Архіви позначок: Судьи

Призначення суддів часів Майдану: чому виникли питання до доброчесності

Оприлюднено автором

Протягом останнього місяця безстрокові повноваження отримали троє суддів: Тарас Заєць, Марина Лозинська та Олена Ізовітова-Вакім. Усі вони раніше мали негативні висновки Громадської ради доброчесності та тривалий час працювали без повноважень через завершення п’ятирічного терміну призначення.

Марина Лозинська із Солом’янського районного суду Києва під час Революції Гідності обрала запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для побитого активіста, який мав черепно-мозкову травму. Згідно з матеріалами щодо її діяльності, вона не відобразила цю інформацію у своїх деклараціях, а після 2014 року відвідувала Москву та окупований Крим. Хоча новий склад ВККС визнав її такою, що не відповідає посаді, після скасування цього рішення Верховним Судом її призначили безстроково за старою рекомендацією, оминувши повторний розгляд пленарним складом комісії.

Аналогічна ситуація склалася з Оленою Ізовітовою-Вакім із Харківського окружного адміністративного суду. У листопаді 2013 року вона заборонила проведення мирних зібрань у Харкові, зокрема акції «Євротиждень у Харкові» та безстроковий протест біля лікарні «Укрзалізниці» №5. Попри рішення нового складу ВККС про невідповідність посаді, після скасування цього вердикту Верховним Судом її призначили безстроково на основі старої рекомендації. Примітно, що указ про її призначення з’явився, поки справа ще розглядалася Великою Палатою Верховного Суду.

Третій суддя, Тарас Заєць зі Святошинського районного суду Києва, у лютому 2014 року відправив під варту учасника Майдану, приховавши це рішення у деклараціях. Також виникали питання щодо його майна: придбання Audi Q7 вартістю близько $90 тисяч при задекларованому доході у 277 тисяч гривень за 10 років, активів на батьків та рішень, винесених під час перебування за кордоном чи на навчанні. Заєць не пройшов пленарну співбесіду ВККС, провалив конкурс до апеляційного адміністративного суду, проте отримав довічне призначення на посаду судді першої інстанції під час оскарження результатів конкурсу.

Ці призначення привернули увагу на тлі кримінального провадження НАБУ та САП, у якому фігурує колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра. Під час засідань ВАКС обвинувачення оприлюднило матеріали негласних слідчих дій, де йшлося про можливу торгівлю посадами та формування «пулу» з близько 30 суддів. Ці твердження є частиною позиції обвинувачення і ще не встановлені судом. Оскільки Ірина Мудра раніше курувала судовий напрямок в Офісі президента, виникають питання щодо доцільності реалізації старих рекомендацій для суддів із негативною репутацією саме зараз.

Суддя Західного апеляційного господарського суду постане перед судом за незаконне збагачення на 21 мільйон гривень

Оприлюднено автором

Суддя Західного апеляційного господарського суду постане перед судом. НАБУ і САП обвинувачують його у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації, про що повідомили у Національному антикорупційному бюро. За матеріалами слідства, протягом 2020-2023 років посадовець придбав у Львові шість об’єктів нерухомості: чотири квартири та два паркомісця. Їхня загальна вартість перевищує 21 мільйон гривень. При цьому майно оформили на тещу, колишню дружину та доньку судді. Розслідування виявило, що офіційних доходів, заощаджень та витрат судді було недостатньо для купівлі цієї нерухомості. Окрім цього, у своїх щорічних деклараціях за 2022-2025 роки він приховав проживання в орендованій квартирі та факт фактичного володіння придбаними об’єктами. У квітні 2026 року йому було офіційно повідомлено про підозру у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірних відомостей.

Апеляційна палата ВАКС залишила в силі заставу для Олександра Прокопенка

Оприлюднено автором

6 липня 2026 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду розглянула скарги захисту та обвинувачення на рішення слідчого судді ВАКС від 29.05.2026 щодо запобіжного заходу для судді Верховного Суду у відставці. Йдеться про заставу в розмірі 900 000 грн, повідомила пресслужба АП ВАКС.

Фігурантом справи є Олександр Прокопенко. Його підозрюють в одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб за ч. 4 ст. 368 КК України.

Після розгляду колегія суддів АП ВАКС не задовольнила апеляційні скарги сторін і залишила ухвалу слідчого судді ВАКС без змін. Це рішення набрало законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Також в АП ВАКС зазначили, що станом на зараз застава вже внесена, а на підозрюваного покладено низку процесуальних обов’язків.

