Архіви позначок: Казак Дмитро

Експрокурор Дмитро Казак через суд домагається ще 4,8 млн грн недоотриманої зарплати

Оприлюднено автором

Колишній Миколаївський обласний прокурор Дмитро Казак звернувся до Харківського окружного адмінсуду з вимогою доплатити йому 4,8 млн грн зарплати. У цьому ж суді він раніше домігся підвищення пенсії до 156,7 тис. грн на місяць. Тепер експрокурор вважає, що впродовж багатьох років йому, як і іншим прокурорам, неправильно нараховували зарплату.

Судячи з його сторінки в LinkedIn, Дмитро Казак продовжує шукати роботу у Швеції. 36-річний колишній прокурор уже кілька років живе в Лінчепінгу та отримує від ПФУ 156,7 тис. грн пенсії на місяць.

Пенсію він підвищував, уже перебуваючи за кордоном, куди виїхав після оформлення інвалідності в Україні. Завдяки інвалідності першу пенсію Казак отримав у 29 років, а з 32 років перейшов на прокурорську пенсію. Чинні норми Закону “Про прокуратуру” дозволяють працівникам з інвалідністю виходити на пенсію зі стажем у 10 років, тоді як без інвалідності прокурорам потрібно мати 25 років стажу.

Попри це, навіть із такою пенсією Казак вважає, що держава має виплатити йому більше. Перебуваючи у Швеції, він подав позов із вимогою перерахувати зарплату, яку раніше отримував у Харківській та Запорізькій обласних прокуратурах.

За його підрахунками, йому мають доплатити 4,8 млн грн. Із цієї суми 3,7 млн грн він вимагає від Харківської прокуратури, ще 1,1 млн грн — від Запорізької облпрокуратури. Йдеться про те, що роками прокурорам обмежували розмір окладів рішенням Кабміну: замість актуального прожиткового мінімуму при розрахунку застосовували суму, на яку вистачало коштів у бюджеті.

Подібний підхід використовували не лише щодо прокурорів. Казак вважає, що через це йому роками недоплачували, тому після переїзду до Швеції він звернувся до суду.

У матеріалах справи зазначено: “Позивач просить стягнути з відповідачів матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої частини заробітної плати, передбаченої ст. 81 Закону України “Про прокуратуру”, завданої окремими положеннями пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та Перехідні положення” Бюджетного кодексу України, які визнані неконституційними, за період з 01.07.2015 по 13.12.2019 та з 16.12.2019 по 10.09.2020″.

Поки що Харківський окружний адміністративний суд залишив позов без руху та надав експрокурору 10 днів для виправлення неточностей. Причина в тому, що Казак мав подати позов упродовж місяця, фактично одразу після звільнення ще у 2024-му, але цього не зробив. Тепер він має подати не лише вимогу про доплату, а й прохання поновити строки позовної давності.

Дмитро Казак звільнився з посади голови Миколаївської обласної прокуратури в січні 2024-го, яку очолював з 2022-го. До цього він керував Закарпатською облпрокуратурою. На цю посаду його призначили у 31 рік. Зараз Казаку 36 років, а пенсію він отримує з 29 років.

Дмитро Казак є прикладом “особливого” пенсіонера. Він не лише оформив інвалідність і відсудив собі прокурорську пенсію в розмірі 156,7 тис. грн на місяць, а й скористався статусом особи з інвалідністю, щоб виїхати з країни вже під час повномасштабної війни.

Зараз Дмитро Казак разом із дружиною Ренатою живе у Швеції. Там він шукає нову роботу, а також вказує, що нібито працює в українській компанії KPD Consulting, яку очолює його брат Кирило.

Після того як інформація про високу пенсію молодого прокурора, який виїхав за кордон, набула широкого розголосу, він подав новий позов проти ПФУ. 12 січня 2026-го колишній очільник Миколаївської прокуратури звернувся до Харківського окружного адмінсуду з вимогою зобов’язати Пенсійний фонд у Харківській області скасувати обмеження його пенсії. І знову виграв справу.

