Декларація керівниці Яготина Наталії Дзюби демонструє ситуацію, коли чиновниця з офіційним річним заробітком майже в 1,8 мільйона гривень продовжує користуватися невеликими соціальними виплатами та коштами за програмою Нацкешбек. Громада тим часом регулярно опиняється в центрі резонансних подій, а сама очільниця поєднує статус мільйонера з отриманням різноманітної державної допомоги. Цю фінансову ситуацію детально розглядають у рубриці «Політика без фільтрів». Згідно з документом, поданим 30 березня 2026 року, Наталія Дзюба прозвітувала про свої доходи за 2025 рік на посаді Яготинської міської голови. Основний прибуток посадовиці сформувала зарплата у міськраді, яка за 12 місяців склала 1 398 575 гривень, тобто близько 116,5 тисячі гривень щомісяця. Додатково вона отримує пенсійні виплати від Пенсійного фонду України: за звітний період ця сума досягла 249 551 гривні або понад 20 тисяч щомісяця. Попри загальний річний дохід на рівні близько 1,81 мільйона гривень, очільниця міста не відмовилася від бюджетних дотацій. Зокрема, у звіті зафіксовано 1 000 гривень за ініціативою «Зимова підтримка» та 1 026 гривень Національного кешбеку. Серед інших надходжень вказано 98 275 гривень додаткового блага від Яготинської міськради, 60 000 гривень від продажу майна, а також негрошовий подарунок на суму 2 250 гривень від Київської обласної ради. Її чоловік, Микола Дзюба, задекларував пенсію у розмірі 100 335 гривень та 20 213 гривень банківських процентів. Родині мера також належить чимало об’єктів нерухомості загальною площею понад 384 кв. м. Наталія Дзюба володіє столичними об’єктами: квартирою на 124,3 кв. м, придбаною в серпні 2007 року, та місцем для паркування площею 18,3 кв. м. Її чоловік є єдиним власником великого житлового будинку в Яготині площею 242,2 кв. м, оформленого у травні 2021 року, причому вартість цього майна у декларації не зазначена. Крім того, Миколі Дзюбі належать чотири земельні ділянки загальною площею 14 125 кв. м (понад 1,4 гектара). Розташування цих наділів приховано через норми про конфіденційні дані, а для найбільшої ділянки площею майже 1,2 гектара навіть не вказано населений пункт. Фінансові заощадження Наталії Дзюби переважно готівкові — це 230 000 гривень та 5 000 доларів, тоді як її чоловік тримає кошти на рахунках у ПриватБанку на суму 466 163 гривні. З січня 2015 року Микола Дзюба володіє 21 368 акціями ПрАТ «Будівельно-монтажне управління №10». Вартість однієї акції в документі вказана на рівні 5 342 гривень, що при простому множенні дає понад 114,15 мільйона гривень. Транспортний парк родини містить дві автівки: Toyota RAV4 2007 року та Toyota Camry 2008 року. Крім того, міська голова бере активну участь в Асоціації міст України як член ревізійного органу АМУ та заступниця керівника комісії її Київського відділення. Особисті статки чиновниці виглядають вельми контрастно на фоні поточних труднощів громади, про які часто пишуть у ЗМІ. Зокрема, складній ситуації зазнала реконструкція Яготинського ліцею №1 вартістю понад 72,5 мільйона гривень, яка фінансується державним і місцевим бюджетами за участю Європейського інвестиційного банку. Після зняття покрівлі будівельні процеси зупинилися, через що приміщення почало заливати дощовою водою. Наталія Дзюба пояснювала затримку проблемами з підрядником та обіцяла завершити ремонтні заходи до березня 2026 року, називаючи критику проявом політичної боротьби та ранньою активізацією опонентів. Під її відеозверненням з’явилося понад сто коментарів з переважно критичними відгуками. Станом на вересень 2026 року роботи у ліцеї №1 досі тривають. Окрім цього, у травні 2026 року «КиївВлада» повідомила про конфлікт біля Яготинської міської ради за участю радника міського голови з ветеранських питань. Члени ГО «Об’єднання ветеранів російсько-української війни» звинуватили його у провокації нападу на військовослужбовця. Після розголосу Наталія Дзюба вирішила ліквідувати інститут позаштатних радників із земельних, фінансових та ветеранських питань. Організація наголошувала, що за залякування та погрози має відповідати як сам радник, так і міський голова, яка його призначила. Декларація очільниці Яготина за 2025 рік разом із місцевими скандалами піднімає питання пріоритетів влади. Поєднуючи мільйонну зарплату, велику пенсію, столичну нерухомість та значні земельні ділянки, очільниця міста водночас користується державними виплатами на загальну суму в тисячу гривень та кешбеком, що на тлі проблем із ремонти навчальних закладів та конфліктів у міськраді створює суперечливу управлінську картину.
