Заступниця директора НАБУ Поліна Лисенко залишила свою посаду 15 червня, у період проведення операції «Карфаген», яка розпочалася 28 травня. Згідно з даними її електронної декларації, безпосередньо перед звільненням, 12 червня, вона отримала на свій банківський рахунок 300 тисяч гривень заробітної плати. Загалом за пів року роботи на цій посаді її дохід склав 1,8 мільйона гривень. Чоловік Поліни Лисенко, який працює в Офісі генерального прокурора, за аналогічний період отримав 700 тисяч гривень зарплати. Родина зберігає готівкові кошти у розмірі 71 тисячі доларів та 4 тисяч євро.
Архіви позначок: НАБУ
Адвокати Ірини Мудрої клопочуть про зниження суми застави
Захист колишньої заступниці голови Офісу президента Ірини Мудрої звернувся до суду з проханням зменшити розмір застави з 20 до 13 мільйонів гривень. Адвокати пояснюють це тим, що сума у 13 мільйонів гривень вже була перерахована на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду. Про це стало відомо під час судового засідання, присвяченого питанню зміни запобіжного заходу для Ірини Мудрої. Згідно з поясненнями захисту, Мудра внесла 5 мільйонів гривень власних коштів, після чого її банківські рахунки були заблоковані. Адвокати стверджують, що переказати залишок суми не вдається через відмови банківських установ та фінансового моніторингу здійснювати платежі з призначенням «застава на рахунок ВАКС». Загалом захист намагався скористатися послугами понад 10 банків, здійснюючи окремі платежі розміром від 5 до 700 тисяч гривень. Враховуючи ці обставини, сторона захисту наполягає на перегляді розміру застави та її зменшенні до 13 мільйонів гривень.
Нові подробиці у справі «Карфагена»: що обговорювали в суді щодо Сергія Кропиви та його справи
Під час судових засідань Вищого антикорупційного суду, які пройшли 15 і 16 вересня 2026 року, розглядалося питання щодо запобіжного заходу для Сергія Кропиви. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури наполягав на утриманні підозрюваного під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 120 мільйонів гривень, тоді як захист клопотав про домашній арешт та зменшення цієї суми до двох мільйонів. Суд залишив попередню постанову без змін, проте слухання дозволили оприлюднити чимало нових обставин у провадженні, відомому як справа «Карфаген».
Питання ймовірних надходжень від незаконних кол-центрів стало предметом гострих дискусій. За словами адвокатів, слідчі органи не навели жодних відомостей про конкретні установи, яким нібито сприяв Кропива, а також не встановили осіб, які передавали кошти, чи закриті кримінальні провадження. Захист наголошував на абсурдності таких звинувачень з огляду на попередній досвід роботи підозрюваного в Одеській обласній державній адміністрації, Національній поліції та Офісі генерального прокурора. Натомість прокурор САП навів дані з аудіозаписів за березень 2026 року, де згадувалося 505 кол-центрів із щомісячною платою у сім тисяч доларів з кожного, що загалом могло становити близько 3,5 мільйона доларів на місяць. Обвинувачення також послалося на протоколи спостереження від 24 жовтня 2025 року, згідно з якими водій Сергій Куций та спеціаліст Данило Сліпчук вносили готівку через пункт обміну валют. Сам Сергій Кропива повністю відкинув звинувачення в отриманні неправомірної вигоди та кураторстві таких структур.
Щодо легалізації активів, позиція адвокатів полягала у відсутності доказів первинного походження коштів та чіткої оцінки майна, вартість якого, на їхню думку, могла бути подвійно порахована. Прокурор нагадав про розслідування Bihus.Info «Хто інвестує мільйони в Буковель під час війни: від лікарів ВЛК до прокурорської рідні», опубліковане 9 лютого 2026 року щодо апартаментів у комплексі Glacier. За даними слідства, після виходу матеріалу фігуранти обговорювали ціни та варіанти оформлення майна на матір і дружину водія, а також на батька Кропиви через корпоративний інвестиційний фонд і криптовалюту. У межах епізодів за 2025–2026 роки слідство зафіксувало майно на суму 41 мільйон 761 тисяча 850 гривень за даними договорів. Кропива назвав ці твердження припущеннями та пообіцяв надати власні спростування.
