Чому США відклали санкції проти РФ: пояснення Марко Рубіо

Президент США Дональд Трамп підписав указ, яким відтермінував запровадження санкцій проти Росії згідно із «законом Грема» на 60 днів. Це рішення має на меті ретельний аналіз потенційного впливу обмежень на американську та світову економіки. Про це повідомив державний секретар США Марко Рубіо під час брифінгу для журналістів.

Рубіо пояснив, що закон про «пекельні санкції» проти Росії та Ірану містить положення, які стосуються не лише РФ. Зокрема, документ передбачає мита щодо низки інших держав, серед яких Індія. Саме тому адміністрації президента потрібен додатковий час для оцінки наслідків впровадження як санкцій, так і митних зборів.

Держсекретар наголосив, що під час ухвалення законопроєкту було передбачено можливість винятків, оскільки законодавці розуміли складність питання. Адміністрація Трампа використає ці 60 днів, щоб зважити всі «за» і «проти». Як приклад Рубіо навів Індію, яка, попри добровільну диверсифікацію поставок, продовжує отримувати значну частку енергоносіїв з Росії.

Відповідаючи на запитання, чи є це рішення поступкою Володимиру Путіну, Рубіо зазначив, що російське дизельне паливо все одно було б реалізоване на ринку, а різниця полягає лише в обсягах, які отримали б США. Він нагадав, що подібні винятки вже надавалися кілька місяців тому щодо російської нафти через напружену ситуацію в Ормузькій протоці.

Марко Рубіо підкреслив, що сучасні глобальні конфлікти взаємопов’язані та створюють невизначеність на енергетичному ринку. За його словами, питання потребують делікатного вирішення, оскільки ситуація навколо Ормузької протоки, події в Саудівській Аравії, а також війна між Росією та Україною безпосередньо впливають на світові поставки енергоносіїв.

Марко Рубіо висловився щодо можливої участі у президентських виборах у США 2028 року

Держсекретар США Марко Рубіо повідомив, що на даному етапі не планує балотуватися на посаду президента США під час виборів 2028 року. Про це інформує NBC News. Як звертають увагу медіа, Рубіо виявився одним із небагатьох представників американського уряду, хто не відвідав з’їзд Республіканської партії в Далласі. Замість цього він здійснює дипломатичний візит до Колумбії. Під час поїздки один із журналістів поцікавився у нього, чи вважає він себе одним із найпотужніших кандидатів від Республіканської партії на виборах 2028 року. У відповідь Марко Рубіо наголосив, що наразі зосереджений на своїй роботі в адміністрації як член Кабінету Міністрів і радник з нацбезпеки. Коли його запитали про можливу мрію стати президентом США, держсекретар зазначив: «Ну, я не знаю, що чекає на мене в майбутньому, але на даний момент у мене немає таких планів. Я на 100% зосереджений на своїй роботі». Крім того, джерело NBC News зазначило, що Рубіо обдумав це питання і хоч зараз не має планів балотуватися в президенти США, проте «залишив двері відчиненими» для подібної перспективи.

США наклали санкції на Томоко Акане та Абдулає Сейє

США запровадили санкції проти президентки Міжнародного кримінального суду Томоко Акане та старшого судового адвоката Абдулає Сейє. Про це йдеться в заяві державного секретаря США Марко Рубіо, яку передає Державний департамент США.

За словами Рубіо, Акане та Сейє безпосередньо брали участь у зусиллях МКС щодо: Йдеться про справи проти посадовців, уряд яких не погодився на юрисдикцію МКС.

Також у вівторок Казначейство видало генеральну ліцензію, яка дозволяє згортання операцій за участю Акане до 17 вересня.

Унаслідок санкцій будь-які активи цих осіб у США підлягають замороженню, а доступ до фінансової системи США для них фактично перекривається.

