Архіви позначок: КГГА

У Києві різко побільшало звернень щодо торгівлі людьми

Оприлюднено автором

У столиці впродовж першого півріччя 2026 року зафіксували 120 звернень, пов’язаних із торгівлею людьми. Це майже дорівнює показнику за весь 2025 рік. Раніше столична поліція вже викривала подібні злочини, зокрема рабство під виглядом реабілітації. Майже половина постраждалих — внутрішньо переміщені особи. Про це 30 липня повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда, передає “Інформатор”.

За словами Марини Хонди, у Всесвітній день протидії торгівлі людьми було озвучено зростання кількості звернень. Вона зазначила, що війна суттєво посилила ризики потрапляння людей у такі ситуації: часто причиною стає не необережність, а складні життєві обставини. Додаткову вразливість створюють втрата житла, роботи та вимушене переміщення.

Від 2022 року до першого півріччя 2026-го міські служби отримали 320 звернень щодо торгівлі людьми. Із них 155 надійшли від внутрішньо переміщених осіб. Якщо у 2022 році було лише 5 таких звернень, то за перші шість місяців 2026-го їхня кількість зросла до 120. Серед постраждалих є жінки, чоловіки та діти. Йдеться про випадки трудової експлуатації, сурогатного материнства та використання людей у збройних конфліктах.

“Я переконана, що місцева влада сьогодні – не просто виконавець державної політики. Це той, хто об’єднує державні служби, поліцію, громадські організації в одну мережу – щоб людина, яка постраждала, отримала допомогу швидко і без повторної травматизації”, – наголосила Марина Хонда.

Окремо у місті наголошують на важливості профілактики. Завдяки превентивним заходам вдалося запобігти 16 ситуаціям, у яких молодь, що здобувала робітничі професії, могла стати жертвою торгівлі людьми.

У разі підозри, що людина або її близькі стали жертвами торгівлі людьми, у Києві можна звернутися на безкоштовні гарячі лінії. Йдеться про урядову лінію 1547, а також телефон Служби у справах дітей та сім’ї КМДА — 044 484 05 25.

У владі підкреслюють, що важливо не тільки реагувати на вже зафіксовані випадки, а й не допускати нових. Саме тому профілактичні програми спрямовують передусім на вразливі категорії населення, зокрема на людей, які через війну опинилися у складних життєвих обставинах.

Створення заказника «Затока Собаче Гирло» у Києві затягується

Оприлюднено автором

Активісти заявляють, що Київська міська державна адміністрація майже рік не розглядає ініціативу про створення ландшафтного заказника місцевого значення «Затока Собаче Гирло», попри підтримку петиції та наявність наукового обґрунтування. Про це йдеться у матеріалі видання «Главком».

За словами активістів, Департамент захисту довкілля Київської міської державної адміністрації ігнорує вимогу киян створити на косі затоки Собаче Гирло ландшафтний заказник місцевого значення. Водночас відповідна петиція давно набрала необхідні 6 тис. голосів, а наукове обґрунтування для звернення підготувала «Українська природоохоронна група». Клопотання про створення цього заказника також підтримало «WWF-Україна» — українське відділення «Всесвітній фонд природи».

Ризики для території в Оболонському районі стали очевидними після планів облаштувати поблизу Собачого гирла паркінг на 700 автомобілів і звести ще один міст — уже третій. Йдеться про 33 гектари рекреаційної території на Дніпрі, де вже є приватна ділянка. Крім того, фірма, пов’язана з Ігорем Мазепою, отримала дозвільні документи для проєктування житлово-адміністративного комплексу на одній із земельних ділянок коси.

Зміни в інфраструктурі поблизу Дніпра цим не обмежуються. Тут уже звели міст «Хвиля Азова» — так званий міст-хвиля — за підтримки «Столиця Груп», яку пов’язують із Владою Молчановою. Видання «Наші гроші» повідомляло, що серед документів, які опинилися у розпорядженні журналістів, був проєкт домовленостей щодо потенційної забудови ділянок у Києві, де згадувалися Влада Молчанова та Денис Комарницький.

У відповідь на звернення киян щодо створення заказника Департамент захисту довкілля КМДА надав відповідь, яка, як стверджується, не узгоджується із законодавством. Посадовці не висловили претензій ні до експертного обґрунтування екологічної цінності території, ні до форми звернення, однак не передали питання на розгляд Київради. Натомість у відповіді йшлося про намір провести опитування щодо створення заказника у «Київ Цифровий».

