ДБР розслідує мільярдні закупівлі «Укрзалізниці»: деталі справи щодо керівництва

Державне бюро розслідувань у Полтаві відкрило кримінальне провадження щодо можливого заволодіння державними коштами під час проведення закупівель «Укрзалізниці». Під перевірку потрапили контракти на придбання пасажирських вагонів, трансформаторів, коліс, запчастин та моторних олив на загальну суму понад 5,36 мільярда гривень.

Відповідні відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 62026170010003190 за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України.

Серед фігурантів матеріалів, які стали підставою для початку розслідування, зазначаються голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський, директор із закупівель Олександр Наход, директор з економіки, планування та бюджету Євген Федотов, а також Володимир Приходько, Сергій Талеваров та низка комерційних компаній.

У межах слідства правоохоронці перевіряють закупівлі на предмет можливого встановлення дискримінаційних вимог під визначених постачальників, обмеження конкуренції, завищення очікуваної вартості товарів, а також надання значних авансових платежів.

Окремим ключовим епізодом є придбання пасажирських вагонів. Зокрема, у травні та липні 2025 року «Укрзалізниця» підписала договори на суми 4,47 млрд грн та 398,3 млн грн, де єдиним учасником торгів виступило ПрАТ «КВБЗ». Вартість одного пасажирського вагона збільшилася з 44,08 млн грн у 2023 році до 56,27 млн грн у 2025 році, що становить майже 28% зростання. Крім того, угоди передбачали виплату авансу в розмірі 58%.

Ще один епізод стосується тендеру на закупівлю трансформаторів для забезпечення енергоживлення вартістю 50,8 млн грн у компанії «VIP-NAVIGATOR». Тоді тендерний комітет відхилив пропозицію конкурента, яка виявилася на 20% дешевшою.

Сума у 337,1 млн грн стосується закупівлі коліс та запасних деталей у компанії «Gaztron Trade», де переможцем зрештою стало АТ «Дніпровський стрілочний завод». У тендерній документації містилися згадки конкретних внутрішніх проєктів «Укрзалізниці», що могло звузити коло потенційних учасників.

Додатково перевіряється процедура закупівлі моторної оливи на 101,9 млн грн, здійснена у компанії «Gaztron Trade». Умови цього тендеру також могли перешкоджати доступу нових постачальників.

Правоохоронні органи здійснюють перевірку цих епізодів у рамках розслідування за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України. Окрім цього, у заяві порушувалося питання щодо можливої кваліфікації окремих діянь за частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України, яка стосується легалізації майна, здобутого злочинним шляхом.

З 1 вересня в «Укрзалізниці» планують підвищити зарплати працівникам на 10–15%

Із 1 вересня працівникам «Укрзалізниці» мають підвищити заробітні плати на 10–15%. Такі зміни торкнуться понад 150 тисяч співробітників.

Про це під час зустрічі із залізничниками повідомив міністр інфраструктури Микола Калашник.

Підвищення стосуватиметься працівників, які займаються ремонтом локомотивів і вагонів, обслуговуванням інфраструктури та колій, а також забезпечують безперебійний рух поїздів.

Водночас у мережі працівники «Укрзалізниці» зазначають, що раніше їм уже обіцяли підвищення зарплат на 20% у червні, однак цього не відбулося.

Також співробітники пишуть, що зарплати рядових працівників «Укрзалізниці» становлять від 6 до 18 тисяч гривень. За їхніми словами, підвищення на 10% не матиме для них суттєвого значення.

Справу про «бек-офіс» Укрзалізниці передали до суду

НАБУ та САП скерували до суду обвинувальний акт щодо організаторів «бек-офісу» АТ «Укрзалізниця». Про це повідомило НАБУ.

У телеграм-каналі у вівторок бюро зазначило, що колишнього радника Офісу президента України, який також був першим заступником керівника департаменту Служби безпеки України, підприємця, а також ще двох осіб викрили на заволодінні коштами УЗ під час закупівель кабелів і трансформаторів та легалізації незаконних прибутків.

За даними НАБУ, справа охоплює три епізоди. Перший стосується закупівлі кабелів. У 2021-2022 рр. нардеп та підприємець за сприяння посадовців «Укрзалізниці» організували схему закупівель кабельно-провідникової продукції за завищеними цінами. За допомогою так званого «бек-офісу» УЗ підконтрольні їм компанії перемагали у тендерах і постачали товар за завищеними цінами. У результаті УЗ зазнала понад 140 млн грн збитків.

