Захист колишньої заступниці голови Офісу президента Ірини Мудрої звернувся до суду з проханням зменшити розмір застави з 20 до 13 мільйонів гривень. Адвокати пояснюють це тим, що сума у 13 мільйонів гривень вже була перерахована на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду. Про це стало відомо під час судового засідання, присвяченого питанню зміни запобіжного заходу для Ірини Мудрої. Згідно з поясненнями захисту, Мудра внесла 5 мільйонів гривень власних коштів, після чого її банківські рахунки були заблоковані. Адвокати стверджують, що переказати залишок суми не вдається через відмови банківських установ та фінансового моніторингу здійснювати платежі з призначенням «застава на рахунок ВАКС». Загалом захист намагався скористатися послугами понад 10 банків, здійснюючи окремі платежі розміром від 5 до 700 тисяч гривень. Враховуючи ці обставини, сторона захисту наполягає на перегляді розміру застави та її зменшенні до 13 мільйонів гривень.
Архіви позначок: Мудрая Ирина
Столар заявляє про блокування банками 300 мільйонів гривень застави для ВАКС
Народний депутат Столар, який є підозрюваним у справі Мудрої-Микитася, наразі не може внести визначену судом заставу у розмірі 300 мільйонів гривень. Парламентар запевняє, що має намір виконати рішення суду і потрібні гроші в нього наявні, проте він зіткнувся з «незаконними діями банківських установ, які полягають в абсолютно безпідставних відмовах у переказі моїх власних коштів та коштів моєї родини на казначейський рахунок ВАКС». Через це Столар подав звернення до Національного банку та поліції.
Призначення суддів часів Майдану: чому виникли питання до доброчесності
Протягом останнього місяця безстрокові повноваження отримали троє суддів: Тарас Заєць, Марина Лозинська та Олена Ізовітова-Вакім. Усі вони раніше мали негативні висновки Громадської ради доброчесності та тривалий час працювали без повноважень через завершення п’ятирічного терміну призначення.
Марина Лозинська із Солом’янського районного суду Києва під час Революції Гідності обрала запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для побитого активіста, який мав черепно-мозкову травму. Згідно з матеріалами щодо її діяльності, вона не відобразила цю інформацію у своїх деклараціях, а після 2014 року відвідувала Москву та окупований Крим. Хоча новий склад ВККС визнав її такою, що не відповідає посаді, після скасування цього рішення Верховним Судом її призначили безстроково за старою рекомендацією, оминувши повторний розгляд пленарним складом комісії.
Аналогічна ситуація склалася з Оленою Ізовітовою-Вакім із Харківського окружного адміністративного суду. У листопаді 2013 року вона заборонила проведення мирних зібрань у Харкові, зокрема акції «Євротиждень у Харкові» та безстроковий протест біля лікарні «Укрзалізниці» №5. Попри рішення нового складу ВККС про невідповідність посаді, після скасування цього вердикту Верховним Судом її призначили безстроково на основі старої рекомендації. Примітно, що указ про її призначення з’явився, поки справа ще розглядалася Великою Палатою Верховного Суду.
Третій суддя, Тарас Заєць зі Святошинського районного суду Києва, у лютому 2014 року відправив під варту учасника Майдану, приховавши це рішення у деклараціях. Також виникали питання щодо його майна: придбання Audi Q7 вартістю близько $90 тисяч при задекларованому доході у 277 тисяч гривень за 10 років, активів на батьків та рішень, винесених під час перебування за кордоном чи на навчанні. Заєць не пройшов пленарну співбесіду ВККС, провалив конкурс до апеляційного адміністративного суду, проте отримав довічне призначення на посаду судді першої інстанції під час оскарження результатів конкурсу.
Ці призначення привернули увагу на тлі кримінального провадження НАБУ та САП, у якому фігурує колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра. Під час засідань ВАКС обвинувачення оприлюднило матеріали негласних слідчих дій, де йшлося про можливу торгівлю посадами та формування «пулу» з близько 30 суддів. Ці твердження є частиною позиції обвинувачення і ще не встановлені судом. Оскільки Ірина Мудра раніше курувала судовий напрямок в Офісі президента, виникають питання щодо доцільності реалізації старих рекомендацій для суддів із негативною репутацією саме зараз.