Засідання ВРП щодо Тетяни Ільєвої знову перенесли через «відпустку адвоката»

Оприлюднено автором

ВРП знову відклала розгляд питання щодо судді Печерського райсуду міста Києва Тетяни Ільєвої. Цього разу причиною стала «відпустка адвоката». Це вже друге перенесення суто формального питання — про надання дозволу на оскарження попереднього рішення дисциплінарної палати.

На засіданні сама Ільєва заявляла, що не може представляти себе самостійно, оскільки нібито не встигла ознайомитися з клопотанням, якого, за її словами, у неї буцімто не було. Також вона посилалася на значне навантаження, зазначаючи, що як слідча суддя того дня мала розглянути десятки клопотань про запобіжні заходи.

Раніше Перша дисциплінарна палата ВРП понад рік розглядала скаргу НАБУ щодо Ільєвої. Засідання регулярно зривалися через її раптові лікарняні, які щоразу дивним чином збігалися з датами розгляду. Водночас дисциплінарна скарга наших юристів на Ільєву, подана ще у грудні 2023 року, уже понад два роки залишається без руху у загальній черзі в інспектора Кабанця.

Справу розглядали через те, що у 2023 році суддя ухвалила рішення, за якими арештовані під час обшуків кошти потрапили до сторонніх осіб. В одному випадку зникло понад 4 млн грн, в іншому — понад 15 млн грн. Крім того, вона зняла арешт зі $100 тис. із рахунків Миханіва у справі, яку взагалі слухав інший суд. Зараз справу щодо Ільєвої слухає ВАКС.

Попри такі грубі порушення, ВРП тоді обрала найм’якше покарання — попередження, пославшись на її позитивну характеристику та авторитет серед колег.

«Авторитет» Ільєвої, як зазначається, підтверджується низкою відомих рішень. Вона зменшила заставу ексголові «Нафтогазу» Бакуліну з 1,5 млрд грн до 10 млн грн, після чого той втік з України. Також Ільєва ухвалювала потрібні Портнову рішення, які згодом скасовував Верховний Суд, а журналісти BIHUS.Info виявили у її родини елітну нерухомість та авто.

Лікарняні, відпустки адвокатів і посилання на навантаження виглядають як класична схема затягування часу, якою Ільєва вдало користується. Очікується, що ВРП припинить безкінечні перенесення та нарешті ухвалить рішення щодо судді.

Судове рішення і забудова біля Лаври: як 23-поверхівка з’являється в буферній зоні ЮНЕСКО

Оприлюднено автором

У буферній зоні ЮНЕСКО, за 800 метрів від Великої Лаврської дзвіниці, триває будівництво 23-поверхового хмарочоса. Водночас жодна офіційна структура не визнає, що саме вона надала дозвіл на такі роботи. Йдеться про 80-метрову вежу, поява якої може змінити історичний силует Києва. У центрі цієї історії також опинився бізнесмен Сергій Цюпко — колишній власник банку “Таврика” та Київського ювелірного заводу. Цю тему досліджувала команда СтопКору.

Департамент охорони культурної спадщини КМДА видав приписи у зв’язку з будівництвом 80-метрової багатоповерхівки в історичній частині міста неподалік Києво-Печерської лаври. У відомстві заявили, що не погоджували документацію на цей проєкт і не надавали дозволів на виконання робіт.

Як повідомили активісти ГО “Спадщина”, які охрестили новобудову “80-метровим монстром”, раніше забудовники розпочали знесення історичної будівлі училища зв’язку 1930-х років на розі вулиць Князів Острозьких та Цитадельної. На її місці планують звести 23-поверховий будинок, який закриє киянам краєвид на Велику Лаврську дзвіницю, що розташована лише за 800 метрів. І це відбувається на території буферної зони ЮНЕСКО, де діють суворі обмеження щодо висотності забудови. Проте Київський окружний адмінсуд скасував ці обмеження та збільшив допустиму висоту утричі.

Матеріали справи №640/10699/20 свідчать, що ТОВ “Будінвестиції” оскаржило норму містобудівних умов, яка фактично обмежувала висоту майбутнього об’єкта 27 метрами. У липні 2020 року суддя тодішнього Окружного адміністративного суду Києва Олена Патратій задовольнила позов компанії. Пізніше апеляційна інстанція залишила це рішення в силі, після чого забудовник отримав можливість проєктувати будівлю більшої висоти.

