Судовий розгляд: Жінка втратила шанс на приватизацію житла через реєстрацію сина в РФ

Жінка є користувачем кімнати у гуртожитку, де зареєстрований її син. Проте, він не проживає у кімнаті, оскільки переїхав на постійне проживання до Російської Федерації та на даний час там проживає, що заважає їй оформити субсидію та скористатись правом приватизації житлового приміщення у гуртожитку. Про це йдеться у рішенні Бориспільського міськрайонного суду Київської області, опублікованому 5 лютого 2026 року, повідомляє Інформатор.

У березні 2025 року жінка звернулася до суду з вищевказаним позовом, вимоги якого обґрунтовує тим, що вона є користувачем кімнати. За вказаною адресою зареєстрований її син. Проте, останній не проживає у кімнаті, оскільки переїхав на постійне проживання до Російської Федерації і на даний час там проживає. З сином вона не спілкується і він за зареєстрованою в Україні адресою не з’являється. Її син відсутній без поважних причин за зареєстрованим місцем його проживання близько восьми років, а тому втратив право користування житлом. Факт його реєстрації порушує її права оформити субсидію, скористатись правом приватизації житлового приміщення у гуртожитку, а також вона змушена сплачувати комунальні послуги за особу, яка тривалий час не проживає.

Яким було рішення суду? Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Вона не довела належними та допустимими доказами факт непроживання свого сина у спірній квартирі без поважних причин. “Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт непроживання відповідача у спірній квартирі без поважних причин, не доведено і обставин, що відповідач втратив інтерес до спірного житло. До суду не надані свідчення сусідів, пояснення інших свідків щодо його відсутності та відсутності його речей в зазначеному житловому приміщенні та строку її відсутності. Сам факт не проживання відповідача у спірній квартирі більш встановленого законом строку не є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до ст. 405 ЦК України підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням є не проживання в житловому приміщенні саме без поважних причин. З огляду на встановлені обставини суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, що є правовою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог”, – наголосив суд.

Суд відмовив жінці у позові проти “ПриватБанку” щодо несанкціонованого списання коштів

“ПриватБанк” без дозволу жінки списав з кредитної картки кошти у сумі 29 720 гривень. Вона вважає, що саме фінустанова не забезпечила належне функціонування системи внутрішнього контролю, що призвело до списання невідомими особами коштів з її картки, тому вимагає компенсацію у розмірі 30 тисяч гривень. Про це йдеться у рішенні Луцького міськрайонного суду Волинської області опублікованому 17 лютого 2026 року, повідомляє Інформатор. 26 липня 2024 року ПриватБанк без відома та згоди жінки списав з її кредитної картки кошти у мексиканських песо на загальну суму в еквіваленті 29 720 гривень, всього було здійсжено 100 платежів. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2025 року ПриватБанк зобов’язали повернути за рахунок власних коштів суму неакцентованих платіжних операцій в розмірі 14 348 гривень на її рахунок шляхом їх відновлення на банківському рахунку; сплатити пеню за здійснену неакцентовану платіжну операцію в розмірі 2 413 гривень шляхом перерахування коштів на банківський рахунок; відшкодувати 7 700 гривень утриманих з неї у період з 1 серпня 2024 року по 1 лютого 2025 року відсотки за користування кредитом, нараховані внаслідок здійснення в період з 25 липня 2024 року по 26 липня 2024 року неакцентованих платіжних операцій, шляхом їх перерахунку на банківський рахунок; списати у повному обсязі заборгованість всіх видів нараховану після 26 липня 2024 року за рахунок, який відкритий на її ім’я. Постановою Волинського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2025 року в частині зобов’язання банку списати у повному обсязі заборгованість всіх видів нараховану після 26 липня 2024 року за рахунок, який відкритий на її ім’я скасовано та відмовлено в задоволенні позову в цій частині, в решті рішення залишено без змін. Вказаними судовими рішеннями встановлено факт списання без її згоди коштів, а тому, на її думку, таке списання відбулось працівниками банку та за їх вини. Вважає, що саме банк не забезпечив належне збереження інформації щодо її індивідуальної облікової інформації та не забезпечив належне функціонування системи внутрішнього контролю, що призвело до списання невідомими особами коштів з її картки, тим самим призвівши до порушення її майнових прав та завдання моральної шкоди, яку вона оцінює в розмірі 30 тисяч гривень. У відклику на позовну заяву, ПриватБанк зазначає, що згідно з нормами закону, необхідною умовою для стягнення моральної шкоди є доведення клієнткою факту протиправної поведінки фінустанови, наявність самої моральної шкоди, її розмір та причинно-наслідковий зв’язок між поведінкою фінустанови та заподіяною шкодою. Вважає, що вона не довела обставин щодо вини у діях чи бездіяльності банку, що свідчить про відсутність трьох складових, за яких можливе виникнення права на відшкодування моральної шкоди. Крім того, вказує, що судовими рішеннями, які повністю виконані ПриватБанком та на які посилається клієнтка як на підставу заподіяння їй моральної шкоди також не встановлено факт, що саме з вини банку відбулось несанкціоноване списання коштів. Просить відмовити в задоволенні позову. Що вирішив суд? Суд відмовив жінці в задоволенні позову. Вона не довела сам факт заподіяння їй моральної шкоди та наявність будь-якого причинно-наслідкового зв’язку із неправомірними діями ПриватБанку. Надана позивачем виписка із медичної документації також не встановлює причинно-наслідковий зв’язок між діями банку та розвитком гіпертонічної хвороби, тривожно-депресивного синдрому, хронічного гастриту, оскільки, їх поява не збігається з часом вчинення дій зі списання третіми особами коштів із рахунку позивача. Відтак, суд вважає, що позивач належним чином не довела сам факт заподіяння їй моральної шкоди та наявність будь-якого причинно-наслідкового зв’язку із неправомірними діями відповідача.

