Архіви позначок: Германия

У Німеччині вичерпали можливості постачання систем ППО для України

Оприлюднено автором

Німеччина використала всі можливості для постачання Україні систем протиповітряної оборони. Голова комітету Бундестагу із закордонних справ та представник Християнсько-демократичного союзу Армін Лашет закликав до деескалації конфлікту та застеріг Київ від загострення відносин зі США на тлі цієї ситуації.

Коментуючи питання про те, що ще можуть зробити Бундесвер чи німецька оборонна промисловість для підготовки української ППО до зими, Лашет зазначив:
«Ми зробили все можливе… На мою думку, простору для маневру немає».

Політик також нагадав заклик президента США Дональда Трампа до Володимира Зеленського утриматися від атак на російські нафтопереробні заводи. На думку Лашета, загострення відносин зі Сполученими Штатами здатне зашкодити Україні.

Армін Лашет очолював партію ХДС до початку 2022 року, після чого поступився цією посадою Фрідріху Мерцу.

Армін Лашет: Німеччина вичерпала ресурси для передачі ППО Україні

Оприлюднено автором

Німеччина більше не має можливостей для надання систем протиповітряної оборони Україні. Про це повідомив голова комітету Бундестагу із закордонних справ Армін Лашет, посилаючись на видання Berliner Zeitung. За словами політика, країна зробила все можливе, і наразі простір для маневру відсутній. Відповідаючи на запитання щодо подальшої допомоги від Бундесверу чи оборонної промисловості для підготовки української ППО до зимового періоду, Лашет зазначив, що Берлін уже передав усе, що було в його розпорядженні, і уряд не має додаткових ресурсів для оперативного реагування. Крім того, Лашет закликав посилити дипломатичні зусилля для завершення конфлікту та зосередитися на деескалації, підкресливши обмеженість німецьких ресурсів. Водночас він наголосив на важливості продовження підтримки України з боку США, зокрема щодо доступу до розвідданих та супутникового сервісу Starlink.

Герхард Шредер обійняв посаду в наглядовій раді російської мережі гіпермаркетів Globus

Оприлюднено автором

Ексканцлер Німеччини Герхард Шредер, кандидатуру якого очільник РФ Володимир Путін раніше пропонував як перемовника від ЄС, розпочав роботу в Росії та керуватиме стратегічним розвитком мережі гіпермаркетів. Про це інформує російське пропагандистське видання.

Загальні збори учасників ТОВ «Гіперглобус», яке керує мережею гіпермаркетів Globus у Росії, обрали Шредера членом наглядової ради компанії. На цій посаді німецький політик відповідатиме за супроводження стратегічного розвитку мережі в межах країни.

З посиланням на компанію зазначається, що Шредер братиме участь у загальному керівництві та сприятиме «довгостроковому плануванню діяльності» компанії на російському ринку.

Керівник компанії пояснив призначення Шредера його «досвідом ексканцлера в політичному та економічному житті Росії», а також необхідністю «посилення експертної підтримки».

Чому Німеччина відновила діалог з Росією: позиція Йоганна Вадефуля

Оприлюднено автором

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль провів зустріч із главою МЗС РФ Сергієм Лавровим. Це перший подібний контакт між очільниками зовнішньополітичних відомств обох країн від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Пояснюючи причини переговорів, Вадефуль наголосив на важливості європейської присутності в діалозі з Москвою, зазначивши, що не хоче залишати США можливість самостійно вести переговори з Росією. Під час зустрічі німецький міністр закликав російську сторону розпочати переговори про завершення війни, проте, за його словами, це не знайшло відгуку у російської делегації. Вадефуль підкреслив, що майбутнє України не обговорювалося, оскільки це питання вирішують самі українці. Крім того, німецька сторона донесла до Москви свою позицію щодо спроби атаки дронами на аеропорт у Лейпцигу. Своєю чергою, Лавров заявив, що не почув нічого нового від представника Німеччини. Як повідомляє Reuters, Вадефуль також закликав Росію докласти зусиль для досягнення домовленості щодо експорту зерна через Чорне море.

