Валдіс Домбровскіс: Європа має зберігати санкційний тиск на Росію попри втому

У Європейському Союзі фіксують ознаки втоми від санкційної політики щодо Росії. Про це в інтерв’ю виданню Euractiv повідомив єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс. За його словами, після майже п’яти років війни певна втома є цілком зрозумілою. Проте єврокомісар наголосив на важливості дотримання взятих на себе зобов’язань: підтримувати Україну та продовжувати тиск на Росію стільки, скільки це буде потрібно. Домбровскіс закликав не збиватися з обраного курсу, зберігати зосередженість та не послаблювати позиції, оскільки саме на розкол серед європейських партнерів розраховує Росія. раніше журналісти повідомляли, що ЄС продовжив персональні санкції проти РФ на три роки, при цьому виключивши зі списку Усманова та Фрідмана.

ЄС планує створення Європейської ради безпеки за участю України, Британії та Канади

Європейський Союз виступить із пропозицією заснувати Європейську раду безпеки, до якої планується залучити Велику Британію, Канаду, Норвегію, Україну та потенційно інші країни. Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час своєї щорічної промови перед Європарламентом «Про становище Євросоюзу», яка відбулася в середу, 16 вересня, як передає кореспондентка «Європейської правди». Євросоюз прагне утворити Європейську раду безпеки із запрошенням для України. За словами фон дер Ляєн, обговорення формату для лідерів, який був би зосереджений на безпеці континенту за участю таких партнерів, як Сполучене Королівство, Канада, Норвегія, Україна та інші, тривало вже давно. Вона наголосила, що наразі це питання набуло ще більшої нагальності через характер і масштаб ризиків. Президентка Єврокомісії пообіцяла представити відповідні ідеї задля втілення Європейської ради безпеки в життя.

Польща підтримує відкриття переговорних кластерів України з ЄС

Польща не стане блокувати початок переговорів з Україною щодо кластерів законодавства Європейського Союзу. Про це повідомив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський під час спільного брифінгу з очільником українського МЗС Андрієм Сибігою в Києві.

За словами очільника польського зовнішньополітичного відомства, переговори про вступ України до ЄС не будуть легкими, подібно до того, як це було під час вступного процесу самої Польщі. Водночас він наголосив, що Польща не перешкоджатиме відкриттю переговорних кластерів. Міністр уточнив, що це не означає їх швидкого закриття, проте, згідно з даними Єврокомісії, Україна вже готова до переговорів.

Окрім цього, Радослав Сікорський висловив сподівання на успішне завершення Україною процесу імплементації Угоди про асоціацію, зокрема Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (DCFTA). На думку міністра, це надасть Україні можливість долучитися до єдиного ринку ЄС ще до офіційного вступу.

Португалія просить фінансування ЄС для випасу худоби заради боротьби з пожежами

Португалія вимагає передбачити у наступному довгостроковому бюджеті Євросоюзу фінансування на випас кіз. Про це повідомляє Politico. Міністр сільського господарства Португалії Жозе Мануел Фернандес закликає Брюссель виділяти кошти пастухам, які випасають кіз, овець і корів на чагарниках у пожежонебезпечних зонах. На думку експертів, ЄС занадто довго не звертав уваги на цей простий спосіб запобігання пожежам. При цьому Португалія та деякі регіони Іспанії вже реалізують такі ініціативи за власні кошти. Під час неформальної зустрічі міністрів у Дубліні Фернандес зазначив виданню, що країна витрачає національні кошти на діяльність, яка приносить користь усьому Євросоюзу. Крім того, він підкреслив, що боротьба з вогнем допомагає зменшити викиди вуглецю. Після посушливого літа чимало країн намагаються переконати партнерів залишити багатомільярдні витрати на підтримку фермерів у наступному бюджеті євроблоку. Незважаючи на заклики деяких держав зменшити видатки на традиційні напрями, такі як регіональна допомога та сільське господарство, такі посадовці, як Фернандес, акцентують, що йдеться про пристосування продовольчої системи та сільських територій до екстремальних погодних умов. Португальський міністр нагадав, що 42% коштів у рамках Спільної аграрної політики (САП) ідуть на екологічні цілі, а самі фермери є найкращими друзями довкілля.