Хмельницький суд відхилив вимоги покупця про повернення коштів за куртку, придбану в Instagram

Хмельницький апеляційний суд залишив без змін рішення місцевого суду в справі про захист прав споживачів, де позивачка вимагала стягнути з продавця кошти за придбану в Інстаграмі куртку. Колегія суддів погодилася з висновком, що в неї відсутнє право вимоги повернення вартості товару, який вона не повернула в магазин протягом 14 днів: куртка досі в неї. Про це повідомив Хмельницький апеляційний суд. Про це повідомляє “Судово-юридична газета”.У позові покупчиня зазначила, що замовила джинсову куртку італійського виробника в інтернет-магазині в Інстаграмі. При отриманні виявила, що товар не відповідає замовленню: не має тих властивостей, на які вона розраховувала при оформленні покупки.Позаяк у продавця не було тієї куртки, що вона замовила, попросила повернути їй гроші і надати адресу для повернення товару. Продавець відмовився. Тож замовниця подала позов до суду з проханням стягнути з нього вартість товару у сумі 7300 грн та судові витрати.Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у задоволенні позову відмовив. Суд зазначив, що позивачка втратила право вимоги повернення вартості товару, оскільки порушила вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» та не повернула відповідачеві придбаний у нього товар протягом 14 днів з моменту його отримання й донині. Понад те, суд звернув увагу, що у позові йдеться про повернення 7300 грн за придбаний товар, тоді як його вартість становить 5250 грн.Позивачка подала апеляційну скаргу з проханням скасувати рішення суду першої інстанції й задовольнити позов. На її думку, суд не врахував, що вона повідомила про невідповідність товару замовленню одразу при отриманні на пошті, однак продавець відмовився надати їй реквізити для повернення куртки, фіскального чека також не було.Як встановив суд, 23 березня 2024 року на сторінці інтернет-магазину в Інстаграмі позивачка написала продавцю, що хоче купити в нього джинсові штани й куртку. Той повідомив, що працює за повною передоплатою зі сплатою 30% авансу, а вартість її замовлення становитиме 10 300 грн (куртка – 125 Євро та джинси – 110 Євро).Того ж дня замовниця перерахувала на банківську картку продавця 3000 грн авансу. Через 3 дні оплатила решту суми замовлення – 7300 грн. Замовлений товар вона отримала 23 квітня 2024 року. Вимогу про повернення коштів за куртку, відповідно до скриншоту листування у месенджері, вона висунула 12 травня 2024 року, тобто з пропуском 14-денного строку на повернення товару належної якості.«Посилання позивача на неможливість повернення відповідачу придбаних речей через невидачу їй фіскального чека та неповідомлення адреси для повернення товару колегія суддів не бере до уваги, оскільки покупець мала можливість самостійно здійснити повернення придбаної у продавця куртки на адресу відправника, зазначену у накладній на доставку товару «Новою поштою», однак вказаного не зробила», – зазначив апеляційний суд.Відтак ХАС відхилив доводи апеляційної скарги та залишив в силі рішення суду першої інстанції.З повним текстом постанови апеляційного суду у справі № 682/347/25 можна буде ознайомитися у ЄДРСР.

