Архіви позначок: опитування

Кому українці довіряють найбільше: результати опитування

Оприлюднено автором

Українці оцінили рівень довіри до посадовців, політичних і громадських діячів. Про це свідчать результати опитування “Рейтинг”.

Респондентів попросили відповісти, чи довіряють вони певним публічним особам. Найвищий рівень довіри отримав Валерій Залужний — 70%. Далі в рейтингу йдуть Михайло Федоров — 65%, Кирило Буданов — 62% і Володимир Зеленський — 59%.

Олександру Усику висловили довіру 54% українців. Водночас Олександру Сирському довіряють 23%, а Петру Порошенку — 21%.

Соціологи зазначили, що за останній тиждень рівень довіри до Михайла Федорова зріс з 35% до 65%, а довіра до Олександра Сирського знизилася з 39% до 23%.

Опитування проводилося 20-21 липня. Усього було опитано 1000 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95 становить не більше 3,1%.

Опитування SW Research: поляки розділилися в оцінці можливого позбавлення Зеленського ордена Білого орла

Оприлюднено автором

Понад третина опитаних поляків вважає, що позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого орла зміцнить позиції Польщі на міжнародній арені. Про це свідчать результати опитування SW Research, проведеного на замовлення Onet.

Учасникам дослідження поставили запитання: “На вашу думку, рішення Кароля Навроцького про позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого орла зміцнить чи послабить позиції Польщі на міжнародній арені?”

Найбільша частка респондентів — 36,4% — заявила, що такий крок зміцнить міжнародні позиції Польщі. Водночас 31,6 % опитаних вважають, що рішення Кароля Навроцького, навпаки, послабить позиції країни. Ще 32 % поляків не мають визначеної думки з цього приводу.

Опитування: понад половина поляків вважають ставлення Зеленського до Польщі негативним

Оприлюднено автором

Більше половини опитаних громадян Польщі вважають, що президент України Володимир Зеленський негативно ставиться до Польщі. Про це свідчать результати опитування United Surveys, про які повідомляє Polsat News.

Учасників опитування запитали, яким, на їхню думку, є нинішнє ставлення українського президента до Польщі. 58,3% респондентів оцінили його як негативне. Водночас 30,1% дотримуються протилежної думки, а 11,6% обрали відповідь «важко сказати».

Серед тих, хто негативно оцінює ставлення Зеленського до Польщі, 33,7% назвали його «скоріше негативним», а 24,6% — «категорично негативним».

Серед респондентів, які вважають ставлення Володимира Зеленського до Польщі теплим, 27,4% оцінили його як «скоріше позитивне», а 2,7% — як «однозначно позитивне».

Опитування United Surveys для Wirtualna Polska проводили 12−14 червня 2026 року, до ухвалення рішення про позбавлення Володимира Зеленського найвищої польської нагороди — ордена Білого Орла. У дослідженні взяли участь 1000 осіб із різних регіонів Польщі.

Суверенітет і незалежність для більшості українців важливіші за добробут — результати опитування КМІС

Оприлюднено автором

За результатами нового опитування Київського міжнародного інституту соціології, 59% українців ставлять суверенітет і незалежність країни вище за добробут населення. Протилежної позиції дотримуються 29% опитаних. Якщо порівнювати добробут із територіальною цілісністю, то 48% респондентів обрали саме територіальну цілісність, тоді як 40% віддали перевагу добробуту.

Дослідження відбувалося на тлі суспільних дискусій щодо можливих територіальних поступок з боку України заради припинення війни. Раніше LIGA.net писала, чому листопад почали називати “новим дедлайном” завершення російської війни проти України, наскільки реалістичним є такий термін і які сценарії розвитку подій вважаються найімовірнішими.

Для 21% опитаних добробут населення є важливішим одночасно і за територіальну цілісність, і за суверенітет. Водночас 39% респондентів вважають більш важливими і територіальну цілісність, і суверенітет держави.

Відповіді також дещо відрізняються залежно від регіону. Із Заходу на Схід частка тих, хто надає перевагу територіальній цілісності, знижується з 54% до 38%, а суверенітету та незалежності — з 64% до 53%. Водночас у всіх регіонах кількість тих, для кого суверенітет та незалежність важливіші за добробут населення, є більшою.

Помітні відмінності є і за віком. Серед молодших респондентів територіальна цілісність поступається добробуту: 62% опитаних віком 18–29 років обрали саме добробут. За територіальну цілісність висловилися 32% респондентів.

Серед українськомовних громадян 65% вважають важливішими суверенітет і незалежність, серед двомовних — 57%. Натомість серед російськомовних такої думки дотримуються 41%, тоді як 48% тих, хто спілкується російською, віддають перевагу добробуту.