Минулого року США вже вводили цільові санкції проти кількох посадовців Міжнародного кримінального суду. До цього переліку входили прокурори та судді, причетні до ордерів на арешт та розслідування щодо:

У червні троє суддів МКС звернулися до суду проти Трампа та його адміністрації через санкції. Вони заявляють, що ці заходи були незаконними.

Рубіо заявив про несерйозний підхід Ірану до переговорів і ризики для свободи судноплавства

Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Іран, за його словами, не демонструє серйозного ставлення до переговорів. Також він застеріг від формування “небезпечного прецеденту” в Ормузькій протоці.

Про це Рубіо сказав на зустрічі міністрів закордонних справ Асоціації країн Південно-Східної Азії на Філіппінах, повідомляє Sky News.

Під час виступу він наголосив, що США залишаються відкритими до переговорів. Водночас Рубіо звинуватив Тегеран у тому, що його дії в Ормузькій протоці несуть загрозу “свободі судноплавства”.

“Проблема, з якою ми зараз зіштовхуємося, полягає в тому, що вони не ставляться до переговорів серйозно. Якщо ви серйозні, ми теж серйозні. Якщо ні, ми зробимо все необхідне, щоб захистити наші інтереси та інтереси наших союзників”, – сказав він.

За словами держсекретаря США, Іран не має права контролювати судноплавство через Ормузьку протоку за жодним “чинним правовим механізмом”. Він також попередив, що такі дії можуть мати ширші наслідки в усьому світі.

“Якщо ми створимо на Близькому Сході прецедент, за якого національна держава зможе вирішувати, що вона контролюватиме міжнародну водну артерію… ми створимо дуже небезпечний прецедент, який повторюватиметься в інших частинах світу”, – сказав він.

Рубіо додав, що йдеться “не просто Ормузька протока, а дуже фундаментальний принцип свободи судноплавства”.

Марко Рубіо заявив про великі щотижневі втрати Росії у війні проти України

Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що російська армія щотижня втрачає у війні проти України понад 5–6 тисяч військовослужбовців убитими та пораненими. Про це, як повідомляє The Guardian, він сказав під час спілкування з журналістами.

За словами Рубіо, йому надали інформацію, що війна в Україні вирізняється унікальними масштабами втрат. Він наголосив, що це єдиний конфлікт, який пам’ятають військові, де число загиблих у бою перевищує кількість поранених. Саме тому, за його словами, ця війна є настільки кривавою. Також він зазначив, що росіяни, на його думку, втрачають більш як 5–6 тисяч солдатів щотижня, і назвав цю цифру приголомшливою.

Водночас очільник Держдепартаменту підкреслив, що Україна також заплатила надзвичайно високу ціну за повномасштабну війну. Він нагадав про численні жертви серед цивільного населення, а також згадав російські обстріли Києва, які, за його словами, останнім часом почастішали.

Рубіо також висловив думку, що через величезні людські втрати обидві сторони мають бути зацікавлені в припиненні війни. Він зазначив, що світ бачив загибель цивільних і обстріли в Києві, а також спостерігав певне зростання таких випадків. За його словами, ця війна не пішла на користь і Україні, тому, на його думку, обидві сторони повинні мати стимул, щоб покласти їй край.

Рубіо і Лавров обговорили припинення війни в Україні

Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що під час зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим порушив питання необхідності припинення російсько-української війни.

Про це Рубіо повідомив після переговорів, що відбулися на полях міністерської конференції АСЕАН.

За його словами, під час зустрічі також йшлося про відносини між США та Росією.

Водночас Сергій Лавров раніше заявляв, що під час цієї зустрічі поінформував Рубіо про готовність Росії до дипломатичного врегулювання війни в Україні на базі пропозицій США, озвучених в Анкориджі.

США домагаються повного відкриття Ормузької протоки на тлі нових переговорів з Іраном

Сполучені Штати та Іран домовилися продовжити переговори, незважаючи на недавнє загострення навколо Ормузької протоки. Вашингтон прагне отримати від Тегерана публічні гарантії безпечного і безплатного проходу комерційних суден. Про це повідомляє CBS News.

