинений АТ КБ «ПриватБанк» з дотриманням вимог законодавства про фінансовий моніторинг. Позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню”, — підкреслив суд.

Схема крадіжки в ПриватБанку: касирка втягнула родича у злочин

Оприлюднено автором

У Одеській області суд визнав винною касирку ПриватБанку, яка вкрала 130 тисяч гривень, видаючи готівку за “помилки” термінала. Доброславський районний суд оголосив вирок Діані Цимбаліст, колишній працівниці банку, яка розробила хитромудру схему для привласнення коштів. Вона залучила свого троюрідного брата, не підозрюючи його, симулюючи помилки системи та підробляючи електронні чеки. Оскільки жінка наразі служить у Збройних Силах України, їй було призначено умовний термін. Згідно з матеріалами справи № 504/3219/25, події відбувалися в січні-лютому 2024 року у відділенні банку в селі Крижанівка Одеського району. Діана Цимбаліст, працюючи касиром-операціоністом, вирішила заволодіти грошима з каси. Вона звернулася до свого троюрідного брата, запевняючи його, що отримує кредит у банку. Хлопець довіряв родичці і не здогадувався про її злочинні наміри. Як працювала схема? Афера складалася з двох етапів. Щоб уникнути системи та камер спостереження, касирка дотримувалася чіткого плану: 1. Видача готівки за “помилку”. Брат приходив до відділення як звичайний клієнт з карткою батька. За вказівками Діани він навмисно вводив неправильний ПІН-код або запитував суму, що перевищувала баланс рахунку. Після появи чека з помилкою (“Невірний ПІН-код” чи “Недостатньо коштів”), касирка ігнорувала систему та видавала брату гроші з каси. Після цього він поповнював картки Діани в Монобанку та Сенс Банку. 2. Підроблені електронні чеки. Щоб приховати дефіцит і уникнути уваги камер, касирка маніпулювала під час обслуговування справжніх клієнтів. Вона генерувала фіктивні електронні чеки в банківській програмі, ніби хтось вніс готівку для поповнення картки її родича. Реальні кошти не надходили до каси, але система переказувала гроші на картку брата, який потім пересилав їх Діані. За менше ніж місяць касирка привласнила 132 580 гривень. Розслідування та рішення суду. Служба безпеки банку швидко виявила махінації. Дії касирки були кваліфіковані за двома статтями: розтрата майна в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 191 ККУ) та незаконне використання електронних грошей із підробкою документів (ч. 1 ст. 200 ККУ). Під час судового засідання 16 березня 2026 року Діана Цимбаліст повністю визнала свою провину та висловила щире каяття. Суд, оголошуючи вирок, врахував наявність у жінки малолітньої дитини, відсутність попередніх судимостей та її військову службу. В результаті суд визнав Діану Цимбаліст винною та призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з забороною обіймати посади з матеріальною відповідальністю на 2 роки. Однак реальний строк було замінено на 2 роки іспитового строку (умовне покарання). Під час служби нагляд за засудженою здійснюватиме командир її частини. Крім умовного терміну, жінка зобов’язана: • сплатити штраф у розмірі 51 000 гривень за підробку документів; • відшкодувати ПриватБанку всі викрадені кошти — 132 580 гривень; • сплатити 20 000 гривень судових витрат на криміналістичні експертизи.

Страхування директорів «ПриватБанку» від екстрадиції та піар-кризи

Оприлюднено автором

АТ Комерційний банк «ПриватБанк» уклав угоду з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» на $967 тис, що еквівалентно 41,74 млн грн без ПДВ. Мета страхового полісу – захист директорів та посадових осіб від потенційних судових позовів, вимог щодо екстрадиції та негативних публічних розголосів.

Страхування відповідальності директорів та посадових осіб, з лімітом $45,00 млн, обійметься у $784 тис, або 33,86 млн грн. Додаткові ризики відповідальності директорів та посадових осіб, пов’язані з перевищенням покриття за секцією «Відповідальність керівників» із лімітом $12,50 млн, будуть застраховані за $183 тис, або 7,88 млн грн.

У разі виникнення ситуацій, які потребують фінансової підтримки, компанія «Уніка» компенсує витрати, включаючи оплату послуг консультантів (до $250 тис), витрати на послуги громадської взаємодії (до $500 тис), витрати на провадження справи заморожування активів та обмеження свобод (до $350 тис), витрати на слухання про неплатоспроможність (до $100 тис) та витрати на відновлення репутації (до $250 тис). Також передбачено компенсацію в межах 10% від ліміту (не більше $1,00 млн) для пом’якшення обставин, 20% від ліміту для невідкладних витрат та $100 тис для надзвичайних збитків.

Для участі в тендері компанія «Уніка» була єдиним учасником, запропонувавши ціну нижчу за бюджет закупівлі ($1,30 млн). Умовами були вимоги до досвіду співпраці з міжнародними перестраховими брокерами, наявність англійською мовою кваліфікованого персоналу, а також супровід договорів перестрахуванням Представництвом «АОН Фінленд ОІ». У договорах були заповнені дані про страховика – ПрАТ «Страхова компанія «Уніка», що належить компаніям «Уніка Остеррайх Ферзіхерунген АГ» та «Уніка Іншуранс Груп АГ» (Австрія), з Гаральдом Вайзером, Буркгард Карлом Гантенбайном та Пітером Міхаелем Айхлером в якості кінцевих бенефіціарів.

