Призначення суддів часів Майдану: чому виникли питання до доброчесності

Протягом останнього місяця безстрокові повноваження отримали троє суддів: Тарас Заєць, Марина Лозинська та Олена Ізовітова-Вакім. Усі вони раніше мали негативні висновки Громадської ради доброчесності та тривалий час працювали без повноважень через завершення п’ятирічного терміну призначення.

Марина Лозинська із Солом’янського районного суду Києва під час Революції Гідності обрала запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для побитого активіста, який мав черепно-мозкову травму. Згідно з матеріалами щодо її діяльності, вона не відобразила цю інформацію у своїх деклараціях, а після 2014 року відвідувала Москву та окупований Крим. Хоча новий склад ВККС визнав її такою, що не відповідає посаді, після скасування цього рішення Верховним Судом її призначили безстроково за старою рекомендацією, оминувши повторний розгляд пленарним складом комісії.

Аналогічна ситуація склалася з Оленою Ізовітовою-Вакім із Харківського окружного адміністративного суду. У листопаді 2013 року вона заборонила проведення мирних зібрань у Харкові, зокрема акції «Євротиждень у Харкові» та безстроковий протест біля лікарні «Укрзалізниці» №5. Попри рішення нового складу ВККС про невідповідність посаді, після скасування цього вердикту Верховним Судом її призначили безстроково на основі старої рекомендації. Примітно, що указ про її призначення з’явився, поки справа ще розглядалася Великою Палатою Верховного Суду.

Третій суддя, Тарас Заєць зі Святошинського районного суду Києва, у лютому 2014 року відправив під варту учасника Майдану, приховавши це рішення у деклараціях. Також виникали питання щодо його майна: придбання Audi Q7 вартістю близько $90 тисяч при задекларованому доході у 277 тисяч гривень за 10 років, активів на батьків та рішень, винесених під час перебування за кордоном чи на навчанні. Заєць не пройшов пленарну співбесіду ВККС, провалив конкурс до апеляційного адміністративного суду, проте отримав довічне призначення на посаду судді першої інстанції під час оскарження результатів конкурсу.

Ці призначення привернули увагу на тлі кримінального провадження НАБУ та САП, у якому фігурує колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра. Під час засідань ВАКС обвинувачення оприлюднило матеріали негласних слідчих дій, де йшлося про можливу торгівлю посадами та формування «пулу» з близько 30 суддів. Ці твердження є частиною позиції обвинувачення і ще не встановлені судом. Оскільки Ірина Мудра раніше курувала судовий напрямок в Офісі президента, виникають питання щодо доцільності реалізації старих рекомендацій для суддів із негативною репутацією саме зараз.

Судове рішення і забудова біля Лаври: як 23-поверхівка з’являється в буферній зоні ЮНЕСКО

У буферній зоні ЮНЕСКО, за 800 метрів від Великої Лаврської дзвіниці, триває будівництво 23-поверхового хмарочоса. Водночас жодна офіційна структура не визнає, що саме вона надала дозвіл на такі роботи. Йдеться про 80-метрову вежу, поява якої може змінити історичний силует Києва. У центрі цієї історії також опинився бізнесмен Сергій Цюпко — колишній власник банку “Таврика” та Київського ювелірного заводу. Цю тему досліджувала команда СтопКору.

Департамент охорони культурної спадщини КМДА видав приписи у зв’язку з будівництвом 80-метрової багатоповерхівки в історичній частині міста неподалік Києво-Печерської лаври. У відомстві заявили, що не погоджували документацію на цей проєкт і не надавали дозволів на виконання робіт.

Як повідомили активісти ГО “Спадщина”, які охрестили новобудову “80-метровим монстром”, раніше забудовники розпочали знесення історичної будівлі училища зв’язку 1930-х років на розі вулиць Князів Острозьких та Цитадельної. На її місці планують звести 23-поверховий будинок, який закриє киянам краєвид на Велику Лаврську дзвіницю, що розташована лише за 800 метрів. І це відбувається на території буферної зони ЮНЕСКО, де діють суворі обмеження щодо висотності забудови. Проте Київський окружний адмінсуд скасував ці обмеження та збільшив допустиму висоту утричі.

