У справі полку «Скеля» ДБР повідомило про першу підозру

ДБР затримало військовослужбовця 425-го окремого штурмового полку «Скеля», якого підозрюють у жорстокому побитті капелана та підполковника.

За версією слідства, молодший сержант у 2025 році двічі нападав на військових на Харківщині. Під час першого випадку він побив капелана, який намагався припинити конфлікт. Унаслідок цього потерпілий дістав струс мозку та перелом щелепи.

Другий інцидент, за даними слідства, стався в Барвінковому. Там підозрюваний жорстоко побив підполковника та зламав йому ребро.

ДБР повідомило військовому про підозру. У відомстві також заявили, що розслідування фактів насильства у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» триває.

У Львові Олегу Гаврилову обирають запобіжний захід у справі про напад на правоохоронців

У Львові 10 липня Олегу Гаврилову оберуть запобіжний захід у кримінальному провадженні щодо нападу на правоохоронців під час інциденту, коли було перекинуто автомобіль ТЦК.

За даними поліції, 23-річний Гаврилов ударив одного поліцейського кулаком у голову, а потім розпилив газовий балончик в обличчя іншому. Джерела в правоохоронних органах повідомили ЗМІ, що він є єдиним фігурантом у цьому провадженні.

Поліція зазначає, що чоловіку може загрожувати до п’яти років позбавлення волі. За даними джерел, Гаврилов — військовий, який вчинив СЗЧ. Він обіймає посаду оператора дронів і до березня 2026 року проходив службу в Краматорську.

Зеленський повідомив про склад боєприпасів у Вишневому та анонсував звільнення в «Укроборонпромі»

Президент заявив, що у Вишневому був розташований склад боєприпасів. За його словами, на підприємстві «Укроборонпрому» відбудуться звільнення.

Глава держави вже отримав інформацію про надзвичайну подію від СБУ, МВС та Офісу генпрокурора.

«Відкрито кримінальне провадження, винних осіб притягнуть до кримінальної відповідальності. Безумовно, відбудуться й кадрові рішення в «Укроборонпромі», адже склад належав одному з підприємств концерну», — зазначив Зеленський.

Тищенко сплатив заставу у справі про вимагання хабаря

У справі про вимагання хабаря Микола Тищенко вніс за себе заставу в розмірі 10 млн гривень.

За словами адвоката нардепа, за наявною у нього інформацією, заставу вже внесено. Він також зазначив, що, наскільки йому відомо, ці кошти належать як самому пану Миколі, так і третій особі. Хто саме є цією особою, адвокат не повідомив, оскільки не має такої інформації.

ВАКС залишив під арештом телефон депутата Полтавської міськради Вадима Ямщикова

Апеляційна палата ВАКС не задовольнила вимогу про повернення телефону депутату Полтавської міськради Вадиму Ямщикову від фракції «Слуга народу» у справі про «десятину» з дорожніх підрядів.

Суд залишив без змін арешт телефону депутата. Водночас сам Ямщиков у цій справі не є підозрюваним і має статус третьої особи.

За даними ЗМІ, слідство вважає телефон ключовим носієм листування, контактів та цифрових доказів. Вадим Ямщиков є чоловіком в.о. міського голови Полтави Катерини Ямщикової.

Готівка в пачках з-під кави: як у справі посадовиці екоінспекції намагалися врятувати вилучені кошти

31 жовтня 2025 року працівники Державного бюро розслідувань провели обшуки у співробітників Держекоінспекції в Дніпропетровській області. Про це повідомив “Судовий репортер”.

Слідчі дії відбувалися в межах кримінального провадження, у якому йдеться про те, що заступник керівника Держекоінспекції Придніпровського округу, син покійного народного депутата кількох скликань, за пособництва своїх підлеглих, зокрема начальниці управління Держеконагляду, нібито створив механізм вимагання та одержання неправомірної вигоди від субʼєктів господарювання.

