НАБУ отримало 12 звернень щодо візитів Єрмака до військових частин

У липні-серпні до Національного антикорупційного бюро України надійшло 12 звернень із проханням дозволити екскерівнику Офісу президента Андрію Єрмаку виїздити до військових частин для надання адвокатських консультацій.

Відповідь НАБУ на запит журналістки Олени Трибушної, яку вона оприлюднила на YouTube, містила таке формулювання: «Упродовж липня-серпня до Національного бюро надійшло 12 листів від командирів військових частин А7051, А4447, А1126, А2120, А7788, А2167, А0224, 3017, A5006, A7049, А4674 стосовно надання дозволу екскерівнику Офісу Президента на виїзд до місць дислокації відповідних військових частин та інформування Національного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про участь вищезгаданої особи в реалізації проєкту “Адвокат+”».

Номери частин відповідають таким бригадам: 81, 78, 79, 25 ДШВ, 72 ОМБр, 33 ОМБр, 157 ОМБр, 122 ТРО, 3 бригада НГУ, 117 ОВМБр.

У своїх листах командири зверталися до керівників НАБУ та САП із проханням погодити участь частин у проєкті “Адвокат+” та візит Єрмака. Під час цих виїздів планували провести виїзні консультації для військовослужбовців і членів їхніх сімей.

Командири підкреслювали, що потреба в особистому прийомі є значною, оскільки частина питань особового складу пов’язана з сімейними та спадковими справами, де людям важливо поговорити з адвокатом наживо.

Зупинка проєктів ENSO в Києві: що відомо про незавершені ЖК та виїзд Раміля Мехтієва

Будівельна компанія ENSO, яка одночасно зводила в Києві три великі житлові комплекси, припинила роботи. Офіс компанії зачинено, а співвласник після прощального листа інвесторам залишив країну. Про це йдеться в сюжеті Bihus.Info.

У Києві ENSO реалізовувала проєкти Poetica, Diadans і Fjord. Усі три житлові комплекси розташовані в центральній частині міста, однак жоден із них компанія не завершила.

Після початку повномасштабного вторгнення ENSO пояснювала зупинку вимушеною паузою. Пізніше компанія кілька разів повідомляла про відновлення робіт. Наприкінці травня в Instagram ENSO з’явився допис від імені співвласника та СЕО Раміля Мехтієва, який виглядав як прощання.

Після цього телефони менеджерів перестали відповідати, а клієнтський простір у бізнес-центрі “Парус” закрився. Деякі інвестори розповідають, що колишній менеджмент нібито провів із ними неформальну зустріч, під час якої підтвердив завершення діяльності ENSO та пообіцяв, що добудовою об’єктів нібито займеться інша неназвана компанія. Водночас журналісти Bihus.Info поспілкувалися з власниками трьох найбільших будівельних структур міста, і жоден із них не знає про когось, хто взявся б за завершення ЖК ENSO.

Також журналісти встановили, що Мехтієв виїхав з країни ще на початку квітня. Частина співробітників українського ENSO зараз працює в однойменній будівельній структурі в ОАЕ, де займається зведенням двох люксових комплексів у Дубаї.

Цю компанію в ОАЕ зареєстрували вже після початку повномасштабного вторгнення. За даними журналістів, до її створення та діяльності причетний народний депутат Вадим Столар. Раніше журналісти неодноразово знаходили зв’язки з ним і в української структури ENSO.

Однак цим політичні зв’язки компанії не обмежуються. Кілька років тому Bihus.Info повідомляли, що до початку повномасштабного вторгнення до структур, пов’язаних із будівництвом житлових комплексів ENSO, увійшли люди з оточення екснардепа Віктора Медведчука, а також партнер колишнього очільника ОП Андрія Єрмака Артем Колюбаєв. Попри те, що Колюбаєв є кінопродюсером, свого часу він увійшов до структури власності одного з фондів, який продавав квартири ENSO.

Окремо згадується, що у 2022-му, після початку війни та запровадження мораторію на виведення валюти з України, фонди братів Мехтієвих за допомоги Колюбаєва змогли отримати дозвіл на виведення з України майже мільйона доларів в Об’єднані Арабські Емірати. Тоді фонди нібито планували купити в Дубаї велику партію м’яса, що й мало стати підставою для валютної операції. В Україну це м’ясо так і не надійшло.

Надалі, за повідомленням “Української правди”, компанія брата Раміля Мехтієва організовувала для одного з топ-менеджерів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка й надала дозвіл на виведення валюти, “фейкове” відрядження на новорічні свята до Фінляндії.

