Реформа НКЦПФР: кадрові маневри та законодавчі суперечності

У 2024 році Верховна Рада України ухвалила Закон № 3585, спрямований на реформування Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Тоді ж набули чинності положення про реорганізацію апарату Комісії в офіс, що позбавило працівників статусу державних службовців, а також було розширено повноваження та гарантії незалежності Регулятора. Склад Комісії було збільшено з 7 до 8 осіб. Проте норми щодо конкурсного відбору голови та членів Комісії, а також гарантії від необґрунтованого звільнення, були відкладені до 1 січня 2026 року.

Це дало змогу Президентові України 31 грудня 2025 року звільнити голову НКЦПФР Руслана Магомедова та призначити на цю посаду Олексія Семенюка без проведення конкурсу. Згодом, у перші дні 2026 року, було звільнено двох членів Комісії — Ярослава Шляхова та Юрія Бойка за їхніми заявами, поданими ще у вересні. У результаті НКЦПФР опинилася у мінімально працездатному стані: згідно із законом, для ухвалення рішень необхідна присутність п’яти членів та п’ять голосів. У такому складі Комісія працює дотепер.

Наразі існує три очевидні вакансії та одна неочевидна: шестирічний термін повноважень Максима Лібанова, призначеного у 2018 році, сплив у 2024 році. Згідно із законом, він продовжує виконувати обов’язки до призначення нового члена Комісії. 27 травня 2026 року Президент своїм Указом № 443/2026 утворив конкурсну комісію, яка з 1 серпня оголосила конкурс на три посади. На місце Максима Лібанова відбір не оголошували, хоча сам Лібанов подався на одну з вакантних посад. Це створює юридичну колізію, де він може залишатися членом Комісії незалежно від результатів конкурсу.

Додатково виникає питання щодо відповідності структури управління Конституції, що було закріплено в меморандумі з МВФ. Уряд вніс до Верховної Ради законопроєкт № 16067 від 14.09.2026, згідно з яким НКЦПФР має стати центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворюється Кабінетом Міністрів України у складі голови та чотирьох членів. Це створює невизначеність щодо майбутнього складу Комісії, оскільки після призначення трьох нових членів за указом Президента їхня кількість може зрости до семи або восьми осіб. Наразі урядовий законопроєкт не надає відповідей на питання щодо трансформації органу та подальшої долі поточних посадовців.

Спецоперація НАБУ і САП: Железняк повідомив подробиці щодо фігурантів справи

19 серпня 2026 року стало відомо, що НАБУ та САП проводять спецоперацію з викриття злочинної організації.

Народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк повідомив, що серед фігурантів справи є “діючий депутат з екс-ОПЗЖ, дуже відомий забудовник”, а також неочікуваний заступник або заступниця керівника Офісу президента. Водночас він наголосив, що розслідування не стосується представників чинної коаліції або партії “Слуга народу”.

У НАБУ та САП офіційно підтвердили проведення масштабної спецоперації. Як зазначили правоохоронці, злочинна організація, яку розслідують, діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України. До її діяльності також були залучені високопосадовці з Офісу Президента України та інші особи.

Хто фактично керує Мін’юстом: Олена Ференс, вплив Ірини Мудрої та новий скандал

Міністерство юстиції України вже кілька місяців залишається без повноцінного керівника. За даними наших джерел, найближчим часом нового міністра призначати не планують. Як стверджується, така ситуація повністю влаштовує заступницю голови Офісу президента Ірину Мудру, яка, ймовірно, і стримує відбір та призначення нового очільника відомства.

Обізнані джерела повідомляють, що фактичне управління Міністерством юстиції нині здійснює саме Мудра. Перебуваючи на Банковій, вона керує міністерством через лояльних людей, зокрема через свою близьку подругу — заступницю міністра Олену Ференс, яка займає одну з ключових посад у відомстві.

За словами джерел, відсутність постійного міністра протягом останніх місяців не є випадковою, а виглядає як свідома тактика. Саме Мудра, як зазначається, сьогодні реалізує санкційну політику держави.