У суботу, 11 липня, міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі прибув до Оману. У цей час посередники з Оману, Катару та Пакистану намагаються організувати чотиристоронній телефонний дзвінок, поки глава іранського МЗС перебуває в Маскаті.

Очолити американську делегацію на переговорах мають віцепрезидент США Джей Ді Венс, держсекретар Марко Рубіо, а також Джаред Кушнер і Стів Віткофф.

Іран заявляє, що зустріч не відбудеться, поки Вашингтон «не відступить зі своїх позицій». Водночас президент США Дональд Трамп підтвердив готовність до діалогу, але висунув жорстку умову.

«Ісламська Республіка Іран попросила нас продовжити “переговори”. Ми погодилися на це, але Сполучені Штати недвозначно заявили їм, що режим припинення вогню ЗАКІНЧЕНИЙ!» – заявив Трамп у своїй соцмережі Truth Social.

Загострення ситуації в Ормузькій протоці стало наслідком низки подій. Цього тижня під обстріл у протоці потрапили три комерційні танкери Катару та Саудівської Аравії. Після цього США відкликали ліцензію на продаж іранської сирої нафти та завдали авіаударів по об’єктах в Ірані, внаслідок чого загинули щонайменше 17 людей. У відповідь Тегеран завдав ударів по американських військових базах у Перській затоці.

США вимагають, щоб Іран повністю відкрив протоку, якою транспортували п’яту частину світових постачань нафти, і не стягував жодної плати за проїзд. На тлі конфлікту світові ціни на нафту вже різко зросли.

Додаткової напруги ситуації надає те, що новий верховний лідер Ірану, аятола Моджтаба Хаменеї, у суботу знову пригрозив помстою за вбивство свого батька, яке сталося 28 лютого під час авіаударів США та Ізраїлю. Раніше Дональд Трамп уже доручив військовим підготувати тисячі ракет на випадок, якщо Іран спробує вчинити на нього замах.

США відкладають рішення щодо скорочення військ у Європі

Адміністрація Дональда Трампа поки не ухвалила остаточного рішення про темпи та масштаби скорочення американської військової присутності в Європі, пише The Wall Street Journal.

За інформацією джерел WSJ, минулого місяця Гегсет збирався поїхати до Брюсселя, щоб на зустрічі з вищим командуванням НАТО оголосити про додаткове зменшення американських сил у Європі. Йшлося про кроки, які мали перевищити скасоване перекидання бронетанкової бригади до Польщі та виведення піхотної бригади з Румунії.

Однак цю пропозицію відхилили після ознайомлення радника президента Трампа з національної безпеки Марко Рубіо та інших високопосадовців. Після цього глава Пентагону на зустрічі міністрів оборони НАТО заявив, що США проведуть перегляд своєї військової присутності в Європі, і він може тривати до шести місяців.

Як зазначає видання, ця ситуація свідчить про те, що в адміністрації досі не визначилися з можливими темпами та обсягами зменшення чисельності американських військ у Європі.

Ініціативи та різкі заяви Гегсета викликали занепокоєння серед союзників і законодавців, зокрема частини впливових республіканців. Вони побоюються тривалої шкоди для НАТО та того, що це може заохотити Росію.

“Міністр Гегсет переконався, що його заява відповідає цілям і порядку денному президента Трампа. Він не хотів обмежувати свободу прийняття рішень для президента”, — заявив представник Пентагону Шон Парнелл.

Очікується, що чисельність американських військ і оборонні витрати союзників стануть головними темами під час зустрічі Трампа з лідерами НАТО в Анкарі наступного тижня.

