Зловживання владою в умовах воєнного стану призвели наприкінці минулого року до серйозної політичної кризи, яка стала найбільшою з початку повномасштабного вторгнення. Політики, журналісти та небайдужі громадяни неодноразово попереджали про корупцію, що виникає через систему управління, побудовану на особистих зв’язках. В результаті, у столичному Козині, під час війни, з’явилися чотири маєтки площею приблизно 1000 квадратних метрів кожен. Ця інформація стала предметом обговорення в політичних колах, проте НАБУ і САП, здається, досі не можуть зібрати достатньо доказів для завершення розслідування. Тим часом, власник найбільшого з будинків може користуватися фактичним імунітетом від антикорупційного переслідування, поки залишається на посаді.
Атака на незалежність НАБУ і САП розпочалася з емоційної заяви президента про те, що «вони полізли у сім’ю». Невдовзі троє близьких друзів президента опинилися в центрі корупційних скандалів. Президент публічно дистанціювався, заявивши, що під час війни «друзів не існує». Але питання залишилося: чи дійсно це так, чи просто змінився спосіб їхнього захисту?
Здавалося, що надмірна жадібність політичного центру, який концентрував владу за інерцією, може обернутися проти нього. Символом цього стало створення «Міністерства національної єдності» під конкретну людину, кума президента Олексія Чернишова. Але парламент, принижений липневим голосуванням, не спробував взяти реванш.
На початку нового року, після обшуків у керівника ОП Андрія Єрмака, НАБУ і САП несподівано завітали до парламенту. Юрій Кісєль та інші депутати отримали підозри в участі у злочинній організації, що роздавала хабарі за дисципліну. Це призвело до того, що багато депутатів втратили можливість виконувати свої обов’язки.
Таким чином, українська парламентсько-президентська республіка увійшла в 2026 рік не лише з проблемами енергетики, а й з підозрами в корумпованості обох центрів влади, що виглядало особливо небезпечно в умовах відсутності виборів.
Попри очікування, політичний шок від роботи НАБУ не став точкою переосмислення. Він не призвів до посилення відповідальності чи спроб обмежити концентрацію влади. Спікери влади звинувачували антикорупційні органи у викритті корупції. Єрмак, замість фронту, пішов на друге коло політичного олімпу через адвокатуру, а парламент зосередився на перемовинах про гарантії безпеки.
Хоча проведення виборів під час війни неможливе, президент і депутати залишаються єдиними громадянами, які мають простір для вибору. Проте реформи, які вимагали європейські партнери, так і не були реалізовані.
«Українська правда» намагалася розібратися, як Тимур Міндіч у фіналі операції НАБУ і САП під назвою «Мідас» може виявитися «Діонісом», чому фігуранти операції не здають один одного і де могла загубитися підозра Єрмаку.
Коли Діоніс мандрував світом, його супутник Сілен заснув у трояндовому саду. Мідас, отримавши дар, спочатку радів, але згодом зрозумів, що це прокляття. Найвпливовіші учасники українського політичного життя можуть провести паралелі з цим міфом.
Тимур Міндіч, за словами наближених до президента, був значно більше, ніж просто співвласником «Кварталу 95». Олексій Чернишов, який став віцепрем’єр-міністром, також має свої зв’язки. Як «Діоніс» міг консультувати міністра енергетики Германа Галущенка, стало відомо з плівок, опублікованих антикорупціонерами.
Після публікації розслідування про котеджне містечко, пов’язане з Чернишовим, НАБУ і САП відкрили кримінальне провадження. Будівництвом маєтків займався Чернишов, а підозра стосується не лише факту будівництва, а й можливого злочинного походження коштів.
Згідно з розшифровками розмов, Чернишов обговорював отримання великих сум грошей, а Міндіч – консервацію будівництва. Походження грошей і власники маєтків залишаються загадкою.
У політичних колах говорили про те, що Чернишов будує маєтки для себе, Міндіча, Єрмака і президента Зеленського. Операція «Мідас» могла б просуватися швидше, якби Державна служба фінансового моніторингу співпрацювала.
Нещодавно НАБУ і САП знову провели обшуки за адресою Грушевського, 9А, де раніше обшукували об’єкти Міндіча. Цього разу до суду викликали також Андрія Єрмака, що стало першим випадком, коли він з’являється в контексті справи.
Обшуки виявили нетиповий перелік вилучених предметів, що може свідчити про підготовку до біологічних експертиз. Міндіч не з’явився на засідання, оскільки залишив країну, а причина неявки Єрмака залишається невідомою.
Це породжує питання: чи може виклик до суду свідчити про спробу слідства встановити, чи належать вилучені речі Єрмаку? Чи може Міндіч надавати Єрмаку квартири?
Цікаво, що антикорупційні органи підтвердили факти використання Єрмаком послуг нумерологів перед ухваленням рішень. Наприкінці року з’явилася інформація про доплати депутатам у конвертах. Підозри отримали депутати від «Слуги народу», і це призвело до парламентської кризи.
Депутати боялися голосувати, оскільки могли бути притягнуті до відповідальності. Проте за чотири місяці після перших підозр жоден з нардепів не отримав нових звинувачень. Керівники НАБУ і САП спростували будь-які домовленості в цій справі, наголошуючи, що розслідування триває.
Ніхто з тих, хто перебуває на вершині влади, не демонструє готовності співпрацювати зі слідством. Ситуація виглядає так, що українське суспільство ризикує так і не дізнатися, хто насправді стоїть за корупційними схемами.