Корупційні викриття в Україні: нові обличчя старих проблем

Зловживання владою в умовах воєнного стану призвели наприкінці минулого року до серйозної політичної кризи, яка стала найбільшою з початку повномасштабного вторгнення. Політики, журналісти та небайдужі громадяни неодноразово попереджали про корупцію, що виникає через систему управління, побудовану на особистих зв’язках. В результаті, у столичному Козині, під час війни, з’явилися чотири маєтки площею приблизно 1000 квадратних метрів кожен. Ця інформація стала предметом обговорення в політичних колах, проте НАБУ і САП, здається, досі не можуть зібрати достатньо доказів для завершення розслідування. Тим часом, власник найбільшого з будинків може користуватися фактичним імунітетом від антикорупційного переслідування, поки залишається на посаді.

Атака на незалежність НАБУ і САП розпочалася з емоційної заяви президента про те, що «вони полізли у сім’ю». Невдовзі троє близьких друзів президента опинилися в центрі корупційних скандалів. Президент публічно дистанціювався, заявивши, що під час війни «друзів не існує». Але питання залишилося: чи дійсно це так, чи просто змінився спосіб їхнього захисту?

Здавалося, що надмірна жадібність політичного центру, який концентрував владу за інерцією, може обернутися проти нього. Символом цього стало створення «Міністерства національної єдності» під конкретну людину, кума президента Олексія Чернишова. Але парламент, принижений липневим голосуванням, не спробував взяти реванш.

На початку нового року, після обшуків у керівника ОП Андрія Єрмака, НАБУ і САП несподівано завітали до парламенту. Юрій Кісєль та інші депутати отримали підозри в участі у злочинній організації, що роздавала хабарі за дисципліну. Це призвело до того, що багато депутатів втратили можливість виконувати свої обов’язки.

Таким чином, українська парламентсько-президентська республіка увійшла в 2026 рік не лише з проблемами енергетики, а й з підозрами в корумпованості обох центрів влади, що виглядало особливо небезпечно в умовах відсутності виборів.

Попри очікування, політичний шок від роботи НАБУ не став точкою переосмислення. Він не призвів до посилення відповідальності чи спроб обмежити концентрацію влади. Спікери влади звинувачували антикорупційні органи у викритті корупції. Єрмак, замість фронту, пішов на друге коло політичного олімпу через адвокатуру, а парламент зосередився на перемовинах про гарантії безпеки.

Хоча проведення виборів під час війни неможливе, президент і депутати залишаються єдиними громадянами, які мають простір для вибору. Проте реформи, які вимагали європейські партнери, так і не були реалізовані.

«Українська правда» намагалася розібратися, як Тимур Міндіч у фіналі операції НАБУ і САП під назвою «Мідас» може виявитися «Діонісом», чому фігуранти операції не здають один одного і де могла загубитися підозра Єрмаку.

Коли Діоніс мандрував світом, його супутник Сілен заснув у трояндовому саду. Мідас, отримавши дар, спочатку радів, але згодом зрозумів, що це прокляття. Найвпливовіші учасники українського політичного життя можуть провести паралелі з цим міфом.

Тимур Міндіч, за словами наближених до президента, був значно більше, ніж просто співвласником «Кварталу 95». Олексій Чернишов, який став віцепрем’єр-міністром, також має свої зв’язки. Як «Діоніс» міг консультувати міністра енергетики Германа Галущенка, стало відомо з плівок, опублікованих антикорупціонерами.

Після публікації розслідування про котеджне містечко, пов’язане з Чернишовим, НАБУ і САП відкрили кримінальне провадження. Будівництвом маєтків займався Чернишов, а підозра стосується не лише факту будівництва, а й можливого злочинного походження коштів.

Згідно з розшифровками розмов, Чернишов обговорював отримання великих сум грошей, а Міндіч – консервацію будівництва. Походження грошей і власники маєтків залишаються загадкою.

У політичних колах говорили про те, що Чернишов будує маєтки для себе, Міндіча, Єрмака і президента Зеленського. Операція «Мідас» могла б просуватися швидше, якби Державна служба фінансового моніторингу співпрацювала.

Нещодавно НАБУ і САП знову провели обшуки за адресою Грушевського, 9А, де раніше обшукували об’єкти Міндіча. Цього разу до суду викликали також Андрія Єрмака, що стало першим випадком, коли він з’являється в контексті справи.

Обшуки виявили нетиповий перелік вилучених предметів, що може свідчити про підготовку до біологічних експертиз. Міндіч не з’явився на засідання, оскільки залишив країну, а причина неявки Єрмака залишається невідомою.

