Архіви позначок: Гетманцев Даниил

Київський апеляційний суд відмовив співвласницям «Конкорду» у позові проти Данила Гетманцева

Оприлюднено автором

Київський апеляційний суд розглянув цивільну справу за позовом співвласниць банку «Конкорд» Олени та Юлії Сосєдок до голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева та ТОВ «ІА «Українські новини»».

16 червня 2026 року суд своєю постановою скасував рішення суду першої інстанції та повністю відмовив у задоволенні позову щодо захисту честі, гідності та ділової репутації.

Підставою для спору стали висловлювання Данила Гетманцева, зроблені 1 лютого 2024 року під час онлайн-засідання парламентського комітету. Народний депутат розкритикував низку банків, зокрема «Конкорд», зазначивши, що деякі фінансові установи навіть під час війни виводили кошти з-під оподаткування, а також закликав правоохоронців притягнути винних до відповідальності.

7 березня 2024 року «Українські новини» оприлюднили матеріал, у заголовку якого йшлося про необхідність притягнення корупціонерів до відповідальності за мільярдні схеми виведення коштів.

Олена та Юлія Сосєдки вважали цю інформацію недостовірною та такою, що шкодить їхній діловій репутації, тому подали позов до суду. Серед відповідачів у справі також була Верховна Рада України.

8 серпня 2025 року Печерський районний суд Києва частково задовольнив позов. Суд визнав недостовірними висловлювання Гетманцева та публікацію агентства, а «Українські новини» зобов’язав опублікувати спростування.

Представниця Данила Гетманцева оскаржила це рішення в апеляційному порядку, наполягаючи на його скасуванні та повній відмові у позові.

Колегія суддів Київського апеляційного суду у складі С. Г. Музичко, В. М. Ратнікової та Л. П. Сушко, дослідивши матеріали справи, скасувала рішення Печерського районного суду.

У підсумку Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу та ухвалив нове рішення, яким повністю відмовив співвласницям банку в задоволенні позову.

Гетманцев продовжує критикувати Федорова щодо проблем з мобілізацією

Оприлюднено автором

Нардеп Гетманцев знову жорстко розкритикував міністра оборони Федорова через триваючі проблеми з мобілізацією. Він надав приклад примусової мобілізації в Києві чоловіка, якого ще до війни зняли з військового обліку за інвалідністю. Мати затриманого стверджує, що Територіальні центри комплектування вимагають від них гроші, а зв’язатися із сином вона не може. «Звертатися до Федорова безглуздо. У нього на презентаціях все ідеально. Країна вже п’ять місяців чекає на кінець цього процесу — почекає ще», — заявив Гетманцев.

