Архіви позначок: криминальные авторитеты

У Києві зіткнулися BMW X3 та BMW X7: одного з водіїв госпіталізували

Оприлюднено автором

У Києві сталася аварія за участю двох автомобілів BMW. Після зіткнення травм зазнав водій BMW X3, його госпіталізували. Про це повідомила поліція Києва.

Як зазначають правоохоронці, 36-річний водій BMW X3 виїжджав із другорядної дороги на вулицю Велику Васильківську. Він не виконав вимоги дорожніх знаків «Дати дорогу» та «Рух праворуч», унаслідок чого сталося зіткнення з BMW X7. За кермом цього авто перебував 31-річний чоловік.

Серед відвідувачів і перехожих постраждалих немає. Водія, який дістав травми, у задовільному стані доправили до лікарні. Водій BMW X7 був тверезий, а постраждалого водія перевірять на стан сп’яніння.

Ярослав Левенець і справа про вбивство Дениса Вороненкова: що відомо

Оприлюднено автором

40-річний майор ЗСУ Ярослав Левенець на псевдо “Бот”, який у березні минулого року очолив 3 окрему штурмову бригаду, майже дев’ять років де-юре перебуває в розшуку як підозрюваний у причетності до організації зухвалого вбивства колишнього депутата Державної Думи РФ Дениса Вороненкова, скоєного навесні 2017 року в центрі Києва. На кримінальні епізоди в біографії комбрига звернув увагу колишній військовослужбовець Євген Бекреньов. Про це повідомляє “Детектив-інфо”.

За даними Dетектив-Info, інформація про певні проблеми Левенця з правоохоронними органами та його бекграунд не є новиною щонайменше з літа 2022 року. У молоді роки він був відомий у певних колах під прізвиськом “Хантер”. Тоді з тексту указу президента про нагородження солдата орденом Богдана Хмельницького III ступеня прибрали індивідуальний податковий номер уродженця міста Жовті Води.

Влітку 2023 року Левенець публічно з’явився вже як “друг Бот” і командир 1-го механізованого батальйону “Трійки”, розповідаючи про власний світогляд і бойовий шлях. В оприлюдненій біографії Ярослава Анатолійовича зазначалося, що добровольцем на війну він вирушив у серпні 2014 року.

“Починав піхотинцем. Воював у Пісках, Широкиному. З початком повномасштабної війни став до лав нашого підрозділу”, — повідомляла пресслужба 3 ОШБр в описі до відео про “Бота”.

Із судових матеріалів випливає, що у травні 2023 року, за місяць до публікації інтерв’ю з “Ботом”, правоохоронці намагалися поновити дозвіл на затримання Левенця для його приводу до суду. Йшлося про розгляд клопотання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за підозрою в незаконному обігу зброї та умисному вбивстві. На той момент правоохоронцям уже офіційно було відомо про державні нагороди Ярослава Анатолійовича, а також про отримання ним 5 вересня 2022 року паспорта громадянина України в Дніпрі.

Восени 2025 року Ярослав Левенець став повним кавалером ордену Богдана Хмельницького. У середині лютого 2026 року Шевченківський палац Феміди відмовив у заочному арешті достойника, однак його профайл досі міститься в переліку осіб, які переховуються від правоохоронців.

Як відомо, 23 березня 2017 року в центрі Києва було скоєно замах на колишнього депутата Державної Думи РФ Дениса Вороненкова. Згідно з публічно озвученою версією слідства, замовником злочину міг бути ексчоловік дружини вбитого Марії Максакової — російський злодій в законі Володимир Тюрін на прізвисько “Тюрік”. Організаторами, пособниками та виконавцями слідство вважало низку осіб із навколокримінальним бекграундом з українськими паспортами.

Передусім ішлося про відомого в авторитетному середовищі Харківщини Юрія Василенка, який на початку 2019 року був викрадений і вбитий у Москві, але де-юре й досі перебуває в розшуку на території України, а також про його водія — раніше судимого Олександра Лося. До групи безпосередніх “сікаріо” силовики зараховували молодиків із Дніпропетровщини: кілера Павла Паршова, якого під час замаху на Вороненкова вбив охоронець ексдепутата Держдуми РФ, співробітник ГУР Міноборони Олег Петров, його шофера Ярослава Тарасенко на прізвисько “Фізрук” та Ярослава Левенця на прізвисько “Хантер”.