За версією слідства, на підприємство надходила скарга від фіктивного заявника. Після цього інспектор отримував підставу для перевірки, виїздив на місце та начебто пропонував укласти договори на утилізацію відходів із фірмами, підконтрольними його керівництву, в обмін на приховування виявлених порушень.

Обшуки та негласні слідчі дії, як вказується, засвідчили, що спосіб життя чиновників не відповідав їхнім офіційним доходам. Вони користувалися дорогою нерухомістю та автівками, ймовірно оформлювали майно на підставних осіб і тримали вдома значні суми готівки. Мати посадовця екоінспекції пояснювала суду, що будинок придбала в 2022 році на власні заощадження та заощадження померлого чоловіка. За її словами, за життя чоловік займався науковою діяльністю, був кандидатом історичних наук, доцентом, професором, депутатом Верховної ради України ІІ, ІV, V cкликань, активно займався політикою та працював у дипломатичних установах. Втім, у цьому матеріалі йдеться про іншу фігурантку.

Начальниці Дніпровського районного відділу держеконагляду Дніпропетровської області Лілії Ч. інкримінували необґрунтовані активи на 46 млн грн. Серед них — квартира площею понад 100 м² у житловому комплексі преміумкласу та автомобіль BMW 520i. За даними слідства, право власності на майно нібито оформили на родича, щоб його приховати.

Найбільшу увагу привернуло те, що у підозрюваної вилучили 880 тисяч доларів США і 201,5 тис євро готівкою. В офіційній декларації таких сум не було, адже чиновниця жила на одну зарплату. Із протоколу та фото обшуку видно, що долари й євро зберігалися в упаковках з-під кави та в сумці «Gucci». Жінці повідомили про підозру в незаконному збагаченні, за яке їй загрожувало до 10 років увʼязнення. Її взяли під варту з альтернативою застави в 30 млн гривень. У СІЗО вона перебувала трохи більше місяця, поки апеляційний суд не зменшив заставу до 908 тисяч гривень, дійшовши висновку, що прокурор не довів необхідність більшої суми.

15 грудня 2025 року до Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у місті Києві прибув Ігор Ж. Після попередження про кримінальну відповідальність за неправдиві свідчення він заявив, що приблизно з 2021 року знає Лілію Ч. та має з нею дружні й довірливі стосунки. За його словами, 22-23 жовтня 2025 року вдень, через тимчасовий виїзд за кордон, він нібито передав їй на вулиці біля її будинку свої кошти на зберігання — 880 тис доларів США та 201 500 євро.

Після цих пояснень працівники ДБР гроші Ігорю Ж. не повернули, тож він звернувся з клопотанням до Печерського райсуду Києва.

Чоловік стверджував, що вилучені кошти належать саме йому та були зароблені в результаті кропіткої праці протягом усього життя. Він пояснив, що у 1986 році почав працювати майстром цеху, у 1989-му — інженером на «Днепрогипротранс», а в 1995 році отримав спадок від батька. З моменту проголошення незалежності України, за його словами, займається бізнесом. Він був засновником та керівником фірми «Імідж», яка здає в оренду нерухоме майно і займається різними видами оптової торгівлі. Крім того, він є фізичною особою – підприємцем, декларує свої статки та сплачує податки.

Ігор Ж. також повідомив, що за останні 20 років отримав прибуток, який у доларовому еквіваленті перевищує 2,4 млн доларів США. На його думку, це більше, ніж було вилучено під час обшуку працівниками ДБР, а підтвердженням цього є податкові декларації та інші докази.

За словами заявника, влітку 2021-го він познайомився з Лілією Ч., і на тлі погіршення стосунків із дружиною вони почали товаришувати. Час від часу вони зустрічалися, пили каву та спілкувалися про життя, стосунки й інші теми. Після розлучення він продовжив періодично бачитися з Лілією Ч. Коли виїжджав за кордон, нібито залишав їй гроші на зберігання, оскільки вона жила в охоронюваному житловому комплексі, і це, за його словами, було надійніше, ніж тримати значну суму у власному порожньому неохоронюваному будинку. Так, як він стверджував, сталося і під час чергового відрядження у жовтні 2025-го.

