Архіви позначок: пенсії

Пенсіонери повинні повідомляти ПФУ про зміни, щоб утримати надбавки

Оприлюднено автором

Пенсійний фонд попереджає пенсіонерів про ризик втрати надбавок до пенсії. Для збереження виплат необхідно своєчасно повідомляти Пенсійний фонд про будь-які зміни у своєму статусі або підтверджувати право на отримання надбавок.

Як зазначається на порталі ПФУ, більшість доплат призначаються за певні умови. Якщо ці умови перестають виконуватися, нарахування можуть бути припинені.

Офіційні доплати пенсіонерам: які надбавки можуть скасувати

Серед найпоширеніших доплат, які можуть бути переглянуті або скасовані, є такі:

* Пенсійні надбавки — перелік і правила отримання

Як не втратити надбавки до пенсії

Пенсійний фонд рекомендує виконати лише одну умову — своєчасно повідомити про будь-які зміни, які можуть вплинути на право отримання надбавок. Йдеться, зокрема, про зміну місця проживання, сімейного стану, завершення навчання утриманців, зміну стану здоров’я чи інші обставини, від яких залежить призначення виплат.

Також слід періодично перевіряти актуальність інформації, яка міститься в державних реєстрах і пенсійній справі.

Для призначення додаткових виплат необхідно звернутися до Пенсійного фонду України та подати документи, що підтверджують право на відповідну надбавку. Зазвичай для цього потрібні пенсійне посвідчення та пакет документів залежно від виду доплати. Автоматично такі надбавки призначаються не завжди.

Аномальна пенсія: як суд змінив фінансову долю екснардепа

Оприлюднено автором

В Україні за рішенням суду призначено найбільшу пенсію, яка перевищує 245 тисяч гривень. Її отримує колишній нардеп та член легітимної “Партії Регіонів” Сергій Ківалов. Проте процес отримання цієї пенсії виявився складнішим, ніж здавалося. Ця сума є аномальною навіть для колишніх депутатів. Для її призначення знадобилося кілька факторів. Сергій Ківалов отримував виплату від Пенсійного фонду протягом шести років — з 2014 по 2020 рік. У 2020 році він вирішив змінити ситуацію — після подання позову до Одеського окружного адмінсуду його пенсія зросла в 17,5 разів, з 14 тисяч до майже 246 тисяч гривень на місяць. На сьогодні він залишається лідером за розміром пенсії, про що свідчить відповідь Пенсійного фонду на депутатський запит нардепа Данила Гетманцева, яка стала відома “Телеграфу”. Відповідь Пенсійного фонду також містить інформацію про п’ять найбільших пенсій в Україні, призначених за рішенням суду. Зазначимо, що наразі його пенсія зменшилася — через рішення уряду під час дії воєнного стану Пенсійний фонд обмежує спеціальні пенсії за допомогою спеціальних коефіцієнтів. Сергій Ківалов у суді послався на те, що має право скористатися чинною нормою закону “Про статус народного депутата”, яка дозволяла отримувати пенсію у розмірі 70% від місячного заробітку діючих нардепів. Він надав довідку, згідно з якою, з урахуванням окладу голови комітету, надбавки за інтенсивність праці та наявності наукового ступеня, його зарплата становила понад 54 тисячі гривень, а пенсія мала бути 37 тисяч 851 гривня. Але Ківалов не зупинився на цьому. Він також надав суду довідку про зарплату з приватного ВНЗ — Міжнародного гуманітарного університету, де він обіймає посаду президента. У цій довідці зазначені його доходи, які різко зросли за кілька місяців перед судовим позовом. Суддя ухвалив цікаве рішення — призначити пенсію на основі двох доходів Ківалова, враховуючи довідку з приватної установи, хоча приватна робота не має відношення до депутатської пенсії. Суд зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до статті 20 Закону України “Про статус народного депутата України” (в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії), виходячи із заробітної плати, визначеної в довідці, виданій Управлінням справами Апарату Верховної Ради України, та довідці про доходи від Міжнародного гуманітарного університету, без обмеження максимальним розміром. Таке рішення ухвалив суддя Михайло Кравченко.