Після того як у квітні 2019 року вдова Вороненкова кардинально змінила покази у гучній справі, суд скасував підозру “Тюріку” та зняв його з розшуку.

Щодо інших фігурантів справи, то на початку грудня 2021 року Шевченківський райсуд Києва виправдав Олександра Лося та засудив “Фізрука” до 12 років позбавлення волі. На свободу він вийшов 24 серпня 2023 року завдяки застосуванню так званого “закону Савченко”.

У Дніпропетровській області взяли під варту Рафіка Рафаеляна у справі про пограбування аграріїв

Оприлюднено автором

Самарський міськрайонний суд Дніпропетровської області обрав запобіжний захід у вигляді безальтернативного тримання під вартою для уродженця Атишського району, громадянина Республіки Вірменія Рафіка Рафаеляна. Йому інкримінують грабіж за ч.5 ст.186 КК України.

Відповідне рішення 22 червня 2026 року ухвалила суддя Ганна Майна, повідомляє Dетектив-Info. Наразі це рішення оскаржується в апеляційній інстанції.

Із тексту ухвали випливає, що Рафаеляна, якого раніше неодноразово судили, силовики затримали 20 червня на столичній Оболоні. Йому закидають причетність до зухвалого пограбування представників агрокомпанії “КГ Агро”, яке сталося надвечір 27 травня 2026 року.

За версією слідства, в районі селища Миролюбівка група зловмисників наздогнала автомобіль, у якому аграрії везли майже 3,7 млн грн готівкою для подальших розрахунків із контрагентом. Автівка нападників влаштувала ДТП, після чого з неї вийшли троє молодиків у спортивних костюмах і балаклавах. Один із нападників вдарив у обличчя представника “КГ Агро”, а коли той упав у кювет, разом зі спільниками викрав із заднього сидіння автомобіля фермерів три поліетиленові пакети з грошима.

Затримати нападників за гарячими слідами правоохоронцям не вдалося. У ніч на 28 травня 2026 року силовики знайшли спалену автівку грабіжників, а також обгорілі рештки мобільного телефону, який, імовірно, використовували зловмисники.

Рафаелян, щодо якого на розгляді перебувають три обвинувальні акти, зокрема і за нормами “антизлодійського” законодавства, вийшов на свободу на початку лютого 2025 року. За версією слідства, під час перебування під вартою в ДУ “Маневицька виправна колонія №42” Рафік Даніелович мав статус так званого “смотрящего” з боку криміналітету. Слідство стверджує, що восени 2022 року він організував на території установи так звану “сходку”, до якої в онлайн-режимі долучився 55-річний уродженець Грузії Давид Ебралідзе, відомий як так званий “злодій в законі” на прізвисько “Дато Ланчухтський”. Як вважається, на цьому зібранні обговорювали, чи має право один із засуджених, який раніше проходив службу в армії, залишатися у статусі “бродяги” та брати участь у “справах”.

Як Євген Анісімов роками уникає СІЗО та живе на волі

Оприлюднено автором

Колишній «смотрящий» по Запоріжжю Євген Анісімов, який у минулому був близьким до «регіонала» Іванющенка, замість перебування в СІЗО веде заможне життя на волі, попри багаторічні судові провадження.

Анісімов досі залишається в Україні та протягом років оскаржує кожен документ у справі про злочинну організацію. Водночас він непогано влаштовується завдяки доходам у Запоріжжі.

Сергій Челован відсудив понад 435 тисяч гривень компенсації за незаконне переслідування у двох гучних справах

Оприлюднено автором

Канівський міськрайонний суд Черкаської області частково задовольнив два позови про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями та діями органів досудового слідства і прокуратури. Суд постановив сумарно стягнути з Держави Україна 435,3 тис. грн на користь 39-річного уродженця Чернігівщини Сергія Челована. Відповідні рішення 6 березня та 12 червня 2026 року ухвалили судді Григорій Сивухін та Лариса Колісник, повідомляє Detective-Info.

