Суд розглядатиме справу про збитки на ремонті вулиці Кирилівської у Києві

Прокурори Подільської окружної прокуратури міста Києва скерували до суду обвинувальний акт щодо колишнього директора одного з департаментів КМДА, керівника управління цього департаменту, а також в.о. начальника і головного інженера КП «ШЕУ Подільського району». Про це повідомляє Київська міська прокуратура.

За даними досудового розслідування, під час виконання ремонтних робіт на вул. Кирилівській у 2024 році обвинувачені, діючи у складі організованої групи, вносили до документів недостовірні відомості про обсяги використаних матеріалів, зокрема асфальтобетону, а також про фактично виконані роботи.

Крім цього, як зазначає прокуратура, було встановлено схему оформлення працівників районних ШЕУ м. Києва як сумісників у КП «ШЕУ Подільського району». Водночас їм нараховували оплату за основним місцем роботи за 8 годин, які вони фактично не відпрацювали, а також за роботи на вул. Кирилівській. Для цього, за даними прокуратури, до табелів обліку робочого часу вносили недостовірні відомості.

Як повідомляє прокуратура, незаконні вказівки щодо того, як саме табелювати таких працівників, керівникам ШЕУ особисто надавав керівник департаменту КМДА. Для цього він збирав їх на об’єкті будівництва.

Унаслідок таких дій територіальній громаді м. Києва завдано матеріальної шкоди на загальну суму майже 3 млн грн. Під час досудового розслідування прокурор заявив цивільний позов на вказану суму.

Дії обвинувачених кваліфіковано як розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах, вчинену в умовах воєнного стану у складі організованої групи, а також службове підроблення (ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України).

Підозра через неякісний капремонт дороги в Миргородському районі

Начальнику відділу ДП «Агентство місцевих автомобільних доріг Полтавської області» повідомили про підозру у службовій недбалості через неякісний ремонт дороги.

За даними слідства, у 2020 році підприємство уклало договір на капітальний ремонт дороги в Миргородському районі. Під час виконання робіт використали асфальтобетон, який не відповідав державним стандартам.

Попри це, посадовець підписав акти виконаних робіт. На їх підставі у 2021–2022 роках підряднику перерахували близько 17 млн грн бюджетних коштів. Наразі ці роботи потребують перероблення.

На Львівщині посадовиць Дрогобицької РДА підозрюють у незаконному нарахуванні соцвиплат на майже 41 млн грн

У Львівській області двом службовицям та спеціалістці одного з управлінь Дрогобицької РДА оголосили підозру у розтраті майже 41 мільйона гривень. Слідство вважає, що вони незаконно оформлювали державні соціальні виплати громадянам, серед яких були їхні родичі та знайомі. Про це повідомили у пресслужбі Офісу генерального прокурора.

За матеріалами слідства, до справи причетні дві посадовиці одного з управлінь Дрогобицької райдержадміністрації. У кількох епізодах до підготовки необхідних документів вони також залучили спеціалістку профільного управління райдержадміністрації.

Схема полягала у внесенні до офіційних документів даних про заявників, які нібито потребували грошової допомоги. Йшлося, зокрема, про допомогу при народженні дитини, державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям та допомогу на догляд за особами з інвалідністю.

Як зазначають правоохоронці, насправді псевдозаявники не мали жодних підстав для отримання таких коштів. Підозрювані просто вносили їхні прізвища до списків на виплати, маскуючи «липових» одержувачів серед тих, хто справді мав законне право на державну підтримку.

Після цього документи з інформацією про призначення соцвиплат надсилали до Дрогобицького управління Державної казначейської служби. Саме на їхній підставі отримувачам систематично нараховували грошову допомогу.

Слідство встановило, що з січня 2020 по березень 2024 року незаконні виплати одержали 47 осіб. Загальна сума безпідставно нарахованих коштів за цей період становить майже 41 млн грн.

Усім трьом фігуранткам повідомили про підозру. Двом експосадовицям інкримінують розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинену повторно, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб — ч. 5 ст. 191 КК України. Колишній спеціалістці управління закидають пособництво у вчиненні цього кримінального правопорушення — ч. 5 ст. 27 – ч. 5 ст. 191 КК України.

Санкції цих статей передбачають максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років та з конфіскацією майна.

У межах кримінального провадження також планують пред’явити цивільний позов до підозрюваних щодо стягнення матеріальної шкоди на суму безпідставних виплат.

