Протягом 9 місяців 2026 року заборгованість НЕК «Укренерго» перед учасниками балансуючого ринку збільшилася на 60%. У результаті загальна сума боргу досягла 36,69 млрд грн. Основна частина цієї заборгованості, а саме 32,02 млрд грн, складається з коштів, які компанія зобов’язана виплатити постачальникам послуг з балансування. Крім того, «Укренерго» має борг у розмірі 4,67 млрд грн перед сторонами, які є відповідальними за баланс. Таким чином, учасники енергетичного ринку досі не отримали мільярди гривень за вже виконані послуги.
Архіви категорії: Економіка
Стрімке зростання попиту та цін на оренду житла на заході України
Протягом літнього періоду попит на оренду житлової нерухомості в західних регіонах України помітно зріс. В окремих областях кількість бажаючих орендувати квартиру зросла більш ніж утричі. Найвищий показник приросту зафіксовано в Івано-Франківській області, де попит піднявся на 372%. У Хмельницькій області він зріс на 270%, на Рівненщині — на 254%, а на Львівщині — на 243%. Збільшення попиту також спостерігалося на Тернопільщині (на 221%), Чернівеччині (на 218%) та Волині (на 201%). На тлі підвищеного попиту та обмеженої пропозиції відбулося подорожчання оренди. Зокрема, на Львівщині медіанна вартість оренди однокімнатної квартири склала 22 375 гривень, продемонструвавши зростання на 15%. Водночас на Закарпатті медіанна ціна оренди однокімнатного житла досягла 24 568 гривень, що на 12% перевищує попередні показники.
Правила продажу імпортних продуктів без українського маркування продовжили до 2027 року
В Україні діятимуть перехідні правила для імпортних фасованих харчових продуктів до 1 квітня 2027 року. Згідно з урядовою постановою №1167, за певних умов їх дозволено продавати без українського тексту безпосередньо на упаковці.
Проте покупець повинен безоплатно отримати всю обов’язкову інформацію державною мовою до моменту придбання товару. Ця інформація може надаватися на папері або в електронному вигляді.
Українськомовні дані можна розміщувати на ціннику, безпосередньо біля товару, на інформаційному терміналі, у мобільному застосунку, на сайті магазину або за допомогою QR-коду.
Сама відсутність перекладу українською мовою на самій упаковці не свідчить про те, що продукт продається незаконно. Головною умовою є можливість для покупця ознайомитися з обов’язковою інформацією державною мовою ще до здійснення покупки. Водночас загальні вимоги законодавства вимагають надання споживачам обов’язкової інформації про харчові продукти саме державною мовою.
Для онлайн-торгівлі встановлені окремі правила. Необхідні дані мають бути доступними покупцеві до моменту покупки товару, а не після його доставки.
Продукцію, яка була законно ввезена та введена в обіг за цими перехідними правилами, після 1 квітня 2027 року не потрібно буде автоматично вилучати з продажу. Її можна реалізовувати до закінчення граничного строку споживання або мінімального строку придатності.
Також існують окремі правила для продуктів спеціальних медичних цілей та дитячого харчування з маркуванням іноземною мовою. Під час дії воєнного стану їх дозволено ввозити у якості гуманітарної допомоги за процедурою, яку встановив уряд.
Повне припинення експорту чавуну з України у серпні через морську блокаду
У серпні Україна не відправила на експорт жодної тонни чавуну через блокування чорноморських портів. Протягом січня–серпня обсяги експорту зменшилися на 16,4% і склали 1,03 млн тонн. Про це інформує GMK Center. За перші 8 місяців 2026 року валютна виручка від експорту чавуну досягла майже $500 млн. Для порівняння, за весь 2025 рік Україна поставила на зовнішні ринки 1,98 млн тонн чавуну на суму $759,9 млн. Постійна блокада морського шляху загрожує втратою позицій українських виробників на світовому ринку. За прогнозами, зупинка морського експорту здатна коштувати Україні до $17 млрд експортної виручки, близько $10 млрд ВВП та $8,5 млрд податкових надходжень.