Матеріали справи №640/10699/20 свідчать, що ТОВ “Будінвестиції” оскаржило норму містобудівних умов, яка фактично обмежувала висоту майбутнього об’єкта 27 метрами. У липні 2020 року суддя тодішнього Окружного адміністративного суду Києва Олена Патратій задовольнила позов компанії. Пізніше апеляційна інстанція залишила це рішення в силі, після чого забудовник отримав можливість проєктувати будівлю більшої висоти.

Департамент містобудування та архітектури КМДА оскаржував це судове рішення в апеляції, однак скаргу не задовольнили.

За даними видання “Факти”, з ТОВ “Будінвестиції” пов’язують українського бізнесмена Сергія Цюпка, який раніше контролював активи у банківській, ювелірній та будівельній сферах.

До 2012 року Цюпка називали власником банку “Таврика”, будівельного тресту “Південзахідтрансбуд” та Київського ювелірного заводу. Журналісти “Фактів” також вказують на ймовірні зв’язки Цюпка з рф.

Однією з ключових фігур у цій історії стала суддя Окружного адміністративного суду Києва Олена Патратій, адже саме її рішення задовольнило позов ТОВ “Будінвестиції” і зробило будівництво хмарочосу можливим.

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Олена Патратій згадувалася у контексті подій довкола так званих “плівок Вовка” та процедур кваліфікаційного оцінювання суддів. Згідно з даними, оприлюдненими у 2019 році, вона входила до групи щонайменше 30 суддів ОАСК, які не прибули на співбесіди до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. У розслідуваннях НАБУ такі синхронні неявки розглядалися як можливий узгоджений крок, нібито організований за участі тодішнього керівництва суду для зриву оцінювання.

У межах дисциплінарних процедур Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкривала справу щодо Патратій, розгляд якої, зокрема, був запланований на 23 вересня. Окремо Громадська рада доброчесності звертала увагу на низку рішень, які вона ухвалювала під час навчання в Національній школі суддів.

Патратій також фігурувала в контексті реакції суддів ОАСК на оприлюднені НАБУ матеріали про можливі зловживання в суді, відомі як “плівки Вовка”. ОАСК, який у 2022 році був законодавчо ліквідований, неодноразово зазнавав критики через резонансні рішення, які громадські організації та експерти вважали політично вмотивованими. Попри ліквідацію цього суду, його колишні судді й далі здійснюють правосуддя та отримують відповідні виплати.

На цьому тлі постає питання: хто саме надав фірмі з орбіти одіозного бізнесмена можливість будувати скандальну висотку в історичній місцевості?

Суддівські призначення: виклики та ризики

21 квітня Вища рада правосуддя розгляне подання Президента про призначення Надії Микитин суддею Сьомого апеляційного адміністративного суду. Микитин є суддею Івано-Франківського окружного адміністративного суду, і раніше ВККС рекомендувала її для апеляції, незважаючи на негативний висновок Громадської ради доброчесності. Журналісти виявили, що родина судді безкоштовно проживає в квартирах, оформлених на громадянку Російської Федерації. Зокрема, йдеться про квартиру в центрі Києва площею близько 205 м², де проживає мати судді — суддя Верховного Суду Надія Стефанів, а також квартиру в Івано-Франківську площею близько 98 м² вартістю $140 тис., де мешкає сама Микитин. Обидва житла передані в користування за договорами позички. Родичка суддів, яка нібито є власницею квартир, проживає в російському Томську та працює на хімкомбінаті, що забезпечує ядерний арсенал РФ. Власниця в розмові з журналістами зізналася, що не купувала жодних квартир в Україні. Після розслідування суддя Стефанів переїхала в іншу квартиру, але в тому ж будинку. Громадська рада доброчесності звертала увагу на можливість використання такої схеми для приховування реальних власників — судді Микитин та її матері, судді Стефанів. Крім того, Микитин протягом 5 років не вказувала, де фактично проживає в Івано-Франківську. Історію про частку в будинку, яку вона не декларувала з 2000 року, суддя пояснила пожежою, яка нібито знищила документи, але доказів пожежі ніхто не бачив. Чоловік судді також виявився причетним до дивних оборудок з автомобілями за цінами, значно нижчими за ринкові. Незважаючи на негативний висновок Громадської ради доброчесності, 10 членів ВККС вирішили, що це не є перешкодою для кар’єрного зростання Микитин і рекомендували її кандидатуру. Тепер останнім запобіжником є Вища рада правосуддя.