23 березня 2026-го суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов задовольнив позов Казака. Рішення опублікували 26 березня. Суд зобов’язав ПФУ у 2026-му не застосовувати коефіцієнти щодо пенсії колишнього прокурора.

У матеріалах справи сказано: “Із наявного у матеріалах справи протоколу перерахунку пенсії судом встановлено, що пенсія позивача становить 156 692,50 грн, утім пенсія позивача була обмежена сумою у розмірі 44 733,25 грн, що підтверджується матеріалами справи. Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом”.

Попри широкий розголос після публікації OBOZ.UA, Казак продовжує через суди відстоювати право на виплату, яка значно перевищує зарплату навіть чинного прокурора на цій посаді. Тепер він також має шанси отримати з українського бюджету мільйони гривень через нібито занижену зарплату.

Судова перемога Дмитра Казака: пенсійні обмеження скасовано

Оприлюднено автором

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов 23 березня 2026 року задовольнив позов 36-річного колишнього прокурора Миколаївської області Дмитра Казака. Рішення було опубліковано 26 березня. Суд зобов’язав Пенсійний фонд України у 2026 році не застосовувати коефіцієнти до пенсії експрокурора. Дмитро Казак наразі проживає у Швеції. Як зазначається в матеріалах справи, пенсія позивача становить 156 692,50 грн, проте вона була обмежена сумою у 44 733,25 грн, що підтверджується документами справи. Вважаючи дії відповідача протиправними, Казак звернувся до суду з позовом. Хоча про пенсію Казака повідомили численні ЗМІ, він продовжує відстоювати своє право на виплату, розмір якої значно перевищує зарплату діючого прокурора на аналогічній посаді. Це створює аномальну ситуацію для пенсійної системи, адже пенсія вважається достатньою, якщо вона досягає 40% від звичайного заробітку. Виплата Казака суттєво перевищує його середній дохід до виходу на пенсію. Суддя Котеньов у своїй мотивації рішення зазначив, що зменшення виплат через закон “Про бюджет”, як це зробив уряд, є незаконним. Для скорочення пенсій спецпенсіонерів уряд мав би внести окремий законопроект, а Верховна Рада — його затвердити. “Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій, передбачених у спеціальних законах, суперечить ст. 6, ч. 2 ст. 19, ст. 130 Конституції України”, — йдеться в рішенні суду. Дмитро Казак очолив Закарпатську обласну прокуратуру у 31-річному віці, отримуючи пенсію вже кілька років. У 29 років він оформив інвалідність. Раніше в Україні виник скандал через велику кількість працівників з інвалідністю в окремих обласних прокуратурах, оскільки прокурори зі статусом особи з інвалідністю можуть оформити велику прокурорську пенсію, маючи лише 10 років стажу. Після скандалу Офіс генерального прокурора зобов’язав всіх працівників пройти повторну медкомісію для підтвердження діагнозу. Деякі прокурори відмовилися і звільнилися. Казак залишив прокуратуру ще до скандалу, тому його інвалідність вже неможливо перевірити. Більше того, статус особи з інвалідністю дозволив йому без перешкод покинути країну та переїхати до Швеції, де він живе з дружиною.

Космічна пенсія експрокурора Миколаївщини

Оприлюднено автором

Експрокурор Миколаївщини Дмитро Казак, який перебував за кордоном, отримав пенсію в розмірі 156 тисяч гривень. Казак переїхав до Швеції. Він домігся підвищення пенсії через суд. Схожа схема використовувалася з десятками високопосадовців прокурорів у Харківському окружному адміністративному суді. Після розголосу скандалу управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляційну скаргу, але це було зроблено із запізненням на рік, що призвело до відмови у відкритті апеляційного провадження. Фактично бездіяльність ПФУ дозволила молодій прокурору, перебуваючи за кордоном, отримати право на велику пенсію, розмір якої перевищує його зарплату. Експрокурор двічі обійшов закон. Він подав заяву про перехід на прокурорську пенсію за вислугою років у 2022 році, коли йому було лише 32 роки, а стаж становив близько 10 років. Прокурори перебувають в особливому становищі: якщо вони мають інвалідність, то для виходу на пенсію достатньо лише 10 років стажу. Раніше Офіс Генерального прокурора зобов’язав усіх співробітників із оформленою інвалідністю пройти повторну перевірку. У частини прокурорів інвалідність було скасовано. Але Казаку таку перевірку не потрібно, оскільки він звільнився з прокуратури. Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області мало б подати апеляцію та довести в суді наступної інстанції, що рішення про призначення великої пенсії прокурору є незаконним. Однак, скаргу було подано лише 5 лютого 2026 року.

