Справа про землю в Конча-Заспі: СБУ ініціює заочний арешт Андрія Деркача

Служба безпеки України звернулася до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для колишнього народного депутата Андрія Деркача. Питання стосується кримінального провадження, що охоплює земельні ділянки в Конча-Заспі, вартість яких перевищує 595 мільйонів гривень.

Інформацію про це підтвердили у Вищому антикорупційному суді. Відповідне клопотання було подане слідчим Головного слідчого управління СБУ в межах провадження №62019100000001414, яке було зареєстроване 8 жовтня 2019 року.

За версією слідства, Андрій Деркач причетний до схеми незаконного виведення 41,5 га землі в Конча-Заспі. Загальна вартість цих активів оцінюється у понад 595 мільйонів гривень. У ВАКС припускають, що наразі підозрюваний може перебувати на території Росії.

Судові засідання для розгляду клопотання СБУ призначені на 17 та 21 вересня. Варто зазначити, що ще у серпні СБУ через ВАКС ініціювала продовження строків розслідування у цій справі. Це провадження є окремим від справи про державну зраду та незаконне збагачення, за якою Андрія Деркача вже було заочно засуджено до 15 років ув’язнення.

Хвиля арештів у Росії посилила страх серед кремлівської еліти

Після серії гучних арештів у Росії кремлівська еліта опинилася у стані шоку. Навіть ті, кого раніше вважали недоторканними, тепер відчувають загрозу.

Російський диктатор Володимир Путін розпочав жорстку хвилю арештів проти найближчого оточення. Кремль дедалі більше нагадує арену жорсткої «війни всіх проти всіх», де більше не захищені навіть найдавніші та найдовіреніші соратники диктатора, пише Daily Star.

Про складний період для кремлівської еліти також написав український політик, ексдепутат і колишній заступник міністра МВС України Антон Геращенко. У мережі Х він зазначив, що Кремль зараз схожий на павуків у банці, а всередині еліти розгорілася війна всіх проти всіх, яка супроводжується безпрецедентними арештами людей, близьких до Путіна.

Упродовж десятиліть правляча еліта Москви жила з переконанням, що відданість гарантує їй імунітет. Однак, як повідомляє видання Express, через те, що війна Росії в Україні триває вже п’ятий рік, зростальна параноя Путіна спричинила безпрецедентну чистку.

За словами Геращенка, раніше представники цієї еліти вважали себе недоторканними й були переконані, що їхній статус захищений. Тепер, на його думку, всі розуміють, що мішенню може стати кожен і це лише питання часу. Він також попередив, що раптові репресії свідчать про те, що система почала давати тріщини.

Одним із найгучніших випадків став арешт впливового петербурзького бізнесмена Іллі Трабера, який знайомий з Путіним із 1990-х років. У червні 2026 року Трабера затримала ФСБ і взяла під варту за підозрою в причетності до замовного вбивства депутата Санкт-Петербурга Олександра Петрова.

Уже за кілька тижнів, у липні 2026 року, спецпідрозділи ФСБ затримали в Москві Костянтина Махова, колишнього чиновника Росавіації та топменеджера, пов’язаного з мільярдером Аркадієм Ротенбергом, одним із найближчих друзів Путіна з дитинства.

У самому Міністерстві оборони Росії також відбулася хвиля арештів, яку подали як антикорупційні репресії. У повідомленні зазначається, що в межах масштабної кампанії під приводом боротьби з корупцією та розкраданнями майже все найближче оточення колишнього міністра оборони Шойгу опинилося або в слідчому ізоляторі, або під домашнім арештом.

Колишнього першого заступника міністра оборони Руслана Цалікова взяли під варту в березні 2026 року у справі про розкрадання мільярдів рублів. Колишнього заступника міністра оборони Тимура Іванова, який керував масштабними військово-будівельними проєктами, засудили до 13 років позбавлення волі за отримання особливо великого хабаря — понад 1,3 мільярда рублів (16,6 мільйона доларів) — і переказ коштів за кордон.

Чистка торкнулася і ключових військових командирів. Серед них — генерал-лейтенант Юрій Кузнєцов, начальник головного управління кадрів міністерства, а також Вадим Шамарін, начальник головного управління зв’язку Збройних сил Росії.

Окрім цього, був затриманий Іван Попов, колишній командир 58-ї гвардійської загальновійськової армії. Його затримали у справі про розкрадання металопрокату, призначеного для оборонних споруд.

