Арешт причалу на Подолі: деталі справи про незаконну приватизацію

Бюро економічної безпеки (БЕБ) через суд наклало арешт на причал, розташований на Подолі, який пов’язують із родиною колишнього голови НБУ Якова Смолія. Слідство стверджує, що 151 метр причальної набережної та 37,5 метра берегоукріплення за адресою Набережно-Хрещатицька, 10-А були незаконно включені до складу приватного майнового комплексу.

Слідчий суддя Святошинського районного суду Києва ухвалив рішення про арешт майна ТОВ «МТР Менеджмент Україна». Компанії заборонено відчужувати, ділити, передавати в заставу або змінювати власника цього об’єкта. Відповідні дані зафіксовані у матеріалах справи №72024102400000060, яку БЕБ у Києві розслідує за ч. 5 ст. 191 ККУ. Справа стосується привласнення майна в особливо великих розмірах, відмивання коштів та підробки документів. Клопотання про арешт було розглянуто заочно.

Арештоване майно включає комплекс площею 1 480,8 кв. м, що складається з бази комбінату громадського харчування та прохідної. До цього ж комплексу в реєстрі були додані дві гідротехнічні споруди: причальна набережна (ГТС-1050, 1968 року побудови) та берегоукріплення (ГТС-1051, 1988 року побудови). Також до складу входить будівля кондитерського цеху площею 1 106,3 кв. м.

За версією слідства, порушення виникли під час приватизації «Укррічфлоту». Після реорганізації державного підприємства «Торгрічтранс» у спільне українсько-швейцарське підприємство, яке згодом стало «МТР Менеджмент Україна», гідротехнічні споруди не були передані до статутного фонду, а отже, не могли стати державною часткою. Законодавство 1990-х років, зокрема декрет Кабміну від 31 грудня 1992 року та закон про приватизацію від 1997 року, прямо забороняло приватизацію портових споруд та набережних.

Попри це, станом на 1 січня 2024 року, обидві споруди вже значилися за приватною компанією. «МТР Менеджмент Україна» оформила право власності, посилаючись на лист Фонду держмайна від 1998 року. Якщо у витягу з реєстру від 29 грудня 2020 року фігурували лише їдальня та прохідна, то у витягу від 8 липня 2024 року до комплексу вже було внесено причал та берегоукріплення.

ТОВ «МТР Менеджмент Україна» (код ЄДРПОУ 19364495) було зареєстроване 26 червня 2000 року. Компанія займається орендою нерухомості та складуванням, її директором є Олександр Веремієнко. Власниками компанії є ТОВ «Октава Капітал» (85%) та Світлана Смолій (15%), а кінцевим бенефіціаром вказано Олександра Кардакова. У 2025 році виручка компанії склала близько 8 млн грн при штаті у п’ять працівників.

У другій половині 2013 року, перед призначенням на посаду заступника голови НБУ, Яків Смолій почав перереєстровувати бізнес на дружину Світлану. Вона є акціонеркою низки компаній, серед яких «Хороше Озеро», «Аваль-Транс», «Новоодеський елеватор», «МТР Менеджмент Україна», «Шелтер інвестмент», «Константа інвест», КУА «Еталон Ессет Менеджмент», «Товариство Видубичі», «ІА «Вільна Україна», «МЛЛ Вест Київ», «Набережна-Інвест» та «Торгрічтранс». У 2016 році ТОВ «Константа інвест» було перереєстроване на «Рулінген Інвест Лтд».

Як Вадим Альперін нібито отримав контроль над держпакетом заводу «Оріон»

У 2024 році Вадим Альперін, попри санкції РНБО, позбавлення громадянства України та кримінальні провадження, нібито отримав контроль над 50% державного пакета акцій ПАТ МВО «Оріон». Розслідувачі стверджують, що головна цінність цього підприємства полягає у земельних ділянках та нерухомості в Одесі, які після приватизації перейшли під контроль нового власника.

За даними авторів розслідування, переможцем приватизаційного аукціону стало ТОВ «Мейсшип Каррі» зі статутним капіталом 450 тисяч гривень. Саме ця компанія придбала державний пакет акцій за понад 120 мільйонів гривень, хоча стартова ціна становила 4,38 мільйона гривень. Під час торгів вартість зросла майже у 27 разів.

Як зазначається у матеріалі, за шість секунд до завершення прийому заявок до аукціону приєдналися ще три компанії. Дві з них подали пропозиції лише на 1 та 2 гривні менше, ніж переможець. У результаті ТОВ «Мейсшип Каррі» отримало у власність 50% статутного капіталу ПАТ МВО «Оріон».

