Готівка в пачках з-під кави: як у справі посадовиці екоінспекції намагалися врятувати вилучені кошти

31 жовтня 2025 року працівники Державного бюро розслідувань провели обшуки у співробітників Держекоінспекції в Дніпропетровській області. Про це повідомив “Судовий репортер”.

Слідчі дії відбувалися в межах кримінального провадження, у якому йдеться про те, що заступник керівника Держекоінспекції Придніпровського округу, син покійного народного депутата кількох скликань, за пособництва своїх підлеглих, зокрема начальниці управління Держеконагляду, нібито створив механізм вимагання та одержання неправомірної вигоди від субʼєктів господарювання.

За версією слідства, на підприємство надходила скарга від фіктивного заявника. Після цього інспектор отримував підставу для перевірки, виїздив на місце та начебто пропонував укласти договори на утилізацію відходів із фірмами, підконтрольними його керівництву, в обмін на приховування виявлених порушень.

Обшуки та негласні слідчі дії, як вказується, засвідчили, що спосіб життя чиновників не відповідав їхнім офіційним доходам. Вони користувалися дорогою нерухомістю та автівками, ймовірно оформлювали майно на підставних осіб і тримали вдома значні суми готівки. Мати посадовця екоінспекції пояснювала суду, що будинок придбала в 2022 році на власні заощадження та заощадження померлого чоловіка. За її словами, за життя чоловік займався науковою діяльністю, був кандидатом історичних наук, доцентом, професором, депутатом Верховної ради України ІІ, ІV, V cкликань, активно займався політикою та працював у дипломатичних установах. Втім, у цьому матеріалі йдеться про іншу фігурантку.

Начальниці Дніпровського районного відділу держеконагляду Дніпропетровської області Лілії Ч. інкримінували необґрунтовані активи на 46 млн грн. Серед них — квартира площею понад 100 м² у житловому комплексі преміумкласу та автомобіль BMW 520i. За даними слідства, право власності на майно нібито оформили на родича, щоб його приховати.

Найбільшу увагу привернуло те, що у підозрюваної вилучили 880 тисяч доларів США і 201,5 тис євро готівкою. В офіційній декларації таких сум не було, адже чиновниця жила на одну зарплату. Із протоколу та фото обшуку видно, що долари й євро зберігалися в упаковках з-під кави та в сумці «Gucci». Жінці повідомили про підозру в незаконному збагаченні, за яке їй загрожувало до 10 років увʼязнення. Її взяли під варту з альтернативою застави в 30 млн гривень. У СІЗО вона перебувала трохи більше місяця, поки апеляційний суд не зменшив заставу до 908 тисяч гривень, дійшовши висновку, що прокурор не довів необхідність більшої суми.

15 грудня 2025 року до Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у місті Києві прибув Ігор Ж. Після попередження про кримінальну відповідальність за неправдиві свідчення він заявив, що приблизно з 2021 року знає Лілію Ч. та має з нею дружні й довірливі стосунки. За його словами, 22-23 жовтня 2025 року вдень, через тимчасовий виїзд за кордон, він нібито передав їй на вулиці біля її будинку свої кошти на зберігання — 880 тис доларів США та 201 500 євро.

Після цих пояснень працівники ДБР гроші Ігорю Ж. не повернули, тож він звернувся з клопотанням до Печерського райсуду Києва.

Чоловік стверджував, що вилучені кошти належать саме йому та були зароблені в результаті кропіткої праці протягом усього життя. Він пояснив, що у 1986 році почав працювати майстром цеху, у 1989-му — інженером на «Днепрогипротранс», а в 1995 році отримав спадок від батька. З моменту проголошення незалежності України, за його словами, займається бізнесом. Він був засновником та керівником фірми «Імідж», яка здає в оренду нерухоме майно і займається різними видами оптової торгівлі. Крім того, він є фізичною особою – підприємцем, декларує свої статки та сплачує податки.

Ігор Ж. також повідомив, що за останні 20 років отримав прибуток, який у доларовому еквіваленті перевищує 2,4 млн доларів США. На його думку, це більше, ніж було вилучено під час обшуку працівниками ДБР, а підтвердженням цього є податкові декларації та інші докази.