Тиск поширився і на місцевих чиновників по всій Росії. Колишнього мера Сочі Олексія Копайгородського заарештували за звинуваченнями в корупції та земельних махінаціях, а мера Уфи Ратміра Мавлієва — за нібито хабарництво у сфері нерухомості.

Вимушені відставки губернаторів регіонів Олексія Смирнова та Максима Єгорова також швидко перетворилися на повноцінні кримінальні справи.

На тлі цих подій автори публікації припускають, що Путін у такий спосіб переслідує та усуває своїх старих друзів, дедалі більше побоюючись за власне життя.

ВАКС залишив під арештом телефон депутата Полтавської міськради Вадима Ямщикова

Апеляційна палата ВАКС не задовольнила вимогу про повернення телефону депутату Полтавської міськради Вадиму Ямщикову від фракції «Слуга народу» у справі про «десятину» з дорожніх підрядів.

Суд залишив без змін арешт телефону депутата. Водночас сам Ямщиков у цій справі не є підозрюваним і має статус третьої особи.

За даними ЗМІ, слідство вважає телефон ключовим носієм листування, контактів та цифрових доказів. Вадим Ямщиков є чоловіком в.о. міського голови Полтави Катерини Ямщикової.

Апеляційна палата ВАКС залишила в силі вирок Михайлу Головку

8 липня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду України підтвердила вирок колишньому голові Тернопільської обласної ради Михайлу Головку. Йому залишили покарання у вигляді 9 років позбавлення волі, а в залі суду його взяли під варту. Про це повідомила пресслужба Апеляційної палати ВАКС.

Суд першої інстанції раніше призначив Михайлу Головку 9 років ув’язнення, позбавлення права обіймати певні посади строком на 3 роки та конфіскацію всього майна.

Після розгляду апеляції колегія суддів частково задовольнила скаргу захисника. Вирок ВАКС змінили лише в частині, де виключили обвинувачення щодо незаконного зберігання бойових припасів. В усіх інших частинах рішення залишили без змін. Після оголошення ухвали обвинуваченого взяли під варту в залі суду.

Це рішення набрало законної сили з моменту проголошення. Його можна оскаржити до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду.

Нагадаємо, 18 червня Вищий антикорупційний суд засудив колишнього голову Тернопільської облради Михайла Головка до 9 років в’язниці. Його судили за вимагання та одержання хабаря від тернопільського підприємця Олександра Ярмоленка. Під час оголошення вироку Михайлу Головку стало зле, після чого суддя запропонував викликати йому швидку допомогу. Згодом колишній голова вийшов на волю під заставу в 15 млн грн.

Михайла Головка судили за підозрою в отриманні неправомірної вигоди від місцевого підприємця. У червні 2023 року його затримали детективи НАБУ. Тоді ж затримали і двох заступників керівника Тернопільської ОВА — Ігоря Дем’янчука та Ігоря Гайдука. За даними слідства, всі вони вимагали 2,4 млн грн у власника підприємства за підписання актів виконаних робіт із будівництва та ремонту доріг, проведених у 2022 році. НАБУ та САП викрили посадовців у момент, коли Головко вже отримав частину хабаря. Також НАБУ оприлюднило відео розмов Головка, де він постійно згадував голову ОВА Володимира Труша.

28 червня 2023 року ВАКС заарештував Михайла Головка та визначив йому два місяці арешту з альтернативою застави у 805 тис. грн. Такий самий запобіжний захід обрали і для заступників голови Тернопільської ОВА. Уже наступного дня Головко вийшов із СІЗО під заставу, а за кілька днів повернувся до роботи, оскільки суд не відсторонив його від виконання обов’язків. Утім, у жовтні 2023 року депутати Тернопільської обласної ради проголосували за його звільнення.

Окремо 21 лютого 2025 року Михайло Головко отримав ще одну підозру — у недекларуванні майна на суму понад 2 млн грн. Йдеться про квартиру площею понад 200 м², яка належить його матері й у якій він фактично проживав разом із сім’єю, але не вніс її до декларації. 28 травня НАБУ і САП скерували цю справу до суду.

У березні ВАКС засудив одного із заступників керівника Тернопільської ОВА Ігоря Гайдука до 8 років і 2 місяців позбавлення волі за вимагання хабаря. Розгляд справи щодо ще одного заступника, Ігоря Дем’янчука, триває, оскільки він мобілізувався до лав ЗСУ.