Бельгія висловилася проти передачі заморожених активів РФ під контроль Євросоюзу

Бельгійська сторона заперечує проти переведення заблокованих російських активів з депозитарію Euroclear, що розташований у Бельгії, до іншої фінансової установи, яка перебуватиме під контролем Європейського Союзу. Подібний захід міг би полегшити процес їхньої конфіскації задля допомоги Україні. Про це розповів посадовець із Бельгії у коментарі для «Суспільного». Тижнем раніше очільник Міністерства фінансів України Сергій Марченко під час інтерв’ю для телеканалу Euronews припустив, що ЄС може змінити структуру, де зберігаються заморожені активи Росії, перевівши їх з юрисдикції Бельгії на євросоюзівський рівень. Утім, представник Бельгії підкреслив, що позиція держави з цього приводу не змінилася. Як зазначив посадовець, кожна ініціатива щодо заморожених російських коштів повинна містити повне і бездоганне з юридичної точки зору рішення, що охоплюватиме і активи, і зобов’язання компанії Euroclear разом із бельгійською державою. На сьогодні більша частина заблокованих російських активів на території ЄС зосереджена саме в бельгійському депозитарії Euroclear.

Фінансові виклики для Європи: чи зможе ЄС задовольнити потреби України?

Європа все гостріше відчуває фінансовий тиск через необхідність підтримки України, повідомляє The Wall Street Journal. Запит президента Зеленського на додаткові десятки мільярдів доларів для фінансування воєнних дій та покриття бюджетних потреб до кінця року став серйозним викликом для європейських урядів. У кулуарах чиновники ЄС визнають, що повністю задовольнити ці запити буде вкрай важко.

Попри готовність лідерів Європи продовжувати підтримку, зокрема через кредит у 105 мільярдів доларів до 2027 року, брати на себе нові масштабні зобов’язання вони не планують. Експерти наголошують, що бюджетні труднощі України зумовлені постійним зростанням вартості війни. Інтенсивність російських ударів зросла через дефіцит ППО, а атаки на судноплавство в Чорному морі ускладнили експорт зерна. Економістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко також зазначає, що зростає кількість ветеранів, які потребують державної допомоги.

Ситуацію ускладнює внутрішня політична криза. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що уряду необхідно ухвалити 44 постанови, а парламенту — 43 закони до 1 листопада, щоб розблокувати міжнародну допомогу, зокрема в межах податкової та судової реформ. Існують і зовнішні проблеми: з обіцяних на липневому саміті НАТО 81 млрд доларів військової допомоги на поточний рік, за даними Міноборони України, надійшло лише 72 млрд.

Європейські представники в Києві влітку проводили власну оцінку бюджетних потреб. Деякі чиновники вважають заявлені Україною 27 млрд доларів завищеними, хоча навесні в ЄС вже попереджали про можливе зростання потреб. У межах кредитного пакету Україна має отримати по 52 млрд доларів у 2026 та 2027 роках, дві третини з яких призначені на оборону. Решту коштів на цей період Київ очікує від міжнародних організацій та країн поза межами ЄС, проте наразі участь підтвердила лише Норвегія.

На сьогодні ЄС вже надав 13,5 млрд доларів кредиту, а найближчим часом планується виділення ще 7 млрд, частина з яких піде на компоненти для систем Patriot. У Брюсселі уникають обговорення нових пакетів через політичні ризики, офіційно заявляючи, що розрахунки тривають. Проте неофіційно визнають: закрити всі запити цього року навряд чи вдасться, а додаткові кошти знадобляться вже наступного року.