У НАТО розраховують, що саміт в Анкарі стане демонстрацією єдності зі США та підтримки України. Водночас в Альянсі побоюються, що напружені відносини з Трампом можуть негативно вплинути на зустріч лідерів. ЗМІ також повідомляли, що в НАТО розглядають можливість скасування планів провести саміт наступного року в Албанії.

Тема подальшого скорочення американської військової присутності в Європі залишається на порядку денному. Гегсет і його головний помічник з питань політики Елбрідж Колбі наполегливо просувають зменшення чисельності американських військ у Європі. Упродовж років роботи в оборонному відомстві та поза ним Колбі вважався прихильником обмеження зобов’язань США поза Азією, щоб вивільнити ресурси для протистояння Пекіну.

Війна з Іраном дала Гегсету та Колбі новий аргумент для перегляду питання розміщення військ. Після критики стратегії адміністрації Трампа щодо Ірану з боку канцлера Німеччини президент США знову виступив із критикою Європи та пригрозив вивести війська з Німеччини.

Останні спроби Пентагону скоротити чисельність американських військ у Європі викликали занепокоєння і в республіканських, і в демократичних законодавців. Вони включили до законопроєкту про військові видатки норму, яка забороняє Міністерству оборони зменшувати чисельність військ нижче 76 тисяч без оцінки ризиків з боку командувача Європейського командування Збройних сил США та Об’єднаного комітету начальників штабів.

Ці побоювання посилилися минулого місяця, коли офіс Гегсета організував телефонну розмову із законодавцями напередодні червневої зустрічі міністрів оборони НАТО. Під час цієї розмови глава Пентагону лише повідомив, що має намір провести оцінку американської військової присутності в Європі. А вже на самій зустрічі міністрів оборони, оголошуючи про свої плани, Гегсет знову розкритикував Європу.

Відновлення Ірану залежатиме від зміни політичного курсу, заявили у США

Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що можливе фінансування відновлення Ірану напряму залежатиме від того, як Тегеран вирішуватиме питання безпеки та яку політичну лінію обере надалі.

За його словами, обговорення економічної допомоги наразі перебуває «в далекій перспективі» і не є найближчим кроком.

Рубіо наголосив, що йдеться не тільки про відбудову інфраструктури, а й про ширший політичний контекст. За його словами, Вашингтон зважатиме на те, чи зміниться підхід іранського керівництва до зовнішньої політики та регіональної активності, яку у США традиційно пов’язують із підтримкою нестабільності та конфліктів.

Окремо державний секретар зазначив, що можливі рішення залежатимуть від того, чи перейде Іран до моделі поведінки, орієнтованої на державні інтереси та міжнародну передбачуваність, а не на «експорт радикалізму».

Ці заяви відповідають жорсткій лінії адміністрації президента Дональда Трампа щодо Тегерана, у межах якої питання безпеки залишаються головною умовою для будь-яких майбутніх економічних домовленостей.

Рубіо пов’язав фінансування відновлення Ірану з рішеннями Тегерана у сфері безпеки

Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що можливе виділення коштів на відновлення Ірану напряму залежатиме від того, як Тегеран вирішуватиме питання безпеки та якою буде його подальша політична лінія.

За словами Рубіо, розмови про економічну підтримку відкладені «на віддалене майбутнє» і найближчим часом не плануються.

Він наголосив, що йдеться не лише про інфраструктурне відновлення, а й про загальне політичне тло. Як зазначив держсекретар, Вашингтон оцінюватиме, чи зміниться підхід іранської влади до міжнародних справ і діяльності в регіоні, яку в США зазвичай пов’язують із провокуванням нестабільності та конфліктів.

Крім того, Рубіо додав, що остаточні рішення залежатимуть від переходу Ірану до політики, спрямованої на національні інтереси та передбачуваність на світовій арені, замість «експорту радикалізму».

Ці коментарі відповідають жорсткій позиції адміністрації Дональда Трампа щодо Тегерана, де безпека є основним фактором для будь-яких подальших економічних угод.