Єрмак обговорював із Сирським кадрові питання щодо Міноборони, повідомив журналіст Ткач

Ексглава Офісу Президента Андрій Єрмак у середині липня провів зустріч із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським на прифронтовому командному пункті. За даними джерел, він також брав участь в обговоренні кадрових питань, пов’язаних із керівництвом Міністерства оборони.

Про це повідомляє «Українська правда» з посиланням на журналіста видання Михайла Ткача.

Як стверджують джерела, 16 липня Єрмак зустрічався із Сирським в одній із прифронтових областей. За словами журналіста, попри зміну формату, колишній керівник ОП і надалі входить до вузького кола людей, до думки яких дослухається Президент Володимир Зеленський.

Понад п’ять джерел підтвердили, що Єрмак був серед тих, хто радив главі держави не призначати Михайла Федорова на посаду очільника Міністерства оборони у новому складі Кабінету Міністрів.

Розслідування стосовно адвоката Костянтина Глоби: нові звинувачення у фейковому ТРО та незаконному бронюванні

Розслідування щодо адвоката Костянтина Глоби триває. Окрім конфлікту з колишньою дружиною, яка відібрала у нього автомобіль, правоохоронці також розслідують використання підроблених документів, пов’язаних із неіснуючим Закарпатським ТРО. Поліція вже розпочала розслідування у цій справі. Окремо відкрито провадження щодо незаконного бронювання. Паралельно Глоба активно коментує у публічному просторі справу Андрія Єрмака та висловлюється щодо адвокатів у цьому процесі. Саме через публічні образи та критику колег, зокрема адвоката Олександра Фоміна, найближчим часом може бути порушене питання про позбавлення Глоби права на заняття адвокатською діяльністю.

Новий індекс корупційних ризиків для української еліти

Американська аналітична платформа Smart Times представила рейтинг корупційного ризику для українських публічних фігур. Це перша зовнішня оцінка корупційних ризиків, що отримала українська еліта, завдяки запуску щомісячного індексу Corruption Risk Index (CRI). Цей інструмент не є медійним рейтингом чи політичною заявою; він був розроблений для задоволення потреб західних інститутів, які прагнуть швидко оцінити, з ким вони мають справу в українській політиці та бізнесі. Методологія індексу нагадує кредитні рейтинги в США: шкала варіюється від 300 до 850 балів, де підвищення показника свідчить про зростання корупційного ризику. У початковій версії індексу оцінюється 132 особи, включаючи високопосадовців, бізнесменів, представників силових структур та керівників антикорупційних органів. Це не просто окремі випадки, а спроба систематизувати дані про всю верхівку української публічної сфери. Максимальний бал отримав Ігор Коломойський, а в першій двадцятці також опинилися Андрій Єрмак та Сергій Льовочкін. Склад списку демонструє, що індекс не розрізняє державних і приватних гравців; враховуються вплив, доступ до ресурсів та накопичені претензії з боку правоохоронних органів, санкцій та медіа. Розробники зазначають, що модель враховує різноманітні фактори: кримінальні провадження, санкційні обмеження, дані з публічних реєстрів, ділові зв’язки та медіа-публікації. Основна увага приділяється технологічній базі, зокрема AI-інфраструктурі, що включає мовні моделі, навчання на українському правовому полі та системи аналізу зв’язків і бенефіціарної власності. Серед партнерів та експертів вказані Palantir Technologies, Anthropic, а також американські аналітичні центри RAND Corporation, Hoover Institution і Heritage Foundation. Головна мета цього проєкту — його цільова аудиторія. Індекс не призначений для українських виборців чи внутрішньої політичної дискусії; він створений для тих, хто приймає рішення за межами України: Конгресу США, інвестиційних фондів, банків та комплаєнс-служб. Це фактично зовнішній фільтр, що дозволяє швидко оцінити репутаційні та корупційні ризики будь-якого українського гравця без детального аналізу. Це змінює сприйняття української еліти за кордоном. Раніше рішення приймалися на основі дипломатичних сигналів, лобізму чи фрагментарної інформації, тепер з’являється стандартизована система оцінки, яка не залежить від українських інститутів, що можуть бути проігноровані. Вона формується зовні і буде використовуватися там, де приймаються фінансові, санкційні та політичні рішення.