Раніше мешканці міста у таких питаннях зверталися безпосередньо до депутатів Київради. Однак у 2024 році депутати змінили порядок створення ландшафтних заказників місцевого значення. Відтоді без попереднього схвалення Департаменту захисту довкілля питання не може рухатися далі. За це рішення проголосували «Європейська солідарність», «Удар», «Єдність», «Батьківщина», «Голос», «ОПЗЖ» та особисто мер Віталій Кличко.

Активісти зазначають, що навіть відповідь про необхідність такого опитування їм вдалося отримати не одразу. У встановлений термін чиновники не відповіли, після чого громадська організація «Парк Прирічна» звернулась до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Лише після відкриття провадження та звернення до Департаменту чиновники надіслали лист про плани провести опитування.

Наразі, як зазначається, влада Києва не поспішає навіть із проведенням опитування у «Київ Цифровий», хоча від моменту надання відповіді на звернення минуло 11 місяців. Понад пів року тому керівництво змінилося, і головою Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату став Павло Іванов. За час його керівництва клопотання не розглянули, а опитування не організували.

На думку місцевих мешканців, порушення процедури та затягування часу можуть свідчити про ймовірні плани забудови Собачого Гирла. Попри наявність наукового обґрунтування та успішної петиції за створення заказника «Затока Собаче Гирло», міська влада тривалий час не створює природоохоронну зону і не забезпечує прозорий розгляд цього питання.

У відповіді на запит «Голки» Павло Іванов повідомив, що опитування громадської думки не організували, оскільки чиновники не отримали від громадської організації «Парк Прирічна» узгодженої позиції щодо його проведення. Водночас законність зупинення розгляду клопотання через ідею провести дослідження громадської думки директор департаменту не прокоментував.

Активісти заявили, що були здивовані такою позицією Павла Іванова. У громадській організації зазначають, що у минулорічному листі їх лише поінформували про намір КМДА провести опитування і жодної позиції не запитували. Крім того, активісти вважають, що пропозиція провести на цьому етапі таке опитування є спробою затягнути розгляд клопотання та, ймовірно, викривити його результати.

Голова громадської організації «Парк Прирічна» Гліб Антоненко заявив: «Це показує справжнє ставлення департаменту до створення об’єктів природно-заповідного фонду. Отримувати таку відповідь від посадовця, який багато років займався питаннями природно-заповідної справи та збереження біорізноманіття в Міндовкіллі, – неочікувано. Ця позиція суперечить законодавству і демонструє неповагу до провідних екологічних організацій «Української природоохоронної групи», WWF-Україна та дев’яти науковців і екологів, які розробляли наукове обґрунтування необхідності заповідання коси затоки. Сподіваюся, що така відповідь – прикра помилка через надмірну завантаженість Павла Іванова, і ми нарешті побачимо розгляд нашого клопотання відповідно до законодавства України».

Наразі активісти повторно звертаються до чиновників із вимогою передати ініціативу зі створення заказника «Затока Собаче Гирло» до Київради, як цього вимагає закон.

Схема розкрадань у парках Києва: що встановило слідство щодо «Київзеленбуду» та підрядів часів Бахмата

Оприлюднено автором

Столична поліція викрила чергову корупційну схему в КО «Київзеленбуд», пов’язану з розкраданням бюджетних коштів під час капітальних ремонтів парків. За даними слідства, ці проєкти реалізовувалися за часів керівництва колишнього гендиректора Юрія Бахмата. Про це повідомляє «КиївВлада».

Відповідні обставини досліджує Головне управління Нацполіції Києва в межах кримінального провадження №12025100000001461, відкритого 19 листопада 2025 року. Фігурантам попередньо інкримінують вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою.

За версією слідства, посадовці «Київзеленбуду» могли привласнювати бюджетні кошти під час капітальних ремонтів парків і скверів. Правоохоронці вважають, що в документах були завищені обсяги виконаних робіт і послуг, а також вартість будівельних матеріалів та обладнання.

У центрі уваги слідства — чотири договори підряду, укладені між КО «Київзеленбуд» і ТОВ «Регіон 11» у вересні-грудні 2024 року. Йдеться про капремонт благоустрою парку «Радунка» вартістю 9,4 млн гривень, комплекс протизсувних заходів у східній частині парку «Нивки» за 3,9 млн, капремонт парку відпочинку «Юність» у Солом`янському районі за 5,8 млн, а також реконструкцію та благоустрій парку «Орлятко» в тому ж районі за 13,7 млн.