Це породжує питання: чи може виклик до суду свідчити про спробу слідства встановити, чи належать вилучені речі Єрмаку? Чи може Міндіч надавати Єрмаку квартири?

Цікаво, що антикорупційні органи підтвердили факти використання Єрмаком послуг нумерологів перед ухваленням рішень. Наприкінці року з’явилася інформація про доплати депутатам у конвертах. Підозри отримали депутати від «Слуги народу», і це призвело до парламентської кризи.

Депутати боялися голосувати, оскільки могли бути притягнуті до відповідальності. Проте за чотири місяці після перших підозр жоден з нардепів не отримав нових звинувачень. Керівники НАБУ і САП спростували будь-які домовленості в цій справі, наголошуючи, що розслідування триває.

Ніхто з тих, хто перебуває на вершині влади, не демонструє готовності співпрацювати зі слідством. Ситуація виглядає так, що українське суспільство ризикує так і не дізнатися, хто насправді стоїть за корупційними схемами.

Очікування нового обміну полоненими між Україною та Росією

Керівник Офісу президента України Кирило Буданов анонсував можливість нового етапу обміну полоненими з Росією вже наприкінці наступного тижня. У коментарі для Новини.LIVE він повідомив, що після повернення 182 українців 11 квітня триває підготовка до наступного обміну. “Я сподіваюся, що десь на кінець тижня буде ще один етап. Там були суто бюрократичні процедури”, – зазначив Буданов.

Великодній обмін полоненими: повернення українців

Напередодні Великодня Україна та Росія провели значний обмін полоненими, в результаті якого додому повернулися 175 військових та 7 цивільних осіб. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі. Він зазначив: “Наші повертаються додому. 175 військових, серед яких воїни Збройних Сил, нацгвардійці та прикордонники. Це рядові, сержанти та офіцери, а також семеро цивільних”. За словами президента, звільнені воїни захищали Україну на різних фронтах, включаючи Маріуполь, ЧАЕС, а також Донецький, Луганський, Харківський, Херсонський, Запорізький, Сумський, Київський та Курський напрямки. Серед звільнених є й поранені, більшість з яких перебували в полоні з 2022 року. “Дякую всім підрозділам, які поповнюють наш обмінний фонд, наближаючи повернення наших людей. Повернути всіх з російського полону для нас є принциповим завданням. Дякую кожному, хто допомагає нам у цьому”, – підкреслив Зеленський. Глава Офісу президента Кирило Буданов уточнив, що в рамках обміну повернулися 182 українці — 175 військових та 7 цивільних. “Радий, що серед звільнених вояків більшість тих, хто перебував у полоні з 2022 року, зокрема героїчні захисники Маріуполя. Вдома також 25 офіцерів, визволення яких було надзвичайно складним, але наша команда впоралася і досягла успіху”, – написав він. Буданов також висловив подяку партнерам зі США та ОАЕ за допомогу в організації Великоднього обміну. У Коордштабі повідомили, що наймолодшому звільненому — 22 роки, а найстаршому — 63. Серед звільнених військових є представники ВМС, Сухопутних військ, ТрО, ДШВ, ВСП, Повітряних Сил, СБУ, Нацгвардії та Держприкордонслужби. Крім того, на Батьківщину повернулися 7 цивільних українців, захоплених російськими окупантами ще у 2022 році.

Можливий обмін полоненими на Великдень: коментар Кирила Буданова

Україна та Російська Федерація готуються до обміну військовополоненими, який може відбутися вже на Великдень. Про це повідомив голова Офісу президента Кирило Буданов в інтерв’ю Укрінформу та Новини.Live. “Ми сподіваємося, що це станеться за день до або за день після свята. Всі ми чекаємо на це”, — зазначив Буданов. Він також висловив впевненість, що переговори між Україною та Росією відновляться в тристоронньому форматі. Буданов підкреслив, що рано чи пізно відбудеться зустріч президента України Володимира Зеленського з президентом Росії Володимиром Путіним. “Без особистої зустрічі (між Зеленським і Путіним) ми не зможемо поставити остаточну крапку, і росіяни це розуміють. Це все одно станеться. Лідери повинні завершити цю справу. Сподіваємося на це”, — додав він. Очікується, що через тиждень-два після Великодня в Україну прибудуть представники США. Переговорний процес не зупинився, він продовжується. “Цей процес триватиме. Ми сподіваємося на приїзд американської делегації, про що Президент України також повідомив під час офіційної частини заходу. Тож сподіваємось на позитивні результати”, — сказав Буданов.

