Президент США Дональд Трамп обґрунтував рішення про заморожування санкцій щодо Кремля, охарактеризувавши цей крок як позитивний для міжнародної спільноти. Як повідомляє агентство Reuters, під час спілкування з пресою американський лідер зазначив, що скасування мит та санкційних обмежень матиме сприятливі наслідки не лише для Сполучених Штатів, а й для глобальної стабільності. Трамп підкреслив, що це рішення є корисним як для його країни, так і для всього світу, враховуючи роль США на міжнародній арені. Заходи Білого дому передбачають призупинення енергетичних мит, тарифних обмежень та економічних санкцій проти РФ. В адміністрації США пояснюють це прагненням сформувати умови для підписання мирної угоди. Попри це, дії Вашингтона наразилися на жорстку критику з боку міжнародних партнерів та низки законодавців у Конгресі США.
Архіви позначок: Санкции
Чому США відклали санкції проти РФ: пояснення Марко Рубіо
Президент США Дональд Трамп підписав указ, яким відтермінував запровадження санкцій проти Росії згідно із «законом Грема» на 60 днів. Це рішення має на меті ретельний аналіз потенційного впливу обмежень на американську та світову економіки. Про це повідомив державний секретар США Марко Рубіо під час брифінгу для журналістів.
Рубіо пояснив, що закон про «пекельні санкції» проти Росії та Ірану містить положення, які стосуються не лише РФ. Зокрема, документ передбачає мита щодо низки інших держав, серед яких Індія. Саме тому адміністрації президента потрібен додатковий час для оцінки наслідків впровадження як санкцій, так і митних зборів.
Держсекретар наголосив, що під час ухвалення законопроєкту було передбачено можливість винятків, оскільки законодавці розуміли складність питання. Адміністрація Трампа використає ці 60 днів, щоб зважити всі «за» і «проти». Як приклад Рубіо навів Індію, яка, попри добровільну диверсифікацію поставок, продовжує отримувати значну частку енергоносіїв з Росії.
Відповідаючи на запитання, чи є це рішення поступкою Володимиру Путіну, Рубіо зазначив, що російське дизельне паливо все одно було б реалізоване на ринку, а різниця полягає лише в обсягах, які отримали б США. Він нагадав, що подібні винятки вже надавалися кілька місяців тому щодо російської нафти через напружену ситуацію в Ормузькій протоці.
Марко Рубіо підкреслив, що сучасні глобальні конфлікти взаємопов’язані та створюють невизначеність на енергетичному ринку. За його словами, питання потребують делікатного вирішення, оскільки ситуація навколо Ормузької протоки, події в Саудівській Аравії, а також війна між Росією та Україною безпосередньо впливають на світові поставки енергоносіїв.
Валдіс Домбровскіс: Європа має зберігати санкційний тиск на Росію попри втому
У Європейському Союзі фіксують ознаки втоми від санкційної політики щодо Росії. Про це в інтерв’ю виданню Euractiv повідомив єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс. За його словами, після майже п’яти років війни певна втома є цілком зрозумілою. Проте єврокомісар наголосив на важливості дотримання взятих на себе зобов’язань: підтримувати Україну та продовжувати тиск на Росію стільки, скільки це буде потрібно. Домбровскіс закликав не збиватися з обраного курсу, зберігати зосередженість та не послаблювати позиції, оскільки саме на розкол серед європейських партнерів розраховує Росія. раніше журналісти повідомляли, що ЄС продовжив персональні санкції проти РФ на три роки, при цьому виключивши зі списку Усманова та Фрідмана.