Окрему увагу суд приділив питанню існування злочинної організації. Адвокати назвали об’єднання родичів, дівчини-підприємця, водія, помічника з IT та інвестиційного адвоката штучно сконструйованим слідством. Прокурор заперечив це, заявивши, що Кропива чітко розподіляв обов’язки, давав вказівки та контролював їхнє виконання, зокрема через поради щодо вибору КВЕДів та оформлення активів на інших осіб.
Стосовно ризику втечі також виникли суперечки. Захист нагадав, що Кропиву затримали поблизу залізничного вокзалу в центрі Львова, а не на кордоні, і раніше він неодноразово виїжджав з України та повертався. Обвинувачення ж зауважило на відсутність офіційного наказу про відрядження до Львова в Офісі генпрокурора, наявність у підозрюваного оперативних талонів для пересування та спроби розділитися з іншою підозрюваною перед затриманням. Сам Кропива пояснив свій візит робочими комунікаціями з регіональною прокуратурою і запевнив, що залишати країну не планує.
Обговорюючи ймовірність впливу на слідство та адекватність застави у 120 мільйонів гривень, адвокати вказували на відсутність у підозрюваного таких доходів з огляду на офіційні заробітки з 1998 до 2025 року, що становили трохи більше ніж 8 мільйонів гривень. Прокурор наполягав, що сума обґрунтована масштабом прихованих активів, включно з криптоактивами, бізнесом у США та закордонним майном.
Наприкінці засідання розглядалося питання аудіозаписів. Прокурор наголосив на збігу голосів та деталей із подальшими діями фігурантів, тоді як Сергій Кропива заявив, що певні фрази йому не належать, хоча й не став звинувачувати слідство у фальсифікації, пояснивши наявність деяких висловлювань специфічним лексиконом.
Позиція Київського метрополітену щодо справи про транспортування вагонів з Варшави
КП «Київський метрополітен» 17 вересня виступило з офіційною заявою, у якій наголосило, що процес отримання вагонів з Варшави відбувався виключно в межах чинного законодавства. Це повідомлення стало реакцією на інформацію від НАБУ про викриття схеми заволодіння 137,5 млн грн під час закупівлі послуг із транспортування цього транспорту. Підприємство заперечує звинувачення та стверджує, що всі тендерні процедури були проведені згідно із законом, намагаючись дистанціюватися від підозр, висунутих п’ятьом фігурантам, серед яких є колишній посадовець комунального підприємства.
Згідно з інформацією на сайті КМДА, у 2023 році через систему «Prozorro» було обрано переможця тендеру на перевезення вагонів. У метрополітені підкреслюють, що закупівля відповідала Закону України «Про публічні закупівлі», а Державна аудиторська служба України у своєму висновку не виявила жодних порушень.
У КП пояснюють високу вартість послуг складністю логістики: кожен вагон метро є великогабаритним вантажем довжиною близько 20 метрів та вагою понад 30 тонн. Процес вимагав спеціального завантаження, страхування, погодження маршрутів з органами Польщі та України, а також професійного супроводу. На сьогодні 30 отриманих вагонів вже адаптовані та використовуються для перевезення пасажирів на Сирецько-Печерській лінії.
Представники метрополітену запевнили, що протягом 2024-2026 років надавали правоохоронцям усю необхідну документацію та готові продовжувати співпрацю зі слідством.
Раніше НАБУ та САП повідомили про викриття злочинної групи, яка, за версією слідства, привласнила 137,5 млн грн під час організації доставки 60 безоплатних вагонів від Варшавського метрополітену. Слідство вважає, що тендери були виграні заздалегідь визначеною компанією за завищеними цінами. Отримані кошти нібито переказувалися на рахунки підконтрольних фірм за кордоном, де частина суми виплачувалася реальному перевізнику, а 137,5 млн грн привласнювалися учасниками схеми. Підозри отримали колишній посадовець КП «Київський метрополітен», троє службовців підприємства, двоє співорганізаторів та директор підконтрольної компанії. Їхні дії кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.