За словами заявника, влітку 2021-го він познайомився з Лілією Ч., і на тлі погіршення стосунків із дружиною вони почали товаришувати. Час від часу вони зустрічалися, пили каву та спілкувалися про життя, стосунки й інші теми. Після розлучення він продовжив періодично бачитися з Лілією Ч. Коли виїжджав за кордон, нібито залишав їй гроші на зберігання, оскільки вона жила в охоронюваному житловому комплексі, і це, за його словами, було надійніше, ніж тримати значну суму у власному порожньому неохоронюваному будинку. Так, як він стверджував, сталося і під час чергового відрядження у жовтні 2025-го.

Повернувшись в Україну, Ігор Ж. нібито з подивом дізнався, що його знайома перебуває під вартою, а з її квартири вилучили ті самі гроші.

27 січня 2026 року слідчий суддя Печерського суду Києва Сергій Вовк скасував арешт коштів. Однак уже 9 лютого суддя Світлана Шапутько наклала на них арешт повторно. Слідчий ДБР подав судді протокол за результатами негласних слідчих (розшукових) дій від 27.12.2025, у якому було зафіксовано листування та телефонні розмови. Згідно з цими матеріалами, підозрювана нібито обговорювала з третьою особою, від кого саме буде подано клопотання про скасування арешту майна, погоджувала текст свідчень, зокрема щодо знайомства з цим чоловіком, тривалого товаришування та обставин, за яких він нібито залишив у неї гроші на зберігання. Крім того, вона начебто просила надіслати їй фотографію Ігоря Ж., дату народження та приблизну адресу проживання, пояснюючи, що насправді ніколи його не бачила.

У результаті Ігоря Ж. звинуватили в наданні неправдивих показань слідчим ДБР з метою створення штучних доказів захисту про непричетність Лілії Ч. до тяжкого злочину.

Колишня дружина Ігоря Ж., з якою він перебував у шлюбі понад 30 років і має двох спільних дітей, заявила, що їй нічого не відомо про будь-які значні заощадження колишнього чоловіка, оскільки кошти він вкладав у бізнес.

Камери відеоспостереження житлового комплексу зафіксували, що впродовж 20-25 жовтня 2025 року Лілія Ч. не заносила до квартири жодних обʼємних пакунків. Водночас на мобільному телефоні чиновниці, який вилучили слідчі, не виявили жодного контакту з Ігорем Ж.

Співкамерниця з Київського СІЗО розповіла, що Лілія Ч. телефоном спілкувалася з якимось чоловіком і нібито отримувала вказівки, що саме про гроші слід говорити слідчому під час допиту.

16 червня 2026 року до Шевченківського райсуду направили обвинувальний акт: Ігоря Ж. судитимуть за введення слідства в оману.

18 червня до Печерського райсуду надійшло нове клопотання про скасування арешту грошей — уже від іншого чоловіка.

Цей заявник повідомив, що наприкінці 2023 року та на початку 2024 року продав земельних ділянок на суму майже 75 мільйонів гривень. За його словами, ці кошти він поступово обмінював на іноземну валюту за вигідним курсом, а потім через товариша передав на зберігання знайомій цього товариша, яка жила у квартирі з системою охорони.

Суд отримав копії двох договорів купівлі-продажу землі та платіжні інструкції, посвідчені нотаріусом.

Заявник підкреслював, що в цьому кримінальному провадженні йому особисто підозру не оголошували, а його процесуальний статус — свідок.

30 червня 2026-го суддя Світлана Гречана скасувала арешт коштів.

Доходи та заощадження родини мера Вишневого: що вказано в декларації

У декларації голови Вишневого Іллі Дікова зазначено, що його дружина отримує багатомільйонні доходи від продажу квітів, рослин, насіння, добрив, домашніх тварин і кормів для них. Йдеться про місто на Київщині, яке частково постраждало від ворожого ракетного удару.

Минулого року підприємницька діяльність дружини мера принесла їй понад 6,5 млн гривень. Сам Ілля Діков за цей самий період заробив на посаді майже мільйон гривень. Окрім цього, торік він успадкував дев’ять земельних ділянок і продав автомобіль.

Після початку повномасштабної війни в родині з’явився ще один автомобіль — VOLKSWAGEN PASSAT. Його власницею є дружина мера, а Діков має право користуватися ним за її згодою.