Повернувшись в Україну, Ігор Ж. нібито з подивом дізнався, що його знайома перебуває під вартою, а з її квартири вилучили ті самі гроші.

27 січня 2026 року слідчий суддя Печерського суду Києва Сергій Вовк скасував арешт коштів. Однак уже 9 лютого суддя Світлана Шапутько наклала на них арешт повторно. Слідчий ДБР подав судді протокол за результатами негласних слідчих (розшукових) дій від 27.12.2025, у якому було зафіксовано листування та телефонні розмови. Згідно з цими матеріалами, підозрювана нібито обговорювала з третьою особою, від кого саме буде подано клопотання про скасування арешту майна, погоджувала текст свідчень, зокрема щодо знайомства з цим чоловіком, тривалого товаришування та обставин, за яких він нібито залишив у неї гроші на зберігання. Крім того, вона начебто просила надіслати їй фотографію Ігоря Ж., дату народження та приблизну адресу проживання, пояснюючи, що насправді ніколи його не бачила.

У результаті Ігоря Ж. звинуватили в наданні неправдивих показань слідчим ДБР з метою створення штучних доказів захисту про непричетність Лілії Ч. до тяжкого злочину.

Колишня дружина Ігоря Ж., з якою він перебував у шлюбі понад 30 років і має двох спільних дітей, заявила, що їй нічого не відомо про будь-які значні заощадження колишнього чоловіка, оскільки кошти він вкладав у бізнес.

Камери відеоспостереження житлового комплексу зафіксували, що впродовж 20-25 жовтня 2025 року Лілія Ч. не заносила до квартири жодних обʼємних пакунків. Водночас на мобільному телефоні чиновниці, який вилучили слідчі, не виявили жодного контакту з Ігорем Ж.

Співкамерниця з Київського СІЗО розповіла, що Лілія Ч. телефоном спілкувалася з якимось чоловіком і нібито отримувала вказівки, що саме про гроші слід говорити слідчому під час допиту.

16 червня 2026 року до Шевченківського райсуду направили обвинувальний акт: Ігоря Ж. судитимуть за введення слідства в оману.

18 червня до Печерського райсуду надійшло нове клопотання про скасування арешту грошей — уже від іншого чоловіка.

Цей заявник повідомив, що наприкінці 2023 року та на початку 2024 року продав земельних ділянок на суму майже 75 мільйонів гривень. За його словами, ці кошти він поступово обмінював на іноземну валюту за вигідним курсом, а потім через товариша передав на зберігання знайомій цього товариша, яка жила у квартирі з системою охорони.

Суд отримав копії двох договорів купівлі-продажу землі та платіжні інструкції, посвідчені нотаріусом.

Заявник підкреслював, що в цьому кримінальному провадженні йому особисто підозру не оголошували, а його процесуальний статус — свідок.

30 червня 2026-го суддя Світлана Гречана скасувала арешт коштів.

Суд у Польщі розглядає справу про жорстоке вбивство українки чоловіком під час розлучення

У Козегловах, передмісті Познані, рік тому сталося жорстоке вбивство 51-річної жінки. На неї напав власний чоловік: він облив її рідиною для прочищення труб, а потім кілька разів ударив ножем. Після затримання чоловіка судовий розгляд розпочався лише тепер.

Злочин було скоєно рано-вранці 5 травня 2025 року в районі os. Leśne. За даними слідства, Роман Р. чатував на дружину біля будинку, де вона жила. Як повідомив прокурор Лукаш Вавжняк із Познанської окружної прокуратури, приблизно о 4:50 жінка вийшла з квартири на роботу. Біля під’їзду її зустрів чоловік, який хлюпнув їй в обличчя та на шию їдким засобом для труб. Коли потерпіла, захищаючись, нахилилася і закрила обличчя руками, він ударив її ножем у спину, а потім двічі порізав шию.

