Архіви позначок: Виплати

Конфлікт через «еБали»: Безугла звинувачує оборонний комітет Ради у блокуванні виплат виробникам

Оприлюднено автором

Народна депутатка Мар’яна Безугла заявила, що парламентський комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки фактично заблокував фінансування системи «еБали». За її словами, причиною затримки став конфлікт навколо раніше ухваленого законодавства.

Безугла пояснила у своєму Telegram-каналі, що раніше комітет зобов’язав узгоджувати напрями використання частини коштів від військового ПДФО. Після червневих змін до державного бюджету таке погодження стало обов’язковим для 60% військового ПДФО, яке отримує Міністерство оборони. Під цю вимогу потрапило й фінансування системи «еБалів» ексміністра Федорова. При цьому комітет затверджує не окремі закупівлі чи поставки, а загальний напрям використання фінансів.

Через таку процедуру, як стверджує депутатка, виробники вже поставили техніку, але не можуть отримати кошти. Заборгованість перед деякими підприємствами коливається від 24 мільйонів до сотень мільйонів гривень. Безугла наголосила, що закон не визначає чітких термінів, протягом яких комітет має надати своє погодження, та назвала дії оборонного комітету спрямованими проти держави.

У відповідь профільний комітет Верховної Ради спростував звинувачення депутатки. У заяві відомства зазначено, що орган не погоджує окремі контракти чи закупівлі Міноборони, а лише затверджує напрями використання коштів ПДФО. Представники комітету підкреслили, що неодноразово закликали керівництво Міноборони надати необхідні за законом матеріали для погодження. Проте оборонне відомство звернулося до парламенту з цим питанням лише через понад два з половиною місяці після того, як відповідна норма закону набула чинності.

Мар’яна Безугла назвала офіційну заяву комітету «жалюгідною» та закликала його членів просто розблокувати виплати.

Лубінець заявив про незмінні виплати ВПО з 2022 року

Оприлюднено автором

Омбудсмен Лубінець повідомив, що виплати для ВПО на рівні 2–3 тисяч гривень не переглядалися та не індексувалися з 2022 року.

За його словами, за 12 років держава так і не створила дієву систему підтримки внутрішньо переміщених осіб. Він зазначив, що через жорсткі формальні критерії без допомоги можуть залишитися діти, які навчаються дистанційно, студенти 18–23 років, а також евакуйовані, які тимчасово проживають у державних установах.

Омбудсмен заявив, що цю систему необхідно терміново переглянути та прибрати правила, через які люди залишаються без підтримки.

На Донеччині завершили розслідування справи про незаконні бойові виплати у військовій частині

Оприлюднено автором

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування щодо командира військової частини та його підлеглого. Їх підозрюють в організації незаконних виплат додаткової грошової винагороди військовослужбовцям, а також у службовому підробленні.

За даними слідства, посадові особи організували оформлення фіктивних бойових виплат у військовій частині, яка дислокується на Донеччині. Загальна сума збитків, завданих державі, перевищує 1 млн гривень.

Обвинувальний акт уже направили до суду.

Експрокурор Дмитро Казак через суд домагається ще 4,8 млн грн недоотриманої зарплати

Оприлюднено автором

Колишній Миколаївський обласний прокурор Дмитро Казак звернувся до Харківського окружного адмінсуду з вимогою доплатити йому 4,8 млн грн зарплати. У цьому ж суді він раніше домігся підвищення пенсії до 156,7 тис. грн на місяць. Тепер експрокурор вважає, що впродовж багатьох років йому, як і іншим прокурорам, неправильно нараховували зарплату.

Судячи з його сторінки в LinkedIn, Дмитро Казак продовжує шукати роботу у Швеції. 36-річний колишній прокурор уже кілька років живе в Лінчепінгу та отримує від ПФУ 156,7 тис. грн пенсії на місяць.

Пенсію він підвищував, уже перебуваючи за кордоном, куди виїхав після оформлення інвалідності в Україні. Завдяки інвалідності першу пенсію Казак отримав у 29 років, а з 32 років перейшов на прокурорську пенсію. Чинні норми Закону “Про прокуратуру” дозволяють працівникам з інвалідністю виходити на пенсію зі стажем у 10 років, тоді як без інвалідності прокурорам потрібно мати 25 років стажу.