У розслідуванні також ідеться, що ще у 2022 році провести приватизацію намагалося ТОВ «Курортний». За твердженням авторів, бенефіціаркою цієї компанії є Євгенія Іованова, яка перебуває у родинних зв’язках з Альперіним. Після перемоги компанія відмовилася підписувати договір купівлі-продажу, а пізніше на підприємстві було змінено керівництво.

Окрему увагу розслідувачі приділяють діяльності низки тютюнових підприємств. За їхніми даними, ці структури були залучені до незаконного виробництва сигарет із використанням підроблених акцизних марок, приховування справжніх обсягів виробництва та ухилення від сплати акцизного податку.

Автори повідомляють, що під час обшуків правоохоронці вилучили понад 1,2 мільйона пачок сигарет із підробленими акцизними марками. Також, за їхньою інформацією, несплачений акциз лише одним із підприємств перевищив 42 мільйони гривень. Подальші перевірки, як стверджується, встановили збитки державі на понад 127 мільйонів гривень.

Крім цього, у матеріалі описано схему із заниженням митної вартості товарів під час імпорту. Розслідувачі зазначають, що через внесення недостовірних даних до митних декларацій державний бюджет у 2016–2017 роках недоотримав понад 77,7 мільйона гривень.

Також автори повідомляють про подання трьох заяв про вчинення кримінальних правопорушень і п’яти скарг. За їхніми матеріалами відкрито кілька кримінальних проваджень, зокрема Офісом генерального прокурора, Київською міською прокуратурою, Бюро економічної безпеки та поліцією Одеської області.

Попри все це, як стверджують розслідувачі, Альперін і далі контролює державні активи та продовжує діяльність, пов’язану з тютюновими й митними схемами.

Судовий розгляд: Жінка втратила шанс на приватизацію житла через реєстрацію сина в РФ

Жінка є користувачем кімнати у гуртожитку, де зареєстрований її син. Проте, він не проживає у кімнаті, оскільки переїхав на постійне проживання до Російської Федерації та на даний час там проживає, що заважає їй оформити субсидію та скористатись правом приватизації житлового приміщення у гуртожитку. Про це йдеться у рішенні Бориспільського міськрайонного суду Київської області, опублікованому 5 лютого 2026 року, повідомляє Інформатор.

У березні 2025 року жінка звернулася до суду з вищевказаним позовом, вимоги якого обґрунтовує тим, що вона є користувачем кімнати. За вказаною адресою зареєстрований її син. Проте, останній не проживає у кімнаті, оскільки переїхав на постійне проживання до Російської Федерації і на даний час там проживає. З сином вона не спілкується і він за зареєстрованою в Україні адресою не з’являється. Її син відсутній без поважних причин за зареєстрованим місцем його проживання близько восьми років, а тому втратив право користування житлом. Факт його реєстрації порушує її права оформити субсидію, скористатись правом приватизації житлового приміщення у гуртожитку, а також вона змушена сплачувати комунальні послуги за особу, яка тривалий час не проживає.

Яким було рішення суду? Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Вона не довела належними та допустимими доказами факт непроживання свого сина у спірній квартирі без поважних причин. “Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт непроживання відповідача у спірній квартирі без поважних причин, не доведено і обставин, що відповідач втратив інтерес до спірного житло. До суду не надані свідчення сусідів, пояснення інших свідків щодо його відсутності та відсутності його речей в зазначеному житловому приміщенні та строку її відсутності. Сам факт не проживання відповідача у спірній квартирі більш встановленого законом строку не є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до ст. 405 ЦК України підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням є не проживання в житловому приміщенні саме без поважних причин. З огляду на встановлені обставини суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, що є правовою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог”, – наголосив суд.

В Київі викрили схему незаконного викупу комунальних приміщень на мільйони

Повідомлено про підозру групі осіб, включно з посадовцем КМДА, які незаконно приватизували комунальну нерухомість площею понад 657 кв. м у Солом’янському районі Києва.

Групі осіб, серед яких перший заступник директора Департаменту комун…

Згідно з умовами договорів оренди, орендар зобов’язаний проводити поточний ремонт за власний рахунок, без права на компенсацію чи зарахування таких робіт як невід’ємних поліпшень.

Проте у 2018 році директор товариства розробила злочинну схему незаконної приватизації нерухомості. Товариство нібито витратило на ремонтні роботи (так звані невід’ємні поліпшення) близько 1,9 млн гривень. Це, за їхніми твердженнями, давало право на викуп майна відповідно до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Однак встановлено, що значна частина робіт, вказаних у кошторисах та актах, була виконана раніше як звичайний поточний ремонт або взагалі не проводилася.

Як результат, у 2020 році приміщення було включено до списку об’єктів малої приватизації та продано товариству шляхом викупу за майже 7,5 млн грн. Також з’ясовано, що орендар витратив на так звані невід’ємні поліпшення, які дозволяли приватизацію, лише 75 тис. гривень, а не 1,9 млн гривень.