Подібні запитання КМІС уже ставив респондентам у жовтні 2020 року та в грудні 2023-го. У 2020 році 52% опитаних називали важливішими незалежність і цілісність кордонів України, ніж добробут населення. Водночас 33% вважали пріоритетним саме добробут.

У 2023 році ці показники майже не змінилися: 53% обрали незалежність і цілісність кордонів, а 34% — добробут населення.

У 2026 році КМІС вирішив поділити запитання на дві частини, щоб окремо порівняти ставлення українців до добробуту та територіальної цілісності, а також до добробуту й суверенітету та незалежності. Соціологи пояснили це тим, що більше українців готові обговорювати тимчасові територіальні втрати, ніж питання суверенітету і незалежності України.

Як зазначив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, не слід заспокоювати себе тим, що для більшості українців суверенітет і незалежність важливіші за добробут, оскільки 29% усе ж вважають добробут пріоритетнішим.

“Особливо турбує поширеність таких поглядів серед більш молодих українців. Ми бачимо зв’язок таких поглядів із завершенням війни на будь-яких умовах. Тому просування такого наративу – про більшу важливість добробуту і доцільність поступок суверенітетом – містить серйозні ризики і загрози для безпеки України”, – зазначив Грушецький.

Опитування проводилося з 7 травня по 3 червня з власної ініціативи КМІС. Телефоном опитали 1000 українців віком від 18 років, які проживають на підконтрольних Україні територіях.

Формально похибка не перевищувала б 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% — для показників, близьких до 25%, 2,5% — для показників, близьких до 10%, і 1,8% — для показників, близьких до 5%. Водночас в умовах війни додається певне відхилення.

Зростає Незгода: Опитування Показує Підтримку Зміни Уряду в Україні

Оприлюднено автором

Останні опитування демонструють значне зростання незадоволеності населення України поточним складом влади та бажання змінити існуючу владу. За даними опитування КМІС, протягом останніх кількох років підтримка заміну президента, Верховної Ради та Кабінету Міністерства змінилася кардинально.

У 2023 році після завершення війни, за результатами опитувань, лише 23% опитаних висловлювали бажання змінити президента. Однак, станом на сьогоднішній день, цей показник зріс до вражаючого 67%. Це суттєво контрастує із попередніми даними.

Підтримка за зміни у Верховній Раді також значно збільшилася – спочатку вона становила 69%, а зараз вже сягає 83%. Подібне зростання спостерігається й щодо підтримки зміни складу Кабінету Міністерства: показники виросли з 47% до 74%.

Ці дані свідчать про зростаючу невдоволеність серед українців поточним політичним ландшафтом та підкреслюють важливість змін у керівних органах країни.

Падіння рейтингів Путіна на тлі військових невдач і репресій

Оприлюднено автором

Військові невдачі, зростання втрат і посилення репресій усередині Росії починають давати зворотний ефект. У звіті від 24 квітня експерти Інституту вивчення війни (ISW) зазначили, що кілька провідних соціологічних установ зафіксували посилення громадського невдоволення діями Володимира Путіна.

За даними державного Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД), рівень схвалення Путіна знижується вже сьомий тиждень поспіль. На середину квітня він впав до 65,6% проти 66,7% тижнем раніше. Рівень довіри також продемонстрував негативну динаміку і знизився до 71%.

Аналітики ISW наголошують, що падіння рейтингів, яке фіксують навіть підконтрольні Кремлю структури, свідчить про критичність ситуації.

На тлі «незручних» показників адміністрація диктатора перейшла до тактики гасіння пожежі. За інформацією опозиційних ЗМІ, політичний блок Кремля дав доручення державним медіа.

Втім, навіть лояльний до влади ФОМ не зміг приховати тенденцію: його дані також показують спад з 80% у лютому 2026 року до 75% наприкінці квітня.

Незалежний «Левада-Центр» також підтверджує цю динаміку: у березні 2026 року рейтинг Путіна опустився до 80% — це найнижчий рівень з листопада 2022 року.

Європейці оцінюють загрози в світі

Оприлюднено автором

Згідно з опитуванням Politico Pulse, проведеним у шести провідних країнах ЄС, європейці вважають, що Дональд Трамп є більшою загрозою, ніж Китай. Лише 12% респондентів з Польщі, Іспанії, Бельгії, Франції, Німеччини та Італії вважають США близьким союзником, тоді як 36% оцінюють їх як загрозу. Найбільш негативне ставлення до США виявили іспанці, де 51% респондентів назвали їх загрозою. Найбільш лояльні до США поляки: 24% вважають їх близьким союзником, а ще 34% — партнером. Загрозу з боку Китаю визнали 29% європейських опитаних, причому тільки у Франції та Польщі загроза від Китаю оцінювалася як більш серйозна. Водночас 70% респондентів вважають Росію загрозою. Європейці висловлюють бажання, щоб Європа посилила озброєння та стала більш самостійною, але їхній ентузіазм зменшується, якщо оборона передбачає особисті жертви, збільшення бюджету чи необмежену підтримку України.