Попри це, навіть із такою пенсією Казак вважає, що держава має виплатити йому більше. Перебуваючи у Швеції, він подав позов із вимогою перерахувати зарплату, яку раніше отримував у Харківській та Запорізькій обласних прокуратурах.

За його підрахунками, йому мають доплатити 4,8 млн грн. Із цієї суми 3,7 млн грн він вимагає від Харківської прокуратури, ще 1,1 млн грн — від Запорізької облпрокуратури. Йдеться про те, що роками прокурорам обмежували розмір окладів рішенням Кабміну: замість актуального прожиткового мінімуму при розрахунку застосовували суму, на яку вистачало коштів у бюджеті.

Подібний підхід використовували не лише щодо прокурорів. Казак вважає, що через це йому роками недоплачували, тому після переїзду до Швеції він звернувся до суду.

У матеріалах справи зазначено: “Позивач просить стягнути з відповідачів матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої частини заробітної плати, передбаченої ст. 81 Закону України “Про прокуратуру”, завданої окремими положеннями пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та Перехідні положення” Бюджетного кодексу України, які визнані неконституційними, за період з 01.07.2015 по 13.12.2019 та з 16.12.2019 по 10.09.2020″.

Поки що Харківський окружний адміністративний суд залишив позов без руху та надав експрокурору 10 днів для виправлення неточностей. Причина в тому, що Казак мав подати позов упродовж місяця, фактично одразу після звільнення ще у 2024-му, але цього не зробив. Тепер він має подати не лише вимогу про доплату, а й прохання поновити строки позовної давності.

Дмитро Казак звільнився з посади голови Миколаївської обласної прокуратури в січні 2024-го, яку очолював з 2022-го. До цього він керував Закарпатською облпрокуратурою. На цю посаду його призначили у 31 рік. Зараз Казаку 36 років, а пенсію він отримує з 29 років.

Дмитро Казак є прикладом “особливого” пенсіонера. Він не лише оформив інвалідність і відсудив собі прокурорську пенсію в розмірі 156,7 тис. грн на місяць, а й скористався статусом особи з інвалідністю, щоб виїхати з країни вже під час повномасштабної війни.

Зараз Дмитро Казак разом із дружиною Ренатою живе у Швеції. Там він шукає нову роботу, а також вказує, що нібито працює в українській компанії KPD Consulting, яку очолює його брат Кирило.

Після того як інформація про високу пенсію молодого прокурора, який виїхав за кордон, набула широкого розголосу, він подав новий позов проти ПФУ. 12 січня 2026-го колишній очільник Миколаївської прокуратури звернувся до Харківського окружного адмінсуду з вимогою зобов’язати Пенсійний фонд у Харківській області скасувати обмеження його пенсії. І знову виграв справу.

23 березня 2026-го суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов задовольнив позов Казака. Рішення опублікували 26 березня. Суд зобов’язав ПФУ у 2026-му не застосовувати коефіцієнти щодо пенсії колишнього прокурора.

У матеріалах справи сказано: “Із наявного у матеріалах справи протоколу перерахунку пенсії судом встановлено, що пенсія позивача становить 156 692,50 грн, утім пенсія позивача була обмежена сумою у розмірі 44 733,25 грн, що підтверджується матеріалами справи. Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом”.

Попри широкий розголос після публікації OBOZ.UA, Казак продовжує через суди відстоювати право на виплату, яка значно перевищує зарплату навіть чинного прокурора на цій посаді. Тепер він також має шанси отримати з українського бюджету мільйони гривень через нібито занижену зарплату.

Умови отримання алкогольної пенсії в Польщі

Оприлюднено автором

Алкогольна пенсія – це допомога по непрацездатності, яка призначається при тяжких захворюваннях, викликаних алкоголем, такими як цироз печінки або ураження нервової системи. З березня 2026 року виплати були проіндексовані. Розмір допомоги залежить від ступеня втрати працездатності. Мінімальна виплата для осіб, які повністю втратили працездатність, становитиме 1901,71 злотого брутто, а для частково непрацездатних – 1426,28 злотого. Важливо зазначити, що допомога не призначається автоматично. Для її отримання необхідно мати висновок лікаря ZUS та підтверджений страховий стаж. Також важливо, щоб непрацездатність виникла під час страхування або протягом 18 місяців після його закінчення, або щоб особа мала тривалий страховий стаж – від 20 років для жінок і 25 років для чоловіків.

