Народний депутат від фракції «Батьківщина» Вадим Івченко повідомив про критичну нестачу фінансування для виплати заробітних плат українським військовослужбовцям. За його словами, бюджетних коштів не вистачає навіть на забезпечення виплат протягом найближчих двох місяців. Окрім цього, відсутні ресурси для реалізації обіцяного раніше колишнім міністром оборони Федоровим підвищення грошового забезпечення. Івченко наголосив, що ситуація з бюджетом є катастрофічною, оскільки немає можливості виплачувати навіть суми до 20 тис. грн. Депутат підкреслив необхідність внесення термінових змін до бюджету та залучення допомоги від міжнародних партнерів, щоб покрити дефіцит, не кажучи вже про можливість підвищення зарплат.
Архіви позначок: Зарплата
З 1 вересня в «Укрзалізниці» планують підвищити зарплати працівникам на 10–15%
Із 1 вересня працівникам «Укрзалізниці» мають підвищити заробітні плати на 10–15%. Такі зміни торкнуться понад 150 тисяч співробітників.
Про це під час зустрічі із залізничниками повідомив міністр інфраструктури Микола Калашник.
Підвищення стосуватиметься працівників, які займаються ремонтом локомотивів і вагонів, обслуговуванням інфраструктури та колій, а також забезпечують безперебійний рух поїздів.
Водночас у мережі працівники «Укрзалізниці» зазначають, що раніше їм уже обіцяли підвищення зарплат на 20% у червні, однак цього не відбулося.
Також співробітники пишуть, що зарплати рядових працівників «Укрзалізниці» становлять від 6 до 18 тисяч гривень. За їхніми словами, підвищення на 10% не матиме для них суттєвого значення.
В Україні з 1 вересня підвищать зарплати педагогам і збільшать стипендії
З 1 вересня в Україні заробітна плата педагогів зросте на 20%. Про це заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Також удвічі збільшаться студентські стипендії. Крім того, понад 3 мільйони українських школярів отримуватимуть безоплатне харчування.
Сергій Корецький зазначив, що попри російські атаки на друкарні та склади, учні всіх класів мають бути повністю забезпечені підручниками.
Серед головних пріоритетів до початку навчального року він назвав безпеку учнів і педагогів. Також триває будівництво укриттів і забезпечення громад шкільними автобусами.
“Усі питання, які ще потребують доопрацювання, мають бути остаточно вирішені до початку навчального року”, – додав прем’єр-міністр.
Понад 9 мільйонів гривень зарплати за місяць: резонанс навколо виплат в Ощадбанку
У червні 2026 року одному з керівників державного банку нарахували багатомільйонну заробітну плату. Це спричинило значний суспільний резонанс на тлі дефіциту фінансування інших стратегічних секторів країни.
Інформація про це стала відома з офіційних даних щодо доходів керівництва фінансової установи. Йдеться про заступника голови правління акціонерного товариства Ощадбанк, якому за перший місяць літа нарахували заробітну плату у понад дев’ять мільйонів гривень без урахування податкових відрахувань.
Такий рівень виплат топменеджеру держбанку викликав хвилю обурення в суспільстві. На цьому тлі особливо гостро постало питання нестачі ресурсів для забезпечення інших важливих напрямків державної системи.
Зокрема, окрему увагу привернула ситуація з фінансуванням працівників Державної митної служби. Сума, виплачена лише одному банківському посадовцю, стала показовою для дисбалансу в розподілі державних коштів. Водночас фінансування митників, які безпосередньо відповідають за наповнення бюджету, залишається на низькому рівні.
Опоненти чинної системи винагород наголошують, що захист економічних інтересів держави на кордоні опинився у меншому пріоритеті, ніж забезпечення високих доходів керівників банківських та інших структур.
ЄС виділить кошти на збільшення грошового забезпечення військових
Європейський Союз планує забезпечити фінансування підвищення зарплат українським військовим. За словами члена Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Бобровської, вже досягнуто домовленості щодо підвищення мінімальної заробітної плати військовим на 10 тисяч гривень. Крім того, за підтримки кредиту від ЄС буде здійснюватися фінансування підвищення зарплати піхотинцям, які діють на передовій, до 350 тисяч гривень.