За інформацією слідства, на виконання цих договорів «Київзеленбуд» перерахував ТОВ «Регіон 11» 41,2 млн гривень, хоча загальна вартість договорів становить 32,8 млн. Як встановили правоохоронці, компанія залучила до виконання робіт п’ятьох суб’єктів господарювання: ТОВ «Бевентус» (нова назва — «Тедірокс»), ТОВ «Будівельна компанія Тесла», ТОВ «Смартінбуд», ТОВ «Тіоней» і ТОВ «Атлетех». Слідство вважає, що вони вносили недостовірні відомості до актів приймання виконаних будівельних робіт, зокрема щодо обсягів робіт, вартості матеріалів та обладнання.

За результатами судових експертиз у цій справі правоохоронці встановили, що вартість робіт за цими договорами була завищена на 2,9 млн гривень. Зокрема, під час робіт у парку «Нивки», за даними слідства, були завищені ціни на плити з гранітного каменю 400х400 мм товщиною 30 мм і плити з гранітного каменю 400х120 мм товщиною 30 мм.

Також у ході досудового розслідування встановлено, що у період 2024-2025 ТОВ «Регіон 11» перераховувало отримані від КО «Київзеленбуд» кошти на рахунки афілійованих компаній з метою безпідставного формування податкового кредиту, ухилення від сплати податку на прибуток, а також подальшого обготівковування і розподілу бюджетних коштів між учасниками цієї ймовірної протиправної діяльності. Серед таких компаній Нацполіція називає ТОВ «Бевентус», яке отримало 22,2 млн гривень, ТОВ «Будівельна компанія Тесла» — 4,7 млн, ТОВ «Смартінбуд» — 4,4 млн, ТОВ «Тіоней» — 2 млн, ТОВ «Атлетех» — 1,1 млн, а також ТОВ «БК «Нова-Граніт» — 1,4 млн.

19 червня 2026 року правоохоронці повідомили про підозри низці осіб, які можуть бути причетними до цих ймовірних злочинів. Їм офіційно інкримінували ч.5 ст. 191 КК України. Наразі відомо, що підозри отримали заступник директора КО «Київзеленбуд» з питань капітальних вкладень, провідна фахівчиня відділу кошторисної роботи управління капітальних вкладень цього комунального об’єднання, директор ТОВ «Регіон 11», головний інженер цієї компанії, засновник та директор ТОВ «Бевентус», а також громадянин, якого правоохоронці називають фактичним власником ТОВ «Атлетех», ТОВ «Бевентус» і ТОВ «Тіоней». Крім того, підозру вручили особі, яку правоохоронці вважають організатором цієї схеми. Йдеться про громадянина, який, за версією слідства, запропонував заступнику директора «Київзеленбуду» привласнювати бюджетні кошти під час виконання цих робіт і під контролем якого, ймовірно, перебуває ТОВ «Регіон 11».

На початкових етапах слідства у 2025 році правоохоронці також розслідували можливі розтрати і привласнення коштів під час капітального ремонту скверу навпроти будинку 5 на вул. Петра Вершигори у Дніпровському районі, яким на замовлення «Київзеленбуду» також займалося ТОВ «Регіон 11». Однак надалі в судових ухвалах у цьому провадженні більше не з’являлося даних про те, що слідчі встановили якісь порушення при реалізації цієї угоди.

За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ «Регіон 11» зареєстрували у лютому 2020 року. Від моменту заснування директором, засновником і кінцевим бенефіціаром компанії є Сергій Прокоф’єв, який має «прописку» в окупованому Луганську. Вочевидь, саме він отримав підозру від правоохоронців. Компанія активно бере участь у тендерах, які проводять державні та комунальні структури України. Загалом вона має 22 договори на суму 129,6 млн гривень, з яких 10 угод на 93,7 млн укладено з КО «Київзеленбуд».

Правоохоронці щороку відкривають чимало кримінальних проваджень за фактами корупційних правопорушень з боку керівництва «Київзеленбуду» та його підрядників. Точної статистики щодо таких справ немає, однак можна припустити, що за їхньою кількістю це комунальне об’єднання входить до першої п’ятірки столичних структур, підпорядкованих Київраді та КМДА, які фігурують у Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Водночас головною проблемою залишається те, що більшість таких справ не доходить навіть до повідомлень про підозру, а якщо підозри і вручають, то до обвинувальних вироків судів доходить небагато.