Фінансові зловживання в армії: розслідування омбудсмена Решетилової

Оприлюднено автором

В Збройних силах України зафіксовано випадки, коли цілі підрозділи формально числилися на передовій, але насправді залишалися в тилу, передаючи бойові виплати своїм командирам. Про це повідомила омбудсмен з військових питань Ольга Решетилова. “Ми маємо цю інформацію, і це є кримінальним злочином, тому ми передаємо її до правоохоронних органів. На жаль, були випадки, коли цілі підрозділи зловживали бойовими виплатами. Проте я впевнена, що Генштаб та правоохоронці активно працюють над вирішенням цієї проблеми,” – зазначила вона.

Виплата разової допомоги в Україні: 1500 гривень для 13 мільйонів громадян

Оприлюднено автором

У квітні в Україні розпочнеться виплата разової цільової підтримки для вразливих груп населення. Додаткова фінансова допомога в розмірі 1500 гривень буде надана приблизно 13 мільйонам осіб. Міністр соціальної політики, сімʼї та єдності України Денис Улютін повідомив про це, зазначивши: «З 7 квітня починаємо виплату разової цільової підтримки — 1500 грн для пенсіонерів та отримувачів соціальних виплат. Заявки подавати не потрібно, кошти автоматично нарахують на відповідний рахунок або через Укрпошту». За словами міністра, процес нарахування буде максимально спрощеним. Громадянам не потрібно звертатися до державних установ чи подавати додаткові заявки. Гроші надійдуть автоматично на банківські рахунки або будуть доставлені через відділення «Укрпошти» разом із основними виплатами. Перші транзакції розпочнуться вже з 7 квітня. Ця підтримка призначена для людей з низьким доходом, які найбільше відчули підвищення світових цін на пальне. За розрахунками, сума у 1500 гривень повинна покрити базові витрати домогосподарства на період від одного до двох тижнів або стати суттєвою допомогою при оплаті комунальних послуг. Денис Улютін зазначив, що така модель допомоги є стандартною міжнародною практикою для підтримки населення в кризових ситуаціях. Очікується, що витрати отримувачів допомоги сприятимуть розвитку місцевого бізнесу. Впровадження цієї виплати базується на фіскально відповідальній моделі, яка поєднує швидку соціальну допомогу з інструментами економічної стійкості країни. «Соціальна підтримка має бути точною, швидкою і працювати не лише як допомога, а й як фактор економічної стійкості», — підкреслив Денис Улютін.

Про захист інтересів дитини: у Раді запропоновано спростити виплати дітям, народженим після загибелі батька-військового

Оприлюднено автором

В Україні пропонують удосконалити норми законодавства щодо виплати одноразової грошової допомоги дітям, які народилися після загибелі військовослужбовця. Для втілення цієї ініціативи у парламенті зареєстровано законопроєкт № 15049, який передбачає внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Чому виникла потреба у змінах до законодавства

Частина п’ята статті 17 Конституції України гарантує соціальний захист військовослужбовців та членів їхніх сімей, а реалізація цієї гарантії деталізується у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», де визначено перелік осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу у разі загибелі військовослужбовця.

Ідеться про дітей (зокрема усиновлених), у тому числі зачатих за життя та народжених після смерті військовослужбовця, вдову або вдівця, батьків, внуків, особу, яка проживала з ним однією сім’єю без шлюбу за рішенням суду, а також інших утриманців, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до закону.

Проте щодо дітей, зачатих за життя військовослужбовця та народжених після його смерті, на практиці виникають ситуації, коли реалізація їхнього права на допомогу залежить від перерозподілу суми такої виплати. Це фактично робить отримання допомоги залежним від процедур перерозподілу коштів або наявності спорів щодо їх розподілу чи повернення неправомірно отриманих сум іншими особами.

Які зміни пропонуються

Законопроєкт № 15049 передбачає доповнення статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» новою частиною. Згідно з запропонованими змінами, діти, зачаті за життя загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1–3 пункту 2 статті 16 цього закону, та народжені після їхньої смерті, матимуть право на отримання одноразової грошової допомоги.

Основна ідея змін полягає в тому, щоб законодавчо закріпити право дітей, зачатих за життя військовослужбовця та народжених після його смерті, на отримання одноразової грошової допомоги незалежно від процедур перерозподілу коштів чи наявності спорів щодо їх розподілу.