Архіви позначок: Чиновники
Суд розглядатиме справу про збитки на ремонті вулиці Кирилівської у Києві
Прокурори Подільської окружної прокуратури міста Києва скерували до суду обвинувальний акт щодо колишнього директора одного з департаментів КМДА, керівника управління цього департаменту, а також в.о. начальника і головного інженера КП «ШЕУ Подільського району». Про це повідомляє Київська міська прокуратура.
За даними досудового розслідування, під час виконання ремонтних робіт на вул. Кирилівській у 2024 році обвинувачені, діючи у складі організованої групи, вносили до документів недостовірні відомості про обсяги використаних матеріалів, зокрема асфальтобетону, а також про фактично виконані роботи.
Крім цього, як зазначає прокуратура, було встановлено схему оформлення працівників районних ШЕУ м. Києва як сумісників у КП «ШЕУ Подільського району». Водночас їм нараховували оплату за основним місцем роботи за 8 годин, які вони фактично не відпрацювали, а також за роботи на вул. Кирилівській. Для цього, за даними прокуратури, до табелів обліку робочого часу вносили недостовірні відомості.
Як повідомляє прокуратура, незаконні вказівки щодо того, як саме табелювати таких працівників, керівникам ШЕУ особисто надавав керівник департаменту КМДА. Для цього він збирав їх на об’єкті будівництва.
Унаслідок таких дій територіальній громаді м. Києва завдано матеріальної шкоди на загальну суму майже 3 млн грн. Під час досудового розслідування прокурор заявив цивільний позов на вказану суму.
Дії обвинувачених кваліфіковано як розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах, вчинену в умовах воєнного стану у складі організованої групи, а також службове підроблення (ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України).
Готівка в пачках з-під кави: як у справі посадовиці екоінспекції намагалися врятувати вилучені кошти
31 жовтня 2025 року працівники Державного бюро розслідувань провели обшуки у співробітників Держекоінспекції в Дніпропетровській області. Про це повідомив “Судовий репортер”.
Слідчі дії відбувалися в межах кримінального провадження, у якому йдеться про те, що заступник керівника Держекоінспекції Придніпровського округу, син покійного народного депутата кількох скликань, за пособництва своїх підлеглих, зокрема начальниці управління Держеконагляду, нібито створив механізм вимагання та одержання неправомірної вигоди від субʼєктів господарювання.
За версією слідства, на підприємство надходила скарга від фіктивного заявника. Після цього інспектор отримував підставу для перевірки, виїздив на місце та начебто пропонував укласти договори на утилізацію відходів із фірмами, підконтрольними його керівництву, в обмін на приховування виявлених порушень.
Обшуки та негласні слідчі дії, як вказується, засвідчили, що спосіб життя чиновників не відповідав їхнім офіційним доходам. Вони користувалися дорогою нерухомістю та автівками, ймовірно оформлювали майно на підставних осіб і тримали вдома значні суми готівки. Мати посадовця екоінспекції пояснювала суду, що будинок придбала в 2022 році на власні заощадження та заощадження померлого чоловіка. За її словами, за життя чоловік займався науковою діяльністю, був кандидатом історичних наук, доцентом, професором, депутатом Верховної ради України ІІ, ІV, V cкликань, активно займався політикою та працював у дипломатичних установах. Втім, у цьому матеріалі йдеться про іншу фігурантку.