Історія білоруської журналістки Інни Кардаш: від незалежної журналістики до арешту

У січні Служба безпеки України затримала в Києві білоруську журналістку Інну Кардаш за підозрою в шпигунстві на користь КДБ. Раніше вона писала для Радіо Свобода, була кореспонденткою київського телеканалу “112 Україна”, а в 2020 році переїхала до Києва та приєдналася до інформагентства “Інтерфакс-Україна”. Протягом цього часу Кардаш не проявляла симпатій до режиму Лукашенка, і навіть була затримана під час протестів опозиції в Мінську. Проте, за версією слідства, вона підтримувала зв’язок з представником КДБ з 2019 року, а у 2025 році була завербована. СБУ стверджує, що після цього вона працювала в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими та передавала звідти секретні документи. Кардаш свою провину не визнає. Журналісти Суспільного поспілкувалися з колишніми колегами Кардаш, відвідали її суди та розповідають про її шлях від незалежної журналістики до арешту за звинуваченням у шпигунстві.

27 січня СБУ оголосила, що разом із головним управлінням розвідки “запобігла проникненню агентки білоруського КДБ до підрозділів Сил оборони”. У пресрелізі СБУ йшлося, що “глибоко законспірована шпигунка, яка працювала на КДБ РБ з 2015 року”, була затримана в кафе. Відео, опубліковане спецслужбою, показує, як бійці затримують її, штовхаючи на підлогу чоловіка, з яким вона сиділа за столом.

СБУ уточнила, що “вороже завдання виконувала 35-річна громадянка Білорусі”, яка “діяла під прикриттям журналістської діяльності та використовувала цю роботу для розширення контактів серед українських політиків, військових та іноземних дипломатів”. За даними спецслужби, вона “збирала розвіддані про діяльність китайських дипломатів в Україні”.

Інна Кардаш народилася в Заславлі неподалік Мінська. На її Facebook-сторінці зазначено, що вона навчалася журналістики в Європейському гуманітарному університеті, який після закриття в 2004 році переїхав до Вільнюса. У 2016 році її перші матеріали опублікувала білоруська служба Радіо Свобода, всі вони стосувалися України. Зокрема, Кардаш записала інтерв’ю з білоруським добровольцем, який брав участь в АТО, та з українським перемовником у мінській “тристоронній контактній групі” Романом Безсмертним. Матеріал вийшов під заголовком “Росія може використати Білорусь як плацдарм для нападу на Україну”.

У 2017 році Кардаш стала кореспондентом телеканалу “112 Україна” в Мінську, де висвітлювала події, пов’язані з Україною. Редактори зазначили, що їй було важко, оскільки вона не мала досвіду на телебаченні та не говорила українською. Вони згадують, що під час тренувань вона часто плакала.

У червні 2020 року Кардаш висвітлювала масові протести опозиції, де її затримали силовики. Вона описувала, як її посадили в автозак, де було важко дихати, а силовики застосовували силу до затриманих. Після цього Кардаш переїхала до Києва та стала політичним оглядачем в “Інтерфакс-Україна”.

У травні 2024 року помер її керівник Олександр Мартиненко, після чого новий головний редактор Дмитро Кошовий вирішив звільнити її через незадовільну роботу. Він зазначив, що Кардаш не виконувала своїх обов’язків.

У березні 2025 року Кардаш вийшла заміж за білоруського добровольця, який воював за Україну. Через 10 місяців її затримали. Під час обшуку в її домі СБУ вилучила дві тисячі доларів, техніку та предмет циліндричної форми з написом “Тротилова шашка 75г”. Офіс генпрокурора оголосив їй підозру в шпигунстві.

СБУ опублікувала фрагменти телефонних розмов, де, за їхніми даними, знайомий з КДБ пропонує їй співпрацю. За версією слідства, Кардаш погодилася і поїхала в Будапешт для “конфіденційної розмови”. Після повернення вона влаштувалася до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, де, за даними слідства, фотографувала службові документи та записувала розмови колег.

Після затримання Шевченківський суд Києва заарештував Кардаш. Її захисниця подала скаргу на арешт, але апеляційний суд залишив її під вартою. Позиція Кардаш залишилася незрозумілою, оскільки вона брала участь у засіданні через відеозв’язок з СІЗО. Прокурор наполягав на необхідності залишити її під арештом, зазначаючи, що підозра підтверджується записами прослуховування.

У наступних засіданнях Кардаш скаржилася на умови в СІЗО, стверджуючи, що її там “угроблять”. Апеляційний суд продовжив її арешт до 20 квітня, коли закінчується строк досудового розслідування. Якщо суд ухвалить обвинувальний вирок, Кардаш загрожує від 10 до 15 років колонії.