Також у декларації вказано заощадження родини. Дружина мера зберігає готівкою понад 10 млн гривень. На її банківських рахунках розміщено понад 56 тис. польських злотих та 135 тис. євро, при цьому майже всі ці кошти знаходяться в польських банках. Сам Діков має 250 тис. гривень готівкою, а також 7 тис. доларів і 7 тис. євро на рахунках в українських банках.

Декларація кандидата на посаду заступника голови РДА: Суттєві активи та дорогі покупки

Колишній керівник поліції Золотоноші, Богдан Горбачов, який змагається за посаду першого заступника голови Золотоніської РДА Черкаської області, задекларував значні активи. Зокрема, він придбав автомобіль за 1,7 млн гривень у березні 2025 року. Це електромобіль Tesla Model S (2019). Офіційний річний дохід Горбачова, зафіксований у декларації за 2025 рік, склав близько 484 тис. грн, отриманий від Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське Хімволокно» (екснардепа Шкрібляка). Інше майно, зафіксоване у декларації: мотоцикл BMW R1150R (2005), придбаний у 2024 році, причіп «Палич» Z02615 (2021) та земельна ділянка площею 0,01 га у с. Свидівок Черкаського району (власність дочки Анни Богданівни Горбачової, набута у 2019 році). Також у декларації зазначено садовий (дачний) будинок площею 80 м² як об’єкт незавершеного будівництва у с. Свидівок, що належить дочці, на земельній ділянці, що належить їй. Фактичне місце проживання декларанта — с. Свидівок Черкаського району, зареєстроване — с. Велика Бурімка Золотоніського району.

Депутат Веніславський не задекларував позику сину на 2 мільйони гривень

Народний депутат Федір Веніславський не вказав інформацію про грошовий актив у вигляді коштів, позичених третій особі (сину Веніславському Ф.Ф.) у розмірі 2 000 000 гривень. Станом на 31.12.2024 ця позика не була повернута.

Веніславський не вказав інформацію про свій грошовий актив у вигляді коштів, позичених третій особі (сину Веніславському Ф.Ф.) у розмірі 2 000 000 гривень. У своїх поясненнях народний депутат зазначив, що у 2023 році надав сину позику в розмірі 2 000 000 гривень. При цьому він вважав, що відображення цього факту шляхом зменшення суми готівкових коштів у розділі 12 “Грошові активи” декларації за 2023 рік є достатнім. Необхідність одночасного зазначення цього грошового активу окремим записом у тому ж розділі “Грошові активи” у деклараціях за 2023 та 2024 роки суб’єкт декларування не врахував, вважаючи, що у декларації за 2023 рік достатньо вказати готівкові кошти, зменшені на суму позики, а після повернення позики у відповідній майбутній декларації відобразити збільшення грошових активів.

Водночас у розділі “Видатки та правочини суб’єкта декларування” декларації за 2023 рік він вказав інформацію про правочин у вигляді позики (кредиту), що спричинив видаток у сумі 2 000 000 гривень. На думку НАЗК, відомості про правочин у вигляді позики (кредиту), який спричинив видаток у сумі 2 000 000 грн, не підлягали декларуванню у розділі “Видатки та правочини суб’єкта декларування” декларації за 2023 рік. Натомість інформація про грошовий актив у вигляді коштів, позичених третій особі у сумі 2 000 000 грн, мала бути задекларована у розділі “Грошові активи” декларацій за 2023 та 2024 роки відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону.

Отже, Веніславський у розділі 12 декларації вказав дані, що не відповідають дійсності, чим порушив вимоги закону. Крім того, народний депутат зазначив відомості, які відрізняються від достовірних на суму, що не перевищує 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, тобто вказав у декларації неточні дані та інформацію, яка не підлягала декларуванню, чим також не дотримався вимог закону.

Ознак правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 366-2 Кримінального кодексу України, не виявлено.

