У Польщі не виключають можливості нової хвилі біженців з України через триваючі бойові дії. Водночас голова Бюро національної безпеки Польщі Бартош Гродецький зазначає, що країна вже має досвід прийняття значної кількості українців, які були змушені залишити свої домівки через війну. Тому у разі повторення такого сценарію Варшава зможе задіяти механізми, які були напрацьовані після початку повномасштабного вторгнення Росії. Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на заяву Бартоша Гродецького в ефірі RMF FM.

Питання можливої нової хвилі українських біженців стало однією з тем інтерв’ю з польським посадовцем. Гродецький нагадав, що у 2022 році Польща вже стикалася з безпрецедентним потоком людей, завдяки чому ключові механізми приймання та розміщення біженців пройшли перевірку в реальних умовах.

Посадовець підкреслив, що на даний момент нова хвиля переселенців розглядається лише як потенційний сценарій. Проте у разі його втілення польська сторона має готові плани та потрібні напрацювання.

«У разі, якщо така ситуація все-таки виникне – хоча це поки що залишається у сфері гіпотетичних міркувань – відповідні плани є, а ці процеси вже перевірені. Сподіваймося, що до такої ситуації не дійде», – заявив голова Бюро національної безпеки Польщі.

З весни кількість громадян України зі статусом тимчасового захисту в Польщі зменшилася на понад 106 500 осіб. Згідно з урядовими даними, оприлюдненими 8 вересня, показник скоротився приблизно на 11%: якщо у квітні 2026 року було зареєстровано близько 974 500 біженців, то до початку вересня ця цифра впала до 868 000. Польські медіа припускали, що причиною відтоку є посилення ворожого ставлення. Проте самі українці та експерти запевняють, що головну роль відіграють бюрократичні перешкоди, а не вуличні конфлікти.

Богдан Концур, який є експертом з міграційних питань організації «Український дім» у Варшаві, пояснив Радіо Свобода, що березневі зміни до законодавства зобов’язали біженців чітко заявляти прикордонникам про намір оформити тимчасовий захист. За його словами, чимало людей дізнаються про це безпосередньо у відомствах, де їм повідомляють про реєстрацію в’їзду як звичайної туристичної поїздки. Багато хто з його підопічних стверджує, що на кордоні їй не ставили жодних додаткових запитань і вони не бачили попереджень про нові вимоги. При цьому закон забороняє українцям із туристичним в’їздом претендувати на тимчасовий захист.

Анна Собеська-Текень, речниця прикордонної служби Польщі, підтвердила цю правову норму в коментарі Радіо Свобода. Вона наголосила в електронному листі, що намір отримати захист слід чітко озвучити під час прикордонного контролю, інакше в’їзд оформлюється за стандартними умовами безвізу. Крім того, на початку вересня набрали чинності чергові нововведення, через які частину людей виключили з реєстру захисту через документи, використані під час перетину кордону.

На початковому етапі російського вторгнення у 2022 році чимало біженців отримали захист без дійсних закордонних паспортів, використовуючи ID-картки, внутрішні паспорти або свідоцтва про народження для дітей, а іноді й лише на підставі особистої заяви. Новий закон зобов’язав таких осіб підтвердити особу дійсним проїзним документом до 31 серпня. Особи, які не виконали цю вимогу, з 1 вересня втратили законне право на проживання, пов’язане зі статусом. За словами Концура, це торкнулося десятків тисяч українців, хоча згодом правила скоригували, давши постраждалим шість місяців на врегулювання ситуації. У прикордонній службі зазначили, що втрачений захист можна відновити після законного повторного в’їзду з чинним паспортом.

Водночас соцопитування свідчать про помітне погіршення ставлення польського суспільства до біженців. Якщо у 2022 році 94% поляків підтримували прийняття українців, то до липня 2026 року цей рівень впав до 42%, причому понад половина респондентів висловилися проти. Зростання негативу пов’язують із соціальними виплатами та обговоренням подій Волинської трагедії. Додаткове напруження виникло після червневого рішення президента України Володимира Зеленського перейменувати один із військових підрозділів на честь героїв УПА. У Польщі це викликало різку критику, зокрема з боку президента Кароля Навроцького, який нагадав про злочини УПА проти польського цивільного населення. В Україні ж цю силу розглядають як борців за незалежність у боротьбі проти сталінської та гітлерівської окупацій.

4 червня 2025 року Сейм Польщі затвердив закон про Національний день пам’яті жертв геноциду, здійсненого ОУН і УПА у 1939–1946 роках, зазначивши цифру понад 100 тисяч польських жертв. Українські історики називають цю кількість оціночною, спираючись на новіші документи польських дослідників про 15–19 тисяч загиблих поляків і 10–15 тисяч українців, а також на архівні дані про провокації НКВС.

Дослідниця Олена Бабакова, співавторка звіту 2026 року про мігрантів, зауважує, що антиукраїнські настрої активізувалися напередодні президентських виборів 2025 року. Водночас вона підкреслює, що скорочення кількості біженців зумовлене й переходом людей на інші типи легалізації. За її словами, поодинокі випадки ворожості не є вирішальним чинником для переїзду, адже після пережитого стресу та облаштування побуту в чужій країні більшість не наважується на нову еміграцію. Ті ж, хто все-таки виїжджає, зазвичай мають найбільше ресурсів для здійснення чергового переміщення.