Другий епізод стосується закупівлі трансформаторів. У 2022 році учасники «бек-офісу» забезпечили закупівлю силових трансформаторів для УЗ за ціною, штучно завищеною майже вдвічі. Конкурентів із вигіднішими пропозиціями усували від закупівель. Протягом 2022-2024 рр. ця оборудка завдала товариству майже 100 млн грн збитків.

Третій епізод, за інформацією Бюро, пов’язаний із легалізацією коштів. Упродовж 2021-2023 рр. організатори «бек-офісу» УЗ відмивали кошти, отримані від корупційних схем. Зокрема, вони легалізували 12 млн грн, отримані від оборудки під час закупівлі кабельно-провідникової продукції для потреб товариства.

Згідно з повідомленням, ще понад 173 млн грн, одержаних від злочинних схем, організатор «бек-офісу» витратив на придбання елітної нерухомості — пентхаусу, квартир, будинків і комерційної нерухомості, яку оформив на підконтрольних осіб.

Як повідомлялося, у березні 2025 року САП завершила розслідування трьох епізодів корупції в «Укрзалізниці», в яких, зокрема, фігурують колишній радник ОП, ексочільник департаменту СБУ Артем Шило на чинний народний депутат Віктор Бондар.

У жовтні 2025 року САП повідомила, що протягом року на рахунки УЗ та в державний бюджет від приватних компаній та фізичних осіб надійшло 215 млн грн як компенсація збитків, завданих через дії організованої групи в компанії.

П’ять ключових ризиків у держзакупівлях, які мають усунути до 2030 року

Корупція у сфері державних закупівель України давно вийшла за рамки простого привласнення бюджетних грошей і перетворилася на складні юридичні та технічні механізми. Про це пише ZN.ua.

Показовою є типова ситуація, коли укриття вже придбали, ним користуються діти, а через рік ДАСУ виносить припис про розірвання договору. Аудит у таких випадках відбувається вже після витрачання коштів і завершення робіт. Стратегія-2030 декларує намір змінити цей підхід, але поки що закупівлі часто працюють за принципом «вгадай намір замовника».

Цього літа парламент планує ухвалити оновлену Антикорупційну стратегію, яка визначатиме державні пріоритети у сфері протидії корупції до 2030 року. У документі окреслено основні проблеми, що потребують вирішення, а також цілі, яких мають досягти. Один із розділів присвячено публічним закупівлям. Його основу становить дослідження корупційних ризиків, підготовлене командою DOZORRO TI Ukraine на замовлення НАЗК.

Перед розглядом проблем важливо врахувати два моменти. Перший полягає в тому, що не всі недоліки, які можна побачити в Prozorro, стосуються саме процедур закупівель. Наприклад, у 2022 році Коломия намагалася придбати металеву писанку за 600 тис. грн. Навіть за бездоганного проведення тендера залишалося б питання, чи була місту потрібна саме така фігура в той період і чи не варто було спрямувати кошти на інші потреби. Це вже сфера бюджетного планування, а не самої закупівельної процедури. Після розголосу закупівлю скасували, а писанку місто отримало безплатно.

Другий момент у тому, що не кожне порушення є ознакою корупції. Працівники, відповідальні за закупівлі, можуть помилятися, не встигати або не мати достатнього знання законодавства. У багатьох установах не вистачає персоналу, тому закупівлями нерідко займаються додатково до основної роботи і за невелику доплату. Це безпосередньо впливає на якість процесу.

У межах дослідження зафіксували понад сотню проблем і вразливостей — від незначних до системних. Після того як відсіяли ті, що не пов’язані з корупцією, згрупували решту та провели консультації з експертами, визначили п’ять пріоритетних напрямів.

Перший із них — дискримінація та надмірні вимоги. Це один із найпоширеніших інструментів для маніпуляцій з боку замовників, які орієнтуються на «своїх» постачальників. Вимоги можна виписати так, щоб їм відповідав лише один виробник, скоротити терміни подання пропозицій, вимагати велику кількість довідок або поставку за кілька годин.

Серед прикладів у закупівлях вугілля були вимоги надати сертифікат про рівень володіння державною мовою або експертний висновок про ринкову кон’юнктуру. Наслідком такої дискримінації стає зростання цін: у закупівлях із незаконними обмеженнями замовники в середньому переплачували 40 %.