Начальниці Дніпровського районного відділу держеконагляду Дніпропетровської області Лілії Ч. інкримінували необґрунтовані активи на 46 млн грн. Серед них — квартира площею понад 100 м² у житловому комплексі преміумкласу та автомобіль BMW 520i. За даними слідства, право власності на майно нібито оформили на родича, щоб його приховати.
Найбільшу увагу привернуло те, що у підозрюваної вилучили 880 тисяч доларів США і 201,5 тис євро готівкою. В офіційній декларації таких сум не було, адже чиновниця жила на одну зарплату. Із протоколу та фото обшуку видно, що долари й євро зберігалися в упаковках з-під кави та в сумці «Gucci». Жінці повідомили про підозру в незаконному збагаченні, за яке їй загрожувало до 10 років увʼязнення. Її взяли під варту з альтернативою застави в 30 млн гривень. У СІЗО вона перебувала трохи більше місяця, поки апеляційний суд не зменшив заставу до 908 тисяч гривень, дійшовши висновку, що прокурор не довів необхідність більшої суми.
15 грудня 2025 року до Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у місті Києві прибув Ігор Ж. Після попередження про кримінальну відповідальність за неправдиві свідчення він заявив, що приблизно з 2021 року знає Лілію Ч. та має з нею дружні й довірливі стосунки. За його словами, 22-23 жовтня 2025 року вдень, через тимчасовий виїзд за кордон, він нібито передав їй на вулиці біля її будинку свої кошти на зберігання — 880 тис доларів США та 201 500 євро.
Після цих пояснень працівники ДБР гроші Ігорю Ж. не повернули, тож він звернувся з клопотанням до Печерського райсуду Києва.
Чоловік стверджував, що вилучені кошти належать саме йому та були зароблені в результаті кропіткої праці протягом усього життя. Він пояснив, що у 1986 році почав працювати майстром цеху, у 1989-му — інженером на «Днепрогипротранс», а в 1995 році отримав спадок від батька. З моменту проголошення незалежності України, за його словами, займається бізнесом. Він був засновником та керівником фірми «Імідж», яка здає в оренду нерухоме майно і займається різними видами оптової торгівлі. Крім того, він є фізичною особою – підприємцем, декларує свої статки та сплачує податки.
Ігор Ж. також повідомив, що за останні 20 років отримав прибуток, який у доларовому еквіваленті перевищує 2,4 млн доларів США. На його думку, це більше, ніж було вилучено під час обшуку працівниками ДБР, а підтвердженням цього є податкові декларації та інші докази.
За словами заявника, влітку 2021-го він познайомився з Лілією Ч., і на тлі погіршення стосунків із дружиною вони почали товаришувати. Час від часу вони зустрічалися, пили каву та спілкувалися про життя, стосунки й інші теми. Після розлучення він продовжив періодично бачитися з Лілією Ч. Коли виїжджав за кордон, нібито залишав їй гроші на зберігання, оскільки вона жила в охоронюваному житловому комплексі, і це, за його словами, було надійніше, ніж тримати значну суму у власному порожньому неохоронюваному будинку. Так, як він стверджував, сталося і під час чергового відрядження у жовтні 2025-го.
Повернувшись в Україну, Ігор Ж. нібито з подивом дізнався, що його знайома перебуває під вартою, а з її квартири вилучили ті самі гроші.
27 січня 2026 року слідчий суддя Печерського суду Києва Сергій Вовк скасував арешт коштів. Однак уже 9 лютого суддя Світлана Шапутько наклала на них арешт повторно. Слідчий ДБР подав судді протокол за результатами негласних слідчих (розшукових) дій від 27.12.2025, у якому було зафіксовано листування та телефонні розмови. Згідно з цими матеріалами, підозрювана нібито обговорювала з третьою особою, від кого саме буде подано клопотання про скасування арешту майна, погоджувала текст свідчень, зокрема щодо знайомства з цим чоловіком, тривалого товаришування та обставин, за яких він нібито залишив у неї гроші на зберігання. Крім того, вона начебто просила надіслати їй фотографію Ігоря Ж., дату народження та приблизну адресу проживання, пояснюючи, що насправді ніколи його не бачила.
У результаті Ігоря Ж. звинуватили в наданні неправдивих показань слідчим ДБР з метою створення штучних доказів захисту про непричетність Лілії Ч. до тяжкого злочину.