Жінка загинула на місці. Після нападу чоловік сфотографував її тіло і відправив знімок матері та сину, а потім сам подзвонив до поліції. На момент вчинення злочину Роман Р. був тверезий.

Слідство встановило, що подружжя з України перебувало в процесі розлучення. Ще у 2024 році Романа Р. засудили за систематичне психологічне та фізичне насильство над дружиною, яке тривало у 2019–2021 роках. Тоді суд заборонив йому наближатися до потерпілої та зобов’язав залишити квартиру.

Хоча чоловік і виконав ці вимоги, прийняти їх він не зміг. Суперечка посилилася через поділ майна. За словами прокурора Вавжняка, він не міг змиритися з тим, що дружина залишається в їхній квартирі, тоді як він мусить піти. Також його дратувало, що вона здатна жити самостійно.

Після арешту Роман Р. спершу визнав свою провину у вбивстві, однак пізніше, за порадою адвоката, відмовився від показань. Водночас суд не має сумнівів щодо його винуватості.

59-річного обвинуваченого судять за вбивство, скоєне з особливою жорстокістю та за обтяжуючих обставин. Слідство вважає, що мотивом було прагнення зберегти право власності на квартиру. Йому загрожує від 15 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.

Що відомо про військовий шлях загиблого командира 154-ї ОМБр Володимира Кононнікова

У Запорізькій області знайшли загиблим командира 154-ї окремої механізованої бригади, полковника Володимира Кононнікова. Обставини його смерті встановлюють правоохоронні органи.

Про службу військового повідомляє BBC. Кононніков був другим командиром 154-ї окремої механізованої бригади, яку сформували у 2023 році. Тривалий час цей підрозділ воював на Харківщині, а пізніше його перекинули на Запорізький напрямок, зокрема в район Гуляйполя.

Перед призначенням до механізованої бригади Володимир Кононніков служив у Десантно-штурмових військах. Серед побратимів він мав позивний «Конан».

В одному зі своїх останніх інтерв’ю для ТСН.ua командир говорив про бойову роботу бригади на Гуляйпільському напрямку. Тоді він позитивно оцінював перспективи оборони на цій ділянці фронту.

У березні 2024 року президента України нагородив Кононнікова орденом Богдана Хмельницького II ступеня. Ще раніше, у 2018 році, тодішній молодший лейтенант Кононніков отримав орден Богдана Хмельницького III ступеня.

У справі «Мідас» за Германа Галущенка внесли 150 млн грн застави

У межах антикорупційної справи «Мідас» за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка внесено заставу в сумі 150 млн грн. Про це, за інформацією співрозмовників «Української правди» у правоохоронних органах, повідомили джерела видання.

Як стверджують джерела УП, кошти на заставу надали чотири компанії. ТОВ «Тетрас оптіма» внесло 54 млн грн, ТОВ «Гіран констракт» — 87 млн грн, ТОВ «Скайт рітейл» — 5 млн грн, а ТОВ «Пелет сервіс» — 4 млн грн.

Директором ТОВ «Пелет сервіс» є Назар Бойко, а його засновником виступає ТОВ «Будівельна компанія «Консалт Строй Сервіс», що належить самому Бойку. Згідно з даними відкритих реєстрів, у 2025 році «БК «К.С.С.» задекларувала 55,98 млн грн виторгу, 2 млн грн чистого прибутку та 21,6 млн грн активів. Також Бойко пов’язаний із низкою інших компаній у галузі будівництва та виробів із деревини.

Микола Кархан відреагував на скандал навколо 425-ї штурмової бригади

Військовослужбовець і блогер 425-ї штурмової бригади Микола Кархан жорстко та відкрито прокоментував журналістські матеріали, що спричинили скандал навколо полку. Він також закликав притягнути їхніх авторів до кримінальної відповідальності.

Окремо Кархан наголосив, що 18 із 26 загиблих померли вже в лікувальних закладах. Також він спростував низку інших тверджень.