Пенсія у 33 роки та 156 тисяч на місяць»: як прокурори та судді стають мільйонерами коштом звичайних українців

Оприлюднено автором

В Україні з’явився новий вид «айтівців» — прокурори-пенсіонери. Дмитро Казак у 36 років отримує 156 тис. грн пенсії на місяць. Вийшов на «відпочинок» у 33! Поки ви чекаєте на 60 років і 35 років стажу, спецзаконодавство дозволяє силовикам ставати мільйонерами ще до першої сивини. Справедливість? Не чули.170 мільярдів гривень на рік — стільки Україна витрачає на спецпенсії для 1,3 млн осіб. Середня виплата судді — 112 тис. грн. Максимальна — 390 тис. грн. Водночас борг ПФУ за судовими рішеннями — 85,5 млрд. Ми будуємо систему, де податки працюючих ідуть на захмарні виплати тим, хто «правильно» відсудив собі старість у 45 років. Економічна правда розповідає про те, хто і як виходить на пенсію в молодому віці і скільки держава витрачає на привілейовані пенсіонери.

Прокурори, судді та правоохоронці можуть виходити на пенсію до 45 років та отримувати від держави по кількасот тисяч гривень. Як їм це вдається і що з цим планує робити уряд?

Аби отримувати пенсію за віком, необхідно досягти 60-річного віку і мати щонайменше 35 років трудового стажу. При цьому розмір виплати, на який може претендувати пересічний українець за підсумками своєї трудової діяльності, становитиме лише 30-40% від його середньої зарплати. Однак є в Україні й ті, кого держава підтримує вже із 40 років або раніше, а розмір цієї підтримки в десятки разів перевищує середню пенсію в країні. Зрештою, на цю проблему звернув увагу уряд і навіть підготував проєкт пенсійної реформи, яка мала б зробити всю систему більш справедливою. Поки доля цих змін під питанням.

30-річні пенсіонери

На початку 2026 року багатьох шокувала новина про колишнього очільника Миколаївської обласної прокуратури Дмитра Казака, який у 36-річному віці отримує пенсію 156 тис. грн на місяць.У грудні 2025 року він виграв суд проти Пенсійного фонду. Справа стосувалася обмежувальних коефіцієнтів, які уряд запровадив для надвеликих пенсій (понад максимально дозволені на той час 23,1 тис. грн). Експрокурор вимагав, аби рішення уряду не застосовувалося до нього. Суд з цим погодився.Додаткового резонансу справі Казака додає те, що, за даними суду, він має другу групу інвалідності. Раніше розгорівся справжній скандал навколо прокурорів з фіктивними інвалідностями, який призвів до відставки генпрокурора Андрія Костіна та ліквідації медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).

Згідно з матеріалами справи, Казак почав отримувати пенсію у вересні 2022 року. На той момент йому було 33 роки. Наявність інвалідності стала однією з причин, але не єдиною, раннього виходу на пенсію.У тому ж рішенні суду йдеться про те, що, попри наявність інвалідності, експрокурор отримує пенсію за вислугу років – аналог пенсії за віком. Однак якщо більшість українців можуть претендувати на такі виплати, маючи мінімум 35 років трудового стажу, то Казак отримує їх у 36 років. Його приклад не унікальний.