При цьому право на виплату не буде залежати від перерозподілу коштів уповноваженим органом або наявності спорів щодо такого перерозподілу чи можливого неправомірного отримання допомоги іншими особами.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що чинне законодавство робить реалізацію права дитини залежною від процедур перерозподілу коштів або судових спорів. Також ініціатори наводять як приклад практику Верховного Суду, який у постанові від 08 липня 2025 року у справі №280/2822/23 підкреслив, що право на отримання одноразової грошової допомоги виникає раніше, ніж перерозподіл її суми, і не може залежати від такого перерозподілу. Дитина військовослужбовця, народжена після його загибелі та зачата за життя загиблої (померлої) особи, має право на цю допомогу і не повинна залежати від спорів щодо розподілу коштів чи їх повернення іншими особами.

Отже, з урахуванням цієї правової позиції вважається доцільним уточнити законодавство щодо гарантій права дитини, народженої після загибелі батька-військовослужбовця, на отримання одноразової грошової допомоги.

Крім того, у документі наголошується на конституційній гарантії соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також на положеннях Конвенції про права дитини, які передбачають пріоритет найкращих інтересів дитини та недискримінаційний підхід.

Приватизація “Діпроверфу”: Родинний клан та зв’язки з правоохоронними органами

Оприлюднено автором

У липні 2024 року на аукціоні Prozorro.Продажі за 107 мільйонів гривень було приватизовано приміщення на території держпідприємства “Діпроверф” на столичній Солом’янці. Переможцем торгів було обрано ТОВ “ЛВ Центр”, яке на той момент належало бізнесмену Дмитру Абрашкіну.Про це пише Викривач.Однак вже у 2025 році єдиним бенефіціаром і директором фірми став Олег Лужецький. Відповідно коштовна нерухомість вартістю понад 100 млн грн на території держпідприємства також фактично опинилась під його контролем.Здавалося б, звичайна бізнес-операція. Ця угода може виявитись лише верхівкою айсберга родинного клану, де переплелися судова влада, правоохоронні структури, мільйонні активи та ймовірний конфлікт інтересів.Родинний клан: від ДБР до суддівської мантіїЗацікавила постать Лужецького, адже за даними YouControl, бізнесмен тісно пов’язаний принаймні з двома публічно значущими особами. Олег Лужецький має двох синів – Романа й Івана.Роман Лужецький працює головним спеціалістом Територіального управління Державного бюро розслідувань у Львові, про що свідчить його декларація на сайті НАЗК.У річному звіті за 2024 рік Роман задекларував заробітну плату – майже 1,7 млн грн, а також грошове забезпечення і соцвиплати. У власності декларанта – частина квартири у Львові, житловий будинок і земельна ділянка у селі Верхній Лужок Самбірського району (записані на дружину), автомобілі Volkswagen Tiguan 2019 року випуску і NISSAN ARIYA 2023 року. “Ніссаном”, вартість якого не вказана, користується дружина Романа – Тетяна.Проте належить він батькові – Олегу Федоровичу.Однак публічна інформація про Романа Лужецького не обмежується декларацією. Так, він (або його повний тезка) фігурує у журналістському розслідуванні видання “Аргумент” про діяльність керівництва УДСБЕЗ УМВС України у Львівській області.У матеріалі стверджується, що Роман Лужецький “повністю контролює працівників прикордонної служби Львівської області та за їх допомоги організував канал переправлення цигарок через так звану “зеленку” поряд з митними постами “Рава-Руська” та “Шегині”. За інформацією видання, обсяги постачання начебто сягали до 2 тисяч коробів цигарок за ніч.

Повернення Назара Далецького: Сім’я має повернути виплати за ‘смерть’

Оприлюднено автором

Сім’я військовослужбовця ЗСУ Назара Далецького, якого вважали загиблим, але який повернувся додому внаслідок нещодавнього обміну полоненими, має повернути 15 мільйонів гривень, виплачених їм за його ‘смерть’. За словами представника омбудсмена в регіоні Тараса Подвірного на засіданні Львівської обласної ради, сім’я отримала виплату як одноразову грошову допомогу у зв’язку зі смертю військовослужбовця. Юридичні експерти розглядають цей випадок, встановлюючи, хто і яким чином допустив помилку, враховуючи високу точність ДНК-експертизи. Підвірний підкреслив, що найбільше сім’ю щадить повернення військового додому, а гроші, виплачені державою, є несуттєвими.