Виклики Бюро економічної безпеки: проблеми та перспективи

Оприлюднено автором

Незважаючи на гучні обіцянки перезавантаження та призначення нового керівництва Бюро економічної безпеки (БЕБ) у квітні 2026 року, орган опинився в критичному стані. Штат БЕБ укомплектований менш ніж на третину, а фінансування може закінчитися вже у вересні. Як бездіяльність уряду та законодавчі колізії впливають на роботу БЕБ? Це питання обговорювалося у виданні “Економічна правда”. Взаємини між державою та бізнесом в Україні завжди були складними, зокрема через правоохоронні органи, які блокували роботу підприємств для отримання корупційної вигоди. Протягом багатьох років влада намагалася подолати це явище, яке стало відомим як “маски-шоу”. Однак спроби виправити ситуацію не увінчалися успіхом. У 2021 році Верховна Рада ухвалила закон, який забрав функцію розслідування економічних злочинів у всіх правоохоронців і створив новий орган – БЕБ, що мав замінити податкову міліцію. Проте за п’ять років БЕБ не виправдало сподівань влади, бізнесу та громадянського суспільства. Новий орган, очолений колишнім керівником податкової міліції, став її ослабленою версією. Уряд не завершив створення БЕБ, залишивши безліч законодавчих колізій і хронічно недофінансовуючи його діяльність. У 2024 році Верховна Рада ухвалила закон про перезавантаження БЕБ, що передбачав обрання нового керівника на відкритому конкурсі. Переможцем став Олександр Цивінський, призначення якого стало можливим лише під тиском суспільства у серпні 2025 року. Однак новому керівнику дісталися старі проблеми: невирішені законодавчі колізії, відсутність територіальних управлінь та персонал, який масово судиться з БЕБ. Як наслідок, фінансування бюро може закінчитися вже у вересні. Ліквідація податкової міліції та створення нового правоохоронного органу були очікуваною реформою для бізнесу. Податкова міліція, що мала репутацію репресивного органу, стабільно критикувалася. Спроби реформувати податкові органи після Революції гідності не принесли реальних змін. Після 2019 року почалася робота над реформою, яка мала ліквідувати податкову міліцію. Закон про створення БЕБ був написаний за участю бізнесу, що задовольнило підприємців і отримало підтримку міжнародних партнерів. Однак проблеми з реалізацією почалися з перших днів. Директором БЕБ призначили Вадима Мельника, який приніс старі підходи податкових міліціонерів. Уряд систематично не приділяв уваги роботі БЕБ, не ухвалюючи необхідних рішень для його ефективної діяльності. Наприклад, постанова про купівлю спеціальних технічних засобів для прослуховування була ухвалена лише в березні 2026 року. Рахункова палата вказала на систематичний саботаж з боку уряду. За п’ять років БЕБ не зуміло сформуватися як орган: з 24 територіальних управлінь функціонують лише дев’ять. У 2023 році уряд понад два роки не призначав нового керівника БЕБ, покладаючи управління на виконувачів обов’язків. У Верховній Раді зрозуміли, що реформа БЕБ провалилася. У 2024 році ухвалили закон про перезавантаження БЕБ, що передбачав новий відкритий конкурс. Переможцем став Цивінський, призначення якого затягувалося через підозри у зв’язках з Росією. Новому директору дісталися старі проблеми: несформовані територіальні управління та численні законодавчі колізії. За даними БЕБ, у березні 2026 року в бюро працювали 1 182 особи – 29% від штатної чисельності. Низький рівень зарплат обмежує можливість БЕБ залучати кваліфікованих працівників. Однією з причин є те, що їм не компенсують податок на доходи фізичних осіб. У Податковому кодексі йдеться, що ПДФО, сплачений з грошового забезпечення військовослужбовців та працівників низки правоохоронних органів, має відшкодовуватися. Проте БЕБ не входить до цього переліку. Уряд не вніс відповідних змін до постанови, що призводить до зниження зарплат працівників бюро. Ключова причина менших зарплат у бюро – занижений розмір прожиткового мінімуму. У 2026 році він становить 3 328 грн, відповідно, мінімальний оклад працівника БЕБ має становити 66,56 тис. грн. Однак уряд прописує в бюджеті знижений прожитковий мінімум для розрахунку окладів працівників низки органів. Це порушує закон, і деякі співробітники БЕБ подають до суду на орган з вимогою компенсувати недоотримані зарплати. У 2022-2026 роках експрацівники БЕБ відсудили 3,26 млн грн. Кошти на виплати за рішеннями суду БЕБ виплачує зі свого бюджету, але побоюється, що ці витрати зростатимуть. Після призначення Цивінського на БЕБ покладали великі сподівання, але за вісім місяців бюро не продемонструвало значних результатів. У бюджеті на 2026 рік уряд передбачив резерв для сектору безпеки та оборони обсягом 199 млрд грн, кошти в якому мають з’явитися внаслідок детінізації економіки. Проте чи може орган, укомплектований менш ніж на третину, забезпечити такі результати? Це питання залишається відкритим.

Офіційні представники застерігають мережі АЗС від штучного завищення цін на пальне

Оприлюднено автором

Член комітету Верховної Ради з питань митних платеів та подажень, Даниил Гетманцев, попередив мережі автозаправок про можливу реакцію Антимонопольного комітету України. Він заявляє, що зростання цін на пальне не має тісного зв’язку з ситуацією в Ірані. Гетманцев наголосив, що учасники ринку палива повинні уникати дій, які могли б призвести до звернення до Антимонопольного комітету.

Одеський податківець: Схема ухилення від сплати податків на 45 мільйонів гривень

Оприлюднено автором

Дружина скандального податківця з Одеси Хандусенка ухиляється від сплати податків — голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Дар’я Кочуріна володіє двома магазинами одягу в Києві та Одесі, а також веде онлайн-продажі, але офіційно це приносить мізерні суми до бюджету. Продажі жінка проводить через низку ФОПів. Як наслідок – бюджет щорічно недоотримує щонайменше 145 млн гривень. Гетманцев зауважив, що проаналізував діяльність жінки, яка продає одяг вартістю від кількох тисяч до кількох десятків тисяч гривень. При цьому лише онлайн-продажі, за словами самої підприємиці, становлять понад 300 замовлень щодня. Окремо нардеп підкреслив, що у швейному цеху Хандусенко працює 70 швачок, а обладнання, встановлене там, коштує щонайменше близько 20 млн грн. Проте весь цей бізнес, за словами Гетманцева, офіційно представлений лише двома компаніями – «Накарат радіп йонг», яка у 2025 році сплатила 5,8 тис. грн податків, і «Ліор Бутік», яка не звітує та нічого не сплачує до бюджету. «Натомість усе відбувається через ФОПи. Виробничий і торгівельний процес оформлюється або взагалі не оформлюється, адже далеко не всі продажі реєструються, через ФОПи другої групи. Ми з’ясували, що протягом двох років у договорах публічної оферти… змінилося щонайменше сім різних ФОПів. А під час контрольних закупівель в інтернет-магазині, які ми провели, було виставлено ще три рахунки від інших, сторонніх ФОПів», – пояснив голова податкового комітету. Данило Гетманцев підрахував, що бізнес жінки є великим, але маскується під малий. Така діяльність, за словами нардепа, призвела до того, що бюджет недоотримав понад 145 млн грн податків на рік. Він запропонував Дар’ї Хандусенко переоформити бізнес на загальну систему оподаткування, натякнувши, що нинішню її діяльність податкова служба ігнорує невипадково.