Наприклад, у березні 2025 року правоохоронці повідомили про підозри керівникам чотирьох компаній, які співпрацювали з «Київзеленбудом», а також ексначальнику відділу кошторисної роботи управління капітальних вкладень КО. Це відбулося в межах справи щодо ймовірної розтрати і привласнення близько 5,3 млн гривень під час проведення низки капітальних ремонтів столичних зелених та «відпочинкових» зон, на які загалом витратили 31,2 млн гривень. Зокрема, правоохоронців зацікавила реалізація 5 угод, укладених із ТОВ «ДСЗ». За версією слідства, схема діяла за звичною для столиці «традицією»: кілька осіб домовилися заробляти шляхом завищення вартості матеріалів, неповного виконання договорів та обготівковування коштів через підконтрольних суб’єктів господарювання. Наразі цю справу вже передали до суду для розгляду по суті.

Також на початку минулого року Державне бюро розслідувань розпочало слідство за фактами ймовірного отримання «відкатів» керівництвом КО «Київзеленбуд». Наразі правоохоронці попередньо встановили 5 фактів надання такої неправомірної вигоди на загальну суму 3,47 млн гривень від двох компаній та одного ФОПа, а всього, за інформацією прокуратури, посадовці комунального об’єднання збиралися заробити близько 25 млн гривень. Ці кошти підрядники сплачували за підписання актів виконаних робіт — 15% від суми договору — та за можливість подальшої співпраці з «Київзеленбудом». Щонайменше трьом уже колишнім посадовцям КО вручено підозри, зокрема колишньому гендиректору Юрію Бахмату та його першому заступнику Олексію Лукашу. Після цього їх відправили до СІЗО з можливістю внесення застави по 51,4 млн гривень за кожного. Підозри також отримали двоє бізнесменів, які співпрацювали з «Київзеленбудом». Схоже, правоохоронцям вдалося розкрити цю схему завдяки підрядникам КО, які були незадоволені таким станом речей.

Справа щодо цих експосадовців також уже перебуває на розгляді суду. Водночас 5 лютого 2026 року суд змінив їм запобіжний захід: звільнив з-під варти та відправив під цілодобовий домашній арешт.

Крім того, Нацполіція наразі розслідує чотири відносно «свіжі» кримінальні справи щодо ймовірних масових порушень законодавства з боку посадовців «Київзеленбуду», у межах яких уже вручено 6 підозр. Серед фігурантів — той самий екскерівник цього комунального об’єднання Юрій Бахмат. За версією слідства, він разом із двома спільниками причетний до завдання збитків бюджету на 4,9 млн гривень під час робіт із «боротьби з амброзією»: попередньо підрядник обробив меншу площу території, ніж було потрібно. Також правоохоронці викрили низку фігурантів, причетних до втрати столичним бюджетом майже 1,5 млн гривень під час капремонтів парку «Позняки» та парку в районі затоки Берковщина. Слідчі вважають, що до актів виконаних робіт були включені «зайві» витрати.

Порушення в роботі «Київзеленбуду» фіксують і аудитори столичної мерії. Наприклад, у жовтні 2025 року вони відзвітували про перевірку за 2022-2024 роки, під час якої встановили порушення та недоліки на загальну суму 984,7 млн гривень. Серед причин — дискримінаційні та непрозорі вимоги в тендерах на закупівлю товарів і послуг за відсутності вимог до якості, нестягнення штрафних санкцій з підрядників і постачальників за неналежне виконання умов угод, використання дорожчих «закуплених» саджанців замість вирощеного комунальним об’єднанням посадкового матеріалу, часте невикористання закупленої спецтехніки, ризик втрати землі розсадника «Київзеленбуду» в передмісті через «нереєстрацію» права постійного користування, а також самовільне зведення офісної будівлі на одній із ділянок цього КО.

Обов’язки генерального директора КО «Київзеленбуд» наразі виконує Ольга Манько, яка у 2015-2020 роках очолювала підпорядковане цьому комунальному об’єднанню КП по утриманню зелених насаджень Подільського району. На цю посаду вона вступила у березні 2025 року, одразу після затримання ексгендиректора Юрія Бахмата у вищезгаданій справі від ДБР. Він очолював КО з 19 жовтня 2023 року і саме за його керівництва «Київзеленбуд» співпрацював із ТОВ «Регіон 11». До нього, з 1 серпня 2023 року, обов’язки керівника цього комунального об’єднання виконувала Вікторія Середіна — тодішня перша заступниця гендиректора.