Найгіршим наслідком цієї ситуації називають фактичний параліч санкційних проваджень. Справи, що стосуються застосування санкцій і конфіскації активів агресора, гальмуються через відсутність посадових осіб, які несуть юридичну відповідальність. Якщо станеться провал, то без міністра практично неможливо буде визначити «винного».

Той факт, що ключове міністерство країни під час війни місяцями працює без легітимного керівника, викликає щонайменше подив. Це виглядає не лише як управлінський безлад, а й як відвертий сором перед міжнародними партнерами, які очікують від України послідовної та жорсткої санкційної політики, а не кулуарних рішень.

Нещодавно Олена Ференс опинилася в центрі скандалу. Вона репостнула відео російської блогерки про жіночу долю, причому публікація з’явилася не в сторіс, а безпосередньо на сторінці. Про це повідомляє видання «Телеграф».

У ролику звучить російськомовна музика про жіночу долю, а також є кадри з прапором Росії. Трек авторки має назву «Від**бійтесь». Такі дії заступниці міністра юстиції на п’ятий рік повномасштабної війни викликають чимало запитань, з огляду на її понад 20-річний досвід у політиці.

Окрему увагу ЗМІ нещодавно звернули й на вартість одягу чиновниці. У гардеробі заступниці міністра регулярно помічають речі від Versace, Loro Piana та Brunello Cucinelli. Вартість лише однієї такої речі часто перевищує місячний оклад пересічного українського державного службовця.

Водночас чиновниця демонструє прихильність і до тренду «купляй українське», хоча й у преміум-сегменті. Зокрема, в її гардеробі помітили блакитний костюм від українського бренду Mazini вартістю близько €1000.

Як війна змінила український ОПК і вивела безпілотники в лідери

Керівник Офісу президента України Кирило Буданов висловився про специфіку експорту української зброї в період гарячої фази війни.

Як зазначив Буданов, за роки повномасштабної війни Україна здійснила відчутний прорив в ОПК. За його словами, держава навіть стала «законодавцем» у сфері безпілотних технологій. Водночас він підкреслив, що в цьому напрямі вже з’являються конкуренти, а частина українських виробників не працює на повну потужність.

Виклики мобілізації в умовах тривалої війни

Кирило Буданов, голова Офісу президента України, визнав існування проблем з мобілізацією, підкресливши, що це цілком очікувано. За його словами, навіть виконання мінімального плану з мобілізації «дається з величезними зусиллями». Він зазначив, що труднощі з набором людей на війну після 12,5 року її тривання є закономірним розвитком подій. Буданов також вказав, що лінія фронту на даний момент «застигла». «Можна сказати, що стратегічно фронт стоїть на місці. Мають місце тактичні маневри з обох сторін, але вони не змінюють загальної картини», – додав він. На думку Буданова, нинішня ситуація «трохи нагадує» стан справ 2023 року. Він не став вдаватися в деталі.

Прозорість у владі як запорука боротьби з корупцією

Керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час зустрічі на тему “Операція ‘Євроінтеграція’: реформи у сфері справедливості” зазначив, що корупція виникає там, де існує ручне управління, і закликав активістів до співпраці. Він підкреслив важливість встановлення єдиних правил. Буданов вважає, що ручне управління в системі влади створює сприятливі умови для розвитку корупції. “Там, де замість ‘телефонного права’ і ручного управління панують прозорі, зрозумілі та єдині для всіх правила, корупції стає важко виживати”, – зазначив він у Telegram. Керівник Офісу президента висловив вдячність європейським друзям, які підтримують Україну на шляху до інтеграції з європейською спільнотою. “Українці не раз демонстрували своє прагнення возз’єднатися з Європою, іноді ціною великих жертв. Сьогодні ми захищаємо свій цивілізаційний вибір і всю Європу від російської агресії у найбільшій війні на континенті за останні 80 років”, – підкреслив він. Буданов також запросив всіх активних громадян до співпраці з Офісом президента, зокрема у боротьбі з корупцією. “Ми відкриті до здорових ініціатив та конструктивних пропозицій, адже тільки в єдності зможемо досягти результату”, – резюмував він.