Тютюновий спрут: судова система та силовики створили «інфраструктуру безкарності» для контрафакту

Оприлюднено автором

Коли нелегальне виробництво працює роками, контрабанда стабільно проходить кордон, а кримінальні провадження не запускаються, йдеться не про зухвалість окремих груп, а про систему прикриття.У цій конфігурації ключову роль відіграють не лише тіньова економіка та бездіяльність силовиків, а й судові рішення, які блокують розслідування ще на старті.
Центральним елементом схеми є ТОВ «Українське тютюнове виробництво» (ЄДРПОУ 41519237), зареєстроване в смт Гоща Рівненської області. Під виглядом легального бізнесу підприємство використовується ОЗУ «Монако» для незаконного виробництва сигарет із підробленими акцизними марками. Випускається контрафакт під брендами Rothmans, Marlboro, Parliament, Kent, Bond і Sobranie без сплати акцизу та ПДВ. Формальні власники — Нодар Глухий і Дмитро Кім, директор — Костянтин Карпенко; фактичний контроль, за матеріалами справ, здійснюють Данило Гетьманцев і Сергій Перхун.
Збут налагоджено за двома каналами: всередині України — через мережу нелегальних точок за готівку; за кордон — контрабандою до Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Молдови. Для перетину кордону використовуються підроблені документи, де сигарети маскуються під не підакцизні товари (включно із сіллю). Фінансова частина схеми проходить через підконтрольні структури ОЗУ «Монако»: АТ «ЗНВКІФ “МАРКУС МАКС”», АТ «ЗНВКІФ “ФАРТ КАПІТАЛ”», ТОВ «ОССОЙО» і ТЗОВ «ВЕСТ-ГАЗ-ПЛЮС» — із легалізацією коштів, фіктивним ПДВ і конвертацією готівки.
Попри кримінальні провадження № 72024171100000002 і № 42022090000000017, діяльність фабрики не припинено. Навіть після вилучення 50 тис. пачок сигарет, 3,6 млн підроблених акцизних марок і 44 тонн тютюну виробництво продовжує роботу, що вказує на системне прикриття з боку ДПС, митниці, прикордонної служби та правоохоронних органів.
Заява про злочин, подана до ТУ БЕБ у Києві, не була внесена до ЄРДР. Скарга на бездіяльність дійшла до Печерського районного суду Києва, однак слідча суддя Єрмічова В.В. у справі № 757/53246/25-к відмовила зобов’язати БЕБ розпочати розслідування, фактично легітимізувавши бездіяльність.Аналогічна модель діє у Львові. У Личаківському районному суді слідчий суддя Володимир Мармаш системно задовольняє клопотання ТУ БЕБ у Львівській області: близько 90% матеріалів потрапляють саме до нього і, як правило, задовольняються, при ігноруванні доводів захисту. Детективи БЕБ направляють клопотання до цього суду навіть за відсутності територіальної підсудності; розподіл справ викликає питання щодо втручання в автоматизовану систему. Показовий кейс № 72023000500000071 щодо керівництва «Айбокс Банку»: санкціоновано спецрозслідування при блокуванні всіх клопотань захисту. Скарги до ВРП системно повертаються без розгляду.
Печерський районний суд Києва демонструє ту ж логіку: ухвалою судді Головко Ю.В. у справі № 757/46692/25-к відмовлено зобов’язати ГСУ НПУ розпочати розслідування. У підсумку складається замкнена система: нелегальне виробництво і контрабанда приносять доходи, силовики не реагують, а суди закривають вхід у розслідування. Це не збій, а інфраструктура безкарності, де правосуддя стає страховкою для схем.

Затримки з фінансуванням МВФ: Чому відклали засідання та які наслідки

Оприлюднено автором

Виплати, що залежать від міжнародного фонду, опинилися під загрозою через затримку засідання ради директорів МВФ щодо України. За словами голови податкового комітету Данила Гетманцева, рішення про відкладення засідання прийнято через нерозгляд у Верховній Раді необхідних законопроектів.

Відсутність засідання означає зупинку потоку фінансування. Гетманцев застерігає, що якщо ситуація не зміниться, це може призвести до серйозних проблем із виплатами пенсій та зарплат військовим.

«Ми ризикуємо, і до певного моменту будемо відкладати ухвалення важливих для країни рішень, – наголосив він. – Це може призвести до затримок з виплатами, які критично важливі для військових та інших категорій населення.»