Окрім цього, стосовно двох ексслужбовиць уже розглядається в суді обвинувальний акт за аналогічним кримінальним правопорушенням. За версією слідства, у той самий період вони неправомірно оформили соцвиплати ще 11 громадянам на понад 8,5 млн грн.

Наразі підозрювані звільнені із займаних посад. Досудове розслідування триває.

Вирок ексдиректору Житомирського БТЗ: угода зі слідством та 12 мільйонів для ЗСУ

Колишній директор Житомирського бронетанкового заводу визнав свою провину у мільйонній розтраті. Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що 27 квітня 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором САП та колишнім директором заводу. Справа стосується розтрати майна Державного агентства резерву України, а саме 20 двигунів УТД-20 вартістю понад 5,766 млн грн, шляхом зловживання службовим становищем у змові з іншими особами. Суд визнав особу винною у злочині, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України. Згідно з угодою, призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з забороною обіймати певні посади на державних підприємствах на 3 роки та конфіскацією частини майна. Однак, ексдиректора звільнено від відбування основного покарання на підставі ч. 2 ст. 75 КК України, встановлено іспитовий строк з обов’язками, передбаченими п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України. В рамках угоди особа зобов’язана відшкодувати збитки та перерахувати 12 млн грн на підтримку Збройних Сил України через БФ «Повернись живим». Обвинуваченим був колишній директор заводу Сергій Бутенко, який керував підприємством до лютого 2015 року.

Газовий вплив у Полтавській ОВА: що відомо про призначення Олега Мізіка

Призначення Олега Мізіка першим заступником голови Полтавської ОВА після додаткової перевірки НАЗК подається не як звичайне кадрове рішення, а як посилення впливу групи, пов’язаної з колишніми менеджерами облгазів Дмитра Фірташа, у регіоні, де видобувається приблизно 70% газу України.

Мізік вбудований у мережу, сформовану вихідцями з Кіровоградської області. У Полтавській ОВА та дотичних структурах цю групу представляють Максим Калінін, Олег Мізік, Антон Кій, Дан Деружинський, Анатолій Зорькін і Юрій Заставський. Зв’язки цієї мережі виходять за межі області та ведуть до Юрія Френкеля, Артема Компанія й Олега Татарова. Калінін раніше працював у Кіровоградській ОДА та є родичем Татарова. Об’єднувальною лінією для всіх називають газову інфраструктуру та облгазові структури.

Юрій Френкель разом із братом Ігорем керували облгазами Фірташа. Серед активів, які з ними пов’язують, називають «Теплу енергетичну компанію», «Еліос Лучки» та «ПРОМЕТЕЙ ЕТГ». У 2021 році Френкель був радником полтавського мера Олександра Мамая з питань ЖКГ, а раніше висувався від ОПЗЖ. Після санкцій РНБО проти Фірташа його бізнес, як стверджується, не зник, а перейшов у тінь через підконтрольні компанії.

Артем Компан, племінник Френкеля, через «ЙЕ Енерджи» та «Твій Газзбут» курував газовий бізнес Фірташа. За наявними даними, він має російське громадянство та нерухомість у центрі Москви на суму понад 16 млн доларів, зареєстровану через PPF Real Estate Holding. Також він фігурує у кримінальних справах БЕБ і СБУ: шкоду за 2021 рік оцінюють у 3,4 млрд грн, а за 2016–2022 роки вона може перевищити 18 млрд грн.

Як приклад наводять схему в «Укргазвидобуванні». Після призначення Сергія Лагна тимчасовим керівником службу безпеки очолив Дмитро Ткачонок, колишній заступник начальника ГУНП у Кіровоградській області. Обох згадували в розслідуваннях про «бек-офіс Укрнафти».

У цей період «Укргазвидобування» укладає контракт на 324 млн грн за ціною 29,85 грн за кубометр із «Теплою енергетичною компанією» Юрія Френкеля. Окрім цього, компанія витрачає понад 6 млн грн на медіапослуги ФОП Діонісія Капліна та ТОВ «Мі-Полтава». За інформацією, частина цих коштів спрямовується на тиск на Полтавську міськраду та просування ідеї воєнної адміністрації.