Суддя Західного апеляційного господарського суду постане перед судом за незаконне збагачення на 21 мільйон гривень
Суддя Західного апеляційного господарського суду постане перед судом. НАБУ і САП обвинувачують його у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації, про що повідомили у Національному антикорупційному бюро. За матеріалами слідства, протягом 2020-2023 років посадовець придбав у Львові шість об’єктів нерухомості: чотири квартири та два паркомісця. Їхня загальна вартість перевищує 21 мільйон гривень. При цьому майно оформили на тещу, колишню дружину та доньку судді. Розслідування виявило, що офіційних доходів, заощаджень та витрат судді було недостатньо для купівлі цієї нерухомості. Окрім цього, у своїх щорічних деклараціях за 2022-2025 роки він приховав проживання в орендованій квартирі та факт фактичного володіння придбаними об’єктами. У квітні 2026 року йому було офіційно повідомлено про підозру у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірних відомостей.
Деталі виїзду Руслана Кравченка: роль Давида Арахамії та «маячок» у базі прикордонників
Напередодні виїзду Руслана Кравченка за кордон Давид Арахамія намагався з’ясувати причини встановлення спеціального сповіщення («маячка») у базі прикордонників щодо генпрокурора. Про це повідомляють джерела «Української правди». За інформацією джерел видання у правоохоронних органах, 13 вересня Давид Арахамія цікавився, чому було активовано таке сповіщення та чи свідчить воно про намір вручити підозру під час спроби перетину кордону. Вже вночі 14 вересня Руслан Кравченко виїхав з України через пункт пропуску «Шегині». Як зазначає видання, призначення цього «маячка» полягало в інформуванні НАБУ та САП про факт перетину кордону. Також наголошується, що відомості про можливий виїзд генпрокурора обговорювалися у владних кабінетах за кілька днів до події.
Скандал у податковій: чому затримання на Тернопільщині викрило системні проблеми ДПС
Детективи НАБУ здійснили затримання заступниці керівника податкової служби у Тернопільській області. Слідство підозрює посадовицю у вимаганні хабаря за легальне повернення ПДВ підприємцям. На тлі цієї події журналіст Євген Плінський виступив із заявою про глибоку корупційну кризу в Державній податковій службі та закликав ретельно перевірити роботу відомства за останній дворічний період. Згідно з даними розслідувача, робота ДПС під керівництвом Лесі Карнаух упродовж останніх двох років уникала уваги правоохоронних органів, незважаючи на численні скарги бізнесу на вимагання та діяльність конвертаційних центрів. Плінський пов’язує такий імунітет із політичною підтримкою з боку ексгенерального прокурора Руслана Кравченка, якому, за його словами, підпорядковувалося відомство. Крім того, очільник колишнього нагляду нібито мав квоти на призначення заступників Карнаух. Журналіст зазначає, що після зникнення цього політичного «кришування» ситуація стрімко змінилася: прем’єр-міністр Сергій Корецький звільнив Карнаух, а правоохоронці почали відкрито інформувати про зловживання в податковій. Зокрема, НАБУ викрило схему на Тернопільщині, де за законне відшкодування ПДВ вимагали відсоток у розмірі 11,5% від загальної суми. Під час одержання коштів із частини повернення у 14,6 млн грн силовики затримали заступницю начальника обласної податкової Марію Мельник, чиє ім’я Плінський навів із посиланням на колегу Тараса Середича. Плінський акцентує увагу саме на високому розмірі відсотка, що, на його переконання, вказує на масштабну систему, яка виходить далеко за межі одного регіону. ПДВ, на думку журналіста, є не лише базовим бюджетоутворюючим податком, а й головним корупційним механізмом податкової системи, а збір подібних коштів на рівні регіонів може свідчити про централізований розподіл у Києві. Окремо розслідувач критикує урядову ініціативу підняти ставку ПДВ до 21%, попереджаючи, що подібні побори зроблять такі схеми ще дорожчими для підприємців, а в результаті тягар ляже на плечі кінцевих споживачів. Він також застерігає, що потенційне створення фонду для підтримки постраждалого від війни бізнесу може породити нові ризики — від вимагання