Департамент містобудування та архітектури КМДА оскаржував це судове рішення в апеляції, однак скаргу не задовольнили.

За даними видання “Факти”, з ТОВ “Будінвестиції” пов’язують українського бізнесмена Сергія Цюпка, який раніше контролював активи у банківській, ювелірній та будівельній сферах.

До 2012 року Цюпка називали власником банку “Таврика”, будівельного тресту “Південзахідтрансбуд” та Київського ювелірного заводу. Журналісти “Фактів” також вказують на ймовірні зв’язки Цюпка з рф.

Однією з ключових фігур у цій історії стала суддя Окружного адміністративного суду Києва Олена Патратій, адже саме її рішення задовольнило позов ТОВ “Будінвестиції” і зробило будівництво хмарочосу можливим.

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Олена Патратій згадувалася у контексті подій довкола так званих “плівок Вовка” та процедур кваліфікаційного оцінювання суддів. Згідно з даними, оприлюдненими у 2019 році, вона входила до групи щонайменше 30 суддів ОАСК, які не прибули на співбесіди до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. У розслідуваннях НАБУ такі синхронні неявки розглядалися як можливий узгоджений крок, нібито організований за участі тодішнього керівництва суду для зриву оцінювання.

У межах дисциплінарних процедур Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкривала справу щодо Патратій, розгляд якої, зокрема, був запланований на 23 вересня. Окремо Громадська рада доброчесності звертала увагу на низку рішень, які вона ухвалювала під час навчання в Національній школі суддів.

Патратій також фігурувала в контексті реакції суддів ОАСК на оприлюднені НАБУ матеріали про можливі зловживання в суді, відомі як “плівки Вовка”. ОАСК, який у 2022 році був законодавчо ліквідований, неодноразово зазнавав критики через резонансні рішення, які громадські організації та експерти вважали політично вмотивованими. Попри ліквідацію цього суду, його колишні судді й далі здійснюють правосуддя та отримують відповідні виплати.

На цьому тлі постає питання: хто саме надав фірмі з орбіти одіозного бізнесмена можливість будувати скандальну висотку в історичній місцевості?

Що задекларувала кандидатка у судді Тетяна Ловецька

Оприлюднено автором

Кандидатка на посаду судді місцевого суду Тетяна Ловецька, яка є помічницею судді Раїси Ханової, вказала у декларації квартиру в Києві площею понад 164 м², а також майже 927 тис. грн заробітної плати у Верховному Суді.

У 2025 році Тетяна Ловецька задекларувала 927 тис. гривень зарплати, отриманої у Верховному Суді. Її чоловік, Владислав Леонідович Ловецький, теж працює у Верховному Суді. Його задекларована заробітна плата становить 569 тис. гривень.

Окрім цього, Тетяна Ловецька отримала соціальні виплати на суму 4,3 тис. гривень, а також 57 тис. гривень за програмою «гроші ходять за дитиною».

У декларації вказані два об’єкти нерухомості. Перший — квартира в Києві площею 164,1 м², набута у 2015 році. Її вартість не зазначена. Власницею є Тетяна Ловецька, при цьому члени сім’ї та інші особи мають право безоплатного користування.

Другий об’єкт — будинок площею 98,6 м² у селищі Ставище Білоцерківського району Київської області, набутий у 2009 році. За останньою грошовою оцінкою його вартість становить 76 тис. гривень. Майно перебуває у спільній частковій власності з чоловіком та іншими особами.

Також у декларації зазначено легковий автомобіль Volkswagen Passat 2012 року, набутий у 2019 році за 250 тис. гривень. Автомобіль належить Тетяні Ловецькій, а її чоловік має право безоплатного користування.

Апеляція підтвердила вирок Олені Власенковій у справі про хабар

Оприлюднено автором

Апеляційна інстанція не змінила вирок судді скандального ОАСКу Олені Власенковій. Раніше ВАКС призначив їй 5 років і 6 місяців ув’язнення, заборонив обіймати держпосади протягом 3 років і постановив конфіскацію майна. Після рішення суду Власенкову взяли під варту просто в залі суду.

У 2018 році Власенкову викрили на хабарі у $2 тис. За ці гроші вона вимагала вирішення питання у справі, пов’язаній із ліцензією на поводження з небезпечними відходами. За версією слідства, йшлося лише про перший транш із загальної суми $10 тис. Вона складалася з $2 тис. за витребування справи з Мінекології, $3 тис. за потрібну експертизу та $5 тис. за позитивне рішення суду.