Наразі обговорюються різні варіанти покриття дефіциту. Україна пропонує достроково виплатити частину кредиту, проте це створює політичні ризики, зокрема перед виборами у Франції. Водночас після зустрічі в Дубліні 1 вересня глава МЗС Ірландії Гелен МакЕнті зазначила, що багато країн готові прискорити окремі платежі. Також розглядається можливість використання коштів із бюджету ЄС, що розпочнеться у 2028 році.

Польська ініціатива для ЄС: як змінити правила надання захисту мігрантам на кордоні

Варшава має намір змінити правила надання міжнародного захисту тим людям, які беруть участь в організованих спробах незаконно перетнути кордон за допомогою насильства або руйнування прикордонних огорож. Про це інформує RMF FM. Керівництво Польщі висуває пропозицію розширити розуміння пункту 2 статті 33 Женевської конвенції про статус біженців. Зараз ця стаття містить виняток лише для осіб, які загрожують безпеці суспільства або держави. Польська сторона прагне поширити цю норму на учасників агресивних та організованих проривів державних кордонів. Якщо ці зміни ухвалять, такі особи втратять право на отримання міжнародного захисту. Цю ініціативу збираються розглянути під час наради міністрів внутрішніх справ держав Європейського Союзу, яка відбудеться на початку жовтня. Згодом це питання можуть розглянути на засіданні Європейської ради, запланованому на 15–16 жовтня. Така пропозиція виникла внаслідок подій в іспанському місті Сеута, де чимало мігрантів намагалися перебратися з Марокко до Іспанії, причому деякі з них здійснювали організовані спроби прорвати прикордонні загородження.

ЄС оновив умови тимчасового захисту для українців

У офіційному журналі ЄС оприлюднили рішення Ради ЄС щодо надання тимчасового захисту, яке почне діяти завтра. Про це повідомило МВС Чехії.

Відповідно до нового рішення, українські чоловіки, які не мають звільнення від військової служби, більше не зможуть оформити тимчасовий захист.

У повідомленні зазначено, що для отримання тимчасового захисту заявники повинні підтвердити виконання військових зобов’язань через застосунок Reserv+. Це правило застосовується до заяв на перший і повторний тимчасовий захист, а також до захисту для спільного проживання з сім’єю. Водночас воно не стосується людей, які вже мають тимчасовий захист на дату ухвалення рішення.

Для всіх інших тимчасовий захист діятиме до березня 2028 року.

Зеленський звільнив Ченцова з посади постпреда України при ЄС після нового призначення

Президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Всеволода Ченцова з посади постійного представника України при Європейському Союзі. Це рішення ухвалили після того, як його призначили віцепрем’єр-міністром із питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Інформацію про це оприлюднено на сайті Офісу президента.

Відповідно до указу №632/2026 від 22 липня, Всеволода Ченцова звільнено з посади постійного представника України при Європейському Союзі та Європейському Співтоваристві з атомної енергії.

Перед цим Верховна Рада призначила Ченцова віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. На цій посаді він змінив Тараса Качку.

Очікується, що посаду постійного представника України при Європейському Союзі обійме саме Тарас Качка.

ЄС не погодив 21-й пакет санкцій проти Росії через суперечки щодо СПГ та Raiffeisen Bank

Європейському Союзу вчора не вдалося узгодити 21-й пакет санкцій проти Росії через розбіжності навколо обмежень на транспортування російського СПГ, а також заходів щодо австрійського Raiffeisen Bank.

Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела.

Крім того, сторони не змогли домовитися про заморожування плаваючої цінової стелі на російську нафту, яка є ключовим елементом пакету, хоча дедлайн її перегляду вже наближається — у середу.

За оцінкою Bloomberg, без запровадження нових заходів стеля, найімовірніше, суттєво перевищить нинішні 44,10 долара через високі світові ціни на пальне, що зменшить ефективність цього інструменту.

Водночас вдалося погодити 250 нових позицій у санкційному списку.