Повністю заборонити дискримінаційні умови неможливо, адже тоді замовники втратять можливість формувати адекватні вимоги відповідно до власних потреб. Тому йдеться про точкове виправлення найпроблемніших місць, спрощення механізму оскарження для бізнесу та допомогу АМКУ в оперативнішому розгляді скарг. Окремо пропонують посилити електронізацію тендерної документації, щоб швидше виявляти «заточки».

Другий напрям — зловживання під час зміни договорів. Він безпосередньо пов’язаний із попередньою проблемою. Після того як умови закупівлі сформульовано так, щоб прибрати конкурентів, наступним кроком може стати зміна умов договору зі «своїм» підрядником на вигідніші для нього. Попри наявність правил зміни контрактів, їх дотримуються не всі, а самі норми мають прогалини.

Одним із найяскравіших прикладів стали закупівлі дизельного пального для «Укрзалізниці». У 2024 року ВАКС засудив начальника одного з управлінь УЗ на три роки позбавлення волі, а керівника приватної компанії — на понад п’ять років через безпідставне підвищення цін у договорах. Збитки залізниці становили майже 103 млн грн.

Серед запропонованих рішень — удосконалення правил укладання та зміни договорів, щоб вони були зрозумілішими для всіх учасників, а також розвиток електронного контрактингу, який дасть змогу автоматично блокувати недопустимі зміни.

Третій ризик — зловживання прямими закупівлями. Після початку повномасштабної війни уряд дозволив укладати великі контракти без тендерів, обмежуючись звітуванням у Prozorro. Це справді дало змогу оперативно реагувати у критичних обставинах, однак окремі замовники почали використовувати такі винятки не за призначенням.

Як приклад наводиться Кривий Ріг, де в листопаді 2024 року уклали прямий договір на 77 млн грн на ремонт тепломереж, пояснивши це терміновістю перед зимою. Однак, як встановила ДАСУ, ці роботи планували ще з липня, тому часу для проведення тендера було достатньо.

Оскільки ситуація у сфері закупівель уже стабілізувалася, пропонують скоротити перелік підстав для укладення прямих договорів. Крім того, необхідно зобов’язати замовників публікувати документи, які обґрунтовують такий вибір, а також надати чіткі рекомендації щодо розрахунку вартості.

Четверта проблема — недостатня ефективність контролю. Навіть за наявності електронної системи та формально зрозумілих правил людський фактор не зникає. Саме тому критично важливо своєчасно виявляти порушення. Основна роль у цьому належить Державній аудиторській службі, яка проводить моніторинги.

На практиці перевірки часто стартують запізно. Так сталося, зокрема, із закупівлею укриття на Дніпропетровщині: договір підписали в червні 2023-го, а моніторинг розпочався лише в липні 2024-го. Порушення виявили, контракт розірвали, але на той момент роботи вже були повністю завершені. Частка превентивних моніторингів зросла з 20 % до понад 30 %, однак цього поки недостатньо.

Серед необхідних змін називають запуск моніторингів на ранніх етапах, оптимізацію процедур, обов’язковий контроль найбільших закупівель і пришвидшений судовий розгляд висновків ДАСУ.

П’ятий напрям стосується складності притягнення порушників до відповідальності. Навіть коли порушення вже встановлено, покарати винних непросто. Серед причин — проблеми з доступом до персональних даних, короткі строки розгляду справ і застарілий перелік правопорушень. За 2024 рік за результатами моніторингів до суду передали лише 211 протоколів, а до відповідальності притягнули тільки 67 осіб. В інших випадках суди або обмежувалися зауваженнями, або не підтверджували порушення.

Цей блок потребує глибшого аналізу, однак уже тепер пропонують оновити перелік порушень у КУпАП та інтегрувати Prozorro із судовими реєстрами.

Подолання цих проблем не буде швидким і простим, адже йдеться про тривалий процес. Водночас за останні роки АМКУ вже вдалося зменшити окремі види дискримінаційних вимог, а ДАСУ підвищила якість моніторингів. Україна не є винятком у таких викликах, і миттєвих рішень тут немає. Проте послідовні кроки впродовж наступних п’яти років можуть зробити систему закупівель значно чеснішою та прозорішою.

Десятки поїздів «Укрзалізниці» затримуються після нічної атаки

Зранку четверга, 2 липня, на різних напрямках і маршрутах затримується чимала кількість поїздів «Укрзалізниці».