Колишня дружина Ігоря Ж., з якою він перебував у шлюбі понад 30 років і має двох спільних дітей, заявила, що їй нічого не відомо про будь-які значні заощадження колишнього чоловіка, оскільки кошти він вкладав у бізнес.
Камери відеоспостереження житлового комплексу зафіксували, що впродовж 20-25 жовтня 2025 року Лілія Ч. не заносила до квартири жодних обʼємних пакунків. Водночас на мобільному телефоні чиновниці, який вилучили слідчі, не виявили жодного контакту з Ігорем Ж.
Співкамерниця з Київського СІЗО розповіла, що Лілія Ч. телефоном спілкувалася з якимось чоловіком і нібито отримувала вказівки, що саме про гроші слід говорити слідчому під час допиту.
16 червня 2026 року до Шевченківського райсуду направили обвинувальний акт: Ігоря Ж. судитимуть за введення слідства в оману.
18 червня до Печерського райсуду надійшло нове клопотання про скасування арешту грошей — уже від іншого чоловіка.
Цей заявник повідомив, що наприкінці 2023 року та на початку 2024 року продав земельних ділянок на суму майже 75 мільйонів гривень. За його словами, ці кошти він поступово обмінював на іноземну валюту за вигідним курсом, а потім через товариша передав на зберігання знайомій цього товариша, яка жила у квартирі з системою охорони.
Суд отримав копії двох договорів купівлі-продажу землі та платіжні інструкції, посвідчені нотаріусом.
Заявник підкреслював, що в цьому кримінальному провадженні йому особисто підозру не оголошували, а його процесуальний статус — свідок.
30 червня 2026-го суддя Світлана Гречана скасувала арешт коштів.
Доходи та заощадження родини мера Вишневого: що вказано в декларації
У декларації голови Вишневого Іллі Дікова зазначено, що його дружина отримує багатомільйонні доходи від продажу квітів, рослин, насіння, добрив, домашніх тварин і кормів для них. Йдеться про місто на Київщині, яке частково постраждало від ворожого ракетного удару.
Минулого року підприємницька діяльність дружини мера принесла їй понад 6,5 млн гривень. Сам Ілля Діков за цей самий період заробив на посаді майже мільйон гривень. Окрім цього, торік він успадкував дев’ять земельних ділянок і продав автомобіль.
Після початку повномасштабної війни в родині з’явився ще один автомобіль — VOLKSWAGEN PASSAT. Його власницею є дружина мера, а Діков має право користуватися ним за її згодою.
Також у декларації вказано заощадження родини. Дружина мера зберігає готівкою понад 10 млн гривень. На її банківських рахунках розміщено понад 56 тис. польських злотих та 135 тис. євро, при цьому майже всі ці кошти знаходяться в польських банках. Сам Діков має 250 тис. гривень готівкою, а також 7 тис. доларів і 7 тис. євро на рахунках в українських банках.
Підозра у розтраті 3,9 млн грн під час реконструкції ліцею на Вінниччині
У Вінницькій області начальницю відділу освіти однієї із сільських рад підозрюють у розтраті майже 3,9 млн грн під час реконструкції ліцею.
Як повідомили в БЕБ, у 2023–2024 роках посадовиця затверджувала кошториси, у яких ціни на будівельні матеріали були завищені. Через це громада зазнала збитків в особливо великих розмірах.
Жінці оголосили підозру в розтраті бюджетних коштів. Відповідальність за це передбачена ч. 5 ст. 191 КК України.
На Волині мати полеглого бійця відмовилася від посмертної нагороди сина через конфлікт із місцевою владою
Мати загиблого Героя з Волині Марія Вакульчук пояснила, чому не прийняла посмертну нагороду сина. За її словами, це рішення стало проявом протесту через втрату довіри до місцевої влади. Про це повідомило місцеве видання «Аверс».
Марія Вакульчук, мати загиблого воїна Петра Вакульчука із села Новокотів, каже, що пішла на такий крок через незгоду з діями місцевої влади, яку вона звинувачує в корупційних схемах.
Вона розповідає, що вже кілька років домагається доступу до місцевих лісів, які обнесені високими парканами. За словами жінки, чиновники роблять вигляд, що не помічають цієї ситуації.