Статки заступника прокурора Житомирщини: нерухомість, криптовалюти та придбання автомобіля викликають увагу розслідувачів

Олег Мостиховський: володіння нерухомістю родичів, криптовалютні активи та мільйони на рахунках сім’ї заступника прокурора. Перший заступник голови Житомирської обласної прокуратури Олег Мостиховський вказав у декларації структуру активів, що включає використання житла родичів, придбання автомобілів на мільйони гривень та криптовалютні активи в десятках різних видів. З 2021 року Мостиховський є власником половини квартири у Львові площею 104,2 кв. м. Друга половина належить Мостиховському Володимиру Ігорьовичу, ймовірно, його брату. Зазначена вартість нерухомості — 186 тис. грн. Іншого власного житла у прокурора та його дружини Аліни Мостиховської немає. Проте сім’я проживає в нерухомості, що належить родичам. З 2020 року дружина та донька живуть у Львові у квартирі площею 95,2 кв. м, яка оформлена на батька прокурора — Мостиховського Ігоря Мироновича. Вартість цього житла в декларації не вказана. З 2023 року сам Мостиховський проживає в Житомирі у квартирі площею 83,11 кв. м, зареєстрованій на Володимира Мостиховського. Вартість цього об’єкта в декларації також не вказана. Крім того, з 2018 року він зареєстрований у житловому будинку площею 93,8 кв. м у селищі Ружин Житомирської області. Будинок належить Назарчуку Анатолію Павловичу. Зв’язок між власником та заступником голови обласної прокуратури в декларації не пояснюється. Вартість будинку також не вказана. У липні 2024 року Мостиховський продав автомобіль Toyota Venza 2020 року випуску за 1 695 000 грн. У попередніх деклараціях цей автомобіль оцінювався в 749 тис. грн — більш ніж у два рази дешевше реальної ціни продажу. Того ж дня, 11 липня 2024 року, він придбав Audi Q8 e-tron 2023 року випуску за 1,7 млн грн. За 2024 рік Мостиховський отримав 1,7 млн грн зарплати в Житомирській обласній прокуратурі та 109 тис. грн пенсії. Доходи дружини в декларації не вказані. На кінець 2024 року у прокурора готівкою було 26 тис. доларів, 87 тис. грн та 2,3 тис. євро, а на банківських рахунках — 232 тис. грн. У його дружини готівкою — 4,5 тис. доларів, а на рахунках — 10 тис. доларів, 15 тис. грн та 349 злотих. Валютні кошти в розмірі 10 тис. доларів та 349 злотих розміщені в польському банку Credit Agricole Bank Polska S.A. Загальні заощадження сім’ї перевищують 2,2 млн грн. Вказано криптопортфель, що включає майже 70 різних криптовалют, таких як Tether, Ethereum, Ripple та інші. Загальна вартість цифрових активів на кінець 2024 року становить понад 676 тис. грн. Структура активів заступника голови обласної прокуратури включає житло родичів без зазначення вартості, автомобільні угоди з помітною розбіжністю в оцінці, валютні накопичення за кордоном та значний обсяг криптовалют. Ці відомості потребують ретельного вивчення з боку органів фінансового контролю щодо повноти декларування та відповідності активів офіційним доходам.

Приватизація “Діпроверфу”: Родинний клан та зв’язки з правоохоронними органами

У липні 2024 року на аукціоні Prozorro.Продажі за 107 мільйонів гривень було приватизовано приміщення на території держпідприємства “Діпроверф” на столичній Солом’янці. Переможцем торгів було обрано ТОВ “ЛВ Центр”, яке на той момент належало бізнесмену Дмитру Абрашкіну.Про це пише Викривач.Однак вже у 2025 році єдиним бенефіціаром і директором фірми став Олег Лужецький. Відповідно коштовна нерухомість вартістю понад 100 млн грн на території держпідприємства також фактично опинилась під його контролем.Здавалося б, звичайна бізнес-операція. Ця угода може виявитись лише верхівкою айсберга родинного клану, де переплелися судова влада, правоохоронні структури, мільйонні активи та ймовірний конфлікт інтересів.Родинний клан: від ДБР до суддівської мантіїЗацікавила постать Лужецького, адже за даними YouControl, бізнесмен тісно пов’язаний принаймні з двома публічно значущими особами. Олег Лужецький має двох синів – Романа й Івана.Роман Лужецький працює головним спеціалістом Територіального управління Державного бюро розслідувань у Львові, про що свідчить його декларація на сайті НАЗК.У річному звіті за 2024 рік Роман задекларував заробітну плату – майже 1,7 млн грн, а також грошове забезпечення і соцвиплати. У власності декларанта – частина квартири у Львові, житловий будинок і земельна ділянка у селі Верхній Лужок Самбірського району (записані на дружину), автомобілі Volkswagen Tiguan 2019 року випуску і NISSAN ARIYA 2023 року. “Ніссаном”, вартість якого не вказана, користується дружина Романа – Тетяна.Проте належить він батькові – Олегу Федоровичу.Однак публічна інформація про Романа Лужецького не обмежується декларацією. Так, він (або його повний тезка) фігурує у журналістському розслідуванні видання “Аргумент” про діяльність керівництва УДСБЕЗ УМВС України у Львівській області.У матеріалі стверджується, що Роман Лужецький “повністю контролює працівників прикордонної служби Львівської області та за їх допомоги організував канал переправлення цигарок через так звану “зеленку” поряд з митними постами “Рава-Руська” та “Шегині”. За інформацією видання, обсяги постачання начебто сягали до 2 тисяч коробів цигарок за ніч.