Кризові виклики української енергетики: думки експертів

Перемога у війні не гарантує вирішення проблем з електропостачанням, як зазначає Буданов. “Українська енергетика ніколи не була в такому складному становищі, як зараз. Навіть якщо ми завершимо війну, серйозні проблеми залишаться. Усі, хто здатен щось будувати в енергогенеруючій сфері, повинні займатися цим”, — підкреслив Кирило Олексійович Буданов.

Критичний дефіцит електроенергії: Застереження Кирила Буданова

Керівник Офісу президента Кирило Буданов висловив серйозне занепокоєння щодо ситуації в енергетичній сфері України. За його словами, країна опинилася перед великим дефіцитом електроенергії, і цього складності буде багато наступного опалювального сезону 2026–2027 років. “Я зі свого боку хотів би сказати, що в нас є величезна проблема з енергетикою. Не в сенсі, що просто вимикають світло, а в принципі ми прийшли до стану, де, по-перше, у нас великий дефіцит. Можемо перейти в цифру, але буде просто страшно. Він значний, просто повірте”, – сказав Кирило Буданов.Він також повідомив, що вартість електроенергії в Україні є найвищою у Європі, що ускладнює конкурентоспроможність українського бізнесу.Буданов підкреслив, що навіть якщо війна завершиться найближчим часом, проблеми з енергетикою залишаться актуальними.

Мобілізація та виклики для армії: коментар Буданова

Голова Офісу Президента України Кирило Буданов висловився щодо можливих змін у сфері мобілізації та функціонування територіальних центрів комплектування (ТЦК). Він зазначив, що в умовах війни кардинально вирішити ці питання неможливо. Буданов зробив ці коментарі під час зустрічі CEO Club Ukraine, повідомляє кореспондентка Суспільного. “Армії потрібен людський капітал. Людський ресурс, оскільки війна триває вже 12,5 року, а повномасштабне вторгнення триває понад 4 роки. Люди, дивлячись телевізор або користуючись Інтернетом і Telegram, не дуже прагнуть йти воювати. Існує мінімальний план щодо кількості людей, які повинні приєднатися для підтримки фронту. Між цими двома реальностями немає мосту. Абсолютно. Тому, якщо люди не йдуть, їх доведеться мобілізувати”, — зазначив Кирило Буданов. Він також підкреслив, що не слід очікувати значних змін від зміни назв чи формату роботи ТЦК, оскільки суть процесу залишиться незмінною. “Від зміни назви ТЦК нічого не зміниться. Або фронт впаде”, — підсумував Буданов.

Росія згодилася на американські переговори щодо безпеки України

Росія погоджується розглядати пропозиції США щодо гарантій безпеки для України. Про це заявив голова Офісу президента Кирило Буданов в ефірі телемарафону. «Російська сторона висловила готовність до обговорення гарантій безпеки, які Україна отримує від Сполучених Штатів Америки», – повідомив Буданов. Він не надав конкретної інформації щодо змісту цих гарантій.

Буданов заявляє про відсутність зв’язку Зеленського з антикорупційними розслідуваннями

Керівник офісу президента Кирило Буданов заявив про відсутність будь-якого зв’язку Володимира Зеленського з антикорупційними розслідуваннями, які проводять Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Про це він заявив в інтерв’ю ліванському виданню Almodon.

Коментуючи вплив корупційних скандалів на авторитет української влади, він зазначив, що корупція є однією з найбільших проблем, яка може вразити будь-яку державу, особливо в умовах війни. ”Я особисто підтримую зусилля антикорупційних органів щодо очищення українського уряду”, — додав Буданов.

Крім того, за його словами, український президент Володимир Зеленський “жодним чином не причетний до цих розслідувань”. ”Я хотів би підкреслити, що Володимир Зеленський жодним чином не причетний до цих розслідувань. Він все ще є лідером України”, — підсумував керівник ОП.

Політичні настрої: Результати опитування довіри серед українців

Президент України займає лідерські позиції у рейтингу довіри серед населення. Згідно з лютневим опитуванням, проведеним компанією Ipsos, рівень довіри до президента становить близько половини — 49%. Ексголовком Валерій Залужний посів перше місце з показником 63%. Другою позицією володіє боксер Олександр Усик, якому довіряють 56% респондентів. Керівник Офісу президента Кирило Буданов займає третє місце, відстаючи від Усика лише на один відсотковий пункт.