Космічна пенсія експрокурора Миколаївщини

Оприлюднено автором

Експрокурор Миколаївщини Дмитро Казак, який перебував за кордоном, отримав пенсію в розмірі 156 тисяч гривень. Казак переїхав до Швеції. Він домігся підвищення пенсії через суд. Схожа схема використовувалася з десятками високопосадовців прокурорів у Харківському окружному адміністративному суді. Після розголосу скандалу управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляційну скаргу, але це було зроблено із запізненням на рік, що призвело до відмови у відкритті апеляційного провадження. Фактично бездіяльність ПФУ дозволила молодій прокурору, перебуваючи за кордоном, отримати право на велику пенсію, розмір якої перевищує його зарплату. Експрокурор двічі обійшов закон. Він подав заяву про перехід на прокурорську пенсію за вислугою років у 2022 році, коли йому було лише 32 роки, а стаж становив близько 10 років. Прокурори перебувають в особливому становищі: якщо вони мають інвалідність, то для виходу на пенсію достатньо лише 10 років стажу. Раніше Офіс Генерального прокурора зобов’язав усіх співробітників із оформленою інвалідністю пройти повторну перевірку. У частини прокурорів інвалідність було скасовано. Але Казаку таку перевірку не потрібно, оскільки він звільнився з прокуратури. Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області мало б подати апеляцію та довести в суді наступної інстанції, що рішення про призначення великої пенсії прокурору є незаконним. Однак, скаргу було подано лише 5 лютого 2026 року.

Пенсія у 33 роки та 156 тисяч на місяць»: як прокурори та судді стають мільйонерами коштом звичайних українців

Оприлюднено автором

В Україні з’явився новий вид «айтівців» — прокурори-пенсіонери. Дмитро Казак у 36 років отримує 156 тис. грн пенсії на місяць. Вийшов на «відпочинок» у 33! Поки ви чекаєте на 60 років і 35 років стажу, спецзаконодавство дозволяє силовикам ставати мільйонерами ще до першої сивини. Справедливість? Не чули.170 мільярдів гривень на рік — стільки Україна витрачає на спецпенсії для 1,3 млн осіб. Середня виплата судді — 112 тис. грн. Максимальна — 390 тис. грн. Водночас борг ПФУ за судовими рішеннями — 85,5 млрд. Ми будуємо систему, де податки працюючих ідуть на захмарні виплати тим, хто «правильно» відсудив собі старість у 45 років. Економічна правда розповідає про те, хто і як виходить на пенсію в молодому віці і скільки держава витрачає на привілейовані пенсіонери.

Прокурори, судді та правоохоронці можуть виходити на пенсію до 45 років та отримувати від держави по кількасот тисяч гривень. Як їм це вдається і що з цим планує робити уряд?

Аби отримувати пенсію за віком, необхідно досягти 60-річного віку і мати щонайменше 35 років трудового стажу. При цьому розмір виплати, на який може претендувати пересічний українець за підсумками своєї трудової діяльності, становитиме лише 30-40% від його середньої зарплати. Однак є в Україні й ті, кого держава підтримує вже із 40 років або раніше, а розмір цієї підтримки в десятки разів перевищує середню пенсію в країні. Зрештою, на цю проблему звернув увагу уряд і навіть підготував проєкт пенсійної реформи, яка мала б зробити всю систему більш справедливою. Поки доля цих змін під питанням.

30-річні пенсіонери

На початку 2026 року багатьох шокувала новина про колишнього очільника Миколаївської обласної прокуратури Дмитра Казака, який у 36-річному віці отримує пенсію 156 тис. грн на місяць.У грудні 2025 року він виграв суд проти Пенсійного фонду. Справа стосувалася обмежувальних коефіцієнтів, які уряд запровадив для надвеликих пенсій (понад максимально дозволені на той час 23,1 тис. грн). Експрокурор вимагав, аби рішення уряду не застосовувалося до нього. Суд з цим погодився.Додаткового резонансу справі Казака додає те, що, за даними суду, він має другу групу інвалідності. Раніше розгорівся справжній скандал навколо прокурорів з фіктивними інвалідностями, який призвів до відставки генпрокурора Андрія Костіна та ліквідації медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).