ВККС звільнила суддю ОАСК Нагорянського через майнові порушення та неефективність роботи

Вища кваліфікаційна комісія суддів визнала суддю ОАСКу Сергія Нагорянського таким, що не відповідає займаній посаді.Розглянемо деталі ситуації.

Ключовим питанням стало службове житло. У 2020 році Нагорянський отримав квартиру від держави і майже одразу почав приватизацію. Аргумент судді був стандартним: не мав власного житла за місцем роботи. Однак на той момент суддя проживав у квартирі матері, яка померла незадовго до цього. Він навмисно не оформив її в спадщину, оскільки спочатку прагнув приватизувати службову квартиру. Одночасно він будує будинок під Києвом площею близько 250 м².

Додатково, у Нагорянського є резервний варіант: він стоїть у черзі на постійне житло від Міноборони як військовий пенсіонер.

Також висловлювалися занепокоєння щодо заниження в деклараціях. У 2017 році син судді придбав земельну ділянку в селі Рожни площею 0,1755 га за 85 720 грн — що приблизно дорівнює 185 доларам за сотку. Ринкова ціна для цього району починається від 467 доларів. Заниження у більш ніж 2,5 рази.

У 2019 році НАЗК склало на Нагорянського адмінпротокол за несвоєчасне повідомлення про істотні зміни в майновому стані, щодо 725 тис. грн суддівської винагороди.

Крім того, висловлювалися питання щодо якості здійснення правосуддя. Під час навчання суддя за 11 днів ухвалив 132 судові рішення. Це викликало сумніви щодо формальності навчання або відсутності фактичної участі судді у розгляді справ.

Дев’ять членів ВККС намагалися врятувати суддю, але їх голосів було недостатньо, щоб подолати негативний висновок Громадської ради доброчесності. П’ятеро членів проголосували проти визнання судді таким, що відповідає займаній посаді.

Все ж Комісія вирішила, що житлові схеми, проблеми з декларуванням та питання до здійснення правосуддя несумісні зі статусом судді. Далі ВККС внесе подання до ВРП про звільнення судді з посади.

Суд підтвердив підозру члену ВККС у махінаціях з дипломом

ВАКС підтвердив обґрунтованість підозри члену ВККС Володимиру Луганському.Захист стверджував про «добросовісну помилку» щодо статусу отриманого наукового ступеня через нечіткі положення закону «Про вищу освіту». Диплом доктора філософії також розглядався ВРП під час обрання Луганського членом ВККС, і на той момент жодних зауважень чи сумнівів щодо його доброчесності не виникало.16 вересня 2025 року ухвалою ВАКС у справі №991/8127/25 скаргу захисника на повідомлення про підозру Луганському у КП №52024000000000479 залишено без задоволення.Апеляція ухвалою від 21 жовтня 2025 року залишила ухвалу без змін.Члени ВККС мають право звільнити члена Луганського В. з посади, припинивши його щомісячні виплати у розмірі 300 тис. грн, але з травня 2025 року цього не роблять, прикриваючи підозрюваного колегу.