Фінансовий аналітик попередив про ризик нестачі бюджетних коштів в Україні наприкінці 2026 року
У четвертому кварталі 2026 року державний бюджет України може зіткнутися з дефіцитом коштів через значні обов’язкові видатки та зниження податкових надходжень. Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на фінансового аналітика Олександра Куща. На думку Куща, за умови збереження тенденції зі скороченням податкових надходжень у IV кварталі, державі може не вистачити фінансування навіть на базові потреби. Фінансовий аналітик зазначив, що якщо екстраполювати тенденцію зниження надходжень на IV квартал, можна дійти висновку про відсутність грошей. Він пояснює цю ситуацію падінням податкових надходжень на тлі обов’язкових видатків державного бюджету.
Через дефіцит фінансування Україна перенесла видатків на 39 мільярдів гривень на грудень
Через брак фінансів витрати на суму 39 мільярдів гривень, які планувалися на вересень, жовтень та листопад, включно з підготовкою енергетичної системи до зими, були перенесені на грудень. Про це поінформувала керівниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа. «Міністерство фінансів скоригувало розпис державного бюджету та перенесли частину витрат вересня, жовтня й листопада на грудень. Насамперед це стосується капітальних видатків: будівництва та реконструкції, зокрема лікарень, а також зведення укриттів у школах і лікарнях, захисту енергетичних об’єктів, спорудження соціального житла та інших сфер», — зазначила Підласа. Водночас вона застерігає, що таке перенесення на грудень може призвести до того, що зазначені програми взагалі не встигнуть профінансувати до завершення року.
Рішення НБУ: чому облікову ставку підвищили до 16 відсотків
Нацбанк ухвалив рішення збільшити показник облікової ставки з 15,5% до 16%. У фінансовій установі пояснили такий крок наявністю стійкого базового тиску цін, наслідками шоків пропозиції та збільшенням проінфляційних ризиків у середньостроковій перспективі. Про це офіційно повідомив Національний банк України.
За заявою регулятора, подібні кроки мають зміцнити позиції активів у гривні та стабільність валютного ринку. На думку фахівців, це допоможе утримати під контролем інфляційні очікування та спрямувати показник інфляції до цільового рівня у 5% у межах сталого зниження.
Протягом серпня зафіксовано прискорення споживчої інфляції до 8,1% у річному вимірі, що дещо перевищило очікування НБУ. Підвищеними також залишалися базові інфляційні показники та очікування громадян і бізнесу.
Попри наслідки ворожих обстрілів, споживчий попит разом із ринком праці демонстрували стійкість. У липні та серпні середні заробітні плати, згідно з оцінками регулятора, надалі зростали стрімкими темпами, що підживлювало фундаментальний тиск на ціни.
Протягом найближчих місяців інфляційні показники можуть виявитися вищими за попередні прогнози Нацбанку. На це вплинуть наслідки загострення російських атак, дорожче пальне, а також загальна ситуація на світових ринках.
Водночас стримуючим чинником для цін здатна стати велика кількість продовольства всередині країни, зокрема через проблеми з транспортуванням врожаю через Чорне море.
У планах регулятора передбачено, що у 2027 році інфляція знову почне сповільнюватися. Досягти цього вдасться завдяки жорсткішій монетарній політиці.
Головним загрозами для економіки та динаміки цін у Нацбанку називають продовження повномасштабної війни. Додатковий негативний вплив можуть спричинити перебої або недоотримання фінансування від міжнародних партнерів, а також затягування збройного конфлікту на Близькому Сході.
Окрім цього, регулятор бере до уваги стан державних фінансів. Значна частина підтримки з-за кордону безпосередньо залежить від проведення реформ та дотримання Україною взятих на себе зобов’язань. У НБУ запевняють, що за умови дотримання цих вимог зовнішнє фінансування вдасться суттєво компенсувати.
