Архіви позначок: СИЗО

Застава для Івана Рудого та зв’язки його дружини з російським кінематографом

Оприлюднено автором

Ексголова КРАІЛ Іван Рудий, якого обвинувачують у низці тяжких злочинів, зокрема в нападі на працівника СІЗО, дістав можливість вийти з-під варти під заставу. Обухівський районний суд змінив запобіжний захід і визначив альтернативу триманню під вартою у вигляді застави на суму 3,32 млн грн. Із кінця грудня 2024 року колишній урядовець перебував у СІЗО без права внесення застави.

Під час судового розгляду прокурор наполягав, що арешт слід продовжити без жодної альтернативи. Він вказував на ризики переховування обвинуваченого, можливого тиску на свідків і ймовірність нових правопорушень. Сторона захисту та сам Рудий, зі свого боку, просили пом’якшити запобіжний захід. Серед аргументів називали погіршення здоров’я, бойові поранення в минулому та цукровий діабет II типу, діагностований у СІЗО. Суд частково погодився з доводами обвинувачення щодо наявності ризиків, однак з урахуванням обставин усе ж визначив суму застави, хоча Рудого обвинувачують у пособництві державі-агресору, незаконному зберіганні боєприпасів і наркотичних речовин.

Державне бюро розслідувань затримало Рудого 18 грудня 2024 року в межах справи онлайн-казино Pin-Up, яке має російські зв’язки. Ексголові КРАІЛ повідомили про підозру в пособництві державі-агресору, а також у зберіганні наркотичних засобів. Під час затримання в нього вилучили кокаїн.

За версією слідства, Рудий сприяв роботі в Україні онлайн-казино Pin-Up з російськими власниками та не вживав заходів для анулювання ліцензії.

Наразі Іван Рудий шукає гроші для внесення застави. Водночас його дружина Катерина Руда (Гаркуша) має ФОП із КВЕД 62.01 «Комп’ютерне програмування», зареєстрований у травні 2019 року на вул. Гусовського, 8/10, квартира 3. При цьому, ймовірно, до програмування вона стосунку не має, адже за фахом є акторкою. Катерина брала участь у зйомках українських і російських проєктів.

На одній зі світлин, опублікованій у середині 2014 року, вже після окупації Криму та початку агресії РФ проти України, Катерина, тоді білявка, зображена разом із російською акторкою узбецького походження Равшаною Курковою. Вона також фігурує в базі даних центру «Миротворець».

Ще одне фото датоване листопадом 2016 року. На ньому присутній російський актор Михайло Тарабукін, відомий роллю Феді в серіалі «Кухня».

Також є світлини з Катериною Волковою, яка знімалася в серіалі «Вороніни», та Дар’єю Єкамасовою, що брала участь у фільмі «Аврора» разом із прихильником путінського режиму Юрієм Борисовим.

Наразі Катерина Руда дає інтерв’ю українським кіноресурсам.

Як Євген Анісімов роками уникає СІЗО та живе на волі

Оприлюднено автором

Колишній «смотрящий» по Запоріжжю Євген Анісімов, який у минулому був близьким до «регіонала» Іванющенка, замість перебування в СІЗО веде заможне життя на волі, попри багаторічні судові провадження.

Анісімов досі залишається в Україні та протягом років оскаржує кожен документ у справі про злочинну організацію. Водночас він непогано влаштовується завдяки доходам у Запоріжжі.