Оцінки майна Сергія Лещенка: питання доходів та активів

Оцінки майна Сергія Лещенка.В умовах воєнного часу, енергетичної кризи, частих перебоїв з електрикою, водою та опаленням у містах України все більш актуальним стає питання про невідповідність між офіційно задекларованими доходами деяких громадських діячів та тим рівнем майна, який їм приписують у публічній сфері.Одним із таких прикладів є Сергій Лещенко, ім’я якого останнім часом все частіше згадується у зв’язку з дороговартісними активами та можливим впливом на ключові для держави галузі.Згідно з даними з відкритих джерел та професійних кіл, у 2024 році було придбано автомобіль Mercedes-Benz G-Class, орієнтовна вартість якого становить близько 190 тисяч доларів США. Також обговорюється володіння значною кількістю нерухомості — як за кордоном, наприклад, у Дубаї, так і в Києві, включаючи житло в престижних районах та офіси в одному з найдорожчих бізнес-центрів столиці. За оцінками експертів, загальна ринкова вартість таких активів може сягати мільйонів доларів.Окремо стоїть питання про цифрові активи, включаючи криптовалюти, обсяг яких, за інформацією спеціалізованих джерел, також оцінюється в мільйони доларів. У сукупності це не просто окремі покупки, а цілісний спосіб життя, який потребує чіткого пояснення джерел фінансування.Особливу гостроту ситуації додає поточний контекст. В умовах війни будь-який вплив на компанії, пов’язані з оборонною промисловістю, військовою логістикою чи державними контрактами, автоматично стає об’єктом підвищеної уваги суспільства. Навіть імовірність конфлікту інтересів у таких сферах — це не особиста справа, а питання громадського контролю. Тому будь-які дані про можливе лобіювання, неформальний вплив чи фінансову зацікавленість вимагають не емоційних відгуків, а офіційного розслідування.У цьому випадку важливе не звинувачення, а логіка питань. Чи відповідає задекларований дохід рівню майна? Чи були ці активи вказані в обов’язкових деклараціях? Чи проводилася їх перевірка відповідними органами? Чи існують механізми запобігання конфліктам інтересів у сферах, критично важливих для безпеки країни?