Ідеться про наслідки двох невдалих спроб правоохоронців притягнути Челована до кримінальної відповідальності. Згодом він звернувся по грошову компенсацію за переслідування з боку держави.

Перша компенсація, яку за рішенням апеляційної інстанції визначили на рівні 221 тис. грн, стосується подій восьмирічної давнини. Йдеться про так звані «вінницькі гастролі», коли на початку 2018 року до Вінниці на запрошення місцевого кримінальника прибули троє мешканців Києва. За версією слідства, метою поїздки було вимагання 50 тис. дол. у директора ТОВ «Техноекспорт» Віктора Малиновського за ч.4 ст.189 КК України.

Приїхавши на Вінниччину, вони оселилися в готелі «Вагнес», а ввечері 26 січня 2018 року разом із місцевим «куратором» вирушили до ЖК «Пироговський», неподалік від якого був гараж потерпілого. Коли Малиновський прибув на місце, на нього напали троє чоловіків. Вони бризнули йому в обличчя газом, збили з ніг і почали бити руками та ногами.

Після побиття нападники почали відходити, але почули образи на свою адресу від потерпілого. Це розлютило одного з них — Станіслава Чуба, який на той момент був напідпитку. Він дістав ніж і пістолет та пішов до Малиновського. Між чоловіками почалася бійка, під час якої бізнесмен зміг відібрати зброю у Чуба і зробити три постріли.

Усі кулі влучили в Чуба, і він загинув біля входу в гараж. Після цього інші нападники кинулися мститися: повалили Малиновського, забрали в нього пістолет і приставили до голови, кілька разів натиснувши на спусковий гачок. Бізнесмена врятувало лише те, що в пістолеті вже не залишилося патронів.

За версією слідства, організатором вимагання та нападу на вінницького бізнесмена був місцевий кримінальний елемент Роман Гурський. Його затримали по гарячих слідах, а навесні 2024 року вироком суду йому призначили 12 років позбавлення волі.

Як раніше повідомляло Detective-Info, вже перебуваючи в колонії, Гурський прийняв «замовлення» на вчинення іншого зухвалого злочину, жертвою якого мав стати співробітник поліції Київщини.

Щодо запрошених Гурським «столичних виконавців» нападу на Віктора Маліновського в січні 2018 року, слідство вважало ними загиблого Станіслава Чуба, згодом затриманого Тараса Журавля та Сергія Челована, який утік і кілька років перебував у розшуку.

Спочатку уродженцю Чернігівщини інкримінували замах на вбивство вінницького комерсанта. Однак після затримання восени 2022 року обвинувачення перекваліфікували лише на вимагання за ч.4 ст.189 КК України. Суди першої та апеляційної інстанцій виправдали Челована і за цим епізодом.

Із матеріалів справи випливає, що у справі про події у Вінниці Сергій Анатолійович вийшов на свободу 27 грудня 2023 року. На той момент уже майже рік було закрито друге гучне провадження, у межах якого його також активно розробляли. Підставою стало не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості в суді згідно з п.3 ч.1 ст.284 КПК України.

Ідеться про події шестирічної давнини. Після обіду 22 липня 2020 року в Бориспільському районі Київської області розстріляли 44-річного віцепрезидента боксерського клубу «Козак» Ігоря Плекана, який за життя мав у певних колах репутацію кримінального авторитета на прізвисько «Пуля».

Від початку офіційне слідство пов’язувало з цим злочином Челована. Згідно з первинними показами вдови «Пулі», між її чоловіком і Челованом «був конфлікт з приводу грошових зобов’язань». Інший свідок також вказував на тривалі розбіжності та глибоку ворожнечу між Плеканом і Сергієм Анатолійовичем.

Підозру у вчиненні цього злочину уродженцю Чернігівщини заочно оголосили ще восени 2020 року, коли він перебував у розшуку. Однак після його затримання восени 2022 року справу про вбивство «Пулі» щодо Сергія Челована закрили. За моральну шкоду, завдану діями правоохоронців Київщини в цьому провадженні, суд присудив йому 214,2 тис. грн компенсації.