Згідно з матеріалами справи, Казак почав отримувати пенсію у вересні 2022 року. На той момент йому було 33 роки. Наявність інвалідності стала однією з причин, але не єдиною, раннього виходу на пенсію.У тому ж рішенні суду йдеться про те, що, попри наявність інвалідності, експрокурор отримує пенсію за вислугу років – аналог пенсії за віком. Однак якщо більшість українців можуть претендувати на такі виплати, маючи мінімум 35 років трудового стажу, то Казак отримує їх у 36 років. Його приклад не унікальний.

Насправді прокурорам не обов’язково отримувати статус осіб з інвалідністю для виходу на пенсію в відносно ранньому віці. Для цього достатньо мати 20 років трудового стажу, з яких десять – у прокуратурі, і трохи терпіння.Хоча законодавство визначає умовою виходу на пенсію для прокурорів наявність 25 років трудового стажу (з них 15 – у прокуратурі), але юридично-підкованих осіб це обмеження не зупиняє. Вони подають до суду на Пенсійний фонд і вимагають, аби той нарахував їм пенсію не за чинним законом “Про прокуратуру” від 2014 року, а за законом від 1991 року, у якому вимоги до трудового стажу лояльніші.Ба більше, старий закон гарантував прокурорам набагато вищі пенсії: 80-90% від зарплати проти 60% у чинному. Цією лазівкою скористався і Казак, попросивши суд зобов’язати Пенсійний фонд рахувати йому пенсію за нечинним законодавством.У 2025 році середній вік виходу прокурорів на пенсію за вислугу років становив 47 років. При цьому в Україні нараховувалося шість прокурорів-пенсіонерів, яким не виповнилося навіть 40 років. Як правило, такі люди продовжують працювати в органах прокуратури, отримуючи і пенсії, і зарплати.

Щоразу, коли розміри їхніх зарплат змінюються, вони звертаються до суду з вимогою перерахувати розміри пенсії, аби вони становили 80-90% від заробленого. У 2025 році в Україні було 5 739 прокурорів, які отримували пенсію за вислугу років. З них 2 262 працювали. З них 1 150-м не виповнилося 50 років.Прокурори – не єдині, хто може виходити на відпочинок у відносно ранньому віці. Пільговий пенсійний вік держава передбачила і для інших категорій громадян.

Зокрема – для колишніх кадрових військових та працівників правоохоронних органів (45 років), “чорнобильців” (50-55 років), суддів (законодавство не обмежує мінімальний вік, у якому суддя може отримувати довічне грошове утримання), людей, які працювали на небезпечних виробництвах (45-55 років).Деякі громадяни можуть поєднувати пенсійні пільги за різними законами, тому є чимало тих, хто отримує пенсію у віці до 45 років. За даними Пенсійного фонду, у грудні 2025 року таких було 7,6 тис. З них 3 тис. отримували пенсію за віком, 4,6 тис. – за вислугу років (колишні військові, правоохоронці, прокурори та судді).

Без обмежень

Законодавство чітко встановлює мінімальний та максимальний розміри пенсії. Вона не може бути меншою за прожитковий мінімум (ПМ) для осіб, які втратили працездатність (у 2026 році – 2 595 грн), та більшою за десять таких прожиткових мінімумів (25,95 тис. грн). Ці обмеження поширюються на всі пенсії.Проте так було не завжди. Пенсії для прокурорів, колишніх правоохоронців та кадрових військових обмежували поступово, аби запровадити єдині стандарти для всіх видів пенсійних виплат. Незгодні з такими обмеженнями оскаржували їх у Конституційному Суді. Посилаючись на його рішення, пенсіонери зобов’язували Пенсійний фонд нараховувати їм виплати в розмірі понад десять ПМ.Розмір максимальних спецпенсій вимірюється сотнями тисяч гривень на місяць. Середній розмір довічного утримання судді (аналог пенсії) у січні 2026 року становив 112,39 тис. грн, найбільша виплата судді у 2025-му сягнула 390 тис. грн.1 січня 2026 року в Україні було 35,2 тис. пенсіонерів, розміри виплат яких перевищували встановлені законодавством ліміти. З них 23,9 тис. – колишні правоохоронці та кадрові військові, 10,1 тис. – “чорнобильці”, 1,1 тис. – прокурори.