Більше ніж на годину запізнюються десятки рейсів. Частина потягів затримується не суттєво — до 1 години, однак пасажирам інших доведеться чекати на прибуття до кінцевої зупинки на 2–3 години довше.

Кілька десятків рейсів «Укрзалізниці» затримуються на 3 години та більше. Окремі поїзди перебуватимуть у дорозі на 5–9 годин довше, ніж передбачено розкладом.

Серед основних причин такої ситуації зазначаються нічна атака, а також затримка на кордоні. Остання характерна для міжнародних сполучень, зокрема з Перемишлем або Хелмом.

Вартість німецьких систем безперебійного живлення для «Київського метрополітену» зросла

18 червня КП «Київський метрополітен» за результатами тендеру підписало контракт із чеською компанією «S&K Ltd. s.r.o.» на постачання обладнання безперебійного живлення на 1,68 млн євро. Інформацію про це оприлюднено в системі «Прозорро».

У 2026 році для станцій «Либідська», «Голосіївська», «Васильківська» та «Виставковий центр» мають поставити і змонтувати чотири комплекти систем безперебійного живлення для пристроїв СЦБ на базі D220D220/35,4/2rfg-PDG+2xD220G24/350BWru-PDG. Вартість кожного комплекту становить 419 000 євро. Виробником є «Benning Elektrotechnik und Elektronik GmbH & Co. KG» з Німеччини. Це обладнання має забезпечувати безперервну роботу сигналізації, централізації та блокування незалежно від наявності зовнішнього живлення.

Перед цим «Київметрополітен» уже замовляв у того самого постачальника аналогічні системи для інших станцій по 387 000 євро, що на 8 % дешевше. У квітні ціна була нижчою на 7 % і становила 390 000 євро, а в січні — на 13 % нижчою, тобто 365 500 євро. Попередні ціни відображено на графіку.

Замовлення компанія отримала без конкуренції, оскільки на торги більше ніхто не з’явився.

Держаудитслужба перевіряє цей тендер через виявлені ознаки порушень законодавства.

ДАСУ звернулася до замовника з вимогою надати обґрунтування технічних характеристик і очікуваної вартості. У відповідь замовник повідомив, що технічні параметри взяли з робочих проєктів, а комерційні пропозиції подали три постачальники: ТОВ «Беннінг Пауер Електронікс» — 105,35 млн грн, «S&K Ltd. s.r.o.» — 105,39 млн грн, ТОВ «Пауер-Експерт» — 107,53 млн грн з ПДВ. Очікувану вартість сформували за найнижчою пропозицією.

Чеська компанія «S&K Ltd. s.r.o.», заснована 2015 року, перебуває під керівництвом киянина Євгена Ущеки, а її власником є його київське АТ «ЗНВКІФ «Юджин Кепітал». Цей фонд також виступає співвласником київської компанії «Смарт Ексім», яка, за даними «Залізниці без корупції», постачала «Укрзалізниці» російське електрообладнання за завищеними цінами. Також «Юджин Кепітал» згадується у кримінальному провадженні щодо можливого відмивання коштів і зловживання службовим становищем.

У чеському комерційному реєстрі, крім Ущеки, представниками «S&K Ltd. s.r.o.» нині вказані Антон Немашкало з Праги та Євген Карпенко з Києва.

За повідомленнями ЗМІ, Ущека міг бути організатором схем із фіктивними підприємствами. Йдеться про справу, пов’язану з коштами ДП «НАЕК «Енергоатом», які через ПП «Енхол» могли потрапляти до конвертаційних центрів.

У 2023 році «Київметрополітен» уже замовляв у «S&K Ltd. s.r.o.» німецькі тягові ланцюги, які виявилися у 2,5 раза дорожчими за довоєнні російські аналоги. Тоді підприємство очолював Віктор Багінський. У 2024 року його звільнили після розслідування «Бігус.інфо» про закупівлі за завищеними цінами. Тепер метрополітеном керує Віктор Вигівський, колишній головний інженер підприємства.

Інцидент у поїзді «Одеса — Київ»: після заяви пасажирки про домагання поліція відкрила провадження

У поїзді «Одеса — Київ» стався інцидент, після якого пасажирка звинуватила чоловіка в домаганнях. Сам чоловік назвав ці звинувачення наклепом і заявив, що через це його переслідують у соцмережах. Наразі справою займаються «Укрзалізниця» та Нацполіція.