Історія білоруської журналістки Інни Кардаш: від незалежної журналістики до арешту

Оприлюднено автором

У січні Служба безпеки України затримала в Києві білоруську журналістку Інну Кардаш за підозрою в шпигунстві на користь КДБ. Раніше вона писала для Радіо Свобода, була кореспонденткою київського телеканалу “112 Україна”, а в 2020 році переїхала до Києва та приєдналася до інформагентства “Інтерфакс-Україна”. Протягом цього часу Кардаш не проявляла симпатій до режиму Лукашенка, і навіть була затримана під час протестів опозиції в Мінську. Проте, за версією слідства, вона підтримувала зв’язок з представником КДБ з 2019 року, а у 2025 році була завербована. СБУ стверджує, що після цього вона працювала в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими та передавала звідти секретні документи. Кардаш свою провину не визнає. Журналісти Суспільного поспілкувалися з колишніми колегами Кардаш, відвідали її суди та розповідають про її шлях від незалежної журналістики до арешту за звинуваченням у шпигунстві.

27 січня СБУ оголосила, що разом із головним управлінням розвідки “запобігла проникненню агентки білоруського КДБ до підрозділів Сил оборони”. У пресрелізі СБУ йшлося, що “глибоко законспірована шпигунка, яка працювала на КДБ РБ з 2015 року”, була затримана в кафе. Відео, опубліковане спецслужбою, показує, як бійці затримують її, штовхаючи на підлогу чоловіка, з яким вона сиділа за столом.

СБУ уточнила, що “вороже завдання виконувала 35-річна громадянка Білорусі”, яка “діяла під прикриттям журналістської діяльності та використовувала цю роботу для розширення контактів серед українських політиків, військових та іноземних дипломатів”. За даними спецслужби, вона “збирала розвіддані про діяльність китайських дипломатів в Україні”.

Інна Кардаш народилася в Заславлі неподалік Мінська. На її Facebook-сторінці зазначено, що вона навчалася журналістики в Європейському гуманітарному університеті, який після закриття в 2004 році переїхав до Вільнюса. У 2016 році її перші матеріали опублікувала білоруська служба Радіо Свобода, всі вони стосувалися України. Зокрема, Кардаш записала інтерв’ю з білоруським добровольцем, який брав участь в АТО, та з українським перемовником у мінській “тристоронній контактній групі” Романом Безсмертним. Матеріал вийшов під заголовком “Росія може використати Білорусь як плацдарм для нападу на Україну”.

У 2017 році Кардаш стала кореспондентом телеканалу “112 Україна” в Мінську, де висвітлювала події, пов’язані з Україною. Редактори зазначили, що їй було важко, оскільки вона не мала досвіду на телебаченні та не говорила українською. Вони згадують, що під час тренувань вона часто плакала.

У червні 2020 року Кардаш висвітлювала масові протести опозиції, де її затримали силовики. Вона описувала, як її посадили в автозак, де було важко дихати, а силовики застосовували силу до затриманих. Після цього Кардаш переїхала до Києва та стала політичним оглядачем в “Інтерфакс-Україна”.

У травні 2024 року помер її керівник Олександр Мартиненко, після чого новий головний редактор Дмитро Кошовий вирішив звільнити її через незадовільну роботу. Він зазначив, що Кардаш не виконувала своїх обов’язків.

У березні 2025 року Кардаш вийшла заміж за білоруського добровольця, який воював за Україну. Через 10 місяців її затримали. Під час обшуку в її домі СБУ вилучила дві тисячі доларів, техніку та предмет циліндричної форми з написом “Тротилова шашка 75г”. Офіс генпрокурора оголосив їй підозру в шпигунстві.

СБУ опублікувала фрагменти телефонних розмов, де, за їхніми даними, знайомий з КДБ пропонує їй співпрацю. За версією слідства, Кардаш погодилася і поїхала в Будапешт для “конфіденційної розмови”. Після повернення вона влаштувалася до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, де, за даними слідства, фотографувала службові документи та записувала розмови колег.

Після затримання Шевченківський суд Києва заарештував Кардаш. Її захисниця подала скаргу на арешт, але апеляційний суд залишив її під вартою. Позиція Кардаш залишилася незрозумілою, оскільки вона брала участь у засіданні через відеозв’язок з СІЗО. Прокурор наполягав на необхідності залишити її під арештом, зазначаючи, що підозра підтверджується записами прослуховування.

