Архіви позначок: Экономика

Фінансовий виклик США: чому економічного зростання вже недостатньо для стабілізації боргу

Оприлюднено автором

Американська економіка більше не здатна погашати борги виключно за рахунок свого зростання. Директор Бюджетного управління Конгресу (CBO) Філіп Свагель 8 жовтня повідомив, що за процентних ставок на рівні 4–5% економіка США має демонструвати щорічне зростання на 5–6%, аби стабілізувати боргове навантаження. Натомість реальне зростання тримається на позначці близько 2%, тоді як витрати на обслуговування боргів вже перевищили трильйон доларів на рік. Про це інформує Bloomberg.

Заява Свагеля суперечить планам міністра фінансів Скотта Бессента, який розраховує подолати боргову кризу завдяки 3% економічного зростання та скороченню витрат. Водночас розрахунки CBO передбачають потребу в номінальному зростанні ВВП на рівні 7–8% щорічно. Експерти прогнозують на 2026 рік реальне зростання лише у 2,1%. За період з 2000 року американська економіка досягала показника у 3% лише протягом п’яти календарних років, а середній показник за другий президентський термін Дональда Трампа становить приблизно 1,8%.

За підсумками фінансового року дефіцит бюджету США склав $1,993 трлн, що на $218 млрд, або на 12%, перевищує показник попереднього періоду. Надходження до бюджету збільшилися на 3% і перевищили $5,4 трлн, однак витрати зросли на 6% — майже до $7,4 трлн. Структурний дефіцит досяг близько 6% ВВП попри відсутність рецесії та відносно низьке безробіття.

Особливо стрімко збільшуються витрати на обслуговування державного боргу. У 2026 році процентні виплати склали $1,143 трлн, збільшившись на $115 млрд, або на 11%. Це становить 15% від загального обсягу федеральних витрат, що перевищує фінансування оборони та програми Medicare. Для порівняння, у 2020 році відсотки коштували бюджету $345 млрд — таким чином, за шість років навантаження зросло більш ніж у три рази.

Сукупний державний борг США перевищив позначку в $40 трлн. З цієї суми приблизно $32,3 трлн припадає на борг у публічному обігу, що дорівнює близько 100% ВВП. Подібний рівень боргового навантаження фіксувався лише в період 1945–1946 років, після завершення Другої світової війни.

Прогнози CBO вказують на подальше погіршення ситуації: до 2036 року борг може збільшитися до $56,2 трлн (120% ВВП), річний дефіцит досягне $3,1 трлн, а витрати на виплату відсотків зростуть до $2,1 трлн на рік. У довгостроковій перспективі боргове навантаження здатне піднятися до 175% ВВП.

Додаткову загрозу становлять витрати на запозичення. Якщо лютневий прогноз CBO прогнозував дохідність десятирічних облігацій на рівні 4,1–4,4%, то поточний орієнтир наближається до 5,3%. Якщо середня ставка обслуговування виявиться на 1,5 відсоткового пункту вищою за базові розрахунки, дефіцит за десятиріччя зросте ще на $6 трлн, а борг до 2036 року сягне 133% ВВП.

Очікування Вашингтона пов’язані з прискоренням економіки за допомогою штучного інтелекту. CBO планує переглянути прогнози зростання з урахуванням технологічних інвестицій на початку 2027 року. Проте навіть досягнення 3% зростання, на які сподівається Мінфін, не дозволить суттєво знизити боргове навантаження без перегляду бюджетних доходів та видатків.

Якщо у 2020 році на відсотки витрачалося $345 млрд, то у 2026-му цей показник зріс до $1,143 трлн, а до 2036 року очікується на рівні $2,1 трлн. Федеральний бюджет щороку запозичує майже $2 трлн, тоді як витрати на обслуговування накопичених зобов’язань продовжують випереджати темпи розвитку економіки.

Страх конфіскації вкладів посилив відтік коштів із банків РФ

Оприлюднено автором

У Росії фіксують рекордне виведення готівки з банків: громадяни забирають мільярди, побоюючись, що Кремль може спрямувати депозити на військові потреби. Така тенденція б’є по ліквідності банків і послаблює можливості влади залучати кошти через облігації для фінансування війни в Україні.

Як повідомляє Washington Post, росіяни масово знімають гроші з банківської системи на тлі частіших ударів українських безпілотників і зростання страхів щодо можливого вилучення вкладів для покриття воєнних витрат.

За даними Центрального банку Росії, лише за перші два тижні серпня з рахунків зняли майже 3,4 мільярда доларів (286,4 мільярда рублів). Перед цим у липні було виведено 7,3 мільярда доларів, а в червні — понад 4,5 мільярди доларів.

Тарас Скворцов, високопоставлений керівник Сбербанку, найбільшого російського роздрібного фінансового закладу, заявив, що загальна сума коштів, знятих цього року, може майже вдвічі перевищити обсяг, зафіксований у перший рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

За словами Скворцова та колишнього високопоставленого російського фінансового чиновника, масове вилучення коштів створює проблеми з ліквідністю і додатково перевантажує фінансовий сектор. Ситуацію ускладнює й те, що система вже перебуває під тиском через зростання безповоротних боргів після урядового кредитного буму, спрямованого на розширення воєнного виробництва.

