Керівник Офісу президента та ексочільник ГУР Кирило Буданов висловився щодо поточної ситуації, пов’язаної з висуненням підозр антикорупційникам та несподіваним виїздом за кордон генерального прокурора Руслана Кравченка. Генерал-лейтенант наголосив, що такі події негативно впливають на репутацію держави. Відповідаючи на запит «УП» щодо інцидентів навколо генпрокурора, Буданов зазначив: «Не маю, на жаль, достатньо часу на всі ваші запитання відповісти, тому скажу коротко: все це не нормально і максимально шкодить іміджу України у світі».
Архіви позначок: Буданов Кирилл
Дипломатичні переговори у Києві: візит представників західних держав
До Києва прибули представники Франції, Великої Британії та Німеччини разом з американською делегацією. У столиці України заплановані переговори щодо подальших дипломатичних кроків, спрямованих на завершення війни. Про це повідомив керівник Офісу президента Кирило Буданов. Інформацію про візит радників із національної безпеки Великої Британії, Франції та Німеччини до Києва також підтверджує агентство Reuters. Кирило Буданов привітав спецпосланців президента США Дональда Трампа — Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, які прибули до Києва 6 вересня. Керівник Офісу президента охарактеризував цей день як насичений та анонсував проведення важливих переговорів.
Співпраця України та США в оборонній сфері: обговорення виробництва ракет для Patriot
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов провів зустріч із представниками США, під час якої обговорювали питання розвитку оборонної співпраці. Серед ключових тем було ліцензування виробництва ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Про це повідомив керівник ОП Кирило Буданов.
У переговорах взяли участь посол США при НАТО Метью Вітакер, генерал-лейтенант Кертіс Баззард і тимчасова повірена у справах США в Україні Сандра Аудкірк.
Як зазначив Буданов, Україна готова до системної взаємодії зі США у сфері оборони та безпеки. Під час зустрічі сторони також розглянули розвиток двосторонніх відносин і виконання важливих домовленостей з американською стороною.
Окремо учасники зосередилися на перемовинах президентів України та США в Анкарі. Зокрема, обговорення стосувалося ліцензування виробництва ракет-перехоплювачів для систем Patriot.
Також сторони проаналізували ситуацію на полі бою та оцінили, як українські далекобійні і середньої дальності удари можуть вплинути на подальший перебіг війни.
Кому українці довіряють найбільше: результати опитування
Українці оцінили рівень довіри до посадовців, політичних і громадських діячів. Про це свідчать результати опитування “Рейтинг”.
Респондентів попросили відповісти, чи довіряють вони певним публічним особам. Найвищий рівень довіри отримав Валерій Залужний — 70%. Далі в рейтингу йдуть Михайло Федоров — 65%, Кирило Буданов — 62% і Володимир Зеленський — 59%.
Олександру Усику висловили довіру 54% українців. Водночас Олександру Сирському довіряють 23%, а Петру Порошенку — 21%.
Соціологи зазначили, що за останній тиждень рівень довіри до Михайла Федорова зріс з 35% до 65%, а довіра до Олександра Сирського знизилася з 39% до 23%.
Опитування проводилося 20-21 липня. Усього було опитано 1000 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95 становить не більше 3,1%.
Буданов: Росія переглядає підготовку до можливого нападу на ЄС
Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов заявив, що Росія вже змінює свої військові плани щодо можливого нападу на країни ЄС. Якщо раніше в Кремлі розглядали такий сценарій лише після завершення війни проти України, то тепер цей підхід, за його словами, переглянуто.
Про це Буданов сказав в інтерв’ю “РБК-Україна”.
Він зазначив, що Росія скоригувала підходи до планування можливого конфлікту з державами Європейського Союзу. Раніше, за його словами, у російському плануванні було чітке розмежування: спочатку завершення бойових дій тут, а вже потім подальші кроки. Тепер, як зауважив Буданов, ці плани певною мірою змінюються, і в Росії вважають себе готовими.
Водночас очільник української розвідки не назвав конкретних дат можливого початку такого сценарію. Він підкреслив, що військова готовність і політичне рішення про початок агресії — це різні речі.