Мерц назвав катастрофою результати ХДС на виборах у Мекленбурзі-Передній Померанії

Оприлюднено автором

Християнсько-демократичний союз на чолі з Фрідріхом Мерцом набрав близько 5% голосів на виборах до парламенту федеральної землі Мекленбург — Передня Померанія, згідно з даними екзитполів. Це викликало загрозу неподолання п’ятивідсоткового бар’єра, про що інформують німецькі та міжнародні медіа. Згідно з попередньою інформацією ARD, ХДС здобув 5,5% голосів, ледь подолавши необхідний для потрапляння до земельного парламенту бар’єр у 5%. Фрідріх Мерц охарактеризував цей показник як «катастрофу» для політичної сили. Як свідчать екзитполи, такий результат може виявитися найгіршим для ХДС на виборах до земельного парламенту за весь післявоєнний період. Перед виборами головними суперниками у боротьбі за лідерство були соціал-демократична СДПН та «Альтернатива для Німеччини». Зрештою, дані екзитполів зафіксували 37% у AfD та 35,5% у СДПН. Водночас попередні соціал-дослідження також демонстрували зниження підтримки партії ХДС. Зокрема, опитування Forschungsgruppe Wahlen, проведене у період з 14 по 17 вересня, прогнозувало партії 6% підтримки, тоді як СДПН мала 37%, а AfD — 36%.

Результати виборів у Німеччині: лідерство АдН у Мекленбурзі та «Лівих» у Берліні

Оприлюднено автором

Згідно з даними екзитполів після голосування 20 вересня 2026 року, «Альтернатива для Німеччини» здобуває 37% голосів на виборах до парламенту Мекленбургу — Передньої Померанії. Водночас Соціал-демократична партія Німеччини отримує 35,5% голосів.

У Берліні попередні результати вказують на перше місце партії «Ліві» з показником 24,5%. ХДС, партія канцлера Фрідріха Мерца, набирає 20%, а AfD — 16%.

Показники у Мекленбурзі — Передній Померанії дещо відрізняються від попередніх передвиборчих опитувань. Перед голосуванням одне з найсвіжіших досліджень прогнозувало 37% для СДПН та 36% для AfD, тоді як опитування INSA демонструвало 37% у AfD та 35% у СДПН.

Остаточні результати виборів повинні остаточно уточнити розподіл голосів між політичними силами.

Земельні вибори у Берліні та Мекленбурзі-Передній Померанії: головні деталі голосування

Оприлюднено автором

У Німеччині 20 вересня проходять вибори у землях Берлін та Мекленбург-Передня Померанія, де обирають земельні парламенти — ландтаги. Виборчі дільниці, за інформацією DW, розпочали роботу о 08:00. У Мекленбурзі-Передній Померанії право голосу мають приблизно 1,3 мільйона громадян, тоді як у Берліні — близько 2,5 мільйона. Варто зазначити, що вперше на виборах у цих федеральних землях право голосу отримали 16- та 17-річні жителі.

Основна боротьба у Мекленбурзі-Передній Померанії розгортається між соціал-демократами, які перебувають при владі, та опозиційною ультраправою партією «Альтернатива для Німеччини» (АдН). Згідно з даними опитувань, АдН має мінімальну перевагу з показником близько 37 відсотків. Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) відстає на один-два відсоткові пункти, проте на фінішній прямій цей розрив майже зник.

Незадовго до дня голосування у цій землі партія канцлера Фрідріха Мерца — Християнсько-демократичний союз (ХДС) — перебувала на межі подолання бар’єра для проходження в ландтаг. Опитування телеканалу ZDF зафіксувало її підтримку на рівні шести відсотків, тоді як інші опитування демонстрували показник у сім відсотків.

У столиці Німеччини, яка є окремою федеральною землею, позиції партії Мерца є значно міцнішими, ніж на півночі країни. Соціологічні дослідження свідчать, що в Берліні три політичні сили йдуть на рівних із результатами близько 20 відсотків кожна: ХДС, Ліва партія та ультраправа АдН.