Михайло Головко очолив Тернопільську обласну раду від партії «Свобода» 25 листопада 2020 року. До цього він був народним депутатом 7 та 8 скликань від ВО «Свобода».

У Франції заарештували підозрюваного у шпигунстві на користь Росії біля заводу дронів для України

У Франції взяли під варту чоловіка, якого підозрюють у шпигунстві на користь Росії на підприємстві з виробництва дронів, що постачає свою продукцію французькій та українській арміям. Про це пише Le Figaro з посиланням на прокуратуру Парижа.

Як зазначили у прокуратурі, розслідування Головного управління внутрішньої безпеки Франції показало, що підозрюваний, ймовірно, надсилав відео співрозмовнику в Росії.

За даними правоохоронців, 48-річного уродженця Білорусі затримали під час зйомки прототипу дрона компанії, яка постачає безпілотники арміям Франції та України.

Через два дні після затримання прокуратура Парижа розпочала розслідування за підозрою у посяганні на «фундаментальні інтереси» держави.

Чоловікові, зокрема, інкримінують передачу інформації іноземній державі, а саме Росії. За такий злочин у Франції передбачено до 15 років ув’язнення.

Як повідомило джерело, близьке до слідства, чоловік жив в Іспанії, а його ціллю були виробничі потужності компанії Delair поблизу Тулузи.

Delair — французький виробник дронів для оборонного сектору. За повідомленнями французьких ЗМІ, компанія постачає безпілотники Україні від початку повномасштабної війни.

Коломойський про спадщину: Чи можливо успадкувати ув’язнення?

Коломойський хоче передати строк у спадок? Коломойський іронічно заявив, що «відсиджений строк» теж можна було б вважати капіталом. За його словами, якщо гроші можна передавати у спадок, то чому не можна передати й вже відбутий термін або отриманий досвід. Він пожартував, що це варто було б перевірити в Цивільному кодексі – раптом комусь із нащадків колись «зарахується».

Апеляція підтвердила вирок Олені Власенковій у справі про хабар

Апеляційна інстанція не змінила вирок судді скандального ОАСКу Олені Власенковій. Раніше ВАКС призначив їй 5 років і 6 місяців ув’язнення, заборонив обіймати держпосади протягом 3 років і постановив конфіскацію майна. Після рішення суду Власенкову взяли під варту просто в залі суду.

У 2018 році Власенкову викрили на хабарі у $2 тис. За ці гроші вона вимагала вирішення питання у справі, пов’язаній із ліцензією на поводження з небезпечними відходами. За версією слідства, йшлося лише про перший транш із загальної суми $10 тис. Вона складалася з $2 тис. за витребування справи з Мінекології, $3 тис. за потрібну експертизу та $5 тис. за позитивне рішення суду.

Представник компанії звернувся до правоохоронців із заявою про вимагання хабаря. Після того як Власенкова постановила ухвалу про витребування документів, того ж дня вона отримала в ресторані першу частину грошей. Одразу після передачі коштів її викрило НАБУ.

Під час апеляційного розгляду Власенкова знову стверджувала, що мала місце нібито провокація з боку правоохоронців і посередника, та своєї вини не визнавала. Вона також просила не застосовувати конфіскацію всього майна і врахувати як пом’якшувальні обставини її статус УБД та проходження служби з 2022 року.

Ще під час розгляду справи у першій інстанції Власенкова мобілізувалася, використавши популярну схему для затягування процесу. ВАКС не зупинив розгляд, однак ВРП через це поставила на паузу питання про її звільнення з посади судді.

Попри заяви про провокацію та спроби затягнути процес, суддя отримала покарання за корупційний злочин. Тепер залишається дочекатися її остаточного звільнення з посади судді.

Суд перевів Віктора Журавля з-під варти під цілодобовий домашній арешт

Києво-Святошинський районний суд Київської області змінив запобіжний захід для 52-річного кримінального авторитета Віктора Журавля, відомого за прізвиськами “Віха” та “Вітя Журавель”, із безальтернативного тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Таке рішення 21 квітня 2026 року ухвалила колегія суддів у складі головуючої Ганни Перекупки, а також суддів Михайла Куценка і Владислава Лисенко, повідомляє Детектив-Інфо.