ВАКС затвердив угоду з Ігорем Королем у справі про 400 тисяч доларів, виведених з АРМА

Оприлюднено автором

Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості з Ігорем Королем, на чиї рахунки у грудні 2020 року АРМА перерахувало майже 400 тисяч доларів США. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 23 червня.

Йдеться про 400 тисяч доларів, арештовані у справі кримінального авторитета Андрія Недзельського як так званий «общак» — злодійський фонд взаємодопомоги. Слідство вважає, що заволодіння цими коштами, які перебували в управлінні АРМА, організували двоє адвокатів. До реалізації схеми, за версією слідства, вони залучили т.в.о. голови АРМА, його заступника, начальника Управління менеджменту активів, а також інших осіб, частина з яких досі не встановлена.

За матеріалами справи, переказ був здійснений на підставі підробленої ухвали слідчого судді Печерського районного суду Києва про скасування арешту. У ній стверджувалося, нібито справжнім власником коштів є громадянин Король. Як зазначає обвинувачення, посадовці знали, що документ є підробленим, однак усе одно взяли участь у схемі.

Після надходження грошей Король передав іншій особі повний доступ до своїх рахунків і частину суми зняв готівкою. Із цих коштів 20 тисяч доларів було сплачено ТОВ «Алєксана» за юридичні послуги, ще 30 тисяч доларів — ТОВ «Юридична компанія Еліт-Юст», а решту переказали на інші рахунки. Надалі, за версією слідства, фігуранти використали ці гроші на власний розсуд.

Один зі співучасників-адвокатів, за даними обвинувачення, поетапно легалізував частину незаконно отриманих коштів, купивши автомобіль для колишньої дружини. Король погодився спочатку оформити цю автівку на себе, чим, за версією слідства, посприяв легалізації 2,5 млн грн.

Ігор Король уклав із прокурором угоду про визнання винуватості у пособництві заволодінню чужим майном та сприянні легалізації злочинних коштів за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 і ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України. Згідно з умовами угоди, його звільнили від відшкодування завданих збитків. Суд взяв до уваги його роль у злочинах, співпрацю зі слідством і викриття інших учасників.

Частина вироку, що стосується умов угоди, у реєстрі судових рішень не оприлюднена. Відомо, що Король зобов’язався свідчити проти посадовців АРМА, адвокатів та інших осіб, причетних до справи.

Покарання пом’якшили з урахуванням того, що з 26 лютого 2022 року обвинувачений служить у Збройних силах України та має статус учасника бойових дій. Суд призначив йому 7 років позбавлення волі, однак звільнив від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.

У справі про розтрату 400 тисяч доларів посадовцями АРМА потерпілим визнали Сергія Кісільова — брата народного депутата Ігоря Кісільова. Саме Сергій Кісільов офіційно орендував сейф, який поліція обшукала у справі Недзельського. Власником цих коштів називав себе бізнесмен Денис Парубець, який заявляв, що передав гроші Кісільову під розписку для спільного проєкту. Адвокат Парубця оскаржував арешт, наполягаючи, що ці кошти не належать Недзельському.

У грудні 2023 року Печерський районний суд Києва в особі судді Юлії Головко задовольнив позов Парубця та постановив стягнути з державного бюджету 14,4 млн грн і 100 тисяч гривень моральної шкоди. Проте у 2024 році апеляційний суд це рішення скасував, не визнавши доведеним, що вилучені із сейфа гроші належали Парубцю.

Суд перевів Віктора Журавля з-під варти під цілодобовий домашній арешт

Оприлюднено автором

Києво-Святошинський районний суд Київської області змінив запобіжний захід для 52-річного кримінального авторитета Віктора Журавля, відомого за прізвиськами “Віха” та “Вітя Журавель”, із безальтернативного тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Таке рішення 21 квітня 2026 року ухвалила колегія суддів у складі головуючої Ганни Перекупки, а також суддів Михайла Куценка і Владислава Лисенко, повідомляє Детектив-Інфо.