Окрім цього, соціологія прогнозує, що вперше посаду бургомістра столиці може зайняти представниця Лівої партії. Паралельно у Берліні проходять вибори до 12 районних зборів депутатів. У них право голосу мають 2,75 мільйона осіб, оскільки обирати місцевих депутатів дозволено й громадянам країн ЄС, які мешкають у столиці.

Виборчий процес у Мекленбурзі-Передній Померанії та Берліні стає завершенням мінісерії голосувань на сході Німеччини. Тиск на канцлера посилюється після невдалих виборів до ландтагу землі Саксонія-Ангальт, які відбулися 6 вересня. Тоді ХДС втратила половину своїх голосів, а перемогу здобула АдН, набравши рекордні для Німеччини майже 44 відсотки та отримавши реальний шанс уперше прийти до влади.

У Німеччині викрили фейкове відео про «дрон-інсценування» на аеропорт

Оприлюднено автором

У німецькомовних соціальних мережах активно поширюється відеоролик, на якому чоловік, що видає себе за працівника аеропорту Лейпциг/Галле, запевняє, ніби спроба атаки за допомогою дрона була інсценуванням. За його версією, це нібито зробили для того, щоб звинуватити Росію. Однак у самому відео відсутні будь-які докази того, що цей чоловік справді працевлаштований в аеропорту. Зокрема, цей ролик поширювали Анатолій Шарій та Аліна Ліп.

Низка тверджень із цього відео прямо суперечить офіційним даним німецьких слідчих. Наприклад, чоловік називає безпілотник звичайним магазинним дроном. Натомість, згідно з даними розслідування, йшлося про модифікований гоночний квадрокоптер 10-дюймового класу. Його конструкція містила деталі, виготовлені на 3D-принтері, а сам апарат був адаптований для транспортування вибухівки.

Версія про інсценування також суперечить ходу офіційного розслідування. Після того, як біля українського вантажного літака було виявлено перший дрон із вибухівкою, слідчі знайшли ще один безпілотник та вибухові речовини. Першого вересня МВС Німеччини офіційно заявило, що наявні у розпорядженні влади дані вказують на осіб, які діяли за дорученням російських державних структур. Згодом німецькі медіа повідомили про можливий зв’язок організаторів із російською військовою розвідкою ГРУ.

Особа чоловіка з поширюваного відео, як і походження самого запису, офіційно не підтверджені. Наразі німецькі слідчі продовжують роботу над встановленням усіх учасників та організаторів цієї операції.

Німеччина надала прихисток тисячам українських військовозобов’язаних у серпні попри рішення ЄС

Оприлюднено автором

Згідно з інформацією RND, опираючись на статистику Федерального відомства з міграції та справ біженців, протягом серпня німецька сторона прихистила понад три тисячі українських громадян призовного віку. Це сталося попри те, що п’ятого серпня Європейський Союз завершив дію відповідної програми захисту для цієї категорії осіб. Загальна кількість людей, які вимушено прибули через воєнні дії в Україні та перебували на території Німеччини на завершення серпня, становила 1 358 212 осіб. Зокрема, у червні цей показник дорівнював 413 633, у липні зафіксовано 416 409 осіб, а в серпні — 419 613.

«Альтернатива для Німеччини» прагне депортувати українських чоловіків призовного віку

Оприлюднено автором

Німецька партія «Альтернатива для Німеччини» висловлює намір депортувати з країни українських чоловіків призовного віку. Про це повідомила очільниця партії Аліса Вайдель.

За її словами, це стосується насамперед молодих українців призовного віку, кількість яких вимірюється сотнями тисяч. Вайдель наголосила, що ці люди повинні повернутися додому.

Вона також підкреслила, що понад мільйон українців отримують соціальні виплати в Німеччині, що робить поточну ситуацію фінансово нестійкою.

Крім того, представниця АдГ зазначила, що партія планує повністю припинити будь-які виплати Україні та підтримку воєнних дій, а також вимагати від Києва значних компенсацій на користь Німеччини.