У наступних засіданнях Кардаш скаржилася на умови в СІЗО, стверджуючи, що її там “угроблять”. Апеляційний суд продовжив її арешт до 20 квітня, коли закінчується строк досудового розслідування. Якщо суд ухвалить обвинувальний вирок, Кардаш загрожує від 10 до 15 років колонії.

Втручання у Тримання Затриманого Співробітника СБУ: Розкриті Факти

Оприлюднено автором

Під час розгляду справи щодо міністра юстиції Германа Галущенка, у суді були представлені факти про втручання ексміністра внутрішніх справ у умови тримання затриманого співробітника СБУ Магамедрасулова. Прокурор САП повідомив, що заступник міністра юстиції Євген Пікалов повідомив Галущенка про прохання СБУ помістити затриманого керівника підрозділів у камеру в Лук’янівському СІЗО. Згодом Пікалов надіслав Галущенку фотографію камери.

Спроби впливу на перебіг розслідування: Виявлено листування про умови утримання детектива

Оприлюднено автором

За словами посадовців, детективу НАБУ виділили камеру СІЗО з суворими умовами. Під час судового засідання прокурор САП повідомив, що колишній міністр юстиції Герман Галущенко був проінформований про створення таких умов для затриманого детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова. За інформацією обвинувачення, у серпні 2025 року заступник міністра юстиції Євген Пікалов поінформував Галущенка про прохання СБУ організувати утримання затриманого «в умовах СІЗО» та забезпечити камеру з «неприємними сусідами». Того ж дня Пікалов надіслав фото камери слідчого ізолятора. У відповідь Галущенко написав «+». На той час він лише кілька днів обіймав посаду міністра юстиції. Саме в цій камері, за словами прокурора, утримували Магамедрасулова.

Прокурори зникли зі суду: захист Шуфрича заявляє про системний зрив засідань після втручання ЄСПЛ