Після конфлікту з “копами” на подвір’ї власного будинку на початку поточного року Віктора Федоровича знову взяли під варту. Тоді йому повідомили про підозру у погрозах вбивством та пошкодженні майна працівників правоохоронних органів за ч.1 ст.345 КК України. Невдовзі після цього авторитета також взяли під варту в межах “старого” провадження, яке стосується його нетверезих витівок у травні 2024 року в селі Зазим’є Броварського району на території готельно-ресторанного комплексу “Звіробій”.

Як раніше зазначалося в публікаціях Dетектив-Info, саме через наслідки “звіробійного інциденту” “Віху” нині судять за обвинуваченнями у злісному хуліганстві за ч.4 ст.296 КК України, умисному заподіянні тілесних ушкоджень за ч.2 ст.345 КК України та посяганні на життя працівника правоохоронного органу за ст.348 КК України.

У межах цієї справи Журавель перебував під вартою понад рік — від травня 2024 до кінця липня 2025 року, коли його відпустили під домашній арешт. Саме під час перевірки дотримання цього запобіжного заходу 26 грудня 2025 року між Віктором Федоровичем і правоохоронцями стався новий інцидент.

Під час з’ясування стосунків на підвищених тонах біля подвір’я будинку авторитета він руками та ногами пошкодив ліву частину кузова і ліве бокове дзеркало автомобіля “копів”. Ці дії, а також фрази “Я вас буду вбивати”, “Я вас буду казнить” та “Вы у меня на коленях будете стоять” кваліфікували як погрози насильством і пошкодження майна працівників правоохоронних органів за ч.1 ст.345 КК України з боку “Віті Журавля”.

Із матеріалів справи відомо, що наприкінці березня 2026 року силовики повідомили про завершення розслідування цього епізоду, а 16 квітня Журавлю визначили граничний термін для завершення ознайомлення з матеріалами провадження перед його скеруванням до суду.

Суд у Черкаській області зупинив справу кримінального авторитета через службу в ЗСУ

Оприлюднено автором

Маньківський районний суд Черкаської області виділив в окреме провадження і зупинив розгляд справи за обвинуваченнями в участі у злочинному зібранні, яке відбулося в стінах ДУ “Старобабанівська виправна колонія №92”, відносно 35-річного мешканця Умані, кримінального авторитета Олександра Луценка, відомого під прізвиськом “Кабан”. Відповідне рішення було ухвалене 6 квітня 2026 року суддею Віктором Маренюком, про що повідомляє Детектив-Інфо. У тексті рішення зазначено, що підставою для ухвалення стало застосування норм статті 335 КПК України, оскільки з 1 січня поточного року “Кабан” перебуває на військовій службі в ЗСУ. Раніше на сторінках Dетектив-Info повідомлялося, що 23 лютого 2024 року за домовленістю з начальником виправної колонії Валентином Чорнопиським до установи завітала поважна “делегація” на чолі з черкаським положенцем Ігорем Сушковим, відомим під прізвиськом “Суша”. Серед осіб, що супроводжували його, правоохоронці ідентифікували довірених осіб смотрящего за регіоном – авторитетних Михайла Мусатова, відомого як “Мусат” або “Колима”, Олександра Алексєєва, відомого як “Риба”, та Олександра Луценка, відомого як “Кабан”. У листопаді 2024 року, як зазначалося в публікаціях Dетектив-Info, учасникам “сходки” з обох боків колючого дроту були висунуті підозри. За рішенням суду “Кабан” був поміщений до Лук’янівського СІЗО, де провів наступні чотири місяці, поки на початку березня 2025 року не вийшов на волю під заставу в розмірі 242,2 тис. грн. Важливо зазначити, що історія участі Луценка в злочинному зібранні на території Старобабанівської колонії не є єдиним епізодом обвинувачення, яке розглядається судами Черкащини. Після початку широкомасштабного військового вторгнення армії РФ на територію України Олександр Олександрович потрапив у поле зору силовиків регіону через інцидент, коли разом із довіреною особою “Суші” – Михайлом Мусатовим, він намагався домогтися виплати заборгованості водієві агрофірми “Спарт-Агро”. 22 травня 2022 року “Мусат” разом із “Кабаном” на АЗС на 521 км автошляху “Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам’янка” зустріли власника підприємства Спартака Нестерчука. В результаті “неформальних перемовин” щодо зарплатного питання агробізнесмен втратив 10 тис. дол. та 30 тис. грн., а також Луценко та Мусатов “віджали” його автомобіль марки “Mercedes-Benz S550”. Авторитетів з орбіти впливу черкаського положенця оголосили в розшук, і їх місцеперебування вдалося встановити лише в серпні 2022 року. За рішенням судів їм було визначено запобіжні заходи у вигляді арешту з можливістю звільнення під заставу, яка була оперативно сплачена. Восени 2022 року обвинувальний акт щодо дій “Мусата” і “Кабана” був скерований до Уманського міськрайонного суду, де розгляд справи триває й досі.