За словами Буданова, у внутрішніх документах Росії зафіксовано орієнтовний термін, до якого Кремль планує досягти потрібного рівня готовності. Як він зазначив, у всіх їхніх документах ішлося про вихід на готовність до ведення дій на початок 2027 року, хоча всі плани можуть коригуватися. Буданов також додав, що до початку 2027 року залишилося не так уже й багато часу.
Окремо він наголосив, що сама наявність таких планів не означає ухвалення остаточного рішення про початок війни проти країн Європейського Союзу. За його словами, йдеться саме про підготовку та досягнення необхідного рівня військової готовності, тоді як політичне рішення залежить від низки факторів і наразі не є підтвердженим.
Гончаренко повідомив про окремі зустрічі Зеленського з Будановим і Залужним
Народний депутат Гончаренко заявив, що цього тижня Зеленський окремо зустрівся з Будановим і Залужним.
За словами парламентаря, який послався на власні джерела, президент провів зустрічі з двома генералами, яких вважає потенційними конкурентами на майбутніх виборах. Жодних подробиць Гончаренко не навів, зазначивши лише, що розповість про це у своєму відео.
Як війна змінила український ОПК і вивела безпілотники в лідери
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов висловився про специфіку експорту української зброї в період гарячої фази війни.
Як зазначив Буданов, за роки повномасштабної війни Україна здійснила відчутний прорив в ОПК. За його словами, держава навіть стала «законодавцем» у сфері безпілотних технологій. Водночас він підкреслив, що в цьому напрямі вже з’являються конкуренти, а частина українських виробників не працює на повну потужність.
Виклики мобілізації в умовах тривалої війни
Кирило Буданов, голова Офісу президента України, визнав існування проблем з мобілізацією, підкресливши, що це цілком очікувано. За його словами, навіть виконання мінімального плану з мобілізації «дається з величезними зусиллями». Він зазначив, що труднощі з набором людей на війну після 12,5 року її тривання є закономірним розвитком подій. Буданов також вказав, що лінія фронту на даний момент «застигла». «Можна сказати, що стратегічно фронт стоїть на місці. Мають місце тактичні маневри з обох сторін, але вони не змінюють загальної картини», – додав він. На думку Буданова, нинішня ситуація «трохи нагадує» стан справ 2023 року. Він не став вдаватися в деталі.
Прозорість у владі як запорука боротьби з корупцією
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час зустрічі на тему “Операція ‘Євроінтеграція’: реформи у сфері справедливості” зазначив, що корупція виникає там, де існує ручне управління, і закликав активістів до співпраці. Він підкреслив важливість встановлення єдиних правил. Буданов вважає, що ручне управління в системі влади створює сприятливі умови для розвитку корупції. “Там, де замість ‘телефонного права’ і ручного управління панують прозорі, зрозумілі та єдині для всіх правила, корупції стає важко виживати”, – зазначив він у Telegram. Керівник Офісу президента висловив вдячність європейським друзям, які підтримують Україну на шляху до інтеграції з європейською спільнотою. “Українці не раз демонстрували своє прагнення возз’єднатися з Європою, іноді ціною великих жертв. Сьогодні ми захищаємо свій цивілізаційний вибір і всю Європу від російської агресії у найбільшій війні на континенті за останні 80 років”, – підкреслив він. Буданов також запросив всіх активних громадян до співпраці з Офісом президента, зокрема у боротьбі з корупцією. “Ми відкриті до здорових ініціатив та конструктивних пропозицій, адже тільки в єдності зможемо досягти результату”, – резюмував він.
Залучення працівників з Африки: нові можливості для українського ринку праці
Україна активно шукає іноземних працівників, зокрема планує залучити кадри з Африки через брак робочої сили. У зв’язку з дефіцитом робочих рук, Україна може почати запрошувати фахівців з африканських країн. Як зазначив Кирило Буданов, СБУ та МЗС отримали доручення переглянути перелік країн, що підпадають під так званий міграційний ризик, який регулює правила в’їзду та легалізації іноземців. Це питання обговорювалося на великій нараді, присвяченій співпраці з африканськими країнами. Водночас, жорсткі обмеження частково пояснюються ризиком нелегальної міграції, оскільки деякі іноземці після отримання документів залишають своїх роботодавців або використовують Україну як транзитний пункт для переїзду в інші країни. Конкретні країни, які можуть бути включені до оновленого списку, наразі не уточнюються.