Фінансовий стан Євгена Коваля: Зіставлення доходів і активів

Євген Коваль: Мільйони в сім’ї співробітника МВС і мовчання перевіряючих органів.
Вивчення загальнодоступних декларацій співробітника МВС Євгена Олександровича Коваля за кілька звітних років виявляє суттєву невідповідність між його офіційними доходами як держслужбовця та реальним фінансовим становищем сім’ї. Це стосується великих обсягів, валютних заощаджень та значної кількості нерухомості, зокрема за межами України. Це не разові успіхи чи окремі активи, а стабільна фінансова система, яка роками існує та розширюється без помітної реакції з боку органів, відповідальних за фінансовий контроль.
Згідно з деклараціями, особистий дохід Коваля від роботи в структурах МВС у різні роки відповідає рівню, характерному для керівного, але все ж найманого чиновника: близько 1,5 млн грн в одному з останніх звітних періодів і менше 1 млн грн у наступному. Ці суми не можуть пояснити той обсяг активів, який зазначений для всієї сім’ї. Основним фактором стають доходи дружини, які в одному з періодів перевищують 6,9 млн грн у вигляді заробітної плати та доповнюються більш ніж 5,1 млн грн від підприємницької діяльності. У пізніших деклараціях додається ще одне значне джерело — дохід від підприємництва сина, що перевищує 7,4 млн грн на рік. Таким чином, загальний сімейний дохід досягає рівня, порівнянного з оборотами стабільного середнього бізнесу, незважаючи на те, що сам декларант залишається співробітником правоохоронних органів.
Фінансову картину доповнюють великі готівкові заощадження. У деклараціях зазначені десятки тисяч доларів США, тисячі євро та сотні тисяч гривень у готівковій формі, а також кошти на банківських рахунках членів сім’ї. Навіть з урахуванням високих доходів дружини та сина, такий обсяг готівкових коштів для сім’ї діючого співробітника МВС виглядає незвично і потребує особливої уваги, оскільки саме готівка часто використовується для операцій, які складно відстежити.
Окремий ряд питань пов’язаний із нерухомістю. У деклараціях перелічені кілька об’єктів житлової нерухомості в Києві, включаючи просторі квартири, а також земельні ділянки в Київській області загальною площею понад дві тисячі квадратних метрів. Крім того, в одному зі звітних періодів згадується зарубіжна нерухомість — квартира в Іспанії, в Барселоні, походження коштів на купівлю якої неможливо напряму пов’язати із задекларованими доходами самого Коваля. Наявність власності за кордоном сама по собі не порушує закон, але в поєднанні з іншими активами посилює сумніви щодо джерел фінансування та логіки накопичення капіталу.
Таким чином, на основі самих декларацій формується чітка картина: співробітник МВС з відносно скромною офіційною зарплатою входить до сім’ї з доходами в мільйони, валютними накопиченнями та нерухомістю, включаючи зарубіжну. Це не приховується і не маскується — навпаки, все акуратно відображено в звітах. Однак саме така прозорість робить ситуацію ще більш примітною: при такому обсязі інформації суспільство має право очікувати хоча б формальної перевірки обґрунтованості походження коштів, аналізу ризиків конфлікту інтересів та публічних розяснень від контролюючих структур. Поки цього не відбувається, залишається головне питання: чому при наявності задекларованих мільйонів, готівкової валюти та зарубіжних активів фінансове становище співробітника МВС та його сім’ї не привертає уваги НАЗК та інших компетентних органів. Або всі джерела доходів абсолютно законні та прозорі — у такому разі це має бути підтверджено перевіркою та оголошено публічно, або система контролю навмисно ігнорує явні невідповідності. У будь-якому разі йдеться вже не про приватну історію однієї сім’ї, а про довіру до системи декларацій як до реального, а не формального інструменту боротьби з корупцією.

Масштабне майно та фінансові питання навколо нового депутата Карабути

Сергій Карабута став новим обличчям в парламенті. Однак, за його депутатським мандатом приховується значне майно та великі суми готівки. Згідно з декларацією, він володіє десятками об’єктів нерухомості та дорогими автомобілями. Розглядається питання про походження цих активів. Карабута володіє щонайменше десятьма квартирами в Києві, переважно в одному житловому комплексі на проспекті Перемоги, що складається з восьми одиниць. Середня ціна квартири в цьому районі становить 516 000 грн. Таким чином, на цих об’єктах нерухомості він має близько 4,1 млн грн. Додатково, його родина володіє квартирами та паркомісцями в житлових комплексах на Деміївській та Повітрофлотському, де одна квартира може коштувати до 4 млн грн. Загалом, його родина володіє 19 об’єктами нерухомості. У декларації також вказано Audi Q7 (2016 р.), вартість якого становить 776 255 грн, та Audi E-Tron (2020 р.), оцінюваний у 884 068 грн. Карабута володіє готівкою в сумі понад 240 000 доларів, а також 1,2 млн грн і 107 000 євро. Уточнюється, що його дохід з компанії “Тропікана тревел”, яка становить 92 000 грн на місяць, не пояснює великий обсяг його майна. Компанія “Тропікана тревел” фігурувала в кримінальній справі СБУ щодо незаконного переправлення осіб через кордон. Зв’язки Карабути з бізнесменами, зокрема з Іваном Куликом, також викликають питання. Аналіз даних у сукупності створює питання щодо джерел його доходів та потенційного впливу цього на його політичну кар’єру.