На проблему надвеликих пенсій, які перевищують встановлені законодавством ліміти, звернув увагу уряд. У закон “Про державний бюджет на 2025 рік” Кабмін заклав спеціальні обмежувальні коефіцієнти. Вони застосовуються до виплат, що перевищують десять ПМ. Ця норма перекочувала в бюджет-2026.Спочатку рішення урядовців спрацювало і найбільші пенсійні виплати вдалося суттєво скоротити, проте це тривало недовго. За даними Пенсійного фонду, у січні-вересні 2025 року 7,5 тис. пенсіонерів оскаржили застосування коефіцієнтів. Так само зробив Казак, якому суд повернув пенсію 156,7 тис. грн. Після застосування обмежувальних коефіцієнтів вона становила 42,11 тис. грн.

Надвеликі виплати – це питання не лише справедливості пенсійної системи та довіри до неї, а й відчутне навантаження для державних фінансів.У січні-вересні 2025 року (останні дані Пенсійного фонду) на виплату спецпенсій уряд спрямував 127,07 млрд грн (170 млрд грн, якщо екстраполювати на весь 2025 рік). Отримувачами таких виплат були 1,3 млн українців, більшість з яких – колишні кадрові військові, правоохоронці та “чорнобильці”.Виплата спецпенсій спричиняє ще один фінансовий наслідок для держави. Більшість таких виплат здобуваються або оскаржуються через суди. Останні зобов’язують Пенсійний фонд не лише переглянути розміри виплат, а й повернути пенсіонерам-позивачам “недоплачені” кошти за попередні періоди.Як правило, на виконання цієї частини рішень судів у бюджеті коштів немає. Через це заборгованість Пенсійного фонду становить 85,5 млрд грн.

Реформа (не) на часі

Наприкінці 2024 року Міністерство соціальної політики напрацювало проєкт пенсійної реформи, яка мала врахувати демографічні реалії України і зробити пенсійну систему більш справедливою та легшою в адмініструванні.Реформа передбачала довгоочікуване запровадження другого рівня пенсійної системи (його існування на рівні закону передбачили ще у 2003 році, але реалізувати це досі не вдалося) – обов’язкових накопичувальних пенсій.Зміни передбачалися і для першого, солідарного, рівня пенсійної системи: пропонувалося запровадити базову виплату (однакову для всіх) та спростити розрахунок страхової, яка залежить від трудового стажу людини.Проєкт реформи стосувався і спецпенсій. За задумом, усі спеціальні пенсійні режими мали об’єднати в один закон, а джерелом виплати збільшених пенсій мали стати додаткові внески роботодавців у професійні накопичувальні пенсійні фонди, аби це навантаження не лягало на плечі платників податків.

Чи зробить такий підхід пенсійну систему справедливішою? За підрахунками Мінсоцполітики, упродовж життя “спецпенсіонери” (зокрема, прокурори) роблять до Пенсійного фонду внесків на 3,1-3,8 млн грн менше, ніж потім держава виплачує їм у вигляді пенсій. Підвищений розмір ЄСВ може перекрити цю різницю.

Призупинення виплат пенсіонерам: Чому та як відновити

Оприлюднено автором

Міністр соціальної політики Улютін спростовує заяву омбудсмена Лубінця про припинення виплат 1,3 млн пенсіонерів, але підтвердив, що виплати призупинено більш ніж 330 тисячам пенсіонерів.За словами Улютіна, це пов’язано з тим, що пенсіонери не пройшли фізичну ідентифікацію та не повідомили про те, що не отримують пенсію від Російської Федерації.Улютін рекомендує для відновлення виплат пройти електронну ідентифікацію через додаток “Дія”, особисто відвідати Пенсійний фонд або скористатися відеоконференцією.Повідомити про неотримання російської пенсії можна також під час ідентифікації через відеоконференцію, через особистий кабінет на сайті Пенсійного фонду, під час особистого візиту до відділення фонду або надіславши повідомлення поштою.При цьому варто зазначити, що пенсіонери, які пройшли ідентифікацію в грудні у форматі відеоконференції, повідомили ЗМІ, що досі не отримали підтвердження про успішне завершення процедури.