Статистика Нацбанку свідчить, що липневе підняття ставки стимулювало попит на державні облігації та депозити у національній валюті. Це сприяло зниженню тиску як на ринок валюти, так і на ціни.
Новий перегляд ставки у бік збільшення, як вважають у регуляторі, підтримає ці процеси, допоможе керувати інфляційними очікуваннями та поверне інфляцію до поступового зниження з виходом на ціль у 5%.
Разом із тим, у НБУ вважають, що це рішення не матиме помітного гальмівного ефекту на кредитування. Для допомоги підприємствам під час масованих обстрілів банк уже запровадив два пакети рішень, спрямованих на полегшення доступу до грошей, і продовжує готувати нові кроки.
У центробанку наголосили на готовності оперативно реагувати на зміни ризиків. Якщо загрози для цін та очікувань громадян значно зростуть, регулятор використає додаткові інструменти стримування інфляції.
У ситуації ж помітного спаду споживчої активності й охолодження ринку праці через погіршення безпекових умов, НБУ розгляне можливість пом’якшення монетарних правил.
Криза бюджету: чи вистачить коштів на виплати військовим?
Народний депутат від фракції «Батьківщина» Вадим Івченко повідомив про критичну нестачу фінансування для виплати заробітних плат українським військовослужбовцям. За його словами, бюджетних коштів не вистачає навіть на забезпечення виплат протягом найближчих двох місяців. Окрім цього, відсутні ресурси для реалізації обіцяного раніше колишнім міністром оборони Федоровим підвищення грошового забезпечення. Івченко наголосив, що ситуація з бюджетом є катастрофічною, оскільки немає можливості виплачувати навіть суми до 20 тис. грн. Депутат підкреслив необхідність внесення термінових змін до бюджету та залучення допомоги від міжнародних партнерів, щоб покрити дефіцит, не кажучи вже про можливість підвищення зарплат.
Суперечлива норма у бюджеті-2027: чи звільнять керівництво ПФУ від відповідальності за ігнорування судових рішень?
У проєкті державного бюджету на 2027 рік виявлено положення, яке фактично убезпечує керівництво Пенсійного фонду України від штрафних санкцій за невиконання судових рішень, що стосуються перерахунку пенсій. Про це заявив народний депутат Максим Бужанський. Він висловив обурення такою ініціативою, зазначивши, що дозвіл на ігнорування судових вердиктів ставить під сумнів доцільність існування судової системи та створює небезпечний прецедент щодо обов’язковості виконання рішень суду.
Згідно з текстом бюджетного проєкту, норма стосується ретроспективних виплат за судовими справами. Передбачається, що територіальні органи ПФУ мають здійснювати такі виплати лише «в межах бюджетних призначень». Якщо ж необхідні кошти відсутні, це пропонується вважати законною підставою для того, щоб не застосовувати штрафи до керівників Пенсійного фонду та його регіональних підрозділів. Фактично, це означає, що хоча судове рішення залишається чинним, його виконання може бути відкладене на невизначений термін.
За інформацією ЗМІ, станом на 2025 рік у системі ПФУ накопичилося близько 803 тисяч судових рішень, загальна сума виплат за якими з державного бюджету становить 81,2 млрд грн.
Фінансові звіти українських підприємств за новий період уже відкриті в аналітичних системах
Користувачі сервісів YouControl та YC.Market, а також ті, хто користується API YouScore, тепер мають змогу переглядати актуальні фінансові показники вітчизняних компаній. За інформацією від аналітиків YouControl, станом на 9 серпня свої звіти передали 66,59 тисяч юридичних осіб. Водночас фахівці радять зважати на можливі аномалії у звітності деяких контрагентів, які можуть вказувати на помилки під час внесення відомостей до державних реєстрів. З цієї причини для більш детальної перевірки радять здійснювати додатковий моніторинг інформації.