США посилили санкції за депортацію українських дітей: під обмеження потраплять посередники та посадовці
Президент США підписав закон, який розширює санкції за примусову депортацію українських дітей. Обмеження можуть торкнутися не лише безпосередніх виконавців вивезення, а й установ, посадовців та посередників, які організовували чи забезпечували цей процес. Санкції передбачають заборону на в’їзд та заморожування активів у США. Про це повідомили в ініціативі Bring Kids Back. Йдеться про санкційний закон покійного сенатора Ліндсі Грема, який Трамп підписав 18 вересня. У документі зазначено, що підставою для запровадження санкцій є пряма чи опосередкована свідома участь у тяжких порушеннях прав людини щодо громадян України. Серед таких порушень закон визначає катування, примусові переміщення, незаконне утримання, насильницькі зникнення та примусову депортацію дітей. В ініціативі Bring Kids Back пояснюють, що завдяки формулюванню про опосередковану участь норма поширюється на тих, хто забезпечував виконання, та посередників, а не лише на прямих виконавців. Важливим є також трактування поняття «свідомо»: для введення санкцій достатньо, щоб особа знала про власні дії та їхні наслідки, тоді як доведення прямого умислу не є обов’язковим. Санкційні обмеження поділяються на два види. Перший передбачає повне блокування активів: майно та майнові інтереси людини або організації, що знаходяться у США чи під контролем американців, заморожуються, а будь-які операції з ними забороняються. Другий — візові обмеження: особа позбавляється права на в’їзд до США та отримання імміграційних пільг, а її наявні візи анулюються негайно. За порушення цих заборон передбачена кримінальна та цивільна відповідальність згідно з американським законодавством. Рішення про внесення конкретних організацій та людей до санкційних списків приймає президент США. Представники Bring Kids Back зазначають, що тепер підстава для санкцій за депортацію українських дітей закріплена на законодавчому рівні, а не у виконавчому указі, тому її неможливо скасувати зміною адміністративного рішення. Максим Максимов, керівник Bring Kids Back UA, зазначив, що депортація дітей тепер має чітку ціну, яка прописана в американському законі, а не лише в політичних заявах. За його словами, норма про опосередковану причетність охоплює не лише тих, хто фізично вивозив дитину, а й тих, хто це фінансував та оформлював: перевізників, структури опіки та посадовців, які підписували відповідні документи.
ЄС шукає шляхи виходу з кризи щодо санкцій проти Росії
Ірландське головування в Раді ЄС разом із Європейською службою зовнішніх справ (EEAS) розробляють компромісні рішення, щоб подолати опір Франції та Словаччини щодо продовження антиросійських санкцій. За даними Financial Times, ці країни заблокували ініціативу про пролонгацію всіх обмежень на 12 місяців, наполягаючи на виключенні з санкційного списку російсько-узбецького мільярдера Алішера Усманова. Позиція Франції зумовлена домовленостями щодо звільнення полонених з Азербайджаном. Через це питання дію санкцій було терміново продовжено лише на один тиждень, протягом якого тривають переговори. Сьогодні посли 27 країн-членів ЄС знову обговорюють вихід із ситуації. Пропозиції ірландського головування та EEAS передбачають збереження Усманова у списку, проте з можливим послабленням певних обмежень, таких як замороження активів та заборона на в’їзд. Деякі держави, зокрема Італія та Німеччина, висловили готовність розглянути прохання Франції, проте багато інших країн виступають проти використання санкційного режиму для вирішення національних питань. Існує також група країн, які категорично проти будь-яких поступок, побоюючись створення небезпечного правового прецеденту, що може допомогти іншим олігархам оскаржити санкції в судах. Алішер Усманов, відомий своїми бізнес-зв’язками в Росії та стосунками з Володимиром Путіним, перебуває під санкціями ЄС з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
Нові жорсткі санкції США проти Росії: енергетика та «тіньовий флот» під ударом
Дональд Трамп має намір підписати законопроєкт, що передбачає введення суворих санкцій проти Російської Федерації. Про це інформує The Wall Street Journal, посилаючись на джерело в адміністрації Білого дому.
Цей документ надає американському лідеру повноваження застосовувати санкції проти конкретних російських громадян та компаній, а також запроваджувати мита на імпорт російської нафти й газу для найбільших покупців. Прихильники ініціативи наголошують на важливості її ухвалення до настання зими з метою стримування Росії від атак на українську енергетичну інфраструктуру в холодний період. Водночас противники висловлюють занепокоєння, що Трамп може зловживати наданими повноваженнями стосовно тарифів.
Представники Кремля заявили, що схвалення цього законопроєкту негативно вплине на процес досягнення будь-яких мирних домовленостей щодо України.
Відповідно до положень законопроєкту, Сполучені Штати отримують право встановлювати мита у розмірі до 100% для першої п’ятірки держав, які купують російську нафту і газ, за умови, що частка цих енергоресурсів у їхньому імпорті перевищує 15% (під ці критерії підпадають Китай та Індія). Подібні мита також поширюватимуться на країни, що сприяють обходу антиросійських санкцій. Імпорт російської продукції до США обкладатиметься митом у 500%.
Персональні обмеження торкнуться Володимира Путіна, урядовців та керівників силових відомств. Крім того, санкційний режим охопить усі російські проєкти з виробництва скрапленого природного газу, арктичні енергетичні ініціативи, «тіньовий флот», судна, що здійснюють перевантаження вугілля, нафти й газу у відкритому морі, а також осіб, які займаються продажем танкерів Кремлю. Додатково «пекельні санкції» зачеплять Центральний банк Росії та ключові державні фінансові установи країни — Сбербанк, ВТБ і Газпромбанк.
