40-річний майор ЗСУ Ярослав Левенець на псевдо “Бот”, який у березні минулого року очолив 3 окрему штурмову бригаду, майже дев’ять років де-юре перебуває в розшуку як підозрюваний у причетності до організації зухвалого вбивства колишнього депутата Державної Думи РФ Дениса Вороненкова, скоєного навесні 2017 року в центрі Києва. На кримінальні епізоди в біографії комбрига звернув увагу колишній військовослужбовець Євген Бекреньов. Про це повідомляє “Детектив-інфо”.
За даними Dетектив-Info, інформація про певні проблеми Левенця з правоохоронними органами та його бекграунд не є новиною щонайменше з літа 2022 року. У молоді роки він був відомий у певних колах під прізвиськом “Хантер”. Тоді з тексту указу президента про нагородження солдата орденом Богдана Хмельницького III ступеня прибрали індивідуальний податковий номер уродженця міста Жовті Води.
Влітку 2023 року Левенець публічно з’явився вже як “друг Бот” і командир 1-го механізованого батальйону “Трійки”, розповідаючи про власний світогляд і бойовий шлях. В оприлюдненій біографії Ярослава Анатолійовича зазначалося, що добровольцем на війну він вирушив у серпні 2014 року.
“Починав піхотинцем. Воював у Пісках, Широкиному. З початком повномасштабної війни став до лав нашого підрозділу”, — повідомляла пресслужба 3 ОШБр в описі до відео про “Бота”.
Із судових матеріалів випливає, що у травні 2023 року, за місяць до публікації інтерв’ю з “Ботом”, правоохоронці намагалися поновити дозвіл на затримання Левенця для його приводу до суду. Йшлося про розгляд клопотання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за підозрою в незаконному обігу зброї та умисному вбивстві. На той момент правоохоронцям уже офіційно було відомо про державні нагороди Ярослава Анатолійовича, а також про отримання ним 5 вересня 2022 року паспорта громадянина України в Дніпрі.
Восени 2025 року Ярослав Левенець став повним кавалером ордену Богдана Хмельницького. У середині лютого 2026 року Шевченківський палац Феміди відмовив у заочному арешті достойника, однак його профайл досі міститься в переліку осіб, які переховуються від правоохоронців.
Як відомо, 23 березня 2017 року в центрі Києва було скоєно замах на колишнього депутата Державної Думи РФ Дениса Вороненкова. Згідно з публічно озвученою версією слідства, замовником злочину міг бути ексчоловік дружини вбитого Марії Максакової — російський злодій в законі Володимир Тюрін на прізвисько “Тюрік”. Організаторами, пособниками та виконавцями слідство вважало низку осіб із навколокримінальним бекграундом з українськими паспортами.
Передусім ішлося про відомого в авторитетному середовищі Харківщини Юрія Василенка, який на початку 2019 року був викрадений і вбитий у Москві, але де-юре й досі перебуває в розшуку на території України, а також про його водія — раніше судимого Олександра Лося. До групи безпосередніх “сікаріо” силовики зараховували молодиків із Дніпропетровщини: кілера Павла Паршова, якого під час замаху на Вороненкова вбив охоронець ексдепутата Держдуми РФ, співробітник ГУР Міноборони Олег Петров, його шофера Ярослава Тарасенко на прізвисько “Фізрук” та Ярослава Левенця на прізвисько “Хантер”.
Після того як у квітні 2019 року вдова Вороненкова кардинально змінила покази у гучній справі, суд скасував підозру “Тюріку” та зняв його з розшуку.
Щодо інших фігурантів справи, то на початку грудня 2021 року Шевченківський райсуд Києва виправдав Олександра Лося та засудив “Фізрука” до 12 років позбавлення волі. На свободу він вийшов 24 серпня 2023 року завдяки застосуванню так званого “закону Савченко”.