У цій схемі згадується і ТОВ «ПРО ТРАНС ГАЗ», яке фактично пов’язують із Мізіком. Формальним власником є колишній працівник «Запоріжгаза» Олександр Гуменюк. Компанія виграє тендер «Укргазвидобування» на 17 млн грн. Водночас у цієї структури є борг перед Мізіком на 7,9 млн грн. Також Гуменюк купує у Мізіка мотоцикл за 1 млн грн — угоду характеризують як схожу на класичні схеми відмивання.

Ще одна компанія — «Інтеко-ліс», яка раніше була записана на Гуменюка та пов’язана з Мізіком, стала фігурантом кримінальної справи СБУ через фіктивні накладні на 4 млн грн.

Раніше Мізіка також згадували в обвинуваченнях у справі про розтрату 26 млн грн у «Запоріжгазі».

У підсумку описується стійка система, у якій вихідці з однієї групи займають ключові посади в ОВА, впливають на державні компанії у сфері видобутку, забезпечують контракти пов’язаним фірмам і паралельно маніпулюють регіональними ЗМІ. Це подається не як низка окремих епізодів, а як цілеспрямоване встановлення контролю над газовим сектором.

Полтавська область у цій конструкції називається центральним елементом, адже контроль над регіоном відкриває доступ до видобутку, розподілу тендерів і впливу на місцеву владу.

На цьому тлі залишається відкритим питання, як кандидат із такими бізнес-зв’язками, фінансовими перетинами та фігуруванням у кримінальних справах пройшов перевірку НАЗК і був призначений на посаду першого заступника голови ОВА.

Підозри чиновникам «Укрзалізниці» за розтрату коштів на обладнання

Двом посадовцям «Укрзалізниці» у Києві оголосили підозру у розтраті 4,4 млн грн, пов’язаній із закупівлею обладнання для локомотивів. У 2023 році ці посадовці уклали угоду з приватним товариством на постачання обладнання, необхідного для функціонування залізничних локомотивів. Проте закупівлю було здійснено за значно завищеною вартістю. За даними слідства, загальна сума завданих збитків перевищує 4,4 млн гривень.

Незаконні премії: керівник колонії у Вінницькій області під підозрою

У Вінницькій області керівнику однієї з виправних колоній висунули підозру у розтраті бюджетних коштів. Про це повідомила Вінницька обласна прокуратура. За даними слідства, посадовець, зловживаючи своїм службовим становищем, самостійно нараховував собі премії, ігноруючи пряму заборону Міністерства юстиції України на преміювання окремих категорій працівників пенітенціарних установ. Цей процес тривав з вересня 2023 року до червня 2025 року. За цей час він нарахував собі премій на суму близько 400 тисяч гривень і фактично їх отримав. Внаслідок цих дій державному бюджету завдано збитків на цю ж суму. Посадовцю висунуті обвинувачення за відповідними статтями. Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, а також відсторонив його від посади. У разі доведення вини, посадовцю загрожує до 8 років позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Скандал з електроенергією: колишню чиновницю Дніпра підозрюють у розтраті 3 мільйонів гривень

Правоохоронці виявили колишню чиновницю міської ради Дніпра, яка завдала збитків на майже 3 мільйони гривень через службову недбалість. Під час блекаутів, викликаних обстрілами, вона, будучи заступницею директора одного з департаментів, уклала декілька угод з ТОВ на постачання електроенергії за необґрунтовано завищеними тарифами. Про це повідомила Кіберполіція. У рамках досудового розслідування, розпочатого за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України, кіберполіцейські та слідчі поліції Дніпропетровської області зібрали докази протиправної діяльності, призначили необхідні судові експертизи та здійснили ряд процесуальних дій. За результатами розслідування чиновниці було оголошено підозру у службовій недбалості, що може призвести до покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 5 років.

Обшуки в офісі керівника Київського університету культури

Проведено обшуки в офісі Михайла Поплавського. У Київському університеті культури викрили схему розтрати бюджетних коштів. Слідство встановило, що посадовці університету разом із представниками міністерства освіти завищували кількість студентів та штатних працівників, аби отримувати більше асигнувань. Йдеться про державну програму на суму близько 760 мільйонів гривень (2022–2023 роки). Проведено понад 20 обшуків, вилучено комп’ютерну техніку та документи. Розслідування триває. ЗМІ уточнюють, що Михайло Поплавський не затриманий, підозру йому не оголошували. Наразі мова йде про обшуки в ексректора. Злочинцям, які організували схему у Київському університеті культури, загрожує до 12 років в’язниці.