«Ця нагорода — як хабар. Вона виглядає як хабар. Минуло вже майже два роки (після похорону сина — Ред.). Я зараз займаюся справою лісу — доступу до лісового масиву. І це вже набуло великого розголосу», — розповіла Марія Вакульчук.
Жінка обурена тим, що змушена добиватися виконання українських законів.
Депутат Волинської обласної ради Олександр Пирожик заявив, що публічна відмова Марії Вакульчук від посмертної нагороди сина не пов’язана з тим, що їй нібито не захотіли дати дрова.
«Навіть втративши на війні сина, ця жінка й надалі переймається не питаннями особистого комфорту, а очолює ініціативну групу з відстоювання порушених прав і свобод мешканців своєї громади. І першопричина такого її вчинку — у кричущому порушенні конституційних прав громадян, яке не вирішується вже три роки», — зазначив він.
Підгайцівська територіальна громада на своєму сайті та в соцмережах станом на момент публікації новини цей скандал не коментувала.
Застава для Івана Рудого та зв’язки його дружини з російським кінематографом
Ексголова КРАІЛ Іван Рудий, якого обвинувачують у низці тяжких злочинів, зокрема в нападі на працівника СІЗО, дістав можливість вийти з-під варти під заставу. Обухівський районний суд змінив запобіжний захід і визначив альтернативу триманню під вартою у вигляді застави на суму 3,32 млн грн. Із кінця грудня 2024 року колишній урядовець перебував у СІЗО без права внесення застави.
Під час судового розгляду прокурор наполягав, що арешт слід продовжити без жодної альтернативи. Він вказував на ризики переховування обвинуваченого, можливого тиску на свідків і ймовірність нових правопорушень. Сторона захисту та сам Рудий, зі свого боку, просили пом’якшити запобіжний захід. Серед аргументів називали погіршення здоров’я, бойові поранення в минулому та цукровий діабет II типу, діагностований у СІЗО. Суд частково погодився з доводами обвинувачення щодо наявності ризиків, однак з урахуванням обставин усе ж визначив суму застави, хоча Рудого обвинувачують у пособництві державі-агресору, незаконному зберіганні боєприпасів і наркотичних речовин.
Державне бюро розслідувань затримало Рудого 18 грудня 2024 року в межах справи онлайн-казино Pin-Up, яке має російські зв’язки. Ексголові КРАІЛ повідомили про підозру в пособництві державі-агресору, а також у зберіганні наркотичних засобів. Під час затримання в нього вилучили кокаїн.
За версією слідства, Рудий сприяв роботі в Україні онлайн-казино Pin-Up з російськими власниками та не вживав заходів для анулювання ліцензії.
Наразі Іван Рудий шукає гроші для внесення застави. Водночас його дружина Катерина Руда (Гаркуша) має ФОП із КВЕД 62.01 «Комп’ютерне програмування», зареєстрований у травні 2019 року на вул. Гусовського, 8/10, квартира 3. При цьому, ймовірно, до програмування вона стосунку не має, адже за фахом є акторкою. Катерина брала участь у зйомках українських і російських проєктів.
На одній зі світлин, опублікованій у середині 2014 року, вже після окупації Криму та початку агресії РФ проти України, Катерина, тоді білявка, зображена разом із російською акторкою узбецького походження Равшаною Курковою. Вона також фігурує в базі даних центру «Миротворець».
Ще одне фото датоване листопадом 2016 року. На ньому присутній російський актор Михайло Тарабукін, відомий роллю Феді в серіалі «Кухня».
Також є світлини з Катериною Волковою, яка знімалася в серіалі «Вороніни», та Дар’єю Єкамасовою, що брала участь у фільмі «Аврора» разом із прихильником путінського режиму Юрієм Борисовим.
Наразі Катерина Руда дає інтерв’ю українським кіноресурсам.
Підозра через неякісний капремонт дороги в Миргородському районі
Начальнику відділу ДП «Агентство місцевих автомобільних доріг Полтавської області» повідомили про підозру у службовій недбалості через неякісний ремонт дороги.