У своїй діяльності КО «Київзеленбуд» підпорядковане Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА, який до червня 2023 року мав назву Управління екології та природних ресурсів. Із грудня 2025 року обов’язки директора цього департаменту виконує Павло Іванов. До нього, з травня того ж року, цей структурний підрозділ на таких самих правах очолював Сергій Сабуров, який змінив на посаді Олександра Возного. Останній обіймав цей пост із січня 2021 року та був звільнений на тлі, зокрема, вимог громадськості, яка мала низку претензій до його роботи. Зокрема, йшлося про отримання ним підозри у справі щодо можливого отримання чиновниками вищезгаданого департаменту хабарів за видачу дозволів на викиди забруднювальних речовин у повітря. Станом на сьогодні діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. До нього роками за сферу екології в Києві відповідав Петро Пантелеєв, який нині є в.о. першого заступника голови КМДА Віталія Кличка.

У Києві найближчими днями може зрости вартість проїзду в громадському транспорті

Оприлюднено автором

Київська влада досі не визначилася, чи зросте вартість проїзду в громадському транспорті з 8 до 30 грн уже з 15 липня.

Учора в КМДА заявили, що підвищення поки не планується. Водночас сьогодні телеканал «Київ 24» із посиланням на відповідь Департаменту транспортної інфраструктури КМДА повідомив, що жодних відстрочок не буде, а рішення набере чинності найближчими днями.

Наразі проєкт проходить усі етапи погодження, однак змінювати дати на цей момент не планують.

Суд розглядатиме справу про збитки на ремонті вулиці Кирилівської у Києві

Оприлюднено автором

Прокурори Подільської окружної прокуратури міста Києва скерували до суду обвинувальний акт щодо колишнього директора одного з департаментів КМДА, керівника управління цього департаменту, а також в.о. начальника і головного інженера КП «ШЕУ Подільського району». Про це повідомляє Київська міська прокуратура.

За даними досудового розслідування, під час виконання ремонтних робіт на вул. Кирилівській у 2024 році обвинувачені, діючи у складі організованої групи, вносили до документів недостовірні відомості про обсяги використаних матеріалів, зокрема асфальтобетону, а також про фактично виконані роботи.

Крім цього, як зазначає прокуратура, було встановлено схему оформлення працівників районних ШЕУ м. Києва як сумісників у КП «ШЕУ Подільського району». Водночас їм нараховували оплату за основним місцем роботи за 8 годин, які вони фактично не відпрацювали, а також за роботи на вул. Кирилівській. Для цього, за даними прокуратури, до табелів обліку робочого часу вносили недостовірні відомості.

Як повідомляє прокуратура, незаконні вказівки щодо того, як саме табелювати таких працівників, керівникам ШЕУ особисто надавав керівник департаменту КМДА. Для цього він збирав їх на об’єкті будівництва.

Унаслідок таких дій територіальній громаді м. Києва завдано матеріальної шкоди на загальну суму майже 3 млн грн. Під час досудового розслідування прокурор заявив цивільний позов на вказану суму.

Дії обвинувачених кваліфіковано як розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах, вчинену в умовах воєнного стану у складі організованої групи, а також службове підроблення (ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України).

Капремонт поверху лікарні у Києві за 89,20 млн грн: у кошторисі виявили можливі переплати на матеріалах

Оприлюднено автором

КНП «Медичний центр міста Києва» КМДА 1 липня за підсумками тендеру уклало з ТОВ «Інж-Буд Компані» договір на капітальний ремонт другого поверху будівлі вартістю 89,20 млн грн. Інформація про це оприлюднена в системі «Прозорро».

До кінця 2027 року підрядник має виконати ремонт другого поверху лікувального підрозділу №8 на вул. Краківська, 13. Роботи охоплюють демонтаж і монтаж, оздоблення стін, підлоги та стель, а також облаштування систем опалення, вентиляції і водовідведення. Проєкт у 2023 році розробило ТОВ «Арх-Проджект», а позитивний експертний звіт надало ТОВ «Рембудконсалтінг». На цей рік передбачено 20,00 млн грн фінансування з коштів НСЗУ, решту коштів планують виділити наступного року.

Договірна ціна є динамічною. Найбільшу суму у підсумковій відомості ресурсів — 11,75 млн грн — відвели на невідомі елементи пристінних панелей із HPL-пластику товщиною 6 мм по 7 446 грн за кв. м. При цьому столична фірма «Viyar» у липневому прайсі пропонує пластикові HPL-панелі по 411–1 175 грн за кв. м, «Аlucobond» — по 3 800–4 680 грн за кв. м, а найдорожчі без зазначення товщини — по 6 800 грн за кв. м. «Покрівельний гіпермаркет» продає такі панелі по 4 444–6 189 грн за кв. м.