Насправді прокурорам не обов’язково отримувати статус осіб з інвалідністю для виходу на пенсію в відносно ранньому віці. Для цього достатньо мати 20 років трудового стажу, з яких десять – у прокуратурі, і трохи терпіння.Хоча законодавство визначає умовою виходу на пенсію для прокурорів наявність 25 років трудового стажу (з них 15 – у прокуратурі), але юридично-підкованих осіб це обмеження не зупиняє. Вони подають до суду на Пенсійний фонд і вимагають, аби той нарахував їм пенсію не за чинним законом “Про прокуратуру” від 2014 року, а за законом від 1991 року, у якому вимоги до трудового стажу лояльніші.Ба більше, старий закон гарантував прокурорам набагато вищі пенсії: 80-90% від зарплати проти 60% у чинному. Цією лазівкою скористався і Казак, попросивши суд зобов’язати Пенсійний фонд рахувати йому пенсію за нечинним законодавством.У 2025 році середній вік виходу прокурорів на пенсію за вислугу років становив 47 років. При цьому в Україні нараховувалося шість прокурорів-пенсіонерів, яким не виповнилося навіть 40 років. Як правило, такі люди продовжують працювати в органах прокуратури, отримуючи і пенсії, і зарплати.

Щоразу, коли розміри їхніх зарплат змінюються, вони звертаються до суду з вимогою перерахувати розміри пенсії, аби вони становили 80-90% від заробленого. У 2025 році в Україні було 5 739 прокурорів, які отримували пенсію за вислугу років. З них 2 262 працювали. З них 1 150-м не виповнилося 50 років.Прокурори – не єдині, хто може виходити на відпочинок у відносно ранньому віці. Пільговий пенсійний вік держава передбачила і для інших категорій громадян.

Зокрема – для колишніх кадрових військових та працівників правоохоронних органів (45 років), “чорнобильців” (50-55 років), суддів (законодавство не обмежує мінімальний вік, у якому суддя може отримувати довічне грошове утримання), людей, які працювали на небезпечних виробництвах (45-55 років).Деякі громадяни можуть поєднувати пенсійні пільги за різними законами, тому є чимало тих, хто отримує пенсію у віці до 45 років. За даними Пенсійного фонду, у грудні 2025 року таких було 7,6 тис. З них 3 тис. отримували пенсію за віком, 4,6 тис. – за вислугу років (колишні військові, правоохоронці, прокурори та судді).

Без обмежень

Законодавство чітко встановлює мінімальний та максимальний розміри пенсії. Вона не може бути меншою за прожитковий мінімум (ПМ) для осіб, які втратили працездатність (у 2026 році – 2 595 грн), та більшою за десять таких прожиткових мінімумів (25,95 тис. грн). Ці обмеження поширюються на всі пенсії.Проте так було не завжди. Пенсії для прокурорів, колишніх правоохоронців та кадрових військових обмежували поступово, аби запровадити єдині стандарти для всіх видів пенсійних виплат. Незгодні з такими обмеженнями оскаржували їх у Конституційному Суді. Посилаючись на його рішення, пенсіонери зобов’язували Пенсійний фонд нараховувати їм виплати в розмірі понад десять ПМ.Розмір максимальних спецпенсій вимірюється сотнями тисяч гривень на місяць. Середній розмір довічного утримання судді (аналог пенсії) у січні 2026 року становив 112,39 тис. грн, найбільша виплата судді у 2025-му сягнула 390 тис. грн.1 січня 2026 року в Україні було 35,2 тис. пенсіонерів, розміри виплат яких перевищували встановлені законодавством ліміти. З них 23,9 тис. – колишні правоохоронці та кадрові військові, 10,1 тис. – “чорнобильці”, 1,1 тис. – прокурори.

На проблему надвеликих пенсій, які перевищують встановлені законодавством ліміти, звернув увагу уряд. У закон “Про державний бюджет на 2025 рік” Кабмін заклав спеціальні обмежувальні коефіцієнти. Вони застосовуються до виплат, що перевищують десять ПМ. Ця норма перекочувала в бюджет-2026.Спочатку рішення урядовців спрацювало і найбільші пенсійні виплати вдалося суттєво скоротити, проте це тривало недовго. За даними Пенсійного фонду, у січні-вересні 2025 року 7,5 тис. пенсіонерів оскаржили застосування коефіцієнтів. Так само зробив Казак, якому суд повернув пенсію 156,7 тис. грн. Після застосування обмежувальних коефіцієнтів вона становила 42,11 тис. грн.