Змінюються гендерні ролі в Україні: дослідження про ставлення до традиційних очікувань

Оприлюднено автором

Соцопитування Rating Lab проаналізувало ставлення українців до гендерних стереотипів, ролей у сім’ї та партнерських стосунків. Дослідження показало, як змінилося сприйняття цих питань за останні 10+ років.

Отримано наступні дані:

* 41% українців вважають, що головне покликання жінки — це народити дітей.
* 69% погоджуються, що чоловік має повністю забезпечувати сім’ю.
* 57% не підтримують тезу, що головне покликання жінки — народити дітей.
* 65% відкидають думку, що успішна кар’єра важливіша чоловіку.
* 69% не згодні, що жінка має слухатися чоловіка або нести більшу відповідальність за небажану вагітність.

За останні 10+ років спостерігається поступове зменшення підтримки традиційних стереотипів у суспільстві. Молодь 18–35 років найменше підтримує усталені уявлення про ролі чоловіка і жінки, в той час як старші категорії (51+) частіше дотримуються традиційних поглядів.

Розподіл обов’язків у сім’ї та парі зазвичай здійснюється порівну: 61% розподіляють бюджет порівну, 56% ініціюють сексуальні стосунки, 55% керують родиною, 48% беруть на себе обов’язки з виховання дітей, і 46% організовують відпочинок. На жінок відносно більше покладають приготування їжі, хатні справи, виховання дітей, організацію сімейного відпочинку, розпорядження сімейним бюджетом. На чоловіків більше покладають, окрім заробітку, головування в родині, ініціювання сексуальних стосунків. Заробіток і далі вважається прерогативою чоловіка (з цим погодилися 80% чоловіків і 74% жінок віком 18–35). Однак спостерігається поступовий рух до партнерського поділу обов’язків серед молоді.

Зміна планів українських біженців: дослідження показує значне зростання небажання повернутися

Оприлюднено автором

Згідно з дослідженням Центру економічної стратегії, кількість українських біженців, які не планують повертатися на батьківщину, зросла до 36%. У листопаді 2022 року цей показник становив 9%.

За даними, частка тих, хто має намір повернутися, також швидко зменшується. У перший рік війни повернення планували 74%, а зараз цей показник становить лише 43%.

Приблизно 20% біженців поки що не визначилися з планами. Загалом за кордоном залишаються близько 5,6 млн українців, більша частина з яких перебуває в європейських країнах.

Експерти вважають, що на настрої біженців впливають тривалий конфлікт, економічна нестабільність та побоювання за безпеку. Багато біженців сумніваються в можливості швидкого відновлення економіки та стабільної політичної ситуації в Україні, тому після кількох років життя в ЄС обирають будувати своє майбутнє там, де умови більш передбачувані, а робота доступна.

Українці переважно не підтримують блокування Telegram, але виступають за контроль

Оприлюднено автором

Переважна більшість українців не підтримує блокування Telegram в Україні, але виступає за посилення контролю з боку правоохоронних органів. Про це свідчать дані нового всеукраїнського опитування, проведеного Соціологічною групою Рейтинг (Rating Group).

Як повідомляється, нещодавно в публічному просторі знову виникла дискусія щодо можливого блокування (обмеження) роботи месенджера Telegram. Тому наприкінці лютого 2026 року Rating Group поцікавилася думкою українців із цього питання. Загалом 67% українців є більш-менш активними користувачами Telegram. Найчастіше цей месенджер використовують молодші респонденти, жителі Києва та обласних центрів, а також громадяни з вищим рівнем доходів.

Більшість не вбачає особистої загрози від використання Telegram, але частіше визнає наявність ризиків для національної безпеки. Переважна більшість опитаних (72%) вважає, що Telegram не впливає на їхню особисту безпеку. Лише 8% зазначають, що користування месенджером негативно впливає на їхню безпеку, тоді як 15% вважають вплив позитивним.

Щодо впливу на національну безпеку думки українців розділилися. Приблизно третина вважає, що впливу немає, а ще чверть не визначилася з відповіддю. При цьому кожен четвертий респондент (28%) переконаний, що Telegram негативно впливає на національну безпеку. 76% опитаних виступають проти повного блокування Telegram в Україні, тоді як 16% підтримують таку ініціативу. Водночас більшість підтримує посилення контролю правоохоронних органів над месенджером, а 41% виступає проти цього.

Опитування проводилося 26–28 лютого 2026 року методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). Було опитано 1 000 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент дослідження відсутній український мобільний зв’язок. Вибірка сформована випадковим чином на основі мобільних номерів і зважена відповідно до актуальних даних Державної служби статистики. Похибка не перевищує 3,1% із довірчою ймовірністю 0,9.