Демократи у Конгресі США виступили проти законопроекту про санкції через розширення повноважень Трампа
Лідери демократів у Палаті представників США публічно виступили проти законопроекту, який передбачає жорсткі санкції проти Росії. Причиною такого рішення стало те, що документ значно розширює повноваження президента Трампа. Про це інформує видання Axios. Голосування щодо цього документа заплановане вже на поточний тиждень. Для того щоб прийняти законопроект, республіканцям необхідна підтримка певної частини демократів. Ця ініціатива стає для демократичної партії непростою дилемою, змушуючи обирати між двома важливими принципами: підтримкою України та протидією наданню Трампу додаткових повноважень у сфері торгівлі. Провідні члени комітетів Палати представників від демократів Грег Мікс, Дон Бейєр та Річард Ніл зробили заяву: «Демократи в Палаті представників твердо підтримують Україну, однак законопроект Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану принесе більше шкоди, ніж користі. Він різко розширює повноваження президента щодо введення тарифів і при цьому не вводить обов’язкових санкцій проти Росії — і те, і інше неприйнятно».
Президент Володимир Зеленський підписав указ про санкції проти Юлії Мендель
Президент України Володимир Зеленський затвердив постанову Ради національної безпеки і оборони, яка передбачає запровадження персональних санкцій стосовно колишньої прессекретарки глави держави Юлії Мендель. Про це стало відомо з відповідного президентського указу. Згідно з оприлюдненими даними, очільник країни підписав документ, що вводять у дію рішення РНБО щодо застосування обмежувальних заходів. Санкційний пакет охоплює блокування активів, а також низку інших спеціальних адміністративних та економічних обмежень, передбачених українським законодавством. Представники Офісу президента заявляють, що Мендель поширює російську пропаганду та дезінформацію, а крім того, підтримує політичний курс Російської Федерації щодо України.
Зеленський закликав ЄС не послаблювати санкції проти російських олігархів
Президент Володимир Зеленський звернувся до країн Європейського Союзу із закликом продовжувати санкційний тиск на представників російського бізнесу. Зокрема, він наголосив на важливості обмежень для Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Така заява пролунала на фоні спроб Франції та Словаччини виключити Усманова зі списку санкцій ЄС, що викликало критику з боку інших європейських держав та створило ризики для продовження персональних обмежень.
Алішер Усманов перебуває під санкціями ЄС з 2022 року, маючи складний юридичний та санкційний статус. Європейський суд вже відхиляв його запит на виключення зі списку. Крім того, у Німеччині щодо бізнесмена проводилися розслідування за підозрою у відмиванні коштів та порушенні санкційного режиму, хоча сам він ці звинувачення відкидає. Влада США також внесла Усманова до санкційного списку через його тісні зв’язки з політичною системою Росії, наклавши обмеження на пов’язані з ним активи.
Володимир Зеленський підкреслив, що в умовах, коли економіка України є ціллю для Росії, Європа не повинна розглядати російських олігархів як друзів. Президент наголосив, що всі бізнесмени, які пов’язані з системою Путіна, мають нести відповідальність за наслідки війни, тому санкційний тиск на Росію має бути посилений, а не послаблений.
США наклали санкції на Томоко Акане та Абдулає Сейє
США запровадили санкції проти президентки Міжнародного кримінального суду Томоко Акане та старшого судового адвоката Абдулає Сейє. Про це йдеться в заяві державного секретаря США Марко Рубіо, яку передає Державний департамент США.
За словами Рубіо, Акане та Сейє безпосередньо брали участь у зусиллях МКС щодо: Йдеться про справи проти посадовців, уряд яких не погодився на юрисдикцію МКС.
Також у вівторок Казначейство видало генеральну ліцензію, яка дозволяє згортання операцій за участю Акане до 17 вересня.
Унаслідок санкцій будь-які активи цих осіб у США підлягають замороженню, а доступ до фінансової системи США для них фактично перекривається.
Минулого року США вже вводили цільові санкції проти кількох посадовців Міжнародного кримінального суду. До цього переліку входили прокурори та судді, причетні до ордерів на арешт та розслідування щодо:
У червні троє суддів МКС звернулися до суду проти Трампа та його адміністрації через санкції. Вони заявляють, що ці заходи були незаконними.