Надвеликі виплати – це питання не лише справедливості пенсійної системи та довіри до неї, а й відчутне навантаження для державних фінансів.У січні-вересні 2025 року (останні дані Пенсійного фонду) на виплату спецпенсій уряд спрямував 127,07 млрд грн (170 млрд грн, якщо екстраполювати на весь 2025 рік). Отримувачами таких виплат були 1,3 млн українців, більшість з яких – колишні кадрові військові, правоохоронці та “чорнобильці”.Виплата спецпенсій спричиняє ще один фінансовий наслідок для держави. Більшість таких виплат здобуваються або оскаржуються через суди. Останні зобов’язують Пенсійний фонд не лише переглянути розміри виплат, а й повернути пенсіонерам-позивачам “недоплачені” кошти за попередні періоди.Як правило, на виконання цієї частини рішень судів у бюджеті коштів немає. Через це заборгованість Пенсійного фонду становить 85,5 млрд грн.

Реформа (не) на часі

Наприкінці 2024 року Міністерство соціальної політики напрацювало проєкт пенсійної реформи, яка мала врахувати демографічні реалії України і зробити пенсійну систему більш справедливою та легшою в адмініструванні.Реформа передбачала довгоочікуване запровадження другого рівня пенсійної системи (його існування на рівні закону передбачили ще у 2003 році, але реалізувати це досі не вдалося) – обов’язкових накопичувальних пенсій.Зміни передбачалися і для першого, солідарного, рівня пенсійної системи: пропонувалося запровадити базову виплату (однакову для всіх) та спростити розрахунок страхової, яка залежить від трудового стажу людини.Проєкт реформи стосувався і спецпенсій. За задумом, усі спеціальні пенсійні режими мали об’єднати в один закон, а джерелом виплати збільшених пенсій мали стати додаткові внески роботодавців у професійні накопичувальні пенсійні фонди, аби це навантаження не лягало на плечі платників податків.

Чи зробить такий підхід пенсійну систему справедливішою? За підрахунками Мінсоцполітики, упродовж життя “спецпенсіонери” (зокрема, прокурори) роблять до Пенсійного фонду внесків на 3,1-3,8 млн грн менше, ніж потім держава виплачує їм у вигляді пенсій. Підвищений розмір ЄСВ може перекрити цю різницю.

Судова битва за «космічну» пенсію: Прокурор Казак знову оскаржує обмеження виплат у Швеції

Оприлюднено автором

Дмитро Казак, 36 років, колишній керівник Миколаївської обласної прокуратури, продовжує боротьбу за високу пенсію, яку він отримує у Швеції. У січні 2026 року він знову подав позов проти Пенсійного фонду України (ПФУ), щоб скасувати обмеження своєї виплати, яка становить майже 156 тисяч гривень на місяць. Казак оформив пенсію по інвалідності, що дозволяє прокурорам з інвалідністю отримувати прокурорську пенсію, маючи лише 10 років стажу. Хоча він звільнився з прокуратури, його право на високу пенсію залишилося незмінним.

Історія Казака сталася через резонанс, коли інформація про його пенсію (досягнення 156,7 тис. грн) з’явилася у багатьох ЗМІ. Він вже виграв позов щодо виплати у 2025 році та тепер оскарблює обмеження на 2026 рік. У своєму позові до Харківського окружного адміністративного суду він вимагає перерахунку та виплати пенсії без застосування коефіцієнтів, що обмежують розмір виплат для тих, хто їх перевищує.

Подібний кейс має і Андрій Саханов, колишній військовий прокурор, який після обмеження отримав 251 171 грн, та Віктор Чумак, колишній головний військовий прокурор, який через суд змінив розмір своєї пенсії на 239 451 грн.