Після конфлікту з “копами” на подвір’ї власного будинку на початку поточного року Віктора Федоровича знову взяли під варту. Тоді йому повідомили про підозру у погрозах вбивством та пошкодженні майна працівників правоохоронних органів за ч.1 ст.345 КК України. Невдовзі після цього авторитета також взяли під варту в межах “старого” провадження, яке стосується його нетверезих витівок у травні 2024 року в селі Зазим’є Броварського району на території готельно-ресторанного комплексу “Звіробій”.

Як раніше зазначалося в публікаціях Dетектив-Info, саме через наслідки “звіробійного інциденту” “Віху” нині судять за обвинуваченнями у злісному хуліганстві за ч.4 ст.296 КК України, умисному заподіянні тілесних ушкоджень за ч.2 ст.345 КК України та посяганні на життя працівника правоохоронного органу за ст.348 КК України.

У межах цієї справи Журавель перебував під вартою понад рік — від травня 2024 до кінця липня 2025 року, коли його відпустили під домашній арешт. Саме під час перевірки дотримання цього запобіжного заходу 26 грудня 2025 року між Віктором Федоровичем і правоохоронцями стався новий інцидент.

Під час з’ясування стосунків на підвищених тонах біля подвір’я будинку авторитета він руками та ногами пошкодив ліву частину кузова і ліве бокове дзеркало автомобіля “копів”. Ці дії, а також фрази “Я вас буду вбивати”, “Я вас буду казнить” та “Вы у меня на коленях будете стоять” кваліфікували як погрози насильством і пошкодження майна працівників правоохоронних органів за ч.1 ст.345 КК України з боку “Віті Журавля”.

Із матеріалів справи відомо, що наприкінці березня 2026 року силовики повідомили про завершення розслідування цього епізоду, а 16 квітня Журавлю визначили граничний термін для завершення ознайомлення з матеріалами провадження перед його скеруванням до суду.

Апеляція залишила Галущенка під вартою із заставою 200 млн грн

Апеляційна палата відхилила клопотання захисту колишнього міністра енергетики Германа Галущенка та залишила без змін запобіжний захід — тримання під вартою з можливістю внесення застави у 200 млн грн.

НАБУ встановлює, яка сума коштів перебуває на рахунках Галущенка у Швейцарії. За словами прокурора, ці рахунки за кордоном наразі не заблоковані.

Сторона захисту, як і раніше, заявляла, що у справі нібито немає доказів причетності Галущенка до дій під псевдонімами «Сигизмунд» або «Професор», які згадуються в матеріалах слідства.

Прокурор наголосив, що ризик втечі є реальним з огляду на тяжкість інкримінованих злочинів. Також слідство очікує відповідь від Швейцарії щодо точних сум на рахунках Галущенка.

Окремо прокурор зазначив, що кошти з двох банків необхідно перевести в Україну та конфіскувати, однак у разі пом’якшення запобіжного заходу підозрюваний може цьому перешкодити.

Саме тому НАБУ давно потребує власної експертної установи, щоб підозрювані високопосадовці не могли роками маніпулювати експертизами та гальмувати розслідування.

Екстрадиція ексголови «ПриватБанку» Олександра Дубілета: нові деталі

Вищий антикорупційний суд (ВАСК) ухвалив рішення щодо екстрадиційного запиту колишнього голови правління «ПриватБанку» Олександра Дубілета, який перебуває під заочним арештом з 2021 року. Суд задовольнив клопотання прокуратури про екстрадицію Дубілета до України, про що повідомляє ZN.ua з посиланням на Центр протидії корупції. 15 лютого 2021 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оголосило підозри трьом колишнім топ-менеджерам «ПриватБанку» у розтраті 8,2 млрд грн: голові правління, його заступнику та керівнику департаменту міжбанківських операцій. Згідно зі слідством, напередодні націоналізації банку у 2016 році колишнє керівництво, ймовірно, вивело з нього 8,4 млрд грн. НАБУ стверджує, що Олександр Дубілет, його заступники Володимир Яценко та Людмила Шмальченко, а також колишні очільниці департаментів Надія Конопкіна, Олена Бичихіна та Наталія Онищенко вдавалися до маніпуляцій з фальшивими кредитами та підробленими документами. У червні 2021 року ВАКС арештував Дубілета, однак він фактично не перебуває під вартою, оскільки виїхав до Ізраїлю. Слухання у справі «ПриватБанк vs Коломойський і Боголюбов» тривало настільки довго, що одна з найзначніших справ в українській історії перетворилася на курагу. Проте, рішення суду є показовим у своїй суворості — вимоги банку були задоволені за всіма пунктами.