ВПО-пенсіонери в Україні стикаються з перебоями у виплатах через складну процедуру

Оприлюднено автором

В Україні масово залишилися без виплат пенсіонери – внутрішньо переміщені особи (ВПО). Їх майже 1,3 мільйона, вони не змогли пройти перевірку, необхідну для продовження виплат.Про це повідомляє омбудсмен Дмитро Лубінець.За його словами, з початку року було зареєстровано величезну кількість звернень до Пенсійного фонду України щодо припинення виплат. Для продовження виплат пенсіонери-ВПО мали підтвердити факт, що вони не отримують пенсію від окупаційної адміністрації РФ.Для цього потрібно було зробити низку кроків онлайн:”А тепер питання. Скільки пенсіонерів розбираються у смартфонах і можуть зробити та поставити електронний підпис? Уявили цей процес? Я вам відповім – дуже мало! Усі інші фізично пішли до відділення ПФУ”, – обурився Лубінець.У підсумку, тисячі пенсіонерів опинилися в ситуації, коли через недоведеність інформації про додаткову ідентифікацію та підтвердження вони залишилися без грошей.”Люди дізналися про нові вимоги вже тоді, коли пенсійні виплати просто не надійшли на рахунок. У результаті – черги, паніка і фактично паралізована робота органів Пенсійного фонду”, – додав він.Лубінець заявив, що не можна змушувати людей проходити складні для них процедури, коли у держави є реєстри ВПО та інша необхідна інформація. Водночас у багатьох пенсіонерів немає не те що “Дії”, а навіть смартфонів нема.Омбудсмен повідомив, що звернувся до уряду з вимогою спростити процедуру та розв’язати проблему:”Для більшості цих людей пенсія – єдине джерело існування. І держава зобов’язана гарантувати це право, а не ставити його в залежність від того, чи встиг пенсіонер розібратися в новій довідці або електронній процедурі”, – підсумував він.

Нові зміни в пенсійній системі: що потрібно знати?

Оприлюднено автором

Пенсію меншу за 6 тисяч гривень нікому не виплачуватимемо, – міністр соцполітики Денис Улютін.ЗМІ поспілкувалися з міністром соцполітики Денисом Улютіним. В інтерв’ю він розповів про те, як:- уряд готує масштабну пенсійну реформу, яку можуть запустити вже цього або наступного року;- мінімальна пенсія в солідарній системі має зрости до 6 тисяч гривень;- спецпенсії поступово замінять на професійні, а накопичувальний рівень буде добровільним;- в Україні триває глибока демографічна криза, а співвідношення працюючих до пенсіонерів наблизилося до 1:1;- у Європі після 2022 року перебуває понад 5,8 млн українців, ключовим для них залишається питання безпеки;- програма “Зимової підтримки” з виплатою 1000 грн охопила майже 18 млн людей.

Затримки з фінансуванням МВФ: Чому відклали засідання та які наслідки

Оприлюднено автором

Виплати, що залежать від міжнародного фонду, опинилися під загрозою через затримку засідання ради директорів МВФ щодо України. За словами голови податкового комітету Данила Гетманцева, рішення про відкладення засідання прийнято через нерозгляд у Верховній Раді необхідних законопроектів.

Відсутність засідання означає зупинку потоку фінансування. Гетманцев застерігає, що якщо ситуація не зміниться, це може призвести до серйозних проблем із виплатами пенсій та зарплат військовим.

«Ми ризикуємо, і до певного моменту будемо відкладати ухвалення важливих для країни рішень, – наголосив він. – Це може призвести до затримок з виплатами, які критично важливі для військових та інших категорій населення.»