Лінолеум Gerflor двох колекцій Affinitty та Accord у кошторисі зазначили по 2 424 грн за кв. м. Водночас магазин «Рolyx» продає його по 978–1 198 грн за кв. м залежно від колекції, магазин «Рrofipol» — по 1 190–1 560 грн за кв. м, а «Рidloga» — по 1 734–1 908 грн за кв. м.

Повітропроводи класу Н із тонколистової оцинкованої сталі товщиною 0,7 мм, прямокутного перерізу, з більшою стороною від 300 до 1000 мм, врахували по 2 006 грн/м. Для порівняння, у кошторисі на реконструкцію адмінбудівлі в Бучі такі позиції закладали по 960 грн/кв. м, а в ремонті школи у Вишгородському районі — по 1 168 грн/кв. м.

Стельову галтель R70 внесли до кошторису по 1 646 грн/м. Стельові планки або плінтуси 70х70 мм «Еліт декор» пропонує по 235 грн/м, «Domo» — по 348 грн/м, так само як і «Decorshop». Найдорожчий гладкий карниз, який вдалося знайти, коштував 1 416 грн/м.

Профiль-лежень 3 мм для HPL-панелей заклали по 1 303 грн/м. У магазині «Avers» такі профілі коштують 52–150 грн/м залежно від виду, «Промдизайн» пропонує їх по 175 грн/м, а «Аскомаш» — по 110 грн/м.

Лише за цими позиціями потенційна переплата може перевищувати 2 млн грн.

Середньомісячна зарплата одного робітника за повної зайнятості та розряду робіт 3,8 визначена на рівні 36 256 грн. Водночас середня зарплата за вакансіями у будівництві на порталі «Work.ua» в Києві є вищою і становить 45 000 грн.

Конкурентом із нижчою на 0,2% ціною було ПП «Спецсервіс», але його пропозицію відхилили через відсутність технічних характеристик для позицій «дрантя» та «уайт-спіріт». Умови тендеру передбачали, що учасник мав самостійно внести характеристики для матеріалів, які замовник залишив у відомості без опису.

Держаудитслужба розцінила це як порушення принципу об’єктивного та неупередженого визначення переможця. Аудитори встановили, що у документах переможця також бракувало технічних характеристик — типів, розмірів або параметрів — для болтів, ґрунтовки глибокого проникнення, дюбелів, фігурних скріп (скоб), шліфувального паперу, пластмасових хрестиків і фітингів. Через це ДАСУ зобов’язала скасувати рішення про визначення переможця. Лікарня з таким висновком не погодилася, заявивши, що умови тендеру не вимагали дописувати додаткові параметри до матеріалів, уже описаних замовником, і оскаржила висновок у Київському окружному адміністративному суді, який відкрив провадження.

Для участі в тендері учасники мали підтвердити наявність матеріальної бази та персоналу. Досвід вимагалося підтвердити довідкою про виконання аналогічного договору з капремонту в 2023-2026 роках. Річний чистий дохід за 2025 рік мав становити не менше 100% очікуваної суми.

Окремо замовник вимагав гарантійний лист про згоду учасників на можливе відтермінування оплати за виконані роботи на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.

Керівником «Медичного центру міста Києва» є Едуард Красюк.

Столичне ТОВ «Інж-Буд Компані» належить і керується Віктором Мельником, а раніше його засновником був Олександр Дьяченко. Як підтвердження досвіду фірма надала аналогічний договір на капремонт другого поверху інфекційно-боксованого відділення (літера «Г») КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1». Загалом із 2025 року компанія отримала державних підрядів на 710,61 млн грн.

Судове рішення і забудова біля Лаври: як 23-поверхівка з’являється в буферній зоні ЮНЕСКО

Оприлюднено автором

У буферній зоні ЮНЕСКО, за 800 метрів від Великої Лаврської дзвіниці, триває будівництво 23-поверхового хмарочоса. Водночас жодна офіційна структура не визнає, що саме вона надала дозвіл на такі роботи. Йдеться про 80-метрову вежу, поява якої може змінити історичний силует Києва. У центрі цієї історії також опинився бізнесмен Сергій Цюпко — колишній власник банку “Таврика” та Київського ювелірного заводу. Цю тему досліджувала команда СтопКору.