Колишній чиновник фінансового відомства, який говорив на умовах анонімності, пов’язав зростання паніки з атаками дронів: “Бездротники літають. Все горить. Нервовість зростає. І, можливо, у людей починає складатися здоровий глузд: готівкові гроші потрібно зберігати під подушкою, а не десь у банку, де їх можуть ніколи не повернути”.

Він також зазначив: “Для деяких банків це справді проблема, — сказав колишній чиновник. — Вони цього не очікували та вклали всі гроші в інші місця, а люди приходять і забирають пів трильйона рублів на місяць”.

Олександра Прокопенко, колишня радниця Центрального банку Росії, вважає, що активне зняття коштів свідчить про зростання недовіри серед населення. За її словами: “Це означає, що люди не довіряють російській банківській системі, як і фінансовій. Все це наслідок страху, що в Кремлі націоналізують депозити”.

На її думку, такий сценарій малоймовірний, однак вона не відкидає, що влада може запровадити обмеження на зняття готівки.

З початку року загальний обсяг виведених коштів уже перевищив 24,7 мільярда доларів (2 трильйони рублів), які було вилучено в перший рік після вторгнення в лютому 2022 року.

У перші два тижні вторгнення з фінансової системи РФ вивели 23 мільярди доларів. Тоді уряд зупинив відтік за допомогою жорсткого контролю за рухом капіталу та різкого підвищення відсоткових ставок.

Тепер великі компанії також намагаються вивести свої кошти з-під контролю російських регуляторів через посилення занепокоєння щодо можливої конфіскації активів. Як зазначив колишній російський чиновник, це ще більше ускладнює ситуацію.

За інформацією Центрального банку, у другому кварталі 2026 року з Росії було виведено понад 9,4 мільярда доларів.

Стан російської економіки дедалі більше погіршується. Минулого місяця Міністерство фінансів було змушене скасувати заплановані випуски облігацій, хоча залежність від цього інструменту зростає на тлі великого бюджетного дефіциту, збільшення витрат на армію та стагнації економіки.

Крейг Кеннеді, колишній віцеголова інвестиційного відділу Bank of America Merrill Lynch, а нині науковий співробітник Центру вивчення Росії та Євразії при Гарвардському університеті, заявив: “Якщо і є зловісна ознака перевищення імперських повноважень, то це, безсумнівно, одна з них. У великих держав не буває повторних банкрутств, пов’язаних з випуском державних облігацій, посеред війни”.

Він додав, що після урядових розпоряджень щодо нарощування кредитування оборонного сектору російські банки “схоже, мають настільки велику частку заборгованості перед нежиттєздатними позичальниками, що не впевнені в тому, як буде проведено реструктуризацію, коли вона відбудеться і яку частину цих коштів їм доведеться покрити”.

Про чутливість Кремля до напруження у фінансовій системі, як зазначається, свідчить і те, що головний економіст ВЕБ, одного з найбільших державних банків країни, Андрій Клепач, був звільнений зі своєї посади минулих вихідних після заяви про те, що Росія не зможе виграти війну на виснаження проти України, поки Київ користується підтримкою Заходу.

Дефіцит бюджету РФ за січень-липень уже сягнув 6,46 трильйона рублів (76,1 мільярда доларів). Це значно більше за прогноз на весь рік, який становив 3,8 трильйона рублів. На цьому тлі посилюються побоювання, що Кремль може конфіскувати доходи великих підприємств для фінансування війни.

Соратник одного російського мільярдера сказав: “Якщо уряду знадобляться гроші, Путін просто захопить активи. Йому байдуже. І я думаю, що саме до цього все йде”.

Колишній чиновник фінансового відомства також наголосив: “Крім того, існує відчуття, що політична влада стає менш стабільною, і це той період, коли краще не бути присутнім”.

Росія рекордно скорочує золотий запас через величезні витрати на війну

Оприлюднено автором

Через бюджетні проблеми, спричинені колосальними витратами на війну в Україні, Кремль рекордними темпами розпродає золотий запас Росії. Унаслідок цього він скоротився до найнижчого рівня більш ніж за шість років.

Про це свідчать дані Всемирної ради з золота (World Gold Council).

Банк Росії зменшує запаси золота вже шостий місяць поспіль, намагаючись збалансувати федеральний бюджет. За перше півріччя його дефіцит досяг майже 6 трильйонів рублів.

Станом на 1 липня 2026 року золотий запас РФ знизився до 2 283 тонн (73,4 млн унцій). Це найнижчий показник із лютого 2020 року.

Нинішні темпи розпродажу стали рекордними щонайменше за останні 25 років.