Розслідування: Розкішне Життя та Сумнівні Тендери Сергія Мазура

У межах моніторингу декларацій і способу життя вітчизняних чиновників і народних обранців, ЗМІ проаналізували статки, бізнесовий бекґраунд і кримінальні провадження, повязані з оточенням депутата Полтавської обласної ради Сергія Мазура.Про це пише СтопКор.Як виявили аналітики, родина Мазурів володіє великою кількістю майна, елітним автопарком та має низку компаній, що фігурують у кримінальних справах щодо можливого ухилення від сплати податків, виготовлення сурогатного алкоголю та контрафактних цигарок. Та найцікавіше, що одна з фірм полтавського депутата у 2022 проводила торгові операції з Білоруссю, а серед історичних співвласників іншої структури були і росіяни.Сергій Мазур володіє розгалуженою мережею підприємств у сферах виробництва алкогольних напоїв, тютюнових виробів, продуктів харчування (хлібобулочні та м’ясні вироби), транспортних перевезень та спортивної інфраструктури. Його активи включають численні об’єкти нерухомості в Кременчуці та Києві, великий парк вантажних автомобілів, а також елітні легкові авто, такі як Mercedes-Benz G 63 AMG та S 400.Компанії, пов’язані з Мазуром (зокрема ТОВ “Мідас-Авто”, ПП “Алкогрупа Плюс”, ТОВ “Кремінь Табако” та ПП “СВ-КОМПАНІ”), є суб’єктами численних розслідувань правоохоронних органів. Основні звинувачення стосуються незаконного виготовлення та збуту підакцизних товарів (алкоголю та тютюну), використання підроблених марок акцизного податку, ухилення від сплати податків та легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом.Мазур фігурує у скандалах щодо спрямування значних бюджетних коштів (понад 22 млн грн) пов’язаним із ним структурам через КЗ “Спортивний центр Полтавщини”. Кошти виплачувалися за оренду льоду на арені “Айсберг” (яка належала йому, а потім була передана доньці) та проживання спортсменів у його готелі “Кремінь”.Згідно з медіа, його обрання президентом Федерації хокею України у 2024 році супроводжувалося внутрішнім конфліктом в організації та судовими позовами. Попередній керівник оскаржує результати виборів, заявляючи про порушення статуту та відкриття кримінального провадження за фактом незаконного проведення конгресу.Одна з компаній Мазура здійснювала експорт до білорусі у 2022 році, а в іншій структурі серед власників була громадянка рф.У минулому серед засновників його ключових компаній фігурували фірми з реєстрацією на Кіпрі, Сейшельських та Британських Віргінських островах.В медіа згадується факт зміни прізвища (з Перебийноса на Мазура), що пов’язують зі спробою дистанціюватися від минулого, пов’язаного з нелегальним алкогольним бізнесом.Значна частина активів (елітна нерухомість у Києві, дорогі автомобілі) зареєстрована на доньку та екс-дружину.У 2024 році Сергій Мазур був обраний президентом Федерації хокею України, однак цей процес супроводжувався внутрішнім конфліктом у федерації та судовими позовами. Попередній керівник організації оскаржує результати виборів, заявляючи про порушення статуту та незаконне проведення конгресу, за фактом чого відкрито кримінальне провадження.У медіа також повідомлялося, що одна з компаній Мазура здійснювала експорт до Білорусі у 2022 році, а серед співвласників іншої структури фігурувала громадянка рф. У минулому серед засновників його компаній згадувалися фірми з реєстрацією на Кіпрі, Сейшельських та Британських Віргінських островах.Додаткову увагу привертає й факт зміни прізвища — з Перебийніса на Мазура, що, за інформацією ЗМІ, пов’язують зі спробою дистанціюватися від минулого, пов’язаного з нелегальним алкогольним бізнесом. Значна частина його активів, зокрема елітна нерухомість у Києві та дорогі автомобілі, зареєстрована на доньку та колишню дружину.За даними інформаційно-аналітичної платформи YouControl, Сергій Мазур є чинним або історичним засновником і бенефіціаром низки компанійПри цьому, ТОВ “МІДАС-АВТО” фігурує у кримінальних провадженнях:Мазур має у власності транспортні засоби:А також, згідно з декларацією, Мазур має наступне нерухоме майно:В 2022 році відбувався експорт ТОВ “САЛЕКС АБСОЛЮТ” до Білорусі, країни, що підтримує збройну агресію росії проти України.