YouTube знову дозволив перегляд розслідування про Андрія Єрмака

Розслідування «Української правди» про діяльність Андрія Єрмака після його звільнення з посади керівника Офісу Президента знову доступне для перегляду на YouTube. Раніше відео, яке встигло зібрати понад мільйон переглядів з моменту публікації 6 лютого 2026 року, було тимчасово видалено платформою через скаргу на порушення конфіденційності. Редакція видання публічно назвала таке рішення актом цензури, оскільки матеріал стосувався суспільно значущої діяльності колишнього посадовця та не містив таємниць приватного життя. Після розголосу та оскарження з боку журналістів доступ до розслідування було повністю відновлено.

Андрій Єрмак очолює новий комітет у НААУ

У Національній асоціації адвокатів України було створено чотири нові постійно діючі колегіальні дорадчі органи. Один із них очолив колишній голова Офісу президента України Андрій Єрмак.

Про це йдеться у заяві НААУ від 3 березня. У повідомленні зазначено, що голова НААУ Лідія Ізовітова, яка очолює організацію із моменту її створення у 2012 році, створила чотири галузеві комітети.

НААУ зазначила, що їхні комітети працюють «з метою сприяння розвитку та зміцнення ролі адвокатури в Україні, … для забезпечення верховенства права, сталого соціально-економічного розвитку України». Діяльність членів рад комітетів, у тому числі керівників, здійснюється на громадських засадах. Водночас склад, завдання, права та обов’язки конкретного комітету визначає своїм розпорядженням голова голови НААУ.

Вплив Єрмака на рішення Зеленського щодо російської агресії

Попри попередження американської розвідки, президент Володимир Зеленський, ймовірно, був переконаний, що Росія не розпочне повномасштабного вторгнення в Україну. Його в цьому запевнив тодішній керівник Офісу Президента та найближча довірена особа Андрій Єрмак.Про це пише The Guardian з посиланням на слова кількох українських джерел.За їхніми словами, Єрмак вважав, що Росія діє у “сірій зоні гібридної війни” і не зважиться на повномасштабне вторгнення, яке остаточно розірве відносини із Заходом.Як зазначають журналісти, Єрмак відмовився від інтерв’ю для цієї статті. За інформацією The Guardian, він був одним із небагатьох українських посадовців, які регулярно контактували з російськими колегами. Повідомляється, що він часто спілкувався із заступником глави адміністрації Путіна Дмитрієм Козаком у рамках тривалих переговорів щодо Донбасу, які зайшли у глухий кут.“Якщо Козак допоміг заспокоїти Єрмака, переконавши його, що побоювання США щодо вторгнення є безпідставними, то, найімовірніше, це було тому, що він сам так вважав”, – пишуть автори матеріалу. За оцінками ЦРУ, лише кілька невійськових посадовців знали про деталі планів Путіна аж до самого кінця. Козак, як і міністр закордонних справ Сергій Лавров та давній речник Путіна Дмитро Пєсков, не були поінформовані про події, повідомили два добре обізнані російські джерела.Журналісти додають, що навіть за тиждень до вторгнення більшість російської еліти все ще не мала уявлення про те, що наближається. «Мені зателефонував хтось із високопосадовців у Кремлі та сказав: «Навколо Путіна багато військових, атмосфера напружена, щось відбувається, але ми не знаємо, що саме», — розповів виданню російський інсайдер.Також The Guardian пише, що напередодні російського повномасштабного вторгнення колишній головнокомандувач ЗСУ та чинний посол України у Великій Британії Валерій Залужний наполягав на більш активній підготовці до можливої війни. Він був розчарований тим, що Зеленський не бажав вводити воєнний стан. Це дозволило б передислокувати війська та підготувати плани бою. Залужний зазначив виданню, що нездатність належно підготуватися дорого обійшлася Україні на початку вторгнення.

Звільнення топчиновників та втеча: Нові дані про справи в ‘Енергоатомі’

Американський звіт пов’язує звільнення кількох топчиновників України з розслідуванням у справі щодо діяльності ‘Енергоатому’. Звіт вказує на можливу причетність до розкрадань міжнародної допомоги.

Документ, оприлюднений народним депутатом Гончаренко, згадує Тимура Міндіча, який раніше співпрацював з президентом Зеленським у бізнесі. Також до розслідування у справі ‘Енергоатому’ відносяться ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов та колишній міністр енергетики.

Після публікації звіту Міндіч покинув Україну, а також міністр юстиції та колишній міністр енергетики подали у відставку, а керівник Офісу президента також пішов у відставку.

Звіт також підкреслює роль ‘Енергоатому’ у забезпеченні енергетичної інфраструктури України, зокрема, його відповідальність за розподіл міжнародної допомоги, що спрямована на підтримку української енергетики, яка зазнає атак російських повітряних ударів та має призводити до масштабних перебоїв у електропостачанні.