Суд стягнув з СТО понад 600 тисяч за пошкоджений двигун Audi Q7

Сихівський районний суд Львова частково задовольнив позов власника автомобіля Audi Q7 та стягнув із приватного підприємства понад 601 тис. грн. Суд дійшов висновку, що саме порушення технології ремонту системи охолодження на СТО призвело до виходу з ладу двигуна. Рішення ухвалено заочно, оскільки відповідач не з’являвся в судові засідання і не подав відклик.Про це повідомляє “Судово-юридична газета”.Обставини справи №464/5722/25Як встановив суд, автомобіль Audi Q7, що перебував у законному володінні позивача, у лютому 2025 року був переданий на СТО – Приватне підприємство «Ауді Центр Захід» – для усунення несправностей системи охолодження. Працівники СТО виконали заміну помпи та низку супутніх робіт, за які позивач сплатив 51 тис. грн.Невдовзі після ремонту в роботі двигуна з’явилися сторонні шуми, а подальша діагностика на іншій СТО виявила металеву стружку в масляному фільтрі та критичні проблеми з мащенням. Подальша експлуатація автомобіля стала неможливою.Для з’ясування причин пошкодження двигуна було проведено судову інженерно-транспортну експертизу. Експерти дійшли висновку, що під час ремонту на СТО відповідача ущільнення передньої кришки двигуна було встановлено з використанням герметика з порушенням вимог виробника. Це призвело до недостатньої подачі оливи до шатунних підшипників і, як наслідок, до провертання вкладишів та виходу двигуна з ладу.Окрема товарознавча експертиза оцінила вартість відновлювального ремонту двигуна більш ніж у 500 тис. грн.Позиція судуСуд зазначив, що для деліктної відповідальності необхідна наявність шкоди, протиправної поведінки, причинного зв’язку та вини. У цій справі всі ці елементи були підтверджені сукупністю доказів і експертних висновків. Відповідач не спростував презумпцію вини, оскільки не скористався правом подати відзив чи надати свої пояснення.Також суд визнав, що позивач, хоч і не є формальним власником транспортного засобу, мав законне право володіння та користування автомобілем, а отже — право вимагати відшкодування шкоди.Що вирішив судЗа результатами розгляду справи суд:Загальна сума стягнення – 601 267,07 грн. У решті позовних вимог суд відмовив.Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду в установлені процесуальні строки або переглянуте судом першої інстанції за заявою відповідача, оскільки ухвалене заочно.

Дональд Трамп подав позов проти IRS, вимагаючи компенсацію за витік податкових даних

Трамп подав позов проти Податкового управління США на 10 мільярдів доларів через нібито витік його податкових декларацій, – Fox News.За словами представника юридичної команди Трампа, “недобросовісний і політично мотивований” співробітник податкової служби розкрив конфіденційну інформацію, що стосується Трампа, його родини та організації Trump Organization. Зокрема, ця інформація нібито була опублікована виданнями The New York Times і ProPublica.