Корупційні викриття в Україні: нові обличчя старих проблем

Зловживання владою в умовах воєнного стану призвели наприкінці минулого року до серйозної політичної кризи, яка стала найбільшою з початку повномасштабного вторгнення. Політики, журналісти та небайдужі громадяни неодноразово попереджали про корупцію, що виникає через систему управління, побудовану на особистих зв’язках. В результаті, у столичному Козині, під час війни, з’явилися чотири маєтки площею приблизно 1000 квадратних метрів кожен. Ця інформація стала предметом обговорення в політичних колах, проте НАБУ і САП, здається, досі не можуть зібрати достатньо доказів для завершення розслідування. Тим часом, власник найбільшого з будинків може користуватися фактичним імунітетом від антикорупційного переслідування, поки залишається на посаді.

Атака на незалежність НАБУ і САП розпочалася з емоційної заяви президента про те, що «вони полізли у сім’ю». Невдовзі троє близьких друзів президента опинилися в центрі корупційних скандалів. Президент публічно дистанціювався, заявивши, що під час війни «друзів не існує». Але питання залишилося: чи дійсно це так, чи просто змінився спосіб їхнього захисту?

Здавалося, що надмірна жадібність політичного центру, який концентрував владу за інерцією, може обернутися проти нього. Символом цього стало створення «Міністерства національної єдності» під конкретну людину, кума президента Олексія Чернишова. Але парламент, принижений липневим голосуванням, не спробував взяти реванш.

На початку нового року, після обшуків у керівника ОП Андрія Єрмака, НАБУ і САП несподівано завітали до парламенту. Юрій Кісєль та інші депутати отримали підозри в участі у злочинній організації, що роздавала хабарі за дисципліну. Це призвело до того, що багато депутатів втратили можливість виконувати свої обов’язки.

Таким чином, українська парламентсько-президентська республіка увійшла в 2026 рік не лише з проблемами енергетики, а й з підозрами в корумпованості обох центрів влади, що виглядало особливо небезпечно в умовах відсутності виборів.

Попри очікування, політичний шок від роботи НАБУ не став точкою переосмислення. Він не призвів до посилення відповідальності чи спроб обмежити концентрацію влади. Спікери влади звинувачували антикорупційні органи у викритті корупції. Єрмак, замість фронту, пішов на друге коло політичного олімпу через адвокатуру, а парламент зосередився на перемовинах про гарантії безпеки.

Хоча проведення виборів під час війни неможливе, президент і депутати залишаються єдиними громадянами, які мають простір для вибору. Проте реформи, які вимагали європейські партнери, так і не були реалізовані.

«Українська правда» намагалася розібратися, як Тимур Міндіч у фіналі операції НАБУ і САП під назвою «Мідас» може виявитися «Діонісом», чому фігуранти операції не здають один одного і де могла загубитися підозра Єрмаку.

Коли Діоніс мандрував світом, його супутник Сілен заснув у трояндовому саду. Мідас, отримавши дар, спочатку радів, але згодом зрозумів, що це прокляття. Найвпливовіші учасники українського політичного життя можуть провести паралелі з цим міфом.

Тимур Міндіч, за словами наближених до президента, був значно більше, ніж просто співвласником «Кварталу 95». Олексій Чернишов, який став віцепрем’єр-міністром, також має свої зв’язки. Як «Діоніс» міг консультувати міністра енергетики Германа Галущенка, стало відомо з плівок, опублікованих антикорупціонерами.

Після публікації розслідування про котеджне містечко, пов’язане з Чернишовим, НАБУ і САП відкрили кримінальне провадження. Будівництвом маєтків займався Чернишов, а підозра стосується не лише факту будівництва, а й можливого злочинного походження коштів.

Згідно з розшифровками розмов, Чернишов обговорював отримання великих сум грошей, а Міндіч – консервацію будівництва. Походження грошей і власники маєтків залишаються загадкою.

У політичних колах говорили про те, що Чернишов будує маєтки для себе, Міндіча, Єрмака і президента Зеленського. Операція «Мідас» могла б просуватися швидше, якби Державна служба фінансового моніторингу співпрацювала.

Нещодавно НАБУ і САП знову провели обшуки за адресою Грушевського, 9А, де раніше обшукували об’єкти Міндіча. Цього разу до суду викликали також Андрія Єрмака, що стало першим випадком, коли він з’являється в контексті справи.