Затримання Сергія Гончарова: терористичний акт у Києві

Оприлюднено автором

Сергій Гончаров, раніше судимий уродженець Шостки Сумської області, планував здійснити терористичний акт у Києві за завданням кримінального авторитета. Згідно з матеріалами судового реєстру, в середині грудня 2025 року правоохоронці отримали інформацію про підозрілу особу, яка зберігає зброю та вибухівку в Печерському районі столиці і готується до вчинення терористичного акту. В процесі перевірки цієї інформації, правоохоронці вийшли на Гончарова, який проводив зустрічі з двома знайомими в Києві та нібито запропонував їм вчинити злочин. 15 грудня 2025 року під час обшуку автомобіля марки “Lexus”, яким користувався Гончаров, була вилучена граната РГД-5. Незважаючи на його заперечення, що він не вчиняв злочину, а лише “знайшов згорток і передав його правоохоронним органам”, Гончарову було оголошено підозру в незаконному обігу боєприпасів. 17 грудня його помістили під варту з можливістю внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів, що становить 242,2 тис. грн. Після арешту Гончарова на деякий час обмежили в контактах із зовнішнім світом у стінах столичного ІТТ Нацполіції. Адвокат підозрюваного стверджував, що Гончаров утримувався без засобів гігієни та змінної білизни, що могло бути формою катування. Проте вже 9 січня 2026 року, після внесення застави, Гончаров вийшов на волю. На момент підготовки цієї публікації не було відомостей про висунення офіційних претензій щодо його участі в підготовці терористичного акту. Судові матеріали також містять інформацію про його кримінальну діяльність, зокрема вирок 2009 року за вбивство, крадіжку та незаконний обіг зброї, за який він отримав 15 років позбавлення волі. Гончаров відбував покарання в Ладижинській виправній колонії №39, де на грудень 2020 року його досьє налічувало 61 стягнення. За регулярні порушення режиму він шість разів притягувався до дисциплінарної відповідальності. У квітні 2021 року йому було оголошено підозру в організації наркозбуту в колонії та поширенні злочинного впливу. Судові слухання щодо його справи тривають.

Зміна запобіжного заходу для кримінального авторитета в Ніжині

Оприлюднено автором

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області ухвалив рішення про зміну запобіжного заходу для 40-річного кримінального авторитета Рустама Уразгельдиєва. Замість безальтернативного тримання під вартою, йому призначено цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю. Це рішення було ухвалене 7 квітня 2026 року суддею Оленою Роздайбіда, повідомляє “Детектив-Інфо”. Суд звільнив Рустама Агаджумовича, який вважається “смотрящим” за містом Ніжин, з-під варти. Він знову потрапив за ґрати в середині лютого цього року через свої нетверезі витівки в магазині. Тоді він вступив у конфлікт із 70-річним місцевим мешканцем Сергієм Ісаковим, завдавши йому двох ударів по голові, після чого погрожував ножем, обіцяючи перерізати йому горло. З матеріалів справи відомо, що після арешту Уразгельдиєв визнав свою провину та перепросив пенсіонера за непорозуміння. Для компенсації завданої шкоди його сторона здійснила поштовий переказ Ісакову в розмірі 40 тис. грн. Обвинувальний акт за наслідками хуліганства в магазині було направлено до Ніжинського суду на початку березня, де наразі слухається три справи проти Рустама Агаджумовича.