Оприлюднено автором

Народний депутат Нестор Шуфрич понад два роки перебуває в слідчому ізоляторі. Його звинувачують у державній зраді. Але дослідження доказів у суді досі не розпочали. Про це повідомляє “Судовий репортер”.
Зрушення у питанні запобіжного заходу відбулося тільки на початку цього року. Київський апеляційний суд 6 січня 2026-го призначив альтернативу — заставу 33 млн 280 тис. гривень. На рішення вплинуло те, що 4 грудня 2025 року Європейський суд з прав людини прийняв скаргу Шуфрича на надмірну тривалість тримання під вартою. ЄСПЛ дав Україні час до 2 квітня 2026 року підготувати зауваження по скарзі, а також звернув увагу на можливість дружнього врегулювання. Апеляційний суд призначив заставу, щоб сприяти саме такому дружньому врегулюванню.
Минуло більше місяця, але Шуфрич досі залишається у СІЗО. Виявилося, що виконати судове рішення і внести заставу практично неможливо. Адвокатові Віктору Карпенку “ПриватБанк” дав офіційну відповідь, що платежі по заставі блокуються через персональні економічні санкції, які до Шуфрича в 2025 році застосував президент Володимир Зеленський.
Для ухвалення рішення про блокування банк використовує програмне забезпечення, яке підтягує всю інформацію про особу, виключаючи особистий фактор, — тобто вмовляти банківського працівника провести платіж немає сенсу.Закон дозволяє третім особам внести заставу за обвинуваченого. Родичі і знайомі пробували скидати невеликі суми з різних банківських карток. Деякі платежі спочатку ніби пройшли, але через тиждень-другий гроші повернулися. А далі платники вже самі потрапили під внутрішній моніторинг банку — тепер вони не можуть вільно розплачуватися банківською картою, адже будь-які їхні трансакції по кілька годин перевіряються банком. Наразі захист Шуфрича звернувся із запитом до Нацбанку і очікує на відповідь, як можна в цьому випадку внести заставу.
Адвокат Ростислав Кравець захищає підсанкційного експрезидента АТ «Мотор Січ» Вʼячеслава Богуслаєва. Він стверджує, що Нацбанк забороняє будь-які платежі в інтересах обвинуваченого.
У листопаді 2025-го Кравець отримав відповідь від Нацбанку, що «третя особа може сплатити кошти як заставу за санкційну особу за таких умов:1) кошти не є коштами санкційної особи, до якої застосована санкція ’блокування активів’;2) кошти сплачуються не від імені такої санкційної особи;3) сплата застави будь-яким чином не призведе до виконання економічних та фінансових зобовʼязань на користь санкційної особи».Прокурори зникли з приміщення суду
У засіданні 11 лютого адвокати Шуфрича подали до Шевченківського районного суду клопотання про зміну запобіжного заходу на неповʼязаний із триманням під вартою. Але судове засідання не змогли провести, тому що в засідання без пояснення причин не прибув жоден із прокурорів, хоча раніше їх завжди приходило двоє. Суд оголосив перерву на місяць і повідомив, що направить листа до Офісу генпрокурора для зʼясування причин неявки прокурорів.
Проте Шуфричу і його захисникам було необовʼязково чекати місяць. Тому що скаргу на запобіжний захід міг вже 12 лютого розглянути Київський апеляційний суд. Але вранці перед самим судовим засіданням там замінили склад суду. Замість колегії суддів Мосьондз, Тютюн і Шроль справу розподілили на колегію суддів Сітайло, Дрига і Яковлева. Офіційно причин заміни складу суду учасникам не повідомляли. У звіті повторного авторозподілу справи зазначено про настання обставин, які унеможливлюють участь судді-доповідача Івана Мосьондза. В очікуванні судового засідання журналістові вдалося почути, як секретар судового засідання повідомляла учаснику іншої справи, що суддя Мосьондз відсутній, тому що «поїхав на нараду до Верховного Суду».12 лютого після тригодинного очікування засідання тривало декілька хвилин — нова колегія суддів повідомила, що не встигла вивчити апеляційні скарги. Тому розгляд відклали на 16 лютого. Прокурори Назарій Рафальонт та Ігор Іванцов сказали, що будуть зайняті в іншому судовому процесі в Броварах. Але головуюча суддя Олена Сітайло сказала, що група прокурорів велика і «це питання може бути вирішено».16 лютого до суду зʼявилися прокурори Ігор Іванцов і Петро Невірець. Засідання затрималося майже на годину. Близько 14.45, коли Шуфрича конвоювали в зал засідань, зʼясувалося, що прокурори вже пішли. Прокурор Іванцов начебто зіслався на вказівку керівництва «їхати до Верховного Суду».— Десь о 14.20-14.30 прокурори Невірець та Іванцов були в приміщенні апеляційного суду. Ми з ними спілкувалися. Потім, коли запросили в зал суду захист і був доставлений наш клієнт, прокурори дивним чином зникли кудись. Ми дзвонимо, пишемо — вони не відповідають. Старшому групи прокурорів Потапенку повідомлено, що прокурори його групи залишили приміщення суду. Він теж не відповідає. Ми вже зіткнулися з таким під час минулого судового засідання у Шевченківському районному суді — жоден прокурор не прийшов у суд і не повідомив про причини неявки… — пояснював у суді адвокат Віктор Карпенко.Виявилося, що Шуфрич досі залишається у СІЗО. Заявилося, що виконати судове рішення і внести заставу практично неможливо.Адвокат Ростислав Кравець захищає підсанкційного експрезидента АТ «Мотор Січ» Вʼячеслава Богуслаєва. Він стверджує, що Нацбанк забороняє будь-які платежі в інтересах обвинуваченого.Водночас, захист Шуфрича звернувся із запитом до Нацбанку і очікує на відповідь, як можна в цьому випадку внести заставу.Нагадаймо, що Шуфрича судять за державну зраду і фінансування дій із метою зміни меж території або державного кордону України. Він провину категорично не визнає.Перша частина обвинувачення йдеться про телеграм-переписку з колишнім заступником секретаря Ради нацбезпеки і оборони України Володимиром Сівковичем липні-вересні 2021 року. Шуфрич нібито погоджував із Сівковичем як представником ФСБ РФ свої критичні виступи в ЗМІ про владу України, а також робив за його вказівками певні депутатські запити.В другій частині обвиунвачення мова про оплату послуг підприємства МВС РФ за охорону в 2016 році нерухомості батька Шуфрича в анексованому Криму.