Трамп подав позов проти JPMorgan Chase, вимагаючи 5 мільярдів доларів

Президент США Дональд Трамп оскаржує рішення JPMorgan Chase про закриття його банківських рахунків, вимагаючи від фінансової установи $5 мільярдів.

Як повідомляє Fox News, позов, поданий адвокатом Алехандро Бріто, стверджує, що рішення про закриття рахунків було мотивоване політичними причинами та суперечить принципам етичної поведінки, які дотримується JPMorgan Chase.

Трамп був клієнтом банку протягом десятиліть, і за цей час з його рахунків здійснювалися транзакції на сотні мільйонів доларів. У квітні 2021 року банк повідомив про закриття рахунків, що, за словами адвоката Трампа, сталося без попередження та без надання альтернатив або можливості захисту.

Адвокат вважає, що рішення було прийняте з політичних мотивів, що завдало Трампу фінансової та репутаційної шкоди. JPMorgan Chase заперечує політичний мотив, стверджуючи, що закриття рахунків пов’язане з юридичним та регуляторним ризиком для компанії.

«Хоча ми шкодуємо, що президент Трамп подав на нас до суду, ми вважаємо позов безпідставним. Ми поважаємо право президента подати на нас до суду та наше право захищатися – для цього існують суди», – заявили в JPMorgan Chase.

Судова битва за «космічну» пенсію: Прокурор Казак знову оскаржує обмеження виплат у Швеції

Дмитро Казак, 36 років, колишній керівник Миколаївської обласної прокуратури, продовжує боротьбу за високу пенсію, яку він отримує у Швеції. У січні 2026 року він знову подав позов проти Пенсійного фонду України (ПФУ), щоб скасувати обмеження своєї виплати, яка становить майже 156 тисяч гривень на місяць. Казак оформив пенсію по інвалідності, що дозволяє прокурорам з інвалідністю отримувати прокурорську пенсію, маючи лише 10 років стажу. Хоча він звільнився з прокуратури, його право на високу пенсію залишилося незмінним.

Історія Казака сталася через резонанс, коли інформація про його пенсію (досягнення 156,7 тис. грн) з’явилася у багатьох ЗМІ. Він вже виграв позов щодо виплати у 2025 році та тепер оскарблює обмеження на 2026 рік. У своєму позові до Харківського окружного адміністративного суду він вимагає перерахунку та виплати пенсії без застосування коефіцієнтів, що обмежують розмір виплат для тих, хто їх перевищує.

Подібний кейс має і Андрій Саханов, колишній військовий прокурор, який після обмеження отримав 251 171 грн, та Віктор Чумак, колишній головний військовий прокурор, який через суд змінив розмір своєї пенсії на 239 451 грн.

Суд відхилив вимоги дружини Чернишова щодо повернення майна

Печерський районний суд Києва заблокував позов дружини колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова, Світлани, щодо поділу спільного майна. Суд відмовив у розгляді її позову, який передбачав передачу квартири в Києві, автомобіля Toyota Land Cruiser 200 та доступ до коштів, вилучених Національним антикорупційним бюро (НАБУ).

Світлана Чернишова вимагала також визнати за нею право власності на кошти, що зберігалися на банківському рахунку (21 рахунок) та цінні папери вартістю 4,81 млн грн, а також доступ до застави в 10 млн гривень.

Позов був поданий у жовтні минулого року. Розслідування встановило, що Олексій Чернишов був пов’язаний з масштабною корупційною схемою в енергетиці, яка здійснювалася через так звану “пральну”, об’єкт, контрольований Тімуром Міндічем, колишнім керівником схеми та головою “Нафтогазу”.

За фігуранта справи Тімура Міндіча, колишнього віцепрем’єр-міністра, ексміністра громад і територій, ексголову “Нафтогазу” та Київської ОДА Олексія Чернишова було внесено заставу в розмірі 51 млн грн. В рамках розслідування, яке розпочали НАБУ та САП, було виявлено корупційну схему у будівельній сфері, що могла завдати державі збитків на суму понад 1 млрд грн.