Виклики Бюро економічної безпеки: проблеми та перспективи
Незважаючи на гучні обіцянки перезавантаження та призначення нового керівництва Бюро економічної безпеки (БЕБ) у квітні 2026 року, орган опинився в критичному стані. Штат БЕБ укомплектований менш ніж на третину, а фінансування може закінчитися вже у вересні. Як бездіяльність уряду та законодавчі колізії впливають на роботу БЕБ? Це питання обговорювалося у виданні “Економічна правда”. Взаємини між державою та бізнесом в Україні завжди були складними, зокрема через правоохоронні органи, які блокували роботу підприємств для отримання корупційної вигоди. Протягом багатьох років влада намагалася подолати це явище, яке стало відомим як “маски-шоу”. Однак спроби виправити ситуацію не увінчалися успіхом. У 2021 році Верховна Рада ухвалила закон, який забрав функцію розслідування економічних злочинів у всіх правоохоронців і створив новий орган – БЕБ, що мав замінити податкову міліцію. Проте за п’ять років БЕБ не виправдало сподівань влади, бізнесу та громадянського суспільства. Новий орган, очолений колишнім керівником податкової міліції, став її ослабленою версією. Уряд не завершив створення БЕБ, залишивши безліч законодавчих колізій і хронічно недофінансовуючи його діяльність. У 2024 році Верховна Рада ухвалила закон про перезавантаження БЕБ, що передбачав обрання нового керівника на відкритому конкурсі. Переможцем став Олександр Цивінський, призначення якого стало можливим лише під тиском суспільства у серпні 2025 року. Однак новому керівнику дісталися старі проблеми: невирішені законодавчі колізії, відсутність територіальних управлінь та персонал, який масово судиться з БЕБ. Як наслідок, фінансування бюро може закінчитися вже у вересні. Ліквідація податкової міліції та створення нового правоохоронного органу були очікуваною реформою для бізнесу. Податкова міліція, що мала репутацію репресивного органу, стабільно критикувалася. Спроби реформувати податкові органи після Революції гідності не принесли реальних змін. Після 2019 року почалася робота над реформою, яка мала ліквідувати податкову міліцію. Закон про створення БЕБ був написаний за участю бізнесу, що задовольнило підприємців і отримало підтримку міжнародних партнерів. Однак проблеми з реалізацією почалися з перших днів. Директором БЕБ призначили Вадима Мельника, який приніс старі підходи податкових міліціонерів. Уряд систематично не приділяв уваги роботі БЕБ, не ухвалюючи необхідних рішень для його ефективної діяльності. Наприклад, постанова про купівлю спеціальних технічних засобів для прослуховування була ухвалена лише в березні 2026 року. Рахункова палата вказала на систематичний саботаж з боку уряду. За п’ять років БЕБ не зуміло сформуватися як орган: з 24 територіальних управлінь функціонують лише дев’ять. У 2023 році уряд понад два роки не призначав нового керівника БЕБ, покладаючи управління на виконувачів обов’язків. У Верховній Раді зрозуміли, що реформа БЕБ провалилася. У 2024 році ухвалили закон про перезавантаження БЕБ, що передбачав новий відкритий конкурс. Переможцем став Цивінський, призначення якого затягувалося через підозри у зв’язках з Росією. Новому директору дісталися старі проблеми: несформовані територіальні управління та численні законодавчі колізії. За даними БЕБ, у березні 2026 року в бюро працювали 1 182 особи – 29% від штатної чисельності. Низький рівень зарплат обмежує можливість БЕБ залучати кваліфікованих працівників. Однією з причин є те, що їм не компенсують податок на доходи фізичних осіб. У Податковому кодексі йдеться, що ПДФО, сплачений з грошового забезпечення військовослужбовців та працівників низки правоохоронних органів, має відшкодовуватися. Проте БЕБ не входить до цього переліку. Уряд не вніс відповідних змін до постанови, що призводить до зниження зарплат працівників бюро. Ключова причина менших зарплат у бюро – занижений розмір прожиткового мінімуму. У 2026 році він становить 3 328 грн, відповідно, мінімальний оклад працівника БЕБ має становити 66,56 тис. грн. Однак уряд прописує в бюджеті знижений прожитковий мінімум для розрахунку окладів працівників низки органів. Це порушує закон, і деякі співробітники БЕБ подають до суду на орган з вимогою компенсувати недоотримані зарплати. У 2022-2026 роках експрацівники БЕБ відсудили 3,26 млн грн. Кошти на виплати за рішеннями суду БЕБ виплачує зі свого бюджету, але побоюється, що ці витрати зростатимуть. Після призначення Цивінського на БЕБ покладали великі сподівання, але за вісім місяців бюро не продемонструвало значних результатів. У бюджеті на 2026 рік уряд передбачив резерв для сектору безпеки та оборони обсягом 199 млрд грн, кошти в якому мають з’явитися внаслідок детінізації економіки. Проте чи може орган, укомплектований менш ніж на третину, забезпечити такі результати? Це питання залишається відкритим.
Заробітна плата працівників ТЦК: можливості та надбавки
Заробітна плата працівників ТЦК може досягати 50 000 грн, не враховуючи премій. За інформацією ЗМІ, що посилаються на головне управління зв’язку ЗСУ, розмір зарплат військовослужбовців залежить від їхнього звання, посади та надбавок. Офіцери отримують від 23 689 до 48 359 грн, сержанти — від 20 590 до 30 180 грн, а рядові — від 20 183 до 26 112 грн. Додатково передбачені надбавки: 30 000 грн за виконання завдань поза зоною бойових дій, 50 000 грн за керівництво підрозділами та 100 000 грн за участь у бойових діях.