Від продажу дорогоцінного металу Центробанк РФ міг отримати близько $5,6 млрд. За оцінками аналітиків, основну частину металу було реалізовано російським банкам через біржовий і позабіржовий ринки. Зокрема, суттєво зросли обсяги угод із поставкою золота на Мосбіржі.

РФ може продавати золото, оскільки після запровадження санкцій близько $300 млрд валютних активів ЦБ за кордоном виявилися замороженими. Водночас золото фізично зберігається на території країни-агресорки, залишається доступним і за останні роки суттєво подорожчало.

Банківська система Росії під загрозою через нові санкції ЄС

Оприлюднено автором

Кредитні установи Росії несуть основний тягар військової економіки країни-агресорки. На тлі нових санкцій ЄС експерти прогнозують для країни “вибухову” банківську кризу. Про це йдеться у звіті розвідки ЄС, про який пише Reuters.

Двосторінковий документ, підготовлений для інформування європейських чиновників про стан банків Росії, вказує на їхню вразливість до подальших західних обмежень. Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році російські банки загалом витримали санкційний тиск. Водночас погіршення якості кредитів і зростання заборгованості домогосподарств формують “вибуховий” ризик.

Міністерство економіки РФ знизило прогноз зростання валового внутрішнього продукту до 0,4% у 2026 році замість раніше очікуваних 1,3%, а на 2027 рік — до 1,4% замість 2,8%. У розвідувальній доповіді зазначається, що банки змушені надавати субсидовані кредити оборонним компаніям, покупцям житла та іншим категоріям позичальників.

Державні програми кредитування, реструктуризація позик і державна підтримка приховують слабкі місця банківської системи. У звіті сказано: “Ситуація створює ілюзію динамічної економіки, яка насправді приховує вибухонебезпечну ситуацію, яку може спровокувати економічний шок, наприклад, амбітний пакет санкцій проти банків”.

Зростання кредитування призвело до збільшення обсягу позик, які можуть так і не бути повернені. Згідно зі звітом, 10% корпоративних кредитів є сумнівними. Крім того, у 2025 році понад 500000 росіян оголосили про банкрутство, що майже на третину більше, ніж роком раніше. Державні програми також спонукали понад 13 мільйонів росіян одночасно взяти щонайменше три кредити.

У Росії заперечують критичність ситуації. Заступник голови Центрального банку Росії Філіп Габунія у червні заявив, що “уразливості у фінансовому секторі не є критичними”. За його словами, резерви капіталу банків перебувають на найвищому рівні за три роки, а обсяг проблемних корпоративних кредитів за останні півтора року становить 4%.

Тим часом європейські дипломати обговорюють можливість цілеспрямованого тиску на банки та криптовалютні мережі Росії. Також санкції будуть спрямовані на: Це додасть до санкційного списку десятки фізичних та юридичних осіб, зокрема майже 90 банків. У результаті кількість кредитних установ у чорному списку перевищить 100 — це більше половини всіх банків країни, які мають міжнародні зв’язки.

Російська Логістика Втрачає Прибутковість: Аналіз Першого Кварталу 2026

Оприлюднено автором

За підсумками першого кварталу 2026 року в Росії зафіксовано суттєве погіршення фінансового стану компаній, що здійснюють міжнародні автоперевезення. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

За даними профільних логістичних агентств, середній фінансовий результат у розрахунку на одну вантажівку становить близько 1,5 тис. доларів збитку на місяць. Для порівняння, у 2023 році цей показник становив приблизно 3,3 тис. доларів прибутку.

Розвідка зазначає, що ключовими причинами погіршення ситуації стали західні санкції та загальне уповільнення російської економіки, що призвело до падіння попиту на логістичні послуги. Додатково вплинули зростання вартості лізингу, пального, технічного обслуговування, податків та інших обов’язкових платежів.

Унаслідок цього, в галузі фіксується старіння автопарку та фактичне припинення його оновлення, що послаблює конкурентоздатність російських перевізників на міжнародному ринку.

За даними СЗРУ, посилюється позиція китайських перевізників, які завдяки доступу до дешевших кредитів, сучаснішому автопарку та нижчій собівартості рейсів поступово витісняють російські компанії з ринку міжнародних автоперевезень.

Глобальна економіка під загрозою: МВФ попереджає про наслідки конфлікту з Іраном

Оприлюднено автором

Директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва заявила, що світова економіка може опинитися на межі рецесії, якщо конфлікт з Іраном триватиме до літа. Вона зазначила, що якщо влітку продовжаться збої в постачаннях через Ормузьку протоку, темпи економічного зростання можуть різко сповільнитися. Георгієва також вказала на можливість гіршого сценарію, якого, сподівається, вдасться уникнути. У разі його реалізації світова економіка може зазнати значного падіння, що призведе до рецесії в ряді країн. Вона підкреслила, що такі події можуть завдати серйозного удару по глобальній економіці. “Приблизно 20% нафти та газу не доходить до світової економіки. Це загальносвітова проблема, наслідки якої відчувають усі”, – додала Георгієва, коментуючи порушення судноплавства в Перській затоці.