За даними слідства, у 2020 році підприємство уклало договір на капітальний ремонт дороги в Миргородському районі. Під час виконання робіт використали асфальтобетон, який не відповідав державним стандартам.
Попри це, посадовець підписав акти виконаних робіт. На їх підставі у 2021–2022 роках підряднику перерахували близько 17 млн грн бюджетних коштів. Наразі ці роботи потребують перероблення.
Доходи керівниці комунікацій НБУ Юлії Євтушенко викликають запитання
Керівниця піар-служби Андрія Пишного Юлія Євтушенко отримує 5 млн гривень на рік. Про це пише ВИЙ.
Активну роботу пресслужби Андрія Пишного автори пов’язують із тим, що останнім часом від імені Нацбанку почала офіційно з’являтися в пресі критика учасників фінансового небанківського ринку. Зазначається, що ці тексти створюються в Департаменті комунікацій НБУ, який очолює Євтушенко Юлія Володимирівна.
До основних функцій цього департаменту належать:
– управління, координація та розвиток системи комунікацій НБУ зі стейкхолдерами;
– управління системою інформаційних каналів НБУ та її розвиток;
– формування політики щодо інформаційних, публічних та іміджевих, у тому числі рекламних, продуктів і матеріалів НБУ;
– координація та реалізація просвітницьких заходів, спрямованих на підвищення фінансової культури та обізнаності населення України.
Водночас автори стверджують, що з оприлюднених текстів видно: Юлія Євтушенко часто відходить від своїх функціональних обов’язків. Для пояснення цього, на їхню думку, варто звернути увагу на її майновий стан і доходи.
У матеріалі наголошується, що директор Департаменту комунікацій Нацбанку Юлія Володимирівна Євтушенко отримує 5 млн гривень на рік. Тобто, як зазначено в тексті, з бюджету країни під час військового стану за інформаційне супроводження діяльності НБУ одна людина отримує 400 тис гривень на місяць.
Також ідеться про те, що Юлія орендує будинок у Стоянці площею 286 метрів, який належить Наталії Горбачевській. При цьому вартість оренди, як зазначається, не вказана.
Окрім цього, в матеріалі згадуються 60000 USD та 40000 EUR готівкою, 50000 USD на рахунках у банку, а також елітний Мерседес.
У тексті сказано, що такі привілеї Юлія має ще з часів роботи у 2015 – 2019 років керівником Управління зв’язків з громадськістю та ЗМІ АТ “Ощадбанк” під керівництвом Андрія Пишного.
Матеріал завершується висновком про приклад успішного карʼєрного зростання за рахунок відданості своєму босу, навіть коли відходиш від функціональних обовʼязків.
Декларація Сергія Терлецького: Land Rover за 1,03 мільйона та Audi за 5 тисяч гривень
Адміністратор територіального сервісного центру №0741 у селі Струмівка Волинської області Сергій Терлецький задекларував придбання автомобіля Land Rover Range Rover Sport вартістю 1,03 мільйона гривень. Водночас його офіційна заробітна плата на посаді в ГСЦ МВС за рік становила 468 тисяч гривень, тобто менше половини вартості цього автомобіля.
Про це повідомляють розслідувачі.
Згідно з даними його фінансової звітності за 2025 рік, вживаний позашляховик 2015 року випуску посадовець придбав за рахунок продажу іншого майна. Терлецький задекларував дохід від відчуження рухомого майна на суму 1,03 млн гривень, що повністю збігається з ціною автомобіля. Крім того, в органах МВС чиновник офіційно зберігає 420 тисяч гривень готівкових заощаджень.
На кінець звітного періоду в автопарку посадовця значилося три транспортні засоби. Окрім Land Rover, він володіє Volvo V50 2010 року, оціненим у 250 тис. грн, а також Audi A7 2012 року випуску. Водночас вартість Audi в декларації вказана на рівні лише 5 тисяч гривень, хоча реальна ринкова ціна цієї моделі в середньому стані значно вища і становить від 480 до 580 тисяч гривень.
Щодо нерухомості, то з 2008 року посадовець є співвласником квартири площею 67,2 м² у Луцьку разом із батьками та братом. Інших близьких родичів у своїй декларації він не вказав.