Умови утримання Вікторії Рощиної в СІЗО Таганрога: Розповідь звільненого полоненого

Оприлюднено автором

Звільнений із полону на псевдо Бритва, якого випустили з неволі в жовтні 2025 року, поділився інформацією про умови утримання журналістки Вікторії Рощиної, яка перебувала в СІЗО Таганрога. Під час перебування в СІЗО Рощина неодноразово вимагала прибуття психолога, проте ці прохання постійно відхилялися. Під час однієї з таких ситуацій, після відмови наглядачів, у Рощиної сталася істерика, під час якої вона спробувала перерізати вени, використовуючи плафон. За цю поведінку її відправляли до карцеру – ізольованої окремої камери. У карцері Рощину піддавали побиття. У камері ліжко пристібали, і вона або ходила, або сиділа на підлозі. Під час однієї з перевірок Рощина знову попросила про психолога, що викликало обурення наглядачів. Вона зірвала плафон і пошкодила шкіру, прибігли медики.

Повернення до СІЗО: Антиукраїнський стример знову заарештований через напад на поліцію

Оприлюднено автором

Антиукраїнський активіст Павел Н., відомий в інтернеті як «Назар», вийшов з СІЗО і через три дні знову там опинився. Про це повідомило Radio Gdańsk. Цього разу він погрожував смертю своїй партнерці, а під час втручання поліції напав на одного з правоохоронців.Radio Gdańsk нагадало, що суд скасував тримісячний арешт для «Назара», який було винесено ще 10 грудня 2025 року, і встановило, що чоловік з СІЗО повернувся додому 28 січня. Уже в п’ятницю, 30 січня, він погрожував своїй партнерці. Вона, налякана люттю й погрозами патострімера, викликала поліцію – У п’ятницю поліцейські близько 11:30 отримали повідомлення від жінки, яка просила втрутитися через її агресивного партнера. Чоловік нібито стукав у двері їхньої квартири й погрожував їй смертю. Коли на місце прибули правоохоронці, чоловік переніс свою агресію на них. Він образив одного з поліцейських і напав на нього фізично, — сказали у відділку поліції в Ґдині.Правоохоронці швидко встановили, що затриманий — це Павел Н. «Назар». – Чоловіку було висунуто чотири звинувачення у погрозах своїй партнерці, образі та порушенні фізичної недоторканності поліцейського, а також пошкодженні майна, — додав речник поліції.У грудні 2025 року Павелу Н. висунули обвинувачення в порушенні заборони наближатися до осіб, яким він раніше погрожував, а також у «знищенні пам’ятки», якою був протиповітряний бункер у Ґдині (він намалював на ньому знак «Польщі, що бореться» та біло-червоний прапор). Тоді його заарештували на три місяці. За місяць до цього його також затримали в Ґдині. «Назар» їхав на автомобілі, ведучи пряму трансляцію в Інтернеті. Тест на наркотики показав, що він перебуває під впливом наркотичних речовин. Тоді йому було висунуто шість звинувачень, серед яких: погрози, заклики до ненависті на національному та релігійному ґрунті, пропаганда насильства, просування символів, що підтримують російську агресію проти України, та незаконне розголошення особистих даних потерпілої особи. Але суд не визнав за необхідне помістити його під варту.