Департамент охорони культурної спадщини КМДА видав приписи у зв’язку з будівництвом 80-метрової багатоповерхівки в історичній частині міста неподалік Києво-Печерської лаври. У відомстві заявили, що не погоджували документацію на цей проєкт і не надавали дозволів на виконання робіт.

Як повідомили активісти ГО “Спадщина”, які охрестили новобудову “80-метровим монстром”, раніше забудовники розпочали знесення історичної будівлі училища зв’язку 1930-х років на розі вулиць Князів Острозьких та Цитадельної. На її місці планують звести 23-поверховий будинок, який закриє киянам краєвид на Велику Лаврську дзвіницю, що розташована лише за 800 метрів. І це відбувається на території буферної зони ЮНЕСКО, де діють суворі обмеження щодо висотності забудови. Проте Київський окружний адмінсуд скасував ці обмеження та збільшив допустиму висоту утричі.

Матеріали справи №640/10699/20 свідчать, що ТОВ “Будінвестиції” оскаржило норму містобудівних умов, яка фактично обмежувала висоту майбутнього об’єкта 27 метрами. У липні 2020 року суддя тодішнього Окружного адміністративного суду Києва Олена Патратій задовольнила позов компанії. Пізніше апеляційна інстанція залишила це рішення в силі, після чого забудовник отримав можливість проєктувати будівлю більшої висоти.

Департамент містобудування та архітектури КМДА оскаржував це судове рішення в апеляції, однак скаргу не задовольнили.

За даними видання “Факти”, з ТОВ “Будінвестиції” пов’язують українського бізнесмена Сергія Цюпка, який раніше контролював активи у банківській, ювелірній та будівельній сферах.

До 2012 року Цюпка називали власником банку “Таврика”, будівельного тресту “Південзахідтрансбуд” та Київського ювелірного заводу. Журналісти “Фактів” також вказують на ймовірні зв’язки Цюпка з рф.

Однією з ключових фігур у цій історії стала суддя Окружного адміністративного суду Києва Олена Патратій, адже саме її рішення задовольнило позов ТОВ “Будінвестиції” і зробило будівництво хмарочосу можливим.

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Олена Патратій згадувалася у контексті подій довкола так званих “плівок Вовка” та процедур кваліфікаційного оцінювання суддів. Згідно з даними, оприлюдненими у 2019 році, вона входила до групи щонайменше 30 суддів ОАСК, які не прибули на співбесіди до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. У розслідуваннях НАБУ такі синхронні неявки розглядалися як можливий узгоджений крок, нібито організований за участі тодішнього керівництва суду для зриву оцінювання.

У межах дисциплінарних процедур Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкривала справу щодо Патратій, розгляд якої, зокрема, був запланований на 23 вересня. Окремо Громадська рада доброчесності звертала увагу на низку рішень, які вона ухвалювала під час навчання в Національній школі суддів.

Патратій також фігурувала в контексті реакції суддів ОАСК на оприлюднені НАБУ матеріали про можливі зловживання в суді, відомі як “плівки Вовка”. ОАСК, який у 2022 році був законодавчо ліквідований, неодноразово зазнавав критики через резонансні рішення, які громадські організації та експерти вважали політично вмотивованими. Попри ліквідацію цього суду, його колишні судді й далі здійснюють правосуддя та отримують відповідні виплати.

На цьому тлі постає питання: хто саме надав фірмі з орбіти одіозного бізнесмена можливість будувати скандальну висотку в історичній місцевості?

У справі про розтрату коштів на ремонті парку «Позняки» з’явилися нові підозрювані

Оприлюднено автором

Поліція Києва повідомила про підозру трьом новим фігурантам справи щодо розтрати бюджетних коштів під час ремонту парку «Позняки» в Дарницькому районі столиці. Йдеться про засновника, комерційного директора та директора підприємства-підрядника, а також посадовця КМДА, який входив до складу перевіркової комісії. За даними слідства, вони організували схему, через яку бюджету завдали збитків на суму близько 940 000 гривень.

Як повідомляє Поліція Києва, ще у лютому правоохоронці встановили, що комунальне об’єднання «Київзеленбуд» провело закупівлю на капітальний ремонт підпірної стінки у парку «Позняки» на суму майже 3,4 млн грн. Тоді двоє посадовців «Київзеленбуду» склали та підписали акти приймання виконаних будівельних робіт, хоча частина цих робіт фактично не була виконана. Обом уже повідомили про підозру.