откатів до оцінки лояльності підприємців до влади. На думку Плінського, ДПС залишається головним корупційним осередком держави, де змінюються лише фінансові куратори, тоді як сама схема функціонування не змінюється. Він запитує, чи наважиться НАБУ провести глибоку перевірку діяльності служби за попередні два роки, запевняючи, що проваджень відкрито багато і докази зібрано, проте раніше існувала заборона на їхній розгляд. У цьому контексті журналіст процитував фрагмент аналітичної довідки силовиків щодо схеми нелегального виготовлення пального. У документі йдеться про систематичне уникнення сплати акцизу під виглядом випуску біоетанолу, хоча фактично здійснювалося незаконне виробництво етилового спирту. Його продавали без податкового контролю за нульовою акцизною ставкою з подальшою легалізацією через фіктивну переробку. Згідно з текстом довідки, ці незаконні операції покривалися посадовцями ДПС, зокрема директором Департаменту контролю за підакцизними товарами Х.Г. Боженко за згодою в.о. голови Л.А. Карнаух. У період з 1 січня 2025 року до 1 березня 2026 року обсяг таких операцій досяг 17,68 млн літрів, а збитки державного бюджету перевищили 3,5 млрд грн, у чому автори документа вбачають ознаки організованого злочину. Проте, як зазначає Плінський, акцизний департамент і досі контролюється так званою «групою Монако», представники якої дистанційно заробляють на цих схемах. Експерт наголошує, що в умовах війни йдеться про колосальні ресурси, нагадуючи, що щоденні потреби України на оборону становлять $190 млн. Він переконаний, що безкорислива зміна підходів у ДПС не дозволить заповнити бюджет навіть через нові податки на посилки чи доходи від OnlyFans. За оцінками журналіста, тіньова корупційна частка економіки становить 30%, і саме там приховані найбільші резерви для фінансування держави.
Візит генпрокурора Руслана Кравченка до Франції: деталі відрядження
Генеральний прокурор Руслан Кравченко з 13 вересня перебуває у службовому відрядженні у Франції. Метою поїздки є участь у слуханнях парламентської мережі Парламентської асамблеї Ради Європи, присвячених питанню українських дітей. Як повідомляє «Главком», у розпорядженні якого опинилася копія відповідного наказу, захід має назву «Парламентські заходи щодо українських дітей у контексті міжнародної відповідальності». Термін відрядження становить п’ять діб, починаючи з 13 вересня. У документі також зазначено, що всі витрати, пов’язані з перебуванням Кравченка за кордоном, покриває сторона, що організовує захід. Раніше генпрокурор особисто підтвердив факт свого перебування за кордоном у рамках службового відрядження для проведення зустрічей із міжнародними партнерами. При цьому в Офісі генерального прокурора ситуацію коментували суперечливо: зокрема, керівниця комунікацій ОГП Мар’яна Гайовська заявляла, що не володіє інформацією про виїзд Кравченка. Поїздка відбувається на фоні заяви генпрокурора про відставку та загострення конфлікту з керівництвом антикорупційних органів. Зокрема, 14 вересня Кравченко оприлюднив підозру директору НАБУ Семену Кривоносу.
Хто стоїть за підозрою очільнику НАБУ: нові подробиці від Ярослава Железняка
Народний депутат Ярослав Железняк оприлюднив інформацію про те, що підготовкою підозри для очільника НАБУ Семена Кривоноса займалася Служба безпеки України. Відповідний документ був підписаний генеральним прокурором Русланом Кравченком. Згідно з номером справи, досудове розслідування здійснював слідчий відділ Головного управління СБУ у місті Києві та Київській області. Варто зазначити, що у політичних колах тривалий час обговорювалися чутки про те, що Володимир Зеленський через СБУ планує здійснити тиск на НАБУ та САП.
Деталі підозри Семену Кривоносу: епізод з усиновленням
Руслан Кравченко розпочав публікацію матеріалів, що обґрунтовують підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, у своєму Telegram-каналі. Першим оприлюдненим епізодом стала справа про усиновлення. Кравченко зазначає, що суд підтвердив факт злочину в діях Кривоноса. За словами Кравченка, директор НАБУ фіктивно усиновив дитину, щоб отримати амністію та уникнути відповідальності.