Обшуки виявили нетиповий перелік вилучених предметів, що може свідчити про підготовку до біологічних експертиз. Міндіч не з’явився на засідання, оскільки залишив країну, а причина неявки Єрмака залишається невідомою.

Це породжує питання: чи може виклик до суду свідчити про спробу слідства встановити, чи належать вилучені речі Єрмаку? Чи може Міндіч надавати Єрмаку квартири?

Цікаво, що антикорупційні органи підтвердили факти використання Єрмаком послуг нумерологів перед ухваленням рішень. Наприкінці року з’явилася інформація про доплати депутатам у конвертах. Підозри отримали депутати від «Слуги народу», і це призвело до парламентської кризи.

Депутати боялися голосувати, оскільки могли бути притягнуті до відповідальності. Проте за чотири місяці після перших підозр жоден з нардепів не отримав нових звинувачень. Керівники НАБУ і САП спростували будь-які домовленості в цій справі, наголошуючи, що розслідування триває.

Ніхто з тих, хто перебуває на вершині влади, не демонструє готовності співпрацювати зі слідством. Ситуація виглядає так, що українське суспільство ризикує так і не дізнатися, хто насправді стоїть за корупційними схемами.

Можливий обмін полоненими на Великдень: коментар Кирила Буданова

Україна та Російська Федерація готуються до обміну військовополоненими, який може відбутися вже на Великдень. Про це повідомив голова Офісу президента Кирило Буданов в інтерв’ю Укрінформу та Новини.Live. “Ми сподіваємося, що це станеться за день до або за день після свята. Всі ми чекаємо на це”, — зазначив Буданов. Він також висловив впевненість, що переговори між Україною та Росією відновляться в тристоронньому форматі. Буданов підкреслив, що рано чи пізно відбудеться зустріч президента України Володимира Зеленського з президентом Росії Володимиром Путіним. “Без особистої зустрічі (між Зеленським і Путіним) ми не зможемо поставити остаточну крапку, і росіяни це розуміють. Це все одно станеться. Лідери повинні завершити цю справу. Сподіваємося на це”, — додав він. Очікується, що через тиждень-два після Великодня в Україну прибудуть представники США. Переговорний процес не зупинився, він продовжується. “Цей процес триватиме. Ми сподіваємося на приїзд американської делегації, про що Президент України також повідомив під час офіційної частини заходу. Тож сподіваємось на позитивні результати”, — сказав Буданов.

Кризові виклики української енергетики: думки експертів

Перемога у війні не гарантує вирішення проблем з електропостачанням, як зазначає Буданов. “Українська енергетика ніколи не була в такому складному становищі, як зараз. Навіть якщо ми завершимо війну, серйозні проблеми залишаться. Усі, хто здатен щось будувати в енергогенеруючій сфері, повинні займатися цим”, — підкреслив Кирило Олексійович Буданов.

Мобілізація та виклики для армії: коментар Буданова

Голова Офісу Президента України Кирило Буданов висловився щодо можливих змін у сфері мобілізації та функціонування територіальних центрів комплектування (ТЦК). Він зазначив, що в умовах війни кардинально вирішити ці питання неможливо. Буданов зробив ці коментарі під час зустрічі CEO Club Ukraine, повідомляє кореспондентка Суспільного. “Армії потрібен людський капітал. Людський ресурс, оскільки війна триває вже 12,5 року, а повномасштабне вторгнення триває понад 4 роки. Люди, дивлячись телевізор або користуючись Інтернетом і Telegram, не дуже прагнуть йти воювати. Існує мінімальний план щодо кількості людей, які повинні приєднатися для підтримки фронту. Між цими двома реальностями немає мосту. Абсолютно. Тому, якщо люди не йдуть, їх доведеться мобілізувати”, — зазначив Кирило Буданов. Він також підкреслив, що не слід очікувати значних змін від зміни назв чи формату роботи ТЦК, оскільки суть процесу залишиться незмінною. “Від зміни назви ТЦК нічого не зміниться. Або фронт впаде”, — підсумував Буданов.