Під час подальшого слідства поліцейські з’ясували, що до схеми заволодіння бюджетними коштами були причетні ще три особи: засновник та комерційний директор підрядної фірми, його дружина — директор тієї ж компанії — та посадовець КМДА. За версією слідства, саме вони організували участь і перемогу фірми у конкурсних торгах, а потім забезпечили виконання робіт у менших обсягах, ніж це передбачала проєктно-кошторисна документація.

Ключовим елементом схеми стала відсутність у підпірній стінці кріпильних елементів, передбачених проєктом. Через це конструкція втратила міцність і згодом почала руйнуватися. Водночас в актах приймання ці будівельні елементи були зазначені як встановлені.

Посадовець КМДА, який входив до складу комісії з перевірки виконання робіт, підписав відповідні акти без фактичного контролю ані обсягів, ані якості виконаного. Саме на підставі цих документів на рахунок фірми-підрядника безпідставно перерахували бюджетні кошти за неіснуючі роботи.

Відповідно до оновлених висновків судових експертиз, загальні збитки столичному бюджету становлять близько 940 000 гривень. Усім трьом новим фігурантам справи загрожує до 12 років позбавлення волі.

Таким чином, загальна кількість підозрюваних у справі про розтрату в парку «Позняки» зросла до п’яти осіб. Двоє з них — посадовці «Київзеленбуду», яким повідомили про підозру ще у лютому. Ще троє — засновник підрядної компанії, який одночасно є її комерційним директором, директор цього ж підприємства, яка є дружиною засновника, а також чиновник КМДА, відповідальний за перевірку якості робіт.

Слідство триває. Поліцейські встановлюють усі обставини справи та перевіряють, чи були залучені до схеми інші особи.

У Києві зросла захворюваність на грип та ГРВІ

Оприлюднено автором

У Києві за останній тиждень різко зросла захворюваність на грип і гострі респіраторні вірусні інфекції: кількість хворих сягнула майже 10 000 осіб.

За офіційними даними КМДА, значну частку серед пацієнтів становлять діти, а рівень їхньої госпіталізації залишається стабільно високим.

Медики зазначають, що вірус поширюється досить агресивно. Через це лікарні працюють у посиленому режимі, щоб надавати допомогу всім, хто потребує стаціонарного лікування.

Будівництво на Князів Острозьких у Києві стало предметом журналістського розслідування

Оприлюднено автором

ЗМІ повідомляють про початок журналістського розслідування подій навколо будівлі за адресою вул. Князів Острозьких, 8 (корпус 22). Після звернення місцевих жителів стало відомо, що тут під виглядом реконструкції ведеться масштабне будівництво з ознаками захоплення землі. Відповідні запити вже скеровано до КМДА, Печерської РДА та столичної прокуратури. Про це пише OBOZ.UA.

До редакції звернулися представники ОСББ “КНЯЗІВ ОСТРОЗЬКИХ, 29А”. За їхніми словами, на місці колишнього ресторану “Шутерс” нині відбувається архітектурне свавілля. Будівлю демонтують, а замість неї зводять новий об’єкт без жодних розпізнавальних знаків: немає ні паспорта об’єкта, ні належної огорожі.

Мешканці підкреслюють, що ця ситуація нагадує класичну “туалетну схему”, коли право власності на стару споруду використовують для незаконного розширення площі в історичному центрі міста.

За попередньою інформацією, отриманою від громади, до цього будівництва може бути причетний Ігор Баленко — діючий депутат Київради від фракції “Європейська солідарність”.

Згідно з даними “Чесно”, у 2025 році депутат проголосував “за” 60% так званих “туалетних схем” — корупційних виділень землі. У 2024 році, за даними “Слідства.інфо”, Господарський суд Києва зобов’язав будівельні компанії, якими володіє Баленко, сплатити до бюджету Києва 14,5 млн грн раніше несплачених податків.

Особливо цинічним це виглядає з огляду на те, що Баленко є членом постійної комісії Київради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин.

Чи використовує депутат свій мандат для лобіювання власних будівельних інтересів — саме це питання стане ключовим у розслідуванні.

Редакція OBOZ.UA направила офіційні запити до КМДА, Київської міської прокуратури та Печерської РДА.

Ситуація, за якої депутат, який має захищати інтереси громади, фактично захоплював історичну землю на Печерську та власноруч руйнував архітектурне обличчя столиці, є недопустимою. У наступних публікаціях буде детально розказано, звідки взялися кошти на таке будівництво та хто є бенефіціаром схем.