Дівчина розповіла у Threads, що близько 4-ї ранку прокинулася від дотиків невідомого чоловіка, який був її сусідом по купе у плацкартному вагоні. За її словами, вона спершу подумала, що їй здалося, але, розплющивши очі, побачила поруч чоловіка. Вона стверджує, що після цього він пересів ближче та знову почав торкатися її руки, намагаючись дотягнутися до грудей.

Після інциденту жінка звернулася до провідника. У своєму дописі вона заявила, що їй відмовили у виклику поліції. Водночас в «Укрзалізниці» це заперечують і наголошують, що не відмовлялися викликати поліцію. Там також повідомили, що намагалися зв’язатися з жінкою, однак вона не виходила на зв’язок.

Згодом із нею зв’язалися чоловік, фото якого вона опублікувала в соцмережах, «Укрзалізниця» та поліція.

Чоловік своєї провини не визнає. У соцмережах він написав, що одружений і має п’ятеро дітей. За його словами, він їхав до Києва із сином-інвалідом на планове обстеження. Також він стверджує, що вночі спускався з верхньої полиці в плацкарті лише по воду, а коли піднімався назад, міг випадково зачепити дівчину.

Він також заявив, що зараз і його, і його сім’ю піддають нападкам у соцмережах. При цьому чоловік зазначив, що готовий співпрацювати з поліцією.

Пізніше дівчина вийшла на зв’язок і повідомила, що нібито вже поспілкувалася з представниками поліції та «Укрзалізниці».

Слідчі Дарницького управління поліції відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 153 Кримінального кодексу України — «сексуальне насильство, тобто вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру без добровільної згоди потерпілого».

Як повідомили в поліції, до правоохоронних органів звернулася мешканка Києва, яка заявила, що під час поїздки в плацкартному вагоні невідомий чоловік торкався її частин тіла.

Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини події, опитують свідків і збирають докази. Досудове розслідування триває.

Ручне регулювання тарифів у портах Великої Одеси: попередження про корупційні ризики

Олексія Кулебу попросили взяти під контроль маршрути в одеські порти, оскільки існує загроза корупційних схем. За інформацією НАДПУ, Укрзалізниця прагне вручну встановлювати тарифи на вантажі до портів Великої Одеси.

Наразі тарифна система працює за простою і зрозумілою логікою: що більша відстань перевезення, то вища оплата. В УЗ, як стверджують у НАДПУ, хочуть відмовитися від цього підходу та перевести тарифоутворення на «ручний» режим.

Фактично це може означати можливість вибірково встановлювати тарифи для «зручних» і «незручних», що створює серйозні корупційні ризики.

Окремо наголошується, що штучне усереднення тарифів є по суті субсидією, яку вимагають від бізнесу. Це, своєю чергою, може спричинити ще більший відтік вантажів з УЗ. Хто отримає вигоду від такого підходу — незрозуміло. Але точно не українська економіка.

Схеми страхування на «Укрзалізниці»: як приватна компанія отримує мільйони без тендерів

На «Укрзалізниці» існують проблеми з крадіжками у сфері страхування. Коли пасажир купує квиток, він сплачує за обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків. Ця сума зазвичай становить 0,12-0,17% від вартості квитка, а враховуючи, що пасажирські перевезення складають приблизно 24 млрд грн на рік, загальна сума страхових зборів досягає 35-40 млн грн щорічно. Протягом року застраховано 112,75 млн осіб, а кількість страхових випадків становить 96, що є лише 0,00000085% від загальної кількості застрахованих. Хто ж отримує ці кошти? «Укрзалізниця» передала ці кошти страховій компанії «Інтер-поліс». Бенефіціарами є регіонал Єдін, Черняк (підконтрольний Добкіну) та «Укрзалізниця» (через Перцовського). Конкурс на вибір страховика проводився кулуарно, без використання системи Прозорро. Один з конкурентів подав скаргу, проте АМКУ майже не відреагував, обмежившись лише зауваженням. У 2026 році держава вперше планує компенсувати 16 млрд грн на пасажирські перевезення.

Аварія на залізниці у Вінницькій області

У Браїлові Вінницької області відбулося зіткнення теплотяга з пасажирським поїздом Інтерсіті+ на маршруті Київ — Перемишль, повідомляє УЗ. За даними УЗ, сталося бокове зіткнення з теплотягом приватного кар’єру. У результаті інциденту жоден з 576 пасажирів та залізничників не постраждав. Пасажирів розмістили на станції, а для них вже вислали інший поїзд.