Представник компанії звернувся до правоохоронців із заявою про вимагання хабаря. Після того як Власенкова постановила ухвалу про витребування документів, того ж дня вона отримала в ресторані першу частину грошей. Одразу після передачі коштів її викрило НАБУ.

Під час апеляційного розгляду Власенкова знову стверджувала, що мала місце нібито провокація з боку правоохоронців і посередника, та своєї вини не визнавала. Вона також просила не застосовувати конфіскацію всього майна і врахувати як пом’якшувальні обставини її статус УБД та проходження служби з 2022 року.

Ще під час розгляду справи у першій інстанції Власенкова мобілізувалася, використавши популярну схему для затягування процесу. ВАКС не зупинив розгляд, однак ВРП через це поставила на паузу питання про її звільнення з посади судді.

Попри заяви про провокацію та спроби затягнути процес, суддя отримала покарання за корупційний злочин. Тепер залишається дочекатися її остаточного звільнення з посади судді.

Родинні доходи та майно: що вказав у декларації Павло Шкіндер

Оприлюднено автором

Павло Шкіндер, голова Господарського суду Івано-Франківської області, подав декларацію за 2025 рік, у якій зазначив нерухоме майно, автомобілі та доходи своєї сім’ї.

У декларації вказано житловий будинок у Крихівцях площею понад 190 м², земельну ділянку площею понад 1000 м², а також господарські будівлі.

Окремо зазначено, що дружина Шкіндера є власницею кількох земельних ділянок у Крихівцях та Микуличині. Також родина має три автомобілі: Opel Astra, Subaru Outback та Mercedes-Benz GL450.

За рік Павло Шкіндер задекларував зарплату понад 1,8 млн грн, пенсію понад 283 тис. грн і 183 грн банківського кешбеку. Його дружина вказала близько 268 тис. грн пенсії.

Водночас у декларації не зазначено грошових активів — ані готівки, ані коштів на рахунках.

Незаконні судові рішення: схема ухилення від мобілізації у Конотопі

Оприлюднено автором

Державне бюро розслідувань (ДБР) провело перевірку Конотопського суду в Сумській області, виявивши, що судді ухвалювали рішення, які дозволяли чоловікам уникати мобілізації. Слідчі ДБР виявили схему, що включала винесення судових рішень на основі заяв військовозобов’язаних чоловіків. Ці заяви стосувалися визнання їхніх дружин безвісно зниклими або встановлення фактів одноосібного виховання малолітніх дітей. В результаті було зафіксовано 21 випадок винесення незаконних рішень.

Такі рішення надають правові підстави для звільнення від військової служби, отримання відстрочки від мобілізації та виїзду за кордон. Адвокат, який шукав військовозобов’язаних, що бажали уникнути мобілізації, ініціював судові провадження, подаючи позови з неправдивими відомостями про нібито безвісне зникнення дружин.

Після відкриття проваджень справи, за попередньою домовленістю, передавалися до визначеного судді, який, як встановило слідство, ухвалював рішення без належної перевірки, визнаючи жінок безвісно зниклими. Щоб забезпечити розгляд справи саме у «потрібного» судді, учасники схеми неодноразово подавали, відкликали та повторно подавали аналогічні заяви, впливаючи на автоматизований розподіл справ.

На даний момент судді, адвокату та військовозобов’язаному висунуто підозру у створенні схеми незаконного отримання відстрочок від мобілізації через судові рішення. Їм інкримінують перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України.

Вирок адвокату за підбурювання до підкупу суддів

Оприлюднено автором

Адвоката Олександра Дульського засуджено до 9 років позбавлення волі за підбурювання до підкупу суддів. 22 квітня 2026 року колегія суддів ВАКС оголосила вирок, в якому йдеться про те, що адвокат спонукав свого клієнта надати неправомірну вигоду суддям Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. За 120 тис. дол. США він обіцяв використати свої знайомства із суддями для вирішення питання на користь свого підзахисного. Проте адвокат не мав наміру передавати ці кошти: 17,9 тис. дол. США він витратив на власні потреби, а ще 101,9 тис. дол. США зберігав вдома та в офісі. Суд визнав його винуватим у злочинах, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України. Адвокату призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією половини його майна. Також він позбавлений права займатися адвокатською діяльністю на строк 2 роки. Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з моменту його проголошення.