ПриватБанк посилює захист від кібератак: Концепція «нульової довіри»

Оприлюднено автором

Державний банк ‘ПриватБанк’ застосовує концепцію «нульової довіри» для захисту від масштабних кібератак. Голова правління ‘ПриватБанку’ Мікаель Беркнерт повідомив, що з початку повномасштабного вторгнення в Україну банк стикається з 1,5 мільйонами кібератак — тисячами атак щодня. Для мінімізації ризику злому, ‘ПриватБанк’ обмежив рівень доступу своїх співробітників до необхідних систем для виконання їхніх службових обов’язків. Впровадження принципу «нульової довіри» передбачає, що кожен співробітник отримує доступ лише до тих систем, які безпосередньо потрібні для виконання їхніх функцій.

Суд відмовив жінці у позові проти “ПриватБанку” щодо несанкціонованого списання коштів

Оприлюднено автором

“ПриватБанк” без дозволу жінки списав з кредитної картки кошти у сумі 29 720 гривень. Вона вважає, що саме фінустанова не забезпечила належне функціонування системи внутрішнього контролю, що призвело до списання невідомими особами коштів з її картки, тому вимагає компенсацію у розмірі 30 тисяч гривень. Про це йдеться у рішенні Луцького міськрайонного суду Волинської області опублікованому 17 лютого 2026 року, повідомляє Інформатор. 26 липня 2024 року ПриватБанк без відома та згоди жінки списав з її кредитної картки кошти у мексиканських песо на загальну суму в еквіваленті 29 720 гривень, всього було здійсжено 100 платежів. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2025 року ПриватБанк зобов’язали повернути за рахунок власних коштів суму неакцентованих платіжних операцій в розмірі 14 348 гривень на її рахунок шляхом їх відновлення на банківському рахунку; сплатити пеню за здійснену неакцентовану платіжну операцію в розмірі 2 413 гривень шляхом перерахування коштів на банківський рахунок; відшкодувати 7 700 гривень утриманих з неї у період з 1 серпня 2024 року по 1 лютого 2025 року відсотки за користування кредитом, нараховані внаслідок здійснення в період з 25 липня 2024 року по 26 липня 2024 року неакцентованих платіжних операцій, шляхом їх перерахунку на банківський рахунок; списати у повному обсязі заборгованість всіх видів нараховану після 26 липня 2024 року за рахунок, який відкритий на її ім’я. Постановою Волинського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2025 року в частині зобов’язання банку списати у повному обсязі заборгованість всіх видів нараховану після 26 липня 2024 року за рахунок, який відкритий на її ім’я скасовано та відмовлено в задоволенні позову в цій частині, в решті рішення залишено без змін. Вказаними судовими рішеннями встановлено факт списання без її згоди коштів, а тому, на її думку, таке списання відбулось працівниками банку та за їх вини. Вважає, що саме банк не забезпечив належне збереження інформації щодо її індивідуальної облікової інформації та не забезпечив належне функціонування системи внутрішнього контролю, що призвело до списання невідомими особами коштів з її картки, тим самим призвівши до порушення її майнових прав та завдання моральної шкоди, яку вона оцінює в розмірі 30 тисяч гривень. У відклику на позовну заяву, ПриватБанк зазначає, що згідно з нормами закону, необхідною умовою для стягнення моральної шкоди є доведення клієнткою факту протиправної поведінки фінустанови, наявність самої моральної шкоди, її розмір та причинно-наслідковий зв’язок між поведінкою фінустанови та заподіяною шкодою. Вважає, що вона не довела обставин щодо вини у діях чи бездіяльності банку, що свідчить про відсутність трьох складових, за яких можливе виникнення права на відшкодування моральної шкоди. Крім того, вказує, що судовими рішеннями, які повністю виконані ПриватБанком та на які посилається клієнтка як на підставу заподіяння їй моральної шкоди також не встановлено факт, що саме з вини банку відбулось несанкціоноване списання коштів. Просить відмовити в задоволенні позову. Що вирішив суд? Суд відмовив жінці в задоволенні позову. Вона не довела сам факт заподіяння їй моральної шкоди та наявність будь-якого причинно-наслідкового зв’язку із неправомірними діями ПриватБанку. Надана позивачем виписка із медичної документації також не встановлює причинно-наслідковий зв’язок між діями банку та розвитком гіпертонічної хвороби, тривожно-депресивного синдрому, хронічного гастриту, оскільки, їх поява не збігається з часом вчинення дій зі списання третіми особами коштів із рахунку позивача. Відтак, суд вважає, що позивач належним чином не довела сам факт заподіяння їй моральної шкоди та наявність будь-якого причинно-наслідкового зв’язку із неправомірними діями відповідача.